ІІ Всеукраїнської наукової конференції «Теоретичні та прикладні аспекти біографістики» (до 160-річчя від дня народження Д. І. Багалія)

7 листопада 2017 р. громадськість святкує 160-річчя від дня народження видатного історика, педагога та громадського діяча Д. І. Багалія.

Дмитро Іванович Багалій народився 26 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1857 р. у Києві. Після закінчення з золотою медаллю 2-ї Київської гімназії у 1876 р. він поступив на історико-філологічний факультет Київського університету. У своїх спогадах „Автобіографія: П’ятдесят літ на сторожі української науки та культури” науковець з особливою теплотою згадував навчання в університеті (1876-1880рр.) та свого наукового керівника В.Б.Антоновича, який зокрема запропонував йому в якості теми магістерської дисертації середньовічну історію Сіверської землі. Юнак другий семестр першого року навчання (1877 р. ) закінчував у Харківському університеті, з яким через деякий час назавжди буде пов’язано життя Дмитра Івановича.

Після захисту дисертації (1882р.) Д. І. Багалій у наступному році обраний штатним доцентом кафедри російської історії Харківського університету. Історик у 1887 р. після захисту докторської дисертації у Московському університеті призначений екстраординарним професором Харківського університету.

Д. І. Багалій брав активну участь у громадському, науковому та культурному житті міста. Він був Харківським міським головою (1914-1917 рр.), членом Державної Ради (березень– липень1906, жовтень  1906–липень 1907, жовтень 1911–1914 рр.), ректором Харківського університету (1906-1911 рр.), з 1889 р. членом та з 1893 р. головою правління Харківської громадської бібліотеки (тепер ХДНБ ім. В.Короленка), головою видавничого комітету Харківського товариства грамотності (1891–1904 рр.). Завдяки науковцю  було створено у 1882 р. Харківський історичний архів, який він довгий час очолював. Вчений був одним з засновників та лекторів Вищих жіночих курсів трудящих жінок та Вищих медичних курсів у Харкові. Відома визначна роль ученого у створенні етнографічного та художнього музеїв у Харкові.   

Д. І. Багалій був одним з засновників у 1918 р. Української Академії наук у Києві, а після від’їзду  В. І. Вернадського короткий термін виконував обов’язки президента УАН.

У 1920 р. Д. І. Багалій проголошує свій перехід на бік Радянської влади. Він фактично очолював Головне архівне управління та Всеукраїнський комітет сприяння вченим. Як заступник Укрнауки   НКО УСРР, Голова комісії для преміювання наукових праць при Укрнауці Д. І. Багалій працював у 1921–1927 рр. у корпусі ХНПУ імені Г. С. Сковороди по вул. Алчевських, 29.

Одночасно у 1920-х роках вчений викладає історію України та українську історіографію у ХІНО. Вчений створив наукову школу, очоливши Харківську науково-дослідну кафедру (інститут) історії української культури. Крім того,  науковець був першим директором Інституту ім. Тараса Шевченка.

Д. І. Багалій помер 9 лютого 1932 р.

Перу Д. І. Багалія належать більше більше 450 праць: переважна більшість з них  – з історії Слобожанщини. Тому невипадково називають літописцем Слобідської України. Найбільш відомі твори Д.І. Багалія: „Очерки из истории колонизации степной окраині Московского государства” (1887); „Опыт истории Харьковского университета: по неизданным материалам”  (т. 1–2, 1893–1904), „История города Харькова за 250 лет его существования” (1905 у співавторстві з Д. П. Міллером); „Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805–1905)” (1906 у співавторстві з М. Ф. Сумцовим та В. П. Бузескулом);  „Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805–1905)” (у співавторстві з М. Г. Халанським, 1908 р.);  „Русская историография” (1911); „Русская история” (1914); „Історія Слобідської України” (1918); „Нарис української історіографії” (Вип. 1–2 , 1923–1925); „Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода” (1926); „Нарис історії України на соціально-економічному ґрунті” (1928); „Матеріали до біографії В. Б. Антоновича”  (1929), „Т. Г. Шевченко – поет пригноблених мас” (1931). Деякі праці вченого перевидані, зокрема в академічному виданні „Вибрані праці” у 6 томах (1999–2008).

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди бере участь у святкуванні 160-річчя від дня народження видатного історика, педагога та громадського діяча. На історичному факультеті ХНПУ імені Г. С. Сковороди протягом 1–7 листопада 2017 р. відбудеться ряд ювілейних заходів. Серед них: засідання міжкафедрального теоретичного семінару,  історіографічного гуртка, ювілейні лекції, виставка праць вченого та про нього, покладання квітів до могили Д. І. Багалія. Історичний факультет ХНПУ імені Г. С. Сковороди є одним зі співорганізаторів ІІ Всеукраїнської наукової конференції «Теоретичні та прикладні аспекти біографістики» (до 160-річчя від дня народження Д. І. Багалія), яка відбудеться 7 листопада 2017 року.

Campus LifeІм'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.