Навчальні програми кафедри історії України

Назад

Опис навчальних програм кафедри історії України

Археологія України

Викладач к.і.н., доц. Колода В.В.

Метою вивчення навчальної дисципліни є:

– дати студентам історичного факультету, майбутнім вчителям, працівникам позашкільних закладів та музеїв, базові дані про поступовий, поетапний розвиток суспільства від часів палеоліту до розвинутого середньовіччя;

– на основі вивчення залишків матеріальної та духовної культури давнього населення України, з’ясувати закономірності розвитку стародавнього суспільства на території України на ранні етапах його історії;

розвиток національної самосвідомості майбутніх спеціалістів;
виховання патріотичних і морально-етичних переконань спеціаліста, причетності до тисячолітньої історії українського народу;

– вироблення умінь та навичок, які забезпечать застосування набутих знань з археології та давньої історії України.

Завданнями навчальної дисципліни є

подати наукову періодизацію археології України, характерні риси основних періодів давньої історії території України;
розкриття суті окремих етапів історії на теренах України по всіх напрямках розвитку людського життя в їх щільному взаємозв’язку;
показати початки слов’янського та українського етносу та зародження державотворчих традицій на теренах сучасної України;
сформувати навички наукового аналізу, формування навичок роботи з історичними джерелами і науковою літературою, оволодіння методами і навичками наукової полеміки, логіки і культури мислення, вміння аргументовано, переконливо викладати власні погляди, відстоювати свою позицію.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

–   базові поняття курсу,

–   основні етапи розвитку населення України в стародавні часи,

–   головні археологічні культури, що репрезентують розвиток населення України на кожному з етапів.

вміти:

–   працювати з усіма видами джерел,

–   володіти археологічною термінологією,

– вміти на основі наявного матеріалу аргументовано, послідовно та логічно відстоювати власну точку зору,

–  порівнювати, пояснювати, аналізувати та узагальнювати матеріал,

–  створювати археологічні колекції у шкільному кабінеті історії,

–  проводити археологічні обстеження навколишньої території.

Загальна кількість годин – 60, з яких лекції – 20 год., семінарські заняття -  8 год., самостійна робота – 32 год.

Програмою дисципліни передбачається проведення археологічної практики

 

Історія України для неісторичних факультетів

Викладач к.і.н., доц. Гончарова О.С., к.і.н., доц. Дьякова О.В., к.і.н., доц. Мартинова І.С., к.і.н., доц. Овчаренко В.П.

У дисципліні розглядаються загальні питання:        етногенезу українського народу, становлення і розвитку суспільства на території України; проблеми формування української національної ідеї, національно-визвольного руху українського народу, його боротьба за соборність та державність. Знання закономірностей і особливостей історії України дає можливість усвідомити і об’єктивно оцінити складні питання минувшини: походження українського етносу, формування нації, роль геополітичного фактору в її житті, вплив колоніальної політики імперій на особливості економічного формування нації, соціального  і культурного розвитку українців, їх менталітету, виникнення і розвиток національної ідеї, особливості державотворення.

Метою навчального курсу історії України є формування, на основі використання новітніх здобутків історичної науки, розуміння історичного процесу у його різноманітності і суперечливості, взаємозв’язку та взаємозалежності, прищеплення навичок наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного розвитку, вироблення умінь і навичок роботи з джерелами і науковою літературою та застосування набутих знань у професійній діяльності, орієнтації в суспільно-політичному житті

   Завдання навчальної дисципліни

- прослідкувати співвідношення певних процесів і подій української історії, що сталися під впливом тих чи інших загальноісторичних явищ, внутрішніх і зовнішніх обставин;

- навчити студентів робити історичний, логічний і теоретичний аналіз фактів і подій у проблемному і хронологічному вимірах;

- формувати у студентів історичне мислення, історичний світогляд;

- підготувати нове покоління української інтелігенції, здатне оцінювати

проблеми сучасності через усвідомлення їх історичних причин;

- виховувати усвідомлення того, що історія є одним з найважливіших засобів самопізнання суспільства, засвоєння його досвіду і традицій;

- формувати громадянську позицію, спонукати до свідомої і бажано активної участі в подіях, що відбуваються навколо нас, які колись також стануть історією. 

Основні знання та уміння – студент повинен мати цілісне уявлення про взаємозв’язки між структурними елементами навчального матеріалу з історії України, поділеного на окремі інформаційні модулі (теми, розділи); систематизувати і узагальнювати факти, що складають основний зміст певної теми, тобто мати загальне (емпіричне) уявлення про історичний період (епоху) в економічному й суспільному житті тої чи іншої спільноти і робити теоретичні висновки; засвоїти різні способи одержання та застосування історичних знань; уміти самостійно орієнтуватися і адаптуватися до швидких змін суспільного життя.

Загальна кількість годин – 60, з яких лекції – 10 год., семінарські заняття -  10 год., самостійна робота – 40 год.

 

Історія України для історичного факультету

Викладач к.і.н., доц. Гончарова О.С., к.і.н., доц. Мартинова І.С.

Метою вивчення навчальної дисципліни є: на основі широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки дати розуміння соціально-економічного, політичного та культурного розвитку українських земель від найдавніших часів до сучасності, проблем періодизації історії, трактування національної історії представниками різних історичних шкіл.

         Завданнями навчальної дисципліни є: формування історика-фахівця; розвиток національної самосвідомості майбутніх спеціалістів; виховання патріотичних і морально-етичних переконань спеціаліста, причетності до тисячолітньої історії українського народу; вироблення умінь та навичок, які забезпечать застосування набутих знань з історії у повсякденній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінки суспільних явищ і подій.

         У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

наукову періодизацію історії України, характерні риси основних періодів української історії, їхні особливості, визначні події та явища в кожному з них;
історію соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в Україні, основні етапи українського національно-визвольного руху, його конкретний зміст і організаційні форми, місце і роль в українській історії видатних українських осіб;
досвід національного державотворення, традиції української державності, боротьбу українського народу за її відродження та збереження.

вміти:

вільно володіти базовим категоріально-понятійним апаратом історичної науки;
сформувати навички роботи з історичними джерелами і науковою літературою;
отримати навики порівняльного аналізу, узагальнення та критичної оцінки фактів з історії України;
вміти аргументовано, на основі фактичного матеріалу відстоювати власні погляди на проблеми теми курсу, толерантно ставитися до інших думок, брати участь у дискусіях.

Загальна кількість годин – 360, з яких лекції – 72 год., семінарські заняття -  96 год., самостійна робота – 192 год.

 

Історія України в особистостях

Викладач д.і.н., проф. Богдашина О.М.

Метою вивчення навчальної дисципліни є: на основі використання широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки охарактеризувати діяльність визначних державних і політичних діячів України.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

основні факти життя та діяльності визначних діячів України;
 основний масив опублікованих історичних джерел та наукової літератури з даної проблематики

вміти:

давати самостійну оцінку діяльності визначних діячів України;
виробити вміння знаходити і критично аналізувати інформацію;
формувати навички роботи з історичними джерелами і науковою літературою;

 оволодівати методами і навичками наукової полеміки, логіки і культури мислення, вміння аргументовано, переконливо викладати власні погляди

Загальна кількість годин – 50, з яких лекції – 10 год., семінарські заняття -  10 год., самостійна робота – 30 год.

 

Соціально-економічна історія України у контексті світової історії

Викладач к.і.н., доц. Мартинова І.С.

Метою вивчення навчальної дисципліни є:

розуміння суті соціально-економічних історичних процесів в Україні, їхнього об`єктивного характеру, взаємозв`язку та взаємозалежності;
засвоєння основних понять та положень курсу, набуття уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал у певній системі, оцінювати найважливіші події та явища соціально-економічного аспекту української історії у контексті світової історії;
розвиток національної самосвідомості майбутніх вчителів;
виховання патріотичних і морально-етичних переконань магістра, причетності до тисячолітньої історії українського народу;
набуття умінь та навичок, які забезпечать застосування набутих знань з дисципліни як у викладацькій роботі в школі, так і у повсякденній діяльності та для орієнтації в суспільно-політичному житті країни.

    Завданнями навчальної дисципліни є:

дати наукову періодизацію соціально-економічної історії України, з`ясувавши закономірності, причини та наслідки певних господарських та соціальних змін у відповідності до  основних етапів буття;
показати господарську діяльність українців в історичному розвитку від первісного суспільства до сучасності та основні явища і процеси матеріального виробництва;
показати  процес становлення соціальних груп, визначити взаємовідносини між ними та  місце у суспільстві;
навчити методам і навичкам наукової дискусії, вмінню аргументовано відстоювати власні погляди та толерантно ставитися до протилежних думок;
сформувати навички роботи з історичними джерелами і науковою літературою, систематизації і компаративного аналізу історичного матеріалу.

Загальна кількість годин – 46, з яких лекції – 10 год., семінарські заняття -  6 год., самостійна робота – 30 год.

 

Дипломатія незалежної України

Викладач д.і.н., проф. Богдашина О.М.

Метою вивчення навчальної дисципліни є: на основі широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки дати розуміння суті процесу становлення і розвиток української дипломатії в незалежній Україні, створення мережі дипломатичних відносин з державами світу, основні функції та завдання української дипломатії.

Завданнями навчальної дисципліни є формування наступних умінь:

порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати, критично оцінювати факти з історії становлення і розвитку дипломатії України та її міжнародної політики на сучасному етапі;
давати загальну характеристику української дипломатії та зовнішньої політики незалежної України;
працювати з усіма доступними історичними джерелами, вміти самостійно відшукувати історичну інформацію за темою;
володіти історичною термінологією;
вміти аргументовано, на основі фактичного матеріалу відстоювати власні погляди на проблеми теми курсу, толерантно ставитися до інших думок, брати участь у дискусіях;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:  історію становлення дипломатичної служби та її спеціальних інституцій в незалежній Україні, її керівників.

вміти: спрогнозувати основні тенденції розвитку української дипломатії та зовнішньої політики України на сучасному етапі.

Загальна кількість годин – 46, з яких лекції – 10 год., семінарські заняття -  6 год., самостійна робота – 30 год.

 

Теорія, методика та історія джерелознавства історії України

Викладач д.і.н., проф. Богдашина О.М.

Метою є вивчення походження історичних джерел, теорії і методики їхнього використання в історичних дослідженнях, складу, структури й функціонування джерельної бази історичної науки; дослідження закономірностей утворення та функціонування джерел з історії України, формування її джерельної бази, встановлення взаємозв'язків та взаємовпливів окремих видів джерел, їхніх пізнавальних функцій та міри інформативності у процесі наукового дослідження проблем, розвитку джерелознавства історії України в системі українознавчих наук;  а також специфіка вивчення окремих груп джерел з історії України за видами, типами та періодами.

Завданнями навчальної дисципліни є формування наступних умінь:

класифікація, систематизація та опис історичних джерел, а також тлумачення їх змісту (герменевтику); вивчення закономірностей їх виникнення, розвитку, становлення та відбиття в них  об`єктивних процесів і явищ суспільного розвитку; по-третє, оволодіння методології, методики й техніки дослідження та використання джерел.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: загальнотеоретичні питання джерелознавства  історії України

(структура джерелознавства  історії України, поняття історичного джерела, його класифікація;  різні схеми критики історичних джерел;; історія українського джерелознавства.

вміти: проводити класифікації джерел з історії України; за різними етапами та методикою критику різних груп джерел з історії України

Загальна кількість годин – 60, з яких лекції – 10 год., семінарські заняття -  10 год., самостійна робота – 40 год.

 

Архівна справа в Україні

Викладач д.і.н., проф. Богдашина О.М.

Метою є на основі використаних новітніх здобутків історичної науки дати розуміння процесу архівної справи в Україні у його різноманітності й суперечливості, взаємозв’язку та взаємозалежності, показати найважливіші події і явища українського архівознавства в контексті світового. Сформувати розумiння студентами особливостей архівознавства як однієї з історичних дисциплін, Сформувати чiткi теоретичнi уявлення стосовно виникнення, еволюції та предмету архівознавчих знань. Прищепити студентам вміння використовувати знання у галузі архівознавства при проведенні наукової та викладацької роботи.

   Завданнями навчальної дисципліни є формування наступних умінь:

- прослідкувати співвідношення певних процесів і подій історії архівної справи в Україні, що сталися під впливом тих чи інших загально-історичних явищ, внутрішніх і зовнішніх обставин;

- розкрити особливості та передумови виникнення архівознавчих знань в світі та в Україні;

- формувати громадянську позицію;

- розкрити специфіку науки архівознавство у системі спеціальних історичних дисциплін;

- навчити студентів методиці проведення архівознавчого дослідження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

об’єкт, предмет, структуру і методи архівознавства як наукової дисципліни; методи і способи архівування, в т. ч. класифікацію і типологізацію документів; методи, принципи класифікації та аналізу архівних джерел;  основні архівні масиви в Україні та за її межами, які можуть бути використані при проведенні досліджень з історії України; вітчизняний та світовий здобуток у галузі архівознавства; види археографічних публікацій і неопублікованих документів; законодавство України, державні стандарти, інші нормативні та методичні документи із архівного управління; правила діловодства в установах, організаціях і підприємствах України; структуру, завдання, функції і посадовий склад працівників і служб архівної системи України тощо.

Студент повинен також знати: поняттєво-термінологічний апарат архівознавства: Авторський архівний каталог; аналітико-синтетичне опрацювання ретроспективної документної інформації; анотація; аркуш обліку кіно-, фото- і фонодокументів; аркуш фонду; архів; архівна довідка; архівна евристика; архівна інформація; архівна колекція; архівна копія; архівна система; архівна справа; архівна україніка; архівна установа; архівне описування; архівний довідник; архівний документ; архівний маркетинг; архівний опис; архівний фонд; архівні технології; архівознавство; атрибуція архівних документів; визначення наукової, історико- культурної та практичної цінності документів на підставі діючих принципів та критеріїв; ЕК, ЕПК.; виконавський архівний каталог; відеофонограма; географічний архівний каталог; географічний покажчик; державна реєстрація документів національного архівного фонду; державний облік документів національного архівного фонду; джерела комплектування архіву; довідковий інформаційний фонд (ДІФ); довідково-пошуковий апарат ДІФ; документ; документи особового походження; доступ до архівних документів; експертиза цінності документів (ЕЦД); експертна комісія (ЕК); експертно-перевірна комісія (ЕПК); забезпечення фізико-хімічної збереженості документів; заголовок; зберігання архівних документів; зовнішні ознаки документа; іменний архівний каталог; інформатизація архівної справи; картка архівного фонду; картковий архівний опис; каталог документів з історії установ; каталог документів з особового складу; кінодокумент; класифікація архівних документів; книга державної реєстрації документів національного архівного фонду; книга обліку надходжень документів; комплекс науково-технічної документації; комплектування архіву; користувач архівними документами; короткий довідник по архіву; критерії цінності документів; мережа архівних установ; міжархівний довідник; міжфондовий довідник; мікрофільм; науково-довідковий апарат (НДА) архіву; науково-дослідна робота архівної установи; науково-інформаційна діяльність архіву; науково-технічне опрацювання документів.

Студент повинен також уміти: систематизувати і узагальнювати історичні факти, характеризувати основні етапи розвитку українського архівознавства; застосовувати раціональні прийоми пошуку, збору, приймання та аналітико-синтетичної опрацювання документів, що підлягають архівуванню; використовувати здобуті знання при проведенні експертизи наукової, історико-культурної та практичної цінності документів; використовувати державні стандарти, інші нормативні та методичні документи в архівуванні; використовувати основні технологічні засади зберігання різних видів документів.

Загальна кількість годин – 54, з яких лекції – 12 год., семінарські заняття -  12 год., самостійна робота – 30 год.

 

Українська політична еліта

Викладач к.і.н., доц. Гончарова О.С.

         Метою вивчення навчальної дисципліни є: на основі широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки дати розуміння специфічних закономірностей формування і розвитку еліти в суспільстві, здійснити аналіз її персоналу на різних етапах суспільного розвитку. Вивчення предмету має сприяти поєднанню у світогляді студентів національних та загальнолюдських цінностей.

         Завданнями навчальної дисципліни є: формування в молодого покоління суспільної свідомості, політичної культури, моралі, самостійного творчого мислення, вироблення політичної орієнтації.

         У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

соціальні витоки, історичний генезис, етапи і моделі елітотворення; основні теоретико-методологічні підходи до поняття «еліта»
сутність, функції і типологію еліт; основи механізму формування політичної еліти;
структурування українського суспільства; процес формування національної еліти України; характер та специфіку взаємовідносин центральної та регіональної управлінської еліти.

вміти:

вільно володіти базовим категоріально-понятійним апаратом історії та політології;
отримати навики порівняльного аналізу, узагальнення та критичної оцінки фактів з історії становлення та розвитку української політичної еліти;
вміти аргументовано, на основі фактичного матеріалу відстоювати власні погляди на проблеми теми курсу, толерантно ставитися до інших думок, брати участь у дискусіях.

Загальна кількість годин – 54, з яких лекції – 14 год., семінарські заняття -  10 год., самостійна робота – 30 год.

 

Історія політичної думки України

Викладач д.і.н., проф. Богдашина О.М.

У спецкурсі розглядаються історія політичної думки в Україні, розкриваються основні етапи становлення і розвитку ідей національної державності, демократії та місця людини в політиці. Обґрунтовуються значення вивчення історії політичної думки в Україні у державотворчому процесі сучасного періоду та у вихованні молоді.

Метою є аналіз  сутності політологічного знання, понятійний апарат та методи політології, питання історії розвитку національної політичної думки, основні напрями розвитку української політичної думки,  специфіка дисциплінарного оформлення та подальшого розвитку політології як науки в Україні.

Завдання :

Розкрити зміст поняття українська політична думка, її місце та функції в процесі політико-правового пізнання;
Дати аналіз категоріального апарату та методів політології;
Охарактеризувати основні етапи становлення політології як спеціальної наукової дисципліни та простежити основні етапи розвитку української політичної науки;
Висвітлити процес виникнення та діяльності організаційних структур української політології;
Виділити провідні наукові напрями та ідейні течії, визначити роль і місце наукових шкіл;
Вивчити творчість найбільш відомих представників української політичної науки:
Виховувати студентську молодь у повазі до сучасних політичних та державних інституцій.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: загально-теоретичні питання української політичної думки в Україні, мати цілісне уявлення про взаємозв’язки між структурними елементами навчального матеріалу з політології України, поділеного на окремі інформаційні модулі (теми, розділи); головні історіографічні факти як окремих періодів в цілому, так творчості видатних науковців зокрема.

вміти: систематизувати і узагальнювати політико-правовові факти, що складають основний зміст певної теми; аналізувати  окремі періоди розвитку української політичної науки; робити теоретичні узагальнення; вміти знаходити зв’язки з загальною політологією.

Загальна кількість годин –54 , з яких лекції – 12 год., семінарські заняття - 12 год., самостійна робота –  30 год.

 

Державно-церковні відносини в Україні

Викладач к.і.н., доц. Овчаренко В.П.

Мета полягає в систематизації та поглибленні знань студентів в оцінці феномену державно-релігійних стосунків в незалежній Україні і набутті навиків їх систематизації та прогнозування тенденцій розвитку.

Завдання:

- визначити стан інформаційного та науково-методичного наповнення спецкурсу;

- з’ясувати стан і простежити зміни в правовому регулюванні діяльності релігійних організацій в республіці;

- охарактеризувати розвиток органів державної влади у справах релігій, визначити етапи їх становлення та організаційної розбудови;

- провести періодизацію і з’ясувати зміст пріоритетних напрямків державної політики в галузі релігійно-церковного життя;

- проаналізувати взаємовпливи державотворчого процесу і динаміки зростання та розповсюдження релігійних організацій в республіці;

- показати кроки влади по недопущенню нарощення конфліктогеннного потенціалу суспільно-релігійних відносин.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- зміст моделей державно-церковних відносин, їх природу, характер функціонування, типологізацію;

- особливості розвитку державно-церковних відносин в українських землях у визначеннях їх історико-правового та релігієзнавчого аспектів;

- зміст та тенденції розвитку законодавчого і організаційного регулювання діяльності релігійних організацій.

вміти:

- працювати з науковою літературою та джерелами з питань державно-релігійних стосунків.

- вільно оперувати основними поняттями та визначеннями з проблем державно-релігійних стосунків;

- користуватись правовими документами держави щодо оранізації  діяльності релігійних обєднань;

- самостійно визначати етапи та характеризувати стан реалізації державної релігійної політики в незалежній Україні;

- зробити характеристику основним релігійним конфесіям України з визначенням основних тенденцій їх розвитку в 1990-2000=х роках;

Загальна кількість годин –54 , з яких лекції – 14 год., семінарські заняття - 10 год., самостійна робота –  30 год.

 

Джерелознавство історії України

Викладач д.і.н., проф. Богдашина О.М.

Метою є вивчення походження історичних джерел, теорії і методики їхнього використання в історичних дослідженнях, складу, структури й функціонування джерельної бази історичної науки; дослідження закономірностей утворення та функціонування джерел з історії України, формування її джерельної бази, встановлення взаємозв’язків та взаємовпливів окремих видів джерел, їхніх пізнавальних функцій та міри інформативності у процесі наукового дослідження проблем, розвитку джерелознавства історії України в системі українознавчих наук;  а також вивчення окремих груп джерел з історії України за періодами.

Завдання є формування наступних умінь:

класифікація, систематизація та опис історичних джерел, а також тлумачення їх змісту (герменевтику); вивчення закономірностей їх виникнення, розвитку, становлення та відбиття в них  об`єктивних процесів і явищ суспільного розвитку; по-третє, оволодіння методології, методики й техніки дослідження та використання джерел.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: Загально-теоретичні питання джерелознавства  історії України

(структура джерелознавства  історії України, поняття історичного джерела, його класифікація;  різні схеми критики історичних джерел; окремі групи джерел з історії України за періодами:  часів Давньоруської держави та феодальної роздрібленості; XIV-першої половини ХУП ст.; середини XVІІ-XVIII ст.; першої половини ХІХ ст.; другої половини XIX - початку XX ст.; національно-демократичної революції та громадянської війни (1917-1920рр.); радянського та постра­дянського періоду..

вміти: описувати, класифікувати та проводити критику історичних джерел

Загальна кількість годин – 36, з яких лекції – 10 год., семінарські заняття -  8 год., самостійна робота –  18 год.

 

Феномен українського козацтва

Викладач к.і.н., доц. Чернікова І.В.

Метою вивчення навчальної дисципліни є:

розвиток національної самосвідомості майбутніх спеціалістів;
виховання патріотичних і морально-етичних переконань спеціаліста, причетності до славної історії українського козацтва;
формування історика-фахівця;
вироблення умінь та навичок, які забезпечать застосування набутих знань з історії українського козацтва у навчальній та виховній роботі в школі та діяльності козацьких організацій.

Завданнями навчальної дисципліни є :

- подати наукову періодизацію історії українського козацтва, характерні риси основних періодів його історії, їхні особливості, визначні події та явища в кожному з них;

- з’ясувати причини виникнення українського козацтва, розкрити зовнішні та внутрішні чинники які впливали на його формування та розвиток, відтворити багату військово-політичну історію українського козацтва, розкрити соціально-політичну організацію козацтва та його державотворчій потенціал, охарактеризувати козацьких лідерів, ознайомити з козацькою символікою та традиціями і звичаями.

- узагальнити історичний досвід українського козацтва в царині державотворення, його участь в національно-визвольній боротьбі українського народу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: історію формування українського козацтва, його роль в становленні української державності.

вміти:

працювати з історичними джерелами і науковою літературою з обраної проблематики.

Давати характеристику видатним козацьким лідерам, аналізувати наслідки їх діяльності.

Загальна кількість годин – 108, з яких лекції – 24 год., семінарські заняття -  24 год., самостійна робота –  60 год.

 

Етнополітика в незалежній Україні

Викладач к.і.н., доц. Гончарова О.С.

Метою вивчення навчальної дисципліни є: на основі широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки дати розуміння непростих проблем національних взаємин і ролі держави в їх регулюванні в незалежній Україні. Вивчення предмету має сприяти поєднанню у світогляді студентів національних та загальнолюдських цінностей.

         Завданнями навчальної дисципліни є: сприяти формуванню у студентів наукового світогляду, підвищувати їх освітній та культурний рівень.

         У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

як відбувався процес становлення етнополітичного курсу незалежної Української держави, на яких засадах він ґрунтується;
динаміку розвитку національних процесів в Україні; взаємопроникнення та взаємовплив політики, політичної культури, етнонаціональних, регіональних, релігійних відносин;
міжнародне та вітчизняне законодавство, що регулює міжнаціональні відносини в Україні;
особливо гострі етнополітологічні проблеми сучасності: незбігу етнічної і мовно-культурної орієнтації значної частини населення; відновлення історичної справедливості щодо депортованих у минулому народів; самопочуття величезної за світовими міркуваннями російської етнічної спільноти в Україні, яка опинилася у становищі національної меншини.

вміти:

вільно володіти базовим категоріально-понятійним апаратом етнополітології;
отримати навики порівняльного аналізу, узагальнення та критичної оцінки фактів з історії становлення та розвитку етнополітичного курсу України на сучасному етапі;
вміти аргументовано, на основі фактичного матеріалу відстоювати власні погляди на проблеми теми курсу, толерантно ставитися до інших думок, брати участь у дискусіях.

Загальна кількість годин – 54, з яких лекції – 10 год., семінарські заняття -  14 год., самостійна робота –  30 год.

 

Історична антропологія України

Викладач к.і.н., доц. Гончарова О.С.

Метою вивчення навчальної дисципліни є: на основі широкого кола джерел і новітніх здобутків науки дати розуміння загальнотеоретичних питань історичної антропології та місця українців в системі європейських антропологічних типів і напрямків їхніх давніх генетичних зв’язків.

         Завданнями навчальної дисципліни є: сприяти формуванню у студентів наукового світогляду, підвищувати їх освітній та культурний рівень.

         У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

історію становлення антропології, її наукового статусу та місця в сучасному людинознавстві; розвиток антропології в Україні;
фактори та закономірностей історико-еволюційного й індивідуального розвитку людини, антропологічних аспектів адаптації, біологічної мінливості людини, генетичних процесів в популяціях сучасної людини;
утворення людських рас, нормальних варіацій фізичної побудови людини усередині цих рас та їх взаємозв’язок з особливостями природного середовища;
закономірності мінливості провідних фізичних ознак людини в межах України, виявлення локальних комплексів, які утворюють їхні сполучення та з’ясування місця українців в системі європейських антропологічних типів і напрямків їхніх давніх генетичних зв’язків.

вміти:

вільно володіти базовим категоріально-понятійним апаратом антропології;
отримати навики порівняльного аналізу, узагальнення та критичної оцінки нових поглядів на походження та розвиток людини в онто-, філо- та антропогенезі;
вміти аргументовано, на основі фактичного матеріалу відстоювати власні погляди на проблеми теми курсу, толерантно ставитися до інших думок, брати участь у дискусіях.

Загальна кількість годин – 72, з яких лекції – 20 год., семінарські заняття -  16 год., самостійна робота –  36 год.

 

Національні меншини в Україні: антропологічний вимір

Викладач к.і.н., доц. Гончарова О.С.

Метою вивчення навчальної дисципліни є: на основі широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки дати розуміння загального розвитку етнічної багатоманітності населення України та шляхів його формування, і специфічних антропологічних рис етнічних меншин. Вивчення предмету має сприяти поєднанню у світогляді студентів національних та загальнолюдських цінностей.

         Завданнями навчальної дисципліни є: сприяти формуванню у студентів наукового світогляду, підвищувати їх освітній та культурний рівень.

         У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

в чому полягає актуальність антропологічних досліджень етнічних меншин при вивченні історії України;
історію проведення антропологічних досліджень в місцях компактного проживання етнічних спільнот на теренах України та їх місце в загальному комплексі антропологічних досліджень людності нашої держави;
історію появи етнічних спільнот на теренах України їх походження та подальший розвиток;
нормальні варіації фізичної побудови людини усередині цих етнічних спільнот та антропологічні аспекти асиміляційних процесів.

вміти:

вільно володіти базовим категоріально-понятійним апаратом антропології;
отримати навики порівняльного аналізу, узагальнення та критичної оцінки нових поглядів на походження та розвиток людини в онто-, філо- та антропогенезі;

вміти аргументовано, на основі фактичного матеріалу відстоювати власні погляди на проблеми теми курсу, толерантно ставитися до інших думок, брати участь у дискусіях.

Загальна кількість годин – 72, з яких лекції – 20 год., семінарські заняття -  16 год., самостійна робота –  36 год.

 

Усна історія: теорія та практика

Викладач к.і.н., доц. Мартинова І.С.

Метою спецкурсу є формування, на основі використання новітніх здобутків історичної науки, розуміння історичного процесу у його різноманітності і суперечливості, взаємозв’язку та взаємозалежності, прищеплення навичок наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного розвитку, вироблення умінь і навичок роботи з джерелами і науковою літературою та застосування набутих знань у професійній діяльності, орієнтації в суспільно-політичному житті.

Завдання навчальної дисципліни:

прослідкувати співвідношення певних процесів і подій української історії, що сталися під впливом тих чи інших загальноісторичних явищ, внутрішніх і зовнішніх обставин;
навчити студентів робити історичний, логічний і теоретичний аналіз фактів і подій у проблемному і хронологічному вимірах;
формувати у студентів історичне мислення, історичний світогляд;

Студенти в результаті вивчення навчальної дисципліни повинні знати: предмет вивчення усної історії, процес становлення усної історії, як методу історичного дослідження, правила підготовки, оформлення і збереження інтерв’ю; розуміти особливості людської пам’яті, розумітися на таких поняттях і явищах як – пам’ять автобіографічна і колективна, історична свідомість, політика пам’яті. Студент повинен уміти: складати план інтерв’ю, оволодіти методикою інтерв’ювання, проводити технічну підготовку інтерв’ю, готувати супровідну документацію

Загальна кількість годин – 54, з яких лекції – 14 год., семінарські заняття -  10 год., самостійна робота –  30 год.

 

Сучасні геополітичні процеси та Україна

Викладач к.і.н., доц. Гончарова О.С.

         Метою вивчення навчальної дисципліни є: на основі широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки дати розуміння залежності зовнішньої і внутрішньої політики держави і міжнародних відносин від системи політичних, військово-стратегічних, економічних і інших взаємозв’язків, обумовлених географічним положенням країни та її регіонів.

         Завданнями навчальної дисципліни є: формування в молодого покоління суспільної свідомості, політичної культури, моралі, самостійного творчого мислення, вироблення політичної орієнтації.

         У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

вплив географічного простору держав на їхні політичні цілі й інтереси, визначення комплексу економічних, географічних, демографічних, історичних, політичних та інших факторів, які взаємодіють між собою й впливають на стратегічний потенціал держави;
системи і сукупності знань про організацію гегемонії та контролю влади над простором, яка має політичний сенс та соціально-економічну основу, можливості та здібності до зміни та реалізації життєво важливих цінностей, інтересів і цілей;
синхронізувати основні події геополітичного розвитку України з геополітикою світових держав і осмислювати їх у межах єдиної концепції.

вміти:

вільно володіти базовим категоріально-понятійним апаратом історії та політології;
отримати навики порівняльного аналізу, узагальнення та критичної оцінки фактів з геополітичної ситуації в світі та в Україні;
вміти аргументовано, на основі фактичного матеріалу відстоювати власні погляди на проблеми теми курсу, толерантно ставитися до інших думок, брати участь у дискусіях.

Загальна кількість годин – 54, з яких лекції – 14 год., семінарські заняття -  10 год., самостійна робота –  30 год.

 

Українська історіографія на межі тисячоліть

Викладач д.і.н., проф. Богдашина О.М.

Мета навчальної дисципліни полягає в аналізі розвитку сучасного історіографічного процесу в Україні, засвоєнні новітніх понять та методів світової історіографії, вивченні проблем історії національної історіографії другої половини - на початку XXI ст.; визначенні основних напрямів розвитку української історичної думки.

Завдання курсу:

Розкрити зміст поняття сучасна професійна історіографія, місце та функції новітньої національної історіографії в процесі історичного пізнання;
Дати аналіз категорій та методів новітньої світової історіографії;
Охарактеризувати основні етапи становлення новітньої української історіографії як спеціальної наукової дисципліни та простежити основні закономірності розвитку історичної науки в Україні у другій половині - на початку XXI ст.;
Висвітлити головні напрями і здобутки діяльності організаційних структур української історичної науки;
Виділити провідні наукові напрями та ідейні течії, визначити роль і місце наукових шкіл;
Вивчити творчість найбільш відомих представників новітньої української історичної науки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: взаємозв’язки між структурними елементами навчального матеріалу з історіографії історії України, поділеного на окремі інформаційні модулі (теми, розділи); характеризувати основні етапи становлення новітньої української історіографії; аналізувати категорії та методи новітньої світової історіографії: головні історіографічні факти з творчості найбільш відомих представників новітньої української історичної науки та здобутки діяльності організаційних структур української історичної науки;

вміти: систематизувати і узагальнювати історіографічні факти, що складають основний зміст певної теми, тобто мати загальне (емпіричне) уявлення про історіографічний процес певного періоду і робити теоретичні узагальнення.

Загальна кількість годин – 54, з яких лекції – 14 год., семінарські заняття -  10 год., самостійна робота –  30 год

 

Охорона культурної спадщини

Викладач к.і.н., доц. Чернікова І.В.

Метою курсу є ознайомлення студентів з науковою літературою, законами, нормативними актами, щодо правової охорони пам’яток історії та культури в Україні (про відповідальність за порушення законодавства про охорону та використання пам’яток); стислий і системний виклад державної системи охорони пам’яток історії та культури, розкриття сутності, предмету, основних напрямів пам’яткознавства, яке покликане слугувати відродженню історичної пам’яті, в збереженні національних матеріальних і духовних скарбів.
Використовуючи літературу, джерела щодо охорони і збереження історико-культурної спадщини України на сучасному етапі давати визначення, класифікацію та критерії оцінки історико-культурної спадщини.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні принципи державного управління сферою охорони і використання історико-культурної спадщини в сучасних умовах, критерії визначення історико-культурної значущості об‘єктів.

вміти:

аналізувати інформацію про пам‘ятки історії та культури;
використовуючи літературу, джерела щодо охорони і збереження історико-культурної спадщини України на сучасному етапі давати визначення, класифікацію та критерії оцінки історико-культурної спадщини.
уміння відбору, обліку, паспортизації, реєстрації, фіксації пам‘яток;
давати обґрунтовану об’єктивну оцінку історичним процесам;
працювати з історичними документами, кіно-фотодокументами, архівними записами, рідкісними друкованими виданнями;
правильно оцінити історичні культурні пам‘ятки;
використання і пропагування історико-культурної спадщини;
вірно робити припущення щодо причин втрати пам‘яток;
шукати і знаходити матеріали про перебування цінностей
розрізняти та порівнювати системи цінностей та виробити власне ставлення.

Загальна кількість годин – 72, з яких лекції – 18 год., семінарські заняття -  14 год., самостійна робота –  40 год.

 

Історія рідного краю

Викладач к.і.н., доц. Дьякова О.В.

Предметом навчальної дисципліни історія рідного краю є: історія Харківської області в сучасних її межах та у разі необхідності територій, що до неї прилягають

Метою вивчення навчальної дисципліни є: показати, що історія Харківщини є часткою державно-історичного процесу, що вона в своєму розвитку пройшла ті ж самі за змістом і наповненням етапи, що і  Україна, вписується у загальну схему розвитку і зміни європейських цивілізацій.

Завданнями навчальної дисципліни є формування наступних умінь:

прослідкувати співвідношення певних процесів і подій української та місцевої  історії, що сталися під впливом тих чи інших загальноісторичних явищ, внутрішніх і зовнішніх обставин;
навчити студентів робити історичний, логічний і теоретичний аналіз фактів і подій у проблемному та хронологічному вимірах;
формувати у студентів історичне мислення, певний історичний світогляд, який дасть їм змогу дивитись на історію не тільки як на минуле, але й ставити сучасні події на історичний грунт, робити певні політичні висновки;
виховувати усвідомлення того, що історія рідного краю є одним з важливих засобів самопізнання суспільства, засвоєння його досвіду і традицій;
формувати громадянську позицію, спонукати до свідомої і бажано активної участі в подіях, що відбуваються навколо нас, які колись також стануть історією;
вести патріотичне виховання молоді.

Загальна кількість годин – 36, з яких лекції – 10 год., семінарські заняття -  8 год., самостійна робота –  18 год.

 

Історіографія історії України

Викладач д.і.н., проф. Богдашина О.М.

Метою є аналіз гносеологічної природи історіографічного знання, понятійний апарат та методи історіографії, питання історії національної історіографії, основні напрями розвитку української історичної думки та процес формування історичної науки в Україні.

Завдання :

 Розкрити зміст поняття історіографія, місце та функції історіографії в процесі історичного пізнання;
 Дати аналіз категоріального апарату та методів історіографії;
 Охарактеризувати основні етапи становлення історіографії як спеціальної наукової дисципліни та простежити основні етапи розвитку історичної науки;
 Висвітлити процес виникнення та діяльності організаційних структур української історичної науки;
 Виділити провідні наукові напрями та ідейні течії, визначити роль і місце наукових шкіл;
 Вивчити творчість найбільш відомих представників української історичної науки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

 знати: загальнотеоретичні питання української історичної думки в Україні, в т.ч. студент повинен мати цілісне уявлення про взаємозв’язки між структурними елементами навчального матеріалу з історіографії історії України, поділеного на окремі інформаційні модулі (теми, розділи); головні історіографічні факти як окремих періодів в цілому, так творчості видатних науковців зокрема.

вміти: описувати, класифікувати та проводити критику історіографічних джерел; систематизувати і узагальнювати історіографічні факти, що складають основний зміст певної теми; аналізувати історіографічний процес певного періоду і робити теоретичні узагальнення.

Загальна кількість годин – 54, з яких лекції – 14 год., семінарські заняття -  14 год., самостійна робота –  18 год., індивідуальна робота – 8 год.

 

 

 

 

 

 

 

Campus LifeІм'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.