Міжнародна наукова конференція «Польсько-українська культурна спадщина на Слобожанщині»

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (Україна) – за сприяння Генерального Консульства Республіки Польща в Харкові – 7-8 листопада 2019 р. проводить Міжнародну наукову конференцію «Польсько-українська культурна спадщина на Слобожанщині»

Впродовж всієї своєї історії Слобожанщина була класичним прикладом фронтіру, поліетнічним регіоном, місцем зустрічі різних культур, їх взаємодії та синтезу. Подібний синкретизм спричинив те, що в історичному просторі нашого краю залишили яскравий слід представники багатьох народів і етнічних груп. Зокрема, йдеться про польську громаду Слобожанщини, яка відігравала важливу роль в її громадському, господарському, культурному та освітньому житті. Всебічне дослідження цієї складової етнічної мозаїки регіону має не лише суто наукову цінність, але й важливий суспільний вимір. Адже створення полікультурної візії історії Слобожанщини є дієвим інструментом подолання стереотипних уявлень про неї як моно- або біетнічний простір, а також потужним засобом конструювання толерантного середовища в нашому регіоні на сучасному етапі.       

        Тематичне поле майбутньої конференції включатиме такі головні складові:

1. Рецепція польської культурної спадщини на Слобожанщині до початку ХІХ ст. Зокрема, передбачається звернути уваги на впливи шляхетської культури Речі Посполитої на формування соціальної еліти слобідських полків; Харківський колегіум як осередок польських освітньо-культурних впливів доби Барокко і Просвітництва; переселенці з Правобережної України і їх роль у становленні полікультурного простору Слобожанщини.
2. Польська складова Харківського імператорського університету (адміністратори, викладачі, студенти). Насамперед планується сконцентруватися на дослідженні біографій і творчої спадщини цілої низки видатних представників польського народу, життєвий шлях яких був тісно пов'язаний із життям цього освітнього закладу (і Слобожанщини загалом). Окрему увагу планується приділити аналізу середовища формування цих осіб, їх ролі у ґенезі місцевої культурної традиції, утворенні місцевої інтелектуальної і мистецької еліти.
3. Культурний вимір діяльності польської громади на Слобожанщині у добу її соціально-економічної модернізації (остання третина ХІХ – початок ХХ ст.). Зокрема, передбачається звернути увагу на роль поляків у ході технологічної трансформації сільського господарства та індустріалізації цього регіону, ґенезі реального і символічного містопростору Харкова, внесок місцевої полонії у розвиток на Слобожанщині шкільництва, літератури, музики, архітектури, зображувального мистецтва, кіно тощо.
4. Роль етнічних поляків у культурному житті Слобожанщини в радянську добу. Зокрема, передбачається сконцентруватися на вивченні їх участі у процесі “коренізації” і культурної революції; з‘ясувати долю місцевих представників польської культури у добу масових репресій і Другої світової війни; висвітлити культурні здобутки полонії на Слобожанщині у повоєнну добу. Сподіваємося, що чимало уваги буде приділено аналізу етнокультурної ідентичності поляків за часів СРСР, коли в ньому триває системне й цілеспрямоване конструювання позаетнічної радянської свідомості.
5. Внесок польської громади Слобожанщини до її культурного життя у період після 1991 р. Зокрема, планується звернути увагу на діяльність в цьому регіоні полоністичних організацій і центрів, їх роль у розбудові незалежної України та налагодженні контактів слобожанських громад із Польщею.
6. Відображення історії польської культури на Слобожанщині в історіографії.

Офіційні мови конференції: українська, польська, англійська.

До початку конференції буде опублікований збірник її матеріалів.

Заявку на участь у конференції просимо подавати до 1 вересня 2019 р. на адресу: mashyti21@gmail.com або seriakov76@ukr.net

Тексти до збірника матеріалів конференції просимо надсилати до 1 вересня 2019 р. на адресу mashyti21@gmail.com або seriakov76@ukr.net.

Формальні вимоги до оформлення текстів.