Кафедра

Кафедра всесвітньої історії

Тема комплексної науково-дослідної роботи кафедри – «Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії» (номер державної реєстрації 0121U100717 від 20.01.2021). Керівник теми – д.і.н., проф. Рябченко О.Л., відомий науковець, член Наукової ради МОН (секція «Соціальні й гуманітарні дисципліни»).

Наукова діяльність викладачів кафедри всесвітньої історії базується на плідній співпраці всіх суб’єктів інтелектуального простору університету та на методологічних засадах академічного знання за такими напрямами: історія освіти та науки, історичне краєзнавство, історія повсякденності, історична антропологія, соціальна, культурна та гендерна історія, ювенальна історія, сходознавство.

Науково-педагогічні співробітники кафедри є активними учасникам регіональних, всеукраїнських та міжнародних наукових форумів (у Харкові, Києві, Львові, Парижі, Познані, Любліні, Оттаві тощо), членами експертних рад наукових конкурсів різних рівнів (наприклад, Регіонального наукового конкурсу молодих вчених «Гендерна політика очима української молоді: Слобожанський вимір» – доц. Вороніна М.С. та інших).

Викладачі кафедри постійно здійснюють рецензування монографій, навчальних посібників, наукових робіт, а також наукових проєктів (наприклад, проф. Рябченко О.Л. у складі Наукової ради МОН України – рецензуваня наукового проекту «City Face 2.0» на прохання Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS), University of Alberta).

Науково-педагогічні працівники кафедри є членами редколегій та рецензентами наукових видань: наукового журналу «Дослідження з історії і філософії науки і техніки» (фахове видання з філософських та історичних наук), збірника наукових праць молодих вчених «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії» (фахове видання, ХНУ ім. В.Н. Каразіна), Міжвідомчого збірника наукових праць «Проблеми історії України: факти, судження, пошуки (Київ, Інститут історії України НАН України, фахове видання), наукового щорічника «Історія релігій в Україні» (Львів, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України та Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України) – член редколегії проф. Рябченко О.Л.; збірника наукових праць «Історія та географія» – член редколегії доц. Трубчанінов М.А.; наукового часопису «Czas przeszły. Poznańskie studia historyczne» (Польща) – рецензент доц. Сєряков С.О.

На кафедрі працює аспірантура зі спеціальності 032 Історія та археологія, викладачі кафедри здійснюють наукове керівництво роботою п’ятьох аспірантів та викладання навчальних курсів для аспірантів та здобувачів.

Викладачі кафедри у контексті наукової кафедральної теми залучають до науково-дослідної роботи студентів, результатом чого є публікації студентських наукових статей та тез, виступи на конференціях (різних рівнів), призові місця на всеукраїнських та регіональних конкурсах студентських наукових робіт тощо.

Сертифікати магістрів

Наукові гуртки кафедри:

[collapse collapsed title=Студентський дебатний клуб]

Завдання і правила гри Дебатного клубу

Євроатлантизм – гарантія стабільності чи небезпека втрати національних цінностей?

27 вересня 2024 року на базі кафедри всесвітньої історії було проведено засідання студентського дебатного клубу факультету історії і права «Євроатлантизм – гарантія стабільності чи небезпека втрати національних цінностей?» під керівництвом в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни.
Суддівську колегію представляли:
• кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна;
• кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна;
• голова студентського дебатного клубу факультету, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 4 року навчання спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) Цицхвая Валерія Максимівна.
До засідання доєдналось 20 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1-4 років навчання факультету історії і права.
18 учасників були розподілені на 6 команд, які відстоювали протилежні точки зору у затятому протистоянні.
Під час засідання студентського дебатного клубу «Євроатлантизм – гарантія стабільності чи небезпека втрати національних цінностей?» було розглянуто такі питання:
1) Євроінтеграція – єдиний можливий шлях для України чи існують альтернативні моделі розвитку?
2) Вступ України до ЄС – політичне чи економічне рішення?
3) Євроінтеграція – виклик національній ідентичності чи перемога глобалізму?
4) НАТО – життєва необхідність чи анахронізм з минулого сторіччя?
5) НАТО як військовий блок – авангард військової справи чи структура з певними недоліками?
6) НАТО чи організації регіональної безпеки?
7) Тиск від ЄС на національні парламенти – проблема чи необхідна міра?
За результатами суддівських рішень першість здобула команда «Формула діалогу», яку представляли здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3-4 років навчання факультету історії і права Лужецька Марина, Черкашина Аліна та Москальова Анастасія. Сертифікат
Друге місце здобула команда «Євроітегратори», учасниками якої були здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 2-4 років навчання факультету історії і права Міхнов Даніїл, Ганженко Богдан, Дегтярьов Вадим. Сертифікат
Третє місце здобула команда «Циркунівське золото», яка була представлена здобувачами вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання факультету історії і права Костянтиновим Юрієм та Шмалько Денисом. Сертифікат
Найкращим спікером дебатного засідання за високий рівень ораторського мистецтва, інтелект і переконливість було обрано здобувача вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання факультету історії і права Костянтинова Юрія. Сертифікат
Висловлюємо щиру подяку усім учасникам за активну участь, вміння доводити переконливу аргументацію, критикувати та відповідати на критику! Запрошуємо здобувачів вищої освіти доєднуватися до наших наступних засідань!
Сертифікати

Засідання студентського дебатного клуба «Євроатлантизм – гарантія стабільності чи небезпека втрати національних цінностей?» (27 вересня 2024 року)

Запрошуються: здобувачі базової середньої освіти й повної загальної середньої освіти 9-11 років навчання; здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів усіх років навчання спеціальностей 081 Право, 032 Історія та археологія, 014.03 Середня освіта (Історія), 014.07 Середня освіта (Географія) й інші зацікавлені особи

Цілями студентського дебатного засідання «Євроатлантизм – гарантія стабільності чи небезпека втрати національних цінностей?» є:
● Забезпечення можливості здобувачам освіти заглибитися у питання
функціонування ЄС та НАТО;
● Сприяння обговоренню можливого розширення ЄС та НАТО та
оцінюванню вигоди та ризиків;
● Стимулювання обговорення питання євроатлантизму;
● Створення платформи для відкритого обговорення та обміну думками;
● Удосконалення навичок публічних виступів, розвиток критичного
мислення та вміння аргументації.
Дата проведення: 27 вересня 2024 року о 16:30
Форма проведення: онлайн, на платформі Meet (посилання).
Мова засідання: українська.
Для участі у засіданні заповніть реєстраційну форму за посиланням
Правила дебатів:
За 5 днів до проведення заходу учасники будуть розподілені на команди та додані в загальну телеграм-групу для комунікації, у якій отримають 8 тем, котрі будуть розглянуті під час онлайн засідання.

Засідання студентського дебатного клубу «Дихотомія Захід-Схід в історико-культурному аспекті»

12 березня 2024 року на базі кафедри всесвітньої історії було проведено чергове засідання студентського дебатного клубу факультету історії і права спільно із здобувачами вищої освіти факультету іноземної філології «Дихотомія Захід-Схід в історико-культурному аспекті» під керівництвом в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни.

Суддівську колегію представляли:

• кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна;

• кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна;

• кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна;

• голова студентського дебатного клубу факультету Цицхвая Валерія Максимівна;

• заступник голови студентського дебатного клубу факультету історії і права Костянтинов Юрій Юрійович;

• багаторазова переможниця дебатних засідань, переможниця конкурсу студентських наукових робіт, учасниця міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій Москальова Анастасія Олександрівна.

Модератором була здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1 року навчання Войтенко Аліна.

До засідання доєдналось 27 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1-3 років навчання факультетів історії і права та іноземної філології. 24 учасники були розподілені на 8 команд, які зійшлись у затятому протистоянні на тематичному полі «Дихотомія Захід-Схід».

Під час засідання студентського дебатного клубу «Дихотомія Захід-Схід в історико-культурному аспекті» було розглянуто такі питання:

1) Чи існує поняття дихотомії Захід-Схід у філософії і які основні концепції відображають Ваше твердження?

2) Чи існує дихотомія Захід-Схід у військовій справі і які військові кампанії це підтверджують?

3) Чи існує дихотомія Захід-Схід у теології? Які релігійні переконання і традиції це доводять?

4) Чи можна знайти компроміс між східними та західними цінностями або протиставлення непохідне?

5) Чи існує поняття дихотомії Захід-Схід у науці і які основні принципи наукового підходу це відображають?

6) Чи відображають аспекти культури дихотомію Захід-Схід?

7) Чи існує дихотомія Захід-Схід у політичній думці? Які політичні системи або режими це підтверджують?

За результатами суддівських рішень першість здобула команда «Тріумвірат величі», яку представляли здобувачі першого (бакалаврського) рівня 1 року навчання факультету історії і права Сміян Анна та Ялишева Олександра.

Друге місце здобула команда «Філантропік дивіжион», учасниками якої були здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 2 та 3 років навчання факультету історії і права Лужецька Марина та Іванова Анна та здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти другого року навчання факультету іноземної філології Лучніков Гліб.

Найкращою спікеркою дебатного засідання за високий рівень ораторського мистецтва було обрано здобувачку першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 2 року навчання факультету історії і права Лужецьку Марину.

Найкращим критиком дебатного засідання суддівська колегія відзначила здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1 року навчання факультету історії і права Міхнова Даниїла.

Дякуємо представникам факультету іноземної філології за підтримку ініціативи та активну участь у засіданні. Також висловлюємо щиру подяку всім учасникам за вміння доводити переконливу аргументацію, критикувати та відповідати на критику!

Запрошуємо здобувачів вищої освіти доєднуватися до наступних наших засідань!

Сертифікати за посиланням

Перше засідання студентського дебатного клубу «Діалоги про ЄС»

22 листопада 2023 року на базі факультету історії і права відбулося перше засідання студентського дебатного клубу «Діалоги про ЄС» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни. Ініціаторами й організаторами засідання виступили здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету історії і права Цицхвая Валерія (31 група) та Костянтинов Юрій (32 група).

Членами суддівської колегії були в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти Топчій Даніїл, здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету історії і права Цицхвая Валерія та Костянтинов Юрій. Модератором дебатів виступила здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Коваль Валерія (31 і/п група).

24 учасники були розподілені на 8 команд, які активно відстоювали свої позиції у затятій боротьбі за призові місця.

Під час засідання студентського дебатного клубу «Діалоги про ЄС» було розглянуто такі питання:

1. Скасування вето в ЄС: за чи проти?

2. Створення збройних сил ЄС: за чи проти?

3. Експансія ЄС на Схід: за чи проти?

4. Вплив глобалізації на європейські інтеграційні процеси: позитивний чи негативний?

5. Реформування ЄС: наднаціональна організація чи повноцінна конфедерація?

6. Чи призведе євроінтеграція України до втрати робочих місць у країні?

7. Шенгенська зона: розширення чи збереження статус-кво?

За результатами суддівського рішення першість виборола команда «Колективний Захід» (сертифікат), яку представляли здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Москальова Анастасія (32 група), Сарафанов Дмитро (22 і/п група) та Рідкокаша Максим (21 група).

Друге місце здобула команда «Іноземці» (сертифікат), учасниками якої були здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 1 року навчання за ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» Войтенко Аліна, Мелещенко Костянтин та Яресько Тетяна.

Найкращою спікеркою дебатного засідання за високий рівень ораторського мистецтва, володіння темою й переконливу аргументацію було обрано здобувачку вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету історії і права Войтенко Аліну (12 і/п група) (сертифікат).

Дякуємо всім учасникам за активність, креативність, уміння висловлювати свою точку зору, наводити переконливу аргументацію, критикувати та відповідати на критику!

Запрошуємо здобувачів вищої освіти доєднуватися до наступних засідань дебатного клубу!

[/collapse]

[collapse collapsed title=Гурток ораторського мистецтва]

План роботи гуртка ораторського мистецтва на 2024/2025 н.р.

План роботи гуртка ораторського мистецтва на 2023/24 н.р.

14 травня 2024 року о 16.00 на факультеті історії і права з нагоди святкування Дня науки відбулося онлайн засідання студентського наукового гуртка ораторського мистецтва на тему «Як переконати опонента: закони, докази, полемічні прийоми і помилки».Тематичне колопитань, яке викликали жваве обговорення учасників, охоплювало специфіку організації, підготовки і проведення дискусії як однієї з найпопулярніших форм публічного обговорення будь-якого спірного питання.

Чим дискусія відрізняється від інших форм публічних суперечок?
Як працює дискусійне правило трьох аргументів?
Аргументи adrem і adhomenem: використання, обмеження, застороги.
Найрозповсюдженіші хитрощі під час дискусії: як зрозуміти, запобігти, використати на свою користь.
Невербальні прояви недоброчесності опонента: ознаки, прояви, контрзаходи.

Спікерами засідання виступили:

Стєкольников Сергій і Сопот Кирило «Практична риторика: полемічні закони і докази»
Сміян Анна «Аргументація: правила, помилки, заборонені прийоми».

Керівник і модератор гуртка: к.і.н., доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна.

Дякуємо спікерам та аудиторії за цікаві думки, дискусійні питання, нестандартні підходи і погляди!

Запрошуємо усіх бажаючих приєднуватися до наших засідань!

Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна, здобувачі першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти 27 квітня 2024 р. були присутні на конференції «Плагіат і запозичення в українській науці: від ХVII століття до сучасності» в якості слухачів. На конференції свої доповіді представили: Роман Кисельов «Чужі тексти у творах давнього українського письменства та ранньоновочасні критерії плагіату»; Оксана Юркова «Темна пляма на світлому фоні: До питання про плагіат у докторській дисертації директора Інституту історії АН УРСР Олександра Касименка та реакцію на нього»; Геннадій Єфіменко «Компілятивний плагіат як вершина айсбергу академічної недоброчесності та інших руйнівних явищ в сфері науки в Україні на прикладі казусу Стасюк»; Микола Федяй «Російський секонд-хенд: Плагіат в українських історико-філософських текстах». В ході роботи конференції було порушено кілька важливих питань, пов’язаних з плагіатом, фальсифікаціями у публікаціях науковців України та нагальної потреби з цим боротися.

8 листопада 2023 року на факультеті історії і права у межах тематичного тижня з нагоди Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку в онлайн форматі пройшло чергове засідання гуртка ораторського мистецтва на тему «Сучасний оратор: рівень, вимоги, виклики». У межах засідання були обговорені питання:

Риторика: крізь призму віків (доповідачі Сміян Анна і Стєкольников Сергій, здобувачі 1 (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), 11 група;
Спічрайтер: професійні якості та етика (доповідачі Федоренко Надія, Лавриненко Анастасія, Літвин Єлізавета, здобувачки 1 (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), 22 група;
Оратор XXI століття: вимоги, перспективи, приклади (доповідачі Берко Микита і Лужецька Марина, здобувачі 1 (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), 21 група.

Перші майстри ораторського мистецтва з'явилися у Стародавній Греції. У XXI столітті вміння красиво говорити необхідне не лише політикам, журналістам та адвокатам, а й усім тим, чия діяльність так чи інакше пов'язана з публічними виступами. Наразі успішній людині ораторське мистецтво потрібне для того, щоб завоювати гідне місце в суспільстві, витримувати конкуренцію та створювати свій публічний імідж.

Окрім цього, це одна з м'яких надпрофесійних навичок (soft skills), що допомагають у вирішенні різноманітних життєвих завдань.

Учасники засідання спробували намалювати образ успішного оратора XXI століття (на прикладах найяскравіших ораторів сучасної України і світу), приміряли на себе родь спічрайтера і, сподіваємося, зрозуміли, що ораторське мистецтво - це перш за все глибока, цілісна робота особистості над собою, а іноді й безпосередній інструмент пізнання себе самого.

[/collapse]

[collapse collapsed title=Студентський науковий семінар Сходознавчі студії]

керівник – доц. кафедри всесвітньої історії Л.М. Ямпольська

План роботи студентського наукового семінару "Сходознавчі студії" на 2024/2025 н.р.

Останні події

Турецька Республіка від Ататюрка до Ердогана: через маркери демократії та авторитаризму

6 листопада 2024 року на факультеті історії і права відбулося чергове онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» (керівник – кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська) на тему: «Турецька Республіка від Ататюрка до Ердогана: через маркери демократії та авторитаризму», присвячене 101-й річниці проголошення Турецької Республіки та Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку.

Спікерами виступили здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) 2 року навчання 22 групи:

Калачов Володимир «Реформи Мустафи Кемаля (Ататюрка): конфлікт між традиціоналізмом і модернізацією»;
Діброва Юрій, Лисенко Антон «Політичний курс Р.Т. Ердогана: помірний іслам чи ісламізм?»;
Міхнов Даниїл «Курдське питання» в Туреччині»;
Скоков Гліб «Ісламістські та націоналістичні організації в сучасній Туреччині».

29 жовтня 1923 року Мустафа Кемаль (Ататюрк) проголосив Туреччину республікою, на честь цієї події щорічно відзначається національне свято – День Республіки. Унікальність географічного розташування Туреччини (на межі двох цивілізацій), сильні державні традиції, роль армії в суспільстві, взаємовплив східного традиціоналізму і вестернізації в історичному контексті вплинули на формування основних тенденції розвитку держави у другій половині ХХ – першій чверті ХХІ ст. Турецька Республіка пройшла шлях від етатизму до ліберальної економіки, від традиціоналізму та ісламізму до лаїцизму й акумуляції частини європейських стандартів. Реформи Ататюрка 1920-х ‒ 1930-х рр. дали суперечливий результат: іслам зазнав руйнації як державна релігія, однак залишився як традиція. Тому ісламський фактор час від часу зазнає політизації і загрожує стабільності турецького суспільства. На сучасному етапі політична боротьба входить у нову фазу, що характеризується загостренням реформаторсько-ататюркістського та ісламістського напрямів.

Доповіді викликали жваву дискусію серед учасників теоретичного семінару. Щиро дякуємо спікерам за актуальні й цікаві доповіді, а аудиторії – за активність і влучні запитання. Чекаємо на нові зустрічі!

«ЖІНОЧИЙ І ЧОЛОВІЧИЙ СВІТИ ТА ІДЕАЛИ КРАСИ: ПОШУКИ ГАРМОНІЇ В КРАЇНАХ СХОДУ І ЗАХОДУ»: ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО СЕМІНАРУ «СХОДОЗНАВЧІ СТУДІЇ»

15 травня 2024 року до Дня науки в Україні на факультеті історії і права відбулося чергове засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни на тему: «Жіночий і чоловічий світи та ідеали краси: пошуки гармонії в країнах Сходу і Заходу».

Модератором засідання виступила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету історії і права Короваєнко Поліна (42 гр.).

До зустрічі доєдналися більше 20 здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 1-4 років навчання, а також кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Вороніна Марина Сергіївна.

З використанням яскравих презентаційних проєктів на засіданні семінару виступили наступні спікери:

Дегтярьов Вадим (32 група) «Ідеали чоловічої краси в Стародавній Греції»
Коваль Валерія (31 група) «Естетика жіночого образу в Японії періоду Едо (1603-1868 рр.)»
Ющенко Вероніка (32 група) «Аналіз стандартів жіночої краси в Кореї»
Москальова Анастасія (32 гр.) «Ідеали жіночої краси в гаремах Ірану»
Сміян Анна (11 гр.) «Стандарти жіночої краси в гаремах Османської імперії»
Стєкольников Сергій (11 гр.) «Взірці досконалості жіночої краси в часи імперії Цін (1644-1912 рр.)»
Шмалько Денис (32 гр.) «Мужність і стиль – ідеал чоловічої краси в козацькій Україні»

Учасники семінару здійснили історичний екскурс в добу Античності, оцінивши поєднання фізичної краси та духовної досконалості давніх греків; дослідили еталони жіночої краси в гаремах Османської імперії та Ірану; поринули в традиційну епоху Едоської Японії та Цінського Китаю; пофантазували над трендами та творенням привабливого образу сучасних кореянок; зачарувалися фізичною підготовкою і духовним наповненням образу українських козаків. Зроблені висновки про те, що стандарти жіночої та чоловічої краси змінювалися в залежності від історичного періоду, регіону, цивілізаційно-культурних особливостей, а сприймати жіночий і чоловічий світи слід як неповторні та взаємозалежні складові.

Дякуємо доповідачам за творчий підхід і оригінальний виклад матеріалу, а студентській аудиторії – за цікаві запитання та змістовну дискусію. Чекаємо нових зустрічей!

ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО СЕМІНАРУ «СХОДОЗНАВЧІ СТУДІЇ»

10 квітня 2024 року на факультеті історії і права відбулося чергове онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни. Захід був проведений за підсумками V Міжнародної науково-методичної конференції «Сходознавство. Актуальність та перспективи», яка відбулася 29 березня 2024 року у заочному форматі в ХНПУ імені Г.С. Сковороди (секції «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Економіка, політика, соціум країн Сходу», «Культура та мистецтво країн Сходу»). У конференції поряд з викладачами закладів вищої та післядипломної освіти, представниками дипломатичних служб, науковими співробітниками установ, докторантами взяли участь 30 здобувачів вищої освіти різних рівнів факультету історії і права, яких підготували доктор філософських наук, професор, проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності ХНПУ імені Г.С. Сковороди Бережна Світлана Вікторівна; доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна; кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна; кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна; кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Вороніна Марина Сергіївна; кандидат історичних наук, доцент Дьякова Олена Василівна; кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна.

Модератором засідання виступила здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня четвертого року навчання факультету історії і права Короваєнко Поліна.

До зустрічі доєдналися 20 здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3-4 років навчання.

У ході засідання з використанням яскравих презентаційних проєктів виступили наступні спікери:

1. Короваєнко Поліна (42 група) «Гетаку – мистецтво відтисків»;

2. Дегтярьов Вадим (32 група) «Особливості політики Британської Ост-Індської компанії на території Індії в 1765-1858 рр.»;

3. Москальова Анастасія (32 група) «Формула диктатури в Північній Кореї»;

4. Ющенко Вероніка (32 гр.) «Становище жінки в Збройних Силах Пакистану»;

5. Шмалько Денис (32 група) «Еволюція ролі жінки в японській чайній церемонії у XVIII – XX ст.»;

6. Лисак Назар (32 група) «Line – проєкт міста майбутнього в Саудівській Аравії».

Результати досліджень будуть оприлюднені в електронному виданні матеріалів V Міжнародної науково-методичної конференції «Сходознавство. Актуальність та перспективи» і виставлені в репозитарії університету.

Дякуємо доповідачам і учасникам семінару за цікаві запитання та змістовну дискусію. Наступне засідання «Сходознавчих студій» на тему «Жіночий і чоловічий світи та ідеали краси: пошуки гармонії в країнах Сходу і Заходу» відбудеться 15 травня. Запрошуємо всіх бажаючих!

«Роль армій у країнах Сходу». Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»

29 листопада 2023 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Роль армій у країнах Сходу» (керівник: кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна).

До зустрічі доєдналися понад 20 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 3 і 4 року навчання. З використанням презентаційних проєктів спікерами засідання виступили:

Короваєнко Поліна (42 група) «Перська козацька бригада (1879-1920 рр.)»;
Павлюк Максим, Ріпка Сергій (41 гр.) «Арабське повстання проти Османської імперії під проводом Лоуренса Аравійського (1916-1918 рр.)»;
Рак Анна (41 група) «Гвинтівка породжує владу: роль армії в сучасному Китаї».

Армії у багатьох державах традиційного Сходу відігравали й відіграють ключову роль. Військова верхівка продовжує утримувати у своїх руках потужні важелі впливу на різні сфери державної політики та має право голосу при вирішенні багатьох питань, що не належать до військової сфери. В умовах загострення етноконфесійних протиріч, зростання соціальної напруженості, якими нерідко супроводжувався процес становлення національної державності, військові виступають в якості самостійної сили, що діє з позицій захисника та носія національно-історичних та культурно-релігійних цінностей. У багатьох країнах Сходу армія в очах суспільства виступає як передовий політичний інститут, а її активна участь у політичному житті (аж до захоплення влади) у деяких випадках може виконувати конструктивну функцію, сприяючи вирішенню завдань мобілізації в умовах національної кризи.

У цьому контексті доповідачі проаналізували виникнення і становлення Перської козацької бригади / дивізії як знаряддя впливу Російської імперії на Іран в останній третині ХІХ ‒ на початку ХХ ст.; приділили увагу вирішальній ролі Арабського повстання 1916-1918 рр., яке очолив англійський археолог, письменник, офіцер, розвідник Томас Едвард Лоуренс (Лоуренс Аравійський), в розвалі Османської імперії; проаналізували складну структуру сучасних Збройних сил КНР і провели дискусію щодо їхньої ролі у формуванні зовнішньополітичного курсу континентального Китаю.

Дякуємо доповідачам за цікаві наукові доповіді, а всім учасникам семінару ‒ за влучні запитання й жваву дискусію. Запрошуємо до нових зустрічей!

«Арабо-ізраїльський конфлікт: війна та мир під оливами». Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку

7 листопада 2023 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Арабо-ізраїльський конфлікт: війна та мир під оливами», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку (керівник: кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна).

Модератором засідання виступила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету історії і права Черкашина Аліна (22 гр.).

До зустрічі доєдналися кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна та понад 30 здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.

З використанням презентаційних проєктів спікерами засідання виступили:

Сарафанов Дмитро, Рідкокаша Максим (22 група) «Ясир Арафат: терорист № 1 чи символ боротьби палестинського народу?»
Сєргєєв Дмитро (22 група) «Рух ісламського опору ХАМАС: історія створення та діяльність»
Черкашина Аліна (22 група) «Війна Судного дня»: досвід Ізраїлю»
Костянтинов Юрій, Шмалько Денис (32 гр.) «Остання війна ХАМАСу та Ізраїлю: причини, хронологія подій, можливі наслідки».

Близький Схід був і залишається одним із найбільш нестабільних регіонів у міжнародних відносинах другої половини ХХ ‒ 20-х рр. ХХІ ст. Актуальність теми обумовлена останньою війною Руху ісламського опору ХАМАС і Держави Ізраїль, яка почалася 7 жовтня 2023 р.

Учасники семінару були залучені до дискусії навколо питань про єврейське і арабське відродження, причини арабо-ізраїльського протистояння, каталізацію близькосхідної проблеми під впливом «холодної війни» та розвитку ісламського фундаменталізму. На основі історичних джерел і широкого пласту наукової літератури молоді сходознавці проаналізували постать Ясира Арафата в палестинському національному русі, виникнення і діяльність рухів ФАТХ, ХАМАС, Організації визволення Палестини. Проводили сміливі паралелі між «Двадцятиденною війною» 1973 р. і війною 7 жовтня 2023 р., спробували розібратися у сучасній ситуації в секторі Гази та на півдні Ізраїлю, а також можливості й наслідках втягнення в проксі-війну на Близькому Сході третіх сил ‒ шиїтської «Хезболли», іранського КСІР, алавітських частин сирійської армії, єменських хуситів. Якою є позиція арабських держав, США, РФ, КНР у даному конфлікті? Чи є перетини історії Держави Ізраїль, яка виробила модель виживання у ворожому оточенні, й історії сучасної України, яка виборює своє право на збереження державності й національний розвиток?

Дякуємо спікерам семінару за ґрунтовні наукові доповіді, а всім учасникам семінару ‒ за цікаві запитання та змістовні доповнення. Готуємося до нових зустрічей!

Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» «Етноси і конфесії на Сході: конфлікти та взаємодія»

16 травня об 11:20 у рамках тижня науки на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулося онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Етноси і конфесії на Сході: конфлікти та взаємодія» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни.

Модераторами засідання виступили здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету історії і права Бриленко Владислав, Пономаренко Валерія, Гуріна Алла (51 гр.).

До зустрічі доєдналися кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко Аліна Володимирівна та близько 40 здобувачів першого (бакалаврського), другого (магістерського), третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти.

З використанням презентаційних проектів спікерами засідання виступили:

Бриленко Владислав (51 група) «Війна в Західній Сахарі: причини, перебіг, наслідки (70-ті рр. ХХ ‒ 10-ті рр. ХХІ ст.»;
Гуріна Алла (51 група) «Релігійна толерантність як чинник національної безпеки у сучасному В’єтнамі»;
Пономаренко Валерія (51 група) «Берберська весна» в країнах Маґрибу (80-ті рр. ХХ ‒ 10-ті рр. ХХІ ст.»;
Ющенко Вероніка (22 група), Коваль Валерія (21 група) «Дарфурський конфлікт у Судані і проблеми регіональної безпеки».

У межах окреслених тем дискутувалися питання про причини виникнення етноконфесійних конфліктів у країнах Азії та Африки, їхні наслідки та вплив на міждержавні та регіональні відносини, особливості етнополітики та політики релігійної толерантності окремих держав, можливості використання такого досвіду, а також питання миротворчості та ролі у ньому міжнародних (ООН) і регіональних організацій (Африканського Союзу, Ліги арабських держав, Економічного співтовариства країн Західної Африки).

Учасники семінару прийшли до висновку про те, що не можна змінити існуючі історичні наративи, але можна змінити їхню інтерпретацію і спрямувати в конструктивне русло. До цього повинні прагнути політичні еліти, громадські організації та міжнародна спільнота.

Дякуємо спікерам семінару за ґрунтовні та яскраві доповіді і всім учасникам семінару за цікаві запитання та змістовні доповнення. Чекаємо нових зустрічей!

«ОРІЄНТАЛІЗМ І ОКСИДЕНТАЛІЗМ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ»: ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО СЕМІНАРУ «СХОДОЗНАВЧІ СТУДІЇ»

15 березня об 11:20 на факультеті історії і права відбулося онлайн засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії «Сходознавчі студії» на тему: «Орієнталізм і оксиденталізм у сучасному науковому дискурсі» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни.

Модераторами засідання виступили здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня другого року навчання факультету історії і права Цицхвая Валерія (21 група) та Костянтинов Юрій (22 група).

До зустрічі доєдналися: кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Вороніна Марина Сергіївна та близько 40 здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1-4 років навчання.

У ході засідання вдалося з використанням яскравих презентаційних проєктів ґрунтовно дослідити декілька питань, які підготували доповідачі:

• «Дихотомія Схід ‒ Захід: історико-культурологічний та філософський аспект» (Костянтинов Юрій (22 група), Лужецька Марина (11 група);

• «Образи Сходу і Заходу в сучасній історіографії» (Цицхвая Валерія, Гусак Ольга (22 група);

• «Самурайство в середньовічній Японії і лицарство в середньовічній Європі: компаративний аналіз» (Короваєнко Поліна, Капля Тетяна (32 група). Доповідачки провели цікаве анкетування в Google формі «Оберіть свого героя: лицар чи самурай?», 67% респондентів висловилися на користь самурая.

Учасники семінару провели жваву дискусію про інтелектуальні конструкти «орієнталізм», «оксиденталізм», «Захід», «Схід» як стереотипні формули просторових уявлень, які несуть ціннісне та емоційне навантаження й створені для того, щоб віднайти й увиразнити свою ідентичність.

Едвард Саїд у праці «Орієнталізм» зазначав: «Схід ‒ місце найбільших, найбагатших і найстаріших колоній, джерело європейських мов і цивілізацій, їхній культурний суперник, один із найглибших образів Іншого. Схід допоміг Європі визначити за принципом контрасту свій власний образ, ідею, досвід». Чи доцільно все ж таки протиставляти Схід і Захід? Яке місце України між цими полюсами світової історії?

Дякуємо усім учасникам за цікаві запитання та змістовні доповнення. Чекаємо на нові зустрічі!

«Ісламський світ у Середні віки: цивілізаційно-культурний вимір». Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»

15 листопада 2022 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» «Ісламський світ у Середні віки: цивілізаційно-культурний вимір» (науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна. Були заслухані та обговорені доповіді, що супроводжувалися презентаціями:

1. «Цивілізаційно-культурний вимір ісламу. Інтерпретація джихаду» (Махмудов Даніел, 42 група);

2. «Османський гарем часів Сулеймана Кануні в кінематографі (на прикладі серіалу «Величне століття») (Павленко Ольга, 42 група);

3. «Ібн Сіна ‒ найвпливовіший полімат Золотої доби ісламу: біографія і філософські погляди» (Готовцева Світлана, 42 група).

Віртуальна аудиторія була представлена здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Історія) 4 року навчання.

Особлива подяка в.о. голови Студентського парламенту нашого університету Даніелу Махмудову та його заступнику, здобувачці факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти 4 року навчання Офелії Османовій за творчий підхід до теми, розуміння складних аспектів ісламу як світової релігії, філософії, способу життя і стилю мислення, а також готовність поділитися своїми знаннями та світобаченням з аудиторією.

Актуальність теми доповіді Ольги Павленко обумовлена полярністю історичних даних і оціночних суджень про повсякденне життя гаремів на Мусульманському Сході доби Середньовіччя. Суперечливі фактологічні дані активно використовуються в різних видах мистецтва, особливо кінематографі. Доповідачка звернула увагу на гарем в Османській імперії часів правління Сулеймана І Кануні (1520‒1566), одного з найбільш відомих правителів в історії держави. Цікаво й корисно було розібратися, чи всі факти, відображені в кінематографі (на прикладі серіалу «Величне століття» турецьких режисерів Дурула Тайлана, Ягмура Тайлана і Мерта Байкала (2011‒2014 рр.), є історично підтвердженими.

Щира подяка доповідачам і всім учасникам наукового семінару, які в ході палкої дискусії відчули себе суб’єктами діалогу різних народів і культур, які в просторово-часових межах Середньовіччя на Мусульманському Сході зберегли свою самобутність.

«Об’єднана Європа: від мрії до реальності». Засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку

10 листопада 2022 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії «Об’єднана Європа: від мрії до реальності», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку (модератори: кандидати історичних наук, доценти кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна та Беззубенко Аліна Володимирівна). У проведенні урочистого засідання взяв участь координатор з наукової роботи факультету, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сєряков Сергій Олегович.

У ролі доповідачів з мультимедійним супроводом виступили:

Москальова Анастасія (22 група), Грідчина Анна (21 група) «Жан Монне ‒ прагматик європейської ідеї»;
Костянтинов Юрій, Шмалько Денис (22 група) «Європейський вектор зовнішньої політики Великої Британії періоду прем’єрства М. Тетчер (1979-1990)»;
Дейнеко Юлія, Коноз Олена (41 група) «Україна в європейському освітньо-науковому просторі»;
Цицхвая Валерія, Гутченко Аліна (21 група) «Лісабонський договір і майбутнє об’єднаної Європи».

Європейський континент, становище якого після закінчення Другої світової війни В. Черчилль характеризував як «груду каміння, гробовище, землю чуми й ненависті», пройшов складний шлях від створення перших інтеграційних угруповань ‒ Європейського об’єднання вугілля і сталі, Європейського Економічного Співтовариства, Євроатому до Європейського Союзу, який наразі є впливовим інтеграційним об’єднанням 27 держав і потужним геополітичним гравцем у світі. Спікери підняли актуальні питання й запросили учасників семінару до дискусії. Яку роль у процесах європейської інтеграції відіграв прагматик європейської ідеї, французький дипломат і підприємець Жан Монне? Які виклики й ризики, пов’язані із захистом національного суверенітету держави в «європейському концерті націй» продемонструвала Велика Британія в часи прем’єрства М. Тетчер? Які здобутки й перспективи України в європейському освітньо-науковому просторі? Яке значення має Лісабонський договір у визначенні горизонтів ЄС та європейських цінностей?

Аудиторія була представлена здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 2, 3 та 4 років навчання факультетів історії і права, природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти, іноземної філології, факультету мистецтв, які вивчають вибіркову дисципліну загального циклу «Інтеграційні процеси в Європі», вибіркову дисципліну професійного циклу «Право ЄС та інтеграційні процеси в Європі» і ґрунтовно досліджують розвиток європейської ідеї, процеси глобалізації, регіональної інтеграції та місце в них України.

Було цікаво й корисно з історико-правового контексту дискусії вийти на сучасні рефлексії, пов’язані з російсько-українською війною, ілюзією європейської безпеки, подоланням компромісів і криз об’єднаної Європи.

«Етнічні, конфесійні, ґендерні маркери Афганістану в часи протистояння та пошуку компромісу в суспільстві». Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»

Сьогодні, 8 грудня 2021 року, відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Етнічні, конфесійні, ґендерні маркери Афганістану в часи протистояння та пошуку компромісу в суспільстві». Тема зустрічі була і залишається актуальною у наш час. Впевнені, що кожен присутній дізнався щось нове!

Ми вдячні доповідачам за цікаві, актуальні доповіді та гарні презентації:

«Талібан»: пуштунський рух чи ісламістське угруповання?» (Бузниченко Євгенія, Пономаренко Валерія, 41 група);
«Лідер таджицької опозиції «Панджшерський лев» Ахмад Шах Масуд: боротьба з «Талібаном» (Бриленко Владислав, 42 група);
«Компаративний аналіз прав жінок і дітей в Афганістані у період правління НДПА (1978 – 1992 рр.), моджахедів і талібів (1992 – 2001 рр.)» (Анастасія Сімонова, 43 група).

Також хочеться відзначити керівника студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри всесвітньої історії Ямпольську Ларису Миколаївну та подякувати за багаторічну сумлінну організацію студентської наукової роботи зі сходознавчої тематики, оптимізм, який надихає на нові наукові звершення, цікаві теми, актуальні проблеми, які щоразу обговорюються на засіданнях гуртка!

Ми щиро бажаємо всім присутнім успіхів у подальших наукових дослідженнях! Пропонуємо зануритись у нашу атмосферу через світлини і наступного разу обов‘язково завітати на засідання наукового гуртка!

Модератори зустрічі:

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, науковий керівник «Сходознавчих студій» Лариса Ямпольська;

здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4-го року навчання, голова СНТ історичного факультету Юлія Матей.

Дослідження Африканського континенту ХІХ ст.: наукові експедиції та воєнно-технічні інновації

19 травня 2021 року на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди в режимі online відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» (керівник: к.і.н., доц. Л.М. Ямпольська) на тему: «Дослідження Африканського континенту ХІХ ст.: наукові експедиції та воєнно-технічні інновації», на якому були заслухані та обговорені доповіді:

«Девід Лівінгстон ‒ шотландський місіонер і видатний дослідник Африки» (Бриленко Владислав, Кіндратішин Кирило, 32 гр.)
«Наукова експедиція та відкриття Генрі Мортона Стенлі на Африканському континенті» (Джанджгава Георгій, 33 гр.)
«Воєнно-технічні інновації періоду Англо-бурської війни 1899-1902 рр.» (Істомін Олександр, 31 гр.).

Вдале поєднання в персоналіях Д. Лівінгстона (1813‒1873) та Г. Стенлі (1841‒1904) якостей невтомних мандрівників і успішних місіонерів, практичних науковців і енергійних суспільних діячів викликало жваву дискусію серед учасників наукового семінару. Особлива увага була приділена аналізу наукових праць першопрохідців в районах басейну р. Конго, Африканських Великих озер, витоків Білого Нілу, які значною мірою сформували погляди та ставлення західного суспільства ХІХ ст. щодо Чорного континенту.

Англо-бурська війна (1899‒1902 рр.) збагатила військову справу новими прийомами стратегії і тактики, видами зброї та військового обмундирування, а створення перших англійських концентраційних таборів для бурського населення кинуло виклик «цивілізаторській» місії британців у світі. Які уроки винесли молодий англійський журналіст В. Черчилль і письменник А. Конан Дойл із першого регіонального конфлікту ХХ ст.? На ці питання шукали відповіді О. Істомін і учасники семінару.

Щира подяка доповідачам за резонансні виступи та змістовні презентації, а також активній студентській аудиторії за цікаві питання та оцінки персоналій, явищ і подій в межах обговорюваної тематики.

«КНДР учора і сьогодні: неформальна історія Північної Кореї». Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»

«Вивчати Північну Корею складно. Причина цього очевидна ‒ сам характер північнокорейського суспільства, політика інформаційної самоізоляції, що проводиться владою КНДР. Північна Корея до сих пір залишається замкнутою країною, країною-самітником» (А. Ланьков). Північнокорейська ідеологія ґрунтується на ключових принципах «чучхе»: націоналізм, культ особи Кім Ір Сена, революційний авантюризм, доповнених політикою пріоритету армії («сонгун»).

26 листопада 2020 р. на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди в режимі online відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»: «КНДР учора і сьогодні: неформальна історія Північної Кореї» (керівник: к.і.н., доц. Ямпольська Л.М.). Обговорені доповіді: «Влада і суспільство в КНДР. Ідеологія «чучхе»» (Топчій Данііл, 41 гр.), «Політичний портрет Кім Чен Ина» (Дівицька Софія, Онацький Артем, 42 гр.), «Шаманізм як традиційне корейське вірування» (Кремениця Крістіна, 41 гр.), що супроводжувалися презентаціями та фрагментом документального фільму.

Дискутувалися питання: право на національне обличчя держав у глобалізованому світі; явища примусової праці, торгівлі людьми, наркоторгівлі і виклики ХХІ ст.; поклоніння богам, пращурам і вождям та ідеологія «чучхе». Чи має лідер держави право на історичний експеримент над своїм народом? Які загрози несе «ядерна програма» КНДР? Які шанси на об’єднання Корейського півострова? На ці та інші питання спробували відповісти доповідачі та учасники семінару. Було цікаво!

«Курдське питання» і курдизм на Близькому Сході: реалії та перспективи». Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»

25 листопада 2020 року на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди в режимі online відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» (керівник: к.і.н., доц. Л.М. Ямпольська) на тему: «Курдське питання» і курдизм на Близькому Сході: реалії та перспективи», на якому були заслухані та обговорені доповіді:

«Військово-політична діяльність Мустафи Барзані» (Омельченко Вікторія, 51 гр.)
«Образ курдської жінки в історіографії та реаліях повсякдення» (Тарасенко Олександра, 51 гр.)
«Жінки в курдських військових організаціях» (Сюсюк Діана, 51 гр.).

Боротьба одного з найбільших етносів світу ‒ курдського (близько 40 млн.) за право самовизначення і державний суверенітет поєднує суперечності локального, регіонального і міжнародного рівнів, що зумовлює надзвичайну складність «курдського питання». З огляду на розділеність курдського народу та геополітичне становище етнічного Курдистану в близькосхідному регіоні, дане питання стає проблемою світової політики.

Доповіді викликали жваву дискусію серед учасників теоретичного семінару. Особливу увагу було приділено лідерам курдизму М. Барзані (ДПК, Ірак), А. Оджалану (РПК, Туреччина); образу курдської жінки у фольклорі, літературі, громадській, політичній та військовій діяльності; окремо жіночим загонам у курдських силах самооборони в Туреччині, Іраку, Сирії.

Щира подяка доповідачам за резонансні змістовні виступи, презентації та підбір відео, а також дистанційно активній студентській аудиторії за цікаві питання та оцінки персоналій, подій і явищ в межах обговорюваної тематики.

Студентський науковий семінар «Сходознавчі студії» керівник – доц. кафедри всесвітньої історії Л.М. Ямпольська.

Студентський науковий семінар «Сходознавчі студії» працює з 2015 р. згідно з планом роботи, затвердженим на засіданні кафедри всесвітньої історії та Вченої ради історичного факультету.

ПЛАН РОБОТИ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО СЕМІНАРУ «СХОДОЗНАВЧІ СТУДІЇ» НА 2024 – 2025 н.р.

Актуальність спектру сходознавчих досліджень є беззаперечною в умовах сучасного геополітичного конструкту та макроекономічних процесів, глобальної взаємодії культур і цивілізацій на Сході і водночас певної конфронтації цивілізаційних типів і наукових напрямів, етнічних і конфесійних конфліктів.

Основні завдання діяльності наукового семінару: підготовка студентів і аспірантів до науково-пошукової роботи, участь у науково-практичних конференціях, проведення дискусій із контроверсійних питань орієнталістики, популяризація наукових знань із нової та новітньої історії країн Азії та Африки.

Основні напрямки роботи семінару: локальні війни ХХ століття (співпрацюємо з Харківською регіональною організацією «Ветерани та інваліди локальних війн», Харківською обласною спілкою ветеранів Афганістану), диктаторські режими в країнах Азії та Африки ХХ ст. ‒ початку ХХІ ст., етноконфесійні конфлікти в країнах Сходу, цивілізаційно-культурний вимір орієнтальних досліджень.

Результатом роботи «Сходознавчих студій» є підготовка та участь студентів і аспірантів історичного факультету у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Питання сходознавства в Україні» (2016-2019 рр.), у якій історичний факультет виступив як співорганізатор разом з кафедрою східних мов факультету іноземної філології ХНПУ імені Г.С. Сковороди та кафедрою східних мов та міжкультурної комунікації факультету іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна; Міжнародній науково-методичній конференції «Сходознавство: актуальність і перспективи» (2020 р.), регіональних і всеукраїнських наукових конкурсах і турнірах.

[/collapse]

Інформація про щорічні конференції:

[collapse collapsed title=Міжнародна науково-методична конференція «Сходознавство. Актуальність та перспективи»]

(спільно з кафедрою східних мов університету).

Науковий рівень:

конференції щорічно об’єднують 100-120 науковців, які працюють у галузях сходознавчих студій різних країн світу (України, КНР, Японії, Турецької Республіки, Королівства Марокко, Республіки Ірак, Сирійської Арабської Республіки, Держави Ізраїль, США), представників посольств і консульств держав Сходу. Учасниками конференцій традиційно є викладачі, аспіранти і студенти історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Науковий результат і його новизна:

вказані науково-практичні конференції є одними з перших і небагатьох в Україні, що спрямовані на обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країнах Сходу.

Значимість і практичне застосування:

активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, політологія, соціологія, економіка, культура, філософія, методика викладання сходознавчих дисциплін).

Протягом 2015-2020 років ця конференція проводилася у різних форматах:

ХІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні тенденції сходознавства» (Харків, ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 22–23 квітня 2016 р.), відповідальні за проведення: від кафедри східних мов факультету іноземної філології ‒ к.ф.н., доц. Бикова І.А., від кафедри всесвітньої історії історичного факультету ‒ к.і.н., доц. Ямпольська Л.М.;
Всеукраїнська науково-практична конференція «Питання сходознавства в Україні» (Харків, ХНПУ імені Г.С. Сковороди, ХНУ імені В.Н. Каразіна, 6-7 квітня 2017 р.), відповідальні за проведення: від кафедри східних мов факультету іноземної філології ‒ д.п.н., проф. Калашник Л.С., від кафедри всесвітньої історії історичного факультету ‒ к.і.н., доц. Ямпольська Л.М., від кафедри східних мов і міжкультурної комунікації факультету іноземних мов ХНУ імені В.Н. Каразіна ‒ к.ф.н., доц. Віротченко С.А.;
Всеукраїнська науково-практична конференція «Питання сходознавства в Україні» (Харків, ХНПУ імені Г.С. Сковороди, ХНУ імені В.Н. Каразіна, 29-30 березня 2018 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Питання сходознавства в Україні» (Харків, ХНПУ імені Г.С. Сковороди, ХНУ імені В.Н. Каразіна, 28 березня 2019 р.), відповідальні за проведення: від кафедри східних мов факультету іноземної філології ‒ к.ф.н., доц. Руда Н.В., від кафедри всесвітньої історії історичного факультету ‒ к.і.н., доц. Ямпольська Л.М.
І Міжнародна науково-методична конференція «Сходознавство. Актуальність та перспективи» (Харків, ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 20 березня 2020 р.), відповідальні за проведення: від кафедри східних мов факультету іноземної філології ‒ к.ф.н., доц. Руда Н.В., від кафедри всесвітньої історії історичного факультету ‒ к.і.н., доц. Ямпольська Л.М.

[/collapse]

[collapse collapsed title=Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін»]

проводиться з 2009 року і працює за такими напрямами: «Традиційні та інноваційні методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін у закладах освіти», «Методика вивчення курсу ″Громадянська освіта″», «Методика вивчення спеціальних історичних дисциплін та спецкурсів», «Виховання молоді у процесі навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін», «Організація педагогічної практики», «Університетська кафедра в школі» та «Організація дистанційного навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін у закладах освіти».

Науковий рівень:

конференція щороку об’єднує викладачів, науковців, вчителів, аспірантів, студентів, які досліджують питання методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін.

Науковий результат і його новизна:

конференція є майданчиком з обміну досвідом й узагальнення наукового та навчально-методичного доробку у викладанні історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін. На конференції обговорюються актуальні проблеми змісту історичної освіти, особливості форм навчального процесу (навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, контрольних заходів) у світлі Болонського процесу, традиційні та інноваційні прийоми проведення основних видів навчальних занять (лекцій, практичних, семінарських та індивідуальних занять, консультацій).

Значимість і практичне застосування: удосконалення, розробка і впровадження нових педагогічних технологій.

[/collapse]

[collapse collapsed title=Міжнародна наукова конференція «Краєзнавство і учитель»]

Науковий рівень.

Конференція «Краєзнавство і учитель» з моменту заснування носила загальноукраїнський рівень та була направлена на залучення науковців краєзнавчого спрямування. За роки проведення конференції вдалося об’єднати викладачів, науковців, вчителів, аспірантів, студентів, які досліджують питання розвитку місцевої історії.

Науковий результат і його новизна.

Результати роботи конференції направлені на співробітництво зі школами м. Харкова та області з метою ознайомлення викладачів та учнів із передовим досвідом методики шкільного краєзнавства. Робота секцій конференції зосереджена на проведенні роботи з патріотичного виховання студентів через пробудження почуття гордості за історичне минуле рідного краю.

Значимість і практичне застосування. Конференція «Краєзнавство і учитель» проводиться з метою вирішення таких практичних завдань:

Вивчення основ теорії історичного краєзнавства.
Вивчення основних етапів розвитку краєзнавчого руху в Україні.
Вивчення історіографії історичного краєзнавства.
Пошукова робота по збору матеріалів і документів з історії Слобожанщини.
Дослідження історії та народознавства Слобожанщини.
Популяризація історії Слобожанщини.
Співробітництво з краєзнавчими гуртками бібліотеки ім. В.Г.Короленка та відділу етнографії Харківського історичного музею.

Конференція проводиться з 2006 року. Протягом останніх двох років вона відбувалася у межах міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених на базі історичного факультету ХНУ імені В.Н.Каразіна. У березні 2021 року відновлено проведення конференції у традиційному форматі з роботою таких секцій: «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії в регіональних дослідженнях», «Історія та народознавство Слобожанщини», «Історіографія та джерелознавство історичного краєзнавства», «Географічне краєзнавство і туризм», «Традиційні та новітні технології краєзнавчої роботи. Краєзнавче музейництво», «Краєзнавча робота в школі та ВНЗ: традиційні та новітні технології». Традиційно до участі запрошуються науковці, викладачі, аспіранти, студенти, співробітники краєзнавчих музеїв, архівісти та краєзнавці-аматори.

[/collapse]

Усі інститути та факультети Ректорат: контакти й повноваження