"Аргументи сучасної філології:етика піклування" 2025
2-3 квітня 2025 року в змішаному форматі відбулася V Міжнародна наукова конференція Міжнародна наукова конференція «Аргументи сучасної філології: етика піклування» в ХНПУ імені Григорія Сковороди.
Шлях до миру лежить у соціальних змінах : рухах створення егалітарної спільноти ХХІ століття – космополітичної, за межами держав і рас. Варіанти цього шляху зображуються в художній літературі, кінематографі, філософії, мові, мас-медіа, живописі, освіті. Теоретичні засади цього шляху сформульовані в концепції еко-фемінізму 80-х років ХХ століття на французькому підґрунті (Франсуаза д’Обонн), що загострилися в 10-20 роках ХХІ століття у США, Канаді, Австралії (Керол Гілліган, Марґарет Етвуд, Арієль Салле) під впливом африканських і афро-американських (Тоні Моррісон, Вангарі Маатаї, Еліс Вокер), індійських (Вандана Шива, Арундгаті Рой) та індіанських давніх знань.
Спільноті ХХІ століття слід подолати розділення між «природою та культурою», відійти від дуалізму (індивіда та соціуму, підлеглого та начальника, чоловіка та жінки, колонізатора та колонізованого, учителя та учня, старшого та молодшого, людини та тварини), переосмислити кореляції держави та громадянина від дуальності до єдності – здійснити перехід від етики влади до «етики піклування». Відмова від бінарності дозволить відійти від дискримінації та експлуатації та перейти до єдності.
Література, мова, кінематограф є матеріалом для розуміння лінгвістів і літературознавців, психологів і соціологів, помилок минулого та орієнтирів для майбутнього. Аналіз ідей, проблематики, художніх образів, героїв – як носіів або антагоністів екофеміністичної ментальності; увага до відсутності екофеміністичного мислення в дискримінації через конфлікти творів сприяє кращому розумінню ситуацій у реальності. Це допоможе наблизити спільноту до гармонійного спілкування в «етиці піклування» без домінування.
Метою конференції стала інтерпретація та усвідомлення цінностей «етики піклування» або їх відсутності у висловлюваннях на мовному рівні, в художніх творах, публіцистиці, на телебаченні, кіно, в інтернеті та у реальному спілкуванні. Поступово має змінитися мислення в творчості, політиці, ідеології, демократії, освіті на рівнях спілкування в мові, літературі, кіно, мистецтві, психології, соціології, педагогіці, методиці навчання мови та літератури.
Важливою є мотивація індивіда (у нашому випадку – українського патріота). Мотивація абсолютно заперечує контроль. Українці ХХІ ст. мають рухатися до соціальних екологічних змін у процесі відбудови нашої країни після перемоги. Поєднання екологічних і феміністичних орієнтирів спрямовано на покращення життя людини. Ми порушили проблему: гарантія захищеності індивіда в різних іпостасях (державній, біологічній, природній, соціальній, професійній, приватній). Екофемінізм зорієнтований на зміну свідомості людини ХХІ ст. із урахуванням інтересів кожного. Це цивілізований діалог. Для змін потрібно виховувати соціальне екологічне мислення – дбайливе ставлення.
Університети впливають на виховання соціального екологічного мислення, гуманізму 21 століття. Ми виховуємо в процесі викладання мови, літератури, історії, соціології, педагогіки.
Відео:
Пленарне засідання 2 квітня.
Декан українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка; д. філол. н., проф. Голобородько Костянтин Юрійович
Вступне слово: професорка кафедри теорії й практики англійської мови та зарубіжної літератури імені професора Михайла Гетманця, д. філол. н. проф. Криворучко Світлана Костянтинівна
Доповідачі:
Пленарне засідання 3 квітня.
Доповідачі:
Перша секція 2-3 квітня: «ЕТИКА ПІКЛУВАННЯ» АБО ЇЇ ВІДСУТНІСТЬ НА РІВНІ ІДЕЙ, КОНФЛІКТІВ, ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ, ПРОБЛЕМ
Друга / третя секції 2-3 квітня: ЕТИКА ДБАЙЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЦІЛІСНОСТІ КУЛЬТУРИ І ПРИРОДИ: НАЦІОНАЛЬНА ТА ЕТНІЧНА КАРТИНА СВІТУ, КУЛЬТУРНЕ І ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ У МОВОЗНАВСТВІ, ЛІТЕРАТУРІ, МИСТЕЦТВІ, ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Четверта-п’ята секції 2-3 квітня: «ЕТИКА ПІКЛУВАННЯ» В УМОВАХ ВІЙНИ. СТОСУНКИ ГЕРОЇВ У ДИСКУРСІ «ЕТИКИ ПІКЛУВАННЯ»
On April 2-3, 2025, the 5-th International Scientific Conference ‘Arguments of Modern Philology: Ethics of Care’ took place at Hryhoriy Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.
The way to peace lies in social changes and movements that tend to create an egalitarian cosmopolitan community of the 21st century, beyond the state borders and races. Different versions of these movements are depicted and/or analysed in fiction, cinema, philosophy, languages, mass media, art, methods of education etc. The theoretical foundation of the ethics of care was formulated in the concept of ecofeminism in 1980s (Françoise d’Eaubonne) and developed in the 21st century in the USA, Canada, Australia (Carol Gilligan, Margaret Atwood, Ariel Salleh), in works of African and Afro-American authors (Toni Morrison, Wangarĩ Maathai, Alice Walker), Indian authors (Vandana Shiva, Arundhati Roy), Native American heritage.
The 21st century community tends to bridge the gap between nature and culture, step back from dualism (an individual /society; employee / boss; man / woman; coloniser / the colonised; teacher / student; the elder / the young; human / animal); to rethink a correlation between the state and the citizen from duality toward integrity; to make the transition from ethics of power to ethics of care. Binaries rejection will allow us to move away from discrimination and exploitation towards equality, inclusion and overall integrity.
Literature, languages, arts and cinema provide linguists, literature scholars, philosophers, psychologists and sociologists with material for analysing mistakes of the past and outlining guidelines for the future. Analysis of ideas, problems, artistic images, characters (both carriers and antagonists of the ecofeminist mentality), and attention to the absence of ecofeminist values in those who discriminate, due to conflicts in creative works, contribute to better understanding of situations in reality. This will help bring the community closer to harmonious communication in accordance with ethics-of-care ideals, without discrimination.
The conference aims was interpretation and awareness of the ideals and values of ethics of care or the lack thereof in linguistic material; in fiction and journalism; in television and film production; in virtual and live communication. Thinking in creativity, politics, ideology, democracy, education at the levels of communication in language, literature, cinema, art, psychology, sociology, pedagogy, and methods of teaching language and literature must gradually change.
The motivation of the personality is important (in our case, a Ukrainian patriot). Motivation absolutely denies control. Ukrainians of the 21st century must move towards social ecological changes in the process of rebuilding our country after the victory. It is important that the combination of ecological and feminist landmarks is aimed at improving human life. We raise the problem: guaranteeing the protection of the individual in various hypostasis (state, biological, natural, social, professional, private). Ecofeminism is oriented towards changing the consciousness of a personality in the 21st century taking into account the interests of everyone. This is a civilized dialogue. For change, it is necessary to cultivate social ecological thinking — a caring attitude.
Universities influence the upbringing of social ecological thinking, humanism of the 21st century. We educate in the process of teaching language, literature, history, sociology, pedagogy.
Collection of Abstracts Conference
Video:
Plenary meeting on April 2.
Opening: Dean of the H.F. Kvitkа-Osnovyanenko Ukrainian Language and Literature Faculty; Doctor of Science in Philology, Professor Kostiantyn Holoborodko
Introduction: Professor of the Department Professor Mykhailo Hetmanets of Theory and Practice of the English and Foreign Literature, Doctor of Science in Philology, Professor Svitlana Kryvoruchko
Speakers:
Plenary meeting on April 3.
Speakers:
The first section April 2-3: ETHICS OF CARE OR ITS ABSENCE AT THE LEVEL OF IDEAS, CONFLICTS, ARTISTIC IMAGES, PROBLEMS
The second / third section April 2-3: ETHICS OF CAREFUL ATTITUDE TOWARDS THE INTEGRITY OF CULTURE AND NATURE: NATIONAL AND ETHNIC WORLD PICTURE, CULTURAL AND NATURAL ENVIRONMENT IN LINGUISTICS, LITERATURE, ART, MASS MEDIA
The fourth-fifth sections April 2-3: ‘ETHICS OF CARE’ IN THE CONDITIONS OF WAR. HEROES’ RELATIONSHIPS IN THE DISCOURSE ‘ETHICS OF CARE’
18-19 квітня 2024 року в дистанційному форматі відбулася IV Міжнародна наукова конференція «Аргументи сучасної філології : історична та індивідуальна пам'ять» в ХНПУ імені Г.С. Сковороди.
Конференція увійшла в дискурс заходів Міністерства освіти і науки України до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя у 2024 році : постанова Кабінету Міністрів України 01.12.2023 № 1108.
2024 рік є 10 річницею початку війни в Україні – анексією Криму. Кримські татари є народом, який дуже постраждав від утисків імперії Росії упродовж більше ніж 500 років. Історична пам’ять – це передача досвіду в межах етносу або держави від покоління до покоління крізь мову через мистецтво: літературу, кіно, традиції, історію на рівні індивідуальної пам’яті окремих носіїв свідомості та підсвідомості для відкриття власної приналежності – ідентичності. У цьому дискурсі особливі акценти поставлено на дискримінації : колонізованих етносах, які продовжували та продовжують зберігати свою історичну пам’ять, та постколоніальних процесах, що сприяють відродженню й звучанню етнічного «голосу».
Україні як державі вдалося відродитися в 1991 році на підґрунті історичної пам’яті держави Давня Русь Х-ХІІІ ст. Давня Русь – це територія Київської землі від Білого моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до середньої Волги на сході. Термін «Київська Русь» є ідеологізованим, з'явився на основі розробки московськими книжниками XVI століття, а не з джерел. Це – помилка. Держави «Київська Русь» не було в ході історії.
Наш науковий пошук розгорнувся крізь орієнтири постколоніальності навколо розвінчання «міфів» про другорядність і нижчисть для виокремлення місця етнічним культурам, мовам, історичній пам’яті скривджених у минулому народам та збереження історичної пам’яті на відстані, в діаспорах.
Відео:
Пленарне засідання 18 квітня.
Відкриття: проректорка з навчально-виховної роботи ХПНУ імені Г.С. Сковороди, к. пед. н., доц. Борисенко Наталія Олексіївна
декан українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка; д. філол. н., проф. Голобородько Костянтин Юрійович
Вступне слово: завідувачка кафедри зарубіжної літератури та словʼянських мов імені професора Михайла Гетманця, д. філол. н. проф. Криворучко Світлана Костянтинівна
Доповідачі:
Фелікс Штейнбук (Словаччина); Мері Фротчер Крамер (Бразилія); Ярослав Голобородько (Україна); Світлана Криворучко (Україна); Анастасія Лепетюха (Україна); Тетяна Черкашина (Італія); презентація книги "На Захід від війн на Сході" Фелікс Штейнбук (Словаччина). Дискусії.
Пленарне засідання 19 квітня.
Доповідачі:
Оксана Шостак (Франція); Режіна Чеcоскі (Бразилія); Ігор Проценко (Парагвай); Тетяна Белімова (Україна); Олена Маленко (Україна); Клер Кайзер (Франція). Дискусії.
Перша секція 18-19 квітня: ІСТОРИЧНА / ІНДИВІДУАЛЬНА ПАМ’ЯТЬ НА РІВНІ ІДЕЙ, КОНФЛІКТІВ, ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ, ПРОБЛЕМ
Володимир Звиняцьковський (Чехія); Світлана Гайдук (Польща); Світлана Лущій (Україна); Тетяна Лях (Україна); Oльга Гончарова (Україна, Велика Британія); Наталія Яцків (Україна). Дискусії.
Друга секція 18-19 квітня: ВПЛИВ КОЛЕКТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ НА ФОРМУВАННЯ СОЦІУМІВ: ІДЕЇ, КОНФЛІКТИ, ПРОБЛЕМИ
Марта Замбжицька (Польща); Надія Кірносова (Україна); Анна Рогожа (Україна); Галина Яроцька (Україна); Наталія Левченко (Україна); Ганна Хижняк (Україна); Наталя Нестеренко (Україна); Алла Козлова (Україна). Дискусії.
Третя секція 18-19 квітня: ІСТОРИЧНА / ІНДИВІДУАЛЬНА ПАМ’ЯТЬ В ЛІНГВІСТИЧНИХ МЕХАНІЗМАХ ПОЕЗІЇ, ПРОЗИ, РЕКЛАМИ, ТЕЛЕБАЧЕННЯ, ІНТЕРНЕТ-ВИСЛОВЛЮВАННЯХ
Наталія Піддубна (Україна); Тетяна Луньова (Велика Британія); Тучина Наталія (Україна). Дискусії.
Четверта секція 18-19 квітня: ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ПАТРІОТИЗМУ. ДИХОТОМІЯ МИР / ВІЙНА
Катерина Слінько (Бразилія); Тетяна Потніцева (Україна); Марьям Мохаммад (Україна); Юлія Лебеденко (Україна, Нідерланди). Дискусії.
П’ята секція 18-19 квітня: СПІЛЬНИЙ / ІНДИВІДУАЛЬНИЙ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД. КОЛЕКТИВНЕ / ІНДИВІДУАЛЬНЕ «СВІДОМЕ» ТА «ПІДСВІДОМЕ»
Богдана Кайгородцева (Україна); Карарро Фернанда Присцилла (Бразилія); Леся Золота (Бразилія) - Феррейра Едуардо Паулікі Солек (Бразилія); Ольга Радчук (Україна).
On April 18-19, 2024, the IV International Scientific Conference “Arguments of Modern Philology: historical and individual memory” took place at Hryhoriy Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.
The conference entered into the discourse of the activities of the Ministry Education and Science Ukraine to Day Resistance Occupation of the Autonomous Republic Crimea and Sеvastopоl in 2024: Resolution Cabinet Ministers of Ukraine dated December 1, 2023 No. 1108.
2024 is the 10th year of the beginning the war in Ukraine - the annexation of Crimea. The Crimean Tatars are a people who suffered greatly from the oppression of the Russian Empire for more than 500 years. Historical memory is the transmission of experience within an ethnic group or state from generation to generation through language thanks to art: literature, cinema, traditions, history at the level of individual memory separate ethnic speakers of consciousness and subconsciousness to discover their own belonging — identity. In this discourse, special emphasis should be placed on discrimination: colonized ethnic groups that continued and continue to preserve their historical memory, and post-colonial processes that contribute to the revival and sounding of the ethnic “voice”.
Ukraine as a state managed to be revived in 1991 on the basis of the historical memory of the state of Ancient Rus of the X-XIII centuries. Ancient Rus is the territory of Kyiv land from the White Sea in the north to the Black Sea in the south, and from the headwaters of the Vistula in the west to the middle Volga in the east. The term “Kyiv Rus” is ideological, it appeared on the basis of development by Moscow scribes of the 16th century, and not from sources. This is a mistake. The state “Kyiv Rus” did not exist in the course of history.
Our scientific search unfolded around of debunk “myths” about inferiority and secondary and to make room for ethnic cultures, languages, and the historical memory of peoples wronged in the past, through the guidelines of postcolonialism. It is also important to talk about the preservation of historical memory at a distance, in diasporas.
Video:
Plenary meeting on April 18.
Opening: vice-rector of Educational Work of H.S. Skovoroda Kharkiv National University, PhD of Pedagogy, Associate Professor Natalia Borysenko
Dean of the G.F. Kvitkа-Osnovyanenko Ukrainian Language and Literature Faculty; Doctor of Science in Philology, Professor Kostyantyn Holoborodko
Introduction: Head of the Department Professor Mykhailo Hetmanets of Foreign Literature and Slavic Languages, Doctor of Science in Philology, Professor Svitlana Kryvoruchko
Speakers:
Feliks Shteinbuk (Slovakia); Meri Frotscher Kramer (Brazil); Iaroslav Goloborodko (Ukraine); Svitlana Kryvoruchko (Ukraine); Anastasia Lepetyuha (Ukraine); Tatyana Cherkashina (Italy); presentation of the book “To the West from Wars in the East” by Felix Steinbuk (Slovakia). Discussions.
Plenary meeting on April 19.
Speakers:
Oksana Shostak (France); Regina Chicoski (Brazil); Ihor Protsenko (Paraguay); Tetyana Belimova (Ukraine); Olena Malenko (Ukraine); Claire Kaiser (France). Discussions.
The first section April 18-19: HISTORICAL / INDIVIDUAL MEMORY AT THE LEVEL OF IDEAS, CONFLICTS, ARTISTIC IMAGES, PROBLEMS
Volodymyr Zvyniatkovskyi (Czech Republic); Svitlana Hajduk (Poland); Svitlana Luschii (Ukraine); Tetyana Liakh (Ukraine); Olga Goncharova (Ukraine, Great Britain); Natalia Yatskiv (Ukraine). Discussions.
The second section April 18-19: THE INFLUENCE OF COLLECTIVE MEMORY ON THE FORMATION OF SOCIETIES: IDEAS, CONFLICTS, PROBLEMS
Marta Zambrzycka (Poland); Nadia Kirnosova (Ukraine); Anna Rogozha (Ukraine); Halyna Yarotska (Ukraine); Natalia Levchenko (Ukraine); Hanna Khizhnyak (Ukraine); Natalia Nesterenko (Ukraine); Alla Kozlova (Ukraine). Discussions.
The third section April 18-19: HISTORICAL / INDIVIDUAL MEMORY IN THE LINGUISTIC MECHANISMS OF POETRY, PROSE, ADVERTISING, TELEVISION, INTERNET SPEECH
Natalia Piddubna (Ukraine); Tatyana Lunyova (Great Britain); Natalia Tuchyna (Ukraine). Discussions.
The fourth section, April 18-19: PHENOMENOLOGY OF PATRIOTISM. DICHOTOMY PEACE / WAR
Kateryna Slinko (Brazil); Tetyana Potnitseva (Ukraine); Maryam Mohammad (Ukraine); Yulia Lebedenko (Ukraine, Netherlands). Discussions.
The fifth section April 18-19: COMMON / INDIVIDUAL CULTURAL AND HISTORICAL EXPERIENCE. COLLECTIVE / INDIVIDUAL “CONSCIOUS” AND “CONSCIOUS”
Bohdana Kayhorodtseva (Ukraine); Cararro Fernanda Priscilla (Brazil); Lesya Zolota (Brazil) - Ferreira Eduardo Pauliki Solek (Brazil); Olga Radchuk (Ukraine).
.jpg)
.jpg)
15-16 вересня 2023 року в змішаному форматі відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Велике і вічне…» : Михайло Федосійович Гетманець.
Конференція стала вшануванням памʼяті 100-ої річниці з дня народження українського літературознавця Михайла Федосійовича Гетманця, якого вважають своїм учителем науковці багатьох університетів України, учителі шкіл. Він став фундатором наукової школи «Історія і теорія літератури в полікоординатному вимірі», відомим дослідником «Слова о полку Ігоревім», художньої спадщини та педагогічної концепції А.С. Макаренка, літературної Харківщини, автором понад 20 монографій і 300 статей із історії і теорії літератури, краєзнавства та педагогіки.
Теплі щирі слова схиляння та подяки Михайлу Федосійовичу звучали від душі й потрапляли в серця.
Наша наукова дискусія огорталася навколо зміни векторів сьогодення та руйнування «міфів» …
Відео
Пленарне засідання 15 вересня.
Відкриття: ректор чл.-кор. НАПН України проф. Юрій Бойчук, проректорка проф. Світлана Бережна; декан проф. Костянтин Голобородько.
Вступне слово: проф. Світлана Криворучко.
Доповідачі: Валентина Захарченко (Україна); Алла Козлова (Україна); Андрій Ткаченко (Україна); Олександр Кеба (Україна); Ольга Ніколенко (Україна); Ілона Костікова (Україна); Oльга Гончарова (Велика Британія); Фелікс Штейнбук (Словаччина); Олена Маленко (Україна); Костянтин Голобородько (Україна); Світлана Криворучко (Україна).
Друга-третя секція
Четверта секція
П’ята секція
Третя Міжнародна наукова конференція «Аргументи сучасної філології. Свобода та безпека»
6-7 квітня 2023 року в дистанційному форматі відбулася Третя Міжнародна наукова конференція «Аргументи сучасної філології. Свобода та безпека» в ХНПУ імені Григорія Сковороди.
Конференція увійшла в дискурс заходів Міністерства освіти і науки України щодо впровадження євроінтеграційної тематики навколо надання Україні 23 червня 2022 року статусу кандидата на вступ до ЄС, що юридично закріпило на загальноєвропейському рівні українські прагнення незворотності євроінтеграційного вибору нашої держави та приналежності до європейської сім’ї.
«Що є свобода? Добро і ній якеє ?» – писав Григорій Сковорода. Свобода й безпека для всіх українців наповнилась буквальним сенсом за останній рік. У Харків’ян є свої символи. Ми хочемо показати їх усім. У програмці конференції Ви бачите фото нашого майдану Свободи – одного з найбільших у Європі; пам’ятник Репресованим кобзарям (с. 11), яких знищувала Російська-радянська влада у 30 рр. 20 ст.; пам’ятник Григорію Сковороді, якого «світ ловив, і не впіймав». Найціннішим на цих фото є люди, щасливі діти, які безпечно насолоджуються життям. Ми дуже любимо наш Харків, наш дім, і ми робимо все, щоб наше місто було свободним і безпечним.
Наш науковий пошук розгорнувся навколо творчості, політики, ідеології, тоталітаризму, демократії, авторитаризму…
Пленарне засідання 6 квітня.
Відкриття: проректорка проф. Бережна С.В.; декан проф. Голобородько К.Ю.
Вступне слово: проф. Криворучко С.К.
Доповідачі: Шостак Оксана (Франція); Криворучко Світлана (Україна); Штейнбук Фелікс (Словаччина); Белімова Тетяна (Австрія); Моклиця Марія (Україна); Халіман Оксана (Україна); Сантуш душ Клодожіль Фабіано Рібейро (Бразилія). Дискусія.
Пленарне засідання 7 квітня.
Доповідачі: Голобородько Ярослав (Україна); Качак Тетяна (Україна); Потніцева Тетяна (Україна); Гончарова Ольга (Велика Британія); Лепетюха Анастасія (Україна); Крамер Мері Фротчер (Бразилія).
Перша секція, П’ята секція
Колошук Надія (Україна); Вєдєрнікова Тетяна (Україна); Гончаров Микита (Україна); Рогожа Анна (Україна); Щеулін Вадим (Україна); Массайова Ванесса (Словаччина).
Друга секція
Руда Наталія (Україна), Романова Наталя (Україна), Пилинський Михайло (Україна).
Третя секція, Четверта секція
Гончарова Жанна (Україна), Грохоскі Цібелі (Бразилія), Тучина Наталія (Україна), Золотько Антоніна (Україна), Яковлева Тетяна (Україна), Радчук Ольга (Україна), Лук’янцева Поліна (Японія).
On April 6-7, 2023, the Third International Scientific Conference "Arguments of Modern Philology. Freedom and Safety" took place at Hryhoriy Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.
The conference entered into the discourse of the activities of the Ministry Education and Science Ukraine regarding the implementation of European integration topics around granting Ukraine the status of a candidate for EU accession on June 23, 2022, which legally established at the pan-European level Ukrainian aspirations regarding the irreversibility of our state's European integration choice and belonging to the European family.
"What is it freedom? What’s Good in this?" – wrote Hryhoriy Skovoroda. Freedom and Safety for all Ukrainians has taken on a literal meaning over the past year. Kharkiv residents have their own symbols. We want to show them to everyone. In the conference program you can see a photo of our Freedom Square - one of the largest in Europe; a monument to the Repressed Kobzars of Р. 11, who were destroyed by the Russian-Soviet power in the 1930s of the 20th century; the monument to Hryhoriy Skovoroda, whom "the world caught, and did not catch." The most valuable thing in these photos are the people, the happy children, who are safely enjoying life.
We love our Kharkiv, our home, and we do everything to make our city free and safe. Our search unfolded around creativity, politics, ideology, totalitarianism, democracy, authoritarianism...
Video
Opening: vice-rector prof. Berezhna Svitlana; dean prof. Holoborodko Kostyantin
Introduction: prof. Kryvoruchko Svitlana
Speakers: Oksana Shostak (France); Svitlana Kryvoruchko (Ukraine); Felix Shteinbuk (Slovakia); Tetiana Belimova (Austria); Maria Moklitsa (Ukraine); Oksana Haliman (Ukraine); Santos dos Clodojil Fabiano Ribeiro (Brazil). Discussion.
Speakers: Yaroslav Holoborodko (Ukraine); Tatyana Kachak (Ukraine); Tatyana Potnitseva (Ukraine); Olga Goncharova (Great Britain); Anastasia Lepetyuha (Ukraine); Mary Kramer Frottcher (Brazil).
Nadia Koloshuk (Ukraine); Tetyana Vedernikova (Ukraine); Nikita Goncharov (Ukraine); Anna Rogozha (Ukraine); Vadim Shcheulin (Ukraine); Vanessa Massajova (Slovakia).
Nataliya Ruda (Ukraine), Nataliya Romanova (Ukraine), Mykhailo Pylynskyi (Ukraine).
Third section, Fourth section
Zhanna Goncharova (Ukraine), Cibeli Grochoski (Brazil), Nataliya Tuchyna (Ukraine), Antonina Zolotko (Ukraine), Tetyana Yakovleva (Ukraine), Olga Radchuk (Ukraine), Polina Lukyantseva (Japan).
Жінка : “жіноче”, “феміністське”, “фемінне” Війна в Україні 2022: “тут” і “зараз”
7-8 квітня 2022 року у заочному форматі відбулася Друга міжнародна наукова конференція «Аргументи сучасної філології. Образ Жінки : “жіноче”, “феміністське”, “фемінне”» в Харківському національному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди.
Особливою подією цієї конференції став круглий стіл «Війна в Україні 2022: “тут” і “зараз”».
Біль українців-інтелектуалів віддзеркалено у віршах та есе. (Збірник тез С. 9-49).
Наша миролюбна країна, яка вісім років потерпала від війни на Сході, 24 лютого зазнала широкомасштабного вторгнення з боку так званої росії. Відтоді ми усі зазнаємо досвід, який потребує свого усвідомлення та осмислення.
|
Так виглядає 7-8 квітня пам’ятник Шевченка у Харкові – символ української ідеї, яку ми захищаємо. |
Звісно, було б краще вдаватися до академічно зумовлених роздумів з бігом часу, з певної темпоральної дистанції, але у нас не буде іншого життя. А сьогодні нам загрожує смертельна небезпека з боку росіян, які прийшли убити нас тільки за те, що ми українці і за те, що ми обрали свободу. А тому ми вирішили, не відкладаючи на потім, у рамках запланованої ще до початку війни конференції створити можливість для оприлюднення актуальних рефлексій стосовно сьогодення, однак заради майбуття.
Символічним є і те, що тема конференції стосується Образу Жінки: і матері, і дружини, і коханки, і соціально-активної діячки, і фахівчині. Ми все зможемо! Ми, як вічна земля, переродимося! І ми переможемо!
Слава Україні!
Пропонуємо Вам ознайомитись із програмою конференції та зі збірником тез за посиланням
У конференції взяли участь науковці з Бразилії, Польщі, Словаччини, Чехії, Японії, України, які представили 28 університетів світу із різних міст: Бердянськ, Братислава, Варшава, Вінниця, Горлівка, Гродно, Дніпро, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Київ, Кіото, Люблін, Мінськ, Ніжин, Оломоуц, Ужгород, Харків, Херсон. Серед нас 20 докторів наук, 16 кандидатів наук, 5 старших викладачів та методистів, багато аспірантів.
Криворучко С.К.
Студентська наукова конференція «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК»
24 листопада 2021 року відбулася студентська наукова конференція «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК».
У конференції взяли участь студенти ХНПУ імені Г.С. Сковороди та ХНФаУ, які обговорювали проблеми лінгвістики: від минулого до сучасності, актуальні питання сучасного літературознавства, поетику художніх творів світової літератури, філософські ідеї ХХ ст. Пошуки молодих науковців надруковані в збірнику тез «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК».
З матеріалами конференції можна ознайомитись за посиланням
Конференція «Аргументи сучасної філології: „нестача” і „бажання” у тексті»
2-3 квітня 2021 року в Харківському національному педагогічному університеті відбулася міжнародна наукова конференція «Аргументи сучасної філології: “нестача” і “бажання” у тексті».
61168, м. Харків,
вул. Валентинiвська (Блюхера), 2, кор. В, к. 403,
тел. (0572) 68-02-23 (деканат українського мовно-літературного факультету)
E-mail:
Криворучко Світлана Костянтинівна
доктор філологічних наук, професор
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
