Наукова бібліотека

Бібліотека, як і Педагогічний університет, пройшла довгий і складний шлях. Із моменту виникнення Харківський педагогічний інститут зазнав кілька реорганізацій. У зв’язку з цим бібліотека змінювала свій статус: із 1860 року – бібліотека педагогічної семінарії, з 1866 року – бібліотека Вищих педагогічних курсів, з 1919 року – бібліотека трирічних педагогічних курсів.

Розквіт Педагогічного інституту пов’язаний із відновленням його статусу і припадає на 30-і роки ХХ століття. У цей час швидко зростає книжковий фонд бібліотеки. Її очолюють: Шостенко А. Ф. (до 1937 р.), Давидович Д. М. (з 1937 р.).

До 1940 року книжковий фонд бібліотеки вже нараховує біля 280 000 примірників книг. Бібліотека інституту розміщена в головному корпусі інституту серед зеленого масиву саду ім. Т. Г. Шевченко, щорічно обслуговує 3000 студентів і викладачів.

Проте подальший розвиток просвітницької діяльності інституту і його бібліотеки зупинила Велика Вітчизняна війна. В роки Великої Вітчизняної війни приміщення інституту було перетворено на руїни.

Вже після визволення міста, восени 1943 року за Педагогічним інститутом було закріплено навчальний корпус по вул. Артема, 29. Саме з цього часу і почала відроджуватись інститутська бібліотека.

Завідуючею бібліотекою була призначена Ледковська В. М. (1943–1960), яка згадувала ті часи так: «На підлозі лежало біля 500 книг, принесених викладачами і співробітниками інституту, які мало підходили профілю вузу. Перше поповнення фонду було зроблено через закупівлю в букіністичному магазині – прекрасні видання, цінна і рідкісна література, праці видатних вчених, але підручників серед них не було.

В грудні 1943 року бібліотека отримала перші пожертвування від громадян м. Харкова (біля 2000 книг). В травні 1944 року надійшли підручники і навчальні посібники з Саратовського університету (біля 8000 прим.), Челябінського педінституту, потім з Казанського, Куйбишевського, Свердловського педагогічних інститутів. Почали регулярно надходити замовлені підручники з Московського бібліотечного колектору, закуповуватись в книжкових магазинах м. Харкова та інших міст.

Влітку 1944 року в бібліотеці інституту вже нараховувалось 11032 примірників книг. В основному це була навчальна література. Це дало можливість в червні 1944 року відкрити перший читальний зал бібліотеки в навчальному корпусі по вулиці Артема, 29, де він розташований і дотепер (вул. Алчевських, 29).

У 50-60-ті роки в Педагогічному інституті відкриваються нові факультети, в бібліотеці інтенсивно поповнююється книжковий фонд, передплачуються періодичні видання, відкриваються філіали бібліотеки (пров. Фанінський, 3, у студентському гуртожитку). В цей час з’являється все більше книг, підготовлених вченими інституту, які користуються підвищеним попитом у читачів. Проте реорганізація Педагогічного інституту в Інститут фізичного виховання у 1956-1957 навчальному році призвела до негативних наслідків і закриття факультетів, втрати певної кількості книжкового фонду (велику частину навчальної і наукової літератури було передано Харківському університету і Київському педагогічному інституту ім. О. М. Горького).

Статус педагогічного інституту було повернуто в червні 1962 року, знову відкрито ряд факультетів, які існували до реорганізації інституту. Але ні Харківський університет, ні Київський педагогічний інститут не повернули бібліотеці Харківського педагогічного інституту хоча б частину навчальної і наукової літератури, що належала йому раніше. Відповідно, перед бібліотекою, яку очолював Столяров К. Ф. (1960–1963), встало питання про відновлення книжкового фонду за профілем вузу.

З листопада 1963 року колектив бібліотеки очолив Турко І. Ф. Під його керівництвом було взято курс на формування книжкового фонду бібліотеки навчальною і науковою літературою, проведення навчально-виховної роботи, якісне поліпшення довідково-бібліографічної роботи. Комплектування фонду стає плановим, збільшується фінансування на придбання нової літератури.

З другої половини 80-х років, а особливо після отримання Україною Незалежності, книжковий фонд бібліотеки почав якісно і кількісно змінюватись, поповнюватися новими виданнями, що об’єктивно відображали історичне минуле українського народу, його культуру і духовне відродження. Збільшилась кількість книг рідною українською мовою.

У зв’язку з появою нових філологічних спеціальностей, бібліотека формує книжковий фонд літератури іноземними мовами, більшість якої отримує від посольств Японії, Китаю, Франції в Україні в порядку взаємодопомоги.

Помітно збільшується штат бібліотеки, змінюється структура бібліотеки. Відкриваються нові відділи та читальні зали, в тому числі і гуртожитку. За цей час бібліотека перетворюється на одну з найбільших серед педагогічних бібліотек закладів вищої освіти України.

Проте змінюються задачі, які ставляться перед бібліотекою. Надання послуг користувачеві в традиційному виконанні вже не відповідає вимогам сучасності. Студентство, будучі передовою складовою загальної кількості користувачів бібліотеки, націлено на отримування необхідної інформації через електронні мережі. Відповідно, головним завданням бібліотеки стає створення власних інформаційних ресурсів і надання доступу до них.

З березня 2003 року за допомогою придбаної АБІС «УФД/ Бібліотека» колектив бібліотеки впроваджує автоматизацію бібліотечних процесів: комплектування, наукового опрацювання, постійного зберігання та надання доступу користувачам до документів на різноманітних носіях інформації. Розпочинається формування електронного каталогу (ЕК), який наповнюється бібліографічними записами усіх видів документів нових надходжень: книг, брошур, збірників, ілюстрацій, нот, дисків, дисертацій, авторефератів дисертацій, статей із періодичних видань та збірників. Одночасно ЕК поповнюється бібліографічними записами ретроспективних видань, постійно оновлюється новими ключовими словами, рубриками УДК, персоналіями, формуються електронні картотеки «Видання співробітників університету», «Харківщина», що значно покращує пошук інформації.

З вересня 2016 року під керівництвом заступника директора бібліотеки, а з грудня 2017 року директора бібліотеки Коробкіної Олени Геннадіївни бібліотека започатковує новий напрямок у своїй діяльності – створення відкритого електронного архіву документів (репозитарію), метою якого є накопичення, систематизація та зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів університетської наукової спільноти, надання відкритого доступу до них, поширення цих матеріалів у світовий науково-освітній простір, створення електронної бібліотеки навчальних, навчально-методичних повнотекстових документів.

Згідно рішення вченої ради університету (від 30.08.16) з 1 вересня 2016 року бібліотека ХНПУ імені Г. С. Сковороди отримує статус «наукової».

Колектив бібліотеки спрямовує свою діяльність на формування інформаційно-ресурсної бази, удосконалення обслуговування користувачів, надання вільного доступу до електронних ресурсів власної генерації, міжнародних освітньо-наукових е-ресурсів, проведення навчальних онлайн заходів для здобувачів освіти, науково-педагогічних працівників університету, збереження результатів наукової діяльності вчених університету, популяризацію академічної доброчесності в освітньому середовищі університету.

Наукова бібліотека Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди стає однією з провідних українських бібліотек педагогічного профілю…