Cпівробітники |
Навчання |
Лекції |
Наука |
Новини |
Музей |
Корисні посилання |
Відкрито сезон екскурсії зі студентами в природу
21.03.2024 відбулася екскурсія із здобувачами вищої освіти 1 і 2 курсу нашого факультету, які вивчають Мікологію. Під керівництвом старшого викладача кафедри ботаніки Бенгуса Юрія Володимировича відвідали діброву неподалік від Зайченків. Знахідок було небагато, але цікавих. Знайшли Дендрохеле кленову – гриб-корочку, який оселяється на корку клена польового і утворює білі плями, що нагадують білу фарбу. Побачили Розщепку звичайну – гриб, який білий і пухнастий зверху, а знизу видно, що він складається з численних "променів" вузьких плодових тіл; Гіпоксилон темно-бурий, який трапляється переважно на мертвих гілках ліщини; Ексидію, що у вологу погоду розбухає і стає драглистою як мармелад; Флебію драглисту або Меруліус драглистий, у якого плодові тіла зверху пухнасті зі звивистим рудуватим гіменофором тощо. Щиро вдячні Юрію Володимировичу за цікаву та пізнавальну екскурсію.
STEM-освіта. Біологія офлайн
2 березня 2024 р. на базі Сковорода-хаб відбулося третє офлайн-заняття з циклу «STEM-освіта для всіх». Зустріч була присвячена вивченню «Вищим споровим та Голонасінним рослинам». Учні розширили свої знання з Систематики вищих рослин. Вони вчилися відрізняти представників різних відділів за певними таксономічними ознаками. Розглянули основні еволюційні напрями розвитку спорових і голонасінних рослин. Особливу увагу було приділено вивченню життєвого циклу типових представників, бо такі питання викликають найбільші труднощі при складанні тестів. Школярі вдосконалили навички роботи з мікроскопом під час виготовлення тимчасових препаратів та опрацювання постійних препаратів. Долучилися до проведення досліду зі спорами плауна, визначаючи їх властивості та області їх застосування.
Спікер, старший викладач Руслана Волкова провела цікаве заняття з використанням мультимедійної підтримки, демонструючи різні частини рослин на живих об’єктах, гербаріях, фотографіях, макро- та мікропрепаратах. Старший викладач Юрій Бенгус розповів багато цікавинок про Голонасінні рослини. До проведення заходу було долучено здобувачів 3 курсу Тур Миколу і Шеховську Анастасію.
Учні з цікавістю опановували новий матеріал і долучилися до обговорення. Цього разу до нас завітало 16 школярів зі шкіл №116, №119 та санаторно-курортної школи №13. Дякуємо спікеру, учасникам та організаторам!
Публікація у міжнародному журналі Biodiversity Data Journal
28 лютого 2024 р. У міжнародному журналі Biodiversity Data Journal (Q2, IF1.3) вийшла стаття завідувача кафедри ботаніки д.б.н., професор Дмитра Вікторовича Леонтьєва у співавторстві з Іриною Яцюк "Штрих-кодовані Ретикулярієві: Десять років секвенування ДНК". Стаття описує набір даних про півтисячі зразків ретикулярієвих міксоміцетів, для яких Леонтьєвим Д.В. проведений ДНК-баркодинг і надійно визначена видова приналежність – зокрема і шляхом опису нових таксонів. Це – стислий підсумок десятирічної роботи, що проводилася послідовно у межах чотирьох грантових проектів в установах Німеччини і США.
Ознайомитися зі змістом публікації можна за посиланням
Новий генетичний маркер - 16S rDNA
27 лютого 2024 р. завідувач кафедри ботаніки д.б.н., професор Дмитро Вікторович Леонтьєв випробовував новий генетичний маркер – 16S rDNA (ген малої субодиниці мітохондріальної рибосоми). Для міксоміцетів роду Lycogala пошук універсальних генетичних маркерів – справа дуже складна! Зокрема, з іншим мітохондріальним геном, цитохромоксидазою, Дмитро Вікторович страшенно намучився. А ген 16S працює, і здається працює універсально – кожен зразок, що можна побачити на електрофореграмі, належить до іншого виду. Здається, тепер є ще одне джерело даних про шляхи еволюції лікогал. Цікаво, що покаже секвенування?
ПЕРЕМОГА НА ВІКІ-КОНКУРСІ
23 лютого 2024 р. Щиро вітаємо завідувача кафедри ботаніки д.б.н., професора Дмитра Вікторовича Леонтьєва з грандіозною перемогою в "Конкурсі наукових зображень" – щорічної міжнародної кампанії, метою якої є популяризація науки через світлини, які долучаються до фондів Вікіпедії. Українську частину конкурсу проводить ГО «Вікімедіа Україна».
Дмитро Вікторович втретє взяв участь у цьому конкурсі й втретє одержав призові місця! Але цього разу, здається, він перевершив самого себе! У категорії "Живі організми" перші три місця – І, ІІ, ІІІ – зайняли фото Дмитра Вікторовича. Також журі присудило йому І місце в Загальній категорії та ІІ місце за світлини, на яких він з дружиною Анастасією Кочергіною шукають бріофільні міксоміцети.
Пишаємося досягненнями Дмитра Вікторовича Леонтьєва та бажаємо йому натхнення та подальших творчих успіхів!
Результат роботи на електронному мікроскопі
14 лютого 2024 р. Сьогодні завідувач кафедри ботаніки, д.б.н., професор Дмитро Вікторович Леонтьєв працював на сканувальному електронному мікроскопі. Ось так по космічному виглядає плодове тіло Lamproderma ovoideum (Баварські Альпи, 2023 р.).
НОВИЙ ГРАНТ
9 лютого 2024 р. Щиро вітаємо завідувача кафедри ботаніки, д.б.н., професора Леонтьєва Дмитра Вікторовича, який виграв міжнародний грант! Його проект "Розв’язуючи давні таксономічні таємниці: молекулярне штрих-кодування старих колекцій міксоміцетів" одержав піврічне фінансування від DAAD. Випробуванням нової методики він почне займатися вже найближчим часом. Бажаємо йому цікавих результатів!
Сертифікація курсу Протистологія
29 січня 2024 р. У нашому ХНПУ ім. Сковороди є чудова ініціатива – сертифікувати дистанційні курси, які створюють викладачі. За чотири роки дистанційного навчання наші сторінки на Moodle перетворилися на справжні енциклопедії з купою презентацій, методичних рекомендацій, посилань на корисні ресурси, оригінальних тестів і завдань, а деінде, як у завідувача кафедри ботаніки, д.б.н., професора Леонтьєва Дмитра Вікторовича з повним комплектом відеозаписів лекцій та практикумів. Вітаємо Дмитра Вікторовича з успішною сертифікацію курсу "Протистологія".
Новий номер журналу «Biodiversity, Ecology and Experimental Biology»
28 січня 2024 р. Зустрічайте новий номер журналу Biodiversity, Ecology and Experimental Biology! Цього разу вийшов унікальний випуск, повністю присвячений орнітології: дванадцять оригінальних статей, написаних дослідниками птахів. Створити такий номер вдалося завдяки наполегливим організаторським зусиллям завідувачки кафедри зоології ХНПУ імені Г.С. Сковороди, проф. Анжели Борисівни Чаплигіной та допомозі української орнітологічної спільноти. На обкладинці номеру – знаменита колонія фламінго в Національному природному парку «Тузлівські лимани» (автор світлини − Олександр Бронсков).
Ознайомитися зі збіркою можна за посиланням
А ми тим часом відкриваємо набір статей на перший номер за 2024 рік!
STEM-освіта. Біологія офлайн
27 січня 2024 р. на базі Сковорода-хаб відбулося друге офлайн-заняття з циклу «STEM-освіта для всіх».
Під час зустрічі на тему: «Будова вегетативних і генеративних органів рослин» учні мали змогу розширити свої знання про основні типи тканин рослинного організму та функції, які вони виконують. Школярі знову мали змогу попрацювати з мікроскопом, розглянути мікропрепарати рослинних тканин, познайомитися з морфологічною будовою пагонів та дослідити морфологічну та анатомічну будову різних типів бруньок та будову насіння.
Спікер доцент кафедри ботаніки Інта Михайлівна Журавльова провела цікаву демонстрацію різних тканин рослин на мікропрепаратах, продемонструвала на живих об’єктах типи бруньок і пагонів. Учні з цікавістю опановували новий матеріал і долучилися до обговорення. Дякуємо спікеру, учасникам та організаторам!
Захист магістерських робіт
23-27 січня 2024 р. у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди відбувся захист магістерських робіт.
Під час захисту магістерських робіт здобувачі презентували свої напрацювання за допомогою сучасних інформаційних технологій, що надавало матеріалам досліджень наочності та дозволяло екзаменаційній комісії оцінити рівень підготовки. Тематики кваліфікаційних робіт магістрів за спеціальностями 091 Біологія, 014 Середня освіта “Біологія та здоров’я людини” та 014 Середня освіта “Природничі науки” є актуальними. Наукові роботи відрізнялись не лише елементами наукової новизни, а й практичним спрямуванням, чим викликали жваві дискусії та обговорення. На поставлені комісією запитання, магістранти давали аргументовані і змістовні відповіді, демонструючи високий рівень професійної підготовки та фахову спрямованість робіт.
Колектив факультету природничої, спеціальної і здоров'язбережувальної освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди щиро вітає здобувачів ОС “Магістр” з успішним захистом магістерських кваліфікаційних робіт і бажає мирного неба, світлих надій та упевненості у завтрашньому дні, успіхів вам у майбутніх кар’єрних звершеннях і наукових дослідженнях!!!
23 січня 2024 р.
Кафедра ботаніки з сумом сповіщає, що сьогодні відійшов у вічність Олександр Олександрович Пінський, кандидат педагогічних наук, доцент нашої кафедри, викладач Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Усе життя Олександр Олександрович присвятив служінню освіті. У 1975−1980 рр. він навчався на природничому факультеті нашого університету за спеціальністю «Хімія і біологія», а з 1982 по 1988 рр. − працював вчителем біології та очолював Методичне об’єднання учителів біології Харківського району. У 1990 році Олександр Олександрович повернувся до alma mater, на посаду старшого викладача кафедри природничих дисциплін тодішнього ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. У 2009 р. він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук «Самостійна робота учнів в процесі вивчення дисциплін природничого циклу в малокомплектних школах Слобожанщини (60-90-рр ХХ ст.)». У 2012 рр. О.О. Пінський одержав вчене звання доцента і в подальшому працював на посаді доцента кафедри ботаніки нашого університету. З 2013 по 2019 рр. він також обіймав посаду заступника декана та куратора природничого факультету з науково-дослідної роботи.
На нашому факультеті Олександр Олександрович був відомий насамперед як знавець методики викладання біології у загальноосвітній школі. У різні роки він викладав курси «Методика викладання біології», «Технології та методика навчання біології», «Технології та методика навчання біології та природознавства», «Технології та методика навчання біології і основ здоров’я», «Основи екології», «Біоетика та біозахист», «Основи біоетики та біобезпека».
Багато років О.О. Пінський цікавився проблемою гуманного ставлення до тварин. У 2012 р. він організував і очолив Еколого-біоетичний центр, у межах якого проводив наполегливу просвітницьку роботу серед студентів. З 2019 р. Олександр Олександрович щороку проводив на нашому факультеті виставки-конкурси еколого-біоетичного плакату. Особливо цікавився він спадком філософа-гуманіста Альберта Швейцера, доробку якого присвятив не одну наукову доповідь.
Олександр Олександрович неодноразово виступав як організатор міжнародної співпраці. Очолюваний ним Еколого-біоетичний центр підписав і реалізував дві угоди про співробітництво з організаціями DAAE − Доктори проти експериментів на тваринах (Німеччіна) та ІnterNІCHE − Міжнародна мережа гуманної освіти. У 2006 р. Олександр Олександрович отримав грант Міжнародної мережі гуманної освіти на підтримку досліджень в галузі біоетики та впровадження альтернативних методів навчання біології.
Багато уваги О.О. Пінський присвятив профорієнтаційній роботі у середній школі і закладах позашкілької освіти. Зокрема він багато років співробітничав з Покотилівською станцією юних натуралістів та Харківським палацом дитячої та юнацької творчості. З 2011 р. він щорічно працював у журі обласного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології, а з 2015 р. – у журі обласного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології.
Здобути Олександра Олександровича були високо оцінені в університеті. У 2018 р. він одержав медаль «Григорій Сковорода» ХНПУ імені Г.С. Сковороди, а у 2020 р. – грамоту і почесну відзнаку «Г.С. Сковорода» ХНПУ імені Г.С. Сковороди. А у 2022 р. О.О. Пінський одержав подяку від Харківської обласної адміністрації.
Колеги і студенти пам’ятають Олександра Олександровича як доброзичливу, чемну, розсудливу людину, завжди готову допомогти добрим словом і розумною порадою. Олександр Олександрович уникав суперечок і вмів знайти підхід до кожного, залишаючись, однак, принциповою людиною і взагалі неповторною особистістю. Він був щиро відданий університету і своїй справі. Саме таким він залишиться у наших серцях.
Світла вам пам’ять, Олександре Олександровичу!
Міжнародний консорціум з систематики грибів і грибоподібних організмів
10 січня 2024 р. Міжнародний консорціум з систематики грибів і грибоподібних організмів – величезна колаборація, яка наразі об'єднує 550 мікологів з 55 країн світу. Завдання колективу – стежити за оновленням класифікації грибів (яку творять, зокрема, і члени консорціуму) і публікувати узагальнюючи класифікаційні каталоги. Наразі вийшло вже два видання таких каталогів (Wijayawardene et al. 2020, 2022); створений онлайн-портал, що містить останню версію системи грибів. Україну в колаборації представляють завідувач кафедри ботаніки, д.б.н., професор Леонтьєв Дмитро Вікторович, в.о. завідувача кафедри мікології та фітоімунології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат біологічних наук, доцент, заслужений працівник освіти України Олександр Юрійович Акулов і Антон Савченко (Україна-Естонія), до речі, усі - харків'яни. Днями у міжнародному журналі Mycosphere (Q1, IF 16.5) вийшла оглядова стаття про консорціум та останні тенденції у систематиці грибів
Почесна нагорода від Національного фонду досліджень України
25 грудня 2023 р. Щиро вітаємо завідувача кафедри ботаніки, д.б.н., професора Леонтьєва Дмитра Вікторовича з Почесною нагородою від Національного фонду досліджень України за вагомий особистий внесок у розвиток системи грантового фінансування на конкурсній основі наукових досліджень українських учених! Бажаємо йому натхнення та нових наукових відкриттів!
СЛОБОЖАНСЬКА САКСОНІЯ
14 грудня 2023 р. У журналі Czech Mycology вийшла стаття завідувача кафедри ботаніки, д.б.н., професора Дмитра Вікторовича Леонтьєва у співавторстві магістра нашого факультету В’юнника Віталія та Лопес-Віллаба А. з Інституті ботаніки Грайфсвальдського університету про відкриття у Слобожанському НПП комплексу бріофільних міксоміцетів. Серед них − новий для науки вид, який ще не має власної назви.
У світі не так багато місць, сприятливих для поширення бріофільних міксоміцетів. Зазвичай це вкриті хвойними лісами вапнякові скелі. Волога конденсується на холодних скелях, і вони стоять мокрими цілий рік. Такі умови можна знайти у Саксонській Швейцарії. А також, як виявилося, на Слобожанщині!
У Слобожанському НПП, студент ХНПУ Віталій В'юнник виявив ценокомплекс з трьох бріофільних видів: Diderma tigrinum, Colloderma oculatum і Lamporderma sp. Перші два види ніколи не знаходили в Україні за межами Карпат (та й там − лише у 1930-і рр.), і взагалі не зустрічали у лісостеповій зоні. Третій вид − новий для науки, що підтверджують як морфологія, так і молекулярна філогенія. Його найближчий родич був описаний у Франції в 2018 р., але відмінність між двома «братами» достатньо суттєва.
Цікаво те, що у Слобожанському парку немає ані вапнякових скель, ані смерекових лісів. Але пізньої осені, та й під час зимових відлиг, у глибоких ярах формується майже карпатський мікроклімат. Але через віддаленість від інших подібних місць тут сформувалася трохи інша біота, на що вказує, зокрема, і новий вид лампродерми. До речі, це вже друга нова для науки лампродерма, знайдена на Харківщині. Також необхідно зазначити, що польова частина дослідження була профінансована грантом Довколаботаніка, що його виграв перший автор. Щиро дякуємо за підтримку!
Ознайомитися зі статтею можна за посиланням
Захист курсових робіт здобувачів ІІІ та IV курсів
12 грудня 2023 р. на кафедрі ботаніки відбувся захист курсових робіт здобувачів ІІІ та IV курсів.
Студенти ІІІ курсу представили свої дослідження, які вони проводили під керівництвом викладачів нашої кафедри упродовж весняно-літнього періоду. Більшість робіт третьокурсників були високо оцінені співробітниками кафедри. Важливо, що цього року розширився район досліджень наших студентів, який охопив не лише майже всю Україну, а й інші країни Євросоюзу. Здобувачі продемонстрували свої вміння визначати види рослин та грибів, обробляти інформацію та представляти свої дослідження на широкий загал.
Здобувачі IV курсів, захищали свої роботи з «Методики викладання біології та основ здоров’я». Більшість наших студентів на цей час вже працюють за фахом у школі, отже представлені розробки були актуальними та креативними. Всі представлені роботи були оцінені на відмінно.
Саме високі результати наших здобувачів надихають колектив кафедри на подальшу творчу співпрацю з нашими допитливими, невгамовними, креативними, найкращими здобувачами.
Відкрито новий рід міксоміцетів!
1 грудня 2023 р. Австралійсько-українсько-іспансько-німецька команда, до якої входить д.б.н., професор, завідувач кафедри ботаніки Леонтьєв Дмитро Вікторович, відкрила і описала новий РІД міксоміцетів! Щойно в американському журналі Mycologia була опублікована стаття. Ознайомитися з нею можна за посиланням.
Назву роду − Tasmaniomyxa (міксоміцет з Тасманії) – Леонтьєв Д.В. запропонував, щоб підкреслити ендемізм цього таксона, більшість зразків якого знайдені саме на Тасманії, де працює перша авторка публікації, Сара Ллойд (Sarah Lloyd). Але насправді його ареал трохи ширший: він трапляється також на південному сході Австралії та у Новій Зеландії, та загалом, імовірно, прив’язаний до реліктових лісів Гондвани, де також мешкають численні ендемічні ссавці, птахи, комахи і рослини. Але все це − різні узбережжя Тасманова моря, так що назва залишається коректною.
Tasmaniomyxa − не просто новий рід, а й «бракуюча ланка» між двома родинами − Lamprodermataceae та Diymiaceae. Проміжне положення нового таксону підтверджують і морфологія, і молекулярна філогенетика. Донедавна систематика міксоміцетів розносила ці дві родини по різних порядках, Stemonitidales і Physarales. Але нинішнє відкриття заповнює розрив між Lamprodermataceae та Didymiaceae, підтверджуючи їхню спорідненість.
Окремо варто зауважити, що використана у публікації філогенія спирається на три незалежно успадковувані гени ("ядерцевий" 18S rDNA, ядерний EF1a і мітохондріальний COI) і відповідає високим стандартам надійності.
Наразі у межах роду Tasmaniomyxa описано єдиний вид, T. umbilicata. Але наші японські колеги цього року знайшли у себе на батьківщині цікавий матеріал, який може представляти інший вид цього ж роду. Його дослідження ще попереду.
Засідання студентського наукового гуртка «Флора»
23 жовтня 2023 р. на факультеті природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти в межах засідання студентського наукового гуртка «Флора» та екологічного виховання студентської молоді із залученням здобувачів освіти Криворіжського ліцею «Джерело» відбулася інтерактивна лекція старшого викладача кафедри ботаніки Бенгуса Юрія Володимировича на тему: «Місцеве біорізноманіття – головна екологічна цінність і запорука сталого існування біоценозів».
Лекція була спрямована на розуміння важливості збереження біорізноманіття. Хоча ми часто чуємо це твердження, але більшість його сприймає лише як збереження чогось корисного безпосередньо для людини (лікарських, їстівних чи декоративних рослин, тварин, грибів). Також люди розуміють, що деякі види ще не вивчені й їх треба зберегти, бо можливо вони стануть корисними в майбутньому. Але навіщо зберігати види, які людина ніяк не використовує? Наприклад в Європі охороняють десяток видів попелиць, навіщо? Виявляється більшість видів попелиць не є шкідниками сільського господарства, бо шкодять лише бур'янам і ніколи не переходять на культурні рослини. А вони потрібні хижим комахам, які стримують також і шкідників. Те саме і з гусінню. Не буде гусені – співочі пташки не зможуть вигодувати пташенят. Тому гусінь теж потрібна. І нарешті є тисячі видів, які лише паразитують на рослинах і тваринах. Вони стримують окремі види від панування і сприяють різноманіттю біоценозів. А різноманітний біоценоз = стійкий біоценоз. Це ми побачили на загиблих від кореневої губки монокультурах сосни в Гідропарку. Мішаний ліс – виживає, монопосадки сосни гинуть. Тому всяке біорізноманіття корисне (і корисних рослин і тварин, і тих, користі від яких люди не бачать).
По завершенню зустрічі доц. Науменко Н.В. профорієнтувала здобувачів середньої освіти 10-11 класів на предмет вступу на спеціальності, за якими здійснює підготовку факультет.
Зустріч з учнями харківського ліцею "Гравітація"
20 жовтня 2023 р. ст. викладач кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С. Сковороди Бенгус Ю.В. спілкувався з учнями харківського ліцею "Гравітація".
Говорили про біорізноманіття. Навіщо воно потрібне, як воно забезпечує сталий розвиток біоценозів. Згадували про монокультури сосни, що гинуть від кореневої губки у Гідропарку і про різноманіття тропічних лісів. Про попелиць, серед яких (за думкою британських вчених) лише 10% шкодять на городах і у садах, а 30% заслуговують на охорону. Про дуб звичайний і дуб червоний, про гусінь і пташенят, про обробку садів отрутохімікатами.
А ще говорили про виникнення еукаріотів (зокрема про археї, про Азгард, про Prometheoarchaeum syntrophicum, який став проміжною ланкою і показав шлях виникнення еукаріотів).
Згадували чим корисні ГМО продукти і як незнання біології призводить до зайвих витрат грошей. Про залежності людей від різних речовин (від цукру до алкоголю). І про багато іншого. Якщо і вас зацікавили ці питання, що обговорювались, або у вас є теми, які б вам було цікаво обговорити із фахівцями, завітайте на засідання студентського наукового гуртка «Флора».
Обмін досвідом
3 жовтня 2023 р. відбулася зустріч викладача кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юрія Бенгуса зі студентами Житлово-комунального фахового коледжу ХНУМГ імені О.М. Бекетова (перший курс, спеціальність Агрономія), яка пройшла у дендропарку коледжу. Говорили про актуальність екологічних знань, про важливість постійного навчання для фахівця з озеленення, узнали про наукові факти і життєві історії окремих видів дерев. Отримані ботанічні знання стануть в нагоді майбутнім фахівцям з агрономії.
Причини загибелі лісу на Журавлівці
Старший викладач кафедри ботаніки Юрій Бенгус дав інтерв’ю Суспільному про причину загибелі лісу на Журавлівці у Харкові. Він пояснив, що загибеллю сосни викликано грибом коренева губка. Нею було вражено понад 90% дерев. За словами Бенгуса Ю.В. перші дерева, уражені цим грибом, він помітив ще 20 років тому. Масово всихати сосни почали рік тому. З матеріалами інтерв’ю можна ознайомитися за посиланням.
Нагорода від Національної академії наук України
Завідувач кафедри ботаніки професор Дмитро Леонтьєв одержав медаль-відзнаку Національної академії наук України «За підготовку наукової зміни». У поданні зазначалося, що Дмитро Вікторович описав 32 нових для науки видів живих організмів, має понад 380 публікацій, і понад 1000 цитувань у Scopus. Освітній канал, що веде проф. Леонтьєв у YouTube, одержав близько 50 000 переглядів. Особливу цікавість глядачів викликав створений Дмитром Вікторовичем науково-популярний фільм «Австралійська експедиція». У 2023 р. Д.В. Леонтьєв здобув два призових місця на конкурсі наукової фотографії Вікіпедії та одержав найвищий рейтинговий показник серед викладачів нашого університету. Щиро вітаємо Дмитра Вікторовича з високою нагородою й бажаємо йому здоров’я та творчого натхнення для подальшої наукової та просвітницької діяльності.
Міжнародне наукове стажування
Доцент кафедри ботаніки Олена Твердохліб розпочала річне наукове стажування в Інституті біології та наук про Землю Поморського університету в Слупську, Польща. Олена Володимирівна проводить дослідження за темою «Оцінка фітохімічного профілю та терапевтичного потенціалу омели звичайної», що співфінансується грантом Вишеградського фонду. В рамках стажування вона також відвідала Грайфсвальдський університет у Німеччині.
Досягнення на сайті "iNaturalist"
5 вересня 2023 р. Кількість завантажених спостережень на сторінці старшого викладача кафедри ботаніки Бенгуса Ю.В. на сайті "iNaturalist" перетнула позначку в 10 тисяч. І хоча чимало дослідників біорізноманіття в Україні мають понад 20 тисяч завантажених спостережень, а дехто навіть близько 40 тисяч, Юрій Володимирович наблизилась впритул до 3 500 визначених видів. А це наразі третій результат в Україні... .
У визначенні цих видів йому допомагали 869 натуралістів з різних країн. Зокрема фахівці-куратори певних груп організмів, які щодня працюють над визначенням спостережень своєї групи. Дуже фахово і швидко працюють орнітологи та лепідоптерологи, добре працюють ботаніки. Значно складніше справи у тих, хто визначає гриби або певні групи членистоногих (бджіл, двокрилих, ківсяків і т.п.). Перевірені спостереження регулярно завантажуються у всесвітню базу з біорізноманіття. Їх відтепер може використовувати будь-який вчений-натураліст. Суттєво й те, що завантажені спостереження структуровані, і ними потім легко користуватися як щодо видів, так і щодо часу або їх локації.
Багато десятків студентів нашого факультету теж доєдналися до цього проекту. І це приємно, бо співпраця на сайті з сотнями фахівців з різних куточків Світу дає їм досить багато цікавої інформації. І дуже добре, що її отримують студенти на самому початку наукової кар'єри. Приєднуйтесь і ви до 2 805 406 спостерігачів сайту "iNaturalist"!
Дякуємо воїнам ЗСУ, завдяки ним ми маємо змогу вивчати природу і навчати дітей. Слава Україні!
Всесвітній конгрес міксоміцетологів
28−31 серпня 2023 р. в естонському Тарту відбувся 11 Міжнародний конгрес з систематики та екології міксоміцетів. Що три роки провідні дослідники однієї з найзагадковіших груп організмів збираються, щоб поділитися відкриттями і обговорити перспективи співробітництва. Хоча цього року подія відбувалася в Естонії, майже увесь оргкомітет складався з українців. До нього входили зав. каф. ботаніки ХНПУ ім. Г.С. Сковороди проф. Д.В. Леонтьєв, випускниція магістерської і аспірантської ОП нашого університету др. філ. Анастасія Кочергіна і випускниця ХНУ ім. В.Н. Каразіна, провідний світовий фахівець з роду Arcyria Ірина Яцюк.
Протягом чотирьох днів учасники з понад 20 країн світу обговорили актуальні питання дослідження міксоміцетів. Учасниця з Японії повідомила про відкриття одноклітинного паразита міксоміцетів. Дослідники з Німеччини розповіли про зональність альпійських видів та метагеноміку ґрунтів і повітря. Представники Австрії познайомили фахівців з поведінкою плазмодіїв у природному середовищі. В’єтнамська учасниця доповіла про ідентифікацію полісахаридів у культурах міксоміцетів. Українські делегати представили аналіз біоти епіфітних міксоміцетів острова Хіддензее (Анастасія Кочергіна), чеклист міксоміцетів країни (Юлія Лещенко), відкриття класичного гірського бріофільного комплексу на рівнинах Слобожанщини (студент 2 курсу магістратури ХНПУ Віталій В’юнник). Проф. Д.В. Леонтьєв мав три доповіді − про інтегративний підхід до виявлення нових видів у комплексі Lycogala epidendrum, відкриття нового роду міксоміцетів та загадковий таксон Lycogala flavofuscum.
Під час конгресу був також проведений польовий виїзд до Національного парку Соомаа, протягом якого учасники зареєстрували близько 30 видів міксоміцетів, деякі − вперше для Естонії.
Міжнародна науково-практична конференція «Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту»
1-2 червня 2023 викладачі кафедри ботаніки, к.б.н. Олена Твердохліб та к.с-г.н Інта Журавльова, брали участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту» яка проходила на базі Ужгородського національного університету.
Проект «Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту» виконувався у рамках спільної програми Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020, при фінансовій підтримці ЄС. Метою проекту було охорона навколишнього середовища шляхом вивчення біоіндикаторів та їх оптимального середовища існування в прикордонних регіонах України, Угорщини, Румунії та Словаччини.
Веб-сайт проекту: https://effuse.science.upjs.sk/index.php/uk
В перший день, на пленарному засіданні висвітлювались питання реалізації транскордонного проекту «Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту». На другий день заслуховували доповіді на секції «Проблеми забруднення водних екосистем».
Викладачі кафедри ботаніки вдячні декану біологічного факультету Ярославі Гасинець за гостинність та можливість прийняти участь в конференції, сподіваємось на подальшу співпрацю.
Дмитро Леонтьєв – науковець зі світовим ім’ям, д.б.н., професор, завідувач кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди та його колеги з Німеччини та США вивчали колекцію з 255 зразків слизовиків (Mycetozoa) роду Lycogala з чотирьох континентів. Ці організми відомі у народі як «вовче молоко» за яскраві рожеві чи помаранчеві плодові тіла, з яких при пошкодженні витікає рожева рідина. Початково досліджувані зразки були підписані як L. epidendrum та L. exiguum, але детальне вивчення вказало, що серед них є щонайменше 15 раніше невідомих науці видів. Серед нових видів — L. palianytsia, названий на честь українського хліба та слова, що стало національним паролем після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а також L. skovorodaense, який вшановує українського філософа Григорія Сковороду та наш університет, який був частково зруйнований російською бомбою у 2022 році. Ще три види назвали лікогалою гепардовою (L. acinonychum), леопардовою (L. leopardinum) та ягуаровою (L. oncoides) через плямисті покриви плодових тіл. Нові види описані у журналі Mycologia.
Міжнародна науково-практична конференція «Методика навчання природничих дисциплін у середній та вищий школі»
25 травня 2023 доцент кафедри ботаніки Олена Твердохліб, узяла участь у Міжнародній науково-практичної конференції «Методика навчання природничих дисциплін у середній та вищий школі» (XXХ Каришинські читання), присвяченої розробкам моделей підготовки майбутнього вчителя до педагогічної діяльності в Новій українській школі. Конференція відбулась у дистанційному форматі. За переконанням Олени Твердохліб: «Для успішної реалізації концепції Нової Української школи необхідно готувати мобільного, прогресивного вчителя, який матиме конструктивне професійне мислення, буде здатний до взаємодії та відкритий для змін і навчання впродовж життя. Головна задача педагогічних закладів освіти підготувати майбутніх інноваційних вчителів як головних детермінантів економічного добробуту суспільства».
Ботанічний квест
23 травня 2023 на кафедрі ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди до Дня науки в дистанційному режимі було проведено захід «Ботанічний квест», в якому взяли участь здобувачі вищої освіти 1-3 курсів. Квест вела доц. Твердохліб О.В., він включав 5 станцій: 1. Альгологія й мікологія (відповідальні ст. викладачі Волкова Р.Є. та Бенгус Ю.В.); 2. Ботанічні роздуми (доц. Журавльова І.М.); 3. Генетика та фізіологія рослин (ст. викладач Потапенко Г.С.); 4. Мистецька (доц. Пінський О.О.) та 5. Ботанічний бліцтурнір (доц. Батюченко І.І.). Змагалися 5 команд по 3 студенти. Боротьба між командами була завзята. На станції 1 виграла команда № 3 (Чуйко Юлія, Тур Микола та Буркова Вероніка – 21 гр.), на станції 2 – команда № 1 (Журавель Олександр, Смирнова Вероніка та Продіус Олена – 1 курс), на станціях 3 і 4 перемогу здобула команда № 5 (Рудюк Вікторія, Шуліга Єлизавета та Похильченко Кристина – студентки 21 і 22 гр.); і на п’ятій станції перемога дісталася команді № 2, яку представляли студентки 21 гр. Головко Софія, Бажанова Марина та Підуст Світлана. Саме їм за підсумком балів отриманих на всіх станціях і дісталася перемога. Друге місце посіли команди 2 і 5. Третє місце – у команд 3 і 4 (Бехтер Аня, Ісаєва Анастасія, Степаненко Тетяна – 31 гр.).
Дякуємо всім учасникам Ботанічного квесту: викладачам за його підготовку та проведення, здобувачам – за цікаві відповіді, студентці 11 групи Плетньовій Катерині – за участь у підготовці матеріалів квесту і роботі журі на станції "Мистецька".
Харківський природничий форум
19 травня 2023 у рамках VI Міжнародної конференції молодих учених «ХАРКІВСЬКИЙ ПРИРОДНИЧИЙ ФОРУМ» відбулося відкрите засідання кафедри ботаніки. На засіданні були представлені доповіді з трьох секції:
Методика викладання природничих наук;
Ботаніка, мікологія, мікробіологія;
Молекулярна біологія та біоінформатика.
Валерія Тютюнник представила доповідь «Застосування інтерактивних технологій кооперативного навчання на уроках біології».
Маргарита Сіняєва «Історія вивчення урбанофлори міста Харкова».
Віталій В'юнник «Перші знахідки бріофільних міксоміцетів в Україні за межами Карпат».
Тетяна Тюпова «Біомаркери перекисного окислення ліпідів кінських еритроцитів у in vitro-дослідженні антиоксидантних властивостей екстрактів орхідей роду Coelogyne».
Підсумкова конференція з виробничої практики
16 травня 2023 відбулася підсумкова конференція з виробнич.jpg)
ої практики у магістрів першого року навчання спеціальності 091 Біологія, на якій здобувачі поділилися своїми результатами та враженнями від практики.
Навчальна і профорієнтаційна робота
25 квітня 2023. Магістри і викладачі кафедри продовжують навчальну і профорієнтаційну роботу з школярами і в позаурочний час. Ввечері 25.04.2023. на зустрічі з учнями ЗОШ № 53, присвяченій вивченню грибів, взяв участь старший викладач кафедри Ботаніки ХНПУ імені Г.С. Сковороди Бенгус Ю.В. Організувала і провела зустріч магістр 51 групи нашого факультету – Анастасія Гладкіх. Учні задавали чимало запитань, зустріч всім сподобалася, учасники домовилися про подальшу співпрацю.
Практика у Німеччині
.jpg)
.jpg)
З 3 квітня 2023 магістранти факультету природничої, спеціальної і здоров'язбережувальної освіти, що навчаються на спеціальності 091 Біологія, розпочали дистанційну практику у Грайфсвальдському університеті (Німеччина). Під час занять проф. Дмитро Леонтьєв, що зараз перебуває у Грайфсвальді на стажуванні, розповів здобувачам про організацію наукової роботи у Німеччині, провів екскурсію лабораторіями і ознайомив з обладнанням для дослідження ДНК.
Випускниця аспірантури ХНПУ ім. Г.С. Сковороди 2021 р. Анастасія Кочергіна показала магістратам, як працює технологія гель-електрофорезу.
Магістрантка нашого факультету Марія Леонтьєва, яка паралельно навчається у Грайфсвальді, детально ознайомила однокурсників з тим, як навчальний процес виглядає очима студентів, зокрема розповіла про особливості наукової спеціалізації, вибору предметів, проведення лабораторних занять і літніх практик. Ознайомлення з технологіями полімеразної ланцюгової реакції, гель-електрофорезу та очистки ампліконів було проведено у форматі навчального відео з коментарями викладача.
Знайомство з організацією навчальної і наукової роботи у розвинених країнах сприятиме розширенню професійних обріїв майбутніх науковців, здобуттю ними сучасної і конкурентоспроможної освіти.
02 березня 2023 року в Еколого-біоетичному центрі ХНПУ імені Г.С.Сковороди відбулася цікава подія: зустріч - обговорення проблем сучасного вегетаріанства. До розмови було запрошено родину, яка дотримується ідей вегетаріанства вже 15 років.
На початку зустрічі було репрезентовано дві цікаві і змістовні студентські доповіді – про сучасне вегетаріанство (К.Плетньова) і результати опитування студентів університету щодо ставлення до вегетаріанства (А.Міланіна).
Розмова із запрошеними вегетаріанцями Сергієм Івановичем та Анастасією Ігорівною проходила дуже жваво і справді зацікавлено. До обговорення теми долучилися декан факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти проф. С.О.Микитюк та керівник Еколого-біоетичного центру доц. О.О.Пінський.
Присутні студенти, випускники, вчителі ряду навчальних закладів Харкова і області ділилися власним життєвим досвідом, цікавилися думкою досвідчених людей - веганів. Учасники дискусії були дуже вдячні запрошеним гостям Анастасії та Сергію за конкретні поради, надання ряду електронних посилань та цікаві поради щодо дотримання норм і правил здорового способу життя у великій родині, зокрема які інформативні матеріали можна подивитися із зазначеної проблеми в мережі Інтернет. Ведуча заходу, першокурсниця Катерина Плетньова також підготувала цікавий перелік книжок з вегетаріанства, який може стане в нагоді всім, хто міркує над вирішенням проблем сьогодення.
Науково-популярний фільм про природу Австралії, знятий проф. Дмитром Леонтьєвим під час експедиції.
Метою експедиції було дослідження міксоміцетів. Протягом цілого місяця, з 20 лютого по 20 березня, учасники експедиції об’їздили лісові заповідники і національні парки Нового Південного Уельсу, Вікторії і Тасманії у пошуках цих дивовижних істот. Але природа навколо була настільки неймовірною, що бажання знімати довкілля було постійним. Втім, ані часу для зйомок, ані спеціального обладнання у Дмитра Вікторовича не було. Тож все, що ви побачите, було знято уривками під час зборів матеріалу − заняття цікавого, але довгого і виснажливого.
Фільм знятий на звичайну фотокамеру Olympus EM10 Mark II, з кроп-матрицею, але дуже пристойним зумом. У відео додані деякі макрофотографії, зроблені тією ж камерою. Усі кадри - звичайно ж, авторські (окрім однієї світлини з Вікіпедії, яка була ну дуже потрібна для пояснення).
Дивитись фільм Дмитро Вікторович радить на великому екрані, в ідеалі − на сучасному телевізорі. Якість відео цілком дозволяє побачити дрібні деталі.
Дмитро Леонтьєв висловлює щиру подяку усім учасникам експедиції: Martin Schnittler, Steve Young, Peta McDonald, Karina Knight, Sarah Lloyd, Tom May, і особливо Stasechka Kochergina, яка виконала усю роботу звукорежисера, надавши фільму його професійне звучання.
Конкурс наукових зображень 2022
16 лютого 2023
Оголошені результати Всеукраїнського конкурсу наукових зображень, який щороку проводить фонд Вікімедіа, що є власником Вікіпедії. До складу журі входили відомі українські науковці – зоологи, ботаніки, фізіологи, хіміки і фізики. Членом поважного журі був і старший викладач кафедри ботаніки ХНПУ ім. Г.С. Сковороди Ю.В. Бенгус.
Щиро вітаємо завідувача кафедри ботаніки проф. Дмитра Вікторовича Леонтьєва, який за результатами змагання одержав 2 місце у категоріях "Живі організми" і "Мікроскопія". Він представив на конкурс авторські мікрофотографії лишайника Cladonia coccifera і міксоміцета Lycogala epidendrum. Бажаємо Дмитру Вікторовичу творчого натхнення, оригінальних об’єктів, цікавих ракурсів та нових звершень.
P.S. Свій грошовий приз Дмитро Вікторович передав на допомогу Збройним силам України!
Новий номер журналу "Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія"
2 лютого 2023
Вийшов у світ новий номер журналу "Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія" - №2 за 2022 р.
Цього разу свої статті представили чудові автори: Олександр Акулов, Юрій Гамуля, Володимир Гаркавенко та інші.
Щиро дякуємо усім причетним, хто брав участь у його створені: авторам статей, рецензентам, редакторам! Особливу подяку висловлюємо Олені Твердохліб та Аліні Кривобоковій!
На обкладинці представлений краб Hemigrapsus sanguineus (Varunidae), рентгенівська томографія головогрудей. Червоним позначено серце, блакитним і зеленим − зяброві камери та очі, сірим - переважно м'язи. Зверніть увагу, що це не розфарбоване фото, а 3D-модель органів, побудована томографом. Автор препарату та зображення магістрант нашого університету − Марія Леонтьєва.
Ознайомитись із змістом журналу можна за посиланням http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/biology/issue/view/332
Профорієнтаційна робота
25.01.2023
На при кінці січня відбулась вже традиційна зустріч старшого викладача каф. ботаніки Бенгуса Юрія Володимировича із школярами 26 школи м. Харкова, яке організувала їхня вчителька пані Зоя Скрепіль. Цього разу дізнавалися про мурах, та біорізноманіття, яке стосується різних комах, рослин, грибів тощо. Цікаво було дізнатися про те, чому ж і як робінія (біла акація) нищить степове біорізноманіття, що мед з акації дуже смачний, але хай вона росте в садах і парках, а не знищує наші степи.
Діти задавали різні питання, на які було цікаво відповідати. Були питання прості (які мурахи бризкають кислотою, які жаляться), а були і більш складні (наприклад чи потрібне збереження місцевих видів-шкідників рослин). В обговоренні прийшли до висновку, що види, які на перший погляд здаються шкідливими – можуть бути дуже важливими для біоценозу.
Хоча школярі були з різних класів, але всім було цікаво, тож домовилися зустрітися знов у лютому.
До дня народження А.Швейцера в Еколого-біоетичному центрі ХНПУ імені Г.С. Сковороди
13.01.2023
Під час новорічних канікул, 13 січня 2023 року Еколого-біоетичний центр ХНПУ імені Г.С. Сковороди відсвяткував 148-річницю з дня народження видатного вченого-гуманіста, засновника сучасної біоетики Альберта Швейцера. На засіданні були присутні студенти першого і третього курсів, магістранти факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти. Також були запрошені гості – методисти, керівники гуртків, вихованці КЗ «Центр позашкільної освіти «Джерело». Зустріч розпочав керівник Еколого-біоетичного центру ХНПУ імені Г.С. Сковороди доцент О.О. Пінський, розповівши про життєвий та професійний шлях А. Швейцера, не тільки славетного вченого, а й органіста ХХ століття, дослідника творчості Йоганна Себастьяна Баха. Цікавою для всіх присутніх виявилася музична ілюстрація – виступ талановитого студента 2 курсу Харківської консерваторії, неодноразового лауреата Всеукраїнських конкурсів виконавського і композиторського мистецтва Володимира Боцюри, який виконав фугу ре мінор (d-moll) І.С.Баха. З ґрунтовною розповіддю про життєвий подвиг А.Швейцера, його служіння людству в якості лікаря в умовах екваторіальної Африки виступила магістрант Гаркавець Світлана. Доповідь супроводжувалася цікавою презентацією «Альберт Швейцер. Білий лікар із джунглів». Зустріч залишила надзвичайно теплі й позитивні враження в усіх учасників.
Фонд Александра фон Гумбольдта
З Фондом Александра фон Гумбольдта професора Леонтьєва Дмитра Вікторовича зв'язують тривалі теплі стосунки. Вони не тільки профінансували його найамбітніший наразі проект, але і завжди радували різноманітними привітаннями і подарунками. Останні три роки у Німеччині Леонтьєв Д.В. працював саме за грантом фонду Гумбольдта. У важкі дні цієї весни керівництво фонду окремо зустрілося з професором, щоб обговорити, чим Гумбольд може допомогти українським науковцям. Влітку вони, разом з кількома іншими фондами, створили чудову ініціативу Складовської-Кюрі саме для допомоги українцям. Дмитра Вікторовича було запрошено бути одним з рецензентів, і він вже дав відгук на один дослідницький проект (до речі, чудовий). І от, первісний термін стажування Леонтьєва Д.В. добігає кінця, і фонд надіслав йому сертифікат і подарунок – книгу про Александра фон Гумбольдта, науковця, яким професор завжди захоплювався.
Найцікавіше на сертифікаті - тричі повторений титул "Dr". Справа в тому, що за німецькими правилами окремо вказується, що ви академічний професор (Prof. Dr.), окремо що ви доктор філософії (Dr.) і окремо що ви доктор наук (Dr. habil.). Бажаємо Дмитру Вікторовичу здоров’я та натхнення на втілення його самих амбітних проектів!
Наприкінці року за підтримки ХНПУ імені Г.С. Сковороди та завідувача кафедри ботаніки Дмитра Вікторовича Леонтьєва, доцент кафедри ботаніки Твердохліб Олена Володимирівна пройшла стажування в Інституті біології та наук про Землю Поморського університету в Слупську. Вона познайомилась з університетським гербарієм, який залучений у проекті: «Інтегрований віртуальний гербарій Померанії HerbariumPomeranicum– оцифрування та спільне використання колекцій гербаріїв академічних підрозділів Померанії через їхнє з’єднання та цифровий обмін». Мета проекту - зміцнення цифрових основ розвитку країни шляхом оцифрування та розміщення в Інтернеті ресурсів гербаріїв Поморського.
Координатор проекту в Поморському університеті в Слупську професор AP ZbigniewSobisz, продемонстрував сучасне обладнання приміщення Гербарію та раритетний гербарій датований 1811 роком. Особливий захват Олена Володимирівна отримала від 3-D сканера, на якому можуть працювати навіть студенти.
Бажаємо Олені Володимирівні натхнення на подальшу роботу та втілення отриманого досвіду у наукову діяльність та навчальний процес.
19 грудня 2022 року відбулося нагородженняпереможців університетського конкурсу "Сковородинівський Олімп– 2022".
Щиро вітаємо доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди Леонтьєва Віктора Дмитровича, який отримав відзнаку у номінації «Кращий науковець» та старшого викладача кафедри ботаніки Волкову Руслану Євгенівну із отриманням відзнаки у номінації «Кращий наставник молоді»!Бажаємо їм подальшої плідної роботи заради Перемоги та Миру для нашої країни!
19 грудня 2022 року у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди відбулося урочисте нагородження переможців щорічного конкурсу Людина року «Сковородинівський олімп – 2022». Серед переможців ми раді вітати викладачів та співробітників факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти, які були відзначені в номінаціях:
«Людина року» – кандидат біологічних наук, доцент, в.о. завідувачки кафедри анатомії і фізіології людини імені доктора медичних наук, проф. Я.Р. Синельникова Комісова Тетяна Євгенівна;
«Громадський діяч» – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри здоров’я людини, реабілітології і спеціальної психології, координатор з виховної роботи на факультеті Науменко Наталія Вікторівна;
«Волонтер» – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри спеціальної педагогіки Сінопальникова Наталія Миколаївна;
«За внесок у сучасну Сковородіану» – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної педагогіки Міщенко Оксана Анатоліївна;
«Кращий наставник молоді» – старший викладач кафедри ботаніки Волкова Руслана Євгенівна;
«Ветеран праці» – кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри зоології Мухіна Ольга Юліївна;
«За відбудову університету» – директор ботанічного саду ХНПУ Маліченко Євген Тихонович;
«Викладач очима студентів» – кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри зоології, заступник декана з навчальної роботи Ликова Ірина Олександрівна;
«Кращий науковець» – доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Леонтьєв Дмитро Вікторович;
«Інноваційний прорив року» – кандидат біологічних наук, доцент, в.о. завідувачки кафедри анатомії і фізіології людини імені доктора медичних наук, проф. Я.Р. Синельникова Комісова Тетяна Євгенівна.
За високі показники в науці у 2022 рокі була відмічена кафедра здоров’я людини, реабілітології і спеціальної психології в номінації «Краща кафедра з наукової роботи».
За ґрунтовну профорієнтаційну роботу протягом 2022 року та нагороджена кафедра зоології в номінації «Краща кафедра з профорієнтаційної роботи».
Церемонію нагородження провів ректор Сковородинівського університету, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Юрій Бойчук, який подякував переможцям за їхній внесок у підготовку педагогічної еліти, розвиток педагогічної освіти та науки, міжнародну діяльність та відбудову Сковородинівського університету.
Нехай ваші душі переповнюють світлі емоції, нехай цю радість роздiляють з вами колеги, учні, рідні і близькі друзі. Нехай це буде далеко не остання перемога, хай життя подарує ще багато можливостей проявити себе та завоювати шану і повагу.
Ми щиро радіємо вашому успіху, підтримуємо вашу сміливість, відвагу і бажаємо старанно та гідно продовжувати шлях до вершин своїх успіхів.
В перший день зими на семінарі робочої групи з філогенії міксоміцетів Грайфсвальдського університету відбулася підсумкова звітна доповідь професора, д.б.н., завідувача каф. ботаніки Леонтьєва Дмитра Вікторовича. Він звітував про результати трирічної роботи над проектом за грантом А. фон Гумбольдта. Доповідь викликала зацікавленість колег, численні запитання і змістовне обговорення.
Напередодні 300-річчя від дня народження видатного мислителя, педагога та філософа Г.С. Сковороди викладачі нашої кафедри отримали відзнаки за вагомий особистий внесок в розвиток педагогічної науки і підготовку майбутніх учителів.
Почесною грамотою Вченої Ради університету нагороджений ЛЕОНТЬЄВ Дмитро Вікторович.
Подяку Харківського міського голови отримали ТВЕРДОХЛІБ Олена Володимирівна та ПОТАПЕНКО Галина Сергіївна.
Подякою Харківської обласної військової адміністрації відзначений ПІНСЬКИЙ Олександр Олександрович.
Щиро вітаємо наших колег та бажаємо їм міцного здоров’я, подальших творчих успіхів та втілення у життя найзаповітніших мрій! Мирного неба та скорішої перемоги!
На початку сесійного тижня пройшов захист курсових робіт здобувачів вищої освіти бакалаврського рівня освіти 3-го курсу навчання по кафедрі ботаніки. Курсові роботи – це важливий етап при підготовці кваліфікованих фахівців за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини), під час якого здобувачі ВО демонструють свої вміння проведення самостійних наукових досліджень, аналізувати та узагальнювати отриманні данні, вірно оформлювати наукові роботи, робити висновки та грамотно викладати результати дослідження. В цьому році студенти представили цікаві і різноманітні роботи, район дослідження яких охоплював не тільки різні області нашої країни, але і були проведені обстеження флори інших країн, зокрема Іспанії. Під час польових досліджень здобувачі ВО використовували програми-трекери, які записують не тільки маршрут обстеження, а й координати видів, що були знайдені разом із їх фото. Надалі такі дані заносилися до сайту "iNaturalist" - у всесвітню базу біорізноманіття GBIF. Всі студенти справилися з поставленими завданнями на високому рівні та виявили бажання продовжити роботу над обраною темою і в наступні роки.
Викладачі кафедри ботаніки щиро бажають вам натхнення та успіхів у подальшому навчанні, досягнення поставленої мети та мирного неба.
Завідувач кафедри ботаніки професор Леонтьєв Дмитро Вікторович прочитав здобувачам вищої освіти дуже необхідну лекцію про статистичний аналіз максимально простою і доступною мовою. У цій лекції, значною мірою натхненною савельєвською "Статистика і котики", він зупиняється переважно на практичних питаннях: які показники доречні, які небажані, а чого ні в якому разі не можна робити – як-от використовувати сумнозвісне M±m як міру розмаху чи робити множині порівняння за парними критеріями. Раджу всім до перегляду.
Посилання на відеолекцію https://youtu.be/uNB8MzfA3Ek
Сьогодні відбулась підсумкова конференція з безперервної пропедевтичної практики для здобувачів третього року навчання зі спеціальностей 014 Біологія та здоров'я людини. На конференції були присутні здобувачі, керівник практики від факультету кандидат с.-г. наук доцент кафедри ботаніки О.В. Твердохліб та керівник з психолого-педагогічних дисциплін доктор педагогічних наук, професор С. О. Васильєва. Здобувачі звітували про результати своєї практики висловлювали позитивні враження від організації учбового процесу у Харківських школах та професіоналізм і витримку шкільних викладачів.
Відеолекції у вільному доступі від професора Д.В. Леонтьєва
В обставинах, які склалися через агресію Росії проти України робота ВУЗів у прифронтовому Харкові перейшла у виключно дистанційний режим. В умовах артобстрілів, повітряних тривог і перебоїв з електрикою і Інтернетом, коли не всі студенти можуть бути присутні на всіх онлайн-лекціях, важливе значення має використання інших можливостей Інтернету. Гарним рішенням є запис лекцій і викладення їх у вільний доступ на каналах YouTube. Зразком таких лекцій можуть слугувати відеолекції з різних предметів, зібрані на каналі професора Д.В. Леонтьєва. Щотижня студенти можуть ознайомитися з черговими новими лекціями і послухати їх у зручний для себе час. Лекції знаходяться у відкритому доступі для всіх, хто забажає за посиланням: https://www.youtube.com/channel/UCeUfArloQo2whxVa4dsorFg/videos.
Сьогодні відбулась чергова зустріч з юними біологами школи № 26 (вчитель біології пані Зоя Скрепіль) у дистанційному форматі. Старший викладач кафедри ботаніки Бенгус Ю.В. розповідав про важливу роль біорізноманіття. Бо немає співочих пташок без гусені (чим вони без комах вигодують своїх пташенят?). Про те, що більшість видів попелиць – наші друзі, бо вони їдять лише конкретні бур'яни і слугують кормом для хижаків, які допомагають нам боротися з попелицями, що їдять культурні рослини. Хіба шкодить нам попелиця, яка їсть лише кропиву? Або та, що їсть лише пирій?
А ще говорили про кліщів, про бореліоз, який вони переносять і про необхідність після укусу кліща (через певний період) зробити аналіз на бореліоз. Про те, що кліщі не падають на голову з дубів, а переважно сидять на траві. І ще багато про що.
Говорили ще про корисний сайт "iNaturalist", про отруйні рослини. Чому болить живіт від зелених абрикос, і чому картоплю і помідор теж можна вважати отруйними рослинами? І про отруйні і їстівні мухомори... Схоже юним колегам було цікаво. Приходьте і ви, щоб дізнатися багато цікавого.
Відбулася настановна конференція з науково-дослідної практики здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти другого року навчання (денна форма) факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Було зазначено, що магістранти кафедри ботаніки будуть проходити науково-дослідну практику з 03.10.2022 р. по 29.10.2022 р. дистанційно на кафедрі ботаніки ХНПУ імені Г.С. Сковороди та в Інституті ботаніки і ландшафтної екології Грайфсвальдського університету(Німеччина). Відповідальна за проведення науково-дослідної практики від факультету доц. І. І. Батюченко в своєму виступі оголосила мету та завдання науково-дослідної практики, розповіла про її структуру. Було зазначено, що на базах практики під керівництвом призначених фахівців, практиканти виконують свої індивідуальні наукові завдання, що були запропоновані керівниками з фаху. Вони також знайомляться із сучасними напрямками і тематикою наукових досліджень.
В рамках ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Природнича наука та освіта. Сучасний стан і перспективи розвитку» відбулася ботанічна частина секцій «Біологічне різноманіття та його збереження», «Популяційні та синекологічні дослідження», «Біотехнологія, агроекологія та раціональне природокористування».
В сесії взяли участь науковці та здобувачі вищої освіти І-ІІІ освітніх рівнів ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, Національний природний парк «Святі гори» та інші заклади. На конференції були представлені цікаві доповіді, які охоплювали широке коле інтересів:
Учасники конференції із задоволенням поринули у наукове обговорення хвилюючих питань щодо нових методів ботанічних досліджень, підходів до оцінки та збереження фіторізноманіття на видовому та популяційному рівнях, екологічних аспектів геофізичних процесів, сучасного стану різних екосистем.
На факультеті природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти відбулося пленарне засідання III Міжнародної науково-практичної конференції «Природнича наука й освіта: Сучасний стан і перспективи розвитку», присвяченій 300 річчю від дня народження Г.С. Сковороди.
Співорганізаторами заходу виступили Поморська академія у Слупську (Польща), Вроцлавський університет (Польща), Грайфсвальський університет (Німеччина), Факультет державної політики Сілезького університету в Опаві (Чехія), Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, Національний природний парк «Гомільшанські ліси» та ГО «Українське ентомологічне товариство». Академічне представництво учасників конференції склало приблизно 30 закладів вищої освіти, науково-дослідних інститутів, закладів середньої та позашкільної освіти як нашої країни, так і інших країн світу.
На пленарному засіданні з доповідями виступили:
Леонтьєв Д. В., доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки, ХНПУ імені Г. С. Сковороди «Сучасні підходи до розмежування біологічних видів на прикладі комплексу Lycogala epidendrum».
Внукова Н. М., доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, професорка кафедри сфери фінансових послуг Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця «Перспектива інтеграції природничої науки і освіти в екосистемі індустрії 4.0 з університетом 4.0»
Завідувач кафедри ботаніки, д.б.н., проф. Леонтьєв Дмитро Вікторович увійшов до складу співавторів нової класифікації грибів та грибоподібних протистів, опублікованої у міжнародному журналі Mycoshphere (Q1). Це друга версія всеохоплюючої класифікації грибів і грибоподібних протистів – Outline of Fungi and fungus-like taxa – 2021. Стаття довжиною 401 сторінку (!) підготовлена поважним колективом мікологів, до якого входять, зокрема, Paul Kirk, Leho Tedersoo, Kevin Hyde, і Дмитро Вікторович Леонтьєв. У роботі наводиться новенька мультигенна філогенія справжніх грибів (фото), яка, однак, вже достатньо стабільна, щоб не змінюватися докорінно у кожній новій публікації.
Згідно навчального плану у здобувачів І та ІІ років навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) та 091 Біологія розпочалась навчально-польова практика з ботаніки, яка буде проходити дистанційно.
Навчально-польова практика є заключним етапом загального курсу «Ботаніка. Морфологія і анатомія рослин. Альгологія» для здобувачів вищої освіти І курсу та «Систематика вищих рослин. Мікологія» для здобувачів вищої освіти ІІ курсу. Польова практика присвячена загальному знайомству із флористичним, мікологічним та ліхенологічним різноманіттям району практики. Основний елемент практики – самостійні екскурсії з фотографуванням об'єктів (рослин, грибів, лишайників). Головною умовою проведення екскурсій є безпека! На настановній конференції здобувачі ВО ознайомились із правилами безпеки під час самостійних екскурсій, завданнями практики, планом роботи, отримали теми індивідуально-дослідних робіт.
20 травня 2022 р.
В рамках тижня науки в ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулась V Міжнародна конференція молодих учених Харківський природничий форум. З вітальним словом в роботі секції "Ботаніка" звернувся завідувач кафедри ботаніки професор, д.б.н. Дмитро Вікторович Леонтьєв до викладацько-професорського складу та здобувачів вищої освіти різних освітніх рівнів зі словами надії, що попри різні складнощі, українські науковці будуть продовжувати свої дослідження як в країні, так і поза її межами.
Відкрив роботу секції Мартін Шнітлер (Martin Schnittler), видатний німецький міколог з із Грайфсвальського університету (Німеччина), з доповіддю «Новий вид міксоміцетів Diacheopsis resinacea», яка викликала жвавий інтерес слухачів і численні запитання.
У секції взяли участь 9 доповідачів з 3-х країн, в яких розглядалися як теоретичні проблеми сучасної ботаніки та мікології, так і практичне застосування рослин у житті людини. Усі доповіді було представлено на достойному науковому рівні.
Час сплинув дуже швидко, адже, всім було дуже цікаво дізнатися нову інформацію, обговорити нагальні проблеми, підтримати один одного та спрямувати свою подальшу наукову роботу.
Співпраця з колегами з Житлово-комунального коледжу ХНУМГ ім. О.М. Бекетова
Співпраця з колегами з Житлово-комунального коледжу ХНУМГ ім. О.М. Бекетова трансформується у науково-пізнавальні заходи. Так, 23.01.20 на кафедрі ботаніки була проведена виїзна лабораторна робота по виділенню та вивченню властивостей хлорофілу. Студенти, спеціальності садово-паркове господарство, зацікавлено працювали та зробили власні відкриття. В ботанічному музеї кафедри студенти пригадали переваги голонасінних над покритонасінними, дізнались про походження культурних видів пшениць, познайомились з екзотичними плодами покритонасінних рослин та дізнались про маловідомі організми міксоміцети, розглянули колекцію мінералів і гірських порід та скам’янілостей. На разі, усіх запрошуємо до нашого музею.
Майже кожен місяць для учнів ЗОШ №26 проводяться заняття в лабораторіях, музеях і ботанічному саду ХНПУ. Створені університетські кафедри при школах дають змогу учням наблизитися до справжньої науки, дізнатися про невідоме, поповнити знання з біології, навчитися використовувати отримані знання у побуті. Також, ці зустрічі мають профорієнтаційне значення.
На кафедрі ботаніки відбувся науково-методичний семінар на тему «Новітні зміни в таксономії Вищих рослин». Ст. викл. кафедри ботаніки Р.Є. Волкова проаналізувала зміни, що відбулися останніми роками в таксономії Вищих рослин. На семінарі були присутні здобувачі вищої освіти і викладачі.
Тема засідання: «Невідомий Альберт Швейцер».
Учасники творчої групи – здобувачі вищої освіти першого бакалаврського рівня 4 курсу (41, 42 група) – представили доповіді про різні аспекти життя і творчості відомого теолога, гуманіста, музиканта, лікаря, Нобелівського лауреата. Використання електронних презентацій, елементів рольової гри додало засіданню привабливості.
Треба відзначити вдалий хід керівника Еколого-біоетичного центру доцента О.О.Пінського, який запросив на засідання студента Харківського музичного училища Володимира Боцюру, що виконав декілька музичних творів І.С. Баха, що дозволило додатково проілюструвати захоплення А.Швейцера органним мистецтвом.
Такі засідання поповнюють скарбницю біоетичних знань студентів і викладачів, безумовно сприяють розвитку їхніх вроджених біофілічних якостей.
На кафедрі ботаніки відбувся науковий семінар кафедри ботаніки за темою «Весняні квіти Західної Європи та Північної Америки».
Зав. кафедри ботаніки, проф. Д.В. Леонтьєв під час доповіді-демонстрації розповів про результати власних експедицій. Студенти і викладачі природничого факультету ознайомились із різноманіттям природної флори та рослинності Західної Європи і Північної Америки.
Студенти і викладачі кафедри ботаніки прийняли участь в організації і проведенні І Міжнародної конференції молодих вчених "Харківський природничий форум" на Природничому факультеті ХНПУ.
SNP і МІКРОСАТЕЛІТИ: ВІД ТЕСТУ БАТЬКІВСТВА ДО ЛАНДШАФТНОЇ ГЕНЕТИКИ
2 березня відбувся черговий СЕМІНАР кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди. 
В олімпіаді студентів природничого факультету з біології яка проходила на кафедрі ботаніки 15 лютого 2018р. прийняли участь 37 студентів факультету. Призові місця розподілились наступним чином: 
6 лютого 2018 р. на кафедрі ботаніки ХНПУ відбувся черговий науковий семінар. Цього разу захід мав інтригуючу тему: «Як знайти новий вид і впевнитися, що він і справді новий». Доповідач (д.б.н. Леонтьєв Д.В.) розповів про класичні і нові методи делімітації таксонів на прикладі описаних ним видів міксоміцетів. Цікаво було почути про основні принципи такого сучасного метода, як молекулярний баркодінг: цей метод дозволяє надійно відокремлювати таксони, для яких морфологічні методи дають суперечливі результати. На семінарі були присутні викладачі і студенти ХНПУ імені Г.С. Сковороди та ХНУ імені В.Н. Каразіна. Після доповіді відбулося плідне обговорення результатів.
27 січня (під час обласного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології) і 30 січня (для вчителів Мереф’янського методоб’єднання) на кафедрі ботаніки природничого факультету ХНПУ імені Сковороди відбулися семінари "Таксономічна революція та її наслідки для школи". Перед вчителями виступив завідувач кафедри ботаніки, доктор біологічних наук Дмитро Вікторович Леонтьєв.
У своїй презентації доповідач зазначив, що традиційна система чотирьох царств живої природи (Дроб'янки, Рослини, Гриби і Тварини) є одним з наймасштабніших анахронізмів шкільної біологічної освіти. Збудована на основі давно відкинутих аргументів і спростованих тверджень, сповнена неприпустимих спрощень і внутрішніх протиріч, ця система давно вже стала деструктивною догмою, що лише заважає сприймати різноманіття видів таким, яким воно є. Радикальні зміни, що відбулися у систематиці у 1990-2010-і рр., змусили назавжди покинути цю систему. З 2017 р. нова програма з біології для середньої школи передбачає ознайомлення с принципами сучасної систематики, тож у найближчі місяці українські вчителі мають значно покращити свою кваліфікацію у цій царині.
Допомогти педагогам у засвоєнні нового матеріалу намагаються і викладачі природничого факультету ХНПУ імені Сковороди. У своїй доповіді Д.В. Леонтьєв розповів про сучасну систему органічного світу, зупинився на принципах її побудови і на структурі її основних підрозділів. Доповідач зазначив, що на відміну від мистецтва, де класика має неперехідну цінність, «класичне» наукове знання найчастіше є просто застарілим і хибним описом дійсності. Можна сперечатися про те, наскільки потрібні пересічному школяреві сучасні наукові дані, але ж застарілі дані йому точно ні до чого. Своєчасне оновлення програм у відповідності до найновіших досягнень науки є важливою умовою конкурентоздатності української освіти.
Найближчим часом у видавництві "Основа" вийде друком адресована вчителям книга Дмитра Вікторовича, присвячена історії становлення та сучасній структурі системи органічного світу.
02-03 листопада в Полтаві відбулася наукова конференція, присвячена 80-річчю з дня заснування кафедри ботаніки Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленко. 
Польові дослідження - невідємний елемент роботи біолога.Тому викладачів і студентів природничого факультету часто можна побачити на луках і в лісах навколо Харкова. Цього разу позапланова екскурсія в район злиття річок Лозовенька і Лопань була присвячена збору зразків водоростей і лишайників для курсових робіт і для наочного матеріалу для лабораторних робіт з Альгології та Мікології. Була підтверджена точка зростання рідкісного в області виду лишайнику пельтігери собачої (Peltigera canina). Додатково побачили кілька цікавих видів грибів (наприклад бліду поганку - Amanita phalloides) і рослин (наприклад дерезу - Lycium barbarum, ту саму що дає ягоди "годжі").
Всесвітньо відоме наукове видавництво Elsevier (Нидерланды) видало книгу "Myxomycetes. Biology, Systematics, Biogeography and Ecology" / Eds. C. C. Rojas Alvarado, S.L. Stephenson. - Elsevier: Academic Press, 474 p. Третю главу цієї монографії, присвячену філогенії міксоміцетів, написали Дмитро Леонтьев (кафедра ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди) та Мартин Шніттлером (Грайфсвальдський університет, Німеччина). Студентам ХНПУ книга може бути цікава тим, що в ній вперше офіційно надрукована віялоподібна схема філогенії еукаріотів, яка прикрашає аудиторію 509 на кафедрі ботаніки (автор Д.В.Леонтьев).
У Nordic Journal of Botany вийшла нова стаття "Myxomycetes of National Nature Park Slobozhanskiy (Ukraine): biodiversity and noteworthy species", присвячена міксоміцетам Національного парку Слобожанський.
Літні канікули не привід забувати про ботаніку. 30 липня відбулася чудова екскурсія студентів і викладачів кафедри ботаніки у «Слобожанський Національний Природний Парк». Ми побачили цікаві фітоценози, у тому числі рідкісні в області торф'яні болота, ознайомилися з місцевою флорою і фауною. Найцікавішим результатом цієї короткої експедиції стала перша для національного парку знахідка сфагнового моху Sphagnum magellanicum.
Засідання гуртка «Екостежинка» було присвячено вивченню якостей кущів із декоративним весняним квітуванням. На території ботанічного саду студенти ознайомились із різноманіттям кущів. Аналізували декоративності квіток за їх кольором, розмірами, ароматом та господарським значенням.
25-26 квітня 2017 р. у Інституті ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України (м. Київ) відбувся XIV з'їзд Українського ботанічного товариства. Кафедру ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди на з'їзді представляв завідувач кафедри, доктор біол. наук Леонтьєв Д.В.; тези доповідей також представили доцент Гончаренко Я.В. та ст. лаборант Бенгус Ю.В. Учасники з'їзду обговорили актуальні питання розвитку сучасної ботаніки. З науковими доповідями перед делегатами з'їзду виступили відомі українські вчені: проф. Мосякін С.Л., проф. Дудка І.О., проф. Дідух Я.П. та інші.
Завідувач кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди, доктор біологічних наук Леонтьєв Дмитро Вікторович виступив з доповіддю «Перший ботанік України Франц Олександрович Делявінь» на конференції «ХХІ Слобожанські читання». Доповідь була підготовлена у співавторстві з Петренко Вікторією Василівною, екс-науковим співробітником Інститут біології ХНУ імені В.Н.Каразіна. Секція «Історичне краєзнавство», у межах якої відбувся виступ, проходила у приміщенні Харківського художнього музею та зібрала понад 40 доповідачів і численних слухачів.
На природничому факультеті ХНПУ імені Г.С.Сковороди відбулася І Міжуніверситетська конференція «Актуальні питання природничої науки і освіти». Конференцію відкрила пленарна доповідь завідувача кафедри ботаніки ХНПУ, доктора біологічних наук Леонтьєва Дмитра Вікторовича на тему «Проблема походження життя: від порожніх оболонок до молекулярних машин». На секції «Анатомія, фізіологія, ботаніка, зоологія та хімія», що відбулася під головуванням Д.В. Леонтьєва, кафедра ботаніки була представлена наступними доповідями:
23 березня 2017 року на кафедру Ботаніки завітали учні 11 класу Загальноосвітньої школи № 126. Учнів ознайомили з матеріальним оснащенням кафедри, з можливими напрямками наукових досліджень. В рамках профорієнтаційної роботи доцент кафедри Гончаренко Я.В. провела лабораторне заняття на тему «Пігменти в продуктах харчування. Пігментний склад рослин»
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати кафедру ботаніки та поринути у цікавий світ рослин!
Заняття проводилось на базі оранжереї ХНПУ імені Г.С. Сковороди під керівництвом магістра Денисової Олени, яка є співробітником ботанічного саду. Студенти 1 та 2 курсів ознайомились із поняттями щодо типів розмноження рослин англійською мовою. Було опановано техніку висаджування насіння в різні типи субстратів та догляд за сходами. Проводились спостереження за проростанням насіння декоративноквітуючих рослин захищеного грунту. Студенти самостійно визначили енергію проростання та схожість насіння. Проаналізували та порівняли особливості вегетативного та генеративного розмноження рослин та їх значення в оранжерейному господарстві.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Заняття було присвячено дослідженню видозмін листків і проходило в лабораторії кафедри ботаніки із застосуванням методів мікроскопії, якісних реакцій та інших. На початку заняття студенти ознайомились із поняттями видозмін листків англійською мовою. На прикладі гербарних зразків та декоративних рослин аналізували значення видозмін для рослинних організмів. Досліджено анатомічну будову листків, встановлено взаємозв’язок структури та функцій видозмін в різних екологічних умовах. Проведено порівняння анатомічної будови мезофілу різного типу, Виділено хлорофіл, ксантофіли та проведено якісні реакції на антоціан.
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
