ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА
3 квітня 2024 року успішно відбулося засідання студентського наукового гуртка кафедри українознавства і лінгводидактики імені професора О.Г. Муромцевої (секція "Українознавчі студії"), присвячене історії, постатям, актуальним проблемам минулого й сьогодення української освіти й педагогіки.
Студенти й усі відвідувачі секції заслухали цікаві, змістовні доповіді, повідомлення, після чого відбулося жваве обговорення проблем сучасної україністики.
Дякуємо студентам і керівникам секції - доцентам Варич Наталії Іванівні й Петровій Озель Лілії Павлівні за цікаве й продуктивне наукове спілкування.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ «ЛИСТИ ВІЙНИ»
28 березня 2024 року відбулася презентація книги «Листи війни», у якій уміщені тексти, написані нашими студентами впродовж двох років — 2022-го й 2023-го. У березні першого року війни в університеті було організовано творчий проєкт «Листи війни», на який відгукнулося багато студентів різних курсів з усіх факультетів. Ці листи мають велику емоційну силу, вони зафіксували ті почуття, які вже стали пам’яттю, вербальною фіксацією цієї війни. Тож ректор нашого університету запропонував зробити окреме видання, щоб зберегти цю пам’ять.
Книга проілюстрована картинами студентів факультету мистецтв нашого університету. Тож дякуємо нашим художникам і графікам за потужний мистецький голос. Дизайн-макет й верстку книги зробила наша випускниця — філолог і вебдизайнер Тетяна Лисиченко, редакційна колегія видання — викладачі кафедри українознавства і лінгводидактики, відповідальна за випуск — професор Олена Маленко; рецензенти книги проректор з навчально-виховної роботи університету Наталія Борисенко й декан українського мовно-літературного факультету Костянтин Голобородько.
Автори опублікованих листів зверталися до воїнів ЗСУ, воєначальників, тероборонців, волонтерів, комунальників, до рідних людей, зокрема мам і батьків, братів, сестер, дідусів і бабусь, до коханих, друзів, до свого дому, України, українців, часу, до самої війни.
Особливо зворушують листи великої поваги до наших захисників, розуміння їхньої важкої воєнної праці й відповідальності, підтримка, побажання їм найміцнішого здоров’я.
Презентацію видання відкрив автор ідеї й передмови — ректор університету Юрій Бойчук. А далі студенти кожного з факультетів розповідали про свої листи, почуття, емоції. Наш факультет представила студентка ІІІ курсу Вікторія Федоренко, яка писала листа Валерію Залужному.
Завершили презентацію виступи присутніх викладачів, гостей.
Це було дуже емоційне спілкування, де лунали слова й наповнювалися сльозами очі; де звучав біль війни й водночас стійка віра студентів у Перемогу. «Невдовзі нас чекає Перемога, адже добро завжди перемагає зло», — написала у своєму листі студентка факультету соціальних і поведінкових наук Юлія Силиверст.
Дякуємо всім, хто долучився до створення цієї книги та її підтримки.
Тож разом до Перемоги! Слава Україні!
ПРОФОРІЄНТАЦІЙНИЙ ЗАХІД У МЕТРОШКОЛІ!
26 березня наші студенти презентували український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка для майбутніх абітурієнтів.
На цьому заході були присутні учні більш ніж з 25 шкіл міста Харкова, які зацікавилися нашим університетом і, безпосередньо, факультетом.
Студенти УМЛФ на достойному рівні розповіли про власний факультет, його специфіку, переваги й деталі навчання, а також про гуртки, додаткові дисципліни, викладачів, кафедри й найголовніше - студентське життя загалом!
Участь у цій акції дозволила учням зрозуміти, що вибір українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди – це не лише можливість отримати якісну освіту, але й відкрити для себе захопливу та важливу професійну сферу, яка дозволить стати справжнім керівником майбутніх поколінь.
Ми будемо раді побачити 1-го вересня 2024 року нові, талановиті та зацікавлені обличчя першокурсників. Чекаємо саме на вас!
Декан українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка Голобородько Костянтин Юрійович привітав гостей із Шевченківськими днями та вкотре наголосив про велич та незламність Кобзаря.
Координатор з виховної роботи Жаннетта Альбертівна Юр’єва під час своєї промови наголосила про всесвітнє шанування Тараса Григоровича.
Продовжили захід захопливою мінілекцією «Дитячі та юнацькі роки Тараса Шевченка», яку підготував студент 13 СО групи Трегуб Олександр. Потім присутні отримали порцію передбачень з цитатами з віршів Шевченка.
Наступним кроком була інтерактивна частина, де наші любі меломани продемонстрували потужні знання у конкурсі «Угадай пісню з цитатами». Також перевірили ерудицію на знання фактів з життя митця.
Трішки пофантазувавши, наші студенти створили «Інстаграм Кобзаря», осучаснивши образ поета.
До заходу доєдналося чимало студентів не тільки з УМЛФ, а й з інших факультетів. Наприкінці гості подякували за організацію цікавого заходу, на якому дізнались багато корисного та отримали море позитивних емоцій.
Фотоконкурс до Дня народження Т.Г. Шевченка
Дякуємо нашим учасникам за їх активність, креативність та постійну підтримку наших ідей!
Журі розглянули роботи учасників і розподілили призові місця:
Результати фотоконкурсу:
1 місце - Врабій Анастасія, Врабій Вікторія, 3 Р група;
2 місце - Неронова Олена, Шуляк Аліна, 13 СО група; Полуйко Єлизавета, 11Ф група;
3 місце - Гонтар Софія, Котляревська Софія, 13 СО група, Коваленко Тетяна 22 СО група.
Лауреатами конкурсу стали: Залеська Карина, Верещака Анна, Білицька Катерина, 34 СО група, Федоренко Вікторія, 31 Ф група.
Ми дуже цінуємо вас, наші чарівні студенти!
Бажаємо вам наснаги, терпіння та нових звершень!
Відеоконкурс декламації віршів Т.Г. Шевченка
1 місце посіли учасники з поезією Т.Г. Шевченка «Минають дні, минають ночі...»:
Котляревська Софія, 13 СО група;
Неронова Олена, 13 СО група;
Трегуб Олександр, 13 СО група;
Залеська Карина, 34 СО група.
2 місце посіла студентка 34 СО групи Верещака Анна з поезією Т.Г. Шевченка «Думка» та учасники з поезією Т.Г. Шевченка «І досі сниться під горою»:
Онопрієнко Аліна 22 СО група;
Гонтар Софія 13 СО група;
Шуляк Аліна13 СО група.
3 місце посів студент 11 Ф групи Никоненко Владислав з поезією Т.Г. Шевченка «Заповіт», студентка 31 Ф групи Федоренко Вікторія з поезією Т.Г. Шевченка «Мені однаково» та учасники з поезією Т.Г. Шевченка «Мені однаково»:
Врабій Анастасія 3 Р група;
Врабій Вікторія 3 Р група;
Полуйко Єлизавета 11 Ф група.
Вітаємо наших конкурсантів, бажаємо подальших перемог та втілення мрій!
ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ВАЛЕРІЯ РОМАНОВСЬКОГО
23 лютого, наша УМЛФська родина зібралася на онлайн-заході, аби вшанувати пам'ять Романського Валерія Станіславовича – українського історика, культуролога, пам'яткознавця, документознавця, архівознавця та захисника України.
Декан УМЛФ Голобородько Костянтин Юрійович та координатор з виховної роботи Юр'єва Жаннетта Альбертівна під час своїх промов нагадали про 10 років війни та 2 роки повномасштабного вторгнення росії на територію України та закликали пам'ятати тих, завдяки кому ми маємо змогу працювати та навчатись.
Мельників Ростислав Володимирович поділився світлими спогадами про студентські роки, проведені разом із Валерієм Станіславовичем та подальшу спільну наукову діяльність.
Маленко Олена Олегівна з теплотою в серці висловила спогади про нашого захисника, якого вона знала як скромну, вольову, далекоглядну людину та відзначила його безмежний внесок, зроблений для розвитку історії.
Після перегляду архівних відео та фотоматеріалів вшанували пам'ять героя хвилиною мовчання.
Світла пам'ять Вам, Валерію Станіславовичу!
ЗУСТРІЧ УМЛФ З АМЕРИКАНСЬКИМ ВОЛОНТЕРОМ
9 лютого 2024 року на факультеті відбулася онлайн зустріч з американським волонтером Адріаном Томпертом, який займається волонтерською діяльністю у Харкові - допомагає на кухні готувати їжу для різних верств населення.
Волонтер розповів про свій нещодавній приїзд в Україну, Київ, Харків.
Поділився враженнями від міста, харків'ян, висловив свою зацікавленість історією України, їжею, знайомством з новими друзями.
Особливо цікавою була розповідь про вивчення ним української мови.
Зустріч була дуже натхненною і викликала позитивні емоції.
ЗАХІД ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Г.С. СКОВОРОДИ
На відзначення Сковородинівського тижня викладачі кафедри українознавства і лінгводидактики українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка провели засідання українознавчої наукової студії – «Символіка духовної й матеріальної культури у творчості Григорія Сковороди».
Динамічним завершенням став бліц-конкурс ораторської майстерності «Сковорода і сучасність», у якому Діану Слюсаренко – студентку 32СО групи відзначено в номінації "Сценічна майстерність".
6 грудня 2023 року відбувся шкільний захід в офлайн-форматі для здобувачів середньої освіти, п'ятого класу (Нової української школи), що був присвячений Дню Святого Миколая.
До заходу долучився декан українського мовно-літературного факультету, ГОЛОБОРОДЬКО Костянтин Юрійович, доктор філологічних наук, професор, який зміг активно підтримати новорічну атмосферу та здійснити роль Святого Миколая для учнів.
Узяли активну участь також у заході: МАЛЕНКО Олена Олегівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри українознавства та лінгводидактики, яка стала ідейником цього новорічного, святкового заходу для маленьких розумників.
ЮР'ЄВА Жаннетта Альбертівна – координатор з виховної роботи факультету, викладач кафедри практики англійського усного і писемного мовлення, яка допомогла здійснити успішну підготовку в реалізації проєкту для справжніх креативних дослідників.
До цієї події активно долучилися представники Студентської ради факультету, які змогли привітати учнів та здійснити справжнє свято для всіх, зокрема Вікторія ФЕДОРЕНКО, Аліна КОКОРІНА, Ганна ПІСКУН, Дар'я ПЯТІНА, Олена НЕРОНОВА.
Представники Студентської ради розповіли учням-НУШівцям про цікаві факти з життя святого Миколая, прикмети, які маємо на цей святковий день, про важливі таємниці Святителя, а саме, як вдалося йому стати улюбленцем усього народу. Учні мали можливість почути цікаву легенду про святого Миколая та його маленького друга, віслюка, і після цього – здійснити справжній творчий пошук моркви в кабінеті.
Представники Студентської ради продовжили святковий захід виконанням руханки для маленьких дослідників. Учні проявили креативність, додавали власні рухи, та активно підтримували ведучих заходу.
Наприкінці зустрічі на учнів очікував справжній сюрприз від українського мовно-літературного факультету, - до заходу долучився Святий Миколай, який активно привітав дітей зі святом та приніс із собою подарунки для маленьких розумників!
Щиро вітаємо із прийдешніми святами та зичимо гарного новорічного настрою! Разом до Перемоги!
ДИСКУСІЙНА ЗУСТРІЧ «ЖИТТЯ НЕСКОРЕНИХ»
30 листопада відбулася надзвичайно важлива дискусійна зустріч під назвою "Життя нескорених", до якої долучилися український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка, факультет іноземної філології та факультет природничої, спеціальної і здоров'язбережувальної освіти.
На заході були присутні: декан українського мовно-літературного факультету ГОЛОБОРОДЬКО Костянтин Юрійович та координатор з виховної роботи ЮР'ЄВА Жаннетта Альбертівна, декан факультету природничої, спеціальної і здоров'язбережувальної освіти МИКИТЮК Сергій Олександрович, а також президент БФ "Громадянин" – Олена ШМІДТ.
На цій зустрічі студенти та викладачі отримали унікальну можливість поспілкуватися з винятково мужньою особистістю – ветераном російсько-української війни, оператором безпілотних літальних апаратів (БПЛА) Олексієм Федоренком, відомим за позивним ФРОДО. Учасники заходу зазирнули в надзвичайну історію нашого Героя, дізнавшись про його неймовірні випробування та витоки сил у світі військових подій.
Олексій Федоренко – учасник програми Кіборги. Під час виконання бойового завдання під Бахмутом він потрапив під ворожий мінометний обстріл, зазнав тяжких поранень та втратив праву руку, але він вижив і наразі допомагає своїм побратимам за підтримкою Благодійного фонду "Громадянин". Головна мета цього фонду – це надати допомогу всім захисникам, щоб вони могли залишатися із суперможливостями й надалі. Також на зустрічі всі присутні мали можливість ознайомитись із актуальними зборами програми Кіборги.
Протягом конференції учасники мали можливість поставити запитання Олексію та отримати змістовні й ґрунтовні відповіді.
Дякуємо, Олексію Федоренку, за неймовірну розповідь та величезний внесок у захисті нашої країни! Бажаємо йому міцного здоров'я, мужності та подальших успіхів на цьому тернистому шляху. Нехай його приклад надихає інших на величні вчинки!
Слава Україні! Героям слава!
УМЛФ СВЯТКУЄ!
Почали захід із привітань від нашого вельмишановного професорсько-викладацького складу. До слова були запрошені:
- ОЛЕКСЕНКО Олена Андріївна – кандидат філологічних наук, професор кафедри української мови імені професора Л.А. Лисиченко.
- ПІДДУБНА Наталія Віталіївна – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови імені професора Л.А. Лисиченко.
- БОЖКО Юлія Олександрівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії і практики англійської мови.
- РАДЧУК Ольга В’ячеславівна – доктор філологічних наук, професор кафедри зарубіжної літератури і слов’янських мов імені професора Михайла Гетманця.
- МЕЛЬНИКОВ Ростислав Володимирович – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова.
- ЩЕРБАКОВА Наталя Володимирівна – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови імені професора Лідії Андріївни Лисиченко.
- ГОЛОБОРОДЬКО Констянтин Юрійович - доктор філологічних наук, професор, декан українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основʼяненка.
- ВАРЕНІКОВА Олена Володимирівна – заступник декана з навчальної роботи, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова.
- ЛЕБЕДЕНКО Юлія Миколаївна - кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, координатор із наукової роботи факультету.
- ЮР'ЄВА Жаннетта Альбертівна - координатор з виховної роботи факультету, викладач кафедри практики англійського усного і писемного мовлення.
Під час теплих, дружніх розмов та спогадів - ведуча запропонувала перевірити ерудицію на знання та життя творчості Г.Ф. Квітки-Основ'яненка. Протистояння команд було пекельне, перемогу отримала команда №5.
Під час заходу відбулося урочисте нагородження лауреатів у конкурсі, присвяченому цій визначній події.
У номінації "Найкраща ілюстрація обкладинки" почесне перше місце отримала Карина Залеська, почесне друге місце розділили Анастасія Мовчан та Валерія Пісковець, а почесне третє місце - Анастасія Данько, Катерина Терещенко та Таїсія Прохода.
У номінації "Приз глядацьких симпатій" золото здобула Анастасія Данько.
У номінації "Краще відео" перемогла Софія Котляревська.
Вітаємо щиро переможців та бажаємо кожному Сковородинівцю високих злетiв!
17 листопада 2023 року у Міжнародний день студента Студентська рада організувала та провела офлайн зустріч зі здобувачами першого курсу українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка:
- спілкування з адміністрацією університету (проректор з навчально-виховної роботи Борисенко Н.О., проректор з навчально-наукової роботи Борисов В.А., проректор з наукової інноваційної і міжнародної діяльності Бережна С.В.),
- зустріч з випускницею факультету Грищенко Ю.В. – учителем української мови та літератури вищої категорії, яка працює у Комунальному закладі «Андріївський ліцей» Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області;
- зустріч студентів з з директором бібліотеки ХНПУ імені Г.С. Сковороди Коробкіною О. Г. та провідною бібліотекаркою Мажарою С.С. у змішаному форматі (онлайн і офлайн);
- спілкування з адміністрацією і Студентською Радою факультету (декан Голобородько К.Ю., координатор з виховної роботи Юр’єва Ж.А., Голова Студентської Ради факультету Конорюкова Є., заступник Голови Студентської Ради факультету Федоренко В., Голова Профспілки Горні С.);
- перегляд відео номінантів конкурсу “Студент року - 2023”;
- екскурсія по університету;
- бесіда з представником міжнародного відділу університету Гуліч О.О. щодо питань міжнародної академічної мобільності;
- традиційне чаювання з нагоди свята.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
На відзначення Сковородинівського тижня декан українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови імені професора Л.А. Лисиченко Костянтин Юрійович Голобородько виступив із лекцією " Великий українець - Григорій Сковорода" перед співробітниками Основ'янського, Індустріального районних відділів філії Державної установи "Центр пробації" у Харківській області та працівниками сектору ювенальної пробації філії Державної установи "Центр пробації" у Харківській області. З метою проведення національно-патріотичного виховання були залучені суб'єкти пробації, засуджені за колабораційну діяльність.
Захід організований начальником сектору 25 філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях спільно з адміністрацією факультету.
Гостьова лекція доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка Олени Миколаївни Семеног «Особистість майстра-наставника у вимірах української лінгводидактики»
Пʼятниця, 27 жовтня · 1:00 – 3:00пп
Часовий пояс: Europe/Kiev
Інформація для приєднання до зустрічі Google Meet
Посилання на відеодзвінок: https://meet.google.com/ocj-icfr-wmz
Номер телефону для приєднання до відеозустрічі: (GB) +44 20 3956 6113, PIN-код: 852 519 170#
24 жовтня 2023 року відбулася творча зустріч із актором авторського театру «Може бути», керівником дитячого театру "Тимур", волонтером Антоном Сергійовичем Жиляковим.
ФІЛОСОФІЯ І ТЕАТР
Саме так називалась зустріч, яку організувала доктор філософських наук, доцент кафедри філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Марʼяна Олександрівна Дроботенко.
Учасники зустрічі дізналися про тонкощі та секрети акторської майстерності одного із яскравих акторів авторського теату «Може бути» Антона Сергійовича Жилякова. Гість зосередив увагу на феноменах акторської діяльності, розумінні ролі та значення театру в сучасних реаліях, розповів про роботу над ролями, а також поділився своїми історіями щодо участі у волонтерському русі, адже з початку війни росії проти України активно допомагає нашим військовим та тим, хто опинився у складних життєвих реаліях.
8 травня 2023 року відбулась гостьова лекція "М.Кропивницький і "театр корифеїв". Лектор - Новиков А. О., доктор філологічних наук, професор кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.
20 квітня 2023 року за сприяння Сковорода-хабу ХНПУ відбулася зустріч учителів-україністів Харківщини з викладачами українського мовно-літературного факультету проф. О.О. Маленко й доц. О.В. Муслієнко.
Тема надто актуальна для сьогоденних словесників: мовно-літературна освіта НУШ, але була певна невідомість щодо цільової аудиторії. Чи прийдуть на зустріч колеги, чи знайдуть час і бажання? Але коли побачили кількість учасників, які весь час приєднувалися (усього було понад 70), ми зрозуміли, що потрібні. І на такій емоційній мотивації розпочали діалог.
Багато питань в учителів 5 класів, адже вперше вони працюють з випускниками початкової ланки НУШ. Який мисленнєвий, мовний, літературний і комунікативний потенціал цих учнів, як вони адаптовані до вивчення програмного матеріалу 5 класу, як навчити правильно читати літературні тексти, щоб формувати з учнів компетентних читачів — ці та інші питання стали предметом жвавого обговорення й дискусії на семінарі.
Серед учасників — учителі Харкова, Харківського району, Ізюмського, Дергачівського, Лозівського, Барвінківського, Сахнощанського, Куп’янського, Зміївського. Були з Коломаку, Люботина, Коротича. Приємно було бачити вчителів Донеччини. Приєдналися колеги-викладачі інших вишів.
Але найбільшою емоцією (розчулилися!) були відгуки й щира вдячність від наших випускників — учителів з різних українських міст і сіл: «Дякуємо вам, ви найкращі викладачі», «Ми наче побували на парах, дякуємо, як завжди цікаво», «Дякуємо, що ви з нами, це потрібно нам», «Дуже корисна інформація, знадобиться в роботі», «ХНПУ рулить! Дякуємо!»
Заради цього й варто працювати: готувати заняття з цікавих й актуальних тем, не зупинятися у власному розвиткові, бути в тонусі й мейнстримі сучасних освітніх тенденцій. Щоб наші студенти й випускники отримували потрібну для професійного розвитку інформацію саме тут, в університеті, від найкращих викладачів!
Тож цей ланцюжок «студент — викладач — учитель» не переривається, бо ми разом, в одному човні долаємо бурхливі хвилі освітнього океану.
Подолаємо! Переможемо! Усе буде Україна!
Деколоніальна ре-креація України
24 березня 2023 року здобувачі вищої освіти та викладачі були присутні на гостьовій онлайн-лекції “24.02.2022. Деколоніальна ре-креація України (польська перспектива у 9-ому році російсько-української війни)”, яку прочитала Агнєшка Матусяк, професор Вроцлавського університету, керівник Центру транскультурних посттоталітарних студій, головний редактор видання “Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia” (Польща).
Окремі міркування після лекції
У такі непрості часи, як нині, нам важливо розуміти, що ми не самотні. Це важливо для кожного з нас і водночас для всіх українців загалом, для нас як спільноти. Адже, ставши до боротьби разом, об'єднавшись заради єдиної на всіх перемоги, ми щиро хотіли би бачити таку ж єдність і навколо нас – у тих країнах, що простягли руку допомоги у пеший же день повномасштабного вторгнення.
Численні медіа щоденно звітують: наші друзі та партнери планують чергову партію військової/гуманітарної/моральної допомоги. Численні експерти аналізують, які країни та звідки підтримують нас краще/ більш послідовно/потужніше. Але насправді пересічному українцеві, як мені здається, важливо почути не думку преси чи офіційних представників тієї чи іншої країни. Важливіше поспілкуватися у щирій, відвертій бесіді просто із людьми – власне, з тими, хто за кордоном перейнявся нашою війною так само, як ми, і щодня, щохвилини робить свій окремий внесок у нашу спільну велику Перемогу. У когось він фінансовий, у когось – волонтерський, в інших – морально-психологічний або навіть – не повірите! – академічний! І сьогодні – саме про нього.
Бо лиш кілька днів тому я мала честь взяти участь у надзвичайно цікавому заході: лекції пані професорки із Вроцлавського університету Аґнєшки Матусяк “Деколоніальна ре-креація України (польська перспектива у 9-ому році російсько-української війни)”. Захід було організовано пані Галиною Хоменко, кандидаткою філологічних наук, доценткою кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Проте участь у ньому взяли кількадесят студентів і науковців з різних куточків України.
Лекція гості – структурування території солідарності. Так-так, саме на солідарності наголошує пані Аґнєшка Матусяк навіть тоді, коли перераховує численні благодійні заходи, ініційовані як польськими урядовцями чи посадовцями, так і простими людьми. Це, безперечно, бажання допомогти і підтримати, але найперше – солідарність у найширшому, філософському, соціологічному, релігійному потрактуванні, – ота справжня єдність двох сусідніх народів, породжена спільністю інтересів, цілей, стандартів і взаєморозуміння.
Пані професорка наводить багато прикладів, через які могла би розкритися подібна єдність. Вона називає імена більш і менш відомих польських діячів науки, театру та кіно – і цих імен не злічити! Вона нагадує академічні розвідки (у тому числі й свої власні), що присвячено нашій культурі (зацікавленість нею у польському суспільстві значно ширша і триває довше, ніж оця нинішня мода на українськість у західнішій Європі, що почалася разом із великою війною), але насамперед – нашій теперішній ситуації такої-собі трансгресії від пост-колоніальності до суб'єктності, цьому переходові, що довгі десятиліття здавався неможливим і недосяжним, але водночас мав би статися за будь-якого сценарію. Бо він просто неминучий. Саме з цієї причини, напевно, вельмишановна пані лекторка і наголошує окремо, що Україна нині не на шляху трансформації (ми й так достатньо європейські!), а лише переходить у світ, центрований по-новому. Візьму на себе сміливість припустити: створює навколо себе такий от україно-центрований, абсолютно новий світ і часопростір.
Природньо, що у просторі лекції зринають і незручні місця: щодо однорідності уявлень поляків про нас, нашу країну та нашу боротьбу. І то не дивно. З одного боку, протягом довгих років (напевно, ще з часів т. з. “країн варшавського договору”) позиція “русистів” у Польщі була сильною та однозначною, хоча й вона, як зазначає пані Аґнєшка Матусяк, змінюється останнім часом: і голоси поціновувачів “хорошої російської культури” та “хороших росіян” починають лунати тихіше, рідше, а деякі взагалі змовкають, змінюючи свої погляди на діаметрально протилежні. З іншого боку, чимало сторінок нашої спільної історії залишилися спірними, не відкритими, не проговореними до кінця, а отже, досі кровоточать, і того болю позбутися нелегко. І цей шлях, насправді, ще попереду.
Насамкінець пані лекторку “закидають” питаннями. Час за регламентом давно вичерпано, але кого цікавить подібна дрібниця, якщо випала нагода поспілкуватися із цією непересічною, талановитою, цікавою та щирою людиною? Ну й так (нікуди правди діти): не кожного дня зустрічаєшся зі знаною європейською філологинею зі справді світовим ім'ям. Питання різні: деякі трохи провокативні, інші – дещо особисті, дехто взяв на себе сміливість додати до питання трохи самореклами. Але одне лишається незмінним: усім нам важливо відчути Україну, нашу націю та культуру частиною європейського контексту. Почути це у словах людини, що (так само, як і ми, а можливо, й сильніше за декого з нас) впевнена, що Україна та українці від початку і є отим справжнім європейським контекстом.
*************************************************************
Зараз, як ніколи раніше, в умовах російсько-української війни, ми відчуваємо особливу підтримку України у всьому світі
Про справжнє обличчя країни-агресорки, про те, що війна України з росією відбувається на культурному, науковому, соціальному рівнях, вражаюче глибоко та змістовно, на подив тонко володіючи українською мовою, розповіла професорка із Польщі пані Агнєшка Матусяк під час лекції “24. 02. 2022. Деколоніальна рекреація України (польська перспектива у 9-тому році російсько-української війни)”.
Магістранти вже мали можливість прочитати студію науковиці “Вийти з мовчання: деколоніальні змагання української культури та літератури початку ХХІ століття з посттоталітарною травмою” (український переклад 2020 року), де йдеться про соціальні травми, пережиті українським суспільством під час тоталітаризму та після краху радянської імперії, як про соціокультурну проблему. Тому розуміюють зв’язок 24.02.2022 та листопада 2013 року, який розкриває лекторка.
Професорка розповідає, що в багатьох людей у всьому світі, зокрема в Польщі, змінилося ставлення до країни-аґресорки, змінилася звична картина світу. Пані А.Матусяк показує, що польське суспільство мало багато стереотипів щодо української культури, але за війни відбуваються багатоаспектні зміни, руйнуються старі уявлення. Важливо, вважає вона, щоб саме на культурному та науковому рівнях було переглянуто питання вартості російської культури в глобальному масштабі, щоб відбувся правдивий і чесний діалог щодо вирішення цієї проблеми. У лекції звучить думка про багато потрібних і важливих кроків, які роблять представники культури Польщі задля поширення у світі української культури та української літератури, що є новим проявом солідарності.
ПОЕТИЧНИЙ МАРАФОН
20 березня 2023 року у Вроцлавському університеті (Польща) відбувся поетичний марафон, офіційне окреслення якого «Polsko-ukraińskie webinarium literackie "Wolność kocham i rozumiem, wolności oddać nie umiem...": Wrocław-Kijów-Charków».
Його ініціатива належить професорці гуманітарних наук Аґнєшці Матусяк.
До організації та проведення вебінару був запрошений Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський університет імені Бориса Грінченка.
Наш університет представляли здобувачі бакалаврату 4 року навчання українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Ольга Бігун, Анастасія Кузьменко, Марія Назаренко, Ксенія Пивоварова разом із кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Галиною Хоменко.
Коли дитячі письменниці були "дорослими"…
Що ми знаємо про українську жіночу літературу 1920-1930-х років? Як правило, небагато. На цьому місці у вітчизняному письменстві й досі зяє прогалина, що заважає відновити цілісну картину маскулінного й фемінного в мистецтві слова.
8 лютого, студенти українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка мали змогу прослухати лекцію д.філол.н. Сніжани Віталіївни Жигун "Коли дитячі письменниці були "дорослими": жіноча література 1920-30-х".
Тема материнства, утрати дитини, зґвалтування, аборт, ставлення до жінки-покритки в селі та місті, аб'юз, жінка на тлі революції та війни - те, про що раніше не прийнято було не лише писати публічно, а й говорити вголос. Саме такими настроями пройнята висвітлена Сніжаною Віталіївною царина української літератури. Поза тим, 30-ті роки позначилися утвердженням жінки на арені мистецтва й соціально-політичного життя країни, зокрема Харкова перед- і післявоєнного часу.
Стратегія "дитячих/дорослих" авторок перших десятиліть ХХ ст. - писати правдиво й відверто: про кохання й зраду, власні страхи й мрії, пристрасті, страждання й радощі. Наталя Забіла, Оксана Іваненко, Варвара Чередниченко й несправедливо замовчувана радянським "правосуддям" Ніна Яволовська - одні з найпомітніших постатей феміністичної літератури цього часу, у творах яких згадані вище теми набули доти нечуваної ваги.
Із лекції студенти, зокрема, довідалися про простір жіночої (не)свободи, про силу жіночого духу: як це - створювати казковий, райдужний, добрий світ дитинства, переживаючи не найлегші часи в особистому житті (політичний тиск, репресії, війна, смерть близьких людей та ін.).
Упродовж доповіді було актуалізовано цікаву тезу - дитяча література як своєрідні ліки для душі жінки-письменниці, зболеної життєвими перипетіями; як така собі текстотерапія й порятунок від порожнечі, морального виснаження.
Жіноче письменство цього часу розмаїте: дитяча література, одна з настанов якої - порушення проблеми гендерної нерівності, і доросла (мемуаристика, автобіографічні романи, оповідання, есеї тощо), просякнута потужним емоційним, психоаналітичним струменем, насичена духом 20-30-х років ХХ ст. - небезпечних, руйнівних, сповнених низки загроз, а разом із ними - злетів і падінь української жінки й нації загалом.
Доповідь надихнула студентів і викладачів на безліч міркувань щодо вітчизняного феміністичного письменства й окреслила цілу низку питань, вартих ґрунтовного фахового дослідження й конче важливих у розвитку літературознавчої царини.
Крістіна Гусенко, магістрантка
З початку війни зарубіжні колеги нашого факультету активно нам допомагають. Професорка ізраїльського університету п. Жанна, яка була змушена виїхати після окупації Криму 2014 року, на початок війни виходила в Тель-Авіві з протестами проти війни, організувала збір коштів, і завдяки взаємодії проф. Костікової І.І, Левченко Н.М. та її колишньої аспірантці нашого факультету (прізвище не називаємо, бо служить) кошти були спрямовані для тероборони м.Харкова на придбання 15 плитоносок – легких бронежилетів, які призначені захищати життєво важливі органи від потрапляння уламків або куль. Дякуємо, п.Жанно!
Допомога закордонних колег студентам нашого факультету була і з боку далеких бразильців. Професор бразильського університету Андре Луїс Шпехт організував збір коштів української діаспори штату Парана, бразильських колег для допомоги студентам фаху української мови. Завдяки підтримці проф. Костікової І.І. було організовано 15 «соціальних стипендій» для студентів-сиріт, студентів-інвалідів, студентів з малими дітьми. Особлива увага приділялася студентам, які опинилися в зоні бойових дій, на непідконтрольній території – Харківська, Луганська, Донецька область, Волноваха, Маріуполь, Мелітополь, Бердянськ, Херсон.
Навіть далека Бразилія наближає нашу перемогу.
18 квітня 2022 року кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Галина Іванівна Хоменко прочитала лекцію «Сучасна українська література про війну як простір ризикованого мислення» у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Це було зроблено на пропозицію керівників факультету філології та журналістики цього закладу. Лекторка вбачає у зробленому маленький спосіб висловити невимовну вдячність Луцьку, куди на запрошення професора Галини Іванівни Яструбецької прибула евакопоїздом із Харкова 6 березня.
Інформація про враження від лекції розміщена на сайті ВНУ імені Лесі Українки
Онлайн-лекція «Юрій Шевельов і Юрій Шерех: біографія як ідея»
18 грудня 2021 року український мовно-літературний факультет імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка мав честь зустрічати учену із світовим іменем, докторку філологічних наук, професорку, завідувачку відділу теорії літератури Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Тамару Гундорову з гостьовою онлайн-лекцією «Юрій Шевельов і Юрій Шерех: біографія як ідея». Задум такої лекції виник у межах курсу Галини Хоменко актуальні проблеми вивчення української літератури, який уперше студіювали магістранти шостого року: це була спроба наслідувати традицію «останньої лекції» університетів Заходу (на завершення навчання її пропонують людині, від якої очікують особливо важливого).
Хоча завдяки організаційним зусиллям керівництва факультету й кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова авдиторія вийшла за межі магістрантів-випускників (серед понад ста учасників зустрічі – і здобувачі різних рівнів знань та професори ХНПУ імені Г. С. Сковороди, і учасники традиційного на факультеті міського конкурсу Тараса Шевченка, і науковці-філологи університетів та установ культури Харкова, України, Європи), однак вона відповідала духові «останньої»: лекторка постала не тільки адептом сучасного наукового жанру інтелектуальної біографії, подавши «театральну» оптику Юрія Шевельова, але й тонким теоретиком, висунувши сумнів щодо універсальних методик та зауваживши необхідність живої відповідності аналітичного інструментарію й предмета прочитання.
Обласний етап XII Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка
18 грудня 2021 року на базі ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбувся обласний етап XII Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Зважаючи на карантинні обмеження, творче змагання довелося пристосувати до дистанційного формату, тож написання робіт провели в онлайн-режимі на платформі ZOOM.
На Конкурс зареєструвалися 82 учасники з 25 вишів і представляли три секції: гуманітарні спеціальності, негуманітарні спеціальності й курсанти ВВНЗ. Приємно відзначити, що виявили бажання взяти участь у конкурсі не лише здобувачі освіти гуманітарного профілю, а й технічного, економічного та ін., а також курсанти військових спеціальностей. У цьому й полягає сила рідної мови, яка об’єднує й зміцнює державу!
З вітальним словом до учасників звернулися: головний спеціаліст відділу науки, вищої та професійної освіти управління освіти і науки Департаменту освіти і науки ХОДА Н.А. Сухорукова, проректорка з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності ХНПУ імені Г.С. Сковороди професор С.В. Бережна, декан українського мовно-літературного факультету ім. Г.Ф. Квітки-Основ’яненка професор К.Ю. Голобородько. Голова журі обласного етапу конкурсу доцент Ю.М. Лебеденко представила членів журі та ознайомила конкурсантів з регламентом роботи.
Загалом для студентів і курсантів закладів вищої освіти Міжнародний мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка проводиться у три етапи: І етап – на рівні закладів вищої освіти, ІІ етап – на обласному рівні, ІІІ етап – на загальнодержавному рівні.
Мета конкурсу – вшанування творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка, виявлення творчо обдарованої молоді, розвитку її потенціалу, виховання у молодого покоління поваги до мови і традицій свого народу, підвищення рівня мовної освіти в Україні.
Цьогоріч учасникам ІІ етапу запропонували написати творчі роботи, що відображають різні аспекти життя, творчості та сучасного вивчення й трактування спадщини Тараса Григоровича Шевченка.
До конкурсантів висувалися такі вимоги: володіння знаннями про літературно-художню й мистецьку спадщину Тараса Шевченка; ерудованість; дотримання норм літературної мови в писемному мовленні; створення оригінальних текстів у формі есе, публіцистичної статті та твору-роздуму.
Із результатами конкурсу можна ознайомитись у поданих нижче протоколах.
Батьківські збори
13 листопада 2021 року в онлайн-форматі на українському мовно-літературному факультеті імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка відбулись щорічні збори батьків здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти першого курсу.
У зустрічі взяли участь декан факультету доктор філологічних наук, професор Голобородько К.Ю., заступник декана з навчальної роботи кандидат філологічних наук, доцент Варенікова О.В., заступник декана з наукової роботи, куратор 11 Ф групи кандидат філологічних наук, доцент Лебеденко Ю.М. та майже 90 батьків здобувачів освіти.
Головна мета таких зустрічей – зробити перші підсумки щодо навчальної активності першокурсників, перспектив першої заліково-екзаменаційної атестації, відповісти на актуальні питання батьків щодо формування рейтингу академічної успішності, специфіки організації навчально-виховного процесу на факультеті та налаштування на успішне складання заліків та іспитів.
У виступах керівництва факультету наголошувалось на необхідності дотримання етики спілкування під час онлайн-навчання, систематичної підготовки до занять та активної участі в обговоренні питань практичних та семінарських.
Батьківські збори були інформативними, відчувалось зацікавлення усіх присутніх у здобутті першокурсниками якісних, глибоких, актуальних знань з обраного фаху.
26 травня 2021 року в ХНПУ імені Г.С.Сковороди відбулася гостьова лекція завідувача кафедри прикладної лінгвістики Люблінського католицького університету Яна Павла ІІ, доктора філософії Альберта Новацького.
Тема лекції: Образ жінки в українській літературі: від традиції до новаторства.
Альберт Новацький навчався на факультеті слов'янської філології в Люблінському католицькому університеті, обравши українську спеціалізацію. У 2000 році захистив магістерську роботу на тему "Григорій Косинка - майстер малої прозової форми". Протягом чотирьох років навчання в аспірантурі підготував докторську дисертацію під назвою "Твори Миколи Хвильового в контексті української літературної дискусії 1925-1928 років".
Проводить дослідження в галузі української літератури 20-х років, а також сучасної української літератури, результатом якої стали публікації у вигляді наукових статей і монографія «"Думає проти течії". Творчість Миколи Хвильового в контексті української літературної дискусії 1925-1928 рр.». Постійно бере активну участь у міжнародних наукових конференціях, у тому числі в міжнародній науково-культурній акції "Квадратура трикутника: чотири дні з Хвильовим", яка проводилася в Харкові.
Альберт Новацький неодноразово бував в Україні. Так, у 2016 році в рамках європейської інтеграційно-освітньої програми «ERASMUS+» він завітав до Національного університету «Острозька академія»; у 2018 році на факультеті філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки пан Новацький провів цикл занять із польсько-українського перекладу для студентів полоністикитощо.
Ініціатор лекції: кандидат філол. наук, доц. Хоменко Г.І.
28 квітня 2021 року відбулась онлайн-зустріч професорсько-викладацького складу, аспірантів та запрошених гостей українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф.Квітки-Основ’яненка із пані Агнєшкою Матусяк – професоркою Вроцлавського та Ягелонського університетів, докторкою гуманітарних наук, завідувачкою Центру транскультурних посттоталітарних студій на філологічному факультеті Вроцлавського університету (Польща)
У коло наукових інтересів пані Агнєшки входить: історія російської та української літератури XX століття, постколоніальні, деколоніальні, посттоталітарні та ґендернії студії, історія та культура українських євреїв. Пані Агнєшка також є Шефом-редакторкою наукової серії «Вроцлавські посттоталітарні студії», двох наукових часописів «Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia» (Вроцлав) та «Між. Полоністично-українознавчі наукові студії» (Київ-Львів-Вроцлав) та стипендіаткою Українського наукового інституту Гарвардського університету (2013).
Пані Агнешка виступила із гостьовою лекцією «Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою», яка стала результатом тривалих досліджень українських артворків: літературних текстів (прози, драматургії), квазілітературних текстів (есеїв), кіно, фотографії та культурних подій. У 2018 році ці дослідження були опубліковані у вигляді монографії, а у 2020 році перекладені українською і надруковані львівським видавництвом «Пірамида».
Декан:
Костянтин Юрійович Голобородько,
доктор філологічних наук, професор
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
