Навчально-спортивний табір "Гайдари"

НАВЧАЛЬНО-ПОЛЬОВА ПРАКТИКА

У Зміївському районі Харківської області на мальовничому березі річки Сіверський Донець, в оточенні дібров і хвойних лісів, садів і насаджень, на території Національного природного парку "Гомільшанські ліси", знаходиться навчально-спортивний табір "Гайдари". Територія якого є базою проведення навчально-польової практики для студентів факультету природничої, спеціальної і здоровʼязбережувальної освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Навчально-польові практики з зоології є важливою складовою частиною загально-біологічної підготовки майбутніх вчителів біології до педагогічної діяльності.

Мета навчально-польових практик – закріплення теоретичних знань з зоології студентів II та ІІІ курсу: фауністичне різноманіття безхребетних та хребетних тварин, вивчення різноманіття видів тварин у природних умовах, встановлення основних закономірностей їх біології, біотопічного розподілу, набуття навичок їх розпізнавання за різними діагностичними ознаками, визначення систематичного положення та проведення спостережень.

 Зоологічні дослідження в Національному природному парку «Гомільшанські ліси» та його околицях спрямовані на вивчення фауністики, екології, етології, особливостей міграцій тварин та їх охорони. Науково-дослідна робота кафедра зоології проводиться за темою: «Вивчення механізмів підтримання біорізноманіття на різних рівнях організації біологічних систем» (Державний реєстраційний номер: 0119U 002295, яка затверджена  01.2017 р.;

З 2004 р. співробітники кафедри зоології із орнітологами Німеччини (Мюнхенський університет) та Азово-Чорноморської орнітологічної станції Інституту зоології НАН працюють на базі навчально-спортивного табору «Гайдари» за науковою програмою досліджень далеких міграцій птахів на прикладі родини Кропив’янкові (модельний вид – кропив’янка садова). За цим проектом проводяться дослідження  птахів, їх відлов, мічення, обліки, вивчення фізіологічного стану.

Проводиться моніторингові роботи з вивчення екологічних особливостей дуплогнізних птахів під впливом антропогенного навантаження у штучних гніздівлях. Результати досліджень викладені у публікаціях, кандидатських роботах Н.О.Савинської (2013) та Д.І. Юзик (2018) та докторській дисертації А.Б.Чаплигіної (2018).

Науковцями кафедри разом зі студентами здійснюється програма кільцювання птахів у співпраці з Українським центром кільцювання птахів Інституту зоології НАН України. За період 2000-2019 рр. помічено понад 6 тис. птахів.

Матеріали польових досліджень з поширення рідкісних видів птахів на території Національного  природного  парку «Гомільшанські ліси та інших областей України (Сумська, Полтавська, Дніпропетровська, Херсонська) опубліковані у виданнях: Червона книга Харківської області. Тваринний світ (2013) та Матеріали до 4-го видання Червоної книги України. Тваринний світ (2018).

Ентомологи проводять вивчення фауни безхребетних, екологічних особливостей ксилобіонтних жуків на території НПП «Гомільшанські ліси» дозволило встановити видовий склад комах. Проаналізувати ступінь їх розповсюдження в залежності від санітарного стану насаджень та ступеня антропогенного навантаження на територію.

Ботанічні та мікологічні дослідження на базі навчально-спортивного табору «Гайдари» зосереджені на виявлені видового різноманіття, таксономічної структури та екологічних особливостей судинних рослин, мохоподібних, грибів, лишайників, слизовиків Національного природного парку «Гомільшанські ліси» та його околиць. Значна увага приділяється раритетним складовим флори, генетичній структурі популяцій, філогенетичним зв’язкам між досліджуваними організмами.

На території Гомільшанських лісів співробітниками, студентами і аспірантами кафедри виявлено понад 50 нових для України і понад 80 нових для регіону видів рослин і грибів та описано три нових для науки види: Tubifera applanata (Leontyev & Fefelov) Leontyev & Fefelov, Tubifera dudkae (Leontyev & G.Moreno) Leontyev, G. Moreno & Schnittler та Tubifera pseudomicrosperma Leontyev, Schnittler & S.L. Stephenson, ведеться робота з таксономічної ревізії комплексу Lycogala epidendrum.