16 листопада 2022 року ректор університету взяв участь у роботі VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Григорій Сковорода у сучасному багатовимірному світі», присвячена 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди, що проходила у Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочала. Конференція прпоходила в очно-дистанційному форматі, що дозволило зголосилися до участі у ній понад 200-м учасникам.
Організатори заходу – Львівський національний університет імені Івана Франка у співпраці з Харківським національним педагогічним університетом імені Г.С.Сковороди, Національним літературно-меморіальним музеєм Г.С.Сковороди, Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника, Ізмаїльським державним гуманітарним університетом, Інститутом літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Віденським приватним університетом Вебстера (Австрія), Інститутом психології, Школою мистецтв і наук Державного університету імені Іллі (Тбілісі, Грузія), Вюрцбурзьким університетом Юліуса Максиміліана (Німеччина), Варшавським університетом (Польща), Університетом Яна Вижиковського (Полковіце, Польща), Філософським факультетом Бухарестського університету (Румунія) та Університетом Костянтина Філософа в Нітрі (Словаччина).
Слова вітання учасникам конференції адресував Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Володимир Петрович наголосив на тому, що конференція є особливо знаковою і важливою для української національної культури і філософії.
«Триста років від дня народження Григорія Сковороди – три сторіччя емпіричної духовної філософської діяльності, яка верифікує наявність українського духу та української ментальності. По суті ця практика духовного, інтелектуального життя, легітимізує буття української нації. І це не лише в умовах бездержавності, колоніального рабства, імперських заборон української мови та української культури, а й персонального гоніння усіх, хто мислить, думає, бореться живе за свою українську сутність. Дійшло до того, що північний нелюд втомився споглядати такий національно-культурний розвій нашого народу – їхнього донедавна ще нібито сусіда – який не лише за вектором розвитку стає європейською країною, а такою стає за своєю національною природою, адже вона відтворює національну європейську сутність українського народу. Цей сусід – Україна – настільки самостійно відмовляється від рабства, що росіянам це незрозуміло. Адже вони пропонують нам демократичне рабство, коли нам нав’язують свою волю, а все, що лежить поза полем їхніх інтересів, вони вважають протиросійським, – зазначив Ректор. – Чому вже зараз очевидна докорінна внутрішньовидова відмінність між Україною і її північним сусідом? Хотів висловитися про різницю між двома цивілізаціями, але хіба ті, що на Півночі, можуть віднестися до поняття «цивілізація»? Чому так сталося? Тому що в основі української культури закладено цінності Свободи та Гідності. Уся культура України, вся історія України – це боротьба і сповідування цих життєво стверджувальних цінностей. Ці риси не виховуються, вони народжуються як генотип і формують ту спільноту, яка називається Українською Нацією».
Володимир Петрович також наголосив на важливості й актуальності поглядів Григорія Сковороди для сьогодення. «Переконаний, що усі, хто захоплюється філософією Григорія Сковороди, культурою, яку він сповідував, поділяють думку, що у його творчості є зоря духовності», – зазначив Володимир Петрович, окресливши основні ідеї Сковороди та його розуміння самопізнання людини, досягнення щастя, поняття свободи, яка для Григорія Сковороди є вищою за багатство та усі принади світу.
«Дуже часто кажуть, що ми маємо бути однодумцями тоді, коли ми поважаємо свою правду і поважаємо правду іншого. Ми маємо бути єдиними у тому, щоб сходитися у тих вищих цінностях, які нам даються у третій правді – абсолютній правді усіх наших чеснот. Світло душі та світло розуму пробивають людині дорогу до себе через темряву невігластва і політичного маніпуляторства, акумулюючись в імперативах мудрості та відповідальності. А це народжує постійно виникаючу або зникаючу найвищу означеність або чесноту людини, на думку Сковороди, – совість, як вираз незгасимої надії життя і правду в житті», – підсумував свій виступ Володимир Петрович і побажав усім учасникам конференції добра в житті і внутрішньому світі.
Надалі до присутніх звернулася декан філософського факультету Людмила Рижак. Людмила Віталіївна констатувала, що конференція, приурочена до 300-ліття від дня народження Григорія Сковороди, відбувається в умовах глобальної кризи, руйнації системи світового порядку, спричиненої війною російської федерації проти суверенної України.
«Весь цивілізований світ сьогодні об’єднався навколо України, щоб дати відсіч рашистському варварству. Злочини російських військових проти українського народу вражають нечуваними звірствами не лише щодо військових, а й щодо мирних жителів. Воєнний стан спонукає до розмірковування кожного про свій особистий внесок у нашому спільну перемогу. Наш фронт – освітньо-науковий – і нашим завданням є донести до кожного українця сковородинівську мудрість – жити в істині, не лише пізнавати ідеали добра, краси і правди, а й слідувати їм повсякчасно», – зазначила Людмила Рижак.
«Щодо нашого сьогодення, то війна започаткувала випробування кожного на патріотизм, на відповідальність за майбутнє України, за зрідненість з долею України в широкому значенні. Це дає підстави інтерпретувати ідеї зрідненості не лише як схильність до певної справи, професії, а як духовну укоріненість у культурі й історії. За Григорієм Сковородою, зрідненість і людяність українців походить від Бога. Загальні закони людяності вирізьблені як Божі Закони в самому осерді нашого серця. Ми не просто любимо природу як довкілля нашого життя – зберігаючи пам’ять та цивілізаційні напрацювання попередніх поколінь, ми прагнемо примножувати культурні здобутки та облагороджувати природу», – наголосила декан.
З вітальним словом до колег звернувся також Ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, член-кореспондент НАПН України, професор Юрій Бойчук.
«Сьогодні ми проводимо надзвичайно важливу конференцію, присвячену відзначенню 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди. Приємно те, що ЮНЕСКО внесло нашого великого українця до списку найвидатніших мислителів світу, і ця дата відзначається на світовому рівні, і в нас – на державному. Колись Іван Франко написав такі слова: «Григорій Сковорода — явище вельми помітне в історії розвитку українського народу, мабуть, найпомітніше поміж усіх наших духовних діячів XVIII століття». Це дійсно так, і сьогодні ми розуміємо, що великий філософ, великий просвітитель-гуманіст, педагог, письменник, музикант, він на багато років випередив свій час і його прониклива мудрість не втрачає свого значення і в сьогоднішні часи. Григорій Савич розпочав свою діяльність – філософську, літературну, педагогічну – в Переяславі, в колегіумі, а потім впродовж десяти років був викладачем Харківського колегіуму. Після того, як закінчив свою діяльність у колегії, перебував у мандрах, переважно околицями міста Харкова. Останній притулок знайшов на Харківщині, в селі Сковородинівка Золочівського району – там його могила, там покоїться прах Григорія Савича. Там, де він провів останні свої дні, сьогодні знаходиться Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди», – зазначив Юрій Бойчук.
«Для нас – колективу Сковородинівського університету – Григорій Савич це, звичайно, духовний Патрон. Сенс місії нашого університету – це підготовка патріота, громадянина, професіонала. Вона сформульована дуже давно і повністю спирається на постулати філософії Сковороди. Педагогічна освіта належить до однієї з основоположних функцій держави, яка наповнює змістом інші функції. Її стан, якість, ефективність залежать від повноти втілення в життя трьох першочергових завдань: формування громадянина, формування патріота, формування професіонала. Тільки при достатньо високому рівні реалізації зазначених завдань в унікальному освітньому, науковому і культурно-духовному середовищі педагогічного університету можна підготувати справжнього вчителя, як істинного представника педагогічної аристократії, який на високому рівні зможе забезпечити загальнодержавні потреби й інтереси, стати носієм і ретранслятором національної ідеї, будителем духу свого народу», – наголосив Юрій Дмитрович, який в рамках свого виступу також презентував доповідь, присвячену рефлексіям про педагогічну спадщину Григорія Сковороди у контексті розвитку сучасної освіти в Україні.
Колег привітала також координаторка конференції, заступниця декана філософського факультету з наукової роботи, професорка кафедри теорії та історії політичної науки Наталія Жигайло. Наталія Ігорівна ознайомила присутніх з програмою роботи конференції, зазначивши, що організатори вже підготували збірник тез конференції, а також сертифікати для усіх її учасників.
«Григорій Сковорода жив триста років тому, а події були такі ж самі – війна, революції, намагання знищити все українське. Але він – наш Геній – був як поза часом, він творив майбутнє, він творив працю, яка слугує досі і слугуватиме ще багато тисячоліть. До слова скажу, що на 500-гривневій купюрі є портрет Григорія Сковороди і символ, створений Григорієм Сковородою, що означає джерело життя, унікальність, неповторність кожного. Сьогодні у нас стільки виступів, скільки особистостей і двох однакових нема. Саме цей символ має назву «нерівна рівність». Григорій Сковорода і кожен із нас знає, що унікальна кожна людина. Тож дякую Вам за унікальність кожного виступу, кожної тези, переглянувши і прочитавши які можна наповнити себе тим багатством, яке Ви нам адресуєте. Тому немає на конференції тих, хто не виступив, адже через збірник тез, який ми завжди намагаємося опублікувати до дня конференції, усі учасники обмінюються своїм баченням проблематики, своїм внеском у розвиток цього питання», – наголосила Наталія Жигайло.
Надалі учасники конференції презентували колегам свої наукові доповіді. Так, завідувач кафедри філософії Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Анатолій Карась представив доповідь «Філософія Сковороди як рефлексія преображення». Завідувачка кафедри гуманітарних дисциплін Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, професорка Марія Кашуба присвятила свій виступ поняттю мудрості як основі щасливого життя у трактуванні Григорія Сковороди. Завідувачка кафедри історії музики Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, член-кореспондент НАМ України, професорка Любов Кияновська представила доповідь «Сад божественних пісень» Івана Карабиця як новітнє музичне прочитання поезії Сковороди». Професорка кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського університету Богдана Криса проаналізувала проблеми смерті і воскресіння у «Саду божественних пісень» Григорія Сковороди, а завідувачка кафедри філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, член-кореспондент НАПН України, професорка Марія Култаєва – європейські вектори філософії Григорія Сковороди. Натомість відомий перекладач, письменник і науковець, професор кафедри класичної філології Львівського університету Андрій Содомора презентував доповідь «Стежками Сковородинської радості». Перед учасниками конференції також виступив професор філософського факультету Бухарестського університету Константин Стонеску (Constantin Stoenescu), доповідь якого стосувалася ідеології як фальшивої свідомості і постправди.
Підсумовуючи виступи колег, проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар подякував учасникам за цікаві й ґрунтовні доповіді.
Після перерви учасники конференції продовжили роботу у п’яти секціях: «Філософсько-культурологічні ідеї у працях Григорія Савича Сковороди», «Григорій Сковорода у світлі історіографії. Психологічні та педагогічні погляди і просвітницька діяльність Григорія Сковороди», «Філологічні виміри спадщини Григорія Сковороди», «Управлінські, менеджерські, політологічні погляди Григорія Сковороди» і «Сковородинські постулати в українській журналістиці та публіцистиці».
В рамках роботи конференції було проведено круглий стіл «Свобода, правда і постправда в умовах війни».
На пленарному засіданні з доповіддю виступила доктор філософських наук, професор Марія Култаєва, на секційних засіданнях – доктор філологічних наук, професор Наталія Левченко, доктор психологічних наук, професор Тамара Хомуленко, кандидат філологічних наук, професор Олена Олексенко.
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
