Кафедрою філософії Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди за підтримки Польського Товариства філософської педагогіки імені Броніслава Ф.Трентовського (TPF) була проведена XXV ювілейна Міжнародна науково-практична конфере

24 травня 2024 року кафедрою філософії Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди за підтримки Польського Товариства філософської педагогіки імені Броніслава Ф.Трентовського (TPF)  була проведена XXV ювілейна Міжнародна науково-практична конференція «Освіта і доля нації» з тематичною рубрикою «Мораль, право, освіта – заповіт І. Канта сучасному людству».

Конференція присвячена 300-річчю з дня народження І.Канта. Його філософія співзвучна з ідеями Г. Сковороди, тому багато ідей Канта залишаються затребуваними і сьогодні. Його найвідоміший вислів: «Май мужність користуватися своїм власним розумом» є найважливішим положенням з тих, що заповів нам філософ німецького Просвітництва. Саме це означає усвідомлення того, що ми несемо відповідальність і не можемо відмовитися від цієї відповідальності. Тому головне питання філософа сформульоване саме так: «Що мені робити?», а не «На що мені скаржитися?».

Пафос своєї філософії миру Кант спрямовує проти всякої агресії, виступає за свободу і надає дороговказ сучасному людству. Свобода за І.Кантом є доказом існування морального закону. Поведінка людини по відношенню до морального закону мотивується тим, що інші люди, відносно яких вона діє, проявляють теж таку автономію, бо вона є «цілями в собі», але ні в якому разі не засобами для діяльності когось іншого. Моральний закон передбачає недоторканність іншої людини. Людина – завжди МЕТА і ніколи – ЗАСІБ. Саме ця формула «категоричного імперативу» як практичного принципу щодо ставлення до людської волі дає привід обговорити проблеми української дійсності та перспективи у річищі ідей Іммануїла Канта – засновника німецької класичної філософії. Конференція була присвячена пам’яті доктора філософських наук, професора, член-кореспондента НАПН України, завідувачки кафедри філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Култаєвої Марії Дмитрівни, для якої дослідження німецької філософії було пріоритетним, 24 квітня 2024 року вона відійшла у вічність.

Робота конференції проходила за такими секціями, як:

• філософсько-політичні ідеї І. Канта;
• мораль і право у філософії Канта;
• освітні ідеї в філософії Канта;
• категоричний імператив Канта і сучасність;
• естетика І.Канта і сучасне мистецтво.

У конференції взяли участь Кристоф Асмут – доктор філософських наук, професор, ректорВищої теологічної школи «Августіана», професор Берлінського технічного університету, почесний доктор ХНПУ ім. Г.С. Сковороди; Анатолій Єрмоленко – доктор філософських наук, член-кореспондент Національної академії наук, директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України; Володимир Абашнік – доктор філософських наук, професор кафедри філософії та суспільних наук Харківського національного медичного університету; Михайло Бойченко – доктор філософських наук, професор, в.о. завідувача кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Сергій Максимов – доктор юридичних наук, професор, професор кафедри прав людини та юридичної методології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; Олександр Роговський – доктор філософських наук, професор. Модератором конференції виступила Наталія Радіонова – доктор філософських наук, професор, в.о. завідувачки кафедри філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Доповіді супроводжувалися інформативними презентаціями, які у подальшому будуть використовуватися як базовий матеріал для проведення методологічних семінарів з історії філософії, історії кантіанства на теренах Слобожанщини  для аспірантів кафедри філософії.

Уявний діалог між Кантом та сьогоденням – це інтелектуальна стежина свободи, розуму, волі, автономії особистості, який сприймається як друге Просвітництво, як єдність етики, практичної та правової філософії.