Кафедра українознавства і лінгводидактики імені професора О.Г. Муромцевої

2025 – Викладання лінгвістичних дисциплін у вищій школі: зміст, форма, методичне забезпечення (матеріали науково-практичного семінару ХНПУ).

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2025. Вип. 12. 136 с.

2024 – Рецепція наукового досвіду професора С. І. Дорошенка (Матеріали XХІ Мiжнародної конференцiї з актуальних проблем лінгвістики і лінгводидактики, присвяченої пам’яті й з нагоди 100-річчя від дня народження професора Сергія Івановича Дорошенка).

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2024. Вип. 11. 288 с.

2023 – Рецепція наукового досвіду професора Лідії Андріївни Лисиченко (до пам’ятної 95-ої річниці від дня народження доктора філологічних наук, професора Лідії Андріївни Лисиченко).

2023 – Наукові читання, присвячені 85-ій річниці від дня народження доктора філологічних наук, професора Ольги Георгіївни Муромцевої.

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2023. Вип.10. 212 с.

2022 – Рефлексії про Григорія Сковороду в ХХІ столітті.

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2022. Вип. 9. 180 с.

2021 – Наукова рецепція харківського філологічного й літературного досвіду.

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2021. Вип.8. 200, [1] с.

2020 – Текст як об’єкт філологічних досліджень.

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2020. Вип.7. 211, [1] с.

2019 – Тарас Шевченко: сучасна філологічна інтерпретація творчості.

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2019. Вип.6. 122, [2] с.

2018 – Григорій Квітка-Основ’яненко у вимірі української культури й науки.

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2018. Вип. 5. 117, [1] с.

2017 – Постать Миколи Костомарова в українському суспільно-історичному та культурному контекстах.

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2017. Вип. 4. 130, [2] с.

2016 – Питання ввічливості в науковому й комунікативному форматі.

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2016. Вип. 3. 176 с.

2015 – Національний характер у сучасному гуманітарному дискурсі.

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2015. Вип.2. 148 с.

2014 – Етнокультурний код української мови.

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Харків : ХІФТ, 2014. Вип.1. 160 с.

Найвагоміші результати теми кафедри
українознавства і лінгводидактики імені професора О. Г. Муромцевої
«Лінгвоукраїнознавство і лінгводидактика
в нових освітніх парадигмах»
за 2026 рік

Керівник теми – проф. О.О. Маленко (тема відкрита в 2023 році).

Практичні результати

Опубліковано 60 видань обсягом 47,3 др. арк.

Із них:

• монографії (колективні) – 2 (2, 13 др. арк.)
• методичні рекомендації – 4 (5, 19 др. арк.)
• посібники – 5 (16,92 др.арк);
• статті у фахових виданнях України категорії «Б» – 13 (9,89 др. арк.);
• статті в наукових збірниках, виданих за кордоном – 1 (0, 87 др. арк);
• тези в закордонних конференціях – 6 ( 0,92 др. арк);
• тези в науково-практичних конференціях в Україні – 19 (4 др. арк.),
• Інше: модельні програми з української мови для старшої профільної школи НУШ (затверджених МОН України) – 2 (2,6 др.арк.)

Кількість проведених конференцій, вебінарів, майстер-класів 5.

Кількість зроблених доповідей на наукових конференціях – 20

Кількість конференцій, у яких взяли участь здобувачі освіти – 4

Загальна кількість публікацій здобувачів – 8.

Найвагоміші результати теми кафедри
українознавства і лінгводидактики імені професора О. Г. Муромцевої
«Лінгвоукраїнознавство і лінгводидактика
в нових освітніх парадигмах»
за 2025 рік

Керівник теми – проф. О.О. Маленко (тема відкрита в 2023 році).

Основні результати:

1) Організація й проведення V Міжнародної славістичної конференції, присвяченої пам’яті святих Кирила і Мефодія (співорганізатори: Інститут української мови НАН України; Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України; Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України; Інститут болгарської мови при Болгарській академії наук; Інститут літератури Болгарській академії наук; Шуменський університет імені Єпископа Константина Преславського; Софійський університет. 23 травня 2025.

2) Видання матеріалів V Міжнародної славістичної конференції, присвяченої пам’яті святих Кирила і Мефодія: «Славістика в сучасному світі: методологійні й ціннісні орієнтири» / за заг. ред проф. О.О. Маленко. Харків – Шумен: ХНПУ; ХІФТ, 2025. 388 с.

3) Участь викладачів кафедри в науковому семінарі відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України (22 вересня 2025).

4) Проведення науково-практичного семінару «Викладання лінгвістичних дисциплін у вищій школі: зміст, форма, методичне забезпечення» (18 листопада 2025 року).

Видання матеріалів семінару в збірникові кафедри «Український світ у наукових парадигмах». Випуск 12. ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2026.

5) Відкриття науково-практичної лабораторії з методики викладання філологічних дисциплін у закладах освіти.

6) Науково-методичний семінар «Гнучкі навички в системі компетентнісно орієнтованої загальної середньої освіти» в приватному ліцеї «Професіонал» (Київський район, Харківська міська територіальна громада). 4 лютого 2025. Спікер – проф. Маленко О.О.

Стажування за кордоном:

Стажування й підвищення кваліфікації (180 годин) викладачів кафедри доцентів Марцин С.О., Нестеренко Н.П. в Університеті ім. Ф. Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка) на кафедрі славістики (секція україністики) філософського факультету (програма Erasmus+; 19–27 червня 2025).

Публікації викладачів кафедри – 35 (48,2 др. арк).

Із них:

монографії – 1 (0,9 др. арк)

посібники – 5 (31,5 др. арк)

статті – 9 (6,3 др. арк)

тези – 18 (4,7 др. арк).

Найвагоміші результати теми кафедри
українознавства і лінгводидактики імені професора О. Г. Муромцевої
«Лінгвоукраїнознавство і лінгводидактика
в нових освітніх парадигмах»
за 2024 рік

Керівник теми – проф. О.О. Маленко (тема відкрита в 2023 році).

1) Організація й проведення ІV Міжнародної славістичної конференції, присвяченої пам’яті святих Кирила і Мефодія (співорганізатори: Інститут української мови НАН України; Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України; Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України; Інститут болгарської мови при Болгарській академії наук; Інститут літератури Болгарській академії наук; Шуменський університет імені Єпископа Константина Преславського; Софійський університет. 23 травня 2023.

2) Організація і проведення ХХІ Мiжнародної конференцiї з актуальних проблем лінгвістичних дослiджень, присвячена пам’яті й з нагоди 100-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора Сергія Івановича Дорошенка. Інститут української мови НАН України; Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України. 23-24 березня 2023.

3) ІІІ Форум з викладання української мови в Бразилії, організований Центром слов’янських студій NEES, у Державному університеті Центру-Заходу UNICENTRO (Кампус Іраті, PR, Бразилія). На форумі був представлений досвід навчання української мови як іноземної викладачами кафедри українознавства і лінгводидактики імені проф. О. Г. Муромцевої (доповідь О. О. Маленко).

Опубліковані:

1. Матеріали ІV Міжнародної славістичної конференції, присвяченої пам’яті святих Кирила і Мефодія / за заг. ред О.О. Маленко. Харків : ХНПУ; ХІФТ, 2024. 376 с.
2. Матеріали ХХІ Мiжнародної конференцiї з актуальних проблем лінгвістичних дослiджень, присвячена пам’яті й з нагоди 100-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора Сергія Івановича Дорошенка. «Український світ у наукових парадигмах». Збірник наукових праць кафедри. Випуск 11. Харків : ХНПУ; ХІФТ, 2024. 212 с.
3. Колективна монографія кафедри «Сучасна українська лінгводидактика: теорія і практика начання мови в закладах освіти». Харків : ХНПУ, ХІФТ, 2024. 268 с.

Робота у складі журі МАН, міських, обласних та всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів студентських наукових робіт, інших конкурсних комісій.

Маленко О.О. — голова журі обласного конкурсу «Учитель року — 2024» (номінація «Українська мова і література»); член журі міського конкурсу «Учитель року — 2024» (номінація «Українська мова і література»).

Марцин С.О. — голова журі обласної учнівської олімпіади з української мови та літератури; Нестеренко Н.П., Ткач О.В. — члени журі обласної учнівської олімпіади з української мови та літератури.

Заходи, здійснені спільно з обласною військовою адміністрацією, міською державною адміністрацією, об’єднаними територіальними громадами.

Науково-практичний семінар для вчителів-україністів Салтівського району м. Харкова на тему: «Український правопис у контексті мовної освіти: історія, засади, персоналії, виклики, впровадження». 1 листопада 2024.

Кількість публікацій викладачів кафедри – 61 (60,5 др. арк.).

Із них:

монографії – 2 (16,4 др. арк.)

посібники – 3 (24,4 др. арк.)

статті – 9 (4,55 др. арк.)

тези – 45 (9,35 др. арк.).

Цікавим та яскравим підсумком Великодніх свят, водночас змістовним прологом до Тижня науки стало спільне засідання Польського культурного центру (очільниця – викладач польської мови Яна Володимирівна Василенко) та Українознавчої наукової студії, яке відбулося 10 травня 2024 року, де українознавці різних факультетів ХНПУ імені Г.С. Сковороди розглянули традиційну, водночас завжди популярну й багату на усталені та нові сенси тему: «ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ: ГЕНЕЗА І СУЧАСНІСТЬ».

У засіданні взяли участь професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики імені О.Г. Муромцевої Олена Олегівна Маленко, Роман Вікторович Міняйло, доктор філологічних наук, професор кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, зокрема змістовно й жваво прокоментували важливі моменти традиційного перебігу Великодня, наголосили на сучасних інтерпретаціях подій, символів, мотивів і образів, поділилися власним досвідом емоційно-почуттєвого сприйняття світлих подій Христового Воскресіння.

Різноманітність обговореної тематики й проблематики постійних учасників студії та гостей засвідчила зацікавлення українознавців як регіональними, краєзнавчими колоритами Великодніх традицій, так і їх яскравістю, різноманітністю в етнонаціональних культурах народів різних континентів:

1. Великий піст у традиційному календарі українців та інших народів ((Ставицька Вікторія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
2. Кулінарні традиції на Великдень в Україні, Польщі та інших країнах (Трубарова Анастасія, факультет соціальних і поведінкових наук, 1 курс); (Залеська Карина, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
3. Регіональні традиції Великодня («Святкування Великодня на Херсонщині», Полуйко Єлизавета, 1 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
4. Традиційний великодній хліб у міжкультурному контексті: етимологія назв, символіка, історія та регіональні особливості випікання тощо (Рибалкіна Валерія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка; Федоренко Вікторія, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
5. Писанки, крашанки та інші способи прикрашання яєць на Великдень (Лисак Михайло, студент 2 курсу факультету історії і права; Войтюк Вікторія, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
6. Звичаї Поливального понеділка (Кравцова Євгенія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка; Гусейнова Алсу, Слісаренко Діана, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
7. Відлуння Великодня в художньому слові та інтерпретація Світлого свята в мистецтві (Читання тематичних поезій, Віртуальна виставка тематичної літератури).
8. Великдень як початок Новоліття: єдність дохристиянської та християнської традицій;

Страсний тиждень: історія і сучасність

Упродовж засідання учасники відзначили традиції Поливаного понеділка в Україні й Польщі, детально розглянули обрядове значення великодніх страв у різних країнах світу, пояснили символічний зміст і характер, простежили особливості писанкових мотивів та орнаментики, ознайомилися з віртуальною виставкою тематичної літератури, поділилися особистими враженнями й переживаннями, висловили побажання подальшого продовження Великодніх українознавчих зустрічей.

Організатори й модератори спільного засідання Польського культурного центру й Українознавчої наукової студії – викладач польської мови Я.В. Василенко, доценти кафедри Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель.

Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!

3 квітня 2024 року актуально й успішно відбулося цікаве й пізнавальне засідання Українознавчої наукової студії на тему:

«Традиції освіти й педагогіки в Україні:
досвід Слобожанщини», присвячене історії, постатям, актуальним проблемам минулого й сьогодення української освіти й педагогіки.

Тематика есеїв, презентацій, доповідей і повідомлень здобувачів засвідчила зацікавлення українознавців ХНПУ імені Г.С. Сковороди педагогічним досвідом Слобожанщини як центру освіти й науки з багатими традиціями, а також освітніми й виховними досягненнями Харківського національного педагогічного університету та інших навчальних закладів України:

Харків як центр освіти й науки: традиції і сучасність (Ставицька Вікторія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);

Сторінками історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Рибалкіна Валерія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);

Наукові школи та персоналії науковців ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Семейко Дар’я, 2 курс, магістрантка з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);

Видатні педагоги Слобожанщини (Г. Сковорода, Х. Алчевська, Б. Грінченко) (Кравцова Євгенія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);

Сучасна педагогічна освіта: актуальність і перспективи (Вікторія Федоренко, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка).

До обговорення злободенних педагогічних та лінгвістичних проблем доєдналися нові учасниці – здобувачки 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка Кузьменко Альона і Курулюк Єлизавета.

Упродовж засідання учасники відзначили провідні морально-етичні, естетичні та виховні наративи сучасної поезії, зокрема відзначили творчість військових, життя яких до початку російської агресії було пов’язане з освітою й педагогікою, а нині вони захищають Україну від окупантів; присутні вшанували пам’ять загиблих воїнів – студентів і випускників нашого університету, всіх, хто віддав життя за волю й незалежність України.

Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель.

Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!

7 грудня 2023 року відбулося цікаве й пізнавальне засідання Українознавчої наукової студії, присвячене 301-й річниці від дня народження Григорія Сковороди (1722 – 1794) – «СИМВОЛІКА ДУХОВНОЇ Й МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ У ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ», на якому студіянти розкривали секрети популярності та іміджу Григорія Сковороди в Україні й за її межами, відзначили багатоаспектність символічного світу філософа, педагога, музиканта, перекладача, богослова, обговорили актуальні питання краєзнавчих досліджень життєдіяльності митця, закцентували увагу на окресленні ролі видатного просвітника у процесах усвідомлення індивідуальної й національної ідентичної, проводили паралелі між реаліями сучасності та епохою, в яку жив український любомудр.

Емоційним налаштуванням на науковий полілог стало майстерне прочитання поезій видатного мислителя Діаною Слюсаренко, здобувачкою 3 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка.

Родзинкою грудневого засідання Українознавчої наукової студії став бліц-конкурс ораторської майстерності «Сковорода і сучасність», де учасники мали змогу практичної реалізації культивованих Григорієм Сковородою прийомів і засобів успішної комунікації. На підставі запрезентованих умінь і навичок відзначено номінантів у різних проявах красномовства:

Різноманітність і багатоаспектність обговорюваної проблематики засвідсвідчує тематика доповідей і повідомлень здобувачів із різних факультетів денної та заочної форми навчання:

1. Сучасний педагог: нове бачення НУШ крізь призму ідей Григорія Сковороди (Кравцова Євгенія, здобувачка 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
2. Багатоаспектність символічного світу Григорія Сковороди (Крунь Леся, магістрантка 5 курсу факультету фізичного виховання);
3. Актуальність ідей Григорія Сковороди в сучасному світі (Семейко Дар’я, магістрантка 5 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
4. Григорій Сковорода як філософ свободи (Ставицька Вікторія, здобувачка 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
5. Філософія серця Григорія Сковороди (Трубарова Анастасія, здобувачка 1 курсу факультету соціальних і поведінкових наук);
6. Філософія Григорія Сковороди (Клочко Тетяна, здобувачка 2 курсу факультету історії і права);
7. Григорій Сковорода: містика за життя й після нього (Романко Юлія, магістрантка 5 курсу факультету соціальних і поведінкових наук, факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти);
8. Григорій Сковорода як втілення національної ідентичності (Лисак Михайло, здобувач 2 курсу факультету історії і права).

Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель.

Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!

У межах Тижня науки 8 листопада 2023 року відбулося чергове засідання Українознавчої наукової студії, впродовж якого відбувалося жваве обговорення актуальної теми – «МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ У ЗЛАМНІ ЧАСИ», де у формі зіставлень, проведення паралелей, а також дискусій і вільного висловлення думок розглядалися проблеми репрезентації української духовної й матеріальної культури у світовому просторі, подолання «чужинності» в міжкультурній комунікації, специфіки краєзнавчого і країнознавчого дискурсу в сучасній гуманітаристиці.

Про різноманітність і багатоаспектність обговорюваної проблематики свідчать напрями досліджень, обрані здобувачами, чимало із яких є активними та успішними слухачами дисциплін вільного вибору:

• Кримсько-татарська культура: репрезентації в Україні й світі (Ульянченко Тетяна, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
• Галичина: напрями міжкультурних взаємодій (Маренич Вікторія, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
• Гуцульщина у працях польських дослідників (Лагута Віра, факультет природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти, 5 курс);
• Традиції ткацтва в українській і польській культурах (Гавриленко Наталя, український мовно-літературний факультет, 5 курс);
• Цікаві факти про японське весілля (Шаламова Єлизавета, факультет початкового навчання, 2 курс);
• Весільні обряди і традиції Китаю (Віхляєва Дарина, факультет соціальних і поведінкових наук, 2 курс);
• Весільні звичаї в Україні та Італії (Колісник Карина, факультет мистецтв, 2 курс);
• Весілля в Британії (Продіус Олена, факультет природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти);
• Кавказьке весілля (Лисак Михайло, факультет історії й права, 2 курс);
• Традиції турецького весілля (Руденко Ірина, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
• Індійське весілля: традиції й символи (Федорченко Рената, факультет іноземної філології, 2 курс).
• Традиційні українські страви як символ єдності (Кравцова Євгенія , український мовно-літературний факультет, 4 курс);
• Борщ як пам’ятка української спадщини й туристична візитівка (Рибалкіна Валерія, український мовно-літературний факультет, 4 курс);
• Специфіка готування і вживання українських напоїв (Циганенко Олександра , український мовно-літературний факультет, 4 курс) ;
• Українська мода у світовому контексті (Ставицька Вікторія, український мовно-літературний факультет, 4 курс);
• Українські дизайнери в сучасній світовій індустрії моди (Абазіна Людмила, український мовно-літературний факультет, 6 курс).

У роботі листопадового засідання студії взяли участь студенти денної і заочної форми навчання бакалаврського і магістерського рівнів; усі учасники відкреслили роль і значення етнокультурного компонента в подоланні ризиків воєнного сьогодення, в розбудові мирного життя й співтворчості в глобалізованому світі, де навички міжкультурних взаємодій і взаємовпливів є надзвичайно важливими для побудови тактик і стратегій подальшого успішного розвитку.

Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель. До участі в засіданні долучилися завідувачка кафедри українознавства і лінгводидактики імені О.Г. Муромцевої доктор філологічних наук, професор О.О. Маленко, викладачі кафедри. Важливість та актуальність проведення українсько-польських компаративних культурологічних та мовознавчих розвідок відзначила викладачка польської мови, керівниця Польського культурного центру Я.В. Василенко.

Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!

Українська етнокультура у світовому контексті

20 квітня 2023 року відбулося засідання університетської Українознавчої студії, створеної при кафедрі українознавства і лінгводидактики. Навдивовиж цікава й актуальна тема — «Українська етнокультура у світовому контексті» — привернула передовсім увагу тих допитливих здобувачів із різних факультетів, хто не тільки цікавиться ґенезою етнокультурної національної спадщини України, її специфікою в сучасному контексті, а й зацікавлений у розгляді її взаємозв’язків з іншими культурами, накресленні перспектив у спільному цивілізаційному поступі.

Поєднання різних наукових підходів до висвітлення проблематики (зокрема в аспектах історико-етнографічного багатства України, етнокультури у мистецьких вимірах сьогодення) надало жвавого, полемічного й органічного характеру обговорення. Здобувачі факультетів українського мовно-літературного імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка (Віра Глушко, Євгенія Кравцова, Христина Птушкіна, Вікторія Ставицька, Олександра Циганенко, Аліна Черкашина), історії і права (Берко Нікіта, Ангеліна Бабарика, Тетяна Клочко, Аліна Черкашина, Марія Гелуненко, Рябцева Катерина), іноземної філології (Катерина Марчук, Поліна Соколова, Дар’я Стребак, Тетяна Чуніхіна) презентували такий багатий і цікавий матеріал, так аргументовано й творчо, що навіть не помітили, як сплив час, і не хотіли припиняти дискусії.

Родзинкою роботи цієї студії стала й спільна участь здобувачів денної та заочної форм навчання (341 групи українського мовно-літературного факультету), що створило прецедент ефективної дослідницької взаємодії.

Усі учасники в різний спосіб наголосили також на ролі етнокультурного компоненту в подоланні ризиків воєнного сьогодення, у наближенні Перемоги, у розбудові мирного життя й співтворчості в глобалізованому суспільстві та порушили питання про готовність вітчизняної школи до післявоєнних викликів.

Організатори й модератори засідання українознавчої студії — доценти Л.П. Петрова Озель і Н.І. Варич. Успішність заходу забезпечила активна участь і консультаційна допомога доцентів кафедри східних мов І.А. Скразловської, завідувачки Турецького культурного центру ХНПУ імені Г.С. Сковороди, та О.Ю. Озерської.

Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!

8 листопада 2023 року в затишній онлайн аудиторії українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка на кафедрі українознавства і лінгводидактики відбулося захоплююче засідання студентського наукового гуртка «Редагування та журналістика», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку. Ініціатором цього заходу стала кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри, керівник гуртка Наталя Петрівна Нестеренко.

Одним із ключових моментів зібрання став виступ доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри українознавства і лінгводидактики – Олени Олегівни Маленко. Тема доповіді «Соціологічний імідж України в медіакомунікації: своє проти чужого», відкрила широкий простір для обговорення сучасних викликів українського медіапростору.

Виступ був спрямований на розгляд таких актуальних питань, як використання англіцизмів, неологізмів та надлишкової міжмовної синонімії в українських масмедіа. Олена Олегівна висвітлила проблему засмічення нашого медіапростору іншомовними виразами, які не завжди відповідають національному характеру та духовності. Зокрема, вона наводила конкретні приклади з телевізійних новин, де замість української лексики використовуються англійські терміни та сленг.

Однак найбільше уваги було приділено темі протиставлення «свого» проти «чужого». Олена Олегівна зауважила, що відновлення національної ідентичності в українському медіапросторі ‒ це не лише відмова від чужих висловів, але й активний процес створення нових, власних термінів, відмова від русизмів, українізація стилістичних норм та правопису.

Доповідь виявилася цікавою та пізнавальною завдяки активній участі студентів та викладачів. Олена Олегівна вдало поєднала теоретичний аналіз із прикладами, роблячи матеріал доступним та зрозумілим для всіх учасників. Важливим елементом став інтерактив, під час якого аудиторія мала можливість ставити питання лекторці, отримувати відповіді, дискутувати.

Цей етап заходу підкреслив важливість відкритого діалогу та обміну думками в університетському середовищі.

Загалом засідання гуртка «Редагування та журналістика» стало не лише платформою для вивчення актуальних аспектів медіапростору, а й можливістю згуртування студентської та викладацької спільноти.

Учасники наукового зібрання висловили побажання для студентської спільноти факультету: «Нехай університетський гурток продовжує надихати вас на вивчення та обговорення найактуальніших тем, розширюючи ваше розуміння світу журналістики».

3 листопада 2022 року відбулося друге засідання секції «Редагування й журналістика» студентського наукового гуртка кафедри українознавства і лінгводидактики. Цього разу тему для обговорення обрали незвичну: «Меми як медіатексти». Куратором зустрічі традиційно була Наталя Петрівна Нестеренко.

Студенти другого й третього курсу підготували презентації, у яких розглянули виникнення такого явища як мем, проаналізували його вплив на наше повсякденне життя, актуалізацію під час війни та з’ясували, як українські меми подаються для закордонної аудиторії. На конференції також були присутні викладачі кафедри українознавства і лінгводидактики О.О. Полозова, Л.В. Умрихіна, які із задоволенням долучилися до обговорення.

Гуртківці представили безліч прикладів мемів, що ілюструють нинішні реалії, кожен розповів про власне ставлення до цього явища. Учасники зібрання відзначили терапевтичний ефект мемів в українському суспільстві, адже завдяки гумору, іронії, сатирі вдається долати труднощі й боротися з негативним настроєм, зневірою. В усіх присутніх залишилися позитивні емоції після зустрічі.

Перше засідання студентського наукового гуртка

29 вересня 2022 року стартували заняття секції «Редагування й журналістика» студентського наукового гуртка, яким опікуються викладачі кафедри українознавства і лігводидактики. Темою першої зустрічі було обговорення корисних сайтів, програм і ресурсів для редакторської діяльності. Модератором конференції була Наталя Петрівна Нестеренко.

Студенти другого курсу запропонували свої варіанти цікавих джерел-помічників редактора. Були озвучені такі ресурси, як «Словотвір», «Language Tool», «Мова ˗ ДНК нації», «Online Corrector», «Офіційний сайт української мови» та сайти із різноманітними словниками. Гуртківці ознайомилися з історією та специфікою сайтів, а також отримали детальні інструкції щодо користування цими ресурсами.

На перше засідання редакторської секції були запрошені викладачі кафедри: Олена Олегівна Маленко, Любов Володимирівна Умрихіна, Олена Олександрівна Полозова, Наталія Іванівна Варич. Науковці ставили питання, коментували, долучалися до дискусії й ділилися корисними порадами з майбутніми редакторами.

Темами наступних занять будуть: «Англіцизми в українській мові», «Меми як відбиття сьогодення», а також «Секрети інтерв’ю», якими поділяться запрошені журналісти й редактори.

У планах ще багато цікавих тем, гостей і порад, тож, долучайтеся до редакторської й журналістської секції наукового гуртка!

27 жовтня відбулося друге засідання гуртка, яке було присвячене темі «Робота з науковою літературою: пошук, добір і критичний аналіз наукових джерел».

Зустріч мала практичне спрямування та була покликана поглибити дослідницькі навички студентів і сформувати вміння ефективно працювати з науковими джерелами.

29 вересня під керівництвом В.В. Піддубної відбулося перше засідання наукового гуртка «Українсько-польські порівняльні студії» у 2026-2027 навчальному році. У зустрічі взяли участь студенти 1–4 курсів спеціальності «Українська мова і література, польська мова в закладах освіти».

Керівник гуртка ознайомив учасників з основними напрямами діяльності та планом роботи на навчальний рік. На засіданні також слухали наукову доповідь Олександра Трегуба, студента 4 року навчання, на тему «Українсько-польський науковий діалог: від базових понять до провідних дослідників».

Засідання стало нагодою для обміну ідеями та обговорення перспектив.

14 грудня 2023 року відбулося чергове засідання наукового гуртка на тему «Słownictwo Bożego Narodzenia», впродовж якого студенти першого, третього і четвертого курсів спробували здійснити аналіз мовного матеріалу лексико-семантичної групи «Різдво».

Методом суцільної вибірки з польських текстів про Різдво було виділено слова, що можуть становити предмет дослідження, здійснено поділ лексики на тематичні групи із подальшим аналізом.

Самостійно опрацьований матеріал обговорюваної тематики був представлений доповідями «Походження української та польської різдвяної лексики» (Мороз Євгенія, студентка 4 курсу) та «Польська різдвяна фразеологія» (Трегуб Олександр, студент 1 курс).

Науковий гурток «Українсько-польські порівняльні студії» продовжує свою діяльність і запрошує всіх бажаючих!

09 листопада 2023 року у межах Тижня науки відбулося засідання секції наукового гуртка на тему: «Лексика польської мови: сучасний стан». Були присутні студенти-полоністи українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка, викладачі кафедри українознавства і лінгводидактики, а також професор кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання КЗ «ХГПА» Харківської обласної ради Р.В. Міняйло. Модератором зустрічі була В.В. Піддубна.

Студенти підготували доповідь про Національний корпус польської мови (NKJP), який є електронним зібранням текстів з художньої та наукової літератури, публіцистики, записів усного мовлення, Інтернету і становить важливе джерело для здійснення лінгвістичних досліджень (М. Буковський, студент І року навчання); розповіли про особливості польського сленгу, зокрема молодіжного, на прикладах привітання, скорочення слів у соціальних мережах, фразеології (О. Трегуб, студент І року навчання); порівняли наукові підходи щодо визначення омонімії в українській і польській мовах, а також провели цікаву вікторину на розуміння міжмовних омонімів (Є. Мороз, студентка IV року навчання).

Наприкінці зустрічі виникла жвава дискусія, у ході якої були висловлені пропозиції щодо детального аналізу окремих питань на наступних засіданнях.

Друге засідання

29 листопада 2022 року відбулося друге засідання секції, яке було присвячене Дню Незалежності Польщі (11 листопада).

На початку зустрічі Я.В. Василенко, викладач кафедри українознавства і лінгводидактики, визначила етимологію та пояснила історичну модифікацію польського слова niepodległość. Потім учасники заслухали й обговорили доповідь “Концепт “патріотизм” — українсько-польські аспекти”, яку виголосила Вікторія Федоренко, студентка другого курсу українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка. Також проаналізували результати анкетування щодо розуміння поняття «патріотизму» сучасною польською й українською молоддю. Участь в анкетування взяли студенти Познанського університету імені Адама Міцкевича і Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. На закінчення зібрання пролунала патріотична пісня “Niezależność – trudne słowo”.

Члени гуртка виявили зацікавленість тематикою засідання, висловили низку пропозицій та побажань щодо наступних зустрічей.

Перше засідання

03 листопада 2022 року відбулося перше засідання наукового гуртка секції «Українсько-польські порівняльні студії». У ньому взяли участь студенти-полоністи нашого університету, для яких польська мова є основним освітнім компонентом їхньої освітньої програми, а також студенти, які обрали польську мову як дисципліну вільного вибору. Засідання проводили В.В. Піддубна, к.філол.н., доцент кафедри українознавства і лінгводидактики, Я.В. Василенко, к.філол.н., викладач кафедри українознавства і лінгводидактики, О.В. Лямпрехт, к.філол.н., доцент, доцент кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова.

На початку засідання було визначено мету та напрямки роботи наукового гурта, окреслено теми наступних засідань.

Темою першої зустрічі стало обговорення особливостей наукової польської мови, стратегій і способів читання наукових текстів. Були подані практичні поради щодо способів розуміння слів у науковому контексті без допомоги словника чи перекладача.

Попри всі складнощі, засідання вдалося провести. Активна участь і зацікавлення здобувачів освіти й викладачів надихають на подальшу роботу. З нетерпінням чекаємо наступних зустрічей!