Фізико-математичний факультет. Сторінки історії.

Фізико-математичний факультет був створений у ХНПУ імені Г.С. Сковороди (на той час – Харківському державному педагогічному університеті) 01 вересня 1939 року.

Історія фізико-математичного факультету.

Перші роки функціонування фізико-математичного факультету він розміщувався в корпусі на вулиці Карла Маркса, 2 (зараз вулиця Благовіщенська). На перший курс факультету в 1940 р. було зараховано 100 студентів [3, с. 7]. Першим деканом фізико-математичного факультету був призначений Саврон Мстислав Сергійович, який був одночасно деканом географічного факультету. Значні зусилля колектив факультету спрямував на формування власної матеріально-технічної бази: обладнання фізичних лабораторій, кабінетів. Спеціальну підготовку студентів вели дві кафедри: математики і фізики. Першими викладачами фізико-математичних дисциплін в інституті були переважно вихованці та викладачі університету, які працювали на факультеті за сумісництвом [3, с. 6-7]. У 1940-1941 навчальному році до складу кафедри математики входили доценти: в.о. зав. кафедри Д.З. Гордєвський, Г.Є. Березняк; ст.викладач С.І. Воловельська; викладачі Г.Л. Буймало, Ю.М. Гайдук, Л.М. Метліс, І.Ф. Тесленко. До складу кафедри фізики входили: проф., зав. кафедри Р.Д. Пономарьов, доц. І.П. Вишинський, викладач А.П. Карлова.

Під час Другої світової війни чимало викладачів, аспірантів, студентів пішли на фронт, а сім викладачів і вихованців інституту стали Героями Радянського Союзу. Серед них випускники фізико-математичного факультету – учителі математики: Бакунін Іван Іванович (1900-1942), випускник 1933 року; Мужайло Микола Тимофійович (1918-1981), випускник 1941 року. Перший декан факультету М.С. Саврон, вчений-астроном,  учений секретар астрономічної обсерваторії, разом із колегами продовжував працювати в обсерваторії під час фашистської окупації Харкова, і  був розстріляний окупантами [2]. У 2011 році на території Астрономічного інституту ХНУ імені В.Н. Каразіна було відкрито пам’ятний знак на честь загиблих в роки окупації астрономів, серед якихі М.С. Саврон.

Через загрозу захоплення Харкова німецькими військами у жовтні 1941 р. колектив інституту було евакуйовано до Самарканду, а згодом до міста Кзил-Орда Казахстану. За відсутністю приміщень він не працював там як навчальний заклад. Привезене обладнання було передано в Самаркандський учительський інститут. Евакуйовані викладачі були направлені на роботу в Об’єднаний Український державний університет (створений на початку 1942 року у Кзил-Орді на базі Київського і Харківського університетів), а також у місцеві школи та органи влади [1, с. 316].
Відразу після звільнення Харкова від фашистських окупантів, уже в жовтні 1943 року, в складних умовах розрухи інститут відновив свою роботу. Виконуючим обов’язки декана фізико-математичного факультету був призначений Юрій Михайлович Гайдук, завідувачем кафедри математики – проф. П.О. Соловйов, фізики – проф. Р.Д. Пономарьов. На факультет було зараховано 11 студентів. У січні 1944 р. разом із  інститутом факультет переїхав у нові стіни – в колишнє приміщення Міністерства освіти України на вулиці Артема, 29 (зараз вулиця  Алчевських).Перший післявоєнний випуск на фізико-математичному факультеті відбувся в 1947р. і склав 26 осіб [3, с. 7].
Факультет чисельно ріс як за рахунок демобілізованих студентів, так і завдяки новим наборам. Це відбивалося і на розвитку спеціальних кафедр. У 1945-1946 навчальному році до складу кафедри фізики входили: професор, зав. кафедри А.О. Слуцкін; доценти Я.М. Фогель, В.К. Ткач, С.Г. Ромаданов; ст. викладачі К.В. Мезин, А.І. Горностаєв; асистенти К.К. Трофімова, З.І. Тер-Міноянц. На кафедрі математики працювали: професор, зав. кафедри П.О. Соловйов, доценти Г.Є. Березняк, Л.Я. Гіршвальд, Д.З. Гордєвский, В.А. Скрилев; викладач С.І. Тіман; асистент С.А. Дахія [4, с. 7].

У повоєнний час колективи кафедр заново організовували навчальний процес, створювали навчальні та наукові лабораторії, кабінети, майстерні, нові розробки лабораторних робіт і практикумів. Факультету надали допомогу інші вищі навчальні заклади країни, зокрема Держфонд при Саратовському університеті, Челябінський педінститут.

Значну роботу з формування матеріальної бази факультету провів колектив викладачів і лаборантів кафедри фізики під керівництвом доц. С.Г. Ромаданова. Частина моделей, приладів і обладнання була виготовлена силами самих студентів і викладачів. З ініціативи завідувача кафедри фізики проф. О.О. Галкіна було поставлено ряд нових лабораторних робіт з механіки, молекулярної фізики, електрики.

Для забезпечення належного науково-теоретичного і методичного рівня навчально-виховного процесу на кафедри запрошувались висококваліфіковані вчені з інших вишів та наукових установ Харкова, перспективні випускники університету і педінституту. Працюючи на факультеті, захистили кандидатські дисертації молоді викладачі, випускники ХДУ: З.С. Агранович (1949, кафедра математичного аналізу), Л.М. Глускін (1952, кафедра алгебри-геометрії), В.П. Шестопалов (1952, кафедра фізики).

Для підготовки висококваліфікованих викладацьких кадрів була відкрита аспірантура: з фізики – в 1946 р., з математики – в 1950 р. Наукове керівництво аспірантами-фізиками здійснювали професори М.І. Корсунський, Р.І. Гарбер, Й.А. Гіндін, Г.Д. Бурдун, В.Н. Старцев, доценти Л.І. Пивовар, С.Г. Ромаданов, С.Т. Шавло, І.І. Солошенко. Науковими керівниками аспірантів-математиків були професори Д.З. Гордєвський (геометрія), В.О. Марченко, Є.І. Кім, М.Н. Тихов, І.М. Глазман (диференціальні рівняння), В.П. Шестопалов (радіофізика і електроніка). Першим аспірантом-фізиком був Є.А. Дольников, аспірантом-математиком – І.О. Наумов [3, с. 11].

З 1956 р., у зв'язку з потребами шкіл, факультет почав готувати вчителів широкого профілю – вчитель фізики та основ виробництва, вчитель математики і креслення [3, с. 8-9]. Інтенсивно комплектувався книжковий фонд кафедр.

У 1957 р. було створено кафедру основ виробництва (зав. кафедри канд. фіз.-мат. наук В.Ф. Сутулін). У зв'язку з введенням нових спеціальностей були переглянуті і поставлені нові лабораторні роботи, поповнені кабінети і лабораторії, створений спеціальний кабінет методики викладання фізики з основним типовим устаткуванням для шкільного фізичного експерименту, а також лабораторії та кабінети спецфізпрактикуму, радіотехніки, енергетики, автотракторної справи, креслення. Значно розширені навчальні майстерні: слюсарно-механічна, столярна, склодувна; для механічної майстерні були придбані токарні, фрезерні, стругальні та інші верстати. У навчальних майстернях з ремісничого практикуму виготовляли шкільні фізичні прилади та оригінальні моделі. Активну участь у цій роботі брали П.М. Погожев, А.Т. Сословська, О.Ф. Полонська, П.А. Сокольський.

У той самий період на кафедрі алгебри-геометрії (зав. кафедри доц. І.О. Наумов) викладачами Н.М. Чернецьким і Т.Г. Івницьким була проведена постановка курсів проекційного та технічного креслення, розроблено індивідуальні завдання для студентів, обладнано креслярські зали. Л.Г. Котляревський та І.О. Наумов розробили і впровадили в навчальний процес практикум з вимірювань на місцевості.

Кафедри фізико-математичного факультету спільно з кафедрою педагогіки (проф. А.І. Зільберштейн) у 1956-1957 рр. провели експеримент на базі двох середніх шкіл Харківської області (Краснопавлівської Лозівського району та Золочівської) з упровадження виробничого навчання до загальноосвітньої школи. Результатом роботи стала монографія «Виробниче навчання в середній школі на базі МТС» (1958).

Подальший розвиток і вдосконалення фізико-математичного факультету було перервано в 1958 р. рішенням Уряду УРСР про реорганізацію інституту в педагогічний інститут фізичного виховання [1, с. 317]. Факультет продовжував випуск студентів, не проводячи набору. Різко були обмежені асигнування на навчальні та наукові цілі. Науково-технічна база була згорнена, обладнання передавалося до шкіл Харкова та інших педагогічних інститутів республіки (Ніжинський, Сумський, Полтавський), кафедри об'єднувалися (так, кафедри алгебри-геометрії, математичного  аналізу і теоретичної механіки об'єднали в кафедру математики), кафедру основ виробництва ліквідували. У цей період факультет втратив багатьох кваліфікованих викладачів, була закрита аспірантура.

Реорганізація інституту не виправдала себе. Гостра потреба шкіл Харкова, і особливо області, в учителях математики, фізики, біології, хімії, мови, літератури призвела до того, що в 1962 р. багатопрофільність Харківського педагогічного інституту була відновлена: інститут фізичного виховання був знов відтворений як ХДПІ ім. Г.С. Сковороди, поновлена діяльність фізико-математичного, природничого і філологічного факультетів, на заочному відділенні знов відкрито фізико-математичний і філологічний факультети [1, с. 317-318].

 1963 р. на фізико-математичному факультеті була скасована підготовка вчителя широкого профілю, стали готувати вчителів за однією спеціальністю: вчитель математики чи вчитель фізики з чотирирічним терміном навчання та вчитель математики англійською мовою викладання з п'ятирічним терміном навчання.

Кафедри факультету в цей час вирішували задачу розширення і зміцнення лабораторій і кабінетів, придбання нового обладнання, створення нових лабораторій, майстерень (у цей час силами студентів інституту був побудований корпус майстерень).  Були створені, крім традиційних, лабораторії радіо і електротехніки, навчального кіно, фотокінолабораторія, клас технічних засобів навчання, ряд спеціалізованих аудиторій та ін. У лабораторіях стали використовувати елементи автоматики.

У 1967 р. на факультеті крім кафедр математики (зав. кафедри доц. І.О. Наумов) і фізики (зав. кафедри доц. І.І. Солошенко) були створені ще дві кафедри: елементарної математики і методики математики (зав. кафедри доц. С.А. Дахія, пізніше – доц. Я.М. Жовнір), методики фізики і технічних засобів навчання (зав. кафедри доц. А.Т. Сословська). Це, безумовно, сприяло поліпшенню якості підготовки вчителів.

З 1972 р. на факультеті стали готувати фахівців кількох профілів з п'ятирічним терміном навчання: вчитель математики і фізики, вчитель фізики і математики.

На фото - засідання Ради фізико-математичного факультету,11.05.1972 р. Перший ряд – керівники факультету і кафедр: М.П. Пришляк, В.М. Тубаєв, О.О. Балбенко, І.І. Солошенко, І.О. Наумов, М.А. Жихар, Я.М. Жовнір.

Бурхливе проникнення в народне господарство електронної обчислювальної техніки, калькуляторів і комп'ютерів вимагало введення в середній і вищій школі нових навчальних курсів. У 1985 р. в загальноосвітніх школах увели курс основ інформатики та обчислювальної техніки. У 1986 році було створено кафедру інформатики та обчислювальної техніки (завідувач доц. С.А. Раков), організовано перші  комп'ютерні класи: КУВТ ПК «Ямаха», 3 класи УКНЦ, клас «Правец», клас ІВМ РS / 2, клас «Корвет». З 1986р. профільність підготовки студентів була розширена: факультет став готувати також учителів математики та інформатики, фізики та інформатики.

У 1988 р. була знову відкрита аспірантура: з фізики твердого тіла (наукові  керівники – професори І.М. Неклюдов і Ю.Н. Цзян); з теорії та методики навчання інформатики (наукові керівники – доценти Л.І. Білоусова і С.А. Раков); з теорії та методики навчання математики (науковий керівник – доцент В.Г. Моторіна).

3 1989 р. фізико-математичний факультет розташовується за адресою вул. Блюхера, 2 (зараз вул. Валентинівська).

Склад фізико-математичного факультету протягом наступних років змінювався та реорганізовувався.

Так, у 1991 році на факультеті працювало п’ять кафедр: математики (завідувач – доц. І.П. Проскурня), інформатики та обчислювальної техніки (завідувач – доц. С.А. Раков), елементарної математики і методики математики (завідувач – доц. В.Г. Моторіна), фізики (завідувач – доц. Є.Б. Малець), методики фізики і ТЗН (завідувач – доц. В.Я. Блудов).

У 90-ті роки ХХ століття на нашому факультеті працював Регіональний науково-методичний центр інформаційних технологій (РЦНІТ), який очолював доцент Сергій Анатолійович Раков (нині доктор педагогічних наук, професор).

Досьогодні до складу факультету входять три випускаючі кафедри (фізики, математики, інформатики) і загальноуніверситетська кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи.

Декани фізико-математичного факультету. Деканами фізико-математичного факультету послідовно були: доцент М.С. Саврон (1939-1941), викладач Ю.М. Гайдук (1943-1946), доцент С.Г. Ромаданов (1946-1956), професор І.О. Наумов (1956-1959), старший викладач П.А. Яцук (1959-1960), доцент І.І. Солошенко (1960-1983), доцент В.М. Тубаєв (1983-1985), доцент В.Д. Стасенко (1985-1993), професор О.О. Балбенко (1993-1995), професор О.І. Гончаров (1995-2012), професор Т.В. Рогова (2012-2015); професор О.Г. Колгатін (2015-2018), у 2018 році деканом факультету призначено доцента Н.О. Пономарьову.

доц. Гайдук Ю.М.

проф. Наумов І.О.

доц. Солошенко І.І.

проф. Балбенко О.О.

проф. Гончаров О.І.

 

Заступниками декана з навчальної роботи в pізні часи були доценти С.Б. Веселовський, В.М. Тубаєв, В.Я. Блудов, М.М. Богомолов, О.М. Петров, В.М. Сергєєв, О.В. Євдокимов, Н.І. Стяглик, О.В. Рогова, Є.О. Ольховський, Н.О. Пономарьова, О.І. Проскурня.

Фізико-математичний факультет напередодні свого 80-ліття. За роки свого існування фізико-математичний факультет підготував понад 7 000 учителів фізики, математики, інформатики (за підрахунками І.О. Наумова і О.І. Гончарова). Випускники факультету займають гідне місце в розвитку освіти і науки в Україні. Серед них – відомий український учений у галузі атомної енергетики, академік НАН України, генеральний директор ННЦ ХФТІ І.М. Неклюдов; всесвітньо відомі вчені в галузі фізики твердого тіла, академіки декількох міжнародних академій, ректори Слов’янського і Бєлгородського педагогічних інститутів (нині університетів) М.К. Нечволод і М.В. Камишанченко; проректор Бєлгородського технологічного університету І.І. Бобонець; один із організаторів державного управління – нової галузі науки в Україні В.В. Корженко; автор відомих підручників з математики за системою розвиваючого навчання доктор педагогічних наук, професор Академії підвищення кваліфікації і професійної підготовки працівників освіти Росії Е.І. Александрова; один із співавторів і реалізаторів концепції Школи діалогу культур, учитель гімназії «Очаг» С.Ю. Курганов; Герой України, учитель-методист гімназії № 47 Харкова Л.О. Шитикова; багаторічний директор видавництва “Світ дитинства” Т.І. Фещенко і багато інших.

Зараз фізико-математичний факультет – сучасний та потужний факультет, який здійснює підготовку висококваліфікованих фахівців освітньої сфери.

Фізико-математичний факультет  має багаті освітянські та культурні традиції, значний науковий потенціал, досвідчений професорсько-викладацький колектив, відповідальний навчально-допоміжний персонал.

На факультеті велика увага приділяється модернізації навчального процесу, впровадженню нових педагогічних технологій та новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, розширенню міжнародних зв’язків.

На факультеті працюють студентські предметні та наукові гуртки та клуби, проводяться науково-практичні конференції, семінари, олімпіади, конкурси та турніри різної спрямованості тощо.

Колектив  факультету живе активним та плідним життям. Спрямовує життя факультету й розвинуте студентське самоврядування.    Студенти залучаються до участі у роботі секцій Спортивного клубу, гуртків та художньо-творчих колективів Молодіжного центру ХНПУ імені Г.С.Сковороди. Гордістю факультету є студентська  газета «Фізматін».

Креативний, ініціативний, енергійний, згуртований колектив фізико-математичного факультету  - один із найавторитетніших, найпомітніших і визнаних на теренах України.

У 2017 році професорами, викладачами, співробітниками, студентами, випускниками фізико-математичного факультету було підготовлено та видано збірник «Історія фізико-математичного факультету імені Г.С.Сковороди: документи, нариси, спогади. /редкол.: Л.І. Білоусова та ін. – Х.:, 2017. – 316 c.:іл.

Збірник наукових праць приурочений до 75-річчя фізико- математичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Збірник підготовлений тими, чий життєвий шлях тісно пов’язаний з факультетом. Матеріли, представлені в збірнику, ґрунтуються на їх спогадах, а також численних працях про історію університету в цілому, унікальному дослідженні І.О. Наумова, присвяченому історії факультету як окремого підрозділу університету, документах особових справ, архівних документах університету, звітах кафедр, публікаціях різних років в літописі історії університету – газеті «Учитель».

З електронною версією збірника можна познайомитися на сайті кафедри інформатики ХНПУ імені Г.С.Сковороди.

Література:

  1. Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Харківська область. – К.: Знання України, 2009. – 431 с.
  2. В Харькове появился памятник астрономам, погибшим в годы войны – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.objectiv.tv/220611/57408.html
  3. Из истории физико-математического факультета Харьковского государственного педагогического института им. Г.С. Сковороды (к 180-летию института). Метод.рек. для преподавателей и студентов / Сост. И.А. Наумов. – Харьков: ХГПИ, 1991. – 24 с.
  4. Педагогічна Харківщина: довідник / За ред. В.І. Лозової, І.Ф. Прокопенка – Харків: Видавництво Круглова, 1997. – 160 с.
  5. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди / За заг. ред. академіка АПН України І.Ф. Прокопенка. – Харків: ОВС, 2001. – 176 с.

За матеріалами статті: Зоря В. Д., Зражевська А. К., Пономарьова Н. О., З історії фізико-математичного факультету ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Історія фізико-математичного факультету ХНПУ імені Г. С. Сковороди: документи, нариси, спогади/ редкол. : Л. І. Білоусова та ін. Харків : Вид-во «Мітра», 2017. С.6–21.

Campus LifeІм'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.