Наукова діяльність факультету історії і права

На факультеті історії і права завершився І етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт.

В галузі знань «Географія» переможцями стали:

1 місце – Анна Іванова, 33 група (науковий керівник – Т.С. Коптєва, доктор філософії (PhD) галузь знань 10 Природничі науки спеціальність 103 Науки про Землю, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії).

2 місце – Олексій Мельничук, 33 група (науковий керівник – Ю.І. Муромцева, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії).

В галузі знань «Історія» переможцями стали:

1 місце – Поліна Короваєнко, 42 група (науковий керівник – А.В. Ісхакова, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії).

2 місце – Дмитро Сєргєєв, 22 група (науковий керівник – Л.М. Ямпольська, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії); Вероніка Ющенко, 32 група (науковий керівник – С.О. Микитюк, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін).

3 місце – Анастасія Москальова, 32 група (науковий керівник – М.А. Трубчанінов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії);  Валерія Цицхвая, 31 група (науковий керівник – О.С. Гончарова, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України).

В галузі знань «Право» переможцями стали:

1 місце – Альбіна Максименко, 44 група (науковий керівник – А.В. Плотнікова, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу).

2 місце – Поліна Гєрасєва, 44 група (науковий керівник – Т.А. Павленко, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу); Аліна Гончар, 24 група (науковий керівник – Т.Г. Головань, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу).

3 місце – Аліна Черкашина, 22 група (науковий керівник – О.М. Олійник, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін).

Вітаємо переможців і бажаємо нових успіхів в науково-дослідницькій діяльності!

29 березня 2024 року на базі ХНПУ імені Г.С. Сковороди другий рік поспіль в режимі онлайн було проведено всеукраїнську наукову конференцію «Науково-освітянська еліта та формування інтелектуального потенціалу української нації», присвячену пам’яті доктора історичних наук, професора В.Я. Білоцерківського. Співорганізаторами конференції виступили кафедра історії України ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кафедра філософії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кафедра філософії «Дніпровської академії неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради та кафедра історії і методики навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка.

Участь у роботі конференції взяли більше 80 осіб: викладачі закладів вищої освіти та наукові співробітники установ, докторанти, здобувачі вищої освіти другого і третього рівнів вищої освіти з різних куточків України. Учасників конференції привітали: Бережна С.В. док. філософ. наук, проф., проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та Зеленська Л.Д., док. пед. наук, проф., проф. кафедри освітології та інноваційної педагогіки, декан факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

На пленарному засіданні прозвучали доповіді, присвячені В.Я. Білоцерківському (доц. Чернікова І.В.); участі української науково-педагогічної еліти у проектуванні образу майбутнього України (проф. Висоцька О. Є.); ролі інтелектуальної еліти у забезпеченні духовної безпеки держави (проф. Данильян О.Г., проф. Калиновський Ю.Ю.); впливу освітянської інтелігенції Західної Волині на формування державницької еліти українського народу (проф. Скакальська І.Б.).

Конференція проходила за такими напрямами:

• Філософське осмислення проблеми формування вітчизняної інтелектуальної еліти.
• Науково-освітянська еліта як гарант духовної та інформаційної безпеки українського суспільства.
• Формування інтелектуального потенціалу нації у системі національної освіти.
• Науково-освітянська еліта як інтелектуально-духовне ядро українського суспільства.
• Персоналії науковців та освітян.

V Міжнародна науково-методична конференція

29 березня 2024 р. відбулася V Міжнародна науково-методична конференція «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ» (заочна форма проведення), організаторами якої виступили Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (факультет іноземної філології, кафедра східних мов; факультет історії і права, кафедра всесвітньої історії), Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (Україна), Газіантепський університет (Туреччина), Університет Яманаші (Японія), Телавський державний університет імені Якоба Гогебашвілі (Грузія), Університет імені Дев’ятого вересня (м. Ізмір, Туреччина), Digital School «P2P Communication» (Дубай, ОАЕ), Хейлунцзянський університет (КНР). Метою заходу стала активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, політологія, соціологія, економіка, культура, філософія), обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країн Сходу.

Цього року в конференції взяли участь 230 науковців з України, Туреччини, Китаю, Японії, Грузії, Іраку, Канади. Серед них ‒ 10 викладачів факультету історії і права; 30 здобувачів, які навчаються за ОП «Історія в закладах освіти» за спеціальністю 014.03 Середня освіта (Історія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти; «Історія, правознавство і суспільствознавчі дисципліни» за спеціальністю 014.03 Середня освіта (Історія) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; ОНП «Історія та археологія» за спеціальністю 032 Історія та археологія третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. Сертифікати учасників

За напрямками роботи конференції ‒ «Східна філологія», «Перекладознавство», «Літературознавство», «Методика викладання сходознавчих дисциплін», «Освіта країн Сходу», «Культура та мистецтво країн Сходу», «Культура та мистецтво Туреччини», «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Економіка, політика, соціум країн Сходу» ‒ планується видання збірника матеріалів в електронному форматі, який буде розміщений у репозитарії ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Щиро вдячні всім за співробітництво та підтримку наукової ініціативи у складний для нашої держави період!

З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (факультет іноземної філології, кафедра східних мов; факультет історії і права, кафедра всесвітньої історії), Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (факультет східних мов), Газіантепський університет (Туреччина), Хейлунцзянський університет (КНР), Університет імені Дев’ятого вересня (Ізмір, Туреччина), Телавський державний університет імені Якоба Гогебашвілі (Грузія), Університет Яманаші (Японія), Вища школа іноземних мов Digital School «P2P Communication» (Дубай, ОАЕ) запрошують викладачів, науковців, аспірантів, які викладають, проводять наукові дослідження в галузі східної філології, історії, політики, економіки, культури країн Сходу; студентів, а також представників посольств і консульств, всіх зацікавлених осіб взяти участь у V Міжнародній науково-методичній конференції «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ», яка відбудеться 29 березня 2024 р.

Форма проведення ‒ заочна.

Дедлайн подання матеріалів ‒ 20 березня 2024 р.

Мета конференції: активізація наукових досліджень з проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, економіка, політологія, соціологія, філософія, культура і методика викладання східних мов); обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країнах Сходу.

В рамках конференції передбачено роботу таких секцій:

1. Філологія та перекладознавство;

2. Освіта, виховання у країнах Сходу;

2. Методика навчання сходознавчих дисциплін;

4. Історія Сходу: проблеми теорії та практики;

5. Економіка, політика, соціум країн Сходу;

6. Культура та філософія країн Сходу.

Участь у конференції ‒ безкоштовна.

Звертаємося з проханням передати інформацію зацікавленим особам та організаціям.

Деталі проведення заходу ‒ в інформаційному листі за посиланням.

28 березня 2024 року Комітетом з організації студентських наукових заходів СНТ факультету історії і права було проведено круглий стіл на тему «Видатні історики ХІХ-ХХ ст.».

Захід розпочався з вітального слова декана факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри освітології і інноваційної педагогіки Людмили Дмитрівни Зеленської.

Круглий стіл складався з двох тематичних блоків:

1. Видатні історики України.

1.1. Володимир Антонович (доповідач – Сміян Анна Олександрівна, 11 група)

1.2. Михайло Грушевський (доповідач – Макаренко Анастасія Сергіївна, 11 група).

1.3. Наталія Полонська-Василенко (доповідач – Клочко Тетяна Павлівна, 21 група).

1.4. Дмитро Іванович Багалій (доповідач – Шмалько Денис Вікторович, 32 група)

2. Видатні зарубіжні історики.

2.1. Дуглас Барнет Кореллі (доповідач – Стєкольников Сергій Олексійович, 11 група).

2.2. Ерік Гобсбаум (доповідач – Захарченко Дільдора-Крістіна Алішерівна, 11 група).

2.3. Лоренсо Ріс (доповідач – Ющенко Вероніка Романівна, 32 група).

Доповідачі обговорили головні сторінки життєвого шляху вищезгаданих істориків; з’ясували чинники формування їх світогляду і кола наукових інтересів; проаналізували концепції та ідеї, запропоновані цими видатними науковцями. Учасники круглого столу також спробували визначити, наскільки на професійну діяльність цих видатних істориків ХІХ-ХХ століть впливала методологія інших сфер знання і вивчення яких тем було пріоритетним в той чи інший період.

Модератором заходу виступила студентка 4 курсу (42 група) Поліна Олексіївна Короваєнко. До заходу також долучився координатор з наукової роботи факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Олегович Сєряков.

28 лютого 2024 року (середа) Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (кафедра суспільно-економічних дисциплін і географії факультету історії і права) організовує VІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Географія та туризм» (форма проведення – заочна).

Участь у конференції БЕЗКОШТОВНА!

Планується робота за такими напрямами (секціями):

1. Нові виклики та тенденції в сучасній системі освіти України й світу.

2. Природнича географія та науки про Землю.

3. Реалізація екологічної складової Сталого розвитку та подолання наслідків військових дій в Україні.

4. Реалізація соціально-економічної складової Сталого розвитку та подолання наслідків військових дій в Україні.

5. Тенденції розвитку туристичної галузі в Україні й світі.

6. Рекреаційно-туристичний потенціал України та його відновлення і використання.

Після конференції публікація наукових робіт учасників буде доступною на сайті http://dspace.hnpu.edu.ua. Роботи публікуватимуться в авторській редакції.

Робочі мови конференції – українська, англійська, польська, чеська, німецька, французька.

Форма участі: дистанційна.

Контактна інформація:

Телефони: +38 (057) 700 4801

+38 (09З) 9760258 (viber)

e-mail: hnpu_geography@ukr.net

МАТЕРІАЛИ ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО 26 лютого 2024 року включно.

Докладніша інформація про конференцію прикріплена у світлинах нижче.

Вітаємо здобувачів факультету історії і права, які посіли ІІ та ІІІ місце у науково-розважальному заході ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Науковий Stand up"!Бажаємо нових цікавих конкурсів та перемог!

Грамота команди "Як крижовник, тільки крінжовник"

Грамота команди "Ботанічний сад 2.0."

23 листопада 2023 р. (четвер) відбулася XV науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства, громадянської освіти та географії». Разом з нашим Університетом, співорганізаторами заходу стали Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка і Поморський університет в Слупську (Республіка Польща). На початку конференції вітальні промови виголосили проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, доктор філософських наук, професор Світлана Бережна; проректор з науково-педагогічної роботи Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, доктор педагогічних наук, професор Григорій Луценко; професор, доктор габілітований Роман Томашевський (Інститут педагогіки, Поморський університет в Слупську).

На пленарному засіданні були заслухані три доповіді, які розкривали різні аспекти одного з ключових тематичних вимірів цьогорічної конференції – використання історичних джерел і здобутків історіографії у навчальному процесі. Свої наукові наробки презентували доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Андрій Гриценко; професор, доктор габілітований Роман Томашевський (Заклад загальної педагогіки i методології наук, Інститут педагогіки, Поморський університет в Слупську, Республіка Польща); доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Ольга Ніколаєнко. Доповіді викликали жвавий інтерес в аудиторії, спричинили численні питання та жваве обговорення заявленої проблематики.

Пленарне засідання було поєднане з презентацією Матеріалів XІV Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства, громадянської освіти та географії» (до 300-річчя з дня народження Г. С. Сковороди) (Харків, 18 листопада 2022 р.) / за ред. Людмили Зеленської, Сергія Сєрякова, Тотраза Місостова. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2023.

Під час конференції також плідно працювали чотири тематичні секції:

1. Інноваційні підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти (модератор – Тотраз Місостов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, керівник навчально-методичного центру факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди);

2. Наукове підґрунтя шкільного курсу історії: використання джерел і здобутків історіографії на рівні середньої освіти (модератор – Сергій Сєряков, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, координатор з наукової роботи факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди);

3. Використання сучасних інформаційних технологій та проєктної діяльності в освітньому процесі: проблеми та нові перспективи (модератор – Лариса Ямпольська, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди).

4. Викладання в умовах війни: нові виклики, реалії, засоби реалізації поставлених завдань (модератор – Микола Трубчанінов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди).

Наприкінці конференції відбулася тематична дискусія «Розвиток сучасної освіти в Україні: нові виклики та випробування» (співмодератори – Сергій Сєряков, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, координатор з наукової роботи факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; Тотраз Місостов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, керівник навчально-методичного центру факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди). Також було підведено підсумки роботи секцій і ухвалено заключну резолюцію конференції.

Загалом в її роботі взяв участь 41 доповідач (в т.ч. 3 з них репрезентувало закордонні навчальні заклади). Важливою рисою цього заходу стала присутність численних представників ЗЗСО, викладачів, аспірантів і студентів університетів, що зробило його дієвою платформою для трансферу знань і методичних наробок та обміну педагогічним досвідом. Конференція пройшла у приязній і змістовній інтелектуальній атмосфері. Вона позначилася численними цікавими ідеями, доречними паралелями та пропозиціями щодо подальшого вивчення заявленої тематики. Сподіваємося, що цей науковий захід надасть потужний поштовх подальшій плідній роботі у сфері методики навчання історії, правознавства, громадянської освіти та географії.

Більше фото

3 листопада 2023 р. (пятниця) на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулася гостьова лекція докторки габілітованої, професорки Гданського університету Маґдалени Новак на тему «Митрополит Андрей Шептицький і його національний вибір».

Захід розпочався з вітального слова декана факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри освітології і інноваційної педагогіки Людмили Зеленської. Вона привітала шановну польську дослідницю і підкреслила значущість теми лекції з точки зору вивчення історії України кінця ХІХ — початку ХХ ст. Після цього модератор зустрічі – координатор з наукової роботи факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Сєряков — ознайомив численних учасників заходу з принципами організації роботи і передав слово пані проф. Маґдалені Новак. Дослідниця з Гданського університету ознайомила присутніх із ключовими моментами біографії митрополита Андрея Шептицького, розглянувши їх крізь призму формування його національної самосвідомості. На думку пані професор Маґдалени Новак, цей процес був еволюційним, полягаючи в повільному переході від домодерної «річпосполитської» до модерної русинської/української ідентичності. Набувши цю останню, майбутній митрополит УГКЦ, на думку гданської дослідниці, однак й надалі не поривав із польським середовищем. Аналіз сторінок біографії Андрея Шептицького поєднувався з ретельною характеристикою методології дослідження, зверненням до концепції «уявних спільнот» Бенедикта Андерсона, висвітленням міжнаціональних відносин в Галичині кінця ХІХ — початку ХХ ст. і тодішньої ситуації всередині УГКЦ.

Лекція викликала величезний інтерес у викладачів, аспірантів і студентів, в чому пересвідчують цікаві питання і змістовна дискусія!

В рамках гостьової лекції також відбулася презентація українського перекладу монографії пані проф. Магдалени Новак «Два світи. Проблема національної ідентифікації Андрея Шептицького в 1865-1914 роках» (переклад Андрія Павлишина).

3 листопада 2023 р. (пятниця), о 19.00 (UTC +2), на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбудеться гостьова лекція докторки габілітованої, професорки Гданського університету Маґдалени Новак на тему «Митрополит Андрей Шептицький і його національний вибір».

Вітальне слово – Людмила Зеленська, декан факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології і інноваційної педагогіки.

Модератор – Сергій Сєряков, координатор з наукової роботи факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії.

Митрополит Андрей Шептицький є одним з найяскравіших уособлень історії Галичини кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. Походячи з польського і католицького середовища, він зрештою перетворився на центральну фігуру українського релігійного і національно-культурного життя в цьому регіоні, послідовного прихильника створення українцями власної держави. Що стало ключовим фактором набуття Андреєм Шептицьким української ідентичності? Які саме події у житті майбутнього митрополита найбільше вплинули на його національний вибір? Яким було ставлення Андрея Шептицького до польської культури і політичного середовища Галичини?

Відповідь на ці та інші питання Ви зможете отримати, відвідавши цей захід за посиланням https://meet.google.com/tyz-ruxm-wsa

В рамках гостьової лекції також відбудеться презентація українського перекладу монографії пані проф. Магдалени Новак «Два світи. Проблема національної ідентифікації Андрея Шептицького в 1865 – 1914 роках».

Запрошуємо науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів!

13 жовтня 2023 року на факультеті історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбулася традиційна щорічна наукова студентсько-учнівська конференція «ХХІІ КОЗАЦЬКІ ЧИТАННЯ», присвячена 375-й річниці початку Національно-визвольної революції середини - другої половини XVII ст. та обрання гетьманом Богдана Хмельницького.

У цьому році кількість учасників була надзвичайно високою - 126 учнів та здобувачів. Конференцію відкрив ректор, д.п.н., проф., член-кореспондент НАПН України, Отаман ГО "Окремий науково-освітній центрУкраїнського козацтва імені Г.С. Сковороди", генерал-отаман УК Бойчук Ю.Д. Юних учасників також привітала декан факультету історії і права, д.п.н., проф. Зеленська Л.Д.

Робота учасників конференції відбувалася у 5 секціях.

Секція 1. Богдан Хмельницький – гетьман Війська Запорізького. Модератор: к.і.н., доц. кафедри історії України Гончарова О.С.

Секція 2. Історія українського козацтва в особах. Модератор: к.і.н., доц. кафедри історії України Чернікова І.В.

Секція 3. Військова справа Запорозької Січі. Модератор: к.і.н., доц. кафедри всесвітньої історії Вороніна М.С.

Секція 4. Повсякденне життя та побут українського козацтва. Модератор: к.і.н., доц., завідувачка кафедри історії України Мартинова І.С.

Секція 5. Актуальні проблеми української та всесвітньої історії. Модератор: к.і.н., доц., в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Л.М.

"Козацькі читання", які відбулися вже 22 рік поспіль, засвідчили високий інтерес молоді до козацької проблематики. Дякуємо всім учасникам за цікаві доповіді та презентації!

З програмою конференції можна ознайомитись за посиланням.

15 вересня 2023 р. (п’ятниця) на факультеті історії і права відбувся вебінар на тему «Академічна доброчесність у наукових дослідженнях здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету історії і права (спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія)». Директор Наукової бібліотеки ХНПУ імені Г.С. Сковороди, Олена Геннадіївна Коробкіна, ознайомила магістрантів факультету історії і права із переліком законодавчих документів, що регулюють різні аспекти академічної доброчесності; принципами і головними шляхами її забезпечення в ХНПУ імені Г.С.Сковороди; алгоритмом перевірки наукових публікацій на унікальність; найпоширенішими помилками авторів, які можуть призвести до збільшення відсотка запозичень у тексті. Чимало уваги було також приділено правилам оформлення цитувань, посилань і списку використаних джерел та літератури у наукових роботах. Вебінар викликав чималий інтерес серед магістрантів факультету історії і права, які отримали вичерпні відповіді на свої питання, покращивши тим самим власну обізнаність у питаннях академічної доброчесності.

          Захід було організовано у співпраці з Науковою бібліотекою ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

ІІ Круглий стіл за міжнародною участю «Мир. Безпека. Освіта», присвячений 10-й річниці Дня українських миротворців

14 липня 2023 р. на факультеті історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбувся ІІ Круглий стіл за міжнародною участю «Мир. Безпека. Освіта», присвячений 10-й річниці Дня українських миротворців.

Захід відбувся під егідою: Міністерства освіти і науки України, Харківської міської ради, Департаменту освіти, Департаменту міжнародного співробітництва, Департаменту по роботі з громадськими об’єднаннями, Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту, Міжнародної асоціації миротворців ООН «Солдати миру» AISP/SPIA, ГО «Об’єднання миротворців ООН, учасників міжнародних операцій та інвалідів війни», Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса, ГО «Окремий науково-освітній центр українського козацтва імені Г.С. Сковороди.

У круглому столі взяли участь науковці, освітяни, представники Департаментів Харківської міської ради, учасники миротворчих місій ООН, співробітники міжнародних неурядових організацій, представники ЗСУ та Національної поліції України, члени міжнародних миротворчих організацій, громадських об'єднань України, вчителі, студенти, учні.

Всіх учасників заходу привітав доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Бойчук Юрій Дмитрович. У своєму вітальному слові Юрій Дмитрович відзначив рішучі кроки України до перемоги, важливість безпеки та миру, внесок освітянського фронту.

З вітальним словом виступила директорка Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, доктор юридичних наук, професор Батиргареєва Владислава Станіславівна.

Перша тематична панель була присвячена актуальним проблемам встановлення та підтримки миру. Модератор – Корж Ганна Вікторівна, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Підіймалися питання психологічних аспектів миротворчої діяльності учасників операцій ООН з підтримання миру та безпеки, актуальні питання співпраці України та Європи в умовах воєнного стану, проблема боротьби з насильством за гендерною ознакою та захист уразливих категорій цивільного населення в миротворчих операціях.

Друга тематична панель торкалася діяльнісного аспекту участі українських миротворців у місіях ООН з підтримання миру, використання потенціалу громадських ветеранських миротворчих організацій на прикладі ГО «Об'єднання миротворців ООН, учасників міжнародних операцій та інвалідів війни». Модератор – Дорошенко Олександр, в.о. голови правління Громадського об'єднання миротворців ООН.

Учасники третьої тематичної панелі розкрили питання цінності миру і безпеки, педагогіки миру, проаналізували українську систему освіти та діяльність ХНПУ імені Г.С. Сковороди в умовах сучасних викликів. Модератор – Сєряков Сергій Олегович, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, координатор з наукової роботи факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Під час дискусії учасники круглого столу відпрацювали пункти резолюції, в якій зазначили своє бачення мирної, незалежної, вільної України-переможниці.

Дякуємо всім учасникам за плідну співпрацю! Слава Україні!

Більше фото за посиланням

Радо запрошуємо науково-педагогічних працівників і здобувачів освіти відвідати заходи в рамках Тижня науки на факультеті історії і права

Нові кордони між історією і пропагандою (на прикладі викладання питань історії освіти)

Навчально-методичний центр факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди запрошує всіх бажаючих взяти участь у методичному вебінарі «Нові кордони між історією і пропагандою (на прикладі викладання питань історії освіти)», який відбудеться в рамках циклу методичних вебінарів «Нові підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії».

Час і дата проведення – 21.04.2023 р. (п’ятниця) о 14.30

Режим проведення – онлайн

Посилання на конференцію: https://meet.google.com/uzx-mnsy-qjm

Спікер вебінару – доктор ґабілітований, професор Роман Томашевський (Кафедра загальної педагогіки і методології наук, Інститут Педагогіки, Академія Поморська в Слупську, Республіка Польща).

Вітальне слово – декан факультету історії і права ХНПУ імені Г.С.Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Людмила Зеленська.

Модератори заходу:

– керівник навчально-методичного центру факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов;

– координатор з наукової роботи факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Сєряков.

Проф. Роман Томашевський зосередиться на аналізі специфіки різних історичних перспектив (наукової, буденної, шкільної і ін.) та з’ясує, де саме проходять кордони між минулим і сучасністю в процесі викладання історії. Як співвідносяться між собою рівні виховання і викладання історії? Яку роль відіграють підручники в межах середньої освіти і яким має бути викладання історії в університеті? Наскільки потужний вплив на зміст історичної освіти справляють політика і ЗМІ?

Відповідь на ці та інші питання Ви зможете отримати, відвідавши наш вебінар. Запрошуємо вчителів, науково–педагогічних працівників, аспірантів, здобувачів вищої освіти!

24 березня 2023 р. відбулася ІV Міжнародна науково-методична конференція «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ» (заочна форма проведення), організаторами якої виступили Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (факультет іноземної філології, кафедра східних мов; факультет історії і права, кафедра всесвітньої історії), Газіантепський університет (Туреччина), Хейлунцзянський університет (КНР), Університет Яманаші (Японія), Університет імені Дев’ятого вересня (м. Ізмір, Туреччина), Digital School «P2P Communication» (Дубай, ОАЕ).

Метою заходу стала активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, політологія, соціологія, економіка, культура, філософія), обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країн Сходу.

У цьому році конференція об’єднала близько 200 науковців з України, Туреччини, Китаю, Японії, Грузії, Азербайджану, Іраку. Серед них ‒ 9 викладачів факультету історії і права; 34 здобувачі, які навчаються за освітньою програмою «Історія в закладах освіти» за спеціальністю 014.03 Середня освіта (Історія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти; «Історія, правознавство і суспільствознавчі дисципліни» за спеціальністю 014.03 Середня освіта (Історія) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; освітньо-науковою програмою «Історія та археологія» за спеціальністю 032 Історія та археологія третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.

За напрямками роботи конференції ‒ «Східна філологія», «Перекладознавство», «Літературознавство», «Методика викладання сходознавчих дисциплін», «Освіта країн Сходу», «Культура та мистецтво країн Сходу», «Культура та мистецтво Туреччини», «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Економіка, політика, соціум країн Сходу» ‒ планується видання збірника матеріалів в електронному форматі, який буде розміщений у репозитарії ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.

Сертифікати.

Посилання на збірники матеріалів:

Сходознавство. Актуальність та перспективи [Електронне видання]: матеріали доп. ІV Міжнар. наук.-метод. конф., Харків, 24 берез. 2023 р. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди; [редкол.: Н. В. Руда (голова) та ін.]. Харків: [б. в.], 2023. Ч. 1. 255 с.

Сходознавство. Актуальність та перспективи [Електронне видання]: матеріали доп. ІV Міжнар. наук.-метод. конф., Харків, 24 берез. 2023 р. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди; [редкол.: Н. В. Руда (голова) та ін.]. Харків: [б. в.], 2023. Ч. 2. 198 с.

01 жовтня 2022 року до Дня працівника освіти проведено мастермайнд «Наближення до Європейського Союзу через високі стандарти в юридичній освіті». Організували науковий захід кафедра цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського та кафедра державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

З програмою заходу можна ознайомитись за посиланням

ГОЛОВА СНТ – Микита Красновський (21 група)

ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ СНТ – Анастасія Ілющенко (45 група)

СЕКРЕТАР СНТ – Валерія Коваль (21 група)

КОМІТЕТ З ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Голова – Ілона Крисенко (32 група)

Заступник Голови – Вероніка Гордєєва (14 група)

КОМІТЕТ З ОРГАНІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ЗАХОДІВ

Голова – Поліна Короваєнко (32 група)

Заступник Голови – Поліна Гєрасєва (34 група)

КОМІТЕТ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ І АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ

Голова – Софія Васильченко (14 група)

Заступник Голови – Тетяна Капля (32 група)

МЕДІЙНИЙ КОМІТЕТ

Голова – Юлія Андрєєва (45 група)

Заступник Голови – Грідчина Анна (21 група)

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Голова – Софія Баранник (34 група)

Заступник Голови – Софія Краснік (33 група)

Кафедра історії України успішно працює над науково-дослідною темою «Історія України: проблеми суспільного, політичного, культурного, економічного розвитку». Зокрема, активно розробляються такі її тематичні аспекти:

• археологія та давня історія Дніпро-Донського лісостепу у ранньому середньовіччі (в т.ч. історія населення Хозарського каганату і слов’яно-хозарських відносин);
• етнонаціональні процеси та історія етнічних меншин в Україні;
• історія шкільництва на Слобожанщині у ХІХ – ХХ ст.;
• польська громада Наддніпрянщини в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;
• історія вітчизняної історіографії доби позитивізму (1860 – 1920-ті рр.), теорія, методика та історія джерелознавства історії України;
• охорона, вивчення, збереження та використання культурної спадщини Харківщині у 1920 – червні 1941 рр.;
• історія демографічних і міграційних процесів на Слобожанщині.

Колектив кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії проводить активну науково-дослідницьку діяльність щодо:

• економічної політики України;
• пріоритетних напрямів і проблем розвитку економіки України;
• розвитку відновлювальної енергетики у світовій економіці і в Україні та її впливу на національну економіку;
• міжнародної міграції капіталу та робочої сили;
• особливостей інвестиційного клімату в економіці України та напрямів його удосконалення;
• мотивації працівників підприємств;
• соціальної економіки, розвитку та функціонування підприємництва в національній економіці;
• загальної географії, гідрології, екології, фізичної географії України, географії туризму, антропогенного ландшафтознавства, туристичного краєзнавства;
• методики викладання географії та економічних дисциплін;
• висотної диференціації гірничопромислових ландшафтів Криворіжжя, історії формування та структури Криворізької ландшафтно-технічної системи, раціонального природокористування;
• дослідження демографічного, трудового та рекреаційно-туристичного потенціалу України;
• використання статистичних методів в географії;
• економічної та соціальної географії країн світу та України.

Кафедра філософії проводить наукові дослідження у рамках підтеми «Філософія освіти і духовне оновлення українського суспільства», яка є складовою комплексної теми наукових досліджень Інституту вищої освіти АПН України і Центру філософії освіти при кафедрі філософії ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Філософські засади трансформації вищої освіти в Україні на початку ХХІ століття». 

Пріоритетними тематичними напрямами наукової діяльності викладачів кафедри є наступні:

• людина і освіта у добу глобалізації, суспільство знань як світове суспільство;
• філософія як дидактичний проєкт;
• філософська освіта у сучасних соціокультурних контекстах, педагогічна складова у політичних ідеологіях, політична антропологія;
• історія філософії;
• теорія пізнання;
• культурологія;
• філософія освіти;
• філософська антропологія;
• філософія науки;
• філософія освіти;
• філософія культури;
• філософія права;
• комунікативна практична філософія;
• соціальна філософія;
• теорія антропосоціогенезу.

Кафедра всесвітньої історії успішно працює над науково-дослідною темою «Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії». Її головними тематичними складовими є:

• історія єзуїтського шкільництва в Речі Посполитій у другій половині ХVII ст.;
• історія польської історіографії ХІХ – ХХ ст.;
• історія повсякденного життя молоді в періоди соціальних трансформацій;
• історична антропологія, культурна історія;
• теорія і практика міжнародних відносин;
• історія становлення та діяльності неурядового сектору в Польщі;
• політико-ідеологічні доктрини світу, партійні системи і суспільно-політичні рухи в Європі у ХІХ – на початку ХХІ ст.;
• гендерні дослідження, жіноча історія;
• соціальна історія України 1920 – 30-х рр.;
• генеалогічні дослідження регіонального соціуму;
• історичне краєзнавство;
• музеєзнавство;
• історія науки і техніки;
• регіоналістика;
• новітня історія країн мусульманського Сходу;
• інтеграційні процеси в Європі і Велика Британія (1973 – 1997 рр.); 
• історія Другої світової війни.

Наукова робота кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу здійснюється у відповідності до кафедральної теми: «Проблеми Європейської інтеграції держави і права України». Науково-дослідницька діяльність викладачів кафедри зосереджується насамперед на таких тематичних напрямах:

• конституційне право України;
• адміністративне право України;
• правові проблеми державного будівництва і розвитку місцевого самоврядування в сучасній Україні;
• фінансове право України;
• податкова політика України в контексті європейської інтеграції;
• державне право зарубіжних країн;
• міжнародне публічне право;
• право Європейського Союзу;
• проблеми адаптації законодавства України до законодавства розвинутих європейських країн і Європейського Союзу;
• кримінальне право України;
• кримінальне процесуальне право України;
• проблеми адаптації кримінального законодавства України до норм Європейського Союзу;
• проблеми європейської інтеграції.

Наукова робота кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського здійснюється в межах кафедральної теми «Реалізація Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей». Пріоритетними тематичними напрямами досліджень є:

• реалізація Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей;
• проблеми волі та свободи волі сторін трудового договору;
• проблеми співвідношення приватних та публічних інтересів у трудовому праві;
• проблеми правового регулювання трудових правовідносин;
• проблеми правового регулювання трудового договору;
• тенденції розвитку трудового права;
• проблеми правового регулювання соціального діалогу;
• трудова міграція;
• проблеми правового регулювання гідної праці;
• принципи трудового права;
• соціальне забезпечення сімей з дітьми.

Наукова робота кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін здійснюється в рамках комплексної науково-дослідної теми: «Правове виховання молоді в умовах формування громадянського суспільства». Головними напрямами наукової діяльності викладачів є наступні:

• історія держави і права України;
• історія держави і права зарубіжних країни;
• історичний розвиток прав і свобод людини і громадянина;
• менеджмент в закладах середньої та вищої освіти;
• історичний розвиток правових систем та сімей у світі;
• історія правової освіти в Україні;
• становлення та розвиток правоохоронних органів в Україні;
• формування та розвиток органів влади в сучасній Україні.