Фасилітована інтервізія до базового тренінгу психосоціальної підтримки в межах пілотного проєкту «Забезпечення психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (ПЗПСП) всіх учасників освітнього процесу у прифронтових громадах Харківської області»
18 і 20 листопада 2025 року відбулася друга фасилітована інтервізія до базового тренінгу психосоціальної підтримки в межах пілотного проєкту «Забезпечення психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (ПЗПСП) всіх учасників освітнього процесу у прифронтових громадах Харківської області», що проходить за підтримки МОН України, Харківської обласної військової адміністрації, Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, ЮНІСЕФ, що фінансується Республікою Корея, а імплементує його Всесвітня Лютеранська Федерація в Україні, Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Темою другої супервізії було «Почуття провини як чинник емоційного вигорання», в межах якої розглядалися питання:
Почуття провини є одним із базових емоційних станів людини, що виконує важливі регулятивні функції – сприяє рефлексії, формуванню моральних норм, відповідальній поведінці. Однак у періоди соціальної нестабільності, зокрема під час війни, провина може набувати патологічних форм, які значно погіршують психічне здоров’я та якість життя.
Почуття провини – це глибокий, психологічний стан, що супроводжує людину після вчинення чогось морально неправильного, сумнівного або навпаки – бездіяльність тоді, коли на думку людини потрібно було діяти.
Почуття провини – це певний емоційний досвід, який виникає, коли людина вірить або усвідомлює, що вона порушила власні стандарти поведінки або загальнолюдські моральні норми і має нести за це порушення значну відповідальність. Ця емоція є складною і багатогранною.
Почуття провини зазвичай виникає тоді, коли людина свідомо порушує прийняті соціальні чи особисті моральні норми. Це може бути результатом невдало виконаного обов’язку, вчинення неправильного вчинку або просто участь у подіях, які суперечать особистим цінностям. Важливим аспектом є те, що почуття провини передбачає наявність свідомості і відповідальності за свої дії. Вона тісно пов’язана з поняттям боргу, обов’язку, каяття, сорому.
Емоційний вимір почуття провини проявляється в широкому спектрі від елементарного відчуття дискомфорту до глибокого страждання. Зазвичай, це супроводжується внутрішнім діалогом, де людина аналізує власні дії та їхні наслідки. Цей внутрішній конфлікт може викликати тривогу, смуток, а іноді й депресію. Важливо пам’ятати, що реакції на почуття провини індивідуальні, і кожна людина може долати цю емоцію по-своєму.
Слід зазначити, що почуття провини може виникати не лише внаслідок конкретних дій, але і через бездіяльність або відсутність підтримки. Наприклад, свідомість того, що ви могли б допомогти комусь у скрутну мить і не зробили цього, також може породжувати почуття провини. Коли ми відмовляємося вчинити добре, не допомагаємо потребуючим чи ігноруємо моральні принципи. У цьому випадку, внутрішній конфлікт може стати основою для появи почуття провини, що знову ж таки стимулює нас до перегляду своїх дій і виправлення ситуації.
Почуття провини у воєнний час проявляється у таких формах, як:
1. Провина вижившого – емоційна реакція людей, які залишилися живими після бойових дій, терору чи катастрофи, тоді як інші загинули. Такі особи можуть відчувати, що вони «недостойні» життя або що повинні були зазнати тієї ж долі.
2. Провина за бездіяльність – виникає у тих, хто не має можливості або ресурсів активно допомагати (наприклад, служити в армії, волонтерити), і відчуває, що їхній внесок недостатній.
3. Провина біженців і переселенців – пов’язана з тим, що люди, які виїхали у більш безпечні регіони чи за кордон, часто відчувають, що вони «зрадили» тих, хто залишився у зоні війни.
4. Колективна провина – формується у зв’язку з відчуттям належності до певної нації чи соціальної групи та усвідомленням трагедії, що торкається всіх її членів.
5. Етична провина – коли індивід сумнівається у моральній правильності власних дій під час війни (наприклад, різкі рішення щодо виживання, що могли зашкодити іншим).
Допомогти собі подолати цей емоційний стан та зберегти внутрішню психологічну рівновагу стануть у нагоді наступні техніки:
Будьте здорові!
Фасилітована інтервізія до базового тренінгу психосоціальної підтримки
28 жовтня 2025 року відбулася фасилітована інтервізія до базового тренінгу психосоціальної підтримки, що проходила в межах пілотного проєкта ЮНІСЕФ «Забезпечення психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (ПЗПСП) всіх учасників освітнього процесу у прифронтових громадах Харківської області», що фінансується Республікою Корея, а імплементує його Всесвітня Лютеранська Федерація в Україні та за підтримки МОН України, Харківської обласної воєнної адміністрації, Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Харківського національного університету імені В. Каразіна.
Супервізійне заняття відвідали педагогічні працівники Зачепилівського та Кегичівського ліцеїв Берестинського району Харківської області. Метою заняття було підвищення обізнаності учасників щодо питань надання першої психологічної допомоги і психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу; закріплення знань та відпрацювання навичок надання ППД в процесі розв’язання практичних кейсів, які вимагали прояву компетентності в області ПЗСП.
Під час загальноосвітнього психологічного інформування учасники заняття отримали знання про додаткові техніки самопідтримки та основні принципи застосування стандартизованих психодіагностичних інструментів в освітньому середовищі, настанови про можливість проходження онлайн тренінгів «Як надавати первинну підтримку особам, що пережили гендерно зумовлене насильство» та «Захист від сексуальної експлуатації та наруги».
Зустріч із педагогічним колективом Харківського ліцею №58
23 жовтня 2025 року в межах співпраці кафедри здоров’я людини, реабілітології і спеціальної психології ХНПУ імені Г.С. Сковороди із закладами загальної середньої освіти м. Харкова відбулася зустріч докт. пед. наук, доцента Наталії НАУМЕНКО і докт. пед. наук, професора Олени КАЗАЧІНЕР із педагогічним колективом Харківського ліцею №58.
За запрошенням керівництва освітнього закладу Наталія Вікторівна та Олена Семенівна для обговорення на засіданні педагогічної ради представили доповіді, які в умовах сучасних викликів заслуговують на увагу освітянської спільноти, а саме: «Роль учасників освітнього процесу у забезпеченні психічного здоров’я та психосоціальної підтримки у закладах загальної середньої освіти» (Наталія НАУМЕНКО) та «Використання вчителем стратегій класного менеджменту в інклюзивному класі» (Олена КАЗАЧІНЕР).
Питання психічного здоров’я та психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу набуває ключового значення в системі загальної середньої освіти України. Виклики, які стоять сьогодні перед українським суспільством висувають нові вимоги до психологічної служби, що полягають не лише у діагностиці чи корекції психічних станів учасників освітнього процесу, але й їхнє просвітництво, превенція, підтримка, формування психологічної компетентності.
На сьогодні постає гостра потреба у реформуванні психологічної служби освіти, зокрема: оновленні її нормативної бази відповідно до сучасних викликів; підвищенні кваліфікації фахівців із урахуванням травматичного досвіду дітей у воєнний час; розширенні міжвідомчої співпраці з медичними, соціальними та громадськими організаціями; створенні системи супервізійної підтримки для самих психологів, які щодня працюють із травмою та стресом.
Одним із головних напрямів реформи визначено маршрутизацію як-от алгоритми перенаправлення випадків, чіткі алгоритми дій у випадках насильства, булінгу, кризової поведінки, коли потрібна допомога поза межами школи або закладу освіти.
Наталією Вікторівною було представлено алгоритм роботи зі складними ситуаціями: запобігання, виявлення та алгоритм дій, а також уніфіковану структуру перенаправлення (протоколи дій у складних ситуаціях).
Важливим елементом, який об’єднує дії всіх учасників освітнього процесу – це надання Першої психологічної допомоги або ППД як сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної психологічної допомоги дітям та дорослих, які зазнали впливу значних стресорів. Педагогічні працівники познайомилися із завданнями, принципами та елементами ППД, ознаки дистресу, дізналися про дії, які необхідно робити та яких потрібно уникати під час надання ППД.
Другим важливим питанням були стратегії класного менеджменту в інклюзивному класі. Класний менеджмент відіграє ключову роль у формуванні соціальної компетентності учнів, оскільки він забезпечує організацію та координацію виховного процесу, створює умови для соціальної взаємодії та сприяє розвитку необхідних соціальних навичок.
Завдання педагога як розробника класного менеджменту включають планування, організацію, мотивацію та контроль, щоб забезпечити ефективне функціонування та розвиток класного середовища, а також досягнення навчальних цілей.
Олена Семенівна розповіла про такі основні стратегії класного менеджменту: принцип структурованості, візуальна підтримка, соціальний розвиток, ефективні способи комунікації, генералізація знань, сенсорні стратегії, збір даних, план управління класом, про основні компоненти ефективного плану управління класом, а також показала добірку ігор та вправ, що дозволять педагогові ефективно управляти класним колективом.
Практико-орієнтований вебінар до Всесвітнього дня психічного здоров’я
16 жовтня 2025 року в межах діяльності Центру ментального здоров’я ХНПУ імені Г.С. Cковороди (керівник – докт. пед. наук, доцент Наталія НАУМЕНКО) за підтримкою психологічної служби ХНПУ імені Г. С. Сковороди (керівник – канд. психол. наук, доцент Тарас ЖВАНІЯ), кафедри здоров’я людини, реабілітології і спеціальної психології та кафедри психології відбувся практико-орієнтований вебінар до Всесвітнього дня психічного здоров’я, що передбачав обговорення таких питань, як:
Організація практичного вебінару до Дня психічного здоров’я є не просто актуальною, а й вкрай важливою подією. Він забезпечує простір для обміну досвідом, впровадження сучасних підходів до підтримки та вироблення дієвих стратегій подолання психоемоційних труднощів, з якими стикається освітянська спільнота сьогодні.
Мета вебінару полягає у підтримці та зміцненні ментального здоров’я освітянської спільноти шляхом надання дієвих, науково обґрунтованих і практично орієнтованих інструментів для підвищення психолого-фізіологічної стійкості. Основна увага приділяється використанню арт-терапевтичних практик, медитативних і тілесно-орієнтованих технік, а також інноваційних підходів до профілактики стресу та професійного вигорання. Завдяки цьому учасники зможуть оволодіти ефективними методами збереження емоційної рівноваги й упевненості, що сприятиме розвитку здорового та стійкого освітнього середовища, здатного витримувати сучасні виклики та постійно вдосконалюватися.
Практичний вебінар був призначений для представників освітньої сфери – педагогів, науковців, науково-педагогічних працівників, керівників закладів освіти, фахівців науково-методичних установ, студентів та вчителів. Він також був корисним усім, хто прагне зміцнити психолого-фізіологічну стійкість, постійно навчатися й розвиватися.
Під час вебінару інноваційні спікери: Тарас Жванія – кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, керівник психологічної служби Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; Наталія Альохіна – кандидат психологічних наук, доцент, сертифікований гештальт-терапевт, тренер-стажер Харківського інституту гештальту і психодрами; Ольга Балюк – професійний психолог, психотерапевт, рекомендований гештальт терапевт, тренер-стажер Харківського інституту гештальт-терапії, Дійсний член громадської спілки «Національна психологічна асоціація», спеціалізується на клінічній психології, сімейній психотерапії, спеціаліст з транзакційного аналізу, арт-терапії, символдрами та НЛП, ведуча майстер-класів і тренінгів в інтерактивному форматі представили ключові практики та ефективні техніки для покращення ментального здоров’я й розвитку стійкості освітян (серед них – арт-терапія, ресурсно-орієнтовані практики, техніки саморегуляції та самодопомоги).
Ми щиро вдячні нашим спікерам за практико-інформоване навчання, а всім учасникам – за активність та інтерес до нашої зустрічі.
Відеозапис вебінару можна переглянути за посиланням: https://youtu.be/7kdiNd6lihY
«Базовий тренінг психосоціальної підтримки»
11-12 серпня 2025 року в межах важливого проєкту «Забезпечення ПЗ (психічного здоров’я) та ПСП (психосоціальної підтримки) всім учасникам освітнього процесу у прифронтових громадах Харківської області» у місті Берестин Харківської області доктором пед. наук, доцентом, керівником Центру ментального здоров’я Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Наталією НАУМЕНКО було проведено «Базовий тренінг психосоціальної підтримки», що є спільним проєктом ЮНІСЕФ, що фінансується Республікою Корея, та імплементується Всесвітньою Лютеранською Федерацією в Україні.
Даний проєкт став можливим завдяки тісній співпраці з МОН України, Координаційним центром з питань психічного здоров’я при Кабінеті міністрів України, Харківською обласною військовою адміністрацією, Харківським національним педагогічним університетом імені Г.С. Сковороди, Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна та громадами області.
В перший і другий день роботи в Берестині навчальний тренінг відвідали педагогічні працівники Зачепилівського, Кегичівського та Сахновщинського ліцеїв Красноградського району, які проходили навчання з 10.00 ранку до 15.00 дня.
Під час першого блоку тренінгу учасники узагальнили та закріпили свої знання та досвід щодо розуміння категорій «стрес» і «травма», познайомилися з його видами, фазами та наслідками; дізналися про травмоінформоване навчання, ознаки травми та принципи адаптації.
Другий блок навчання був присвячений Концепції реформування психологічної служби в Україні, ключовими цілями якої є забезпечення якісної психосоціальної підтримки, підвищення компетенцій фахівців, діджиталізація служби та покращення ставлення до ментального здоров'я.
Учасники розглянули ролі учасників освітнього процесу у ПЗПСП згідно Концепції МОН та базові послуги з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки у закладах загальної середньої освіти, відпрацювали алгоритм надання першої психологічної допомоги учасника освітнього процесу. Важливим елементом другого блоку було розв’язування кейсів, які необхідно було, спираючись на презентовані раніше алгоритми надання першої психологічної допомоги, проаналізувати та надати план вирішення ситуації з прив’язкою до її контексту.
Актуальною проблематикою був наповнений третій блок тренінгу – професійний стрес в діяльності вчителя, синдром емоційного вигорання у вчителів та учнів та його діагностика.
Четвертий, практичний, блок був присвячений стратегіям самодопомоги та ресурсно-орієнтованим вправам, які відпрацьовувалися учасниками під керівництвом тренера.
У цілому тренінг передбачав не просто навчання, а, що головне, – підтримку один одного, щоб знайти нові сили працювати далі та гідно тримати освітній фронт у прифронтових регіонах Харківщини.
Купа позитивних емоцій – радість, задоволення, захоплення, натхнення, впевненість у своїх силах, живе, активне спілкування, – стали не аби яким ресурсом для збереження психічного здоров’я всіх учасників тренінгу!
Глибока вдячність команді Всесвітньої Лютеранської Федерації в Україні, яка разом з нами активно супроводжувала всі етапи впровадження проєкту.
Далі буде……
61002, м. Харків, віл. Алчевських, 29, к. 310.
e-mail: nataliia.naumenko@hnpu.edu.ua
Керівник:
Науменко Наталія Вікторівна,
доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри здоров'я людини, реабілітології і спеціальної психології
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
