***
19 грудня доцент Тетяна Веретюк узяла участь в ІІ (районному) етапі перевірки наукових робіт Малої академії наук (Салтівський район).
***
7 грудня доцент Ольга Лук'янова отримала сертифікат від платформи масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus» за участь у курсі «Як читати складні модерністські та постмодерністські твори».
***
5 грудня доцент Галина Хоменко взяла участь у роботі Міжнародного круглого столу «Травма й спротив: Українська література в час війни (2014 – 2022)», представивши доповідь «Українська література про останню війну як простір ризикованого мислення». Захід проходив на базі Університету Потсдама (Німеччина).
***
3 грудня кафедра провела онлайн-презентацію антології харківських письменників «До Григорія Савича», присвяченої 300-річчю від дня народження патрона нашого університету Григорія Савича Сковороди. До антології увішли також і вірші професора Ростислава Мельникова.
***
2 листопада професор Людмила Гармаш прочитала гостьову лекцію «Політична людина та література» про війну та літературу в межах загального основного курсу професора Руксандри Чезеряну, Babeş-Bolyai University of Cluj-Napoca (UBB) (Клуж-Напока, Румунія).
***
26 жовтня пройшло спільне засідання кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ імені Г.С.Сковороди та методичного об'єднання вчителів української мови та літератури ХЗОШ №36. Зустріч була присвячена обговоренню тематики робіт МАН.
***
25 жовтня професор Людмила Гармаш прочитала гостьову лекцію «Література та історія: репрезентація травматичного досвіду війни» для здобувачів магістратури на кафедрі порівняльного літературознавства факультету літератури, Babeş-Bolyai University of Cluj-Napoca (UBB) (Клуж-Напока, Румунія).
***
22 жовтня доцент Олена Лямпрехт отримала сертифікат учасника програми «Інноваційні технології на уроках польської мови», яку проводив Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти.
***
20 жовтня професор Людмила Гармаш провела конференцію на тему «Культура спротиву та культура злагоди наслідки російсько-української війни (24 лютого 2022 р. – ?) для Європи та світу» в Babeş-Bolyai University of Cluj-Napoca (UBB) (Клуж-Напока, Румунія).
***
У Міжнародній науковій конференції «Рефлексії про Григорія Сковороду в ХХІ столітті» (Харків, 22-23 вересня 2022 року) узяли участь наші колеги, представивши доповіді: аспірантка Ольга Піскунова «Жінка у філософських текстах Григорія Сковороди»; доцент Олена Варенікова «Філософія свободи у творчості Г. Сковороди й Т. Шевченка»; професор Ростислав Мельників «Слідами Сковороди … Захарполіс і околиці, 2022»; доцент Галина Хоменко «Григорій Сковорода в українському зрілому модернізмі: філософія дару як нова оптика пізнання»; доцент Ольга Лук’янова «Сковородинівська «філософія серця» у творчості Роберта Третьякова», доцент Олена Муслієнко «Транс/формація моделей парадоксу Г. Сковороди у текстах абсурду», професор Наталія Левченко «Біблійний прототекст творів Григорія Сковороди»; доцент Олена Лямпрехт «Леонід Ушкалов — дослідник творчості Григорія Сковороди».
***
18 вересня доцент Олена Лямпрехт отримала сертифікат учасника програми «Цифрові інструменти Google для освіти».
***
Завідувач кафедри Ростислав Мельників виграв грант IU-Ukraine Nonresidential Scholar at Indiana University на проходження стажування в Університеті Індіани (Блумінгтон, США) з вересня 2022 по серпень 2023 року.
***
15 вересня 2022 року закінчилося перебування в Університеті Реґенсбурґа, (Німеччина) Галини Іванівни Хоменко, де вона від 16 травня 2022 року мала наукову стипендію GraduiertenschulefürOst- undSüdosteuropastudien (Вищої школи досліджень Східної та Південно-Східної Європи).
Один із видів виконаної роботи – лекція для викладачів і студентів «DieukrainischeKriegsliteraturalsRaumdesRisikodenkens».
Час у Німеччині вмістив також стажування в Українському Вільному Університеті (Мюнхен) (25 липня – 1 серпня 2022 року).
***
Завідувач кафедри Ростислав Мельників став стипендіатом Надзвичайного фонду Наукового товариства імені Шевченка в США (SEF Fellowships of the Shevchenko Scientific Society in the USA на проходження стажування в НТШ-А з серпня 2022 по лютий 2023 року.
***
22 серпня у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти завершилася програма «Особливості навчання польської мови в умовах реалізації Концепції “Нова українська школа“», у якій узяла участь доцент Олена Лямпрехт.
***
19–21 серпня 2022 року в Криворівні пройшла VІ мандрована конференція, присвячена 300-річчю Григорія Сковороди «De Libertate!». У її роботі взяв участь завідувач кафедри Ростислав Мельників з доповіддю «Всякому городу... Сковорода. Харків 2022».
***
Доцент Олена Лямпрехт отримала сертифікат за програмою «Інтерактивні методи вивчення польської мови як іноземної в умовах стандартів НУШ», що проходила з 9–13 серпня в Центрі післядипломної освіти та доуніверситецької підготовки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
***
12 серпня професор Людмила Гармаш завершила стажування в Університеті Гренобль-Альпи в рамках гранту PAUSE – Dispositif d’urgence Solidarité Ukraine, Collège de France.
***
29 липня в Інституті історії України НАН України пройшов міжнародний онлайн-семінар «Епоха голодомору: діалог історії та літератури». У його роботі взяв участь професор Ростислав Мельників з доповіддю «Літературні 1920-ті: контекст – доба “українізації”, трансформації української культурної ідентичності».
1 липня 2022 року
Відбулася додаткова сесія до семінару Центру сучасних рабознавчих досліджень (CESC) Гренобльського університету (Франція). Професорка кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Людмила Гармаш, яка проходила стажування у лабораторії ILCEA4 (Institut des langues et cultures d'Europe, Amérique, Afrique, Asie et Australie Suivez-nous) в рамках програми «PAUSE», виступила з доповіддю "Танатологічні мотиви в прозі російських символістів срібного віку".
Докладніше за посиланням
27 червня 2022 року
У Гренобльському університеті (Франція) відбулася остання сесія трансверсальної осі «Культурна творчість і територія».
У Гренобльському університеті (Франція) відбулася остання сесія трансверсальної осі «Культурна творчість і територія».
Професорка кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Людмила Гармаш Людмила Гармаш, запрошена лабораторією CESC-ILCEA4, прочитала доповідь на тему: «French and Russian Symbolism: Attraction and Repulsion».
Докладніше за посиланням
18 квітня 2022 року кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Галина Іванівна Хоменко прочитала лекцію «Сучасна українська література про війну як простір ризикованого мислення» у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Це було зроблено на пропозицію керівників факультету філології та журналістики цього закладу. Лекторка вбачає у зробленому маленький спосіб висловити невимовну вдячність Луцьку, куди на запрошення професора Галини Іванівни Яструбецької прибула евакопоїздом із Харкова 6 березня.
Інформація про враження від лекції розміщена на сайті ВНУ імені Лесі Українки
Всеукраїнська науково-практична конференція «(НЕ)МОЖЛИВІСТЬ КАНОНУ: СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА / ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА» (12-13 листопада 2021 року)
12 листопада 2021 року за ініціативи кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ імені Г.С. Сковороди та Центру транскультурних посттоталітарних студій Філологічного факультету Вроцлавського університету в дистанційному форматі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «(НЕ)МОЖЛИВІСТЬ КАНОНУ: СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА / ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА».
Наукова конференція приурочена до ювілею професора Леоніда Ушкалова. Її назва враховує насамперед етимологію слова канон від грецького κανών / західно-семітського qānoeh/ḳānu — еталон точності при вимірюванні довжини на будівельних роботах, що могло б бути характеристикою стилю вченого, вченого, який для багатьох інших залишається зразком життя в науці. Окрім того, назва сигналізує про науковий простір ученого, співвідносний, як правило, із канонічними, узаконеними літературними текстами. Однак ця назва відбиває сьогодні чи не найпарадоксальніші процеси в науці, яка апелює як до перегляду канонічного (того, що перегляду не мало б підлягати), як до розхитування канонічного (традиційного, усталеного, консервативного), так і до обґрунтованого сумніву щодо можливості канону, що відповідає традиційній/канонічній характеристиці живого пізнання допитливого розуму — від апофатичного богослов’я до деконструкції.
13 листопада. Міжнародна зустріч-полілог «13-е. Синій листопад» — нова спроба доторкнутися до Миколи Хвильового. Його поетизм «романтика вітаїзму» є знаком апорії (не)можливого українського канонічного мислення вже з причини своєї незбагненної суперечності й мультисемантики, своєї аналогії хорі — феномену філософії перепрочитуваної Старої Греції. Ця складність і невловність редукує письменника з усіх схем, з усіх спроб одним жестом заповнити всі пустоти в його пізнанні, що, зрештою, відповідає самому стилю його мислення і письма: «безумній подорожі» одержимого «загірною/заозерною комуною», романтизованому хіазму політики й поетики.
За матеріалами конференції видано електронний збірник тез.
Відео-матеріали конференції
|
12.11.2021
|
13.11.21
|
12-13 листопада 2021року.
Кафедра української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди запрошує вас до участі в Ушкаловських читаннях.
У рамках заходу:
НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
«(НЕ)МОЖЛИВІСТЬ КАНОНУ:
СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА / ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА»
(12 листопада 2021 року)
та
КРУГЛИЙ СТІЛ «13-е. СИНІЙ ЛИСТОПАД»
(спільно з Центром транскультурних посттоталітарних студій Філологічного факультету Вроцлавського університету,
13 листопада 2021 року)
Наукова конференція «(Не)можливість канону: світова література / література українська» приурочена до ювілею професора Леоніда Ушкалова. Її назва враховує насамперед етимологію слова канон від грецького κανών / західно-семітського qānoeh/ḳānu — еталон точності при вимірюванні довжини на будівельних роботах, що могло б бути характеристикою стилю вченого, вченого, який для багатьох інших залишається зразком життя в науці.
Окрім того, назва сигналізує про науковий простір ученого, співвідносний, як правило, із канонічними, узаконеними літературними текстами. Однак ця назва відбиває сьогодні чи не найпарадоксальніші процеси в науці, яка апелює як до перегляду канонічного (того, що перегляду не мало б підлягати), як до розхитування канонічного (традиційного, усталеного, консервативного), так і до обґрунтованого сумніву щодо можливості канону, що відповідає традиційній/канонічній характеристиці живого пізнання допитливого розуму — від апофатичного богослов’я до деконструкції.
Пропоновані питання, які могли б визначити окремі секції:
- Канон / канонічність: (не)можливий перетин філософії й теорії літератури.
- Дискурс(и) українського літературного канону.
- Канон української літератури: поміж канонами культури Заходу і Сходу.
- Українська література як канон: місія у світі.
- Мовний канон української літератури: історія, традиції, сучасність.
- Жива канонічність: (не)можливий зразок сучасності.
Робочі мови — українська, англійська.
Круглий стіл «13-е. Синій листопад» — нова спроба доторкнутися до Миколи Хвильового, необхідність якої виникла замість попередньої: Міжнародної науково-культурної акції «Квадратура трикутника: чотири дні з Хвильовим» (2013 – 2019).
Співорганізатор — Центр транскультурних посттоталітарних студій Філологічного факультету Вроцлавського університету.
Хвильовий — унікальна особистість в історії української літератури останніх 100 років. Його поетизм «романтика вітаїзму» є знаком апорії (не)можливого українського канонічного мислення вже з причини своєї незбагненної суперечності й мультисемантики, своєї аналогії хорі — феномену філософії перепрочитуваної Старої Греції. Ця складність і невловність редукує письменника з усіх схем, з усіх спроб одним жестом заповнити всі пустоти в його пізнанні, що, зрештою, відповідає самому стилю його мислення і письма: «безумній подорожі» одержимого «загірною/заозерною комуною», романтизованому хіазму політики й поетики.
Звідси винесення в назву циклу зустрічей назви новели письменника «Синій листопад» (1923) — справжньої Симфонії Революції у кризовий постреволюційний час. Аналіз цього ЄДИНОГО ТЕКСТУ і пропонується на першій зустрічі. Можлива її тема — «ЧИ БУКВА ”В”: ВІТЕР? (WINTER?) / ВАДИМ? ВІДЧАЙ? ВІРА?..». Її провокативна нечіткість — імпульс до мультиоптичного прочитання тексту, де кожен учасник оперує власною оригінальною оптикою, якій чужа будь-яка формульність. Потреба мультиоптичності співвідноситься з потребою трансдисциплінарності.
Мови зустрічі — українська, польська, англійська.
Планується оприлюднення матеріалів круглого столу на YouTube та в одному з наукових видань.
Сердечно запрошуємо до полілогу всіх, для кого Хвильовий залишається нерозгадуваною таємницею, хто переживає висунуті ним проблеми як екзистенційно важливі в наші дні — усіх, хто живе неспокоєм (не)можливо зразкового.
Для участі в заходах слід подати заявку (на кожен захід окремо) до 31 жовтня 2021 року.
Координаторка — доктор філологічних наук, професор Людмила Вікторівна Гармаш:
телефон: +380954281740
e-mail: l.v.garmash@hnpu.edu.ua
Детальну інформацію дивитися за посиланням
Адреса для листування: scientificmagazine@ukr.net
12-13 листопада 2021року. Наукова конференція «(Не)можливість канону: світова література / література українська» приурочена до ювілею професора Леоніда Ушкалова.
Запрошуємо до участі!
Шановні колеги!
Кафедра української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди запрошує науковіців (викладачів, аспірантів, студентів тощо) взяти участь у науковій конференції «(Не)можливість канону: світова література / література українська», присвяченій професору Леоніду Ушкалову (12 листопада 2021 року) .
Її назва враховує насамперед етимологію слова канон від грецького κανών / західно-семітського qānoeh/ḳānu — еталон точності при вимірюванні довжини на будівельних роботах, що могло б бути характеристикою стилю вченого, вченого, який для багатьох інших залишається зразком життя в науці.
Окрім того, назва сигналізує про науковий простір ученого, співвідносний, як правило, із канонічними, узаконеними літературними текстами. Однак ця назва відбиває сьогодні чи не найпарадоксальніші процеси в науці, яка апелює як до перегляду канонічного (того, що перегляду не мало б підлягати), як до розхитування канонічного (традиційного, усталеного, консервативного), так і до обґрунтованого сумніву щодо можливості канону, що відповідає традиційній/канонічній характеристиці живого пізнання допитливого розуму — від апофатичного богослов’я до деконструкції.
Пропоновані питання, які могли б визначити окремі секції:
- Канон / канонічність: (не)можливий перетин філософії й теорії літератури.
- Дискурс(и) українського літературного канону.
- Канон української літератури: поміж канонами культури Заходу і Сходу.
- Українська література як канон: місія у світі.
- Мовний канон української літератури: історія, традиції, сучасність.
- Жива канонічність: (не)можливий зразок сучасності.
Робочі мови — українська, англійська.
КРУГЛИЙ СТІЛ «13-е. СИНІЙ ЛИСТОПАД»
(спільно з Центром транскультурних посттоталітарних студій Філологічного факультету Вроцлавського університету, 13 листопада 2021 року)
Робочі мови — українська, англійська.
Для участі в заходах слід подати заявку (на кожен захід окремо) до 10 жовтня 2021 року.
Детальну інформацію дивитися за посиланням
Адреса для листування: scientificmagazine@ukr.net
ДИСКУСІЯ В ЛІТЕРАТУРНОМУ МУЗЕЇ
Літературний музей у Харкові зруйнував топічні уявлення про функцію музею як місця експонування чи зберігання раритетних матеріалів або реліквій: від дня свого заснування дотепер він залишається місцем живого мислення повних творчого неспокою людей.
Подія 25 вересня 2021 року виявилася тому підтвердженням: Літмузей став ініціатором дискусії про відповідність статусу української літератури у світі і шкільного курсу літератури, «про те, наскільки викладання літератури в школі провокує нелюбов до рідного слова». Дискусії передувала віртуальна виставка «Як ми до такого довчились».
У групі спікерок – Тамара Гундорова, професорка, завідувачка відділу теорії літератури Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Зара Тищенко, учителька вищої категорії, та Тетяна Пилипчук, кураторка виставки «Як ми до такого довчились», директорка Літмузею – репрезентувала ХНПУ імені Г.С. Сковороди Галина Хоменко, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова.
Меседжи спікерок
ТЕТЯНА ПИЛИПЧУК:
«В нашій культурній пам`яті тримаються уявлення про Україну, великою мірою сформовані шкільною програмою з літератури. Кілька поколінь сучасних українців “проходили” в школі кардинально різні підбірки авторів і творів. Але мета вивчення української літератури була й залишається незмінною - виховання. Онлайн-виставка дасть змогу “пройтись” шкільними програмами, подивитись, як виховували в радянській школі й що пропонує нова українська. Основна увага концентрується на 1920-х - найбільш суперечливому періоді. Блукання коридорами між письменниками, творами, інтерпретаціями почнеться з 1940-х - шкільних років наших бабусь, продовжиться крізь 1960-ті - 2000-ні аж до сьогодення: дехто з авторів загубиться, дехто з`явиться, хтось мінятиме означення. Але всі вони за спинами ховатимуть неочевидне. І тільки від нас залежить - зупинитись, дізнатись більше, сформувати власне уявлення, або “пройти” і більше не повертатись».
ТАМАРА ГУНДОРОВА:
«Що значить для нас літературна "класика" і якою ми хочемо її бачити? Чи можна сьогодні любити Чіпку, Марусю і Миколу Джерю? Як школа, університет і академія працює з класикою і чи можемо ми її переробити», – наголошує Тамара Гундорова, професорка Інституту літератури ім. Т. Шевченка, членкиня-кореспондентка НАН України, літературознавиця, культурологиня.
ГАЛИНА ХОМЕНКО:
«Серед множини шляхів, на яких має здійснюватися оновлення шкільної програми вивчення літератури, напевно, найбільш важливий той, який розпочинається в сучасному педагогічному університеті: цей простір ризикованого мислення повинен похитнути традицію гармонії в діалозі шкіл різного рівня; університет має не тільки вийти за межі офіційної програми для школи на рівні селекції авторів і текстів, але й запропонувати альтернативні визнаним у загальноосвітній школі методики їх прочитання».
Відео-матеріали зустрічі
Літня навчальна фольклорна практика
Дослідження фольклору почало активно розвиватись з початку 19 ст. – славнозвісні М.Максимович, Іван Франко, Леся Українка та інші фольклористи стали біля витоків відродження народної культури – українського фольклору. Саме в народній творчості корениться самобутність наших предків і нас, їх продовжувачів.
Цього року студенти-першокурсники під керівництвом кафедри української літератури та журналістики імені проф.Л.Ушкалова доцентів О.В.Варенікової, В.В.Глушич, О.В.Лямпрехт, М.Г.Повар, Г.І.Хоменко проходили традиційну навчальну фольклорну практику у своїх рідних селах і містах, які географічно охопили усі регіони України.
Завдання включали в себе не тільки збір і документування фольклорних текстів, а й дослідження історії, природи, мови рідного краю. Це виявилось дуже пізнавальним і корисним. Ми дізнались багато цікавого і нового про свою малу Батьківщину: «Я дуже здивувалась, бо навіть і не знала, що в моєму містечку є так багато цікавого!» - зізналась одна із практиканток. Коли вивчаєш історію рідного краю, особливості мови, традицій, туристичні місця, то від цього збагачуєшся духовно, п’єш ту саму джерельну воду свого народу.
Звичайно, найцікавішим етапом практики для нас став процес зустрічі з носіями фольклору, запису й паспортизації фольклорних текстів. Несподівано відкривались можливості знайомитись з новими людьми. які багато чого пам’ятають з минулих часів. Приємно було спостерігати, як на зморшкуватому обличчі з’являлась тепла усмішка, очі запалювались молодим вогнем і лилась розповідь. Про дитинство, улюблені іграшки, навчання, про золоту пору молодості, про давні звичаї, яких століттями дотримувались наші прадіди. А скільки емоцій! То радість і пожвавлення, то смуток і майже сльози. Погляд наших інформантів спрямовувався кудись вдалечінь, наче перед їх очима оживали картини пережитого. Голос то гучнішав, то затихав майже до шепоту, то бринів від напруження в драматичних моментах.
Презентації студентів з результатами їх наполегливої дослідницької і творчої праці цінні і важливі, тому що фіксують і зберігають маленький шматочок живої народної історії.
Фольклорна практика дала можливість випробувати свої сили на теренах наукової праці, відчути себе дослідниками.
Від імені студентів-першокурсників Марія Борзенко
10. 05. 2021
Онлайн-доповідь для студентів інституту слов’янської філології філологічного факультету Вроцлавського університету (Польща)
10 травня 2021 р. викладачкою кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова, доц. Ольгою Лук’яновою була прочитана онлайн-доповідь для студентів 1-го магістерського року навчання інституту слов’янської філології філологічного факультету Вроцлавського університету (Польща) «“Непрості” Тараса Прохаська: між постмодерном і сюрреалізмом».
Лекторка вдячна п. Анні Урсуленко за теплу атмосферу зустрічі.
5. 05. 2021
5 травня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради ДФ 64.053.023 відбувся захист дисертації Карина Вакуленко на тему: «Олекса Мишанич – дослідник давньої української літератури» на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань «03 – Гуманітарні науки», за спеціальністю «035 – Філологія».
Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Ростислав Мельников.
Колектив кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова щиро вітає Карину Вакуленко і бажає їй успіхів та наукового натхнення!
5. 05. 2021
Відкрита лекція професорки Вроцлавського університету (Республіка Польща), докторки гуманітарних наук, завідувачки Центру транскультурних посттоталітарних студій на філологічному факультеті Аґнєшки Матусяк
За ініціативи викладачів кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова (д.ф.н., проф. Л.В. Гармаш та к.ф.н., доц. Г.І. Хоменко) напередодні Великодніх свят професорсько-викладацький колектив та аспіранти кафедр факультету відвідали відкриту лекцію професорки Вроцлавського університету (Республіка Польща), докторки гуманітарних наук, завідувачки Центру транскультурних посттоталітарних студій на філологічному факультеті Аґнєшки Матусяк на тему: «Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою».
Колектив факультету щиро вдячний пані Аґнєшці за цікаву й інформаційно насичену лекцію, за віднайдену можливість для спілкування з колегами із України.
13.04.2021
13 квітня 2021 року в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України відбувся захист кандидатської дисертації Анни Карач на тему “Неоміфологічні мотиви в українській поезії 1990-х років: трансформація і художні функції” за спеціальністю 10.01.01 – українська література.
Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Ростислав Мельников
Офіційні опоненти:
- Тарнашинська Людмила Броніславівна, докторка філологічних наук, професорка, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, провідний науковий співробітник відділу українськоїлітератури ХХ століття та сучасного літературного процесу;
- Соловей Олег Євгенович, кандидат філологічних наук, доцент,Донецький національгий університет імені Василя Стуса, доцент кафедри теорії та історії української і світовоїлітератури.
Засідання спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України відбулося з використанням засобів відеозв’язку в режимі реального часу на платформі Zoom.
11. 03. 2021
Урочисте засідання факультетської літературної студії
11 березня за підтримки Ростислава Мельникова, завідувача кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова, відбулося урочисте засідання факультетської літературної студії. Досить символічно, що захід відбувся за декілька днів після святкування 207-річчя Т.Г. Шевченка — одного з головних натхненників молодих українських письменників.
Літературну студію «Асонанс» наразі відвідують переважно студенти І курсу, але її двері завжди відкриті для усіх охочих спробувати себе у письменницькому ремеслі.
За пів року роботи гурток уже має перші вагомі здобутки: Ляш Карина та Мороз Євгенія, наші надзвичайно талановиті студійці, восени 2020 року брали участь у Харківському обласному літературному фестивалі «Молода Слобожанщина», за підсумками якого твори учасниць були надруковані в літературно-художньому альманасі «Левада». І це лише перші паростки роботи!
У творчих пошуках гуртківцям допомагає керівник студії — аспірант кафедри української мови, член Національної спілки письменників України Ярослав Скидан. За його підтримки студенти роблять перші (проте цілком сміливі) кроки до своєї мети — віднайти власне місце у ніші письменництва, заявити про себе усьому світові. І, варто визнати, їм це вдається блискуче.
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
