Історія кафедри кафедри зарубіжної літератури та слов’янських мов імені професора Михайла Гетманця

Кафедра зарубіжної літератури та слов’янських мов була створена в травні 2020 року шляхом об’єднання кафедр світової літератури та слов’янських мов. Кафедра укомплектована висококваліфікованими кадрами викладачів: 5 докторів наук (С.К. Криворучко, О.С. Силаєв, І.І. Степанченко, О.О. Скоробогатова, О.В. Радчук), 1 професор, кандидат наук (І.В. Разуменко), 8 кандидатів наук, доцентів (Т.П. Стаканкова, О.І. Артюх, Т.В. Горячева, М.М. Журенко, О.П. Ільїницька, О.П. Карпенко, А.Г. Козлова, Н.М. Халанська).

Кафедри світової літератури та слов’янських мов, які входять до складу новоствореної кафедри, – найстаріші не тільки в Харківському національному педагогічному університеті, але й в Україні. Їхня історія веде свій початок від 1805 року, з дня відкриття педагогічного інституту в структурі Харківського університету. Після заснування  Інституту шляхетних дівчат у 1811 році, який відокремився від університету, вони існувала понад сто років у складі інституту як «кафедра русской словесности». Викладачі кафедри мали великий вплив на учениць і сприяли їх масовому захопленню російською літературою, що засвідчують вихованки інституту – відомі письменниці Н.С. Кохановська і О.С. Шабельська.

Після революції 1917 року на базі університету та Інституту шляхетних дівчат було утворено Харківський інститут народної освіти, який об’єднав споріднені кафедри. Цей спільний період історії двох вищих навчальних закладів продовжувався до 1932 року і позначився значними здобутками в навчальній та науковій роботі.

Кафедри світової літератури

          З 1932 року під керівництвом академіка О.І. Білецького, який очолив кафедру, сформувалася нова школа літературознавців, що визначила розвиток науки про літературу на багато років уперед. Цю школу пройшли такі відомі вчені першого покоління, як Є.Г. Вербицька, М.О. Габель, Г.М. Гай, З.С. Єфімова, М.П. Самарін, М.О. Фінкель, Б.М. Сивоволов, С.М. Утевський, М.В. Черняков, А.П. Шамрай, С.М. Шаховський. Кожен з них певний час працював на кафедрі, якою завідував до Великої Вітчизняної війни М.П. Самарін.

          Під час війни інститут був евакуйований в Кзил-Орду (Казахстан), де науковців об’єднали в єдину кафедру Українського університету. Робота кафедри відновилася в 1943 році у складі Харківського державного педагогічного інституту після звільнення міста від німецько-фашистських окупантів. Вона набула статусу кафедри російської і зарубіжної літератури. Протягом десяти років кафедрою керував доктор філологічних наук, професор М.П. Гущін. У цей час на кафедрі працювали кандидати філологічних наук, доценти С.М. Утєвський, З.С. Єфімова, М.О. Габель, Б.М. Сивоволов, М.В. Черняков – учні академіка О.І. Білецького. Це були справжні професори своєї справи, науковці високої кваліфікації, талановиті лектори. Всі вони вели серйозну науково-дослідну роботу, але постійні ідеологічні утиски робили їх докторські дисертації незатребуваними.

У 1955 році кафедру очолив кандидат філологічних наук, доцент М.Ф. Гетманець. На зміну старшому поколінню прийшли молоді талановиті науковці, які продовжили кращі традиції своїх попередників: Г.О. Васильєва, А.Л. Світлична, І.І. Доценко, В.С. Довгопол, О.В. Воробйова, Л.Г. Фрізман. За рівнем наукової кваліфікації викладацьких кадрів і результатами науково-педагогічної діяльності кафедра посідала провідне місце в Україні і понад 15 років наказом Міністерства освіти здійснювала методичне керівництво всіма спорідненими кафедрами вищих педагогічних закладів республіки.

          Про науково-дослідницький авторитет кафедри свідчить той факт, що у 1978 році після тривалої перерви при кафедрі було відновлено діяльність аспірантури (вперше відкрито у 1936 р.), а у 1993 році відкрито докторантуру за спеціальністю 10.01.02. – російська література. З 1989 року функціонує спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій. За цей час на кафедрі підготовлено і захищено близько 100 кандидатських і 15 докторських дисертацій. Серед тих, хто захистився, – вихованці кафедри доктори наук, професори О.С. Силаєв, Л.В. Гармаш; кандидати наук, доценти Л.Г. Андронова, М.М. Журенко, О.П. Ільїницька, С.О. Кабардін, А.Г. Козлова. І.В. Разуменко, Т.В. Горячева.     

За  часи існування кафедри її завідувачами були проф. М.Ф. Гетманець (1955-1975; 1980-1990), доц. А.Л. Світлична (1976-1980), доц. І.І. Доценко (1991-1994), проф. Л.Г. Фрізман (1994-2009), проф. О.А. Андрущенко (2009-2014), доц. М.М. Журенко (2015-2020). 

Кафедра слов’янських мов

З 1933 року в ХІНО було створено філологічний факультет у складі двох відділень: українського та російського. Кафедра російської мови забезпечувала навчальний процес на обох відділеннях. Першими завідувачам були академік Л.А. Булаховський,  професор В.П. Бесєдіна-Невзорова.

Склад кафедри був дуже невеликий, бо забезпечував навчальний процес тільки на молодших курсах. У 1934 році викладачі кафедри розробили «Програму сучасної російської мови для педвузів», яка була досить політизована згідно з часом. На кафедрі викладались профільні дисципліни (вступ до мовознавства, сучасна російська мова, мовознавство) і факультативні (наприклад, практикум з виразного читання та ін.)

Паралельно зі збільшенням студентського контингенту за рахунок старших курсів збільшувався кадровий потенціал філологічного факультету. Перед війною були створені автономні кафедри української та російської мови. Кафедру російської мови в 1941 році очолював доцент А.П. Феоктистов, викладачами кафедри працювали доценти Л.А. Курельова, Б.П. Стрєлков, С.С. Магура,  викладачі З.Ф. Гольдфейн, Л.І. Буряк-Насєдкіна, Б.А. Лєзін, І.Б. Геншафт, І.М. Марік, Р.О. Райхман, Н.І. Юношева та ін.

Під час Другої світової війни викладачі працювали в евакуйованому до Казахстану інституті.

Після війни кафедру очолив доцент А.Я. Петренко. У той час тут плідно працювали доценти Л.І. Коломієць, Н.М. Черемісіна, Г.В. Павловська,  Л.П. Черкасова та ін.

У 1983 році відновила свою роботу аспірантура,  яку було створено у 1936 році. У 1993 році при кафедрі підготовлено 6 докторів філологічних наук і понад 50 кандидатів філологічних наук. У 1989-2010 рр. кафедра було неодноразово реорганізовано: на її базі створювалися кафедри російської мови, загального та російського мовознавства, методики викладання російської та іноземної філології та експериментальної роботи, сектор мовознавства, кафедра мовознавства, кафедра російської мови, кафедра загального мовознавства. З 2010 року – єдина кафедра російської мови, з 2015 року – кафедра слов’янських мов.

Завідувачами мовознавчих кафедр в різні роки були: професор В.П. Бесєдіна-Невзорова (1930–1933), академік Л.А. Булаховський (1933–1941), доцент А.П. Феоктістов (1941), у повоєнні часи: доцент Ю.Р. Гепнер, доцент М.А. Бріцин, доцент Н.М. Черемісіна, доцент  Г.В. Павловська, доцент І.О. Кірюхіна, професор Г.Ф. Калашнікова, доцент Л.М. Черняк, професор І.А. Бикова, професор С.В. Ломакович, доцент О.П. Карпенко, професор Л.М. Пелепейченко, професор І.І. Степанченко, професор О.О. Скоробогатова.

Персоналії

Стаканкова Тамара Петрівна	Силаєв Олександр Сергійович	Журенко Марина Миколаївна	Халанська Наталія Миколаївна
Артюх Олена Іванівна	Горячева Тетяна Вікторівна	Ільїницька Ольга Петрівна