Випускники факультету підготовлені до роботи вченими та викладачами історії, правознавства, географії в школах, технікумах, вузах; журналістами, спічрайтерами та аналітиками у громадських організаціях, фахівцями наукових установ, працівниками музеїв, спеціалістами держустанов. За роки навчання формуєтья звичка постійного порівняння та аналізу, вміння аргументувати свою точку зору, формулювати ідеї, відстоювати їх у полеміці, що є затребуваним у сучасних роботодавців. Міцний фундамент отриманої історичної освіти дозволяє будувати практично будь-яку кар’єру.
Варченко Iван Григорович ХНПУ імені Г.С. Сковороди – це університет, який від початку 1990-Х років, тоді один з небагатьох, надійно і безповоротно виховував українців, а не малоросів.
Історичний факультет - це кузня, яка ставила за мету випустити не так історика чи географа, як добру людину і педагога, здатного робити кращим світ навколо. За що - дяка викладачам.
Побажання студентам:кожен час потребує своїх творців, лідерів та героїв. Будьте ними!
Історичний факультет та Педуніверситет у цілому, дали мені розуміння структури знань, свого роду книжкових поличок, каркасу для розміщення на них «книг» – здобуття досвіду впродовж усього життя.
Бажаю студентам Історичного факультету прожити студентські роки повноцінним життям, нічого не відкладати «на потім»! Намагайтеся бути кваліфікованими спеціалістами, у якій би сфері, ви не працювали! Вивчайте історію України не тільки із підручників – подорожуйте, спілкуйтеся, мрійте, кохайте, помиляйтеся, живіть і вірте, що все у нас буде добре!
Кравченко Андрій
Педагогіка та історія - абсолютно унікальні сфери людської діяльності, тому що і в педагогіці, і звичайно, в історії «фахівцями» є абсолютно всі. І лише професійні дослідження дають розуміння феноменальної складності цих предметів. Так що всі, хто навчалися на істфаці і хоча б деякий час працювали у школі, можуть сміливо вважати себе носіями таємного знання. У цьому є, звичайно ж, частка іронії. Але і доля істини. Педагогічний досвід можна порівняти, мабуть, лише із досвідом керування бізнесом або побудовою театральної кар'єри.
Побажання студентам Історичного факультету
Історики ніколи не боялися бути тривіальними. Тому побажання сьогоднішнім студентам - не оригінальне, але обов'язкове до виконання усім, хто бажає піднятися хоча б трохи вище над тими здібностями і талантами, які були закладені у них природою.
Навчання і праця, праця і навчання! Є величезна кількість способів досягти добробуту і успіху. Але так склалося, що для більшості людей лише ці два інструменти є пропуском до соціального ліфту, можливістю отримати повагу і визнання і, врешті-решт, просто почувати себе впевнено у будь-яких життєвих ситуаціях.
Зовсім не усі випускники будуть працювати за фахом. Бути педагогом - це абсолютно особливий талант, для розвитку якого можуть виявитися безсилими і блискучі знання, і залізна воля. Але уміння здобувати нові знання і звичка проявляти надзусилля стануть у нагоді у будь-якій справі. У спортсменів є правило: якщо під час змагань не здобуто медаль, але був встановлений особистий рекорд, значить, виступ був успішним. Тому, тільки встановлюючи особисті рекорди, можна скоротити відстань до рекордів світових.
І, звичайно ж, всім бажаю удачі! Якщо працелюбним і наполегливим людям ще й поталанить, - це буде проявом вищої справедливості.
«Хочу виразити величезну вдячність всьому викладацькому складу Історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди за ті знання та вміння, які Ви нам дали. Завдяки рідному вишу і рідному для мене Історичного факультету я навчився працювати у колективі, приймати рішення у різних ситуаціях та здобув вміння вирішувати поставлені переді мною завдання!
Шановні студенти та випускники!
Від всієї душі вітаю Вас з навчанням та випускним на Історичному факультеті! Нехай знання, які Ви здобуваєте будуть сприяти Вашому кар’єрному зростанню, матеріальному благополуччю та принесуть успіх на Вашому професійному та життєвому шляху!»
Спогади про Історичний факультет, звичайно ж, найтепліші та найкращі! Завжди із задоволенням згадую про роки свого навчання, хоча було іноді досить складно, адже я була змушена поєднувати навчання на Історичному факультеті із зайняттям спортом.
Я дуже вдячна всім викладачам, товаришам, які завжди допомагали та підтримували мене, особлива подяка моєму декану та ректорові університету!!!
Хочу побажати студентам завжди йти до кінця!!! Ніколи не здаватися!!!
І найголовніше – ПОРАЗКИ В ЖИТТІ ЧИ В НАВЧАННІ ЧИ НА БІГОВІЙ ДОРІЖЦІ – ЦЕ ТАКОЖ ЧАСТИНА ПЕРЕМОГИ!!!
Народився 1977 року в Харкові. Є постійним автором та співзасновником найпопулярнішого сайту про минуле «Історична правда». Співпрацює із низкою провідних тижневиків та сайтів.
Після Майдану прийняв пропозицію приєднатися до команди, яка спробувала реанімувати Український інститут національної пам’яті. У 2014 році працював заступником директора, у 2015 – квітні 2016 року – штатним радником Голови УІНП. Є учасником робочої групи "Музей Свободи/Музей Майдану".
Як історик консультував проект «Великі Українці» на телеканалі «Інтер» (2007-2008). За його участі як редактора-дослідника, історичного косультанта створено 12 документальних фільмів (2008-2011). Пізніше був автором та ведучим програм "Дух часу" та "Згадати все" на ТВі (2011). Автор першої україномовної книжки про українські сторінки Катинської трагедії "Година папуги" ("Дух і Літера", 2011). Ця книжка була перекладена польською і у 2016 році отримала відзнаку «Найкраща популярна книжка року» часопису «Przegląd Wschodni». Здійснив літературний запис та упорядкування спогадів третього Президента України Віктора Ющенка "Недержавні таємниці" ("Фоліо", 2013). У 2016 році вийшли дві популярні книжки: «Війна і Міф. Невідома Друга світова» («КСД», 2016), яка присвячена деконструкції історичних міфів, і де він є редактором-упорядником і співавтором; та вже повністю його авторства – «Польські олені, Обама та колективна пам’ять українців. Як подолати тяжіння минулого» («Права Людини», 2016), яка оповідає про подолання конфліктів пам’яті. Зараз у роботі знаходиться книжка «Чому в українців високі паркани? Довіра і страх у фундаменті соціального капіталу». Від серпня 2016 року є автором та ведучим проекту «Розсекречена Історія», який виходить в ефірі суспільного мовлення на каналі UA:Перший.
Марина Новічонок«Із пошаною звертаюся до дорогих студентів Історичного факультету.
Завертаюся з побажанням щастя, успіхів, невтомної віри і натхнення. А головне - з побажанням не боятися заглянути собі в серце і душу і впізнати, хто ти є, ким бажаеш стати и що ти для цього готовий зробити. Роки минають дуже швидко... я пам'ятаю, як була рада всупити на історичний факультет; як ніяково було увійти до кабінету професора Яновської Г.П. на перший залік, не зважаючі на те, що увесь семестр готувалася, як скажена... як цікаво було брати участь у конкурсах та конференціях; як незрозуміло було вивчати латинь, яка доречі мене зараз дуже врятовює...як швидко проминули п'ять найвайжчих, але незабутніх і найцікавіших років моєї оствіти.
Після випуску у 2007 році, життя надало мені шанс переїхати до Бостону у штаті Массачусеттс. Моя украйнська освіта (диплом спеціаліста) була повністю акредитована за американьськими стандартами та надала можливості навчатися у Юридичному Інституті штату Массачучеттс. Ще три роки виснажливого навчання на іноземній мові, випускні іспити, потім багатомісячна підготовка до ліцензійного іспиту на посаду адвоката... все було новим, незнайомим, незрозумілим, і водночас дуже цікавим. Але що мене здивувало найбільш - це те, що які б випробовування не підкидало мені життя і моя професія, я була вже до цого добре підготовлена ще з часів мого навчання в ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Саме там я зрозуміла цінність часу, поваги у відносинах с однокурсниками та професорами, наполегливої праці, навчилася задавати правильні питання і шукати на них відповіді, зрозуміла як важливо бути відвертою перед собою щодо своїх мрій, здібностей і життєвих цінностей.
Саме наш ХНПУ надав мені можливість здобути подальшу освіту і стати кваліфікованим адвокатом у сфері іміграційного права у Сполучених Штатах. Щодня, я працюю з ведучіми лідерами иноземних корпорацій і допомагаю їх робітникам здобути необхідні візи для працездатності в США. Перед цим, я працювала у свері сімейного та бізнес права. Я назавжди вдячна кожному професору і кожному однокурснику ХНПУ за всі професійні і життєві уроки і неповторні моменти підчас свого навчання. Спасибі, що допомогли мені стати кращою версією себе, що навчили працювати і вірити в успіх, спасибі за підтримку на кожному ступені навчання. Усім студентам щиро побажаю навчитися цінити час та відкинути усі сумніви на шляху до свого професійного успіху і щастя. Я з цікавістю споголядаю за життям університету та досягненнями наших студентів, включно через сторінку у Facebook, і дуже пишаюсь тим, що я також є частинкою великої та щирої сім'ї ХНПУ ім. Г.С. Сковороди».
Харламов Михайло Іванович «За період навчання у нашому Університеті із 1999 – 2004 рр. мені імпонувало те, що професорсько-викладацький склад намагався передавати свої знання з великим бажанням, використовуючи яскраві форми проведення занять, відчувалася висока ерудованість та доброта викладачів. Запам’яталися лекції професора Білоцерківського Василя Яковича. Він перед майже кожною лекцією відповідав на гострі історико-політичні питання сьогодення. Він справжній патріот і великий фахівець своєї справи, можу сказати, що у багатьому завдяки його впливу я і сам відчуваю себе патріотом України. Чудова людина та професіонал – доцент Міловідова О.В., завжди було приємно бути присутнім на її лекціях з періоду Відродження та Середніх Віків. Молоді викладачі – чудові фахівці Бережна С.В. та Ямпольська Л.М. відзначалися принциповістю, високим рівнем проведення занять та доброзичливим ставленням до студентів. Іншим чудовим викладачам я також вдячний за передані знання та добре ставлення. Студентам історичного факультету хочеться побажати мати хист отримувати знання, мати бажання йти до нових наукових звершень та не боятися перепон.»
Мілашенко ( Федорова) Наталія«На сьогоднішній день я можу з гордістю сказати, що я закінчила найкращий університет!!! Ось, здається, ще недавно, будучи абітурієнткою ХНПУ імені Г.С. Сковороди я знайшла себе у списках зарахованих на навчання. Радості не було меж: я – студентка одного із найпрестижніших вишів України! За ці роки Історичний факультет став для мене справжньою сім'єю.
Безмежно дякую Історичному факультету за щасливі студентські роки, які закарбуються у моїй пам'яті, як найкращий період мого життя! Сердечно бажаю процвітання факультету, а всім викладачам – міцного здоров`я, успішної кар`єри, людського щастя. Студентам, бажаю нових звершень, успіхів, творчої наснаги та впевненості в собі! А ще неусипної Божої опіки над нашою “alma mater” на многая-многая літа.»
Коханова Олена ОлександрівнаЗахистила дисертацію з історії України на тему «Суспільно-політичне становище жінки в Радянській Україні (20-30-рр ХХ ст.)», кандидат історичних наук (2016 р.)
Переможець районного етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2016» у номінації «Історія» (Харківський район).
Учасниця міжнародного обміну вчителів історії Харків-Нюрнберг за підтримки організації в Німеччині Dekabristene.V. при фінансуванні проекту від ФондуEVZ (2017 р.).
«Що для мене педагогічний університет? Мабуть все! Саме після вступу до нього почалося справжнє життя. Історичний факультет не лише утвердив у мені любов до історії, а ще зробив з мене чудового спеціаліста. Тільки на історичному факультеті у мене була можливість одночасно займатися наукою, стаючи переможцем багатьох наукових конкурсів та учасником міжнародних конференцій. Тільки на історичному факультеті я мала змогу створити власний танцювальний колектив. Тільки у стінах педагогічного вишу надали можливість побачити всю Україну. За 5 років навчання вдалося побачити всі українські міста завдяки пізнавальних конференціям, участі у всеукраїнських проектах, літніх наукових школах. І це вже не кажучи про археологічні розкопки, музейну практику, літні табори. Жодний день в університеті не був марним. Після отримання диплому магістра вступила до аспірантури, результатом чого став захист дисертації та отримання наукового ступеню кандидата історичних наук. Працюючи в школі жодного дня не пожалкувала про те, що обрала професію вчителя. Для кожного із нас дуже важливо йти на роботу з великим бажанням, знаючи, що вона не марна.»
Педагогічне кредо: «Вчіть дітей з любов’ю, тільки вони зможуть зробити наше майбутнє гідним!»
Побажання студентам та випускникам: «Ніколи не вагайтесь! Спробуйте працювати в школі, спробуйте себе у ролі науковця, спробуйте знайти себе в будь-якій сфері. Історичний факультет – це те місце, яке не просто робить з Вас майбутнього вчителя, а це родина, яка робить з Вас різнобічно розвинену особистість, яка спроможна на все. Нехай 5 університетських років запам’ятаються Вам на все життя, нехай вони стануть для Вас фундаментом Вашого майбутнього, спробуйте забрати з собою все, що тільки можливо: цікаві розповіді і важливі лекції, спогади про виступи та проблемні питання на семінарах, поїздки по історичних місцях та настанови викладачів. Все це не важкий тягар, однак точно згодиться!»
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
