V Міжнародна наукова конференція Міжнародна наукова конференція «Аргументи сучасної філології : етика піклування» в ХНПУ імені Григорія Сковороди

2-3 квітня 2025 року в змішаному форматі відбулася V Міжнародна наукова конференція Міжнародна наукова конференція «Аргументи сучасної філології : етика піклування» в ХНПУ імені Григорія Сковороди.

Шлях до миру лежить у соціальних змінах : рухах створення егалітарної спільноти ХХІ століття – космополітичної, за межами держав і рас. Варіанти цього шляху зображуються в художній літературі, кінематографі, філософії, мові, мас-медіа, живописі, освіті. Теоретичні засади цього шляху сформульовані в концепції еко-фемінізму 80-х років ХХ століття на французькому підґрунті (Франсуаза д’Обонн), що загострилися в 10-20 роках ХХІ століття у США,  Канаді, Австралії (Керол Гілліган, Марґарет Етвуд, Арієль Салле) під впливом африканських і афро-американських (Тоні Моррісон, Вангарі Маатаї, Еліс Вокер), індійських (Вандана Шива, Арундгаті Рой) та індіанських  давніх знань.

Спільноті ХХІ століття слід подолати розділення між «природою та культурою», відійти від дуалізму (індивіда та соціуму, підлеглого та начальника, чоловіка та жінки, колонізатора та колонізованого, учителя та учня, старшого та молодшого, людини та тварини), переосмислити кореляції держави та громадянина  від дуальності до єдності – здійснити перехід від етики влади до «етики піклування». Відмова від бінарності дозволить відійти від дискримінації та експлуатації та перейти до єдності.

Література, мова, кінематограф є матеріалом для розуміння лінгвістів і літературознавців, психологів і соціологів, помилок минулого та орієнтирів для майбутнього. Аналіз ідей, проблематики, художніх образів, героїв – як носіів або антагоністів екофеміністичної ментальності; увага до відсутності екофеміністичного мислення в дискримінації через конфлікти творів сприяє кращому розумінню ситуацій у реальності. Це допоможе наблизити спільноту до гармонійного спілкування в «етиці піклування» без домінування.

Метою конференції стала інтерпретація та усвідомлення цінностей «етики піклування» або їх відсутності у висловлюваннях на мовному рівні, в художніх творах, публіцистиці, на телебаченні, кіно, в інтернеті та у реальному спілкуванні. Поступово має змінитися мислення в творчості, політиці, ідеології, демократії, освіті на рівнях спілкування в  мові, літературі, кіно, мистецтві, психології, соціології, педагогіці, методиці навчання мови та літератури.

Важливою є мотивація індивіда (у нашому випадку – українського патріота). Мотивація абсолютно заперечує контроль. Українці ХХІ ст. мають рухатися до соціальних екологічних змін у процесі відбудови нашої країни після перемоги. Поєднання екологічних і феміністичних орієнтирів спрямовано на покращення життя людини. Ми порушили проблему: гарантія захищеності індивіда в різних іпостасях (державній, біологічній, природній, соціальній, професійній, приватній). Екофемінізм зорієнтований на зміну свідомості людини ХХІ ст. із урахуванням інтересів кожного. Це цивілізований діалог. Для змін потрібно виховувати соціальне екологічне мислення – дбайливе ставлення.

Університети впливають на виховання соціального екологічного мислення, гуманізму 21 століття. Ми виховуємо в процесі викладання мови, літератури, історії, соціології, педагогіки.

 

Програма конференції

Лінк

Тези конференції

https://astraea-journal.org/index.php/journal/conference-2025

Пленарне засідання 2 квітня.

Декан українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка; д. філол. н., проф. Голобородько Костянтин Юрійович

Вступне слово: професорка кафедри теорії й практики англійської мови та зарубіжної літератури  імені професора Михайла Гетманця, д. філол. н. проф. Криворучко Світлана Костянтинівна

Доповідачі: 

Фелікс Штейнбук (Україна); Мері Фротчер Крамер (Бразилія); Ігор Проценко (Парагвай); Галина Яроцька (Україна); Світлана Криворучко (Україна); Костянтин Голобородько (Україна). Дискусії.

Пленарне засідання 3 квітня.

Доповідачі:

Режіна Чекоскі (Бразилія); Ольга Ніколенко (Україна), Катерина Ніколенко (Україна); Олена Маленко (Україна). Дискусії.

Перша секція 2-3 квітня:  «ЕТИКА ПІКЛУВАННЯ» АБО ЇЇ ВІДСУТНІСТЬ НА РІВНІ ІДЕЙ, КОНФЛІКТІВ, ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ, ПРОБЛЕМ

Тетяна Потніцева (Україна); Дар’я Яловенко (Україна); Наталія Варич  (Україна); Алла Козлова  (Україна); Олена Скоробогатова (Україна). Дискусії.

Друга / третя секції 2-3 квітня:  ЕТИКА ДБАЙЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЦІЛІСНОСТІ КУЛЬТУРИ І ПРИРОДИ: НАЦІОНАЛЬНА ТА ЕТНІЧНА КАРТИНА СВІТУ, КУЛЬТУРНЕ І ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ У МОВОЗНАВСТВІ, ЛІТЕРАТУРІ, МИСТЕЦТВІ, ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Наталія Троннікова (Німеччина); Марьям Мохаммад (Україна); Артур Брацкі (Польща); Оксана Шостак (Франція). Дискусії.

Четверта-п’ята секції 2-3 квітня:  «ЕТИКА ПІКЛУВАННЯ» В УМОВАХ ВІЙНИ. СТОСУНКИ ГЕРОЇВ У ДИСКУРСІ «ЕТИКИ ПІКЛУВАННЯ»

Тетяна Луньова (Велика Британія); Тетяна Качак (Україна); Ольга Гончарова (Велика Британія); Олександр Ємець (Україна); Микола Радужан (Україна); Максим Верман (Україна). Дискусії.