Науково-дослідна роботи кафедра зоології проводиться за темами:
«Біорізноманіття та структурна організація природних та трансформованих екосистем» (0122U002614, затверджена 22. 05. 2022. Науковий керівник – д.б.н., проф. Чаплигіна А.Б.)
«Структурно-функціональна організація тварин на техногенних об’єктах Харківської області» (0121U100718, затверджена 20.01. 2021; Науковий керівник – д.б.н., проф. Чаплигіна А.Б.).
I. Наукові напрями кафедри:
«Вивчення популяційних та біогеоценотичних адаптацій птахів до трасформованного ландшафту».
Науковий керівник: Чаплигіна А.Б. – завідувачка кафедри зоології, доктор біологічних наук, професор.
У ході наукових досліджень розкрито роль дендрофільних Passeriformes у закономірностях формування екологічної та фауногенетичної структури орнітофауни лісових біогеоценозів Північно-Східної України на стаціонарних ділянках різних за ступенем антропогенної трансформованості; установлено динаміку довготривалих змін весняного прильоту та репродуктивного періоду 36 видів птахів ближніх і дальніх мігрантів залежно від метеоумов регіону та змін клімату; обґрунтовано топічно-репродуктивні консортивні зв’язки дендрофільних Passeriformes різних типів гніздування з 49 автотрофними детермінантами; розкрито принципи передадаптацій дендрофільних Passeriformes до антропогенно трансформованих лісових біогеоценозів, де виявлено позитивне значення споруд антропогенного походження для розмноження птахів різного типу гніздування та формування синантропних субпопуляцій; установлено фабричні зв’язки дендрофільних Passeriformes з понад 60 видами рослин; обґрунтовано розподіл дендрофільних Passeriformes як консортів за концентрами з урахуванням їх трофічних зв’язків з 345 таксонами безхребетних тварин; установлено форичні зв’язки 32 видів дендрофільних Passeriformes, які здійснюють транспортування насіння майже 120 дикорослих та культурних плодово-ягідних рослин; ектопаразитів 20 таксонів безхребетних тварин.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження використані для тривалого моніторингу стану орнітофауни в умовах антропогенно трансформованих біогеоценозів Північно-Східної України з метою прогнозування й керування чисельністю популяцій птахів щодо природоохоронної діяльності та ведення лісового господарства. Отримані дані систематизовано у вигляді переліків, які є надійним джерелом для аналізу фауни безхребетних тварин регіону.
Результати наукової роботи впроваджені в навчальний процес підготовки здобувачів освіти при викладанні дисциплін екологічного та зоологічного спрямування: «Охорона природи та заповідна справа», «Біоіндикація довкілля», «Біосферологія», «Зоологія хребетних», написанні кандидатських, магістерських і курсових робіт здобувачами освіти природничого факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди, природничого факультету Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Державного закладу «Луганський національний університет імені Т.Г. Шевченка». Результати досліджень використані в «Літописі природи» Гетьманського НПП (Сумська область).
«Еколого-етологічні особливості птахів під час колективних ночівель»
Керівник: Брезгунова О. О. – кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології.
Установлено етологічні особливості тварин та екологію птахів, шляхом обліку чисельності та видового складу птахів в місцях колективних ночівель. Встановлено вплив діяльності людини, зокрема, будівництва шляхів і вітрових електростанцій, туризму, присутності людини та її транспортних засобів, сінокосіння, скорочення площі біотопів тощо на колективні ночівля птахів. Проаналізовано досвід закордонних країн (Великобританія, Німеччина, США та ін.) щодо охорони колективних та поодиноких місць ночівель рідкісних видів. Встановлено місця ночівлі та подальший моніторинг особливостей передночівельної поведінки, характер денного розподілу птахів та шляхів їх переміщення до місць здобування корму, а також ступінь прив’язаності птахів до місць колективних ночівель. Розроблено критерії оцінки потенційних місць ночівлі для вразливих видів.
«Морфо-функціональна характеристика травного тракту птахів різних трофічних спеціалізацій»
Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Ликова І. О.
Уперше проведено комплексні дослідження і порівняльний аналіз анатомо-гістологічної організації травної системи птахів-мігрантів: куликів та представників ряду горобцеподібних (Passeriformes). Установлено загальні закономірності і особливості морфо-функціональної організації травної системи куликів. Зʼясовано механізми, які забезпечують високу інтенсивність процесу травлення і жиронакопичення на міграційних зупинках на біохімічному рівні.
Уперше проведено комплексні дослідження захисних та імунокомпетентних структур стінки травного тракту куликів; виявлено і досліджено на анатомічному і гістологічному рівнях дивертикул Меккеля як орган периферичної імунної системи куликів; досліджено вміст загальних ліпідів і їх жирнокислотний склад у тканинах і органах куликів на міграційних зупинках в Азово-Чорноморському регіоні. У 9 видів літоральних безхребетних основного корму куликів на міграційних зупинках в Азово-Чорноморському регіоні – досліджено вміст незамінних жирних кислот у складі загальних ліпідів і зʼясовано їхнє значення в інтенсифікації процесу травлення. Отримані результати можуть слугувати екологічними маркерами в моніторингу трофічних звʼязків куликів з кормовими обʼєктами і стану водно-болотних угідь Азово-Чорноморського регіону.
Результати дослідження використовуються в навчальному процесі кафедри зоології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (дані досліджень увійшли в програми навчальних дисциплін: «Зоологія хребетних», «Зоологія безхребетних», «Цитологія», «Гістологія з основами ембріології», «Екологія тварин»).
Дані досліджень використані при написанні посібника «Еволюційно-екологічні аспекти зоології хребетних» (автори: Л.П. Харченко, М.Ф. Ковтун, І.О. Ликова).
Продовжуються дослідження травної системи птахів різних трофічних спеціалізацій. Досліджена на макро-мікроскопічному і гістологічному рівнях травна система пінгвінів як нелітаючих птахів.
У звітному періоді досліджено макро-мікроскопічна будова травної системи плазунів на прикладі Natrix telessata (вужа звичайного). За результатами дослідження написані тези.
«Вивчення механізмів підтримання біорізноманіття на різних рівнях організації біологічних систем».
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Маркіна Т. Ю.
Виконавці: Бачинська Я. О., Мухіна О. Ю.
Уперше всебічно вивчені механізми підтримання популяційного гомеостазу під час експериментального регулювання структурних параметрів штучних популяцій комах;
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано комплекс практичних прийомів, що включає 6 основних напрямів оптимізації культур комах. Розроблені способи підвищення життєздатності та продуктивності біоматеріалу. Апробовані способи добору вихідного матеріалу за показником інтенсивності таксисів комах, що дозволяють формувати високо життєздатні лабораторні культури та прогнозувати динаміку чисельності як штучних, так і природних популяцій. Запропоновані способи захищені патентами України.
Запропонований спосіб прогнозування життєздатності комах упроваджений у відділі шовківництва та технічної ентомології ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» для підтримання колекції порід і ліній шовковичного шовкопряда, що становлять «Національне надбання України»). Матеріали роботи знайшли практичне застосування під час підготовки спеціалістів і магістрів в університетах, педагогічних і сільськогосподарських ВНЗ в курсах: «Екологія», «Охорона природи», «Технічна ентомологія», «Шовківництво».
Бачинська Я.О. – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри зоології.
Напрям наукової роботи: пошук нових програм розведення комах, дослідження теоретичних основ розведення та підтримання культур комах. Вивчення можливостей та розробка технології використання культур комах в програмах утилізації відходів антропогенного походження.
Мухіна О.Ю. – кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології
Продовжена робота за науковим напрямом "Удосконалення застосування біостимуляторів в шовківництві". Продовжені дослідження по пошуку нових сучасних екологічно-чистих біостимуляторів у галузі розведення комах та шляхів їх використання.
II. Науково-дослідні лабораторії кафедри зоології:
Науково-дослідна лабораторія біотехнології
Науково-дослідна лабораторія моніторингу і охорони довкілля
III. Результати наукової роботи кафедри зоології
За період 2016-2022 р.р. на кафедрі зоології захищено 3 докторські та 7 кандидатських дисертацій (у тому числі доктора філософії за спеціальністю «Біологія»):
Дисертації на здобуття доктора біологічних наук:
Маркіна Т.Ю., професор кафедри зоології ХНПУ імені Г.С. Сковороди, за темою: «Теоретичні основи підтримання гомеостазу штучних популяцій комах і способи управління їх станом», дата захисту 15 червня 2016 р., ДНУ імені Олеся Гончара МОН України, спеціальність – 03.00.16 екологія.
Чаплигіна А. Б., професор кафедри зоології ХНПУ ім. Г. С. Сковороди за темою «Дендрофільні горобцеподібні (Рasseriformes) як структурно-функціональний елемент антропогенно трансформованих лісових біогеоценозів Північно-Східної України», дата захисту 24.10.2018, ДНУ імені Олеся Гончара, спеціальність – 03.00.16. екологія.
Влащенко А.С., доцент кафедри зоології ХНПУ імені Г.С. Сковороди (2020-2022рр.), за темою «Лісові види рукокрилих (Chiroptera: Mammalia) Східної Європи в умовах антропоцену: моніторинг та природоохоронний менеджмент», дата захисту 20 квітня 2021 р., Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, спеціальність – 03.00.08 зоологія.
Дисертації на здобуття кандидата біологічних наук:
Протягом останніх 5 років надруковано:
61168, м. Харків, вул. Валентинiвська (Блюхера), 2, кор. Б, к. 323,
тел.(0572)67-69-92
e-mail: kaf-zoology@hnpu.edu.ua
доктор біологічних наук, професор, професор кафедри зоології
тел. +380964708658
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
