Новини факультету історії і права

Міжнародне дистанційне науково-педагогічне стажування «Міжнародний науково-педагогічний досвід дотримання академічної доброчесності в закладах освіти»

За результатами проходження міжнародного дистанційного науково-педагогічного стажування «International Scientific and Pedagogical Experience in Maintaining Academic Integrity in Educational Institutions» («Міжнародний науково-педагогічний досвід дотримання академічної доброчесності в закладах освіти») 15 січня – 15 березня 2024 року кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська отримала сертифікат KN № 1503080 від 15.03.2024 загальним обсягом 180 навчальних годин (6 кредитів ECTS) . Організаторами заходу виступили Norwegian University of Life Sciences – Норвезький університет наук про життя (Осло, Королівство Норвегія) та Міжнародна фундація науковців та освітян (IESF).

Стажування включало наступні складові:

‒ презентація академічної доброчесності;

порушення академічної доброчесності;
академічна доброчесність та онлайн-оцінювання;
ефективна політика академічної доброчесності при підготовці магістрів та аспірантів;
академічна доброчесність і плагіат;
академічна доброчесність і навички якісного академічного письма як важливі компетентності здобувачів вищої освіти;
уникнення плагіату та розвиток академічних знань про навички письма;
сучасні світові стандарти академічного письма: від теорії до практики (вимоги провідних світових видавництв та університетів);
види плагіату та тлумачення схожості.

Учасники міжнародного науково-педагогічного стажування розвинули професійні компетентності, опанували нові навички комунікації та змогли познайомитися з міжнародним досвідом щодо використання положень академічної доброчесності в освітньому процесі. Набуті знання та компетенції допомогли розширити спектр навчальних інструментів, які можна використовувати в освітній діяльності, та побудувати власну траєкторію роботи зі студентами-магістрантами та здобувачами ступеню доктора філософії (PhD), використовуючи сучасні онлайн-методи та прийоми розвитку креативного, критичного та логічного мислення.

ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО СЕМІНАРУ «СХОДОЗНАВЧІ СТУДІЇ»

10 квітня 2024 року на факультеті історії і права відбулося чергове онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни. Захід був проведений за підсумками V Міжнародної науково-методичної конференції «Сходознавство. Актуальність та перспективи», яка відбулася 29 березня 2024 року у заочному форматі в ХНПУ імені Г.С. Сковороди (секції «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Економіка, політика, соціум країн Сходу», «Культура та мистецтво країн Сходу»). У конференції поряд з викладачами закладів вищої та післядипломної освіти, представниками дипломатичних служб, науковими співробітниками установ, докторантами взяли участь 30 здобувачів вищої освіти різних рівнів факультету історії і права, яких підготували доктор філософських наук, професор, проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності ХНПУ імені Г.С. Сковороди Бережна Світлана Вікторівна; доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна; кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна; кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна; кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Вороніна Марина Сергіївна; кандидат історичних наук, доцент Дьякова Олена Василівна; кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна.

Модератором засідання виступила здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня четвертого року навчання факультету історії і права Короваєнко Поліна.

До зустрічі доєдналися 20 здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3-4 років навчання.

У ході засідання з використанням яскравих презентаційних проєктів виступили наступні спікери:

1. Короваєнко Поліна (42 група) «Гетаку – мистецтво відтисків»;

2. Дегтярьов Вадим (32 група) «Особливості політики Британської Ост-Індської компанії на території Індії в 1765-1858 рр.»;

3. Москальова Анастасія (32 група) «Формула диктатури в Північній Кореї»;

4. Ющенко Вероніка (32 гр.) «Становище жінки в Збройних Силах Пакистану»;

5. Шмалько Денис (32 група) «Еволюція ролі жінки в японській чайній церемонії у XVIII – XX ст.»;

6. Лисак Назар (32 група) «Line – проєкт міста майбутнього в Саудівській Аравії».

Результати досліджень будуть оприлюднені в електронному виданні матеріалів V Міжнародної науково-методичної конференції «Сходознавство. Актуальність та перспективи» і виставлені в репозитарії університету.

Дякуємо доповідачам і учасникам семінару за цікаві запитання та змістовну дискусію. Наступне засідання «Сходознавчих студій» на тему «Жіночий і чоловічий світи та ідеали краси: пошуки гармонії в країнах Сходу і Заходу» відбудеться 15 травня. Запрошуємо всіх бажаючих!

10 квітня 2024 р. Оксана Юркова, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, виступила перед викладачами, бакалаврами, магістрами, аспірантами факультету історії і права ХНПУ імені Г.С.Сковороди з гостьовою лекцією на тему «Українські історики на інформаційному фронті: роль інтернет-проєктів в сучасній російсько-українській війні».

Модератор заходу – доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Олена Богдашина – у вступному слові окреслила головні напрями науково-організаційної діяльності та творчі здобутки Оксани Юркової і наголосила на співпраці нашого університету з Національною академією наук України.

У вітальному слові декан факультету історії і права, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології і інноваційної педагогіки Людмила Зеленська привітала шановну лекторку та підкреслила значення тематики цієї лекції у зв’язку з сучасною російсько-українською війною.

Оксана Юркова розказала про авторів, структуру та завдання окремих українських інтернет-порталів, зокрема Історична правда та LikБез. Історичний фронт, а також про можливості електронної бібліотеки Diasporiana і цифрового архіву періодики Libraria. Доповідачка привернула увагу до фахових історичних Інтернет-проєктів Наша революція 1917–1921, Я з України. Поверніть мене додому!, Паспорт твоєї ідентичності (останні два – проєкти Спілки археологів України).

Лекторка на численних прикладах наголошувала на важливості протидії міфам та відкритим фальсифікаціям з боку російських науковців та пропагандистів, а також на необхідності критичного сприйняття праць тих українських дослідників, які або з псевдопатріотичних мотивів, або через невігластво вдаються до викривлення історичного минулого.

Оксана Юркова також розповіла про особливості Інтернет-сайту Електронний архів Михайла Грушевського та показала додатковий функціонал цього порталу. Модель е-Архіву Михайла Грушевського може стати взірцем для подібних Інтернет-проєктів, присвячених науковцям, письменникам, політичним діячам, зокрема українським історикам Володимиру Антоновичу, Дмитру Багалієві, Михайлу Костомарову. Саме про важливість появи таких сайтів, як і енциклопедичних видань про життя та діяльність відомих українців йшлося наприкінці лекції. Окремо було обговорено питання про важливість поширення інформації про історичні Інтернет-сайти в Україні та поза її межами.

Міжнародне дистанційне науково-педагогічне стажування «Управління трансфером освітніх технологій у країнах ЄС»

З 12 лютого по 8 квітня 2024 року кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська пройшла міжнародне дистанційне науково-педагогічне стажування «Management of Transfer of Educational Technologies in the European Union Countries» («Управління трансфером освітніх технологій у країнах ЄС»), за результатами якого отримала сертифікат DTU № 024 від 8.04.2024 загальним обсягом 180 навчальних годин (6 кредитів ECTS). Організатори стажування – Danmarks Tekniske Universitet (DTU) – Технічний університет Данії та Міжнародна фундація науковців та освітян (IESF).

Основні напрями науково-педагогічного стажування :

• cучасні освітні технології: сутність, класифікації, ефективність;

• освітні технології (навчання в цифровому суспільстві);

• управління трансфером освітніх технологій в країнах ЄС;

• використання трансферу технологій в освіті;

• роль трансферу технологій в освіті;

• потенціал трансферу технологій;

• трансфер технологій у XXI столітті;

• трансфер технологій інтелектуальної власності.

Учасники міжнародного стажування ознайомилися з поняттям трансферу освітніх технологій, досвідом його використання в країнах ЄС, потенційними можливостями в контексті цифрового суспільства.

На факультеті історії і права завершився І етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт.

В галузі знань «Географія» переможцями стали:

1 місце – Анна Іванова, 33 група (науковий керівник – Т.С. Коптєва, доктор філософії (PhD) галузь знань 10 Природничі науки спеціальність 103 Науки про Землю, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії).

2 місце – Олексій Мельничук, 33 група (науковий керівник – Ю.І. Муромцева, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії).

В галузі знань «Історія» переможцями стали:

1 місце – Поліна Короваєнко, 42 група (науковий керівник – А.В. Ісхакова, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії).

2 місце – Дмитро Сєргєєв, 22 група (науковий керівник – Л.М. Ямпольська, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії); Вероніка Ющенко, 32 група (науковий керівник – С.О. Микитюк, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін).

3 місце – Анастасія Москальова, 32 група (науковий керівник – М.А. Трубчанінов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії); Валерія Цицхвая, 31 група (науковий керівник – О.С. Гончарова, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України).

В галузі знань «Право» переможцями стали:

1 місце – Альбіна Максименко, 44 група (науковий керівник – А.В. Плотнікова, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу).

2 місце – Поліна Гєрасєва, 44 група (науковий керівник – Т.А. Павленко, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу); Аліна Гончар, 24 група (науковий керівник – Т.Г. Головань, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу).

3 місце – Аліна Черкашина, 22 група (науковий керівник – О.М. Олійник, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін).

Вітаємо переможців і бажаємо нових успіхів в науково-дослідницькій діяльності!

03 квітня 2024 р. відбулася робоча зустріч проєктної групи та групи забезпечення ОП «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня вищої освіти під головуванням гаранта – кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Л.М. Ямпольської.

Під час зустрічі обговорювалися питання щодо посилення складових громадянської освіти в освітніх компонентах через введення відповідних тем чи модулів у зв’язку зі зміною назви спеціальності на 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) (відповідно до наказу МОН України від 04.03.2024 № 260 Про затвердження Переліку предметних спеціальностей спеціальності 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями), спеціалізацій предметної спеціальності 014.02 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (із зазначенням мови)), спеціалізацій спеціальностей 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями) та 016 Спеціальна освіта, за якими здійснюється розміщення державного (регіонального) замовлення), проєкту Державного стандарту профільної середньої освіти, Концепції розвитку громадянської освіти в Україні).

Особливу увагу було приділено питанню забезпечення навчально-методичними матеріалами освітніх компонент ОП «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Відкритий лекційний курс «Сучасний антисемітизм: ідеї, тренди, особливості»

У лютому ‒ березні 2024 року викладачі факультету історії і права ‒ кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олександр Олійник і кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська прослухали відкритий лекційний курс «Сучасний антисемітизм: ідеї, тренди, особливості» та успішно пройшли тестування за його підсумками, що засвідчено відповідними сертифікатами (Лариса Ямпольська; Олександр Олійник). Тривалість курсу ‒ 10 академічних годин.

Лекційний курс прочитав відомий історик, політолог, член Експертної ради Центру громадянських свобод, понад 25 років керівник групи моніторингу проявів антисемітизму та ксенофобії в Україні В’ячеслав Ліхачов.

Організаторами заходу виступили Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України за підтримки Сіоністської Федерації України (СФУ) та медіа-студії «Діє-Слово».

Сучасний антисемітизм є химерним явищем. Він стоїть на міцному фундаменті, сформованому двома тисячоліттями релігійних упереджень і двома століттями модерних політичних теорій. Однак він докорінно змінився: на Заході він вчиться говорити прогресивною мовою і набирає популярності серед молоді, на Сході – стає зручним інструментом для артикуляції антизахідного ресантименту. Уряди та міжнародні організації, які навчилися більш-менш ефективно тримати під контролем неонацистські настрої, не просто зовсім безпорадні перед новим антисемітизмом, але й легко підпадають під його вплив. У процесі лекційного курсу слухачі занурилися в захоплюючий світ ідей: від екзотичних теорій змови до міжнародного права і розглянули різні групи: від релігійних фанатиків до ліворадикальних екологів у всіх куточках Землі – від Японії до Аргентини.

V Міжнародна науково-методична конференція

«СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

29 березня 2024 р. відбулася V Міжнародна науково-методична конференція «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ» (заочна форма проведення), організаторами якої виступили Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (факультет іноземної філології, кафедра східних мов; факультет історії і права, кафедра всесвітньої історії), Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (Україна), Газіантепський університет (Туреччина), Університет Яманаші (Японія), Телавський державний університет імені Якоба Гогебашвілі (Грузія), Університет імені Дев’ятого вересня (м. Ізмір, Туреччина), Digital School «P2P Communication» (Дубай, ОАЕ), Хейлунцзянський університет (КНР). Метою заходу стала активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, політологія, соціологія, економіка, культура, філософія), обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країн Сходу.

Цього року в конференції взяли участь 230 науковців з України, Туреччини, Китаю, Японії, Грузії, Іраку, Канади. Серед них ‒ 10 викладачів факультету історії і права; 30 здобувачів, які навчаються за ОП «Історія в закладах освіти» за спеціальністю 014.03 Середня освіта (Історія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти; «Історія, правознавство і суспільствознавчі дисципліни» за спеціальністю 014.03 Середня освіта (Історія) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; ОНП «Історія та археологія» за спеціальністю 032 Історія та археологія третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. Сертифікати учасників

За напрямками роботи конференції ‒ «Східна філологія», «Перекладознавство», «Літературознавство», «Методика викладання сходознавчих дисциплін», «Освіта країн Сходу», «Культура та мистецтво країн Сходу», «Культура та мистецтво Туреччини», «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Економіка, політика, соціум країн Сходу» ‒ планується видання збірника матеріалів в електронному форматі, який буде розміщений у репозитарії ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Щиро вдячні всім за співробітництво та підтримку наукової ініціативи у складний для нашої держави період!

З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням

29 березня 2024 року на базі ХНПУ імені Г.С. Сковороди другий рік поспіль в режимі онлайн було проведено всеукраїнську наукову конференцію «Науково-освітянська еліта та формування інтелектуального потенціалу української нації», присвячену пам’яті доктора історичних наук, професора В.Я. Білоцерківського. Співорганізаторами конференції виступили кафедра історії України ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кафедра філософії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кафедра філософії «Дніпровської академії неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради та кафедра історії і методики навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка.

Участь у роботі конференції взяли більше 80 осіб: викладачі закладів вищої освіти та наукові співробітники установ, докторанти, здобувачі вищої освіти другого і третього рівнів вищої освіти з різних куточків України. Учасників конференції привітали: Бережна С.В. док. філософ. наук, проф., проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та Зеленська Л.Д., док. пед. наук, проф., проф. кафедри освітології та інноваційної педагогіки, декан факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

На пленарному засіданні прозвучали доповіді, присвячені В.Я. Білоцерківському (доц. Чернікова І.В.); участі української науково-педагогічної еліти у проектуванні образу майбутнього України (проф. Висоцька О. Є.); ролі інтелектуальної еліти у забезпеченні духовної безпеки держави (проф. Данильян О.Г., проф. Калиновський Ю.Ю.); впливу освітянської інтелігенції Західної Волині на формування державницької еліти українського народу (проф. Скакальська І.Б.).

Конференція проходила за такими напрямами:

Філософське осмислення проблеми формування вітчизняної інтелектуальної еліти.
Науково-освітянська еліта як гарант духовної та інформаційної безпеки українського суспільства.
Формування інтелектуального потенціалу нації у системі національної освіти.
Науково-освітянська еліта як інтелектуально-духовне ядро українського суспільства.
Персоналії науковців та освітян.

V Міжнародна науково-методична конференція

«СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (факультет іноземної філології, кафедра східних мов; факультет історії і права, кафедра всесвітньої історії), Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (факультет східних мов), Газіантепський університет (Туреччина), Хейлунцзянський університет (КНР), Університет імені Дев’ятого вересня (Ізмір, Туреччина), Телавський державний університет імені Якоба Гогебашвілі (Грузія), Університет Яманаші (Японія), Вища школа іноземних мов Digital School «P2P Communication» (Дубай, ОАЕ) запрошують викладачів, науковців, аспірантів, які викладають, проводять наукові дослідження в галузі східної філології, історії, політики, економіки, культури країн Сходу; студентів, а також представників посольств і консульств, всіх зацікавлених осіб взяти участь у V Міжнародній науково-методичній конференції «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ», яка відбудеться 29 березня 2024 р.

Форма проведення ‒ заочна.

Дедлайн подання матеріалів ‒ 20 березня 2024 р.

Мета конференції: активізація наукових досліджень з проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, економіка, політологія, соціологія, філософія, культура і методика викладання східних мов); обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країнах Сходу.

В рамках конференції передбачено роботу таких секцій:

1. Філологія та перекладознавство;

2. Освіта, виховання у країнах Сходу;

2. Методика навчання сходознавчих дисциплін;

4. Історія Сходу: проблеми теорії та практики;

5. Економіка, політика, соціум країн Сходу;

6. Культура та філософія країн Сходу.

Участь у конференції ‒ безкоштовна.

Звертаємося з проханням передати інформацію зацікавленим особам та організаціям.

Деталі проведення заходу ‒ в інформаційному листі за посиланням.

28 березня 2024 року Комітетом з організації студентських наукових заходів СНТ факультету історії і права було проведено круглий стіл на тему «Видатні історики ХІХ-ХХ ст.».

Круглий стіл складався з двох тематичних блоків:

1. Видатні історики України.

1.1. Володимир Антонович (доповідач – Сміян Анна Олександрівна, 11 група)

1.2. Михайло Грушевський (доповідач – Макаренко Анастасія Сергіївна, 11 група).

1.3. Наталія Полонська-Василенко (доповідач – Клочко Тетяна Павлівна, 21 група).

1.4. Дмитро Іванович Багалій (доповідач – Шмалько Денис Вікторович, 32 група)

2. Видатні зарубіжні історики.

2.1. Дуглас Барнет Кореллі (доповідач – Стєкольников Сергій Олексійович, 11 група).

2.2. Ерік Гобсбаум (доповідач – Захарченко Дільдора-Крістіна Алішерівна, 11 група).

2.3. Лоренсо Ріс (доповідач – Ющенко Вероніка Романівна, 32 група).

Доповідачі обговорили головні сторінки життєвого шляху вищезгаданих істориків; з’ясували чинники формування їх світогляду і кола наукових інтересів; проаналізували концепції та ідеї, запропоновані цими видатними науковцями. Учасники круглого столу також спробували визначити, наскільки на професійну діяльність цих видатних істориків ХІХ-ХХ століть впливала методологія інших сфер знання і вивчення яких тем було пріоритетним в той чи інший період.

Модератором заходу виступила студентка 4 курсу (42 група) Поліна Олексіївна Короваєнко. До заходу також долучився координатор з наукової роботи факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Олегович Сєряков.

27 березня 2024 р. відбулося розширене засідання міжкафедрального методичного семінару факультету історії і права. Крім викладачів на ньому були присутні здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського), другого (магістерського), третього (освітньо-наукового) рівнів.

Тема засідання: «Традиції та церемонії Кембриджського університету».

Модератор заходу – докторка історичних наук, професорка, професорка кафедри історії України О.М. БОГДАШИНА – у вступному слові підкреслила невипадковість обраної теми. Кембриджський університет, який входить до п’ятірки найпрестижніших навчальних закладів у світі, є найстарішим у Великобританії за роком заснування університетом після Оксфордського. Університетські традиції разом зі старовинними церемоніальними правилами багатьох заходів зберіглися протягом багатьох століть.

Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії, Visiting academic в University of Cambridge О.Л. РЯБЧЕНКО на початку своєї промови розкрила специфіку управління численними коледжами та іншими установами університету. Унікальними були озвучені професоркою О.Л. РЯБЧЕНКО власні спостереження про навчальний процес, умови для методичної і наукової роботи професури, роботу численних бібліотек, роль традицій та новацій у повсякденному житті професорсько-викладацької корпорації та студентів. Вона підкреслила, що ідеї для змін часто надходили ззовні Університету, від уряду або від прагнень і очікувань суспільства в цілому. Професорка на конкретних прикладах показала, як університет реагував на ці зовнішні тиски чи протистояв їм. На думку доповідачки, збереження середньовічних традицій і церемоній не заважають успішному розвитку університету, а лише збільшують увагу до нього.

Яскрава, насичена маловідомими фактами доповідь супроводжувалась презентацією з численними фото. Виступ викликав уточнюючі запитання до Ольги Леонідівни зі сторони викладачів і здобувачів про умови роботи професорів та навчання студентів у Кембриджському університеті, правила вступу до нього, можливості використання досвіду цього навчального закладу в Україні.

27 березня 2024 р. (середа) о 15.00 відбудеться засідання міжкафедрального методичного семінару факультету історії і права. Тема: «ТРАДИЦІЇ ТА ЦЕРЕМОНІЇ КЕМБРИДЖСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ».

Доповідач: Рябченко Ольга Леонідівна, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії, Visiting academic в University of Cambridge.

Модератор: Богдашина Олена Миколаївна, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України.

Посилання на відеоконференцію Zoom

https://us02web.zoom.us/j/81809194774?pwd=alJVU1gvR3k3cnN2T1k0cWpJeHdjUT09

Час 27 бер. 2024 03:00 PM Гельсінки

Ідентифікатор конференції 818 0919 4774

Код доступу 621528

26 березня 2024 року факультет Історії і права прийняв участь у масштабному профорієнтаційному заході. Безпечне середовище для спілкування радо запропонувала метрошкола станції «Університет», що є досить символічним. Кожен факультет розташував свої локації в окремих класних кімнатах і сотні майбутніх абітурієнтів із всіх районів міста Харків мали можливість ознайомитись із спеціальностями, за якими здійснює підготовку фахівців ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Профорієнтаційну команду факультету Історії і права очолила декан проф. Л.Д. Зеленська. Координаторами заходу від студентської ради виступили Ольга Гусак, Денис Шмалько, Тетяна Клочко, Олена Ялишева, Анна Сміян, Валерія Цицхвая. Своїми вітаннями, інформацією про спеціальності, викладачів та здобутки факультету вони створювали особливо доброзичливу та дружню атмосферу в імпровізованій гостинній світлиці. Майбутні абітурієнти взяли участь у безпрограшній вікторині, демонструючи знання у галузі права, географії та історії. Найбільш активні учасники отримали солодкі призи та «передбачення». Найщасливішим пророкували бути студентами факультету Історії і права.

Спеціальності факультету презентували на окремих локаціях: 014.07 Середня освіта (Географія) – кафедра соціально-економічних дисциплін та географії – доц. Муромцева Ю.І., доц. Лоцман П.І.; спеціальність 081 Право – заступник декана ст. викл. Циркуненко О.В., доц. Ждан М.Д.; спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія) – доц. Солошенко О.М., доц. Колода В.В. та Єгоршина О.О.

Три години інтерактивного спілкування пролетіли миттєво. Віримо, що дружня атмосфера та інформативність заходу переконали старшокласників харківських шкіл вступати на факультету Історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Дякуємо всім учасникам заходу і сподіваємось на нові зустрічі вже в студентських аудиторіях!

Більше фото за посиланням

21 березня 2024 року Ірина Мартинова, завідувачка кафедри історії України, в межах Сковорода-хабу ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила спікеркою вебінару на тему «Україна в складі Російської імперії/Радянського Союзу – колонія чи співтворець імперії?». В роботі вебінару взяли участь більше 60 осіб – вчителі історії Шевченківського, Слобідського, Холодногірського, Салтівського та інших районів м. Харкова, м. Лозова, студенти та викладачі ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Тема вебінару є надзвичайно актуальною, дискусійною. Було обговорено проблеми статусу і становища українського суспільства у складі імперій (Російської, Австрійської, Радянського Союзу).

21 березня 2024 р. проф. кафедри історії України Ніколаєнко О.О. виступила спікеркою в онлайн-сесії «INCREDIBLE-S» щорічного форуму недержавних об’єднань Committee on the Status of Women, NY (NGO CSW/NY), основна місія якого полягає у сприянні створенню платформи для голосів і лідерства феміністок і жіночих правозахисних організацій у всьому світі, які виступають за їх включення до Організації Об’єднаних Націй з метою досягнення гендерної рівності. Мета сесії полягала у промоції проєкту «Неймовірні» https://gendermuseum.com/nejmovirni/, де представлені портрети відомих українських жінок. Проф. Ніколаєнко О.О. презентувала біографії наших співвітчизниць Олександри Єфименко, Наталії Кобринської, Мілени Рудницької та інших непересічних жінок, які вписали своє ім’я в історію нашої країни і боролись за права жінок. Такі заходи популяризують вітчизняну історію на міжнародному рівні, надають пошану нашим попередницям, завдяки праці, розуму й таланту яких відбувались зміни у становищі жінок.

19 березня 2024 р. на факультеті історії і права під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України, гаранта ОНП 032 «Історія та археологія» Олени Миколаївни Богдашиної відбулося чергове засідання історіографічного гуртка для студентів та аспірантів. Березневе засідання гуртка було присвячене комеморативним практикам сьогодення та першим результатам реалізації увічнення пам’яті про сучасну російсько-українську війну у спеціальному проекті нашого університету «Війна очима студентів, випускників, викладачів та співробітників Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди».

У вступному слові проф. О.М. Богдашина підкреслила, що комеморація включає комплекс заходів із увічнення пам’яті значимих для суспільства людей чи (та) історичних подій. Одним з шляхів увічнення пам’яті українців про сучасну російсько-українську війну є проведення інтерв’ю з людьми, які у режимі реального часу зараз про(пере)живають цю війну.

Присутні (студенти 4-5 к., аспіранти) з великим інтересом заслухали та обговорили доповідь аспіранта 3 к. Дмитра Прочкарука на тему «Комеморація у сучасній Україні: проблеми теорії і практики» та доповідь аспіранта 2 к. Віталія Чижа на тему «Комеморативні практики у сучасній Україні та західноєвропейських країнах: спільне і відмінне»). Численні фотографії в обох презентаціях унаочнювали висловлені доповідачами факти і оцінки вітчизняної та західноєвропейської практики увічнення історичної пам’яті.

Потім на гуртку виступили студенти 3 к., які задіяні у проекті «Війна очима студентів, випускників, викладачів та співробітників Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди». Назар Лисак та Богдан Теслюк поділилися з присутніми своїм досвідом інтерв’ювання інших студентів нашого університету. Поступово гугл-диск проекту поповнюються новими свідченнями.

Запрошуємо до участі у проекті!

Електронна адреса координатора проєкту bohdashyna@gmail.com

14 та 15 березня 2024 року науково-педагогічні працівники кафедри історії України разом зі здобувачами першого рівня вищої освіти провели профорієнтаційні заходи з учнями 10 – 11 класів Малороганського та Елітянського ліцеїв Вільхівської сільської громади. 14.03.2024 р. доцент Гончарова О.С. разом зі здобувачкою 22 групи Бабарикою А. провели зустріч з учнями 10 – 11 класів Малороганського ліцею. 15.03.2024 р. зав. кафедрою Мартинова І.С. зі здобувачкою 22 групи Ющенко В. зустрілися з учнями 10 – 11 класів Елітянського ліцею. Учні ставили питання про умов вступу, можливості працевлаштування, студентську академічну мобільність та ін.

Зустріч представників деканату зі здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти четвертого року навчання

14 березня 2024 року відбулася зустріч представників деканату зі здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти четвертого року навчання спеціальностей 014.03 Середня освіта (Історія) і 081 Право факультету історії і права. У ході зустрічі декан факультету проф. Людмила Зеленська, заступник декана з навчальної роботи ст. викл. Олена Циркуненко розповіли здобувачам про особливості завершення навчання та здобуття ступеня бакалавра за відповідними освітніми програмами. Координатор з наукової роботи доц. Сергій Сєряков надав інформацію щодо перспектив здобувачів в науковій роботі під час навчання в магістратурі. Заступник відповідального секретаря приймальної комісії доц. Аліна Ісхакова розповіла про особливості вступу до магістратури на спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) і 081 Право у 2024 році.

Засідання студентського дебатного клубу «Дихотомія Захід-Схід в історико-культурному аспекті»

12 березня 2024 року на базі кафедри всесвітньої історії було проведено чергове засідання студентського дебатного клубу факультету історії і права спільно із здобувачами вищої освіти факультету іноземної філології «Дихотомія Захід-Схід в історико-культурному аспекті» під керівництвом в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни.

Суддівську колегію представляли:

• кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна;

• кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна;

• кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна;

• голова студентського дебатного клубу факультету Цицхвая Валерія Максимівна;

• заступник голови студентського дебатного клубу факультету історії і права Костянтинов Юрій Юрійович;

• багаторазова переможниця дебатних засідань, переможниця конкурсу студентських наукових робіт, учасниця міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій Москальова Анастасія Олександрівна.

Модератором була здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1 року навчання Войтенко Аліна.

До засідання доєдналось 27 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1-3 років навчання факультетів історії і права та іноземної філології. 24 учасники були розподілені на 8 команд, які зійшлись у затятому протистоянні на тематичному полі «Дихотомія Захід-Схід».

Під час засідання студентського дебатного клубу «Дихотомія Захід-Схід в історико-культурному аспекті» було розглянуто такі питання:

1) Чи існує поняття дихотомії Захід-Схід у філософії і які основні концепції відображають Ваше твердження?

2) Чи існує дихотомія Захід-Схід у військовій справі і які військові кампанії це підтверджують?

3) Чи існує дихотомія Захід-Схід у теології? Які релігійні переконання і традиції це доводять?

4) Чи можна знайти компроміс між східними та західними цінностями або протиставлення непохідне?

5) Чи існує поняття дихотомії Захід-Схід у науці і які основні принципи наукового підходу це відображають?

6) Чи відображають аспекти культури дихотомію Захід-Схід?

7) Чи існує дихотомія Захід-Схід у політичній думці? Які політичні системи або режими це підтверджують?

За результатами суддівських рішень першість здобула команда «Тріумвірат величі», яку представляли здобувачі першого (бакалаврського) рівня 1 року навчання факультету історії і права Сміян Анна та Ялишева Олександра.

Друге місце здобула команда «Філантропік дивіжион», учасниками якої були здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 2 та 3 років навчання факультету історії і права Лужецька Марина та Іванова Анна та здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти другого року навчання факультету іноземної філології Лучніков Гліб.

Найкращою спікеркою дебатного засідання за високий рівень ораторського мистецтва було обрано здобувачку першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 2 року навчання факультету історії і права Лужецьку Марину.

Найкращим критиком дебатного засідання суддівська колегія відзначила здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1 року навчання факультету історії і права Міхнова Даниїла.

Дякуємо представникам факультету іноземної філології за підтримку ініціативи та активну участь у засіданні. Також висловлюємо щиру подяку всім учасникам за вміння доводити переконливу аргументацію, критикувати та відповідати на критику!

Запрошуємо здобувачів вищої освіти доєднуватися до наступних наших засідань!

Сертифікати за посиланням

11 березня 2024 р. кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Ямпольська Лариса Миколаївна провела профорієнтаційну зустріч з учнями 10-А та 11-А класів КЗ «Харківський ліцей № 90 Харківської міської ради». Старшокласники ознайомилися з особливостями вступної кампанії 2024 року, правилами вступу до ХНПУ імені Г.С. Сковороди на освітні програми факультетів Університету та факультету історії і права. Визначено складові освітнього, виховного процесу, наукової діяльності на факультеті історії і права, зосереджено увагу на яскравих сторінках студентського життя.

Чекаємо потенційних абітурієнтів в аудиторіях факультету історії і права та ХНПУ імені Г.С. Сковороди!

ВИДАТНІ ЖІНКИ СКОВОРОДИНІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Традиційно Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди до Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир вітає жінок-працівниць Університету і проводить конкурс «Видатні жінки Сковородинівського університету».

Від факультету історії і права дипломантами в номінаціях стали:

«Жінка в освіті» – Ісхакова Аліна Володимирівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії. Диплом.

«Жінка в науці» – Коваленко Олена Олександрівна, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського. Диплом.

«Жінка в суспільному житті» – Солошенко Олена Михайлівна, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін. Диплом.

«Жінка-волонтер» – Чернікова Інна Володимирівна, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України. Диплом.

«Жінка в спорті» – Плотнікова Аліна Володимирівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу. Диплом.

«Жінка у господарській діяльності» – Шепітько Наталія Петрівна, старший лаборант кафедри філософії. Диплом.

Вітаємо і бажаємо здоров'я, творчої наснаги, нових звершень!

Доброчесні зустрічі сковородинівців

6 березня 2024 року здобувачі вищої освіти факультету історії і права долучились до зустрічі в рамках проєкту «Доброчесні зустрічі сковородинівців». Було висвітлено дві теми: «Доступ до повнотекстових електронних ресурсів платформи Research4Life» (спікерка – Олена Коробкіна, директор наукової бібліотеки) та «Антикорупція та доброчесність в університеті: інструменти впливу для здобувачів» (спікерка – Євгенія Коновальчик, аспірантка кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права та процесу ХНПУ імені Г.С. Сковороди, співрозробник Антикорупційної програми ХНПУ імені Г.С. Сковороди на 2023 – 2025 роки, експерт з акредитації освітніх програм за спеціальністю «Право» Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, переможець конкурсів есе здобувачів вищої освіти «Моя академічна доброчесність» 2022 та 2023 року).

29 лютого 2024 р. на виконання плану заходів кафедри історії України з національно-патріотичного виховання здобувачів к.і.н., доцент О.С. Гончарова провела зі здобувачами першого рівня вищої освіти першого курсу Українського мовно-літературного факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка обговорення теми «Проголошення незалежності України: проблеми і виклики».

Більше фото

28 лютого 2024 року доцентка кафедри всесвітньої історії Аліна Ісхакова провела профорієнтаційну зустріч для учнів 11 класу КЗ «Харківський ліцей № 15 Харківської міської ради».

Доц. Аліна Ісхакова презентувала факультет історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, окреслила перспективи та переваги навчання за спеціальностями факультету, можливості кар’єрного зростання та працевлаштування випускників факультету. Окрему увагу було приділено діяльності Освітнього хабу ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

28 лютого 2024 року (середа) Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (кафедра суспільно-економічних дисциплін і географії факультету історії і права) організовує VІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Географія та туризм» (форма проведення – заочна).

Участь у конференції БЕЗКОШТОВНА!

Планується робота за такими напрямами (секціями):

1. Нові виклики та тенденції в сучасній системі освіти України й світу.

2. Природнича географія та науки про Землю.

3. Реалізація екологічної складової Сталого розвитку та подолання наслідків військових дій в Україні.

4. Реалізація соціально-економічної складової Сталого розвитку та подолання наслідків військових дій в Україні.

5. Тенденції розвитку туристичної галузі в Україні й світі.

6. Рекреаційно-туристичний потенціал України та його відновлення і використання.

Після конференції публікація наукових робіт учасників буде доступною на сайті http://dspace.hnpu.edu.ua. Роботи публікуватимуться в авторській редакції.

Робочі мови конференції – українська, англійська, польська, чеська, німецька, французька.

Форма участі: дистанційна.

Контактна інформація:

Телефони: +38 (057) 700 4801

+38 (09З) 9760258 (viber)

e-mail: hnpu_geography@ukr.net

МАТЕРІАЛИ ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО 26 лютого 2024 року включно.

Докладніша інформація про конференцію прикріплена у світлинах нижче.

27 лютого 2024 року факультет історії і права провів профорієнтаційну зустріч із випускниками ліцеїв, батьками та вчителями Південної міської громади.

Знайомство із факультетом розпочала декан, докторка педагогічних наук, професорка ЗЕЛЕНСЬКА Л.Д. Вона розповіла про основні етапи становлення історико-правової освіти в університеті, її досягнення, здобутки та перспективи.

Особливий інтерес викликав виступ заступника відповідального секретаря приймальної комісії університету, доцентки кафедри всесвітньої історії ІСХАКОВОЇ А.В. про особливості проведення вступної компанії 2024 року.

Гості заходу отримали вичерпну інформацію про напрямки підготовки на факультеті (спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія) представила доцентка кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін СОЛОШЕНКО О.М., 014.07 Середня освіта (Географія) – доцентка кафедри соціально-економічних дисциплін і географії КОПТЄВА Т.С., 081 Право – доцентка кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського ГОЦ-ЯКОВЛЄВА О.В.). Представлені презентації змістовно узагальнили розповіді викладачів та наочно продемонстрували потужність підготовки та перспективність на ринку праці кваліфікованих та компетентних випускників факультету історії і права.

Здобувач першого року навчання Сергій СТЄКОЛЬНИКОВ розповів про власні враження від навчання на факультеті, зокрема про роботу студентського самоврядування.

Сподіваємось, що учасники заходу щиро зацікавились і поповнять нашу сковородинівську родину.

МІЖНАРОДНА ОФЛАЙН-КОНФЕРЕНЦІЯ

«KHARKIV: EDUCATION UNDER GROUND»

26 лютого 2024 року в Харкові в ТРЦ «Нікольський» відбулася міжнародна офлайн-конференція «KHARKIV: EDUCATION UNDER GROUND», організована командою Освітнього центру «Я і моя школа» за підтримки і безпосередньої участі Ігоря ТЕРЕХОВА, Ольги ДЕМЕНКО, Тетяни ВАКУЛЕНКО, представників педагогічної і наукової спільноти Харківщини, Львівщини, Київщини, Миколаївщини, інших регіонів України, а також міжнародних організацій-партнерів і науковців. Учасники обговорили питання компенсації дефіциту педагогічних кадрів, відновлення освітнього процесу на деокупованих територіях, переосмислення роботи вчителя в екстремальних умовах, можливостей альтернативного фінансування та співпраці зі стейкхолдерами освіти. У заході взяли участь викладачі і студенти факультету історії і права: Людмила ЗЕЛЕНСЬКА, Тетяна КОПТЄВА, Валерія ЦИЦХВАЯ, Олександра СТЕПАНОВА.

23 лютого 2024 р. відбулась чергова зустріч проектної групи Освітньої програми (далі – ОП) 014.03 Середня освіта (Історія) бакалаврського рівня, на якій обговорювали пропозиції щодо оновлення програми, відповідність її вимогам сучасної вищої педагогічної освіти. Цьогоріч був оновлений склад групи, куди увійшла заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель історії комунального закладу «Харківський ліцей № 141 Харківської міської ради» Гнутова Олена Олександрівна, яка у своєму виступі зазначила важливі складові підготовки вчителя історії, що впливають на рівень його професіоналізму, особливо на початковому етапі роботи. Це і якісна психолого-педагогічна підготовка, що дозволяє адаптуватись в учнівському колективі, і володіння методами і формами організації навчальної діяльності школярів, і ґрунтовні знання з історії, що лежать в основі формування визнаних за історичними дисциплінами компетенцій. В процесі обговорення оновлень програми були враховані думки студентства, які представляла здобувачка третього курсу ОП Москальова Анастасія. Надані поради і рекомендації є важливою умовою удосконалення програми, що впливають на якість освітнього процесу і конкурентоздатність випускників.

Факультет Історії і права 23 лютого 2024 року взяв участь у профорієнтаційному заході, який об’єднав факультет дошкільної освіти, факультет природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти та інші.

Провідні науковці та викладачі факультетів спілкувались із майбутніми абітурієнтами – учнями, батьками та вчителями Чугуївської ОТГ. Напрямки підготовки на факультеті Історії і права, його здобутки та досягнення презентували завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олійник О.М., доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко О.М., доцент кафедри соціально-економічних дисциплін і географії Коптєва Т.С. Гості заходу отримали вичерпну інформацію та доступ до корисних посилань щодо спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), 014.07 Середня освіта (Географія), 081 Право.

Присутні ознайомились із відеороликом про факультет, змістовними презентаціями про освітні програми, за якими успішно готуються висококваліфіковані фахівці, які відповідають вимогам сучасної школи. Сподіваємось, що зацікавленість спеціальностями факультету виявили близько 90 учасників зустрічі. Дружня атмосфера та інформативність заходу переконають випускників шкіл вступати до факультету історії і права.

22 лютого 2024 р. в Українсько-польському видавництві «Liha-Pres» вийшли друком матеріали міжнародних сходознавчих наукових проєктів, участь у яких взяли кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету історії і права Поліна Короваєнко, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету історії і права Олександра Пушкаренко.

Ямпольська Л.М. Ісламський фундаменталізм: причини активізації в сучасному світі. VІІ Конгрес сходознавців: збірник матеріалів, м. Київ, 27 листопада 2023 року. К.: Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського. Львів – Торунь: Liha-Pres, 2023. С. 113‒117. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-356-2-32

Короваєнко П.О. Іредзумі: феномен натільного живопису Японії. VІІ Конгрес сходознавців: збірник матеріалів, м. Київ, 27 листопада 2023 року. К.: Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського. Львів – Торунь: Liha-Pres, 2023. С. 44‒47. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-356-2-12

Пушкаренко О.С. Еметуллах Гюльнуш-султан: шлях від наложниці до валіде. VІІ Конгрес сходознавців: збірник матеріалів, м. Київ, 27 листопада 2023 року. К.: Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського. Львів – Торунь: Liha-Pres, 2023. С. 13-17. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-356-2-3

Ямпольська Л.М. «Тайванське питання» в контексті відносин США ‒ КНР на сучасному етапі. Китайська цивілізація: традиції та сучасність: матеріали ХVІІ міжнародної наукової конференції, 14 грудня 2023 р., м. Київ. Львів – Торунь: Liha-Pres, 2023. С. 227–231. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-347-0-57

VІІ Конгрес сходознавців (м. Київ, 27 листопада 2023 р.) був організований Навчально-науковим інститутом філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського за підтримки Видавничого дому «Гельветика» та Центру Українсько-європейського наукового співробітництва. Робота VІІ Конгресу сходознавців проходила в рамках наступних панелей:

Культурно-історична спадщина країн Близького і Середнього Сходу (до 100-річчя від дня народження Фуата Сезгіна);
Культурно-історична спадщина країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону;
До 100-річчя Турецької республіки: Туреччина, Крим та тюркський світ;
Сучасні політико-економічні процеси на теренах Близького, Середнього та Далекого Сходу;
Країни та цивілізації Сходу в сучасному медіа просторі;
Підтримка національної стратегії розвитку кримськотатарської мови: 2023-2024 рр.

Організаторами XVIІ Міжнародної наукової конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» (м. Київ, 14 грудня 2023 р.) виступили Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського Національної академії наук України, ГО «Українська асоціація китаєзнавців», ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Видавничий дім «Гельветика», Центр Українсько-європейського наукового співробітництва. Робота конференції проходила за тематичними секціями:

Китай в сучасному світі: міжнародно-політичний аспект;
Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура;
Сучасна модель соціально-економічного розвитку Китаю;
Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства та літературознавства.

Електронна версія збірників матеріалів сходознавчих конференцій розміщена на відкритій платформі Українсько-польського видавництва «Liha-Pres», яке входить до рейтингу книговидавців SENSE, за посиланнями:

http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/book/249

http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/book/253

Сертифікати за посиланням

21 лютого 2024 року представники факультету історії і права кандидат юридичних наук, доцент кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу Нечитайленко А.О. та кандидат географічних наук, доцент кафедри суспільно-економічних наук та географії Лоцман П.І. взяли участь у складі делегації Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди у виїзному профорієнтаційному заході, що проводився на запрошення Дергачівської територіальної громади Харківської області у приміщенні укриття районного будинку культури.

Відбулась зустріч із учнями випускних класів та їх батьками, вчителями, на якій було представлено спеціальності, за якими відбувається навчання на факультеті та ознайомлено з особливостями літньої вступної кампанії 2024 року.

Спілкування було жвавим і цікавим, присутні отримали відповіді на свої запитання.

Чекаємо усіх абітурієнтів у стінах нашої славетної альма-матер!

Проєкт «Війна очима студентів, випускників, викладачів та співробітників Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди»

Факультетом історії і право розпочато реалізацію проєкту «Війна очима студентів, випускників, викладачів та співробітників Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди». Вже здійснено перші кроки на шляху його реалізації. Так, це питання обговорювалося на засіданні історіографічного гуртка 20 лютого 2024 року, на який його керівник та координатор проєкту – проф. Олена БОГДАШИНА запросила колег, зацікавлених у його реалізації. У головній доповіді аспірант Всеволод СЕРГІЄНКО виклав головні правила проведення інтерв’ю. Потім проф. Олена БОГДАШИНА розкрила специфіку інтерв’ювання військовослужбовців. Своїм першим досвідом інтерв’ювання поділився староста 32 групи факультету історії і права Денис ШМАЛЬКО. А студентка фізико-математичного факультету Аліна БОВДУЙ оприлюднила найбільш цікаві фрагменти записаних нею спогадів про перебування на окупованій території. Активна дискусія, до якої долучилися члени гуртка та викладачі кафедри історії України та всесвітньої історії, показала важливість цієї теми та необхідність ґрунтовної підготовки до інтерв’ювання. З метою набуття таких навичок члени гуртка доєдналися до Міжнародного воркшопу «Війна, наука та емоції: (не)проговорене» (Чернігів, 21-22.02.24), що проходив у онлайн форматі 21-22 лютого 2024 р. Обговорювані за заході питання викликали у них зацікавленість, про що свідчать питання, які вони ставили спікерам. З метою отримання студентами та аспірантами додаткових знань та вмінь ефективного інтерв’ювання і надалі будуть проводитися викладачами факультету історії і права лекції, семінари, засідання гуртків тощо.

Запрошуємо бажаючих (в т.ч. як респондентів) долучитися до проєкту «Війна очима студентів, випускників, викладачів та співробітників Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди».

Перші напрацювання виставлені на диску.

Електронна адреса координатора проєкту bohdashyna@gmail.com

На факультеті історії і права було проведено перші етапи Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальностей «Історія» (08.02.2024), «Право» (13.02.2024) і «Географія» (16.02.2024).

Переможцями першого етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Історія» стали:

Скоков Гліб Ігорович - Диплом І ступеня

Цицхвая Валерія Максимівна - Диплом ІІ ступеня

Степанова Олександра Анатоліївна - Диплом ІІІ ступеня

Сєргєєв Дмитро Сергійович - Диплом ІІІ ступеня

Переможцями першого етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Право» стали:

Герасєва Поліна Анатоліївна - Диплом І ступеня

Максименко Альбіна Вікторівна - Диплом ІІ ступеня

Васильченко Софія Сергіївна - Диплом ІІ ступеня

Кірєєва Карина Владиславівна - Диплом ІІІ ступеня

Переможцями першого етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Географія» стали:

Ганженко Богдан Валерійович - Диплом І ступеня

Іванова Анна Олексіївна - Диплом ІІ ступеня

Гаврік Надія Олександрівна - Диплом ІІІ ступеня

Прилуцька Тетяна Дмитрівна - Диплом ІІІ ступеня

Вітаємо переможців і бажаємо всім учасникам Олімпіади подальших успіхів у навчанні та науково-дослідницькій діяльності!!!

Шановні колеги, студентство!

З сумом і глибокою скорботою повідомляємо, що 15 лютого 2024 року внаслідок обстрілу ворожими КАБами с. Чорне Куп'янського району загинула студентка 1 року навчання факультету історії і права Заєць Софія Сергіївна. Ракета поцілила в автомобіль, де знаходилися рідні Софії, маючи намір виїхати з села.

Софія народилася 24 березня 2006 року у с. Довжанка Великобурлуцького району Харківської області. Здобула повну загальну середню освіту у КЗ «Приколотнянський ліцей Вільхуватської сільської ради». У вересні 2023 року вступила на факультет історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди за спеціальністю «Історія». Навчалась у 12 групі.

Цій життєрадісній дівчинці було всього 17 років. Сумна звістка сколихнула академічну спільноту університету. Викладачі та студенти згадують Софію сумлінною, відповідальною у навчанні студенткою, яка була готова допомогти іншим, підтримати. Вона завжди знаходила спільну мову з будь-якою людиною та з радістю ділилася своїми знаннями й досвідом.

Це болюча і глибока рана для факультету і всієї Сковородинівської родини. У цей важкий, сповнений тугою та жалем час, розділяємо біль утрати, сумуємо разом з родиною, підтримуємо в дні скорботи.

Діти не вмирають – вони стають янголами та дивляться на нас з небес. Світла пам’ять Софії… Спочивай з миром…

Кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна та кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Вононіна Марина Сергіївна 14 лютого 2024 р. взяли участь у зустрічі в рамках ЇЇлекторію, організованого Музеєм жіночої та гендерної історії. Говорили про «Вікно можливостей»: жінки як агентки соціальних змін у революційному 1917 році». Авторка та ведуча: Ольга Лабур – кандидатка історичних наук, доцентка, членкиня Української асоціації дослідниць жіночої історії. На цій лекції було зазначено, що в історію 1917 рік увійшов як революційний період, коли формувалися демократичні цінності, основи української державності та національної єдності і цей перехідний процес до демократії створив унікальну ситуацію: жінки отримали змогу побороти деякі дискримінаційні практики – наприклад, нарешті отримати виборчі права. Жінки протестували, мітингували, створювали резолюції та наполягали на своїх інтересах, можливостях та ініціативах. Лекторка та всі присутні намагалися дати відповідь на питання: що було досягнуто та що залишилось на майбутнє, а головне – як (не) змінилась ситуація з соціальним статусом жінок за один цей рік.

З давніх-давен люди ховали цінні для себе речі до кращих часів: чи то під час якоїсь надзвичайної події, через яку вимушені були покинути помешкання, чи то щоб убезпечити їх від ворогів, якщо ті раптом увірвуться в оселю. У землі сучасної Слобожанщини археологи знайшли чимало таких захованих скарбів різних епох - від прикрас із дешевих матеріалів до срібних і золотих монет. За кладами монет навіть каталог видано з детальним описом знахідок. Які скарби ховали мешканці Слобожанщини давніх часів? Як і де їх знаходили археологи? Який клад найцінніший? Про це в циклі «Археологія» програми «Харківські історії» розповів археолог, кандидат історичних наук, доцент і завідувач навчально-наукової археологічної лабораторії в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди Володимир Колода.
Прослухати подкаст можна за посиланням

Археологія. Скарби Слобожанщини - Радіо «Накипіло»

Засідання студентського наукового гуртка етнічної історії України

09 лютого 2024 року відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка етнічної історії України, керівництво яким здійснює кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна. Серед учасників гуртка – здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерських) рівнів спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) факультету. Членами гуртка було підготовлено та успішно представлено віртуальну екскурсію «Єврейські місця на мапі Харкова». Активну участь у її розробці взяли Короваєнко Поліна, Черкашина Аліна, Красновський Микита, Грідчина Анна, Клочко Тетяна, Москальова Анастасія, Констянтинов Юрій, Шмалько Денис, Стекольников Сергій, Цицхвая Валерія, Захарченко Дільдора. Були представлені такі місця, пов’язані з життям та діяльністю євреїв у місті Харкові, як: Хоральна, Мордвинівська, Міщанська, Чеботарська, Подільська синагоги; Караїмська кенасса; Перша Харківська міська офтальмологічна клінічна лікарня відкрита Л. Л. Гіршманом; Вілла Жаткіна на Набережній де працював єврейський театр; будинки, спроектовані архітекторами Гінзбургом Олександром Марковичем та Лейбфрейдом Олександром Юрійовичем на вулицях нашого міста; Гетто та місце масової страти євреїв в роки нацистської окупації та інші маркери цих подій на вулицях Харкова; Харківський музей Голокосту.

Гуртківці зацікавлено та активно обговорювали питання, які висвітлювалися на засіданні гуртка, а головне – здобули цінні знання з етнічної історії України! За результатами засідання гуртка доповідачам було рекомендовано підготувати тези за матеріалами їх наукових розвідок для участі в конференції з подальшою публікацією.

Більше фото за посиланням

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Факультет історії і права

Студентське наукове товариство факультету історії і права

Інформаційний лист-запрошення

Згідно з листом ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» № 21/08-1948 від 06.11.2023 року про проведення Всеукраїнської студентської олімпіади 2023/2024 навчальному році, Положенням про проведення Всеукраїнської студентської олімпіади, затвердженим наказом Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України від 13 грудня 2012 року № 1410, наказом ректора ХНПУ імені Г.С. Сковороди від 11.12.2023 року № 200-од, на базі факультету історії і права відбудеться перший етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Історія». Олімпіада проводиться з метою виявлення, відбору та підтримки обдарованої студентської молоді, розвитку та реалізації здібностей студентів, стимулювання їх творчої праці та удосконалення освітнього процесу.

Для участі запрошуються всі бажаючі студенти денної форми навчання, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які навчаються в Університеті.

Для участі потрібно до 07.02.2023 р. надіслати до Оргкомітету анкету учасника шляхом заповнення гугл-форми

Дата проведення першого етапу Олімпіади – 08.02.2023 року о 15.00 (UTC +2).

Журі перевіряє зашифровані роботи учасників та подає результати до Оргкомітету, який дешифрує їх і, відповідно до кількості набраних балів, затверджує перелік переможців. Вони нагороджуються дипломами І, ІІ, ІІІ ступенів (за умови, якщо набирають відповідно 80 %, 70 % і 60 % від максимально можливої сумарної кількості балів, що дорівнює 100 %).

Оголошення результатів нагородження переможців відбудеться в період з 19.02.2023 до 24.02.2023 року.

З усіх питань щодо організації і проведення Олімпіади можна звертатися до її Оргкомітету: доц. Мірошніченко Світлана Валентинівна miroshnichsvetlana@hnpu.edu.ua

З детальнішими умовами проведення і критеріями оцінювання можна ознайомитися за посиланням.

Запрошуємо до участі та бажаємо нових особистих перемог!

2 лютого 2024 р. (п’ятниця) на факультеті історії і права відбулася гостьова лекція доктора ґабілітованого, професора Марека Міколайчика (Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Республіка Польща) на тему «Східний блок після 1956 рр.».

Після цього модератор зустрічі – координатор з наукової роботи факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Сєряков – ознайомив всіх присутніх із організаційними засадами проведення заходу і передав слово проф. Мареку Міколайчику.

Лекція розпочалася з аналізу передумов Празької весни 1968 р. Зокрема, йдеться про культурне пожвавлення в Чехословаччині другої половини 1950-х – середини 1960-х рр., Завдяки цьому сформувалося сприятливе суспільне середовище для проведення реформ, що розпочалися з приходом до влади Александра Дубчека. Проф. Марек Міколайчик звернув увагу на те, що суспільні очікування в тодішній Чехословаччині не обмежувалися «соціалізмом з людським обличчям». Частина населення (зокрема, молоді) була налаштована більш радикально. Чимало уваги в лекції також приділялося аналізу суспільно-політичного життя в ПНР наприкінці 1960-х – на початку 1980-х рр. Зокрема, проф. Марек Міколайчик проаналізував кризу соціально-економічної політики Едварда Герека і масштаби суспільної підтримки Незалежної самоврядної профспілки «Солідарність» в 1980 – 1981 рр. Водночас було детально розглянуто передумови і хід революції в Румунії (1989 р.), а також – чинники, проєкти і головні етапи об'єднання Німеччини (1989 – 1990 рр.). Лекція викликала значний інтерес в аудиторії, в чому пересвідчують цікаві й змістовні питання, які задавали Віталій Чиж, Валентин Єрьомін, Микола Шатний і Антон Попов.

З 3 жовтня 2023 року аспірант 2 курсу денної форми навчання спеціальності 032 Історія та археологія Віталій Чиж за програмою «Erasmus +» проходить навчання у Вроцлавському університеті (Польща). Аспірант відвідував та успішно склав сесію з наступних предметів: «Зміни в Центральній Європі у ХХ столітті»; «Європейська армія – найвпливовіші технологічні, організаційні та культурні прориви»; «Різні погляди на минуле – польська, європейська, неєвропейська перспективи»; «Центральна Європа в епоху переходу. Історія Польщі 1772 – 1918»; «Суперечливе минуле. Історія Польщі 1918 – 1945».

Крім того Віталій Чиж працював в університетській бібліотеці, здав до друку статтю до фахового журналу та тези до збірки матеріалів конференції, здійснив екскурсії до музеїв Польщі.

Проф. кафедри історії України, д.і.н. Ніколаєнко Ольга Олександрівна провела лекції з історії жіночого руху в Україні в рамках проєкту для організації «Жінка для жінки: підтримка лідерства ВПО та посилення впливу на прийняття рішень» в сесії «Фемінізм – мости до лідерства», що реалізується Громадськими організаціями «Бюро гендерних стратегій і бюджетування» у партнерстві і «Центром гендерної культури». Лекції були проведені для лідерок громад, активісток із числа ВПО.

На лекціях було презентовано основні напрямки діяльності, форми жіночих організацій в Україні, що склались у ХІХ – ХХ ст., представлено основні завдання лідерок жіночого руху. Спікерка провела роботу в групах з метою опрацювання Статутів жіночих товариств, текстів ідеологині українського фемінізму Соломії Павличко. Співпраця з громадським сектором є важливою запорукою участі науково-педагогічних працівників у становленні і формуванні громадянського суспільства в Україні.

2 лютого 2024 р. (п’ятниця), о 15.00 (UTC +2), на факультеті історії і права буде проведено гостьову лекцію доктора ґабілітованого, професора Марека Міколайчика (Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Республіка Польща) на тему «Східний блок після 1956 р.».

Вітальне слово – Людмила Зеленська, декан факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології і інноваційної педагогіки.

Модератор – Сергій Сєряков, координатор з наукової роботи факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії.

Під час лекції будуть проаналізовані головні чинники і тенденції у розвитку країн Центрально-Східної та Південно-Східної Європи в 1956 – 1991 рр. Особлива увага приділятиметься Празькій весні та інтервенції ОВД до Чехословаччини (1968 р.), суспільно-політичним кризам у Польщі (1968 р., 1970 р., 1976 р. і 1980 – 1981 рр.), змінам в політиці СРСР щодо країн Східного блоку з приходом до влади Михайла Горбачова. Водночас проф. Марек Міколайчик детально зупиниться на подіях 1989 – 1990 рр., які поклали край радянському пануванню в Центрально-Східній і Південно-Східній Європі (зокрема, буде детально розглянуто повалення режиму Ніколае Чаушеску в Румунії і процес об'єднання Німеччини).

Яким було ставлення Кремля до подій Празької весни і в чому полягає «доктрина Брежнєва»? Які наслідки спричинила інтервенція країн ОВД до Чехословаччини? Наскільки комуністичне керівництво країн Східного блоку підтримувало курс Михайла Горбачова на «перебудову» і як це впливало на політичну ситуацію в окремих країнах?

Відповідь на ці та інші питання Ви зможете отримати, відвідавши лекцію за посиланням: https://meet.google.com/zgs-ixkj-spv

Запрошуємо студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників!

Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, доцент цієї ж кафедри Гончарова Ольга Сергіївна 30 січня 2024 р. взяли участь у семінарі, який організували члени команди «Wiadecw Warny» Інститут філософії та соціології Польської академії наук: Катажина Єндращик, Олена Кондратюк, Ельжбета Квєцінська, Малгожата Лукіанова та Малгожата Восінська. Ця подія стала підсумком майже дворічного документального та дослідницького проекту та багатомісячної роботи дослідників, які представляють Польщу та Україну. Під час семінару науковці презентували специфіку роботи над проектом, спрямованим на документування життєвих наративів жінок-біженок з України. Вони перетинали суто методологічні межі, розповідали про труднощі проведення інтерв’ю, які потребують тематичної чутливості. Однак не менш важливим аспектом було обговорення етичних проблем, які виникають під час збирання цих унікальних історій. Доповідачі та учасники шукали відповіді на питання: Як ефективно перенести етичні принципи в дослідницьку практику, не порушуючи межі приватного життя та гідності учасників дослідження? Як роль командного нагляду впливає на якість наукової роботи та моральні аспекти, пов’язані з вивченням усних історій жінок-біженок? І перш за все, що принесли нам майже два роки досліджень? Семінар став чудовою нагодою дізнатися про дослідницьку практику «зсередини» та поставити запитання про детальні рішення, процедури та роботу з емоційним багажем, який принесло це дослідження.

25 січня 2024 року на факультеті історії і права відбувся захист випускних кваліфікаційних робіт здобувачами вищої освіти заочної форми навчання другого (магістерського) рівня 2 року навчання спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія).

Захист проходив в онлайн форматі. Магістрів привітала декан факультету історії права, проф. Зеленська Людмила Дмитрівна, яка побажала подальших професійних успіхів та активного співробітництва з рідним факультетом в освітянській сфері.

Склад кваліфікаційної комісії: голова – Чернікова Інна Володимирівна, канд. іст. наук, доцент, доцент кафедри історії України. Члени комісії: Мартинова Ірина Станіславівна – канд. іст. наук, доцент, завідувачка кафедри історії України; Олійник Олександр Миколайович – канд. юрид. наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін; Ямпольська Лариса Миколаївна – канд. іст. наук, доцент, доцент в.о. завідувачки кафедри всесвітньої історії; секретар комісії: ст. лаборант кафедри історії України Єгоршина Ольга Олександрівна. Були присутні наукові керівники.

Усі представлені кваліфікаційні роботи було успішно захищено. Здобувачі презентували 12 актуальних тем з історії України та всесвітньої історії. Усі кваліфікаційні роботи відповідають вимогам до оформлення, мають позитивні відгуки наукових керівників та рецензентів, пройшли наукову апробацію на численних конференціях. Слід відзначити велику кількість наукових публікацій здобувачів, в яких були оприлюднені головні результати кваліфікаційних робіт.

Після оголошення результатів захисту здобувачі, які працюють у закладах освіти, висловили свої позитивні враження від навчання на факультеті історії і права за ОП «Історія в закладах освіти» спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія). Магістри акцентували увагу на здобутих компетентностях, результатах навчання, якості практичної підготовки, дисциплінах вільного вибору, які були цікавими і корисними. Висловили пропозиції щодо їх покращення.

Вітаємо магістрів з успішним захистом кваліфікаційних робіт та бажаємо подальших успіхів у життєвому шляху!

22 – 24 січня 2024 року на факультеті історії і права відбулися захисти випускних кваліфікаційних робіт здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня 2 року навчання спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія). Захист кваліфікаційних робіт – це відповідальний момент, коли здобувачі вищої освіти підтверджують свій рівень здобутих теоретичних знань, набутих практичних навичок, розвинутих фахових компетентностей.

Захист проходив в онлайн форматі у складі кваліфікаційної комісії: голова комісії – Вороніна Марина Сергіївна, канд. іст. наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії. Члени комісії: Мартинова Ірина Станіславівна – канд. іст. наук, доцент, завідувач кафедри історії України; Олійник Олександр Миколайович – канд. юрид. наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін; Мірошніченко Світлана Валентинівна – канд. іст. наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії.

Загалом було захищено 31 роботу.

Під час захисту було продемонстровано досягнення здобувачів, які захищали свої кваліфікаційні роботи. Теми охоплювали різноманітний спектр актуальних проблем історії України, всесвітньої історії, відображали різноманітні інтереси та напрямки. Усі кваліфікаційні роботи були підготовлені відповідно до вимог, з використанням презентаційних матеріалів. Запропоновані теми викликали жваве обговорення та дискусії.

Вітаємо магістрів з успішним захистом кваліфікаційних робіт та бажаємо успіхів у професійній діяльності!

Відкрита лекція професора Стенфордського університету Алена Вайнера

22 січня 2024 року відбулась відкрита лекція професора Стенфордського університету Алена Вайнера (Allen S. Weiner) на тему: «Intractable International Conflicts and Seeking to Overcome Barriers to Conflict Resolution» («Нерозв’язні міжнародні конфлікти та пошуки подолання бар’єрів для вирішення конфліктів») на запрошення Київської школи економіки (Kyiv School of Economics). Лекція прочитана англійською мовою. Її слухачем від факультету історії і права нашого університету була кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська.

Ален Вайнер ‒ директор Стенфордської програми з міжнародного та порівняльного права, тривалий час займався вивченням міжнародних конфліктів, зробив багато важливих спостережень та аналітичних висновків про війни, конфлікти та геополітику.

Під час лекції професор розглянув схожість російсько-української війни з іншими війнами, які відбуваються у світі, зосередив увагу на наступних питаннях:

чому держави вступають у конфлікт;
чому конфлікти стають нерозв’язними;
коли держави починають шукати шляхи вирішення нерозв’язних конфліктів шляхом перемовин;
бар’єри, які стоять на шляху до вирішення конфліктів та стратегії їхнього подолання.

Тематика лекції цікава для істориків, політологів, правознавців, які займаються конфліктологією, питаннями миротворчості та розв’язання сучасних конфліктів у глобалізованому світі.

16.01.2024 (вівторок) на факультеті історії і права розпочнеться курс лекцій з міжнародного гуманітарного права, який прочитає професорка, докторка габілітована Анна Потирала (заступник декана факультету політології і журналістики Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Республіка Польща).

Структура курсу

1. ВВЕДЕННЯ

a. Характеристики.

b. Кодифікація та розвиток.

в. Сфера застосування.

d. Імплементація.

2. ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА

a. Принцип розрізнення.

b. Пропорційність і військова необхідність.

в. Охорона окремих осіб та об'єктів.

d. Захист тих, хто не здатний виконувати свої бойові обов’язки (hors de combat)

д. Захист цивільного населення

f. Обмеження способів і засобів ведення бою

g. Обмеження щодо окупації.

3. ПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА

a. Військові злочини

b. Злочини проти людства

в. Геноцид

d. Злочин агресії

4. НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ МГП

a. Відповідальність держави

b. Індивідуальна відповідальність

Розклад занять:

16.01.24 10.45-12.15; 12.30-14.00

18.01.24 10.45-12.15; 12.30-14.00

23.01.24 10.45-12.15; 12.30-14.00

25.01.24 10.45-12.15; 12.30-14.00

30.01.24 10.45-12.15; 12.30-14.00

01.02.24 10.45-12.15; 12.30-14.00

06.02.24 10.45-12.15; 12.30-14.00

08.02.24 10.45-12.15; 12.30-14.00

Курс лекцій відбудеться в рамках співпраці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди з Університетом імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща).

Заняття проводитимуться онлайн, з використанням MS Teams.

Приєднатися можна за посиланням:

https://teams.microsoft.com/l/meetup-join/19%3ameeting_MDc0ZGZjNGEtNzMzNS00MTY5LTkwOGEtMGFhZGJlOGE4Yjli%40thread.v2/0?context=%7b%22Tid%22%3a%2273689ee1-b42f-4e25-a5f6-66d1f29bc092%22%2c%22Oid%22%3a%22ee67c5a2-3d26-45e2-a0a7-a4d2087bec89%22%7d

Просимо заздалегідь ознайомитися з особливостями роботи цієї дистанційної платформи.

дистанційної платформи.станційної платформи.

9 січня 2024 р. відбулося чергове засідання робочої групи ОНП 032 «Історія та археологія» під головуванням гаранта – доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України О.М. Богдашиної. У зустрічі брали участь: доктор філософських наук, професор, проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності С.В. Бережна, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України О.С. Гончарова; кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри соціально-гуманітарної освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» Т.С. Китиченко; кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України І.С. Мартинова; кандидат історичних наук, доцент, в.о. зав. кафедри всесвітньої історії Л.М. Ямпольська; аспірант 3-го року денної форми навчання Д.О. Прочкарук.

Під час зустрічі були обговорені питання, пов’язані з запланованим виступом гаранта на Виконавчій Раді. Виступаючі доповнили текст звіту, запропонували провести нові гостьові лекції, вебінари тощо для аспірантів.

Основна увага була приділена обговоренню проєкту Положення про створення та організацію роботи разових спеціалізованих учених рад для присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разових спеціалізованих учених рад про присудження ступеня доктора філософії.

Члени робочої групи одноголосно запропонували Вченій Раді Університету:

1. Змінити 1-й абзац п. 8.2. «Університет зараховує голові разової ради та рецензентам за виконання їх функцій під час одного захисту дисертації не менше 32 годин в межах норм часу першої половини дня», або початок наступного речення доповнити: «Університет оплачує роботу голови разової спеціалізованої вченої ради, експертів, офіційних опонентів за виконання відповідних функцій…».

2. Доповнити п. 2.5: «Однією з умов прийняття до захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії для ОНП 032 Історія та археологія вважати наявність у тексті прямих посилань на архівні та музейні матеріали, рукописні збірки, та/або належним чином оформлені усні джерела, які до дисертанта не були введені до наукового обігу, або потребують уточнення».

3. Доповнити п. 2.6: «Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії мусить мати усі передбачені «Вимогами до оформлення дисертації» (наказ МОНУ№40 від 12.01.2017 структурні елементи та належне бібліографічне оформлення відповідно вимог ДАК України діючого ДСТу; відповідати прийнятому на історичному факультеті ХНПУ «Порядку проведення захисту дисертацій ступеня доктора філософії».

Відкритий лекційний курс «Історія Держави Ізраїль. Виживання у ворожому оточенні»

У жовтні ‒ грудні 2023 року викладачі факультету історії і права ‒ кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олександр Олійник, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олена Солошенко, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня Владислав Бриленко та першого (бакалаврського) рівня Вероніка Ющенко доєдналися до відкритого лекційного курсу «Історія Держави Ізраїль. Виживання у ворожому оточенні», що засвідчують відповідні сертифікати https://drive.google.com/drive/folders/1PGlDcivbaCqJcJSUwQe-mW4Ju9z-aPVo?usp=sharing. Тривалість курсу ‒ 24 академічні години.

Лекційний курс прочитали член Експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов та директор Міжнародного центру єврейської освіти та польових досліджень Артем Федорчук.

Організаторами заходу виступили Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, Сіоністська Федерація України (СФУ), медіа-студія «Діє-Слово», Міжнародний центр єврейської освіти та польових досліджень, за підтримки відділу з питань роботи з громадянами Ізраїлю за кордоном Всесвітньої сіоністської організації (ВСО) (Єрусалим, Ізраїль).

З часу виникнення Держава Ізраїль успішно протистоїть більш чисельному ворогу, який вважає неприпустимим сам факт її існування. Здатність Ізраїлю надати безпеку і припинити посягання на свою територію та життя своїх громадян безперечно заслуговує на вивчення і окреслює історичні паралелі з сучасним становищем України в контексті російсько-української війни.

У ході курсу були розглянуті такі питання, як формування політичного сіонізму, боротьба за державотворення, проголошення незалежності та політична історія Держави Ізраїль. Особлива увага була приділена аналізу факторів успіху та помилок у тих сферах, де, як здається з сьогоднішньої перспективи, можна було б досягти більшого.

Міжнародне підвищення кваліфікації «Тактична медицина, парамедицина та медицина катастроф у період війни: зарубіжний і вітчизняний досвід»

8 ‒ 28 грудня 2023 року кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна пройшла міжнародне підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, вищих військових навчальних закладів, правоохоронців і військовослужбовців сектору безпеки та оборони «Tactical Medicine, Paramedicine and Disaster Medicine in Wartime: Foreign and National Experience» («Тактична медицина, парамедицина та медицина катастроф у період війни: зарубіжний та вітчизняний досвід»), організаторами якого виступили Чеський технічний університет (м. Прага, Чеська Республіка), Інститут науково-дослідний Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян» (м. Київ, Україна) і отримала відповідний сертифікат. Тривалість / обсяг навчання ‒ 90 годин (3 кредити ECTS). Сертифікат.

Основні тематичні напрями міжнародного підвищення кваліфікації:

Тактична медицина НАТО ‒ алгоритм MARCH.
Проблематика реалізації домедичної допомоги в період повномасштабного вторгнення.
Основи тактичної медицини, протоколи MARCH та PAWS.
Протокол MARCH для військових. Алгоритм MARCH.
TCCC тактична медицина (допомога під вогнем і тактична польова допомога).
Тактичне пересування зі зброєю. Життєво важливі навички воїна.
Основні протоколи тактичної допомоги пораненим в умовах бойових дій.
ТССС протокол. Алгоритм дій за зонами допомоги.
«Курс воїна». Домедична допомога на полі бою.
Парамедицина. Проникаюча або закрита травма грудної клітки. Рятувальні дії під час поранення шиї, втрати свідомості, термінове транспортування.
Евакуація поранених з поля бою (тактична медицина).
Медичне спорядження (тактична медицина).

Учасники міжнародного підвищення кваліфікації ознайомилися з курсом ТССС (Tactical Combat Casualty Care) ‒ спеціалізованої медичної програми, розробленої для підготовки військових, яка зосереджується на наданні допомоги пораненим на полі бою, основами домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій, функціями бійця-рятувальника, базовим алгоритмом роботи з постраждалими на полі бою.

27 грудня 2023 р. в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди відбулося урочисте підведення підсумків конкурсу «Сковородинівський Олімп – 2023».

За наполегливу працю переможцями конкурсу від факультету історії і права визнано:

У номінації «Кращий науковець» – координатора з наукової роботи факультету історії і права, кандидата історичних наук, доцента кафедри всесвітньої історії Сєрякова Сергія Олеговича (сертифікат).

У номінації «Краща кафедра з профорієнтаційної роботи» – кафедру цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського (зав. кафедри – доктор юридичних наук, професор Коваленко Олена Олександрівна) (сертифікат).

У номінації «Викладач очима студентів та аспірантів» – доктора юридичних наук, професора кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу Марченка Володимира Володимировича (сертифікат).

Вітаємо переможців!!!

Міжнародне підвищення кваліфікації «Фандрайзинг та основи грантової діяльності: зарубіжний і вітчизняний досвід»

20‒27 грудня 2023 року кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна пройшла міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових, науково-педагогічних працівників, працівників освітніх закладів «Fundraising and Fundamentals of Grant Activity: Foreign and Domestic Experience» («Фандрайзинг та основи грантової діяльності: зарубіжний і вітчизняний досвід») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян» (м. Київ, Україна). Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS). Сертифікат.

Основні напрями роботи вебінару:

Фандрайзинг як механізм міжнародної підтримки наукових проєктів в Україні.
Фандрайзинг для некомерційних організацій: зарубіжний досвід.
Актуальні питання грантової діяльності.
Фінансування проєктів вищої освіти за допомогою грантів.
Поняття гранту: визначення, типологія та напрями реалізації.
Гранти на раннє навчання: огляд програми.

Учасники вебінару ознайомилися з основами фандрайзингу, грантово-проєктної діяльності, імплементацією зарубіжного досвіду у вітчизняній науці, розвинули професійні компетентності у цьому важливому напрямі міжнародної наукової активності.

Відкритий лекційний курс «Культура пам’яті і робота з минулим пост’югославських країн»

11 та 18 грудня 2023 р. кандидатка історичних наук, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич прочитала відкритий лекційний курс «Культура пам’яті і робота з минулим пост’югославських країн», до якого долучилася викладачі факультету історії і права ‒ кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська; кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олександр Олійник; здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня Владислав Бриленко та першого (бакалаврського) рівня Вероніка Ющенко. Організатором заходу виступила медіа-студія «Діє-Слово» (керівник ‒ Олена Заславська).

У першій лекції були розглянуті причини та наслідки міжетнічних конфліктів на теренах колишньої Югославії, особливості процесу відбудови повоєнних суспільств, де особливе місце займають культура пам’яті та робота з минулим. Зроблено акцент на тому, як відображені війни та воєнні злочини у публічному просторі; хто залучений у формування культури пам’яті; чому робота з минулим носить локальний характер; чи може бути Україні корисним досвід пост’югославських суспільств у збереженні пам’яті про жертв злочинів та воєн.

Друга лекція була присвячена місту Сараєво, яке 1425 днів перебувало у сербській облозі і досі зберігає сліди масованих обстрілів і тривалої ізоляції від іншої частини Боснії і Герцеговини. За 28 років, які пройшли від закінчення війни у місті сформувалася власна політика пам’яті у публічному просторі, почав розвиватися процес меморіалізації, пов’язаний з війною та загибеллю цивільних і військових жертв війни 1992-1995 рр.

Щиро дякуємо Катерині Шимкевич за оригінальність дослідницької тематики, ґрунтовний історіографічний огляд, формування політики пам’яті на пост’югославському просторі, актуальні історичні порівняння і глобалізацію гуманізму.

13 грудня 2023 р. (середа) на факультеті історії і права відбулася гостьова лекція доктора ґабілітованого, професора Марека Міколайчика (Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Республіка Польща) на тему «Східний блок в 1945-1956 рр.».

Захід розпочався з вітального слова декана факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри освітології і інноваційної педагогіки Людмили Зеленської. Вона привітала шановного польського науковця, наголосила на важливості співпраці з Університетом імені Адама Міцкевича в Познані і звернула увагу на значущість тематики даної лекції з точки зору фахової підготовки здобувачів вищої освіти нашого факультету.

Після цього модератор зустрічі – координатор з наукової роботи факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Сєряков – ознайомив всіх присутніх із організаційними засадами проведення заходу і передав слово пану проф. Мареку Міколайчику.

Під час лекції були проаналізовані головні чинники, етапи і важелі радянізації країн Центрально-Східної і Південно-Східної Європи в 1945-1955 рр. Проф. Марек Міколайчик звернув увагу на наявність певного алгоритму досягнення радянського домінування в країнах цього регіону (йдеться про стандартизовану тактику дій комуністичних партій в рамках повоєнних коаліційних урядів, військову присутність СРСР, важливу роль Інформбюро, усунення від керівництва правлячих партій противників сліпого копіювання радянської моделі розвитку та ін.). Водночас лектор наголосив на тому, що прихід до влади комуністичних сил був зумовлений їх вмілою маніпуляцією з гаслами реформування різних боків життя, на що існував певний суспільний запит у країнах Центрально-Східної і Південно-Східної Європи після 1945 р. Чимало уваги в лекції приділялося тим змінам, які відбувалися в країнах радянського блоку після смерті Йосипа Сталіна і ХХ з'їзду КПРС. Зокрема, проф. Марек Міколайчик проаналізував спільні риси соціально-економічної та внутрішньополітичної кризи в межах Східного блоку і водночас акцентував увагу на існуванні специфічних причин, які впливали на погіршення ситуації у випадку окремих країн (як от курс на прискорену побудову соціалізму в НДР після 1949 р.). Водночас було детально проаналізовано перебіг і політичні наслідки подій в НДР (1953 р.), Познанського Червня (1956 р.) і Угорської революції (1956 р.).

Лекція викликала значний інтерес у викладачів, аспірантів і студентів, в чому пересвідчують цікаві питання і змістовна дискусія!

13 грудня 2023 р. (середа), о 16.00 (UTC +2), на факультеті історії і права буде проведено гостьову лекцію доктора ґабілітованого, професора Марека Міколайчика (Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Республіка Польща) на тему «Східний блок в 1945-1956 рр.».

Вітальне слово - Людмила Зеленська, декан факультету історії і права ХНПУ імені Г.С.Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології і інноваційної педагогіки.

Під час лекції будуть проаналізовані головні чинники, етапи і важелі радянізації країн Східної і Південно-Східної Європи в 1945-1955 рр. Особлива увага приділятиметься змінам, які спричинили у внутрішньополітичному житті країн радянського блоку смерть Йосипа Сталіна і ХХ з'їзд КПРС. Зокрема, лектор зосередиться на детальному аналізі подій в НДР (1953 р.), Познанському Червні і політичних змінах у Польщі (1956 р.), Угорській революції (1956 р.).

Якими були плани Йосипа Сталіна щодо політичного устрою Східної і Південно-Східної Європи після Другої світової війни і чи вдалося їх реалізувати?

Наскільки великою була суспільна підтримка лівих прорадянських сил в країнах Східної та Південно-Східної Європи у перші повоєнні роки?

Чому Микита Хрущов підтримав польських реформаторів і погодився на те, аби Владислав Гомулка очолив ПОРП?

Відповідь на ці та інші питання Ви зможете отримати, відвідавши лекцію за посиланням https://meet.google.com/sjz-sdex-typ

Запрошуємо студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників!

Заліково-екзаменаційна сесія підкралась непомітно, а отже треба нагадати основні аспекти академічної доброчесності під час неї!

Заохочується:

вміння брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності та виконувати взяті на себе певні зобов’язання;
системне уникнення проявів академічної недоброчесності під час реалізації власної діяльності;
протистояти проявам академічної недоброчесності з боку інших учасників освітнього процесу;
неупереджене ставлення до усіх учасників освітнього процесу.

Пропонуємо Вам протягом тижня показати свою атмосферу підготовки до сесії: опублікувати в інстаграмі фото або візуалізацію цього процесу із зазначенням хештегу #моя_сесія_моя_доброчесність та відміткою аккаунту університету та факультету!

Комітет з академічної доброчесності бажає всім успішної сесії та насичених канікул, що наближаються!

Кафедри юдаїки імені Тадеуша Таубе Вроцлавського університету проводить цикл відкритих лекцій «The Key Questions»

Кафедра юдаїки імені Тадеуша Таубе Вроцлавського університету (The Taube Department of Jewish Studies at the University of Wroclaw), Республіка Польща, розпочала онлайн-серію відкритих лекцій «The Key Questions» в рамках міжнародної магістерської програми зі східноєвропейських єврейських студій. Лекції викладачів кафедри організовані у співпраці з Міждисциплінарною сертифікаційною програмою з юдаїки та Інститутом сходознавства імені А. Кримського НАН України. Робоча мова – англійська. Реєстрація на лекційну сесію за посиланням обов’язкова.

Основна увага буде зосереджена на трьох основних темах:

відкрита лекція № 1 Dr. Karolina Szymaniak «Yiddish Culture – Key Questions» ‒ 7 грудня, о 19:00;

відкрита лекція № 2 Dr. Kamil Kijek «Social History and Jewish-Christian Relations in the XX century ‒ Key Questions» ‒ 13 грудня, о 19:00;

відкрита лекція № 3 Prof. Marcin Wodziński «Hasidism – Key Questions» ‒ 20 грудня, о 19:00 (за українським часом).

Перша лекція доктора Кароліни Шиманяк була присвячена літературі їдиш ХХ ст., літературній критиці їдиш та їдишсько-польським літературним перехрестям. Монографія К. Шиманяк про Рахель Ауербах «Rachela Auerbach, Pisma z getta Warszawskiego» (Warszawa, 2015) була нагороджена премією Polityka 2016 за видатні книги з історії. Її публікації у провідних наукових журналах зосереджені на їдиш-авангарді, їдиш-літературній критиці.

Від факультету історії і права Харківського національного університету імені Г.С. Сковороди до лекції доєдналася кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська.

7 грудня 2023 р., на базі Навчально-методичного центру факультету історії і права, було організовано і проведено черговий методичний вебінар з циклу «Нові підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії». Спікером вебінару була запрошена доцент кафедри теорії та методики викладання суспільно-правових дисциплін, кандидат історичних наук О.М. Солошенко, яка презентувала актуальну для сучасного освітнього процесу тему «ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ)».

З вітальним словом до учасників вебінару звернувся керівник Навчально-методичного центру факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Т.Ю. Місостов. Він відмітив важливе значення й актуальність зазначеної проблеми, особливо в умовах сучасних реалій боротьби українського народу за свою національну ідентичність, збереження національного громадянського простору та, взагалі, своє існування.

У своїй доповіді О.М. Солошенко проаналізувала особливості формування громадянської компетентності та шляхи її набуття здобувачами загальної середньої освіти в період війни. Було зазначено, що формування громадянської компетентності, яка набувається при вивченні суспільствознавчих дисциплін, є важливою складовою сучасного освітнього процесу. Саме інтегрований шкільний курс «Громадянська освіта» надає учням здатність активно та відповідально реалізовувати і захищати свої права та свободи, відігравати активну роль у суспільному житті з метою захисту демократії і верховенства права, бути свідомим громадянином демократичного суспільства. У доповіді також були проаналізовані основні громадянські компетентності у відповідності до Концепції розвитку громадянської освіти в Україні, охарактеризований їх зміст щодо соціально-комунікативних, інформаційно-медійних, соціально-конфліктних, соціально-відповідальних та інших проявів.

Тема викликала інтерес та жваве обговорення в учасників вебінару. По завершенні методичного вебінару, організатори і учасники заходу висловили щиру подяку О.М. Солошенко за цікаву презентацію, змістовне викладення матеріалу і аналіз актуальних питань сучасного навчального процесу. Своєю чергою, Олена Михайлівна подякувала присутнім за увагу і цікаві питання та запевнила, що з великим бажанням буде брати участь у подальших методичних заходах Навчально-методичного центру факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

5 грудня 2023 року викладачі та здобувачі факультету історії і права були присутні на гостьовій лекції Марека Міколайчика – доктора габілітованого, професора Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща). Захід був організований кафедрою міжнародних відносин, політичних наук і практичної філософії факультету міжнародних відносин і журналістики Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця; факультетом історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; історичним факультетом Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща). Тема лекції «Холодна війна та регіональні процеси». Лектор ознайомив з характерними рисами «холодної війни»; цілями держав на міжнародній арені, неспівпадіння яких і привело до «холодної війни», особливий акцент зробивши на політиці радянського керівництва. Виступ викликав велику кількість запитань та рефлексій у слухачів.

«Роль армій у країнах Сходу». Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»

29 листопада 2023 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Роль армій у країнах Сходу» (керівник: кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна).

До зустрічі доєдналися понад 20 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 3 і 4 року навчання. З використанням презентаційних проєктів спікерами засідання виступили:

Короваєнко Поліна (42 група) «Перська козацька бригада (1879-1920 рр.)»;
Павлюк Максим, Ріпка Сергій (41 гр.) «Арабське повстання проти Османської імперії під проводом Лоуренса Аравійського (1916-1918 рр.)»;
Рак Анна (41 група) «Гвинтівка породжує владу: роль армії в сучасному Китаї».

Армії у багатьох державах традиційного Сходу відігравали й відіграють ключову роль. Військова верхівка продовжує утримувати у своїх руках потужні важелі впливу на різні сфери державної політики та має право голосу при вирішенні багатьох питань, що не належать до військової сфери. В умовах загострення етноконфесійних протиріч, зростання соціальної напруженості, якими нерідко супроводжувався процес становлення національної державності, військові виступають в якості самостійної сили, що діє з позицій захисника та носія національно-історичних та культурно-релігійних цінностей. У багатьох країнах Сходу армія в очах суспільства виступає як передовий політичний інститут, а її активна участь у політичному житті (аж до захоплення влади) у деяких випадках може виконувати конструктивну функцію, сприяючи вирішенню завдань мобілізації в умовах національної кризи.

У цьому контексті доповідачі проаналізували виникнення і становлення Перської козацької бригади / дивізії як знаряддя впливу Російської імперії на Іран в останній третині ХІХ ‒ на початку ХХ ст.; приділили увагу вирішальній ролі Арабського повстання 1916-1918 рр., яке очолив англійський археолог, письменник, офіцер, розвідник Томас Едвард Лоуренс (Лоуренс Аравійський), в розвалі Османської імперії; проаналізували складну структуру сучасних Збройних сил КНР і провели дискусію щодо їхньої ролі у формуванні зовнішньополітичного курсу континентального Китаю.

Дякуємо доповідачам за цікаві наукові доповіді, а всім учасникам семінару ‒ за влучні запитання й жваву дискусію. Запрошуємо до нових зустрічей!

28 листопада 2023 року кафедрою історії України ХНПУ імені Г.С. Сковороди спільно з кафедрою філософії НЮУ імені Ярослава Мудрого було проведено круглий стіл, присвячений 10-й річниці революції Гідності «ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО НА ЗАХИСТІ ДЕМОКРАТІЇ ТА ПРАВ ЛЮДИНИ». Спікерами заходу виступили: Ігор Поліщук – доктор політичних наук, професор, професор кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Тема доповіді: «Громадянське суспільство України у міжнародному контексті». Юрій Калиновський – доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Тема доповіді: «Свобода і відповідальність у громадянському суспільстві: проблема кореляції». Ольга Гончарова – кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Тема доповіді: «Революція гідності як виклик політичній еліті та постмайданний стан українського політикуму».

У заході взяли участь 25 осіб: науково-педагогічні працівники, здобувачі різних рівнів вищої освіти. З вітальним словом до учасників звернулася Людмила Зеленська – деканка факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, докторка педагогічних наук, професорка. Модератором заходу була Ірина Мартинова – завідувачка кафедри історії України ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кандидатка історичних наук, доцентка.

Доповіді викликали велике зацікавлення присутніх через значну актуальність проблем формування громадянського суспільства в Україні; взаємодії держави і суспільства, зокрема підтримки з боку держави громадських організацій; необхідності оновлення політичного класу; створення недержавних аналітичних центрів. Відбулася жваве і корисне обговорення.

VІІ КОНГРЕС СХОДОЗНАВЦІВ

27 листопада 2023 року на базі Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (м. Київ) в онлайн-форматі відбувся VІІ Конгрес сходознавців, у роботі якого взяли участь понад 80 науковців закладів вищої освіти України, Туреччини, Швеції, Німеччини.

Організаторами наукового заходу виступили Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського (Навчально-науковий інститут філології та журналістики, кафедра східної філології), Видавничий дім «Гельветика», Центр українсько-європейського наукового співробітництва.

Факультет історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди представляли кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська (доповідь «Ісламський фундаменталізм: причини активізації в сучасному світі») і здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 4 року навчання Поліна Короваєнко (доповідь «Іредзумі: феномен натільного живопису Японії»).

Робота VІІ Конгресу сходознавців проходила в рамках наступних панелей:

1. Культурно-історична спадщина країн Близького і Середнього Сходу (до 100-річчя від дня народження Фуата Сезгіна);

2. Культурно-історична спадщина країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону;

3. До 100-річчя Турецької республіки: Туреччина, Крим та тюркський світ;

4. Сучасні політико-економічні процеси на теренах Близького, Середнього та Далекого Сходу;

5. Країни та цивілізації Сходу в сучасному медіа просторі;

6. Підтримка національної стратегії розвитку кримськотатарської мови: 2023-2024 рр.

25 листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років і масових штучних голодів 1921 – 1923 і 1946 – 1947 років. У 2022 – 2023 роках Україна вшановує 90-ті роковини Голодомору-геноциду. Факультет історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди передає флешмоб "Свічка пам'яті" з вшанування жертв Голодомору 1932 – 1933 рр. від ПЗ Харківський ліцей "ХАНІ АКАДЕМІЯ" Харківської області Харківському ліцею №124 Харківської міської ради.

Пам'ятаємо!

24 листопада 2023 р. на факультеті історії і права відбувся он-лайн урок на тему: «Голодомор 1932 – 1933 рр. Пам'ятаємо» для учнів 1-4 класів Харківського ліцею № 124 Харківської міської ради. Після вшанування пам'яті загиблих розпочався флешмоб «Свічка пам'яті». Учні показували на екрані свої намальовані свічки як символ пам'яті та вшанування жертв Голодомору 1932 – 1933 рр.

Дякуємо за проведення уроків здобувачкам 3 року навчання факультету історії і права: О. Гусак, А. Явтушенко.

Пам'ятаємо!

Щороку в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932–1933 років.
23 листопада 2023 р. на факультеті історії і права відбулися он-лайн уроки на тему: “Голодомор 1932 - 1933 рр. Пам'ятаємо” для учнів 1-11 класів приватного закладу Харківський ліцей ХАНІ Академія Харківської області. Після вшанування пам'яті загиблих розпочався флешмоб "Свічка пам'яті". Учні показували на екрані свої намальовані свічки як символ пам'яті та вшанування жертв Голодомору 1932 - 1933 рр.
Дякуємо за проведення уроків здобувачкам 3 року навчання факультету історії і права: О. Гусак, А. Ходаковській.
Пам'ятаємо!

23 листопада 2023 р. (четвер) відбулася XV науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства, громадянської освіти та географії». Разом з нашим Університетом, співорганізаторами заходу стали Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка і Поморський університет в Слупську (Республіка Польща). На початку конференції вітальні промови виголосили проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, доктор філософських наук, професор Світлана Бережна; проректор з науково-педагогічної роботи Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, доктор педагогічних наук, професор Григорій Луценко; професор, доктор габілітований Роман Томашевський (Інститут педагогіки, Поморський університет в Слупську).

На пленарному засіданні були заслухані три доповіді, які розкривали різні аспекти одного з ключових тематичних вимірів цьогорічної конференції – використання історичних джерел і здобутків історіографії у навчальному процесі. Свої наукові наробки презентували доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Андрій Гриценко; професор, доктор габілітований Роман Томашевський (Заклад загальної педагогіки i методології наук, Інститут педагогіки, Поморський університет в Слупську, Республіка Польща); доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Ольга Ніколаєнко. Доповіді викликали жвавий інтерес в аудиторії, спричинили численні питання та жваве обговорення заявленої проблематики.

Пленарне засідання було поєднане з презентацією Матеріалів XІV Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства, громадянської освіти та географії» (до 300-річчя з дня народження Г. С. Сковороди) (Харків, 18 листопада 2022 р.) / за ред. Людмили Зеленської, Сергія Сєрякова, Тотраза Місостова. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2023.

Під час конференції також плідно працювали чотири тематичні секції:

1. Інноваційні підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти (модератор – Тотраз Місостов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, керівник навчально-методичного центру факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди);

2. Наукове підґрунтя шкільного курсу історії: використання джерел і здобутків історіографії на рівні середньої освіти (модератор – Сергій Сєряков, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, координатор з наукової роботи факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди);

3. Використання сучасних інформаційних технологій та проєктної діяльності в освітньому процесі: проблеми та нові перспективи (модератор – Лариса Ямпольська, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди).

4. Викладання в умовах війни: нові виклики, реалії, засоби реалізації поставлених завдань (модератор – Микола Трубчанінов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди).

Наприкінці конференції відбулася тематична дискусія «Розвиток сучасної освіти в Україні: нові виклики та випробування» (співмодератори – Сергій Сєряков, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, координатор з наукової роботи факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; Тотраз Місостов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, керівник навчально-методичного центру факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди). Також було підведено підсумки роботи секцій і ухвалено заключну резолюцію конференції.

Загалом в її роботі взяв участь 41 доповідач (в т.ч. 3 з них репрезентувало закордонні навчальні заклади). Важливою рисою цього заходу стала присутність численних представників ЗЗСО, викладачів, аспірантів і студентів університетів, що зробило його дієвою платформою для трансферу знань і методичних наробок та обміну педагогічним досвідом. Конференція пройшла у приязній і змістовній інтелектуальній атмосфері. Вона позначилася численними цікавими ідеями, доречними паралелями та пропозиціями щодо подальшого вивчення заявленої тематики. Сподіваємося, що цей науковий захід надасть потужний поштовх подальшій плідній роботі у сфері методики навчання історії, правознавства, громадянської освіти та географії.

Більше фото

Перше засідання студентського дебатного клубу «Діалоги про ЄС»

22 листопада 2023 року на базі факультету історії і права відбулося перше засідання студентського дебатного клубу «Діалоги про ЄС» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни. Ініціаторами й організаторами засідання виступили здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету історії і права Цицхвая Валерія (31 група) та Костянтинов Юрій (32 група).

Членами суддівської колегії були в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти Топчій Даніїл, здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету історії і права Цицхвая Валерія та Костянтинов Юрій. Модератором дебатів виступила здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Коваль Валерія (31 і/п група).

24 учасники були розподілені на 8 команд, які активно відстоювали свої позиції у затятій боротьбі за призові місця.

Під час засідання студентського дебатного клубу «Діалоги про ЄС» було розглянуто такі питання:

1. Скасування вето в ЄС: за чи проти?

2. Створення збройних сил ЄС: за чи проти?

3. Експансія ЄС на Схід: за чи проти?

4. Вплив глобалізації на європейські інтеграційні процеси: позитивний чи негативний?

5. Реформування ЄС: наднаціональна організація чи повноцінна конфедерація?

6. Чи призведе євроінтеграція України до втрати робочих місць у країні?

7. Шенгенська зона: розширення чи збереження статус-кво?

За результатами суддівського рішення першість виборола команда «Колективний Захід» (сертифікат), яку представляли здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Москальова Анастасія (32 група), Сарафанов Дмитро (22 і/п група) та Рідкокаша Максим (21 група).

Друге місце здобула команда «Іноземці» (сертифікат), учасниками якої були здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 1 року навчання за ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» Войтенко Аліна, Мелещенко Костянтин та Яресько Тетяна.

Найкращою спікеркою дебатного засідання за високий рівень ораторського мистецтва, володіння темою й переконливу аргументацію було обрано здобувачку вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету історії і права Войтенко Аліну (12 і/п група) (сертифікат).

Дякуємо всім учасникам за активність, креативність, уміння висловлювати свою точку зору, наводити переконливу аргументацію, критикувати та відповідати на критику!

Запрошуємо здобувачів вищої освіти доєднуватися до наступних засідань дебатного клубу!

Віртуальна екскурсія до Державного політехнічного музею при НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського

21 листопада 2023 р. здобувачі факультету історії і права першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти стали учасниками віртуальної екскурсії до Державного політехнічного музею при Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», яку провів директор Музейного комплексу ХНПУ імені Г.С. Сковороди Тукан Віталій Костянтинович, випускник магістратури історичного факультету. Захід було проведено згідно з планом взаємодії зі стейкхолдерами ОП «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) та з ініціативи кафедри всесвітньої історії (гарант ОП, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри Ямпольська Л.М.).

Державний політехнічний музей імені Бориса Патона при Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського є одним з найбільших українських музеїв науки, техніки і найбільшим університетським музеєм в Україні. Університет пишається своєю історією: його випускниками в різні часи були конструктор літальних апаратів Ігор Сікорський, засновник практичної космонавтики Сергій Корольов. На його кафедрах викладали фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання АН УРСР, провідний вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування Євген Патон, директор Інституту електрозварювання, Президент НАН України Борис Патон.

Експозиції музею охоплюють широкий спектр технологій та інженерії: електроніка, приладобудування, інформатика, телебачення, корисні копалини, металургія, зварювання, машинобудування, промислові технології, транспорт, енергетика, телекомунікації, стрілецька зброя, авіація та космонавтика.

У кожній виставковій залі відчувався дух епохи. Студенти факультету мали змогу побачити гелікоптер Мі-2, літак ЯК-40, танк Т-34, гармату КС-19 (експозиція під відкритим небом); різноманітні моделі літаків, гвинтовий двигун, турбіну, прилади керування, космічний корабель «Восток-4», пульт керування з космодрому Байконур, тренувальний модуль (зала авіації та космонавтики); колекцію стрілецької зброї (зала Зразки озброєння); перші електронні обчислювальні машини «Київ-1», «Промінь-1», носії даних, комп’ютерні комплектуючі (зала комп’ютерних технологій); перші фотоапарати «ФЕД» і «Київ», кінокамери і кінопроектори радянських часів (зала Історія фотографії і кіносправи) та інші раритетні експонати.

Щиро дякуємо Тукану Віталію Костянтиновичу, який показав можливості використання цифрових технологій у музейній справі, відповів на чисельні питання за тематикою віртуальної екскурсії. Запрошуємо долучатися до наступних проєктів!

Онлайн-екскурсія музеєм історії польських євреїв «Полін ‒ музей життя»

20 листопада 2023 року кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Л.М. Ямпольська, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін О.М. Олійник, здобувачі вищої освіти факультету історії і права першого (бакалаврського) рівня В.Р. Ющенко, В.О. Коваль, здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня В.О. Бриленко приєдналися до онлайн-екскурсії музеєм історії польських євреїв «Полін ‒ музей життя». Організаторами заходу виступили студія «Діє-Слово», Міжнародна Міждисциплінарна Сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства НАН України. Лектори-екскурсоводи музею Оксана Чала та Юлія Гришко розповіли про ідею та історію його створення, місце побудови, місію, провели віртуальну екскурсію по постійних виставках.

«Полін» (на івриті «Польща») ‒ історичний музей, який розповідає про тисячу років життя євреїв на території Польщі. Він спроєктований фінським архітектором Райнером Махламакі на пам’ятному для єврейської нації місці ‒ території Варшавського гетто, створеного у 1940 році окупаційною німецькою владою та СС як найбільший проміжний концентраційний табір для євреїв Польщі та Німеччини на шляху до табору знищення Треблінка. За час існування гетто його населення зменшилося з 450 тис. до 37 тис. осіб. 19 квітня ‒ 16 травня 1943 року на території Варшавського гетто відбулося збройне повстання єврейських підпільних організацій, придушене загонами СС у рамках операції «Рейнхард». Музей «Полін» був відкритий у квітні 2013 р., з нагоди 70-ї річниці повстання у Варшавському гетто. Його місія ‒ захист і відновлення пам’яті про історію польських євреїв, протидія проявам антисемітизму, дискримінації та відчуження, зміцнення взаєморозуміння і поваги між народами.

У кожній із шести музейних галерей ‒ переплетення сторінок історії Польщі та України: експонати, приклади української історії ‒ синагоги з містечка Гвіздець і Жовкви, мистецтво від Бруно Шульца і Мауріція Готліба, хасидизм, повстання Б. Хмельницького. Щороку музей створює тимчасові виставки: в 2022 році ‒ на тему єврейської кухні, в 2023 ‒ присвячену 80-й річниці повстання у Варшавському гетто.

Музей «Полін» ‒ не просто музей, а інституція культури, яка робить історію цікавою і доступною для всіх поколінь.

20 листопада 2023 року, в рамках відзначення 10-річного ювілею Революції гідності, керівник навчально методичного центру факультету історії і права, к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Місостов Т.Ю. та координатор з виховної роботи факультету історії і права, к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України Чернікова І.В. разом зі здобувачами вищої освіти факультету історії і права взяли участь у творчій зустрічі з відомою українською поетесою, учасницею Майдану, авторкою історичного вислову «Небесна сотня» Тетяною Домашенко. У зустрічі також брали участь представники українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненко на чолі з деканом, доктором філологічних наук, професором Голобородько К.Ю., а також представники українських університетів: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

В ході зустрічі, Тетяна Домашенко поділилася спогадами про свою участь у подіях 2013 – 2014 років на Майдані Незалежності в Києві, які увійшли в історію під назвою Євромайдану або Революції Гідності. Розказала, коли саме і за яких обставин народився її вираз «Небесна сотня», який увійшов в історію як історичний крилатий вислів. Також нею було презентовано кілька збірок особистої поезії, присвяченої подіям на Майдані, окремим учасникам цих подій та Революції Гідності в цілому. Наприкінці зустрічі, учасниками була висловлена щира подяка Тетяні Михайлівні Домашенко за цікаві спогади та можливість ознайомитися з її патріотичною поезією.

17 листопада 2023 р. д.і.н, проф. каф. історії України Ніколаєнко О.О. взяла участь у міжнародній конференції «Політика пам’яті: досвід Європи для України», проведеної Запорізьким національним університетом. На конференції було представлено широке коло питань, які були проаналізовані дослідниками: порівняння європейської і української меморіальної політики, складні і суперечливі питання пам’ятання і забуття, проблеми пам’яті в освітньому просторі та ін. Проф. Ніколаєнко О.О. виступила з доповіддю «Репрезентація травми в символічному просторі міста (кейс Харкова)». На прикладах меморіалізації травматичного досвіду радянського минулого можна побачити становлення громадянського суспільства, а влаштування місць пам’яті – обелісків, меморіалів, пам’ятних знаків – складником процесу деколонізації і націоналізації пам’яті. Сьогодні відбувається артикуляція травми в мистецьких ініціативах – перформенсах, стріт-арті, відкритті нових пам’ятників. Але українське суспільство не вийшло з травми, а намагається її осмислити, знаходячись в середині.

У Міжнародний день студента вітаємо переможців конкурсу "Студент року - 2023"!

Посилання

17 листопада 2023 р. у Міжнародний день студента на факультеті історії і права відбувся турнір між командами викладачів та студентів з результатом: 124 бали (викладачі) – 117 балів (студенти). Всі команди найкращі!

Команду викладачів представляли:

1. Заступник декана з навчальної роботи, старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського Циркуненко Олена Валеріївна.

2. Завідувачка кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу, доцент Головань Тетяна Георгіївна.

3. Завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін, доцент Олійник Олександр Миколайович.

4. Доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна.

5. Доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Гуцан Тетяна Григорівна.

6. Доцент кафедри всесвітньої історії Місостов Тотраз Юрійович.

Команда студентів була представлена:

1. Ситник Станіслав, 11 група.

2. Лисак Михайло, 21 група.

3. Ющенко Вероніка, 32 група.

4. Шмалько Денис, 32 група.

5. Короваєно Поліна, 42 група.

6. Пушкаренко Олександра, 61 група.

Дякуємо всім учасникам команд, в.о. голови Студради факультету історії і права, здобувачці 3 року навчання Гусак Ользі, голові культурно-масового комітету, здобувачці 3 року навчання Безуглій Олені та неперевершеним ведучим: здобувачці 3 року навчання Ходаковській Аліні, здобувачу 3 року навчання Сарафанову Дмитру.

Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» «Етноси і конфесії на Сході: конфлікти та взаємодія»

16 травня об 11:20 у рамках тижня науки на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулося онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Етноси і конфесії на Сході: конфлікти та взаємодія» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни.

Модераторами засідання виступили здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету історії і права Бриленко Владислав, Пономаренко Валерія, Гуріна Алла (51 гр.).

До зустрічі доєдналися кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко Аліна Володимирівна та близько 40 здобувачів першого (бакалаврського), другого (магістерського), третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти.

З використанням презентаційних проектів спікерами засідання виступили:

Бриленко Владислав (51 група) «Війна в Західній Сахарі: причини, перебіг, наслідки (70-ті рр. ХХ ‒ 10-ті рр. ХХІ ст.»;
Гуріна Алла (51 група) «Релігійна толерантність як чинник національної безпеки у сучасному В’єтнамі»;
Пономаренко Валерія (51 група) «Берберська весна» в країнах Маґрибу (80-ті рр. ХХ ‒ 10-ті рр. ХХІ ст.»;
Ющенко Вероніка (22 група), Коваль Валерія (21 група) «Дарфурський конфлікт у Судані і проблеми регіональної безпеки».

У межах окреслених тем дискутувалися питання про причини виникнення етноконфесійних конфліктів у країнах Азії та Африки, їхні наслідки та вплив на міждержавні та регіональні відносини, особливості етнополітики та політики релігійної толерантності окремих держав, можливості використання такого досвіду, а також питання миротворчості та ролі у ньому міжнародних (ООН) і регіональних організацій (Африканського Союзу, Ліги арабських держав, Економічного співтовариства країн Західної Африки).

Учасники семінару прийшли до висновку про те, що не можна змінити існуючі історичні наративи, але можна змінити їхню інтерпретацію і спрямувати в конструктивне русло. До цього повинні прагнути політичні еліти, громадські організації та міжнародна спільнота.

Дякуємо спікерам семінару за ґрунтовні та яскраві доповіді і всім учасникам семінару за цікаві запитання та змістовні доповнення. Чекаємо нових зустрічей!

16 листопада 2023 р. було проведено чергове засідання гуртка «Історія вітчизняної культури». На гуртку було представлено доповіді студентів: Владислава Бриленка, присвячену впливу на сучасну культуру Помаранчевої революції, та Вероніки Ющенко, що була зосереджена на сучасному кіномистецтві. Спікери звернули увагу на взаємовплив історичних подій і культури, що реагує на них, представляє в мистецькому форматі, є не тільки їх відголоском, а й результатом. Після доповідей були обговорені питання значимості культури в часи війни.

Запрошуємо всіх зацікавлених до нашого кола.

Вітаємо з відзначенням у номінаціях загальноуніверситетського конкурсу «Студент року-2023» здобувачів 2- 5 років навчання факультету історії і права:
ЛІДЕР СТУДЕНТСЬКОГО ЖИТТЯ
Махмудов Даніел Шабанович, 5 курс, 51 група.
Максименко Альбіна Вікторівна, 4 курс, 44 група.
ІНТЕЛЕКТУАЛ
Красновський Микита Сергійович, 3 курс, 31 група.
Соломонова Карина Олександрівна, 4 курс, 44 група.
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ
Цицхвая Валерія Максимівна, 3 курс, 31 група.
Шмалько Денис Вікторвич, 3 курс, 32 група.
ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ ТА ВИКОНАВСЬКА МАЙСТЕРНІСТЬ
Безугла Олена Андріївна, 3 курс, 34 група.
Сарафанов Дмитро Захарович, 2 курс, 22 група.
Ходаковська Аліна Андріївна, 3 курс, 31 група.
КРАЩИЙ МЕДІЙНИК
Ющенко Вероніка Романівна, 3 курс, 32 група.
СТУДЕНТСЬКИЙ КУРАТОР
Гусак Ольга Віталіївна, 3 курс, 31 група.
Явтушенко Анна Сергіївна, 3 курс, 31 група.
КРАЩИЙ ВОЛОНТЕР
Бабарика Ангеліна Олександрівна, 2 курс, 21 група.
Клочко Тетяна Павлівна, 2 курс, 21 група.

Бажаємо нових звершень!

09 листопада 2023 р. у рамках загальноуніверситетського методичного тижня, на базі Навчально-методичного центру факультету історії і права був проведений вебінар на тему «Географічні дистанційні застосунки та їх використання в навчальному процесі». Спікером вебінару виступила докторка філософії (PhD) з галузі знань 10 Природничі науки спеціальності 103 Науки про Землю, доцентка кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії, членкиня Навчально-методичного центру факультету історії і права, членкиня РМУ ХНПУ імені Г. С. Сковороди, членкиня Вінницького відділу Українського географічного товариства Коптєва Тетяна Сергіївна.

У вебінарі взяли участь понад 70 учителів географії з різних регіонів України, передусім з Харківської та Дніпропетровської областей. На початку заходу з вітальним словом до учасників вебінару звернувся керівник Навчально-методичного центру факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Місостов Тотраз Юрійович і побажав усім учасникам творчого натхнення та плідної, результативної роботи під час заходу.

Під час вебінару були обговорені наступні питання:

1. Огляд географічних дистанційних застосунків: які інструменти та програми доступні для використання в навчальному процесі?

2. Переваги використання географічних дистанційних застосунків у порівнянні з традиційними методами навчання.

3. Різновиди географічних дистанційних застосунків в умовах дистанційного навчання на уроках географії.

4. Рекомендації щодо використання географічних дистанційних застосунків для покращення якості навчання географії.

По завершенні, учасникам вебінару було надано посилання на презентацію, а також проінформовано щодо проходження тестування і, внаслідок успішного його проходження, отримання сертифікату (6 годин / 0,2 кредити ЄКТС), що засвідчуватиме набуття наступних компетентностей:

- розуміння різних географічних дистанційних застосунків та їх потенціалу для використання в навчальному процесі;

- уміння вибирати та застосовувати відповідні інструменти та програми для ефективного використання географічних дистанційних застосунків на уроках географії;

- здатність створювати цікаві та пізнавальні уроки з використанням географічних дистанційних застосунків.

Вебінар пройшов успішно, результативно і плідно, про що свідчить велика кількість схвальних відгуків учасників заходу. Також учасники вебінару зацікавилися наступними заходами Навчально-методичного центру факультету історії і права, що свідчить про важливість і актуальність тем заходів, які проводяться на базі нашого факультетського осередку навчально-методичної роботи.

9 листопада 2023 року кафедра історії України провела методичний вебінар «Проблеми історичної пам’яті та усної історії в сучасній школі» для вчителів історії харківських шкіл. На зустрічі були підняті актуальні питання сучасної історичної науки та їх адаптації до вивчення в школі.

Спікерами заходу виступили д.і.н, проф. каф. історії України Ніколаєнко О.О. і зав. каф. історії України, к.і.н, доц. Мартинова І.С., які презентували свої доповіді, де показали теоретичні напрацювання сучасних науковців та надали методичні поради стосовно їх застосування в практиці шкільної роботи, а саме в науково-дослідній, проєктній, пошуковій діяльності учнів. У вебінарі взяло участь більше п’ятдесяти (!!!) вчителів, що свідчить про актуальність і вагомість такої співпраці, доцільність проведеного заходу у рамках взаємодії зі шкільними вчителями-практиками, науковцями і студентами.

9 листопада 2023 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене онлайн засідання студентського наукового гуртка «Етнічної історії України» на тему: «Етнічні вірмени в Україні», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку (керівник: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна).

Модератором засідання виступила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету історії і права Денисенко Аліна.

До зустрічі доєдналися понад 20 здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.

З використанням презентаційних проєктів спікерами засідання виступили:

1. Короваєнко Поліна «Доля представників вірменської етнічної спільноти у відповідності до історичних подій, що відбувались на території нашої держави».

2. Москальова Анастасія «Сучасний стан: кількість, характер розселення, соціальна структура, збереження національної ідентичності вірменами України».

Дякуємо спікерам семінару за ґрунтовні наукові доповіді, а всім учасникам семінару ‒ за цікаві запитання та змістовні доповнення. Готуємося до нових зустрічей!

В межах тижня, присвяченого Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку, доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко О.М. 8 листопада 2023 р. для здобувачів першого року навчання ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» провела тематичну лекцію. Були висвітлені питання історії виникнення свята, охарактеризовані основні завдання відзначення Всесвітнього дня науки та принципи, на яких ґрунтується сучасний науковий світ. Значна увага була приділена аналізу загроз української науки в період війни, а саме: нестабільності наукової сфери; недостатньому рівню фінансування та інновацій; великій конкуренції в науковому просторі тощо. Здобувачі освіти прийняли участь в обговоренні можливих перспектив подолання існуючих викликів розвитку української науки у воєнний час.

Проведення тематичної лекції до Всесвітнього дня науки – це чудова нагода, аби вшановувати наукові традиції, популяризувати досягнення вчених та залучити молодь до світу науки.

8 листопада 2023 р. відбулось засідання наукового гуртка «Правознавчі та суспільствознавчі студії» кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін (керівник: доц. Солошенко О.М.), присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку.

До обговорення були представлені доповіді-презентації: «Міжнародна ініціатива Всесвітнього дня науки: історія свята» (Т. Яресько), «Основні тенденції розвитку сучасної правової науки» (О. Гусак), «Видатні науковці сучасності: Ювал Нoй Харарі» (С. Заєць), «Штучний інтелект: від початку до майбутнього» (К. Мелещенко), «Якісна освіта запорука сталого розвитку суспільства» (В. Цицхвая, Д. Шмалько). Актуальні питання перспективи інновацій та формування національної стратегії розвитку української науки стали предметом цікавої дискусії.

Дякуємо всім учасникам за активну участь та інтерес до питань, що обговорювались. Чекаємо на нові зустрічі!

08 листопада 2023 р. докторка філософії (PhD) зі спеціальності 103 Науки про Землю, доцентка кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Коптєва Тетяна Сергіївна провела віртуальну екскурсію палацом Кенінга та горою Кременець для школярів, викладачів, здобувачів, батьків та всіх зацікавлених слухачів з циклу «Мандруємо Слобожанщиною разом».

Тетяна Сергіївна представила відвідувачам загальний огляд, історію і теперішній стан палацу Кенінга та гори Кременець.

По завершенню віртуальної екскурсії слухачі охоче задавали питання спікерці, а також надавали схвальні відгуки, це як свідчення, що захід пройшов ефективно та плідно. Перегляд відеозапису можна згодом прослідкувати за сайтом Сковороди-Хаб.

Цикл заходів під егідою «Мандруємо Слобожанщиною разом» відбувається один раз на місяць, детальна інформація міститься на сайті університету.

Вітаємо Тетяну Сергіївну і бажаємо ще більш корисних та цікавих віртуальних екскурсій!

8 листопада 2023 року на факультеті історії і права у межах тематичного тижня з нагоди Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку в онлайн форматі пройшло чергове засідання гуртка ораторського мистецтва на тему «Сучасний оратор: рівень, вимоги, виклики». У межах засідання були обговорені питання:

Риторика: крізь призму віків (доповідачі Сміян Анна і Стєкольников Сергій, здобувачі 1 (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), 11 група;
Спічрайтер: професійні якості та етика (доповідачі Федоренко Надія, Лавриненко Анастасія, Літвин Єлізавета, здобувачки 1 (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), 22 група;
Оратор XXI століття: вимоги, перспективи, приклади (доповідачі Берко Микита і Лужецька Марина, здобувачі 1 (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), 21 група.

Перші майстри ораторського мистецтва з'явилися у Стародавній Греції. У XXI столітті вміння красиво говорити необхідне не лише політикам, журналістам та адвокатам, а й усім тим, чия діяльність так чи інакше пов'язана з публічними виступами. Наразі успішній людині ораторське мистецтво потрібне для того, щоб завоювати гідне місце в суспільстві, витримувати конкуренцію та створювати свій публічний імідж.

Окрім цього, це одна з м'яких надпрофесійних навичок (soft skills), що допомагають у вирішенні різноманітних життєвих завдань.

У вік комп'ютерних технологій управління інформаційними потоками за допомогою великого інструментарію нових PR-технологій стало для нас звичайною навичкою. Проте технології публічної соціальної комунікації не втратили своєї актуальності, отримали особливий кредит довіри завдяки одній із найефективніших PR-технологій - спічрайтингу. У наші дні спічрайтер – це незамінна фігура для перших осіб держави, бізнесменів, представників шоу-бізнесу, громадських діячів. Це не завжди публічна особа, але завжди «сірий кардинал», який впливає на формування мовного стилю замовника, а іноді на ідеологію цілої держави.

За якими науками майбутнє? Генетика, біоінженерія, архітектура віртуальної реальності? А може неориторика? З якими завданнями і викликами має справу оратор XXI століття і чи зможе він зберегти свою роль в умовах нестримного занурення людства у світ «паралельної» віртуальної реальності?

Учасники засідання спробували намалювати образ успішного оратора XXI століття (на прикладах найяскравіших ораторів сучасної України і світу), приміряли на себе родь спічрайтера і, сподіваємося, зрозуміли, що ораторське мистецтво - це перш за все глибока, цілісна робота особистості над собою, а іноді й безпосередній інструмент пізнання себе самого.

Дякуємо всім учасникам і чекаємо на нові зустрічі.

Викладачі факультету історії і права кафедри історії України (завідувачка кафедри, доц. Мартинова І.С., доц. Гончарова О.С., доц. Луценко М.В., проф. Ніколаєнко О.О., доц. Чернікова І.В.) та кафедри всесвітньої історії (в.о. завідувачки кафедри Ямпольська Л.М., доц. Вороніна М.С., доц. Мірошніченко С.В.) взяли активну участь у проведенні секцій та підготовці здобувачів до студентсько-учнівської наукової конференції "ХХІІ Козацькі читання".

Сертифікати

Вітаємо здобувачів факультету історії і права, які посіли ІІ та ІІІ місце у науково-розважальному заході ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Науковий Stand up"!Бажаємо нових цікавих конкурсів та перемог!

Грамота команди "Як крижовник, тільки крінжовник"

Грамота команди "Ботанічний сад 2.0."

У межах методичного тижня ХНПУ імені Г.С. Сковороди кафедра теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін провела 7 листопада 2023 р. семінар «Методичні аспекти викладання навчальних дисциплін ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни». Учасники семінару – здобувачі освіти 2 та 3 років навчання. Завідувач кафедри доц. Олійник О.М. ознайомив учасників семінару із особливостями методичних підходів викладання навчальних дисциплін освітньої програми. Здобувачі освіти жваво обговорили змістовну та актуальну доповідь Аліни Черкашиної (гр. 22) «Підходи у методиці викладання суспільних наук у країнах-членах ЄС та їх впровадження в Україні». Доц. Солошенко О.М. звернула увагу здобувачів освіти на нагальні методичні тенденції викладання суспільствознавчих дисциплін в сучасній українській школі, зокрема в умовах воєнного стану.

Дякуємо всім учасникам за зацікавленість та активну участь у обговоренні питань методичного семінару.

07 листопада 2023 р. у рамках загальноуніверситетського методичного тижня на базі Навчально-методичного центру факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, був проведений черговий методичний майстер-клас з циклу «Нові підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії». Темою нинішнього заходу стало надзвичайно цікаве й актуальне питання: «Компетентнісно орієнтований підхід до викладання історії засобами цифрових ресурсів та штучного інтелекту».

Для висвітлення свого бачення цього питання і практичного досвіду роботи був запрошений спікер майстер-класу – учитель історії комунального закладу «Харківський ліцей № 3 Харківської міської ради», співавтор модельних навчальних програм, підручників з історії, півфіналіст національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2021, спікер освітнього проєкту «На Урок» Владислав Олександрович Кронгауз. Модератором заходу виступив керівник Навчально-методичного центру факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Юрійович Місостов.

У рамках майстер-класу В.О. Кронгауз поділився своїм досвідом роботи у профільній школі, власними методами застосування сучасних цифрових технологій, вміннями і навичками застосування в освітньому процесі різних сучасних освітніх платформ. Досвідчений вчитель-методист зосередився на аналізі таких вкрай важливих і актуальних питань як компетентнісно орієнтоване навчання, його форми та методи; синхронний та асинхронний режими навчання; цифрові застосунки на уроці історії в класах НУШ; штучний інтелект в шкільному курсі історії; формувальне, поточне та підсумкове оцінювання в умовах дистанційного навчання; робота з обдарованими дітьми тощо. По закінченню доповіді Владислав Олександрович відповів на численні питання аудиторії та взяв участь у дискусії щодо закономірного та логічного поєднання сучасних методичних засобів нової української школи з традиційною методикою викладання історії.

По завершенні методичного майстер-класу, організатори і учасники заходу висловили щиру подяку В.О. Кронгаузу за презентацію корисного особистого досвіду, змістовне викладення матеріалу і аналіз актуальних питань сучасного навчального процесу. Своєю чергою, Владислав Олександрович подякував присутнім за увагу і цікаві питання та запевнив, що з великим бажанням продовжуватиме співпрацю з Навчально-методичним центром факультету історії і права та ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

У майстер-класі взяли участь науково-педагогічні працівники факультету історії і права, інших структурних підрозділів ХНПУ імені Г.С. Сковороди, вчителі закладів середньої освіти та викладачі закладів передвищої фахової освіти Харкова та Харківської області, здобувачі вищої освіти різних рівнів. Окрему групу гостей заходу склали представники Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького – директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії і філософії, доктор історичних наук, професор Наталія Іванівна Земзюліна та її заступник, кандидат історичних наук, доцент Світлана Іванівна Гальченко. Черкаські науковці були приємно вражені рівнем організації методичної роботи на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди і висловили щиру подяку за можливість взяти участь у цьому заході.

7 листопада 2023 р. відбулось спільне засідання проєктної групи Освітньої програми (далі – ОП) 014.03 Середня освіта (Історія) бакалаврського рівня зі стейкголдерами – Акімовим Олександром Борисовичем, кандидатом історичних наук, доцентом, директором Школи Мистецтв Харківської міської ради і Павліченко Оленою Олександрівною, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри філософії Харківського національного університету повітряних сил імені І. Кожедуба.

На порядку денном стояли питання забезпечення ОП, затвердження навального плану, укладання договорів про проходження педагогічної практики із освітніми закладами різних рівнів та ін. Проєктна група разом зі стейкголдерами обговорили зміни в старатегіях МОН щодо вищої освіти, особливості викладання історії в НУШ та інші нагальні питання вищої школи та їх вплив на реалізацію ОП.

«Арабо-ізраїльський конфлікт: війна та мир під оливами».

Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку

7 листопада 2023 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Арабо-ізраїльський конфлікт: війна та мир під оливами», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку (керівник: кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна).

Модератором засідання виступила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету історії і права Черкашина Аліна (22 гр.).

До зустрічі доєдналися кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна та понад 30 здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.

З використанням презентаційних проєктів спікерами засідання виступили:

Сарафанов Дмитро, Рідкокаша Максим (22 група) «Ясир Арафат: терорист № 1 чи символ боротьби палестинського народу?»
Сєргєєв Дмитро (22 група) «Рух ісламського опору ХАМАС: історія створення та діяльність»
Черкашина Аліна (22 група) «Війна Судного дня»: досвід Ізраїлю»
Костянтинов Юрій, Шмалько Денис (32 гр.) «Остання війна ХАМАСу та Ізраїлю: причини, хронологія подій, можливі наслідки».

Близький Схід був і залишається одним із найбільш нестабільних регіонів у міжнародних відносинах другої половини ХХ ‒ 20-х рр. ХХІ ст. Актуальність теми обумовлена останньою війною Руху ісламського опору ХАМАС і Держави Ізраїль, яка почалася 7 жовтня 2023 р.

Учасники семінару були залучені до дискусії навколо питань про єврейське і арабське відродження, причини арабо-ізраїльського протистояння, каталізацію близькосхідної проблеми під впливом «холодної війни» та розвитку ісламського фундаменталізму. На основі історичних джерел і широкого пласту наукової літератури молоді сходознавці проаналізували постать Ясира Арафата в палестинському національному русі, виникнення і діяльність рухів ФАТХ, ХАМАС, Організації визволення Палестини. Проводили сміливі паралелі між «Двадцятиденною війною» 1973 р. і війною 7 жовтня 2023 р., спробували розібратися у сучасній ситуації в секторі Гази та на півдні Ізраїлю, а також можливості й наслідках втягнення в проксі-війну на Близькому Сході третіх сил ‒ шиїтської «Хезболли», іранського КСІР, алавітських частин сирійської армії, єменських хуситів. Якою є позиція арабських держав, США, РФ, КНР у даному конфлікті? Чи є перетини історії Держави Ізраїль, яка виробила модель виживання у ворожому оточенні, й історії сучасної України, яка виборює своє право на збереження державності й національний розвиток?

Богдашина О.М., докторка історичних наук, професорка, професорка кафедри історії України ХНПУ імені Г.С. Сковороди 6 листопада 2023 р. провела відкриту лекцію для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання з дисципліни «Джерелознавство та історіографія історії України» на тему «Українська історіографія другої половини XIX – початку XX століття». На лекції були також присутні заступник декана факультету історії та права з навчальної роботи Циркуненко О.В., методист вищої категорії Відділу менеджменту і моніторингу діяльності університету Плахтєєва В.І., зав. кафедри історії України канд. іст. наук, доц. Мартинова І.С., канд. іст. наук, доц. Гончарова О.С., канд. іст. наук, доц. Колода В.В., канд. іст. наук, доц. Луценко М.В.
Лекція була проведена на високому науково-теоретичному рівні. Лекторка на початку заняття ознайомила з планом лекції, вказала основну літературу, якою студенти можуть послуговуватися. Була використана наочність. Основні положення лекції винесені на слайди презентації, яка завчасно була надіслана студентам для ознайомлення.

Важко вивчати археологію, коли бачиш артефакти лише на картинках підручників, на сторінках Вікіпедії або на презентаціях до лекцій. Тому цікавими були відвідини Навчально-наукової археологічної лабораторії нашого ЗВО невеликої групи «ентузіастів» з академічної групи 11 факультету історії і права. Викладач курсу «Археології» та завідувач лабораторією – Володимир Колода – дві години присвятив екскурсії по насиченій експозиції, що була створена завдяки наполегливій праці наших попередників – студентів минулих років. Цікаво було зануритися у минуле, потримати старожитності у власних долонях, примірити давні прикраси… Мріємо про експедиції…

3 листопада 2023 р. (пятниця) на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулася гостьова лекція докторки габілітованої, професорки Гданського університету Маґдалени Новак на тему «Митрополит Андрей Шептицький і його національний вибір».

Захід розпочався з вітального слова декана факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри освітології і інноваційної педагогіки Людмили Зеленської. Вона привітала шановну польську дослідницю і підкреслила значущість теми лекції з точки зору вивчення історії України кінця ХІХ — початку ХХ ст. Після цього модератор зустрічі – координатор з наукової роботи факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Сєряков — ознайомив численних учасників заходу з принципами організації роботи і передав слово пані проф. Маґдалені Новак. Дослідниця з Гданського університету ознайомила присутніх із ключовими моментами біографії митрополита Андрея Шептицького, розглянувши їх крізь призму формування його національної самосвідомості. На думку пані професор Маґдалени Новак, цей процес був еволюційним, полягаючи в повільному переході від домодерної «річпосполитської» до модерної русинської/української ідентичності. Набувши цю останню, майбутній митрополит УГКЦ, на думку гданської дослідниці, однак й надалі не поривав із польським середовищем. Аналіз сторінок біографії Андрея Шептицького поєднувався з ретельною характеристикою методології дослідження, зверненням до концепції «уявних спільнот» Бенедикта Андерсона, висвітленням міжнаціональних відносин в Галичині кінця ХІХ — початку ХХ ст. і тодішньої ситуації всередині УГКЦ.

Лекція викликала величезний інтерес у викладачів, аспірантів і студентів, в чому пересвідчують цікаві питання і змістовна дискусія!

В рамках гостьової лекції також відбулася презентація українського перекладу монографії пані проф. Магдалени Новак «Два світи. Проблема національної ідентифікації Андрея Шептицького в 1865-1914 роках» (переклад Андрія Павлишина).

3 листопада 2023 р. (пятниця), о 19.00 (UTC +2), на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбудеться гостьова лекція докторки габілітованої, професорки Гданського університету Маґдалени Новак на тему «Митрополит Андрей Шептицький і його національний вибір».

Вітальне слово – Людмила Зеленська, декан факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології і інноваційної педагогіки.

Модератор – Сергій Сєряков, координатор з наукової роботи факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії.

Митрополит Андрей Шептицький є одним з найяскравіших уособлень історії Галичини кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. Походячи з польського і католицького середовища, він зрештою перетворився на центральну фігуру українського релігійного і національно-культурного життя в цьому регіоні, послідовного прихильника створення українцями власної держави. Що стало ключовим фактором набуття Андреєм Шептицьким української ідентичності? Які саме події у житті майбутнього митрополита найбільше вплинули на його національний вибір? Яким було ставлення Андрея Шептицького до польської культури і політичного середовища Галичини?

Відповідь на ці та інші питання Ви зможете отримати, відвідавши цей захід за посиланням https://meet.google.com/tyz-ruxm-wsa

В рамках гостьової лекції також відбудеться презентація українського перекладу монографії пані проф. Магдалени Новак «Два світи. Проблема національної ідентифікації Андрея Шептицького в 1865 – 1914 роках».

Запрошуємо науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів!

1 листопада 2023 року доцентка кафедри всесвітньої історії Аліна Ісхакова долучилася до профорієнтаційної зустрічі, організованої кафедрою педагогіки та психології управління соціальними системами ім. акад. І.А. Зязюна Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». До заходу доєдналося більше 70 учасників: вчителів та учнів закладів загальної середньої освіти Салтівського району Харківської міської ради.

30 жовтня 2023 року відбулося засідання наукового гуртка «Правознавчі та суспільствознавчі студії» кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін (керівник: доц. Солошенко О.М.) на тему: «Політико-правові погляди Г.С. Сковороди».

Першокурсники ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» із зацікавленістю обговорили суспільно-політичні погляди Г.С. Сковороди та особливості формування його правових ідей. Змістовні доповіді-презентації представили Софія Заєць, Вікторія Стрілець, Анна Шалуєва, Юрій Діброва. Здобувачі освіти жваво дискутували щодо проявів альтруїзму та доцільності ідеї «сродної праці» в українському соціумі ХVIII та ХХІ ст. Учасники засідання переконалися, що ідеї та мудрість творів Великого філософа не втратили актуальності і в наш час.

Дякуємо учасникам засідання наукового гуртка і запрошуємо усіх бажаючих до співпраці!

30 жовтня 2023 року кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна взяла участь у методичному практикумі для вчителів комунального закладу «Харківський ліцей № 8 Харківської міської ради» на тему: «Дистанційний урок в умовах воєнного часу ‒ взаємодія вчителя та учня під час поєднання синхронного й асинхронного режимів: виклики, рішення, лайфхаки (практичний аспект)» (виступ з доповіддю). Участь у заході відбувалась на виконання плану взаємодії зі стейкхолдерами освітньої програми «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) за запрошенням зовнішнього стейкхолдера ОП Дмитрієвої Оксани Євгенівни ‒ учителя історії вказаного ЗЗСО, спеціаліста вищої кваліфікаційної категорії, учителя-методиста, кандидата історичних наук; заступника директора з навчально-виховної роботи, учителя історії, спеціаліста І категорії, випускниці історичного факультету Деркач Юлії Олегівни, а також із метою профорієнтації.

Учасники методичного практикуму, виходячи з Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (затверджене наказом МОН від 8 вересня 2020 р. № 1115), листа МОН Щодо організації освітнього процесу в умовах пандемії № 1/9-616 від 4.11.2020 р., Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти від 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394, обговорили оптимальні варіанти поєднання синхронного та асинхронного режимів для організації якісного онлайн навчання в умовах війни, їхні переваги та недоліки, особливості організації роботи з технічними засобами навчання, використання цифрових сервісів, дистанційних платформ, поділилися своїм досвідом роботи та практичними напрацюваннями.

ЗАСІДАННЯ ІСТОРІОГРАФІЧНОГО ГУРТКА

26 жовтня 2023 р. під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України, гаранта ОНП 032 «Історія та археологія» Олени Миколаївни Богдашиної відбулось чергове засідання історіографічного гуртка для студентів та аспірантів.

Друге засідання історіографічного гуртка у цьому навчальному році було присвячене академічному та літературному повсякденню (на прикладах з життя відомих українських науковців та письменників).

У вступному слові проф. О.М. Богдашина наголосила, що вивчення матеріальних умов життя (від умов праці, відпочинку, домашнього побуту до раціону харчування, медичних та інших аспектів буття) відомих науковців та письменників дозволяє більш детально зрозуміти обставини та подекуди тематику їх творчості.

Присутні (студенти 4-5 курсів, аспіранти) з великим інтересом заслухали та обговорили доповіді аспіранта 3 року навчання Дмитра Прочкарука (тема доповіді «Історіографічний побут Д.І. Багалія»), студентів 4 року навчання Поліни Короваєнко (тема доповіді «Літературний побут М.В. Гоголя»), Анни Рак (тема доповіді «Літературний побут Лесі Українки»), Сергія Ріпки (тема доповіді «Літературний побут Тараса Шевченка»). Численні фотографії в усіх чотирьох презентаціях унаочнювали висловлені доповідачами факти з біографій видатних українців.

ХV МІСЬКИЙ ТУРНІР ЮНИХ ІСТОРИКІВ

21 жовтня 2023 р., відповідно до пункту 7 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2022 року № 1055-р «Про затвердження плану заходів на 2022-2023 роки у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу» та наказу Міністерства освіти і науки України було проведено ХV міський турнір юних істориків для учнів 9 – 11-х класів закладів загальної середньої освіти в очному режимі.

Головою журі була Гончарова Ольга Сергіївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України. У якості членів журі до його роботи були залучені: Нiколаєнко Ольга Олександрівна – доктор історичних наук, професорка кафедри історії України; Луценко Марія Володимирівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України; Воронiна Марина Сергіївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії; Мiрошнiченко Світлана Валентинівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії; Ямпольська Лариса Миколаївна – кандидат історичних наук, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії.

Для всіх учасників було створено безпекові умови. Участь брали 9 команд, члени яких продемонстрували здатність на високому науковому рівні викладати та доводити свою точку зору з приводу тієї чи іншої історичної події, наукової роботи, даних архівного документу та обґрунтовувати її в наукових дискусіях – історичних раундах, кваліфіковано опонувати відповідям інших команд. Захід відвідала директорка Департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Іванівна Деменко для того, щоб побажати всім учасникам турніру плідної роботи.

Більше фото за посиланням

20 жовтня 2023 р. частина 11-ї академічної групи на чолі із завідувачем археологічної лабораторії доц. В. Колодою завітала до Музею археології ХНУ імені В.Н. Каразіна, де оглянула тимчасову експозицію старожитностей Харківщини. Окрім ознайомчої екскурсії від співробітників музею, студенти отримали нову цікаву та корисну інформацію щодо лекційних матеріалів з курсу Археології. Заплановані інші екскурсії та додаткові «вільні лекції» з окремих тем давньої історії та археології нашого краю.

МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ "НАРАТИВИ ПРО ВІЙНУ"

17 жовтня 2023 р. (вівторок) у м. Познань (Республіка Польща) відбудеться міжнародна наукова конференція "Наративи про війну", співорганізаторами якої є Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди та Інститут національної пам’яті Польщі, Познанське відділення. Науковий захід відбуватиметься під почесним патронатом Мера міста Познань Яцека Яськовяка; Харківського міського голови Ігоря Терехова; Ректорки Університету імені Адама Міцкевича в Познані, докторки габілітованої, професорки гуманітарних наук Богуміли Канєвської; Ректора Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, члена-кореспондента НАПН, доктора педагогічних наук, професора Юрія Бойчука.

16-18 жовтня 2023 р. делегація Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (на чолі із деканом факультету історії і права, доктором педагогічних наук, професором, професором кафедри освітології і інноваційної педагогіки Людмилою Зеленською) відвідала Університет імені Адама Міцкевича в Познані.

16.10.2023 р. (понеділок). Перший день візиту включав дві важливі зустрічі. Зранку українські гості зустрілися з проректором з питань міжнародної співпраці Університету імені Адама Міцкевича в Познані, професором УАМ, доктором габілітованим Рафалом Вітковським. По обіді відбулася зустріч представників ХНПУ імені Г.С. Сковороди із заступником декана факультету політичних наук і журналістики, проф. УАМ, доктором габілітованим Шимоном Оссовським. Під час обох зустрічей було обговорено важливі питання подальшої співпраці між двома університетами-партнерами (як в цілому, так і на рівні окремих структурних підрозділів).

17.10.2023 р. (вівторок) відбулася міжнародна наукова конференція «Наративи про війну», співорганізаторами якої стали Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди та Інститут національної пам’яті Польщі, Познанське відділення. Науковці з Харкова і Познані презентували своє бачення різних аспектів феномену війни з перспективи різних сфер наукового знання (історії, філософії, соціології, політології, психології, педагогіки, біології, літературознавства). Проблематика конференції викликала значний інтерес в її учасників і гостей, що підтверджується численними питаннями і цікавими науковими дискусіями. Від ХНПУ імені Г.С. Сковороди з доповідями виступили кандидат соціологічних наук, доцент кафедри політології, соціології і культурології Олена Стрельнікова; кандидат біологічних наук, професор, завідувач кафедри анатомії і фізіології людини імені професора Я.Р. Синельникова Тетяна Комісова; доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології Тамара Хомуленко; кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Сєряков. Дистанційно в конференції взяли також участь доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії Світлана Пилипенко; доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Марія Култаєва; кандидат політичних наук, доцент, завідувач кафедри політології, соціології і культурології Олександр Безрук. Важливу роль в підготовці і проведенні конференції відіграло те, що вона перебувала під почесним патронатом ректорів двох університетів, Мера міста Познань Яцека Яськовяка і Харківського міського голови Ігоря Терехова. Під час конференції було відкрито виставку стендів з інформацією про минуле і сьогодення ХНПУ імені Г.С. Сковороди та його співпрацю з Університетом імені Адама Міцкевича в Познані.

18.10.2023 р. (середа) відбулася зустріч делегації ХНПУ імені Г.С. Сковороди з Івоною Матущак-Шульц, директором Відділу розвитку міста і міжнародної співпраці Познанської міської ради. Було обговорено питання розвитку співробітництва ХНПУ імені Г.С. Сковороди і Університету імені Адама Міцкевича в Познані у контексті співпраці двох міст-партнерів. Другу половину дня українські гості присвятили знайомству з історичними пам'ятками Познані та сучасними тенденціями його повсякденного життя.

Важливу роль в безпосередній підготовці візиту делегації ХНПУ імені Г.С. Сковороди і проведенні конференції «Наративи про війну» відіграли професор УАМ, доктор габілітований Марек Міколайчик; професор УАМ, доктор габілітований Гжегож Струква; професор УАМ, доктор габілітований Конрад Бялецький; доктор габілітований Бартош Хордецький.

Щиро дякуємо нашим польським партнерам за гостинність, цікаву програму заходів і плідну співпрацю у розвитку наукових зв'язків між двома університетами-партнерами.

Більше фото

15-21 жовтня 2023 року старший викладач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Васильєва Маргарита Валентинівна за програмою академічної мобільності Erasmus+ відвідала Міжнародну літню школа «Administrative Services of the University» в рамках проєкту «UNIWERSYTET JUTRA II – POWR.03.05.00-00-Z303/18» Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu.

Програма школи академічної мобільності зосереджувалась на поєднанні цікавих насичених лекцій, воркшопів, дискусій, дебатів, візиту до кампуса Мораско та культурної програми: екскурсія містом Познань, збори біля вогнища, традиційний вечір української кухні, скандинавську ходьбу та надзвичайно атмосферні вечори.

Маргарита Валентинівна прослухала та опанувала курс лекцій від провідних науковців (проректорів університету, декана та адміністрації історичного факультету університету), а також фахівців-управлінців (канцлера університету, начальника відділу кадрів та ін.) стосовно управління закладом освіти в Польщі; а наприкінці навчання отримала відповідний сертифікат.

Дякуємо усім організаторам літніх шкіл за можливість доєднатися до програми та отримати чудовий досвід міжнародного спілкування.

ЗАСІДАННЯ ІСТОРИЧНОГО ГУРТКА «ІСТОРІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ КУЛЬТУРИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ»

12 жовтня 2023 року проф. кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна провела перше засідання історичного гуртка «Історія вітчизняної культури в європейському контексті». Цією зустріччю кафедра історії України започатковує ініціативу поглибленого вивчення рідної культури студентами факультету історії та права. Гурток об’єднав здобувачів майже всіх курсів, які виявили бажання обговорювати культурні артефакти, смисли й відкривати нові горизонти у вивченні історії. На засіданні обговорювались питання сучасних підходів до вивчення культури, знайомились з видатними діячами української культури та їх внеском у світову духовну скарбницю, вчились відшукувати унікальне в місцевих ландшафтах, а також обговорили подальші плани і пропозиції наукових пошуків.

ВЕБІНАР «ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ В УМОВАХ ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ»

3 жовтня 2023 року на факультеті історії і права відбувся вебінар «Вшанування пам'яті жертв Голокосту в умовах війни росії проти України», який провели для здобувачів керівники організації Український центр вивчення історії Голокосту (УЦВІГ) к.і.н., Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту, пров. наук. співроб. Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України (м. Київ) і Віталій Бобров, координатор освітніх програм Українського центру вивчення історії Голокосту (м. Київ) за ініціативи проф. каф. історії України Ольги Ніколаєнко.

На вебінарі для майбутніх вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін були розглянуті такі теми: базові педагогічні принципи розмови про Голокосту та яких змін вони можуть зазнавати; державні пам'ятні дати та політику пам'яті; зміст меморіальних заходів та їх еволюцію.

Спікери познайомили студентів із новими тенденціями національної політики пам’яті: переосмислення подій Другої світової війни через національний контекст, впровадження нового історичного календаря, співіснування суперечливих версій пам’яті про минуле та їх регіональні версії, трансформація наших уявлень про війну після 24 лютого 2022 р. Реалії сьогодення вимагають чутливості у викладанні історії, важких і складних тем, проведення історичних паралелей і порівнянь, на чому і наголошували А. Подольський і В. Бобров. Практичні поради щодо вивчення і викладання «важких» тем для студентів, що вже вступили на свій професійний шлях і йдуть в шкільний клас, є важливими, вчасними й необхідними.

Сподіваємось, що співпраця з Центром продовжиться у майбутньому, і незабаром нас чекають нові зустрічі і спільні проекти.

Методичний вебінар «Створення та діяльність шкільного історико-краєзнавчого музею» на Сковорода-хаб

6 жовтня 2023 року в рамках надання освітніх послуг для студентів, аспірантів, викладачів, музеєзнавців, краєзнавців-аматорів та усіх, хто цікавиться музеєзнавчою тематикою в ХНПУ імені Г.С. Сковороди, на майданчику Сковорода-хаб кандидатом історичних наук, доцентом, доцентом кафедри всесвітньої історії Трубчаніновим Миколою Анатолійовичем було проведено методичний вебінар ‒ інструктивну презентацію на тему «Створення та діяльність шкільного історико-краєзнавчого музею».

Спікером було розкрито структуру організації та створення шкільного краєзнавчого музею в Україні з моменту набуття незалежності до початку відкритої агресії з боку російської федерації. В межах обговорення даної проблематики піднято питання про особливості організації шкільного краєзнавчого музею в структурі реформування місцевого самоврядування (децентралізації громад) та передачі фінансування на рівень громад і подальшу долю шкільних краєзнавчих музеїв в структурі МОН України.

Учасники заходу звернули увагу на підготовку та сертифікацію музеїв закладів освіти при МОН України та їх подальшу можливість залучення до освітнього процесу в умовах НУШ.

02 жовтня 2023 р. з нагоди Дня Захисників та Захисниць України, Дня Українського козацтва на факультеті історії і права відбулися уроки "Козацька слава" для учнів:

3-4 класів Харківського ліцею №124;

5-7 класів Харківської гімназії №65;

9-Б класу Харківського ліцею №87.

Дякуємо здобувачкам 3 року навчання факультету історії і права: Гусак Ользі, Ходаковській Аліні, Явтушенко Анні.

Просимо підтримати петицію про присвоєння полеглому Захиснику України, випускнику історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди Харченку Віталію Євгеновичу звання Героя України.

Віталій Харченко народився в вересні 1975 року в с. Воровське Близнюківського району Харківської області, де і зростав та отримав середню освіту. В 1997 році закінчив історичний факультет Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Працював в школі. Останні 21 роки життя викладав в Лозівській філії ХАДТ. Захоплювався спортом. Був футболістом, а пізніше футбольним арбітром. Віталій заснував туристичний клуб "Заманили". Організовував для учасників походи по Харківській та Миколаївській областях, до Криму, до Карпат. Маршрути розробляв самостійно. Намагався під час походів через пошуково-дослідницьку діяльність прищепити учасникам любов до рідної землі.

Під час повномасштабного вторгнення Росії не зміг стояти осторонь, взяв зброю і став на захист своєї Батьківщини. 25 лютого 2022 року вступив до лав збройних сил України. На початку війни був стрільцем 1 відділення 1 взводу 1 роти 124 бригади 113 батальйону. У лютому 2023 року був переведений у 128 ОБР СТРО 231 батальйону та призначений сапером 1 саперного відділення інженерно-саперного взводу. Брав участь у боях майже по всій лінії фронту.

29 вересня 2023 року на базі Освітнього хабу ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Сковорода-хаб» кандидатом історичних наук, доцентом кафедри всесвітньої історії Місостовим Тотразом Юрійовичем була проведена презентація навчально-методичного центру факультету історії і права «Подолання сучасних викликів і труднощів у викладанні історії (з досвіду роботи навчально-методичного центру факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди)». Спікером подана інформація про історію розвитку навчально-методичного центру, основні завдання та напрями його діяльності, співробітництво з освітянами Харківщини та інших регіонів України, іноземними методистами. Особливу увагу Міссостов Т.Ю. приділив запровадженому на базі центру в минулому навчальному році циклі методичних вебінарів-практикумів «Нові підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії», спікерами яких виступали досвідчені вчителі-методисти, директори ЗЗСО, закордонні освітяни, науково-педагогічні працівники факультету історії і права. По закінченню доповіді учасники заходу задавали чисельні питання стосовно організації майбутніх методичних вебінарів і співробітництва центру з освітніми закладами. У заході взяли участь науково-педагогічні працівники факультету історії і права та інших структурних підрозділів ХНПУ імені Г.С. Сковороди, вчителі закладів середньої освіти та викладачі закладів фахової передвищої освіти Харкова та Харківської області, здобувачі вищої освіти різних рівнів.

Засідання історіографічного гуртка:

28 вересня 2023 р. під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України, гаранта ОНП 032 «Історія та археологія» Олени Миколаївни Богдашиної відбулось чергове засідання історіографічного гуртка для студентів та аспірантів.

Перше засідання історіографічного гуртка у новому навчальному році було присвячене відомим фальсифікатам української та всесвітньої історії. У вступному слові проф. О.М. Богдашина наголосила, що на цьому засіданні ми ознайомимося з повністю сфальшованими історичними джерелами. Але частіше документ не повністю фальшується, а його умисно редагують, перекладають у потрібному для публікатора дусі з додаванням вигаданих фактів тощо. Сприйняття художнього слова як історичного факту, некритичне сприйняття хибодруків також приводять до поширення неправдивої інформації. Присутні з великим інтересом заслухали доповіді студентів 4 к. Поліни Короваєнко, Анни Рак, Сергія Ріпки про такі фальсифікати: «Влесова книга»; «Записка готського топарха» (або « Записка грецького топарха »); лист половця Івана Смери до князя Володимира Святославовича; Краледворський та Зеленогорський рукописи; «Костянтинів дар». Учасники гуртку погодилися з доказами дослідників щодо підробленості вказаних творів.

Відкритий лекційний курс «Історія Держави Ізраїль. Виживання у ворожому оточенні»

27 вересня викладачі факультету історії і права ‒ кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олександр Олійник, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олена Солошенко, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня Владислав Бриленко та першого (бакалаврського) рівня Вероніка Ющенко доєдналися до відкритого лекційного курсу «Історія Держави Ізраїль. Виживання у ворожому оточенні», розрахованого на 12 лекцій.

Курс викладають член Експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов та директор Міжнародного центру єврейської освіти та польових досліджень Артем Федорчук.

Організаторами заходу є Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, Сіоністська Федерація України (СФУ), медіа-студія «Діє-Слово», Міжнародний центр єврейської освіти та польових досліджень, за підтримки відділу з питань роботи з громадянами Ізраїлю за кордоном Всесвітньої сіоністської організації (ВСО) (Єрусалим, Ізраїль).

В останні роки Ізраїль сприймається в Україні як країна, досвід якої заслуговує на уважне вивчення. Ідея створення незалежної держави виникла у єврейських інтелектуалів у тому ж центрально-східноєвропейському політичному контексті і приблизно в той час, коли розпочалося формування українського національного руху. Декількома десятиліттями пізніше обидва народи пережили драматичні трагедії геноциду. З часу виникнення єврейська держава успішно протистоїть більш чисельному ворогу, який вважає неприпустимим сам факт існування Ізраїлю. Здатність Держави Ізраїль надати безпеку і припинити посягання на свою територію та життя своїх громадян безперечно заслуговує на вивчення. Однак не тільки військові перемоги формують імідж єврейської держави. Ізраїльтяни змогли не лише вражаючим чином розвивати культуру, науку та економіку, а й зберегти політичний плюралізм, демократію та свободу слова, незважаючи на всі загрози безпеці. Ця сторона ізраїльської дійсності також становить значний інтерес для українців.

У ході курсу буде розглянуто такі питання, як формування політичного сіонізму, боротьба за державотворення, проголошення незалежності та політична історія розвитку Держави Ізраїль. Особливу увагу буде приділено аналізу факторів успіху та помилок у тих сферах, де, як здається з сьогоднішньої перспективи, можна було б досягти більшого.

26 вересня 2023 року на факультеті історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди було проведено урок "Козацька слава" серед учнів 7-В класу Харківської гімназії №87. Учні шукали козацький скарб, для чого мали пройти низку випробувань. Усі впоралися, бо дружньо брали участь у конкурсах.

Дякуємо здобувачкам 3 року навчання факультету історії і права: Гусак Ользі, Ходаковській Аліні, Явтушенко Анні за цікавий урок!

На факультеті історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди 21 вересня 2023 р. відбулося два он-лайн уроки "Козацька слава" для учнів 8-В та 10-В класів Харківського ліцею №87. Під час спілкування в інтерактивній формі учні дізналися чимало цікавого про українське козацтво, традиції та побут запорозьких козаків.

Дякуємо за проведення уроків здобувачкам факультету історії і права: Гусак Ользі, Ходаковській Аліні, Явтушенко Анні.

20 вересня 2023 року відбулось перше засідання наукового гуртка «Правознавчі та суспільствознавчі студії» кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін (керівник: доц. Солошенко О.М.). Першокурсники ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» обговорювали проблему: «Державна мова в освітньому процесі: правовий аспект». З ґрунтовними доповідями-презентаціями виступили Володимир Калачов та Даніїл Міхнов. Здобувачі освіти дискутували з актуальних питань щодо сучасної мовної політики та мовної культури в Україні, мови як чинника національної самоідентифікації та чинника національної безпеки (правові аспекти), окремо піднімалось питання про роль мови в освітньому середовищі.

Дякуємо учасникам засідання наукового гуртка і запрошуємо усіх бажаючих до співпраці!

Міжнародне підвищення кваліфікації «Трансфер освітніх технологій в країнах Європейського Союзу та Україні»

18 ‒ 25 вересня 2023 року доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна пройшли міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових, науково-педагогічних і працівників освітніх закладів «Transfer of Educational Technologies in the Countries of the European Union and Ukraine» («Трансфер освітніх технологій в країнах Європейського Союзу та Україні») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян» і отримали відповідні сертифікати. Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS).

Основні напрями роботи вебінару:

Сучасні освітні технології: сутність, класифікації, ефективність.
Освітні технології (навчання в цифровому суспільстві).
Управління трансфером освітніх технологій в країнах ЄС.
Управління трансфером освітніх технологій в Україні.
Роль трансферу технологій в освіті (на прикладі Стенфордського університету).
Потенціал трансферу технологій.
Трансфер технологій у XXI столітті.

Учасники міжнародного підвищення кваліфікації розвинули професійні компетентності, ознайомилися з поняттям трансферу освітніх технологій, досвідом його використання в країнах ЄС та Україні, потенційними можливостями в контексті цифрового суспільства.

Сертифікати: проф. Богдашина О.М., доц. Ямпольська Л.М.

МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС«ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПИ: НОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ ІСТОРИКІВ»

15 – 17 вересня 2023 року у Вільнюсі (Литва) відбувся Міжнародний конгрес «Rethinking Ukraine and Europe: New Challenges for Historians» («Переосмислення України та Європи: Нові виклики для істориків»), у роботі якого взяли участь представники факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди: завідувачка кафедри всесвітньої історії, докторка історичних наук, професорка Ольга Рябченко (зараз проходить наукове стажування у Кембриджському університеті (Велика Британія)), кандидатка історичних наук, доцентка кафедри всесвітньої історії Аліна Ісхакова, кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри історії України Інна Чернікова.

Головною метою конгресу є дискусія про створення нового наративу історії України та всього регіону Центрально-Східної Європи. Робота конгресу розпочалася з лекції відомого британського історика та експерта з ранньомодерної європейської історії, професора Роберта І. Фроста з Абердинського університету на тему «Минуле в сьогоденні: переосмислення України, Європи та ролі національної держави у глобальну епоху».

У перший день роботи конгресу – 15 вересня – представники запрошених фондів представляли свої грантові програми, що фінансують міжнародні проєкти у сфері історичних досліджень. Цього самого та наступного дня всі учасники долучилися до тематичних панельних дискусій. Зі своїми доповідями під час роботи панельних дискусій конгресу виступили і представники факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

16 вересня проф. Ольга Рябченко модерувала панель «Руйнування Російською Федерацією музеїв, архівів та об’єктів культурної спадщини в Україні». Із доповіддю «Університети України під ракетними обстрілами Російської Федерації» на цій панелі виступила доц. Аліна Ісхакова. Загалом доповіді, що прозвучали на панелі, є надзвичайно актуальними, оскільки з перших днів повномасштабного вторгнення російська армія прицільно знищує об’єкти культурної спадщини та освітньої інфраструктури в Україні. Ці цифри продовжують зростати. Така стратегія допомагає ворогу насильно стерти прояви українськості, привласнити собі наше минуле з його артефактами, підживлювати столітні імперські міфи.

Не менш актуальною стала панель «Радянські репресії: причини, масштаби, наслідки», організована 17 вересня. На цій панелі виступили проф. Ольга Рябченко із доповіддю «Конструктори радянської цивілізації: українська літературно-мистецька інтелігенція у політичних кампаніях на селі в роки колективізації та Голодомору» та доц. Інна Чернікова із доповіддю «Радянські репресії української інтелігенції міста Харкова (1933 рік)».

Конгрес у Вільнюсі зібрав велику кількість істориків України, Литви, Німеччини, Польщі, Франції та інших країн, які під час спілкування обмінялися досвідом, відпрацювали нові наративи переосмислення європейської історії та місця України у міжнародному просторі.

15 вересня 2023 р. в ХНПУ імені Г.С. Сковороди розпочалася серія заходів, спрямованих на ознайомлення здобувачів першого року навчання з порядком дій щодо дотримання академічної доброчесності та у разі виникнення конфліктної ситуації.

До першокурсників ОП Право завітали голови Групи сприяння академічній доброчесності доц. Ольга Гоц-Яковлєва та Комісії з етики та управління конфліктами доц. Марія Корабель.

Під час зустрічі було висвітлено основні положення Етичного кодексу та Кодексу академічної доброчесності університету, зазначено систему забезпечення академічної доброчесності та механізм вирішення конфліктів в університеті.

15 вересня 2023 р. (п’ятниця) на факультеті історії і права відбувся вебінар на тему «Академічна доброчесність у наукових дослідженнях здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету історії і права (спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія)». Директор Наукової бібліотеки ХНПУ імені Г.С. Сковороди, Олена Геннадіївна Коробкіна, ознайомила магістрантів факультету історії і права із переліком законодавчих документів, що регулюють різні аспекти академічної доброчесності; принципами і головними шляхами її забезпечення в ХНПУ імені Г.С.Сковороди; алгоритмом перевірки наукових публікацій на унікальність; найпоширенішими помилками авторів, які можуть призвести до збільшення відсотка запозичень у тексті. Чимало уваги було також приділено правилам оформлення цитувань, посилань і списку використаних джерел та літератури у наукових роботах. Вебінар викликав чималий інтерес серед магістрантів факультету історії і права, які отримали вичерпні відповіді на свої питання, покращивши тим самим власну обізнаність у питаннях академічної доброчесності.

Захід було організовано у співпраці з Науковою бібліотекою ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

14 вересня 2023 р. здобувачі факультету історії і права відвідали онлайн лекцію "Григорій Сковорода та Слобожанщина". Дякуємо директору Музейного комплексу ХНПУ імені Г.С. Сковороди Віталію Тукану за пізнавальну лекцію!

13 вересня 2023 р. на кафедрі цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулась атестація здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти четвертого року навчання. Усі здобувачі виконали вимоги індивідуального плану за 2 семестр 2022/2023 н.р., а тому були атестовані та рекомендовані до переведення на наступний рік.

13 вересня 2023 р. (середа) на факультеті історії і права відбувся вебінар
на тему «Формування інформаційної культури здобувачів вищої освіти:
заняття для першокурсників». Захід було організовано у співпраці з
Науковою бібліотекою ХНПУ імені Г.С. Сковороди.
Вебінар розпочався з вітального слова доктора педагогічних наук,
професора, професора кафедри освітології та інноваційної педагогіки, декана
факультету історії і права Людмили Дмитрівни Зеленської. Зокрема, вона
наголосила на важливості використання потенціалу Наукової бібліотеки ХНПУ
імені Г.С. Сковороди (включно з її онлайн-ресурсами) у навчальному процесі і
науково-дослідницькій роботі факультету історії і права. Після цього модератор
заходу (координатор з наукової роботи факультету історії і права, кандидат
історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Олегович
Сєряков) ознайомив присутніх з принципами організації вебінару і запросив до
слова експерта — провідну бібліотекарку Наукової бібліотеки ХНПУ імені
Г.С. Сковороди Світлану Сергіївну Мажару. Вона ознайомила студентів-
першокурсників факультету історії і права зі структурою і принципами
організації діяльності Наукової бібліотеки ХНПУ імені Г.С. Сковороди,
книжковим фондом (в т.ч. з ціннісними та рідкісними виданнями), роботою
електронного архіву і електронного каталогу. Наприкінці вебінару
першокурсники отримали можливість перевірити набуті ними знання про
діяльність Наукової бібліотеки ХНПУ імені Г.С. Сковороди, а також
ознайомитися з алгоритмом пошуку наукової літератури на її онлайн-ресурсах.
Вебінар викликав великий інтерес серед його учасників, які задавали цікаві й
змістовні питання та жваво цікавилися різними аспектами діяльності Наукової
бібліотеки ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Шановні учні 5-11 класів ЗЗСО, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти запрошуємо вас взяти участь у роботі наукової студентсько-учнівської конференції «ХХІІ КОЗАЦЬКІ ЧИТАННЯ», присвяченої 375-й річниці початку Національно-визвольної революції середини – другої половини XVII ст. та обрання гетьманом Богдана Хмельницького (науковий дебют першокурсників)

Конференція відбудеться 13 жовтня 2023 року (п’ятниця) в онлайн- режимі на платформі Google Meet (долучитися можна буде за посиланням: meet.google.com/ogv-haiw-vmc)

Інформаційний лист

(https://drive.google.com/file/d/1KLsfbjB4IkbWKM5mFBA4d3NzIM2Sc0Fp/view?usp=sharing)

Участь у конференції безкоштовна. Передбачається надання учасникам електронного варіанту програми конференції та сертифікатів (за бажанням).

Найкращі доповіді будуть рекомендовані до публікації (у формі статей) в «Збірнику наукових праць молодих вчених факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди». Найкращі стендові доповіді будуть розміщені на сайті факультету історії і права.

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Для участі у конференції необхідно до 10 жовтня 2023 р. надіслати заповнену заявку

(https://drive.google.com/file/d/1BkXwdi_FSocVRzVIEEtHVLxfc1RyCTEp/view?usp=sharing)

на електронну адресу: inna.chernikova@hnpu.edu.ua

Контактний телефон: (067)684-54-80 – Чернікова Інна Володимирівна

З повагою, Оргкомітет конференції

05 вересня 2023 р. на факультеті історії і права відбулася святкова зустріч зі здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня. Декан факультету історії і права, проф. Зеленська Людмила Дмитрівна привітала здобувачів, побажала успішного навчання та здійснення мрій! Здобувачі ознайомилися з традиціями університету та факультету, отримали важливу інформацію щодо навчальної, наукової, творчої діяльності. Усіх присутніх привітали представники деканату, завідувачі кафедр, куратори академічних груп.

Бажаємо наукових звершень, цікавого навчання та здобуття омріяної професії!

УРОЧИСТА ПОСВЯТА В ПЕРШОКУРСНИКИ

01 вересня 2023 р. на факультеті історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбулася урочиста Посвята в першокурсники. Декан факультету історії і права, проф. Зеленська Людмила Дмитрівна привітала вступників з омріяним статусом студента. Першокурсники почули теплі слова від представників деканату, завідувачів кафедр, кураторів, студентського активу.

Шановні першокурсники, сьогодні перед Вами відкриваються двері університету та шлях до знань, творчих перемог та наукових звершень.

Бажаємо Вам цікавого та якісного здобуття нових знань!

30 серпня 2023 р. відповідно до запланованих заходів відбулось спільне засідання науково-педагогічних працівників проєктної групи та стейкхолдерів ОП Право першого (бакалаврського) рівня ХНПУ імені Г.С. Сковороди з питань реалізації змісту ОП, розвитку індивідуальної освітньої траєкторії, підвищення якості забезпечення освітнього процесу.

Дякуємо нашим стейкхолдерам та науково-педагогічним працівникам спеціальності 081 Право за сумлінну та відповідальну роботу, результати якої, безперечно, позитивно вплинуть на якість підготовки майбутніх юристів.

У засіданні взяли участь:

Гарант: Т. Головань, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу;

О. Коваленко, доктор юридичних наук, професор, в.о. завідувача кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського;

О. Задихайло, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу;

Т. Павленко, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу;

О. Циркуненко, заступник декана з навчальної роботи факультету історії і права, старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського;

К. Соломонова, здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти четвертого року навчання факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди (спеціальність 081 Право);

А. Максименко, здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти четвертого року навчання факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди (спеціальність 081 Право), представник Спілки студентів та молоді факультету історії і права;

Л. Амелічева, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри цивільного права і процесу Донецького національного університету імені Василя Стуса;

О. Лук’янчиков, голова правозахисного відділу ГО «Центр правозахисної та просвітницької діяльності «Бона Фідес», керуючий партнер адвокатського об’єднання «Легаліст», кандидат юридичних наук, доцент;

В. Киян, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та інноваційної освіти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ;

М. Журавльов, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Максим Журавльов і партнери»;

П. Богомазов, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Богомазов та партнери»;

А. Ілющенко, випускниця першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 081 Право ХНПУ імені Г.С. Сковороди;

Д. Касалап, випускник юридичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди 2021 року.

30 серпня 2023 р. відбулася зустріч 13 академічної групи факультету історії і права з куратором, доцентом кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Муромцевою Юлією Ігорівною. Зустріч пройшла у родинній атмосфері.

28 серпня 2023 р. відбулася зустріч куратора академічної групи, доц. кафедри історії України факультету історії і права Чернікової Інни Володимирівни зі студентами 12 гр. Студентські куратори 12 групи, здобувачки 3 року навчання Ходаковська Аліна та Явтушенко Анна підготували інтерактивні ігри на знайомство. Зустріч пройшла весело та пізнавально! Ласкаво просимо на факультет!

28 серпня 2023 р. відбулася зустріч куратора академічної групи, доц. кафедри всесвітньої історії факультету історії і права Вороніної Марини Сергіївни зі студентами 11 гр. Знайомство відбулося у чудовій родинній атмосфері. Ласкаво просимо на факультет!

28 серпня 2023 р. на факультеті історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбулася зустріч деканату та кураторів з першокурсниками. Вступників привітала декан, доктор педагогічних наук, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Зеленська Людмила Дмитрівна, яка презентувала факультет, ознайомила студентів з важливою інформацією.

У теплій дружній атмосфері першокурсники дізналися багато нової інформації про навчальну, наукову і виховну діяльність університету та факультету від представників деканату.

Також були представлені куратори академічних груп, Студентська рада факультету, її комітети та студкуратори.

Бажаємо усім першокурсникам щасливого навчання!

Міжнародне підвищення кваліфікації «Неформальна освіта при підготовці здобувачів освіти гуманітарних спеціальностей в країнах Європейського Союзу та Україні»

21 ‒ 28 серпня 2023 року доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Місостов Тотраз Юрійович пройшли міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових, науково-педагогічних і працівників освітніх закладів «Informal Education in Training Humanitarian Specialists: Experience of the EU Countries and Ukraine» («Неформальна освіта при підготовці здобувачів освіти гуманітарних спеціальностей в країнах Європейського Союзу та Україні») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян» і отримали відповідні сертифікати (Богдашина Олена Миколаївна, Ямпольська Лариса Миколаївна, Місостов Тотраз Юрійович). Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS).

Основні напрями роботи вебінару:

Розуміння неформальної освіти в країнах Європейського Cоюзу та Україні.
Особливості неформальної та формальної освіти: досвід країн Європейського Cоюзу.
Неформальна освіта в Україні: особливості, переваги та недоліки.
Неформальна освіта: підтвердження та визнання в країнах Європейського Союзу та Україні.
Неформальна освіта: практичний досвід країн Європейського Союзу та України.

Учасники міжнародного підвищення кваліфікації розвинули професійні компетентності, ознайомилися зі специфікою формальної та неформальної освіти, визнанням результатів неформальної освіти в країнах ЄС та досвідом ЗВО України щодо її впровадження.

З 07 до 14 серпня 2023 року канд. іст. наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов (сертифікат) та канд. іст. наук, доцент кафедри всесвітньої історії Аліна Беззубенко (сертифікат) пройшли у дистанційному форматі міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових і науково-педагогічних працівників «Academic integrity and time-management in the preparation of scientific works: foreign and native experience» («Академічна доброчесність та тайм-менеджмент при підготовці наукових робіт: зарубіжний та вітчизняний досвід») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та IESF «Міжнародна фундація науковців та освітян». Тривалість/обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS).

ІІ Круглий стіл за міжнародною участю «Мир. Безпека. Освіта», присвячений 10-й річниці Дня українських миротворців

14 липня 2023 р. на факультеті історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбувся ІІ Круглий стіл за міжнародною участю «Мир. Безпека. Освіта», присвячений 10-й річниці Дня українських миротворців.

Захід відбувся під егідою: Міністерства освіти і науки України, Харківської міської ради, Департаменту освіти, Департаменту міжнародного співробітництва, Департаменту по роботі з громадськими об’єднаннями, Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту, Міжнародної асоціації миротворців ООН «Солдати миру» AISP/SPIA, ГО «Об’єднання миротворців ООН, учасників міжнародних операцій та інвалідів війни», Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса, ГО «Окремий науково-освітній центр українського козацтва імені Г.С. Сковороди.

У круглому столі взяли участь науковці, освітяни, представники Департаментів Харківської міської ради, учасники миротворчих місій ООН, співробітники міжнародних неурядових організацій, представники ЗСУ та Національної поліції України, члени міжнародних миротворчих організацій, громадських об'єднань України, вчителі, студенти, учні.

Всіх учасників заходу привітав доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Бойчук Юрій Дмитрович. У своєму вітальному слові Юрій Дмитрович відзначив рішучі кроки України до перемоги, важливість безпеки та миру, внесок освітянського фронту.

З вітальним словом виступила директорка Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, доктор юридичних наук, професор Батиргареєва Владислава Станіславівна.

Перша тематична панель була присвячена актуальним проблемам встановлення та підтримки миру. Модератор – Корж Ганна Вікторівна, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Підіймалися питання психологічних аспектів миротворчої діяльності учасників операцій ООН з підтримання миру та безпеки, актуальні питання співпраці України та Європи в умовах воєнного стану, проблема боротьби з насильством за гендерною ознакою та захист уразливих категорій цивільного населення в миротворчих операціях.

Друга тематична панель торкалася діяльнісного аспекту участі українських миротворців у місіях ООН з підтримання миру, використання потенціалу громадських ветеранських миротворчих організацій на прикладі ГО «Об'єднання миротворців ООН, учасників міжнародних операцій та інвалідів війни». Модератор – Дорошенко Олександр, в.о. голови правління Громадського об'єднання миротворців ООН.

Учасники третьої тематичної панелі розкрили питання цінності миру і безпеки, педагогіки миру, проаналізували українську систему освіти та діяльність ХНПУ імені Г.С. Сковороди в умовах сучасних викликів. Модератор – Сєряков Сергій Олегович, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, координатор з наукової роботи факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Під час дискусії учасники круглого столу відпрацювали пункти резолюції, в якій зазначили своє бачення мирної, незалежної, вільної України-переможниці.

Дякуємо всім учасникам за плідну співпрацю! Слава Україні!

Більше фото за посиланням

Міжнародне підвищення кваліфікації «Інтерактивні технології змішаного навчання при підготовці бакалаврів та магістрів в країнах Європейського Союзу та Україні»

З 10 по 17 липня 2023 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов пройшов у дистанційному форматі міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових і науково-педагогічних працівників «Interactive Technologies of Blended Learning in the Training of Bachelor’s and Master’s Degrees in the Countries of the European Union and Ukraine» («Інтерактивні технології змішаного навчання при підготовці бакалаврів та магістрів в країнах Європейського Союзу та Україні») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та IESF «Міжнародна фундація науковців та освітян». Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS).

Учасники вебінару розвинули професійні та цифрові компетентності щодо впровадження інтерактивних технологій і хмарних сервісів в онлайн навчанні з використанням національного та європейського досвіду.

Сертифікат

04 липня 2023 р. на факультеті історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбулося урочисте вручення дипломів бакалаврів. Зустріч відбулася у навчальному корпусі на вул. Алчевських, 29 з синхронною трансляцією в он-лайн режимі.

Випускників-бакалаврів привітав ректор ХНПУ імені Г.С. Сковороди, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України Бойчук Юрій Дмитрович, який підкреслив незламність українського народу, героїзм сучасної молоді, її покликання реалізувати отримані знання на благо розбудови вільної України.

Проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності, доктор філософських наук, професор Бережна Світлана Вікторівна у своєму привітальному слові побажала випускникам нових звершень, здійснення мрій та професійних здобутків.

Декан факультету історії і права, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Людмила Дмитрівна побажала дипломованим бакалаврам щасливого життєвого шляху, фундамент якого закладено в студентські роки, успіху у всіх починаннях, підтримки близьких людей.

Випускників-бакалаврів привітали представники деканату, завідувачі кафедр, куратори академічних груп.

Родинну атмосферу під час зустрічі продовжили слова подяки від випускників, підготовлені відеопрезентації, інтерактивні ігри Kahoot та Хмарка.

Шановні випускники 2023 року, вітаємо з омріяним дипломом бакалавра! Попереду світла, захоплива дорога багатьох можливостей, творчих ідей, здійснення мрій. Нехай тільки хороше, яскраве і незабутнє чекає Вас! Приймайте випробування з гордо піднятою головою і ніколи не здавайтеся! Ви – переможці!

Більше фото за посиланням

3 – 7 липня 2023 р. кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, координатор з наукової роботи факультету історії і права Сергій Сєряков взяв участь в XVI конгресі Міжнародного товариства дослідників XVIII ст. (англ. 16^th Congress of the International Society for Eighteenth-Century Studies, ISECS), який відбувся в стінах Римського університету ла Сап'єнца і Римського університету Тор Вергата (Рим, Італія).

4 липня 2023 р. відбулося засідання тематичної секції 293 «Religious confessions in the 18th century» (укр. «Релігійні конфесії у XVIII ст.»), під час якої доц. Сергій Сєряков презентував доповідь на тему «The Educational Level of Teaching Staff of Jesuit Schools in the East of the Polish Province of the Society of Jesus in the Last Quarter of the 17th Century» (укр. «Освітній рівень викладацького складу єзуїтських шкіл на сході Польської провінції Товариства Ісуса в останній чверті XVII ст.»). Доповідь викликала в учасників Конгресу жвавий інтерес, в чому пересвідчує низка цікавих питань і змістовне обговорення її головних тематичних аспектів. Важливою складовою роботи Конгресу стало офіційне прийняття до ISECS Українського товариства з дослідження вісімнадцятого століття, членом якого є доц. Сергій Сєряков.

Вітаємо випускників-бакалаврів факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди з перемогою у номінаціях:

1. Лідер студентського життя

Махмудов Даніел Шабанович, 42 група

Нічіпоренко Дар'я Олексіївна, 44 група

2. Інтелектуал

Дейнеко Юлія Сергіївна, 41 група

Чередниченко Валерія Сергіївна, 43 група

3. Творча особистість

Павленко Ольга Олексіївна, 42 група

4. Волонтер

Ткаченко Олексій Валерійович, 45 група

Шановні номінанти, бажаємо Вам вірити у свої сили і мрії, грандіозних цілей, великих проєктів, щоб все, що було задумано, стало дійсністю. Вперед до перемог, нових горизонтів!

Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна пройшла курс підвищення кваліфікації за видом «онлайн-курс» [тривалість – 30 годин / 1 кредит ЄКТС] «Учителі в курсі: базовий курс з розвитку цифрових навичок освітян» й 16.06.2023 отримала відповідний сертифікат.

Курс розроблено проєктом «Навчаємось разом» спільно зі студією онлайн-освіти EdEra за фінансової підтримки Європейського Союзу й Міністерства закордонних справ Фінляндії та підтримки Міністерства освіти і науки України. Курс складається з 13 комплексних модулів, над якими працювали вчителі-практики та експерти з інтеграції нових інструментів у навчальний процес: Л. Булигіна, О. Пасічник, Т. Ткаченко, Ю. Гайдученко, А. Ворожбит, І. Сокол, О. Думишинець, Т. Харламова, К. Антоненко. Під час проходження курсу розглядалися питання: як і де створювати освітні матеріали, особливості кібербезпеки, специфіка оцінювання онлайн, як зробити процес навчання персоналізованим.

Відкритий курс проф. Девіда Фішмана «Єврейська релігія та культура у Радянському Союзі (1917–1952 рр.)»

З 5 червня по 10 липня 2023 року проходив відкритий дистанційний курс професора єврейської історії Єврейської теологічної семінарії Америки (Нью-Йорк) Девіда Е. Фішмана «Єврейська релігія та культура у Радянському Союзі (1917–1952 рр.)». Організаторами заходу виступили Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ та Єврейською теологічною семінарією Америки (Нью-Йорк).

Професор Девід Е. Фішман є автором численних книг і статей з історії та культури східноєвропейського єврейства: «Перші сучасні євреї Росії: євреї Шклова» (1996), «Піднесення сучасної культури їдиш» (2005), «Книжкові контрабандисти: партизани, поети та змагання за порятунок єврейських скарбів від нацистів» (2017).

Теми лекцій:

1. Єврейська культура та релігія в Російській імперії до 1917 року.

2. 1917‒1920 рр. Революція, Погроми, Євсекція.

3. Доля російсько-єврейської та івритської культури до 1929 р.

4. Єврейська релігія Радянському Союзі, 1921–1936 рр.

5. Їдиш у радянському єврейському житті.

6. Радянська єврейська література. Чищення їдишської культури 1936–1938 рр.

7. Єврейська культура та релігія під час Другої світової війни та Голокосту.

8. Ліквідація радянської їдишської культури (1948–1952 рр.).

До лекційного курсу долучилися кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня Владислав Бриленко (61 група), здобувачі першого (бакалаврського) рівня Вероніка Ющенко (32 група) та Валерія Цицхвая (31 група), які отримали відповідні сертифікати і запрошення на вступ на Міждисциплінарну сертифікатну програму з юдаїки (набір 2023 р.), яка надає базові знання з єврейської історії та культури, сприяє розвитку єврейських студій в Україні і формуванню спільноти фахівців з цієї галузі в майбутньому.

Щиро вдячні професору єврейської історії Девіду Фішману за відкритий лекційний курс «Єврейська релігія та культура у Радянському Союзі (1917-1952 рр.)», актуальність, змістовність, можливість дискусій і роздумів над проблемою ‒ диктатура і державний антисемітизм, директору онлайн студії «Діє-Слово» пані Олені Заславській, всім організаторам заходу.

Сертифікати учасників можна переглянути тут.

Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся факультету історії і права. 26 квітня 2022 року в місті Ізюм Харківської області обірвалося життя випускника історичного факультету, солдата Борща Олексія Васильовича.

Олексій Борщ народився 30.06.1975 р. в с. Борщівка Балаклійського району Харківської області. З 1992 по 1997 роки навчався на історичному факультеті Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Щоб не допустити подальшого поширення зла по українській землі, Олексій сміливо і віддано, зі зброєю в руках та з вірою у серці захищав Україну.

Ми пам’ятаємо Олексія завжди усміхненим, життєрадісним, небайдужим до бід оточуючих. Надзвичайно сумно, коли цей світ залишають люди, які так і не встигли його як слід побачити.

Вся університетська громада в цей гіркий час висловлює щирі співчуття родичам, близьким та друзям з приводу передчасної смерті Олексія та розділяють їх горе.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі.

Нехай душа загиблого Олексія знайде вічний спокій…

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!

Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна з 1 по 3 червня 2023 р. брали участь у роботі симпозіуму документаційних та архівних проєктів «Найбільш документована війна», що був організований Центром міської історії Центрально-Східної Європи. Він проходив у місті Львові. Організатори заходу зазначили, що за понад рік тривання повномасштабної війни порядок денний для проєктів документування досвідів війни зміщується з потреби негайного реагування до потреби формування довготривалої сталої інфраструктури збору та збереження матеріалів, а також доступу до них і розширення можливості їх використання. То ж метою заходу вони визначили надання простору для рефлексії про те, як приголомшливі масштаби документаційних ініціатив впливають на наше сприйняття перебігу війни, а також, як це вплине на наше суспільство після її завершення.

Протягом перших двох днів роботи симпозіуму учасниками було презентовано свої проєкти, присвячені документуванню російсько-української війни. Науковці, музейні працівники, діячі культури, громадські діячі, обговорювали питання про те, що мотивує їх збирати свідчення про цю війну, які методики вони застосовують при його здійсненні, з якими викликами й труднощами стикаються у своїй роботі, та спільними зусиллями шукали відповіді на важливі питання: що ми маємо робити з зібраними матеріалами та що вони зможуть розповісти про війну, коли вона закінчиться. Особлива увага була приділення візуальним джерелам та актуалізовано тему довгострокової сталості цифрових архівів. Неодноразово учасники форуму зазначали, що частина зібраних усних свідчень, кіно та фото матеріалів може бути використана як доказ злочинів російських окупантів проти населення України, які не повинні залишитись непокараними. Під час третього дня учасники симпозіуму мали можливість відвідати різноманітні тренінги та кінопоказ документальних фільмів, присвячених війні.

Більше фото за посиланням

Завідувач кафедри історії України доц. Мартинова І.С. 31 травня 2023 року взяла участь у вебінарі «НАШІ ЦІННОСТІ У НАШ ЧАС. ТЕМАТИКА ВІЙНИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ», який проводився в рамках освітнього проекту «Усна історія».

Модератором і лектором заходу був д.п.н Петро Кендзьор, керівник освітніх проектів асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба».

Відбулося активне обговорення проблем і викликів історичної освіти в умовах війни, підвищення її якості. Мова йшла про перевантаженість програми і підручників з історії України фактами і датами; про те, що підготовка до ЗНО у старших класах, насправді, заважає якісному, вдумливому засвоєнню і розумінню складного і насиченого періоду української історії ХХ століття. Дискусійним стало питання можливостей залучення учнів до збирання усних свідчень про війну.

У Харкові відзначили 20-ту річницю Міжнародного дня миротворців ООН.

Здобувачі факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Бриленко Владислав (здобувач вищої освіти магістерського рівня) та Ющенко Вероніка (здобувачка вищої освіти бакалаврського рівня) виступили з презентацією про історію миротворчих операцій під егідою ООН, розкрили основні етапи становлення і перспективи міжнародного миротворчого руху.

Захід пройшов у змішаному форматі в Харківському дипломатичному клубі за участю керівництва та представників Департаменту міжнародного співробітництва, Департаменту у справах сім'ї молоді та спорту, Департаменту по роботі з громадськими об'єднаннями, апарату управління та національних підрозділів Міжнародної асоціації миротворців ООН «Солдати миру» AISP/SPIA України, Чехії, Словаччини, Бельгії, Норвегії, Австрії.

До заходу долучилися представники закладів вищої та середньої освіти, а також українських та іноземних соціокультурних об'єднань країн Бенілюксу, які підтримують українців у країнах тимчасового перебування.

Під час заходу пройшло онлайн-включення учасників делегації юних миротворців Харкова з Відня. Також учасники обговорили проєкти у сфері гуманітарного співробітництва.

Більше фото за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1YEfuYkLcniSRTgKSadQ6bgOcI0xeRyv9?usp=sharing

Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна 30 травня 2023 р. брала участь у роботі Міжнародної наукової конференції «Сучасна війна: гуманітарний аспект» («Modern war: humanitarian aspect»), організованій Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Метою конференції був обмін науковою інформацією з питань теоретико-методологічних основ дослідження війн та збройних конфліктів, соціально-психологічних, соціально-філософських, правових та лінгвокультурологічних аспектів сучасних війн, обговорення проблем та перспектив удосконалення системи морально-психологічного забезпечення, підвищення ефективності науково-дослідних робіт, створення продуктивної наукової платформи міжнародного співробітництва. На конференції були представлені доповіді відомих науковців – істориків, політологів, філософів, спеціалістів з соціальних комунікацій. Зокрема, Василя Павлова – керівника експертної групи з питань внутрішніх комунікацій Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України; Ігоря Поліщука – доктора політичних наук, професора Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого; Василя Стасюка – доктора психологічних наук, професора Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського; Олександра Курбана – кандидата наук із соціальних комунікацій, доцента, доцента Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка, ментора Центру протидії інформаційній агресії «AM&PM» та ін. Гончарова О.С. виголосила доповідь на тему «Вилучення елементів колоніального минулого з символічного простору міст України у період російсько-української війни 2022 – 2023 років».

28.05. – 04.06 2023 року здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня першого року навчання факультету історії і права за ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» Черкашина Аліна взяла участь у програмі академічної мобільності в рамках міжнародної літньої школи «Нові міждисциплінарні методи в археологічній практиці».

Програма академічної мобільності поєднувала цікаві лекції, дискусії та дослідження, роботу у аудиторіях, а також екскурс кампусом Мораско на історичному факультеті та у бібліотеці університету.

Окрім навчання тиждень також супроводжувався культурною програмою, яка включала у себе: екскурсію містом Познань, знайомство з польськими студентами, збори біля вогнища, традиційний вечір української кухні, катання на катамаранах тощо.

Дякую усім організаторам літніх шкіл за можливість доєднатися до програми та отримати чудовий досвід міжнародного спілкування.

Також дякую лектору Яну Романішину та Віталію Рудю за надзвичайно корисні поради для майбутньої професійної археологічної діяльності.

26 травня 2023 року для більшості викладачів факультету історії і права – останній понеділок робочого тижня перед відпусткою. Саме цей тиждень розпочався важливою справою – благоустроєм корпусу університету по вулиці Валентинівській. Перші враження від порушеного корпусу наводили сум. Та радість від зустрічі з колегами, жваве спілкування, впевненість у Перемогу, прагнення повернутися до офлайн навчання швидко повернули посмішки, гарний настрій та бажання скоріше відновити та навести лад у приміщеннях, що вцілили.

Викладачі факультету на чолі із деканом проф. Зеленською Л.Д. активно взялися до роботи. Кафедра історії України була представлена доц. Колодою В.В., кафедра всесвітньої історії – доц. Мірошніченко С.В., Трубчаніновим М.А., кафедра теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін – зав. каф. Олійником О.М., доц. Солошенко О.М., ст. викл. Васильєвою М.В.; кафедра соціально-економічних дисциплін і географії – Лоцманом П.І., кафедра філософфї – Шепітько Н.П. Проводились паралелі із давньою українською традицією – гуртовою працею для виконання важливої, великої за обсягом роботи – толокою, яка об’єднала зусилля і дала можливість посильно наблизити можливість відновлення аудиторного навчання.

На завершення всіх пригостили смачної кашею (кулішем), аромат якої квапив до скорішого завершення отриманого «фронту» робіт.

Фото на згадку, які були зроблені, швидко стануть історією… Впевнені, що вони займуть гідне місце в музеї університету на стенді, який буде присвячений непростиму, але важливому, героїчному та змістовному періоду історії нашого факультету та університету на шляху до Перемоги.

Автор тексту доц. Солошенко О.М.

Підсумкова конференція з педагогічної практики здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня першого року навчання в закладах профільної та спеціалізованої середньої освіти

26 травня 2023 року на факультеті історії і права відбулась підсумкова конференція з педагогічної практики здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня першого року навчання в закладах профільної та спеціалізованої середньої освіти. В конференції взяли участь доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітніх технологій та інноваційної педагогіки О.В. Попова, доцент, кандидат педагогічних наук, доцент цієї ж кафедри В.Л. Ялліна, завідувач відділу практик університету Г.А. Кабанська та здобувачі вищої освіти – магістранти. Модератором конференції виступив керівник педагогічної практики на факультеті історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Т.Ю. Місостов.

Під час конференції були заслухані доповіді магістрантів щодо проходження ними педагогічної практики в закладах профільної та спеціалізованої середньої освіти м. Харкова і Харківської області. Доповідачі представили цікаві ілюстровані презентації зі скріншотами проведених уроків, виховних заходів, позакласних заходів з історії та профорієнтаційної роботи.

Майбутні історики поділились своїми враженнями від проведеної роботи, відповіли на питання методистів з історії та педагогіки. Жваве обговорення викликали питання використання нових технологій дистанційної освіти, опанування різноманітних освітніх дистанційних платформ, на яких працювали практиканти, а також заповнення шкільної електронної документації.

Факультетський керівник практики доц. Т.Ю. Місостов відзначив, що більшість практикантів добре впоралися з завданнями практики і, в цілому, педагогічна практика пройшла успішно. Деякі практиканти настільки якісно проводили уроки і заходи, демонструючи відмінні знання теоретичного та методичного матеріалу, що по закінченню практики отримали від адміністрацій освітніх закладів пропозицію залишитись працювати на посаді вчителів історії.

Підводячи підсумки проведеної педагогічної практики, завідувач відділу практик університету Г.А. Кабанська відзначила високий рівень організації практики на факультеті історії і права, подякувала факультетському керівникові та методистам за успішно проведену роботу, а також висловила впевненість, що той корисний досвід, який магістранти отримали під час проходження педагогічної практики, обов’язково стане їм в нагоді в подальшій професійній діяльності.

25 травня 2023 року професор кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна взяла участь у роботі курсу «Жіноче лідерство», що проводився Центром гендерної культури. Проект «Жінка для жінки. Підтримка лідерства ВПО та посилення впливу на прийняття рішень» спрямований на підтримку лідерських здібностей жінок, активізації їх діяльності в різних сферах. Ніколаєнко О.О. прочитала для учасниць лекцію «Сучасний український жіночий рух: традиції та нові сенси жіночого лідерства», в якій представила досвід українських жінок-лідерок, їх досягнення і звершення, уроки й стратегії, які є актуальними в діяльності жіночих організацій і сьогодні. Лекція викликала жваве обговорення, а досвід наших співвітчизниць в минулому може стати натхненням для сучасниць. До речі, здобувачі нашого факультету можуть фахово ознайомитись з жіночою історією на дисциплінах, що читаються в магістратурі: «Гендерний дискурс у світовій історії» та «Гендерний дискурс у вітчизняній історії».

26 травня 2023 року запланована на 16.00 лекція президентки Української асоціації дослідниць жіночої історії д.і.н. Оксани Кісь, що буде корисною для всіх. Долучайтесь!

З нагоди Міжнародного дня музеїв здобувачі факультету історії і права 24.05 2023 р. здійснили віртуальну екскурсію до технічного музею "Фаетон" м. Запоріжжя. Дякуємо музейному комплексу ХНПУ імені Г.С. Сковороди за цікаву зустріч!

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ ФАКУЛЬТЕТУ

День відкритих дверей факультету Історії і права 24 травня 2023 року об’єднав близько 100 гостей: зацікавлених майбутніх абітурієнтів-істориків, географів та юристів, їх вчителів, батьків та керівництво факультету, завідувачів кафедр, провідних викладачів та здобувачів. Серед присутніх були представники шкіл Харківської області, зокрема ХЗОШ № 19, 84, 98, 138, 142, 149, Пересічанський ліцей та інші.

Декан факультету, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Л.Д. виступила із вітальним словом – розкрила основні етапи становлення та розвитку педагогічної освіти в університеті майже за 220 років його історії, ознайомила із досягненнями та здобутками новоутвореного факультету, перспективами підготовки фахівців в галузі історії, географії та права, що наочно підтвердили продемонстровані відеоматеріали.

Викладачі – представники кожної спеціальності емоційно та змістовно презентували освітні програми, за якими відбувається підготовка здобувачів вищої освіти. Про спеціальності факультету розповіли: 014.03 Середня освіта (Історія) – доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко О.М.; 014.07 Середня освіта (Географія) – доцент кафедри соціально-економічних дисциплін та географії Коптєва Т.С.); 081 Право – доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського Гоц-Яковлєва О.В.

Здобувачі освіти різних спеціальностей факультету Історії і права (Владислав Бриленко, Вероніка Ющенко, Анна Іванова) висловили власні враження від навчання, зокрема було наголошено на ґрунтовній організації освітнього процесу, його якісне методичне та теоретичне забезпечення. Студенти одностайно зазначили, що отримана гуманітарна підготовка дозволить випускникам факультету бути конкурентоспроможними на сучасному ринку праці.

Традиційно великий інтерес викликала інформація заступника відповідального секретаря приймальної комісії університету, доцента кафедри всесвітньої історії Беззубенко А.В., яка детально розповіла про особливості проведення НМТ в 2023 році. Обізнаність Аліни Володимирівни дозволила системно і змістовно відповісти на питання щодо вступної кампанії 2023 р. та особливості вступу на наш факультет.

Доброзичлива атмосфера зустрічі, вичерпна та наочна інформація про спеціальності факультету, відкрите спілкування, щира зацікавленість гостей заходу дають впевнену надію щодо поповнення факультету розумними, креативними та амбіційними здобувачами освіти в новому навчальному році!

Більше фото за посиланням

І Всеукраїнський форум молодих сходознавців

23-24 травня 2023 р. у дистанційному форматі на базі Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся І Всеукраїнський форум молодих сходознавців з метою активізації досліджень проблем сходознавства, залучення молодих сходознавців до наукової діяльності, стимулювання обміну знаннями, думками і досвідом між молодими науковцями та фахівцями в галузі сходознавства, визначення інноваційних тенденцій і перспектив розвитку сходознавства в Україні.

У заході взяла участь здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти третього року навчання спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) Поліна Короваєнко, яка виступила з доповіддю «Нецке як елемент національної культури Японії» (науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська) в рамках роботи секції «Культура та релігії країн Сходу».

Форум об’єднав близько 150 молодих науковців з України, Японії, КНР, Великої Британії. У перший день роботи форуму були прочитані відкриті лекції провідних дослідників у галузі вітчизняного і зарубіжного сходознавства:

Гліб Іванов, аспірант Department of Engineering Science and Ocean Engineering, National Taiwan University, Taiwan (ROC) «Історія та майбутнє тайванської індустрії»;

Алла Шлапак, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки Київського університету імені Бориса Грінченка «Досвід економічних реформ країн Азії: що заважає Україні повторити досвід «азійських тигрів»?»;

Патрік Хайн, член Школи глобальних японознавчих досліджень Накано при Університеті Мейдзі «Українсько-китайські контакти в контексті новітнього періоду державотворення України та КНР»;

Олена Шевченко, кандидат філол.н., другий секретар Посольства України в КНР (2014-2018), студентка Королівського коледжу у м. Лондоні (Міжнародні відносини) «The security environment in Asia: threats and challenges»;

Фредді Ю, професор університету Ямагата «An experience-based Japanese culture class taking advantage of local resources»;

Одарка Кравченко, кандидат наук, асистент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Київського Національного університету імені Тараса Шевченка «Особливості організації навчального процесу та аспекти викладання східних мов в Єврейському університеті в Єрусалимі «The Hebrew University of Jerusalem».

Форум проходив за секціями: «Сучасна лінгвістика, перекладознавство та література країн Сходу», «Філософія та етика країн Сходу», «Культура та релігії країн Сходу», «Проблеми соціально-економічного та політичного розвитку сучасного Сходу», «Міжнародні відносини та проблеми безпеки в країнах Азії» і сприяв активізації наукових досліджень з проблем сходознавства, обміну досвідом та узагальненню здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у ЗВО України.

Сумна звістка. Ми втратили на війні ще одного нашого випускника. 27 січня 2023 року, під час виконання бойового завдання, загинув випускник історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, 2012 року випуску Городов Сергій Анатолійович (03.04.1990 – 27.01.2023).

Як і належить справжньому військовому, врівноваженість, відповідальність, сміливість були визначальними рисами характеру Сергія. При спілкуванні з рідними, друзями, викладачами він завжди був надзвичайно доброзичливим, уважним, товариським, щирим. Захоплювався туризмом, підкоряв гори, мріяв.

Сергій народився 3 квітня 1990 року. Після завершення університету працював вчителем географії Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів №16 Харківської міської ради Харківської області імені В.Г. Сергєєва. Учні та весь педагогічний колектив поважали, цінували та щиро любили Сергія Анатолійовича. Бо він був справжнім Вчителем від Бога.

Сергій був молодим, щирим, життєрадісним, мав багато планів у житті, надзвичайно любив своїх рідних, близьких, друзів і рідну землю.

27 січня 2023 року, під час виконання бойового завдання під Бахмутом, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України, Городов Сергій Анатолійович загинув.

Сумна звістка про загибель Сергія невимовним болем і тугою відізвалася в серцях усіх, хто знав і любив його, для кого він був другом, товаришем, однокурсником, студентом, побратимом. Неможливо навіть усвідомити розпач і горе його рідних.

У ці скорботні дні колектив факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди висловлює глибоке співчуття рідним та близьким.

Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме там, де праведні спочивають!

Доземно вклоняємось Тобі, Сергію, за жертовність і відвагу.

Вічна пам’ять Герою!

Меморіальні заходи до Дня пам’яті жертв політичних репресій

День пам’яті жертв політичних репресій ‒ щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Меморіальна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв Великого терору ‒ масових політичних репресій 1937-1938 рр., донесення до українського суспільства та світової спільноти об’єктивної інформації про злочини, вчинені у XX ст. комуністичним тоталітарним режимом на території України, формування концепції історичної пам’яті та національної ідентичності.

До 21 травня, Дня пам’яті жертв політичних репресій, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна провела з учнями 9-А і 9-Б класів Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 90 Харківської міської ради Харківської області меморіальні заходи «Сучасний погляд на причини і наслідки політичних репресій в Україні».

Аналізуючи історичні наративи трагічного періоду в історії ‒ Великого терору, школярі з позицій сучасності поглянули на причини масштабної кампанії масових репресій, розгорнутої в СРСР у 30-х рр. ХХ ст. з ініціативи радянського керівництва з метою ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії та денаціоналізація.

Досвід російсько-української війни 2014-2023 рр. показує, як ціною героїчних зусиль і людських життів Україна бореться за відновлення свого суверенітету й за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики в XXI ст.

Участь у Весняній школі молодого науковця від РМУ від МОН!

Протягом 20-26 травня 2023 р. здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) факультету історії і права, голова студентського наукового товариства ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юлія Матей проходила навчання у Весняній школі молодого науковця 3.0, яка проводиться за ініціативи Ради молодих учених при Міністерстві освіти та науки України.

Головною метою діяльності Весняної школи молодого науковця 3.0 є надання консультативної допомоги молодим вченим, підвищення якості наукових досліджень, професійне зростання та ефективна підготовка конкурентоспроможного вченого в сучасних умовах України.

План роботи Весняної школи молодого науковця 3.0 передбачав такі блоки:

Формування бренду молодого науковця (лектор: Анастасія Сімахова).
Як забезпечити динаміку інтеграції України до ЄС (лектор: Богдан Ференс).
Science Pro AI: вчора, сьогодні, завтра (лектор: Олександра Мандич).
Грантова діяльність молодих вчених: виклики, можливості та перспективи (лектор: Вікторія Лемещенко-Лагода).
Створення та ефективне просування цінностей: від пошуку натхнення до впровадження (лектор: Андрій Хорольський).

Питання практичної апробації за кожним блоком учасники школи обговорювали з головою РМУ при МОН, докторкою юридичних наук, професоркою Олесею Ващук.

За результатами проєкту Юлія Матей отримала сертифікати про участь у Весняній школі молодого науковця 3.0. Проте, що важливіше, отримано цінні знання, цікавий досвід та нові знайомства.

Здобувачі факультету історії і права завжди активно долучаються до проєктів від РМУ при МОН! Дякуємо за цікаві ініціативи та сподіваємось на плідну співпрацю!

19-20 травня 2023 року у Львові доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко Олена Михайлівна взяла участь у семінарі для учасників програми підвищення кваліфікації вчителів «Команда.UA» Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» на тему: «Суспільна місія історії та громадянської освіти в умовах війни та після перемоги». В межах семінару були, зокрема, обговорені питання цінностей в умовах сучасного українського суспільства: єдність та солідарність; свобода і демократія; патріотизм та сміливість; милосердя та емпатія та інші, які є важливими складовими сучасної громадянської освіти. Учасники семінару обмінялися власним досвідом особливостей методики викладання громадянської освіти у період війни. Не дивлячись на обмежений час семінару, його робота була структурованою, змістовною, результативною, а отриманий досвід – креативний та унікальний. Дякуємо та сподіваємося на подальшу співпрацю!

Сертифікат

17 травня 2023 р. (середа), в рамках Тижня науки, на факультеті історії і права було підведено підсумки конкурсу есе «Формування і головні етапи розвитку української державності: роль внутрішніх та зовнішніх чинників». На початку заходу з вітальним словом виступила декан факультету історії і права, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Людмила Зеленська. Після цього члени журі, ознайомившись з результатами рецензування, визначили переможців конкурсу.

І місце – Ольга Гусак (21 група)

ІІ місце – Анастасія Москальова (22 група)

ІІІ місце – Ілона Крисенко (32 група) і Аліна Денисенко (21 група)

Вітаємо авторів есе і бажаємо їм подальших творчих та наукових здобутків!

В межах Тижня науки, кафедра теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін 17 травня 2023 р. провела засідання наукового гуртка кафедри «Правознавчі та суспільствознавчі студії» на тему: «Сучасні проблеми суспільно-правових наук» під керівництвом доц. Солошенко О.М.

Були заслухані та обговорені доповіді-презентації здобувачів 12 групи. Учасники засідання дізнались про історію започаткування свята Дня науки в Україні (доповідь Д. Сергєєва), з’ясували важливість та нагальність дотримання академічної доброчесності не тільки в наукових дослідженнях, а і в освітньому процесі (доповідь А. Черкашиної). Актуальні питання правової науки сьогодення ґрунтовно та всебічно охарактеризував у своїй доповіді М. Хоха, приділяючи увагу екологічним (кліматичним) питанням, кібербезпеці та іншим сучасним глобальним проблемам і шляхам їх розв’язанню у правовому полі. Важливою проблемою сучасної правової науки стали нові напрямки розвитку ІТ-технологій, зокрема штучний інтелект. У своїй доповіді М. Рідкокаша «Основні пріоритети розвитку штучного інтелекту» торкнувся і проблеми недосконалості його правового регулювання. Питання розвитку сучасної науки та її перспектив викликали інтерес та жваве обговорення учасниками засідання гуртку. Дякуємо всім за участь!

Нагородження переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт та їх наукових керівників

17 травня 2023 р. відбулася урочиста конференція, на якій було нагороджено переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт та їх наукових керівників. Серед іншого, було відзначено широке коло представників факультету історії і права.

У галузі знань «Географія»:

1 місце – Софія Краснік (33 група), (науковий керівник – Ю.І. Муромцева, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії).

В галузі знань «Історія»:

1 місце – Юлія Дейнеко (41 група), (науковий керівник – А.В. Беззубенко, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії);

2 місце – Ксенія Естріна (341 група) (науковий керівник – М.А. Трубчанінов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії);

3 місце – Анастасія Москальова (22 група), (науковий керівник – І.С. Мартинова, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України).

В галузі знань «Право»:

1 місце – Юлія Андрєєва (45 група), (науковий керівник – Т.Г. Головань, кандидат юридичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу);

2 місце – Анастасія Ілющенко (45 група), (науковий керівник – О.О. Коваленко, доктор юридичних наук, професор, в.о. завідувача кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І.Процевського);

3 місце – Владислав Яковлєв (45 група), (науковий керівник – О.В. Гоц-Яковлєва, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського).

Під час урочистої конференції Анастасія Ілющенко (45 група) презентувала результати дослідження, стисло ознайомивши всіх присутніх з головними тематичними аспектами та висновками своєї конкурсної роботи.

Вітаємо переможців і їх наукових керівників та бажаємо нових успіхів в науково-дослідницькій діяльності!

З використанням презентаційних проектів спікерами засідання виступили:

Бриленко Владислав (51 група) «Війна в Західній Сахарі: причини, перебіг, наслідки (70-ті рр. ХХ ‒ 10-ті рр. ХХІ ст.»;
Гуріна Алла (51 група) «Релігійна толерантність як чинник національної безпеки у сучасному В’єтнамі»;
Пономаренко Валерія (51 група) «Берберська весна» в країнах Маґрибу (80-ті рр. ХХ ‒ 10-ті рр. ХХІ ст.»;
Ющенко Вероніка (22 група), Коваль Валерія (21 група) «Дарфурський конфлікт у Судані і проблеми регіональної безпеки».

ВІДКРИТЕ ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА «ВЧИТЕЛЬ ГЕОГРАФІЇ ВІД А ДО Я»

15 травня 2023 року, в рамках Тижня науки, доктор філософії (PhD) зі спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Тетяна Сергіївна Коптєва провела відкрите засідання студентського наукового гуртка «Вчитель географії від А до Я» на тему «Методи та методичні прийоми навчання географії».

Модератором гуртка виступила Коптєва Тетяна Сергіївна, яка розповіла про важливість методів навчання на уроках географії. Спікерами зустрічі були також учасники гуртка: Прилуцька Тетяна – здобувачка 23 групи факультету історії і права, яка виступила на тему: «Ілюстративно-демонстраційний методичний прийом навчання»; Гаврик Надія – здобувачка 23 групи факультету історії і права, яка ознайомила учасників з доповіддю на тему: «Аерокосмічний метод географічних досліджень»; Іванова Анна – здобувачка 23 групи факультету історії і права, яка презентувала доповідь: «Картографічний метод географічних досліджень»; Карпенко Світлана – здобувачка 342 групи факультету історії і права, яка виступила на тему: «Методичні прийоми навчання географії». Кожна доповідь була цікава, змістовна і насамперед актуальна.

Під час засідання Прилуцька Тетяна продемонструвала на практиці ілюстративно-демонстраційний метод навчання за допомогою дистанційного застосунку «Mozaik 3D. Віртуальна реальність».

Учасники гуртка та гості були зацікавлені у темах, які запропонували спікери і активно задавали питання, на які отримали вагомі відповіді. Павло Ігорович Лоцман, кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії, наголосив на важливості методів навчання географії, навів широке коло прикладів і акцентував увагу на доповіді Гаврик Надії про актуальність аерокосмічного методу і його стрімкого розвитку у картографії.

У результаті роботи відкритого засідання гуртка кожен учасник отримав велику кількість знань, які вони обов'язково реалізують у майбутній професійній діяльності.

Чекаємо на наступні, не менш цікаві, засідання гуртка «Вчитель географії від А до Я»!

Міжнародна конференція «Україна – Ізраїль: історія взаємовідносин»

14 травня 1948 р. Давид Бен-Гуріон оголосив про створення незалежної Держави Ізраїль. 14 травня вже кілька років в Україні вшановують Праведників народів світу – людей, яки рятували життя євреїв у період Голокосту. В контексті російсько-української війни 2014-2023 рр. Ізраїль є прикладом стійкості і мужності у відстоюванні своєї державності.

14 травня розпочала роботу Міжнародна конференція «Україна – Ізраїль: історія взаємовідносин», присвячена 75-й річниці проголошення незалежності Держави Ізраїль. Організаторами заходу виступили Сіоністська федерація України (СФУ) та Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ, Центром близькосхідних досліджень, студією «Діє-Слово» за підтримки Департаменту Всесвітньої сіоністської організації (ВСО) зі зв’зків із громадянами Ізраїлю за кордоном. Конференція працює 14, 16, 18 травня.

Учасниками першого дня роботи конференції від факультету історії і права стали кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня Владислав Бриленко і здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Вероніка Ющенко.

З вітальним словом виступили Густі Єгошуа-Браверман, директорка відділу по роботі з громадянами Ізраїлю за кордоном Всесвітньої сіоністської організації (ВСО), Віктор Кіктенко, д. філос. наук, в.о. директора Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ, Олена Заславська, виконавча директорка Сіоністської федерації України, директорка медіа-студії «Діє-Слово».

Спікери першого дня роботи конференції:

Олег Бай, Надзвичайний і Повноважний Посланник:
«Як розпочиналися українсько-ізраїльські відносини».
Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень: «Українсько-ізраїльські відносини: складнощі перекладу».
Надiя Єрмакова, директорка з розвитку стратегічних проєктів, канцелярія ректора, університет Аріеля, Ізраїль; Kol Israel (Загальна сіоністська партія Всесвітнього сіоністського конгресу), директор відділу по роботі з країнами пострадянського простору: «Відповідь глобальної академії на війну в Україні».
Євген Магда, політолог, доцент НТУУ імені Сікорського, директор Інституту світової політики, Україна: «Досвід Ізраїлю для України: міфи та реалії».
Вячеслав Ліхачов, політолог, Україна: «Пам'ять про Голокост в українсько-ізраїльських відносинах: об’єднуючий чи конфронтаційний чинник?»
Анатолій Подольський, к. і. н., керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, Україна: «Вивчення історії Голокосту в Україні під час російської агресії та війни: виклики сьогодення».
Олександр Разґон, журналіст, видавець, Ізраїль: «Алла Айзеншарф – українська Анна Франк».

У рамках роботи конференції заплановано круглий стіл «Інформаційний фронт: руйнування стереотипів» (дата: 16.05.2023, час: 20:00) та секційне засідання «Єврейські організації кінця 80-х і до сьогодення» (дата: 18.05.2023, час: 20:00). Доступ в ZOOM: https://us02web.zoom.us/j/5279706500

Теоретично-методичний вебінар «Краєзнавчий музей в умовах війни: реалії та перспективи»

12 травня 2023 р. на базі Навчально-методичного центру факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди був проведений черговий теоретично-методичний вебінар з надзвичайно актуальної і важливої для сьогодення теми: «Краєзнавчий музей в умовах війни: реалії та перспективи».

Спікером вебінару виступив кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Микола Трубчанінов. З вітальним словом до учасників вебінару звернувся керівник Навчально-методичного центру факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов, окресливши важливість питання збереження історичних пам’яток і музейних цінностей в тяжких реаліях сьогодення. Збереження музейних колекцій в умовах війни та під час евакуації є одним із гострих питань, які потребують негайного практичного вирішення, враховуючи трагічну долю окремих краєзнавчих музеїв України і, зокрема, музеїв Харківської області, які були частково або повністю зруйновані під час ворожих обстрілів і бомбардувань.

На початку своєї доповіді спікер вебінару доцент Микола Трубчанінов зосередився на аналізі сучасного стану краєзнавчих музеїв України. Слухачі дізналися про динаміку змін у краєзнавчому музейному русі в період незалежності України, а також окремо в період війни 2014 – 2023 рр. Було акцентовано увагу на основних проблемах при створенні та відкритті музею, збереженні колекцій під час воєнного стану; висвітлені статистичні дані щодо кількості наявних краєзнавчих музеїв, подано їхню систематизацію. Доповідач проаналізував наявні способи викладу об’єктивного матеріалу на основі існуючих колекцій без втрати ними цінних експонатів, які викликають суперечності в сучасних умовах.

У другій частині вебінару відбулися жваві обговорення необхідності створення більш дієвого практичного інструментарію щодо евакуації музейних цінностей у більш безпечні райони країни, забезпечення необхідних умов для їх зберігання і більш системної інвентаризації. При цьому всі необхідні інструментарії повинні бути якнайшвидше затверджені на державному законодавчому рівні.

У вебінарі взяли участь науково-педагогічні працівники факультету історії і права та інших структурних підрозділів ХНПУ імені Г.С. Сковороди, вчителі ЗЗСО та викладачі закладів фахової передвищої освіти м. Харкова та Харківської області, здобувачі вищої освіти різних рівнів.

Ім’я Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди завжди прославляли його викладачі та здобувачі вищої освіти. І це не дивно, бо саме людина завжди знаходилася у фокусі роботі нашої альма-матер. Адже саме наші працівники, здобувачі та аспіранти – то наш найбільший скарб! У стінах одного з найстаріших, але разом із тим, одного з найпрогресивніших педагогічних вищих навчальних закладів України, навчальний і виховний процес завжди були єдині і саме це дозволяло формувати молоді особистості, які прославляли ім’я не тільки нашого сковородинівського, але й нашого рідного міста Харкова – тепер, вже міста-героя, і України в цілому.

Наші здобувачі беруть учать і різних конкурсах, виборюючи перемогу, і цей рік не виключення. На цей раз вони взяли учать у конкурсі «Молода людина року», який дозволяє відзначити досягнення молоді за 2021 – 2022 рр. у різних сферах суспільного життя в 11 номінаціях: «Учні закладів загальної середньої освіти»; «Учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти»; «Студенти закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації»; «Студенти (курсанти) закладів вищої освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації»; «Наукова діяльність»; «Культура та мистецтво»; «Фізична культура та спорт»; «Діяльність у галузі виробництва, підприємництва»; «Діяльність у невиробничій сфері»; «Громадська діяльність»; «Волонтерська діяльність».

Конкурс проходить в два етапи – районний та міський. На підставі рішень експертних рад у кожній номінації визначать одного переможця та двох лауреатів спочатку на першому, а потім на другому етапах.

Проведення у Харкові конкурсу «Молода людина року» підтвердило те, що Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди може пишатися своїми здобувачами – творчими, з активною громадянською позицією, а Україна має майбутнє, бо така прекрасна молодь обов’язково зробить все для своєї країни.

Випускник юридичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 081 Право ОНП Право Максим Журавльов став переможцем районного етапу Міського конкурсу «Молода людина року» у 2023 році у номінації «Волонтерська діяльність» у Київському районі міста Харкова.

Журавльов Максим є адвокатом, керуючим адвокатського об’єднання «Максим Журавльов і партнери», що активно займається, зокрема і наданням безоплатної правової допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей.

Максим перетворив свою роботу на стиль життя і допомагає людям, що опинилися у скрутних ситуаціях, не тільки безоплатними консультаціями з правових питань, але й матеріальними ресурсами.

Від 24 лютого 2022 р. до підтримки цивільних осіб додався ще один широкий напрям, де внесок Максима Журавльова є дуже потужним: допомога військовим, що боронять нашу країну від російського агресора. 28 жовтня 2022 р. Максим із однодумцями зареєстрував Благодійну організацію «Міжнародний благодійний фонд «Український гуманітарний батальйон», ставши її засновником і директором. Наразі своє життя він присвятив повністю забезпеченню потреб військових, що боронять Харківщину, знаходяться на Запорізькому напрямі, воїнам з Головного управління розвідки Міністерства оборони України, розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» тощо, організувавши їм надання необхідних речей на фронті та у тилу. Про дані добрі справа фото- та відеозвіти регулярно оприлюднюються на офіційних сторінках МБФ «Український гуманітарний батальйон» у соціальних мережах «Instagram», «Facebook».

Здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 081 Право ОП Право Дар’я Нічіпоренко стала лауреатом районного етапу Міського конкурсу «Молода людина року» у 2023 році у номінації «Студенти (курсанти) закладів вищої освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації» у Київському районі міста Харкова.

Дар’я Нічіпоренко є в.о голови студентської ради факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Дівчина завжди вміло поєднувала навчання із громадською діяльністю, а з початку повномасштабної збройної агресії вирішила присвятити своє життя дуже важливій сьогодні справі, яка є реальною можливістю рятування життя в умовах воєнних дій – Дар’я стала інструктором тактичної медицини і тепер навчає українських військових та цивільних цьому мистецтву надання допомоги, що допоможе вижити при пораненнях.

Ми пишаємося нашими здобувачами і вболіваємо за їх перемогу вже на наступному етапі конкурсу. Але незалежно від результатів, Дар’є, Максиме – ви вже найкращі! Ви робите дуже важливу справу, що наближає нашу спільну, і таку довгоочікувану перемогу!

Довідка. Конкурс «Молода людина року» проводиться Управлінням у справах сім’ї та молоді Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської міської ради, починаючи з 2001 року. Щороку у конкурсі беруть участь понад 270 учасників, які за рекомендаціями відповідних установ або шляхом самовисування представляють свої досягнення за попередні два роки.

Навчально-методичний центр

факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди

запрошує всіх бажаючих взяти участь у теоретично-методичному вебінарі «Краєзнавчий музей в умовах війни: реалії та перспективи»

Час і дата проведення – 12.05.2023 р. (п’ятниця) о 15.00

Режим проведення – онлайн

Посилання на конференцію: https://meet.google.com/ivi-konb-arq?hs=224

Спікер вебінару – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Микола Трубчанінов.

Вітальне слово – декан факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Людмила Зеленська.

Модератор заходу – керівник навчально-методичного центру факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов.

Доцент Микола Трубчанінов зосередиться на аналізі сучасного стану краєзнавчих музеїв України. Слухачі дізнаються про динаміку змін у краєзнавчому русі в період війни 2014 – 2023 рр., основні проблеми при створенні та відкритті музею, збереженні колекцій під час воєнного стану. Доповідач проаналізує наявні способи викладу об’єктивного матеріалу на основі існуючих колекцій без втрати ними цінних експонатів, які викликають суперечності в сучасних умовах.

Запрошуємо вчителів, науково-педагогічних працівників, краєзнавців та співробітників музеїв, аспірантів, здобувачів вищої освіти!

10 травня 2023 року керівник Навчально-методичного центру факультету історії і права, доцент кафедри всесвітньої історії Місостов Т.Ю. виступив з презентацією діяльності навчально-методичного центру на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми теорії та методики навчання історії». Цей науковий захід був організований на базі факультету історії і міжнародних відносин Запорізького національного університету. В конференції взяло участь більше 80 учасників, серед яких були такі відомі історики-методисти як О. Салата, Ф. Турченко, С. Лях, Г. Васильчук, С. Терно та інші.

Під час конференції було обговорено низку актуальних питань, пов’язаних з сучасними тенденціями у розвитку історичної науки, а також презентовано нові підходи у викладанні історичних дисциплін. Зокрема, працювало 4 секції: Секція 1. Проблеми та перспективи вивчення сучасної російсько-української війни в закладах освіти; Секція 2. Методика навчання історії в базовій та профільній середній школі: виклики та відповіді; Секція 3. Діджитал технології в історичній освіті: нові можливості, нові перспективи; Секція 4. Виклики у викладанні історичних дисциплін у закладах вищої освіти.

Доцент Місостов Т.Ю., презентуючи роботу навчально-методичного центру факультету історії і права, виступив з доповіддю «Подолання сучасних викликів і випробувань у викладанні історії (з досвіду роботи Навчально-методичного центру факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди)». Висвітлена інформація визвала неабиякий інтерес з боку учасників конференції. Після доповіді відбулося жваве обговорення її проблематики. В результаті були налагоджені зв’язки для творчої співпраці з факультетом історії і міжнародних відносин Запорізького національного університету (зокрема, з Лабораторією модерної історії України та інноваційних освітніх технологій, яка діє при факультеті і відіграє аналогічну роль методичного центру).

Концепції історичної пам’яті про Другу світову війну та сучасність

Цього року Україна вперше відзначає 8 травня як єдиний День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. За різними статистичними даними, у горнилі війни 1939-1945 рр. загинуло 8-10 млн українців. Український вибір моделі історичної пам’яті, повторюючи контури й семантичне наповнення європейської концепції «Ніколи знову», спрямований не на героїзацію минулого, а висвітлення трагедії жертв війни ‒ страченого мирного населення за період окупації, військовополонених, остарбайтерів, жертв Голокосту, депортованих народів, «чорнопіджачників», дітей війни… Перемога над нацизмом не приписується конкретному народові чи державі, а є результатом спільних зусиль держав антигітлерівської коаліції ‒ Об’єднаних Націй. День пам’яті та перемоги над нацизмом символізує не тріумф переможців над переможеними, а загальнолюдську катастрофу і необхідність запобігання війнам і конфліктам у майбутньому.

8 травня кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна провела з учнями 8-А, 8-Б, 9-А, 9-Б, 10-А класів Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 90 Харківської міської ради Харківської області меморіальні заходи «Концепції історичної пам’яті про Другу світову війну та сучасність».

Школярі 8-9 класів дізналися про історичний контент дат 8 і 9 травня 1945 року, історію підписання Акту про капітуляцію Німеччини у Другій світовій війни, відзначення цих дат у різних країнах світу. Учні познайомилися з символом пам’яті ‒ квіткою червоного маку у поезіях канадського військового лікаря Джона МакКрея «У полях Фландрії» (1915 р.) і представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл «Ми збережемо віру» (1918 р.). З учнями 10 класу дискутувалися питання, пов’язані з людським фактором на війні ‒ героїзм, жертовність, стратегії виживання, травма, порятунок, моделі історичної пам’яті про Другу світову війну, комеморативні практики як чинники формування національної ідентичності, історичні паралелі між минулими війнами та сучасними конфліктами. «Ніколи знову. Пам’ятаємо і перемагаємо!»

ПІДГОТОВКА ДО АКРЕДИТАЦІЇ НА ФІНІШНІЙ ПРЯМІЙ

4 травня 2023 р. відбулося чергове засідання робочої групи і стейкхолдерів ОНП 032 «Історія та археологія» під головуванням гаранта – доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України О.М. Богдашиної. У зустрічі брало участь керівництво Університету: доктор філософських наук, професор, проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності С.В. Бережна, Голова Ради гарантів доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Л.С. Рибалко, кандидат філологічних наук, професор, завідувач аспірантури і докторантури І.В. Разуменко, доктор педагогічних наук, професор, декан факультету історії і права Л.Д. Зеленська.

Під час зустрічі були обговорені питання, пов’язані з майбутньою акредитацією ОНП. Основна увага була приділена тексту самозвіту.

Проф. С.В. Бережна у вступному слові наголосила на груповому характері та великому обсязі проведеної роботи і побажала вдалої акредитації освітньо-наукової програми.

У виступах зовнішніх стейкхолдерів ОНП 032 «Історія та археологія» (кандидата історичних наук, професора, професора кафедри історіографії, джерелознавства та археології, директора Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна С.М. Куделка; начальника відділу інформації, використання документів і документального забезпечення Державного архіву Харківської області Ю.П. Гунько; кандидата історичних наук, старшого викладача кафедри соціально-економічних дисциплін Харківської гуманітарно-педагогічної академії В.І. Квітковського; кандидата історичних наук, доцента кафедри соціально-гуманітарної освіти Харківської академії неперервної освіти Т.С. Китиченко) висловлювалися позитивні оцінки як підготовленої документації, так і в цілому співпраці гаранта і робочої групи з зацікавленими сторонами. В якості прикладу наводилося врахування робочою групою побажань зовнішніх стейкхолдерів, які у різні роки виступали і офіційними рецензентами ОНП 032 «Історія та археологія».

Свої рекомендації в усному та письмовому вигляді також надали присутні на зустрічі: кандидат історичних наук, доцент, зав. кафедри історії України І.С. Мартинова; кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України О.С. Гончарова; кандидат історичних наук, доцент, в.о. зав. кафедри всесвітньої історії Л.М. Ямпольська; здобувач 4-го року навчання третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти кафедри історії України А.С. Сопельняк.

У розлогих виступах професорів Л.С. Рибалко та Л.Д. Зеленської висловлені слушні пропозиції щодо підготовки до проходження акредитації, зокрема процедури завантаження самозвіту і додатків до нього у спеціальний кабінет НАЗЯВО та наявності інших документів, які можуть бути витребувані перевіряючими.

Підсумовуючи оцінки виступаючих, проф. І.В. Разуменко наголосила на готовності документації до подання у НАЗЯВО. Вона висловила вдячність усім, хто брав участь у створенні та редагуванні документів, а особливо головному відповідальному за підготовку документації гаранту цієї спеціальності проф. О.М. Богдашиній, яка до того ж успішно займається науковою, профорієнтаційною, методичною, організаційною роботою. Так, за день до наради проф. О.М. Богдашина виступила перед майбутніми аспірантами на Дні відкритих дверей, який проводив Відділ аспірантури і докторантури ХНПУ імені Г.С. Сковороди 3 травня 2023 р.

Здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 року навчання факультету історії і права Краснік Софія взяла участь у Міжнародному конкурсі студентських наукових робіт «Black Sea Science», який щорічно проводиться на базі Одеського національного технологічного університету під егідою Black Sea Universities Network та ISEKI-Food Association (м. Одеса, Одеський національний технологічний університет).
Вітаємо!
Сертифікат

Факультет Історії та права продовжує спілкування з майбутніми абітурієнтами. 3 травня 2023 року відбулась он-лайн зустріч із школярами, їх батьками та вчителями шкіл Нової Водолаги. Знайомство із факультетом розпочала декан, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Л.Д. Вона розповіла про основні етапи становлення історико-правової освіти в університеті, її досягнення, здобутки та перспективи. Присутні ознайомились із змістовними відеороликами, які наочно продемонстрували високий рівень кадрового, наукового, педагогічного та матеріального забезпечення освітнього процесу в університеті та на факультеті.

Гості заходу отримали вичерпну інформацію про напрямки підготовки на факультеті (спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія) представила доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко О.М., 014.07 Середня освіта (Географія) – викладач кафедри соціально-економічних дисциплін і географії Коптєва Т.С., 081 Право – доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського Гоц-Яковлєва О.В.). Представлені відеоматеріали змістовно узагальнили розповіді викладачів та наочно продемонстрували потужність підготовки та перспективність на ринку праці кваліфікованих та компетентних випускників факультету Історії і права.

Здобувачі різних спеціальностей та рівнів вищої освіти (Вероніка Ющенко, Владислав Бриленко, Дар’я Нічіпоренко, Надія Гаврик), які поділилися своїми враженнями про студентське життя, були єдині в тому, що отримують теоретичні знання, важливий науковий та практичний досвід, затребувану і конкурентоспроможну професію, поєднуючи навчання із культурними та громадськими заходами.

Традиційно особливий інтерес викликав виступ заступника відповідального секретаря приймальної комісії університету, доцента кафедри всесвітньої історії Беззубенко А.В. Змістовна презентація про особливості проведення вступної компанії 2023 року дозволила розібратися всім присутнім (більше 20 гостей) із непростими кроками на шляху до омріяного студентства. Сподіваємось, що учасники заходу щиро зацікавились і поповнять нашу Сковородинівську родину.

28 квітня 2023 року відбулася робоча зустріч проєктної групи і стейкхолдерів ОП «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня вищої освіти під головуванням гаранта – кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариси Ямпольської. Під час зустрічі було розглянуто питання щодо виконання Плану роботи зі стейкхолдерами ОП на 2022/2023 н.р. Окрему увагу приділено питанню щодо перспективних напрямків та подальшої ефективної взаємодії зі стейкхолдерами.

Вчитель історії та правознавства КЗ «Зміївський ліцей № 2 імені льотчика-космонавта Ігоря Петровича Волка» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель Марина Бабич акцентувала увагу на те, що в новій ОП враховано її поради по роботі з обдарованою молоддю: компетентності предметної спеціальності ПК 11 – «Здатність планувати, організовувати і вести освітній процес і системну наукову роботу з обдарованою молоддю, використовуючи завдання і дослідження високого рівня складності для підготовки здобувачів до участі в різнопланових освітньо-наукових заходах».

Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін соціально-психологічного факультету Національного університету цивільного захисту України Михайло Харламов підкреслив доцільність посилення співробітництва в освітньо-науковій сфері між ХНПУ імені Г.С. Сковороди і НУЦЗУ (проведення наукових конференцій, гостьових лекцій, круглих столів тощо).

Зовнішні стейкхолдери – учитель історії КЗ «Харківський ліцей № 8 Харківської міської ради Харківської області», спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, кандидат історичних наук Оксана Дмитрієва, викладач-методист Харківського машинобудівного коледжу Харківської міської ради Харківської області, здобувач вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 032 Історія та археологія ХНПУ імені Г.С. Сковороди Олександр Обченко – висловили своє бачення перспектив розвитку ОП «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня.

27.04.2023 р. для викладачів і співробітників кафедр історії України, всесвітньої історії, філософії, суспільно-економічних дисциплін і географії та теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін факультету історії і права було проведено заняття з Цивільного захисту на тему: «Основні способи захисту в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій».

Зі вступним словом виступив завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олександр Олійник, в якому вказав про початок циклу лекцій для викладачів та співробітників факультету історії і права, як історично формувався Цивільний захист, як від виділився в Україні та у світі з Міжнародного гуманітарного права та цивільної безпеки, про важливість вивчення цієї дисципліни у наш час.

Старший викладач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Маргарита Васильєва провела змістовну лекцію щодо способів захисту в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій з демонстрацією власної презентації.

Факультет Історії і права продовжує низку профорієнтаційних заходів в он-лайн режимі. 27 квітня 2023 року до гостинного факультету завітали учні, батьки та вчителі шкіл № 86, 126, 108 Холодногірського району м. Харкова. Декан факультету, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Л.Д. розповіла про історію, наукові та освітні досягнення університету. Екскурс в минуле та реальність сталого розвитку педагогічного вишу були наочно продемонстровані гостям заходу у відеоматеріалах про університет та новостворений перспективний та потужний за своїм потенціалом факультет Історії і права.

Презентації, відеоролики, змістовні розповіді провідних фахівців факультету (спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія) представила доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко О.М., 014.07 Середня освіта (Географія) – викладач кафедри соціально-економічних дисциплін і географії Коптєва Т.С., 081 Право – доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського Гоц-Яковлєва О.В.) дозволили учасникам зустрічі сформувати цілісну картину про навчання, наукове та культурно-спортивне життя здобувачів освіти.

Традиційно особливу увагу викликали виступи студентів факультету: Вероніки Ющенко, Надії Гаврик, Владислава Бриленка, які неупереджено та емоційно довели присутнім широкі можливості навчання та перспективність спеціальностей факультету.

Гостям презентували роботу Освітнього хабу, який надає безоплатні освітні послуги щодо підготовки до НМТ, пропонує семінари, практикуми, лекції, тренінги на актуальну просвітницьку тематику для вчителів та батьків.

Заступник відповідального секретаря приймальної комісії університету, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко А.В. ґрунтовно та наочно ознайомила із важливою та актуальною інформацією про особливості проведення вступної компанії 2023 року.

Зацікавленість історично-правовими спеціальностями університету виявили понад 40 учасників зустрічі. Впевнені, що дружня атмосфера, щирий діалог, інформативність заходу та конкурентоспроможність отриманих знань та навичок, переконали випускників шкіл вступати до факультету Історії і права.

21 квітня 2023 року на факультеті історії і права відбулася он-лайн лекція під егідою музейного комплексу ХНПУ імені Г.С. Сковороди на тему: "Технології Античності в музеях світу ". Дякуємо за цікаву інформацію директору музейного комплексу ХНПУ імені Г.С. Сковороди Тукану Віталію Костянтиновичу.

21 квітня 2023 р. (п’ятниця) на базі Навчально-методичного центру факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди був проведений черговий методичний вебінар з циклу «Нові підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії». Темою нинішнього заходу стало надзвичайно цікаве й актуальне питання: «Нові кордони між історією і пропагандою (на прикладі викладання питань історії освіти)».

Своє бачення цього питання презентував запрошений спікер вебінару – доктор ґабілітований, професор Роман Томашевський (Поморська академія в Слупську, Республіка Польща). Модераторами заходу виступили керівник Навчально-методичного центру факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов, а також координатор з наукової роботи факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Сєряков. З вітальним словом до учасників вебінару звернулася декан факультету історії і права, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Людмила Зеленська. Вона відмітила важливу роль цього заходу у розвитку міжнародної співпраці факультету історії і права, звернула увагу на значення вебінару у контексті проведення Методичного тижня в університеті і організації профорієнтаційної роботи, а також побажала учасникам нинішньої зустрічі плідної роботи.

На початку своєї доповіді професор Роман Томашевський охарактеризував специфіку різних історичних перспектив (наукової, буденної, шкільної і ін.), а згодом зосередився на аналізі низки вкрай важливих і актуальних питань: де саме проходять кордони між минулим і сучасністю в процесі викладання історії; як співвідносяться між собою рівні освіти і викладання історії; яку роль відіграють підручники в межах середньої школи і яким має бути викладання історії в університеті; наскільки викладач може визначати зміст і методику історичної освіти на різних рівнях освіти; наскільки потужний вплив на зміст історичної освіти справляють політика і ЗМІ. Друга частина заходу складалася з відповідей спікера на численні питання аудиторії і дискусії, яка точилася навколо головних тематичних аспектів доповіді проф. Романа Томашевського.

По завершенні методичного вебінару, організаторами та учасниками заходу була висловлена щира подяка польському науковцю за змістовне викладення матеріалу і авторський підхід до аналізу вкрай актуальних питань. Своєю чергою проф. Роман Томашевський подякував присутнім за увагу і цікаві питання, побажав українцям скорішої перемоги у війні і запевнив, що з великим бажанням продовжуватиме співпрацю з Навчально-методичним центром історії і права та Університетом в цілому.

У вебінарі взяли участь науково-педагогічні працівники факультету історії і права та інших структурних підрозділів ХНПУ імені Г.С. Сковороди, вчителі закладів середньої освіти та викладачі закладів передвищої фахової освіти Харкова та Харківської області, здобувачі вищої освіти різних рівнів.

Нові кордони між історією і пропагандою (на прикладі викладання питань історії освіти)

Навчально-методичний центр факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди запрошує всіх бажаючих взяти участь у методичному вебінарі «Нові кордони між історією і пропагандою (на прикладі викладання питань історії освіти)», який відбудеться в рамках циклу методичних вебінарів «Нові підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії».

Час і дата проведення – 21.04.2023 р. (п’ятниця) о 14.30

Режим проведення – онлайн

Посилання на конференцію: https://meet.google.com/uzx-mnsy-qjm

Спікер вебінару – доктор ґабілітований, професор Роман Томашевський (Кафедра загальної педагогіки і методології наук, Інститут Педагогіки, Академія Поморська в Слупську, Республіка Польща).

Вітальне слово – декан факультету історії і права ХНПУ імені Г.С.Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Людмила Зеленська.

Модератори заходу:

– керівник навчально-методичного центру факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов;

– координатор з наукової роботи факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Сєряков.

Проф. Роман Томашевський зосередиться на аналізі специфіки різних історичних перспектив (наукової, буденної, шкільної і ін.) та з’ясує, де саме проходять кордони між минулим і сучасністю в процесі викладання історії. Як співвідносяться між собою рівні виховання і викладання історії? Яку роль відіграють підручники в межах середньої освіти і яким має бути викладання історії в університеті? Наскільки потужний вплив на зміст історичної освіти справляють політика і ЗМІ?

Відповідь на ці та інші питання Ви зможете отримати, відвідавши наш вебінар. Запрошуємо вчителів, науково–педагогічних працівників, аспірантів, здобувачів вищої освіти!

20 квітня 2023 р. відбулася зустріч проєктної групи ОП 014.03 Середня освіта (Історія) бакалаврського рівня зі стейкголдерами – Акімовим Олександром Борисовичем, кандидатом історичних наук, доцентом, директором Школи Мистецтв Харківської міської ради і Павліченко Оленою Олександрівною, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри філософії Харківського національного університету повітряних сил імені І. Кожедуба.

Стейкголдери були ознайомлені зі змінами, внесеними в ОП, передусім розширенням професійної кваліфікації бакалаврів, що передбачає можливість здобувачів освіти отримувати кваліфікацію не тільки вчителя історії, але й викладача закладу фахової передвищої освіти. Гарант ОП професор кафедри історії України Ніколаєнко О.О. повідомила про зміни загальних, фахових і предметних компетентностей, які мають свої особливості в ОП. Члени проєктної групи обговорили зі стейкголдерами внесені зміни до ОП, висловили своє бачення перспектив розвитку ОП.

З метою встановлення науково-педагогічних контактів між факультетом історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди та історичними факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка завідувач навчально-науковою археологічною лабораторією доцент кафедри історії України канд. іст. наук Володимир Колода здійснив 18-21 квітня 2023 року візит до Львова.

Під час перебування були проведені зустрічі з деканом факультету доктором історичних наук, доц. Русланом Сіромським, його заступником по науці, колективом кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін, а також здобувачами. Були попередньо намічені напрямки та форми співробітництва, а також проведено кілька лекцій на різні теми з Археології України та Слобожанщини:

Доповідь на засіданні науково-методичного семінару історичного факультету на тему «Взаємовідносини східних слов’ян та населення Хозарського каганату» (19.04.2023 р.);
Лекція для здобувачів першого року навчання на тему «Релігія і культи народів Хозарії» (20.04.2023 р.);
Online-лекція для здобувачів, що спеціалізуються на археології по темі «Моделювання та експеримент в археології» (21.04.2023 р.);
Online-лекція для здобувачів з вибіркових дисциплін (Археологія) щодо проблем та перспектив збереження археологічної спадщини на Харківщині (21.04.2023 р.).

Сподіваємось на продовження та зміцнення контактів між нашими факультетами для спільного розвитку та на користь України.

Відео та фото за посиланням.

17 квітня 2023 року під головуванням декана факультету історії і права, доктора педагогічних наук, професора Зеленської Людмили Дмитрівни відбулося засідання Вченої ради факультету історії і права.

На порядок денний було винесено питання щодо затвердження освітніх програм 2023 року вступу: «Історія в закладах освіти» першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), «Географія в закладах освіти» першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія), «Право» першого (бакалаврського) рівня спеціальності 081 Право, «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) та «Право» другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 081 Право.

Підсумки І етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у галузі знань «Географія», «Історія», «Право» повідомив координатор з наукової роботи доц. Сєряков С.О. Про стан та перспективи забезпечення здобувачів факультету навчально-методичною літературою ознайомили завідувачі кафедр факультету.

Запрошуємо аспірантів, студентів та інших молодих вчених взяти участь у конкурсі есе «Формування і головні етапи розвитку української державності: роль внутрішніх та зовнішніх чинників», що відбуватиметься у період 17 квітня – 10 травня 2023 р. у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди.

Детально про захід за посиланням.

Online-лекція «Охорона та збереження пам’яток історії та культури Харківщини: наслідки людської діяльності та перспективи для археологічної спадщини»

18 квітня Україна відзначає День пам'яток історії та культури. З цієї нагоди 14 квітня 2023 р. доцентом кафедри історії України, завідувачем навчально-науковою археологічною лабораторією ХНПУ імені Г.С. Сковороди Колодою В.В. були проведені online-лекції для студентів історичних факультетів Харківської гуманітарно-педагогічної академії та Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди на тему: «Охорона та збереження пам’яток історії та культури Харківщини: наслідки людської діяльності та перспективи для археологічної спадщини».

Лекція викликала велике зацікавлення присутніх і жваве обговорення. Було підкреслено, що варварське ставлення до історичної (зокрема археологічної) спадщини з боку пересічних громадян, бізнесу і державних органів нанесло унікальним пам’яткам старовини шкоду чи не більшу, ніж російська агресія. Разом з тим свідома і активна громадськість відчуває відповідальність перед майбутніми поколіннями. Так, активна частина громади смт Старий Салтів здійснює пошук грантової підтримки для організації краєзнавчого музею в Старому Салтові, який передбачає археологічний відділ. З пропозицією про налагодження комунікації громади з фахівцем-археологом В.В. Колодою виступила О.С. Гончарова, доцент кафедри історії України, мешканка Старого Салтова.

VІІ Всеукраїнська дистанційна науково-методична конференція

з міжнародною участю «ПИТАННЯ СХОДОЗНАВСТВА В УКРАЇНІ»

13 квітня 2023 р. на базі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відбулась VІІ Всеукраїнська дистанційна науково-методична конференція з міжнародною участю «Питання сходознавства в Україні», організатором якої виступив факультет іноземних мов, кафедра східних мов і міжкультурної комунікації Каразінського університету.

Факультет історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди на конференції достойно представили кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Миколаївна Ямпольська та здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти третього року навчання спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) Поліна Короваєнко. Л.М. Ямпольська підготувала в рамках роботи секції «Історія Сходу: проблеми теорії та практики» доповідь «Жіночий фактор у курдських військових формуваннях Пешмерга на сучасному етапі». П. Короваєнко виступила на секції «Філософія та культура країн Сходу» з доповіддю «Кінцугі ‒ японське мистецтво реставрації кераміки».

Конференція об’єднала понад 100 науковців з України, Китаю, Марокко, Сирії, Єгипту. На пленарному засіданні з вітальним словом виступили: Віротченко Світлана Андріївна – кандидат філологічних наук, доцент, декан факультету іноземних мов ХНУ імені В.Н. Каразіна; Семеніст Іван Васильович – доктор філологічних наук, доцент, декан факультету східних мов Київського університету імені Б. Грінченка; Челомбітько Тетяна Валеріївна – кандидат економічних наук, доцент, директор Інституту Конфуція ХНУ імені В.Н. Каразіна з української сторони; Лу Чжаомін – директор Інституту Конфуція ХНУ імені В.Н. Каразіна з китайської сторони.

Спікерами тематичного блоку пленарного засідання були: Москальов Дмитро Петрович – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри східної культури та літератури факультету східних мов Київського університету імені Бориса Грінченка; Ахмад Гарібо Гарібо (викладач кафедри східних мов та міжкультурної комунікації ХНУ імені В.Н. Каразіна); Mohamed Azhari – доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету університету Марокко; Lamaachi Mohamed ‒ ст. викладач кафедри іноземних мов та міжкультурної комунікації ХНЕУ імені С. Кузнеця); Науменко Станіслав Сергійович – PhD, ст. викладач кафедри східних мов ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Робота конференції традиційно проходила за секціями: «Лінгвістика, перекладознавство та література країн Сходу», «Філософія та культура країн Сходу», «Освіта, виховання та методика викладання сходознавчих дисциплін у країнах Сходу», «Арабська мова та міжкультурна комунікація», «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Країни Сходу та країни Африки у світовій політиці», «Модернізаційні процеси в економіці країн Азії та Африки» і сприяла активізації наукових досліджень з проблем сходознавства, обміну досвідом та узагальненню здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у ЗВО України та світу.

12.04.2023 р. відбулася спільна зустріч проєктних груп освітніх програм (далі – ОП) 014.03 Середня освіта (Історія) бакалаврського і магістерського рівнів. Модераторами зустрічі стали гаранти ОП – д-р іст. наук, доцент, професор кафедри історії України Ніколаєнко О.О. та канд. іст. наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Л.М.

На порядку денному стояли питання оновлення ОП двох рівнів у зв’язку з оприлюдненням Проєкту «Стандарту вищої освіти першого бакалаврського рівня спеціальності 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями)». У Проєкті прописані не тільки мета й завдання освітніх програм, але й чітко визначені загальні, спеціальні (фахові і предметні) компетентності, програмові результати навчання. І хоча обговорення Проєкту декількома тижнями тому викликало у проєктних груп певні рекомендації щодо їх поліпшення, все вище назване лягло в основу змін в ОП і було затверджено проєктними групами. Поряд з положеннями Стандарту були визначені і зафіксовані особливості обох рівнів ОП «Історія в закладах освіти» факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ

12 квітня 2023 року факультет історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди провів День відкритих дверей. Дистанційна форма проведення не вплинула ані на доброзичливу атмосферу зустрічі, ані на щиру зацікавленість гостей.

На зустріч із деканом, завідувачами кафедр, викладачами та здобувачами факультету завітали понад 70 гостей, серед яких учні ЗЗСО м. Харкова і м. Дніпра, Харківської, Полтавської, Сумської областей. Особливо цінно, що перспективами вступу на факультет історії і права зацікавились не тільки випускники 2023 року, а й учні 9 та 10 класів, яких ми можемо зарахувати до «потенційних» абітурієнтів. Зацікавленість спеціальностями магістратури виявили і випускники бакалаврату.

Декан факультету, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Л.Д. розповіла про досягнення ХНПУ імені Г.С.Сковороди, як провідного вишу в сфері підготовки педагогічних фахівців, внесок факультету історії і права у високі рейтинги університету, що наочно підтверджували продемонстровані відеоматеріалами.

Викладачі презентували затребувані спеціальності факультету: 014.03 Середня освіта (Історія) (доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко О.М.), 014.07 Середня освіта (Географія) (викладач кафедри соціально-економічних дисциплін і географії Коптєва Т.С.), 081 Право (доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського Гоц-Яковлєва О.В.).

Змістовні відеоролики з кожної спеціальності дозволили гостям поринути в атмосферу сковородинівської родини, що панує на факультеті історії і права. Про співпрацю викладачів та здобувачів, їх дружні відносини, взаєморозуміння та людяність розповіли студенти факультету: Вероніка Ющенко, Надія Гаврик, Владислав Бриленко.

Родзинкою зустрічі став виступ заступника відповідального секретаря приймальної комісії університету, доцента кафедри всесвітньої історії Беззубенко А.В., яка детально ознайомила з особливостями проведення НМТ-2023. Обізнана та досвідчена Аліна Володимирівна відповіла на шквал питань з приводу вступної компанії 2023 р. та вступу на факультет історії і права.

Присутні на заході учні, вчителі та батьки отримали вичерпну інформацію про спеціальності, ознайомились із системою та змістом освітнього процесу університету, переконались у перспективності навчання в ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Впевнені, що наша факультетська родина поповниться новими здобувачами, які будуть гідно продовжувати традиції факультету Історії і права!

Більше фото за посиланням.

Професор кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна 5.04.2023 р. взяла участь у Міжнародному науково-практичному онлайн-форумі «Педагог ХХІ століття: дослідження та освітні інновації в умовах воєнного стану в Україні», організованому Київським університетом імені Бориса Грінченка. Наш університет був одним із співорганізаторів конференції. На конференції були представлені доповіді відомих науковців-істориків, методистів, чиї проблемні доповіді та представлені інновації можуть покращити освітній процес як в середній, так і у вищій школі де готують педагогів. На форумі були представлені доповіді Олександра Удода, присвячені поєднанню академічної та шкільної історії, Костянтина Баханова про особливості гейміфікації і застосування ігор у навчальному процесі, Сергія Терно, який поставив під сумнів можливості ЗНО та інші не менш важливі доповіді.

Ніколаєнко О.О. виступала з доповіддю «Минуле майбутнього і вчитель історії», в якій наголосила на важливості студій пам’яті, які наші здобувачі-магістри опановують в межах дисципліни «Історична пам'ять і національна ідентичність: вітчизняний досвід ХХ ст.», для вчителя історії. У своїй презентації доповідачка спиралась на досвід творчих робіт наших здобувачів, які досліджують меморіальний публічний простір своїх громад, застосовуючи концептуальні підходи Memory studies і теоретичні знання, набуті під час занять. «Саме наші студенти надихнули мене поділитись з колегами на форумі досвідом пошукової і творчої діяльності наших талановитих майбутніх вчителів історії» – зазначила Ольга Олександрівна.

У період з 2 по 8 квітня 2023 року кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Марія Володимирівна Луценко взяла участь у роботі міжнародної школи «Міждисциплінарні студії в гуманітарних науках», яку проводив Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща).

31 березня 2023 р. відбулася традиційна зустріч випускників факультету історії і права всіх років навчання (он-лайн).

З вітальним словом до всіх учасників зустрічі звернулися: Бережна Світлана Вікторівнва – док. філос. наук, професор, проректорка з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності ХНПУ імені Г.С. Сковороди, Зеленська Людмила Дмитрівна – док. пед. наук, професорка кафедри освітології та іноваційної педагогіки, декан факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Зустріч пройшла у теплій родинній атмосфері, з відеономерами від здобувачів факультету та інтерактивними конкурсами та іграми. Раді були зустрітися, шановні випускники! Дякуємо Вам за теплі слова та спогади! Сподіваємося на наступну зустріч, яка традиційно відбудеться в останню п’ятницю березня, у стінах рідного університету!

За результатами проходження міжнародного дистанційного науково-педагогічного стажування «Управління науковими та освітніми проєктами: міжнародний досвід» (30 березня ‒ 30 травня 2023 року) кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська отримала сертифікат загальним обсягом 180 годин (6 кредитів ECTS). Організаторами заходу виступили Ca’ Foscari University of Venice (Венеціанський університет Ка Фоскарі, Італія), Georgian Aviation University (Авіаційний університет Грузії) і Міжнародна фундація науковців та освітян (IESF).

Стажування включало наступні складові (програма):

‒ управління освітніми проєктами в закладах вищої освіти;

‒ вступ до управління проєктами для науковців;

‒ поняття гранту: визначення, типологія та напрями реалізації;

‒ фандрайзинг як механізм міжнародної підтримки наукових проєктів в Україні;

‒ вступ до управління проєктами: зацікавлені сторони та оцінка ризиків;

‒ сучасні світові стандарти діагностики рівня професійної компетентності здобувачів вищої освіти;

‒ роль керівника проєкту в дослідженні;

‒ актуальні питання грантової діяльності закладів вищої освіти;

‒ особливості подання грантових заявок проєктів.

Отримані знання та досвід будуть корисними для грантово-проєктної діяльності та міжнародної академічної мобільності науково-педагогічних представників у сучасному науково-освітньому просторі закладів вищої освіти України.

30 березня 2023 року в онлайн режимі відбулося засідання Вченої ради факультету історії і права, на якому обговорювалися важливі питання. Про роботу викладачів факультету зі здобувачами вищої освіти на платформі МООDLЕ доповів координатор з дистанційного навчання доц. Поляков А.О. Заслухано звіт голови Ради студентів та молоді факультету історії і права Нічіпоренко Д. про діяльність студентської ради та її комітетів на факультеті. Заступник декана з навчальної роботи ст. викладач Циркуненко О.В. оголосила результати вибору дисциплін вільного вибору здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та звернула увагу на оформлення навчальної документації НПП факультету (журналів обліку роботи академічних груп, відомостей обліку успішності здобувачів вищої освіти, індивідуальних планів роботи викладача та її обліку тощо).

Координатор з виховної роботи доц. Чернікова І.В. надала інформацію щодо районного етапу міського конкурсу «Молода людина року» у 2023 році. По завершенню обговорення було рекомендовано деяких здобувачів та аспірантів факультету історії і права до участі в районному етапі міського конкурсу «Молода людина року» (Київський район) у номінаціях «Волонтерська діяльність», «Громадська діяльність» та «Студенти (курсанти) закладів вищої освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації».

Про роботу та подальші перспективи діяльності Клубу технічної історії «Шерман» у другому семестрі 2022/2023 н.р. доповів голова Тукан В.К. Окрему увагу на засіданні було приділено питанню випуску збірників фахових наукових видань «Історія та географія», Вісника ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Філософія». Насамкінець заслухано звіти керівника навчально-наукової археологічної лабораторії доц. Колоди В.В. та голови первинної профспілкової організації співробітників факультету історії і права ст. викл. Васильєвої М.В.

Вже стало доброю традицією проводити щосереди на факультеті Історії і права профорієнтаційні заходи. 29 березня 2023 р. на он-лайн зустріч із викладачами та студентами факультету були запрошені учні, батьки та вчителі Слобожанської ОТГ. Близько 30 гостей, що віртуально завітали на факультет, ознайомились з його історією, особливостями навчання, перспективами працевлаштування. З вітальним словом виступила декан, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Л.Д., яка повідомила про досягнення ХНПУ імені Г.С. Сковороди як провідного вишу в сфері підготовки фахівців. Присутні із зацікавленістю переглянули відеоматеріали про Університет та його наукові заходи.

Майбутні абітурієнти ознайомились із особливостями проведення НМТ в 2023 році: заступник відповідального секретаря приймальної комісії університету, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко А.В. надала вичерпну інформацію. Викладачі презентували спеціальності факультету: 014.03 Середня освіта (Історія) (доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко О.М.), 014.07 Середня освіта (Географія) (викладач кафедри соціально-економічних дисциплін і географії Коптєва Т.С.), 081 Право (доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського Гоц-Яковлєва О.В.).

Своїми враженнями від навчання та перспективами працевлаштування поділилися здобувачі вищої освіти: Вероніка Ющенко, Дар’я Нічіпоренко, Надія Гаврик та Владислав Бриленко.

Викладачі та студенти факультету були відкритими до спілкування і відповіли на питання учасників зустрічі щодо якості організації навчання в дистанційному режимі, проведення наукових заходів за участі здобувачів вищої освіти. Приємно, що випускники шкіл зацікавились навчанням на факультеті Історії і права, сподіваємось радо прийняти їх до нашої дружної Сковородинівської родини.

Наукова конференція

«НАУКОВО-ОСВІТЯНСЬКА ЕЛІТА ТА ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ»

29 березня 2023 р. на факультеті історії і права відбулася наукова конференція «НАУКОВО-ОСВІТЯНСЬКА ЕЛІТА ТА ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ», присвячена 95-й річниці з дня народження доктора історичних наук, професора Василя Яковича Білоцерківського. В.Я. Білоцерківський був фундатором кафедри історії України, одним із ініціаторів відновлення історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Під його керівництвом було захищено 15 дисертацій, закладено основи наукової школи, головними напрямами досліджень якої стала історія Слобідської України, зокрема історія освіти і культури краю, історіографія, джерелознавство. Василь Якович доклав багато зусиль до національно-патріотичного виховання молоді, проводив багатогранну громадську діяльність.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися: Бережна С.В. – док. філос. наук, професор, проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності ХНПУ імені Г.С. Сковороди, Зеленська Л.Д. – док. пед. наук, проф., проф. кафедри освітології та іноваційної педагогіки, декан факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

На пленарному засіданні прозвучали доповіді, присвячені В.Я. Білоцерківському:

1. «Наукова школа історії України імені В.Я. Білоцерківського», підготовлена ученицями професора Богдашиною О.М., док. іст. наук, проф., професором кафедри історії України, чинним керівником наукової школи та Мартиновою І.С., канд. іст. наук, доц., завідувачкою кафедри історії України.

2. «Внесок В.Я. Білоцерківського у національно-патріотичне виховання молоді Харківщини», підготовлена також ученицею професора Черніковою І.В., канд. іст. наук, доц., доцентом кафедри історії України, координатором з виховної роботи факультету історії та права.

На секційних засіданнях прозвучала низка доповідей, присвячених формуванню інтелектуального потенціалу нації та національної еліти в Україні, персоналіям науковців та освітян.

Більше фото за посиланням.

ІV Міжнародна науково-методична конференція

«СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

24 березня 2023 р. відбулася ІV Міжнародна науково-методична конференція «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ» (заочна форма проведення), організаторами якої виступили Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (факультет іноземної філології, кафедра східних мов; факультет історії і права, кафедра всесвітньої історії), Газіантепський університет (Туреччина), Хейлунцзянський університет (КНР), Університет Яманаші (Японія), Університет імені Дев’ятого вересня (м. Ізмір, Туреччина), Digital School «P2P Communication» (Дубай, ОАЕ).

Метою заходу стала активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, політологія, соціологія, економіка, культура, філософія), обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країн Сходу.

У цьому році конференція об’єднала близько 200 науковців з України, Туреччини, Китаю, Японії, Грузії, Азербайджану, Іраку. Серед них ‒ 9 викладачів факультету історії і права; 34 здобувачі, які навчаються за освітньою програмою «Історія в закладах освіти» за спеціальністю 014.03 Середня освіта (Історія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти; «Історія, правознавство і суспільствознавчі дисципліни» за спеціальністю 014.03 Середня освіта (Історія) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; освітньо-науковою програмою «Історія та археологія» за спеціальністю 032 Історія та археологія третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.

З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.

Сертифікати

Шановні здобувачі вищої освіти!

Навчально-методичний центр факультету історії і права «Skovoroda associations» запрошує всіх бажаючих взяти участь у методичному вебінарі-практикумі «Майстер-клас по заповненню сучасної шкільної електронної документації», який відбудеться в рамках циклу методичних вебінарів «Нові підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії».

Спікер вебінару-практикуму – учитель року, директор ХЗОШ № 124 Макєєв Сергій Петрович

Вітальне слово – декан факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Зеленська Людмила Дмитрівна

Модератор зустрічі – керівник навчально-методичного центру факультету історії і права «Skovoroda associations», кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Місостов Тотраз Юрійович

Час і дата проведення – 23.03.2023 р. о 14.30

Режим проведення – онлайн

Посилання на відеозустріч - https://meet.google.com/xwi-jkde-iur

22 березня 2023 року за ініціативи Начальника РОУ Холодногірського району м. Харкова Луценко Людмили Вікторівни при підтримці декана факультету Історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди Зеленської Людмили Дмитрівни було організовано зустріч випускників шкіл № 23, 57, 67, 69, 86, 87, 108, 126, 136, 152 з викладачами та студентами факультету. До заходу он-лайн приєдналось близько 50 гостей: учнів, їх батьків та вчителів шкіл.

Декан факультету Історії і права, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Л.Д. розповіла про історію, наукові та педагогічні досягнення нашого славетного університету та факультету. Гостям були продемонстровані відеоматеріали про факультети та наукові здобутки ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Особлива увага була приділена роботі Освітнього хабу університету, який надає безоплатні освітні послуги щодо підготовки до НМТ та пропонує семінари, практикуми, лекції, тренінги на актуальну просвітницьку тематику для вчителів та батьків.

Важливу для випускників інформацію про особливості проведення НМТ у 2023 р. надала заступник відповідального секретаря приймальної комісії університету, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко А.В. Викладачі факультету презентували спеціальності факультету: 014.03 Середня освіта (Історія) (доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко О.М.), 014.07 Середня освіта (Географія) (викладач кафедри соціально-економічних дисциплін та географії Коптєва Т.С.), 081 Право (доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського Гоц-Яковлєва О.В.).

Здобувачі вищої освіти Влад Бриленко, Вероніка Ющенко та Надія Гаврик розповіли присутнім про цікаве позанавчальне студентське життя на факультеті: можливість реалізувати себе в науковій, спортивній та культурній діяльності.

Учасники заходу мали можливість отримати відповіді на питання щодо організації вступної кампанії в 2023 році, особливостей навчання на спеціальностях факультету тощо. З учасниками заходу поділилися контактною інформацією про спеціальності факультету, яка розміщена на сайті університету та в соціальних мережах.

Маємо надію, що переконливість виступів учасників зустрічі дозволить майбутнім абітурієнтам зробити правильний вибір, стати професіоналами та забезпечити собі конкурентоспроможне майбутнє.

Дякуємо за співпрацю!

21 березня 2023 року у рамках Лекторію «Наука з перших уст» за організації Німецько-українського академічного товариства і Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри всесвітньої історії факультету історії і права Харківського національного університету імені Г.С. Сковороди, почесний краєзнавець України, Ольга Рябченко презентувала доповідь «ЗСУ та війська російської федерації в мемах українського цифрового простору: гумор, політичні ідеї та ідеологічні образи». На гостьовій лекції були присутні викладачі, здобувачі другого (магістерського) і третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти факультету історії і права.

У доповіді проаналізовано особливості формування і трансформації образів ЗСУ та російських військ у мемeтичних конструкціях від початку повномасштабної війни росії в Україні і до останнього часу та семантичні характеристики, що формують імідж воїнів ЗСУ та ворогів; прослідковується, яка інформація і яким чином перетворилася на меми; виділяються найбільш ефективні сюжети щодо швидкості їх поширення та уподобання аудиторією в інтернеті.

Нині пані Ольга є запрошеним науковцем історичного факультету і Коледжу Ісуса Кембриджського Університету (Велика Британія).

Щиро дякуємо Ользі Леонідівні за оригінальну, змістовну й цікаву лекцію. Сподіваємося, що цей пілотний проєкт отримає гідне продовження! Нових успіхів!

Більше фото за посиланням

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

«ПЕДАГОГІЧНІ ВІКЕНДИ»

З 18 березня по 15 квітня 2023 р. викладачами кафедри освітології та інноваційної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди було організовано курси підвищення кваліфікації для викладачів «Педагогічні вікенди». Мета підвищення кваліфікації – удосконалення фахових компетентностей науково-педагогічних працівників відповідно до професійного стандарту на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти».

Успішно опанували програму підвищення кваліфікації на тему «Основи дидактики вищої школи» і науково-педагогічні працівники факультету історії і права: канд. іст. наук, доцент кафедри всесвітньої історії Аліна Беззубенко, канд. іст. наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, канд. іст. наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко, канд. іст. наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов, канд. іст. наук, доцент, доцент кафедри історії України Інна Чернікова, канд. іст. наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Гончарова, канд. юрид. наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олександр Олійник, канд. іст. наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олена Солошенко, старший викладач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Маргарита Васильєва, канд. юрид. наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу Марія Корабель, канд. юрид. наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу Тетяна Павленко.

Дякуємо організаторам курсів підвищення кваліфікації для викладачів «Педагогічні вікенди»!

Сертифікати за посиланням.

Факультет Історії і права успішно продовжує профорієнтаційну роботу – он-лайн заходи із випускниками шкіл. 16 березня 2023 року відбулась зустріч із учнями шкіл Краснокутської селищної громади. Декан факультету Історії і права, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Л.Д. розповіла про основні етапи історії становлення та розвитку університету та факультету. Присутнім продемонстрували відеоматеріали, присвячені досягненням та перспективам розвитку вишу.

Інженер приймальної комісії університету Клочко В.А. ознайомила випускників шкіл із умовами проведення НМТ в 2023 році. Викладачі презентували спеціальності факультету: 014.03 Середня освіта (Історія) (доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко О.М.), 014.07 Середня освіта (Географія) (викладач кафедри соціально-економічних дисциплін і географії Коптєва Т.С.), 081 Право (доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського Гоц-Яковлєва О.В.). Кандидат економічних наук, доцент кафедри соціально-економічних дисциплін і географії Муромцева Ю.І. розповіла майбутнім абітурієнтам про перспективи працевлаштування випускників факультету Історії і права. Емоційними та змістовними були виступи здобувачів вищої освіти Вероніки Ющенко, Дар’ї Нічіпоренко, Анни Іванової про перспективність навчання на факультеті.

На зустрічі було більше 20 гостей. Випускники шкіл отримали вичерпну інформацію щодо можливостей стати здобувачами освіти за спеціальностями факультету Історії і права. Сподіваємося на поповнення нашої історико-географо-правової факультетської родини.

Дякуємо за співпрацю!

16 березня 2023 року відбулася профорієнтаційна зустріч факультету історії і права з учнями 10 класу КЗ "Есхарівський ліцей" Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Під час зустрічі учні дізналися про діяльність факультету, поспілкувалися зі здобувачами та пройшли інтерактивні конкурси "Моя майбутня професія".

Дякуємо здобувачам факультету історії і права Ходаковській Аліні, Явтушенко Анні за цікаву презентацію та конкурси, Бриленко Владиславу та Ющенко Вероніці за спілкування та корисні посилання для абітурієнтів.

«ОРІЄНТАЛІЗМ І ОКСИДЕНТАЛІЗМ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ»: ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО СЕМІНАРУ «СХОДОЗНАВЧІ СТУДІЇ»

15 березня об 11:20 на факультеті історії і права відбулося онлайн засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії «Сходознавчі студії» на тему: «Орієнталізм і оксиденталізм у сучасному науковому дискурсі» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни.

Модераторами засідання виступили здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня другого року навчання факультету історії і права Цицхвая Валерія (21 група) та Костянтинов Юрій (22 група).

До зустрічі доєдналися: кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Вороніна Марина Сергіївна та близько 40 здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1-4 років навчання.

У ході засідання вдалося з використанням яскравих презентаційних проєктів ґрунтовно дослідити декілька питань, які підготували доповідачі:

• «Дихотомія Схід ‒ Захід: історико-культурологічний та філософський аспект» (Костянтинов Юрій (22 група), Лужецька Марина (11 група);

• «Образи Сходу і Заходу в сучасній історіографії» (Цицхвая Валерія, Гусак Ольга (22 група);

• «Самурайство в середньовічній Японії і лицарство в середньовічній Європі: компаративний аналіз» (Короваєнко Поліна, Капля Тетяна (32 група). Доповідачки провели цікаве анкетування в Google формі «Оберіть свого героя: лицар чи самурай?», 67% респондентів висловилися на користь самурая.

Учасники семінару провели жваву дискусію про інтелектуальні конструкти «орієнталізм», «оксиденталізм», «Захід», «Схід» як стереотипні формули просторових уявлень, які несуть ціннісне та емоційне навантаження й створені для того, щоб віднайти й увиразнити свою ідентичність.

Едвард Саїд у праці «Орієнталізм» зазначав: «Схід ‒ місце найбільших, найбагатших і найстаріших колоній, джерело європейських мов і цивілізацій, їхній культурний суперник, один із найглибших образів Іншого. Схід допоміг Європі визначити за принципом контрасту свій власний образ, ідею, досвід». Чи доцільно все ж таки протиставляти Схід і Захід? Яке місце України між цими полюсами світової історії?

Дякуємо усім учасникам за цікаві запитання та змістовні доповнення. Чекаємо на нові зустрічі!

14 березня 2023 р. (вівторок) на факультеті історії і права, за участі кафедри освітології і інноваційної педагогіки, було організовано публічну лекцію доктора ґабілітованого, професора Марека Міколайчика (Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Республіка Польща) на тему «Етапи європейської інтеграції».

На початку заходу наш шановний гість охарактеризував «пренатальний період» євроінтеграції. А саме – різні ідеї і проєкти політичної консолідації континенту, які пропонувалися з давніх–давен і аж до завершення Другої світової війни. Важливий наголос при цьому було зроблено на концепції Сполучених Штатів Європи і причинах нереалізованості цього замислу. Після цього проф. Марек Міколайчик детально охарактеризував чинники, які посприяли активації євроінтеграційної ідеї після 1945 р. (побоювання поновлення конфліктів в Європі, в т.ч. відродження військово–політичного потенціалу Німеччини; посилення відчуття загрози з боку СРСР; підтримка з боку США; необхідність відбудови континенту після руйнацій воєнної доби тощо). Було наголошено на тому, що з самого початку існувало дві концепції інтеграції («наднаціональної Європи» і «Європи вітчизн»).

Чимало уваги проф. Марек Міколайчик приділив першим крокам на шляху євроінтеграції (Плану Шумана, утворенню Європейської спільноти вугілля і сталі, Римським договорам тощо) та причинам провалу ідеї Європейського оборонного співтовариства (початок 1950–х рр.). Важливою тематичною складовою лекції став аналіз візії обєднаної Європи Шарля де Голля і суперечливих підсумків євроінтеграційних процесів в 1970–х – середині 1980–х рр. Характеризуючи подальші кроки на шляху до об’єднаної Європи, проф. Марек Міколайчик звернув увагу на нові можливості і виклики, які спричинив крах радянських впливів в Центрально–Східній і Південно–Східній Європі, а згодом й розпад СРСР. Наприкінці лекції було детально розглянуто перебіг підготовки і ухвалення Маастріхтського та Лісабонського договорів, запроваджені ними нововведення та політичні наслідки.

Слід сказати, що запропонована тематика викликала великий інтерес в учасників заходу (науково–педагогічних працівників, аспірантів, студентів). В цьому пересвідчують численні питання і жвава дискусія, яка виникла по завершенні лекції. Активну участь в обговоренні різних аспектів історії і сучасного етапу євроінтеграції взяли доц. Марина Вороніна, доц. Сергій Сєряков, Віталій Чиж, Андрій Гнітій, Аліна Коваль і ін. Загалом захід пройшов в цікавій інтелектуальній атмосфері, яка заохочує до подальшого вивчення питань європейської інтеграції.

Online-зустріч з Асоціацією українців м. Оулу (Фінляндія)

14 березня 2023 р. у рамках святкування Дня пам'яток історії та культури доцентом кафедри історії України, завідувачем навчально-науковою археологічною лабораторією ХНПУ імені Г.С. Сковороди В.В. Колодою була проведена online-зустріч з Асоціацією українців м. Оулу (Фінляндія), на котрій були обговорені питання збереження археологічних пам’яток України під час російської агресії.

Викладачі кафедри історії України з 13 січня по 11 березня 2023 р. пройшли Міжнародні програми наукового стажування та підвищення кваліфікації на базі International Historical Biographical Institute (Дубаї, Осло, Стокгольм, Рим, Бургас, Нью-Йорк, Єрусалим та Пекін, дистанційно). У програмах взяли участь Нобелівські лауреати зі всього світу, які ділилися своїми досягненнями, досвідом та баченням майбутнього людства.

Д.і.н., проф., проф. Богдашина О.М. взяла участь у IX Міжнародній програмі наукового стажування «Нобелівські лауреати: вивчення досвіду та професійних досягнень для формування успішної особистості та трансформації оточуючого світу». Сертифікат

К.і.н., доц., доктор філософії (PhD) зі спеціальності історія України Чернікова І.В. взяла участь у X Міжнародній програмі підвищення кваліфікації керівників закладів освіти і науки, а також педагогічних та науково-педагогічних працівників «Разом із Нобелівськими Лауреатами: цінності, досвід, знання, компетентності і технології для формування успішної особистості та трансформації оточуючого світу» в межах Міжнародного освітнього гранту №EG/U/22-23/06/08. Сертифікат

Вивчення досвіду та професійних досягнень Нобелівських лауреатів дозволило систематизувати та отримати додаткові знання про них, а головне – посилити власну мотивацію наукової творчості.

Під час проходження міжнародних програм були розкриті глобальні проблеми розвитку сучасного світу, відповідального лідерства, стратегії і тактиці прийняття рішень, розвитку особистих якостей та ключових рис формування успішної особистості, гендерній рівності, важливості підтримки дітей з особливими проблемами, захисту екології та глобальній зміні клімату, новим технологіям та перспективам розвитку світу, поширенню демократії і правам людини, громадянським компетентностям, демократичним цінностям, боротьбі з бідністю і корупцією, вмінню відстоювати свою позицію, змінювати себе.

Оприлюднено колективну монографію «Development Trends in Social Science in the Era of Digitalization»

9 березня 2023 року оприлюднено колективну монографію «Development Trends in Social Science in the Era of Digitalization» («Тенденції розвитку суспільствознавства в епоху цифровізації»), автором одного із розділів якої «Курдський національний рух у контексті державотворчих процесів Іраку в ХХ ‒ на початку ХХІ ст.» стала кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна:

Yampolska L.M. The Kurdish National Movement in the Context of State-forming Processes in Iraq in the XXth ‒ at the Beginning of the XXIst Century. Development Trends in Social Science in the Era of Digitalization: Scientific monograph. Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 2023. Р. 336‒370. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-292-0-15

Організаторами підготовки наукової монографії виступили Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка та ISMA University of Applied Sciences (м. Рига, Латвія) за активної підтримки Центру українсько-європейського наукового співробітництва.

Монографія стала результатом праці колективу авторів, які представили підсумки своїх наукових досліджень у таких сферах, як всесвітня історія, антропологія, етнографія; методологія та методи соціологічних досліджень; основні напрямки розвитку суспільних наук в Україні та Європі; філософія та релігієзнавство: досвід країн ЄС та впровадження в практику України; сучасний погляд на соціальні інститути та процеси; актуальні питання міжнародних відносин і зовнішньої політики.

Електронну версію колективної монографії можна переглянути на офіційному сайті європейського видавництва «Izdevnieciba «Baltija Publishing» (м. Рига, Латвійська Республіка) за посиланням.

9 березня 2023 р. відбулося чергове онлайн-засідання робочої групи освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія у складі: Бережна Світлана Вікторівна – доктор філософських наук, кандидат історичних наук, професор, проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди; Богдашина Олена Миколаївна – доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України, гарант ОНП 032; Гончарова Ольга Сергіївна – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України; Мартинова Ірина Станіславівна – кандидат історичних наук, доцент, зав. кафедри історії України.

У своєму виступі О.М. Богдашина окреслила ті завдання, які стоять напередодні акредитації ОНП 032 Історія та археологія. Присутні обговорили останній варіант самозвіту. Були зачитані думки тих членів робочої групи, які не змогли приєднатися. Присутні підтримали зміни у формулюваннях деяких варіативних курсів для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. На засіданні детально обговорили стан підготовки та перспективи захисту дисертацій здобувачами 4 року навчання. С. В. Бережна звернула увагу присутніх на специфіку утворення та роботи спеціалізованих вчених рад для присудження ступеня доктора філософії в умовах військового стану.

Мартинова І.С., завідувачка кафедри історії України, активно співпрацює з Освітнім хабом ХНПУ імені Г.С. Сковороди за такими напрямками, як «Підготовка вчителів початкових класів до проходження сертифікації педагогічних працівників» та «Підготовка учнів до НМТ».

4 березня 2023 року І.С. Мартинова провела 2 заняття:

Консультація вчителів щодо підготовки до незалежного тестування учасників сертифікації з теми «Громадянська і історична освітня галузь».
Заняття з майбутніми абітурієнтами з теми «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття».

3 березня 2023 року в онлайн режимі відбулося засідання Вченої ради факультету історії і права.

Основну увагу було приділено обговоренню Наказу МОН України від 11.11.2022 № 1006 «Деякі питання розміщення державного (регіонального) замовлення, поєднання спеціальностей (предметних спеціальностей), спеціалізацій та присвоєння професійних кваліфікацій педагогічних працівників закладами фахової передвищої, вищої освіти».

Завідувачі кафедр факультету надали розгорнутий звіт про перебіг проведення відкритих лекцій науково-педагогічними працівниками факультету історії і права у другому семестрі 2022/2023 н.р.

Методисти Рибальченко Н.П. та Белевцова С.О. поінформували про результати навчання здобувачів вищої освіти заочної форми навчання факультету історії і права у першому семестрі 2022-2023 н.р.

Окрему увагу було приділено студентській науці. Голова СНТ факультету Красновський М. доповів про роботу Студентського наукового товариства факультету історії і права за звітний період, окреслив напрями розвитку.

Про стан та перспективи розширення міжнародної мобільності на факультеті історії і права поінформував координатор з наукової роботи доц. Сєряков С.О.

Насамкінець було затверджено склад галузевих конкурсних комісій першого етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів на факультеті.

1 березня – це не тільки початок весни. Це період оновлення, реалізації надій, віри та впевненості у розвиток природи та життя. Факультет Історії і права зустрів весну 2023 року із вірою у Перемогу і впевненістю щодо нових досягнень. Тому символічно, що саме 1 березня в межах організації профорієнтаційної роботи на факультеті, була проведена зустріч із представниками Донецької об’єднаної територіальної громади.

На зустрічі декан факультету Історії і права, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Л.Д. виступила із вітальним словом – ознайомила присутніх із основними віхами історії, досягненнями та здобутками університету. Було зазначено, що новоутворений факультет має потужним потенціал щодо підготовки фахівців в галузі історії, географії та права. Для ознайомлення із ХНПУ імені Г.С. Сковороди присутнім продемонстрували відеоматеріали, присвячені факультетам університету, з особливим інтересом було сприйнято відеоролик щодо проведення «ночі науки».

На початку зустрічі заступник відповідального секретаря приймальної комісії університету, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко А.В. детально розповіла про особливості проведення НМТ в цьому році. Викладачі факультету охарактеризували та змістовно презентували спеціальності факультету: 014.03. Середня освіта (Історія) (доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко О.М.), 014.07. Середня освіта (Географія) (викладач кафедри соціально-економічних дисциплін та географії Коптєва Т.С.), 081 Право (доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені проф. О.І. Процевського Гоц-Яковлєва О.В.). Здобувачі факультету (Владислав Бриленко, Вікторія Ющенко, Дар’я Нічіпоренко, Єлізавета Гужва) неупереджено поділилися враженнями від навчання та переконаннями про правильність обрання ними спеціальностей на найкращому факультеті університету.

До заходу приєдналися близько 100 гостей – вчителів, учнів шкіл та їх батьків. Зустріч пройшла в доброзичливій атмосфері. Всі учасники були відкритими до спілкування: знайшли відповіді на питання, що виникали в процесі отримання інформації. Приємно було почути слова вдячності від гостей заходу.

Сподіваємось, що щирі та цікаві виступи представників факультету, широкі можливості здобуття фахової освіти, перспективи реалізації своїх здібностей та інтересів у науковій діяльності, спортивному та культурному житті факультету, стануть мотивацією для абітурієнтів при виборі спеціальності для здобуття вищої освіти на факультеті Історії і права.

Дякуємо за співпрацю!

ГОСТЬОВА ОНЛАЙН-ЛЕКЦІЯ

«Війна у проєкціях і конструкціях історичного часу» члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу української історіографії Інституту історії України НАН України О. В. Яся

28 лютого 2023 р. відбулася відкрита гостьова онлайн-лекція «Війна у проєкціях і конструкціях історичного часу» члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу української історіографії Інституту історії України НАН України О. В. Яся для викладачів, аспірантів, магістрантів факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

З вітальним словом виступила доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки, декан факультету історії та права Л. Д. Зеленська.

У лекції О. В. Яся висвітлювалося представлення війни у найголовніших проєкціях і конструкціях історичного часу від доби античного історієписання до сьогодення. Відзначалося, що класична історіографія запропонувала багатоманітне осмислення війни як добірки повчальних прикладів для людського Ratio; культу героїзму та пантеону слави; розриву еволюційного плину чи поступового руху історії або, навпаки, пришвидшення його темпів у світлі факторного аналізу; кривавої ціни, котру вимушено сплачує суспільство за невпинний поступ і т. п. Наголошувалося, що у світлі некласичної історіографії війна подавалася як один із викликів, який спричиняє піднесення чи, навпаки, занепад цивілізації; кумулятивний поштовх, що окреслює ритміку історичного руху; травматичний досвід екзистенції людини; тотальна соціокультурна катастрофа, яка продукує ефект світоглядної кризи й масової травми для всього соціуму. Обстоювалася думка, що сучасну російсько-українську війну доречно представляти як Війну з Росією за Незалежність України. Акцентувалася увага на національних, антиколоніальних, постколоніальних і екзистенційних смислах й історичному значенні сьогочасної війни як висліду багатовікових змагань за Визволення та Незалежність України.

У підсумковій дискусії взяли участь: член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України О. А. Удод; модератор – доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди О. М. Богдашина; аспіранти: В. С. Чиж, В. В. Попович, О. М. Обченко.

24 лютого 2023 року відбулась відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко Олени Михайлівни для здобувачів 1 року навчання (група 51) другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) ОП «Історія в закладах освіти».

Лекція з навчальної дисципліни «Історичні епохи, соціум і мистецтво: взаємодія та взаємовпливи» проводилась на тему: «Мистецтво Північного Відродження».

Мета лекції передбачала охарактеризувати умови становлення, розвитку та основні надбання мистецтва періоду Північного Відродження.

У ході лекції були розглянуті наступні питання:

1. Північне Відродження: джерела становлення та особливості історичного періоду.

2. Північне Відродження та ідеологія Реформації.

3. Мистецька спадщина Північного Відродження.

На лекції були присутні 15 із 36 здобувачів, а також у відповідності до Положення про відкриті лекції ХНПУ імені Г.С. Сковороди представники адміністрації: помічник ректора зі стратегічного розвитку, методист вищої категорії відділу менеджменту і моніторингу діяльності університету Плахтєєва В.І., декан факультету історії і права, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Л.Д., голова науково-методичної комісії факультету історії і права, заступник декана факультету історії і права Циркуненко О.В.; науково-педагогічні працівники кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін: Олійник О.М. ‒ завідувач кафедри, канд. юрид. наук, доцент, Микитюк С.О. – канд. пед. наук, доцент, Васильєва М.В. ‒ ст. викладач, Гайдамака Л.М. ‒ співробітник; науково-педагогічні працівники кафедри всесвітньої історії: в.о. завідувачки кафедри, канд. іст. наук, доцент Ямпольська Л.М., канд. іст. наук, доцент Вороніна М.С., канд. іст. наук, доцент Трубчанінов М.А.

Після лекції відбулося її обговорення на спільному засіданні кафедр теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін і кафедри всесвітньої історії. Було зазначено, що тема та зміст лекції відповідають робочій програмі навчальної дисципліни, матеріал викладено змістовно, чітко, логічно, методично виважено, на високому рівні поєднані теоретичні та практичні складові заняття, наочність презентації влучно доповнює та збагачує матеріал теми. Лекція відбулась у доброзичливій атмосфері і отримала достатньо високу оцінку з боку адміністрації та викладачів кафедр.

ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА ЕТНІЧНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

3 лютого 2023 року відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка етнічної історії України, керівництво яким здійснює кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна. Серед учасників гуртка – здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерських) рівнів спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) факультету. На засіданні було розглянуто досить важливу як для світової історії, так й історії України тему – «Голокост в Украіні в роки Другої світової війни».

На засіданні були заслухані та обговорені наступні доповіді:

1. Расова теорія Третього Рейху (доповідач: Аліна Черкащина, 12 група).

2. «Вирішення» єврейського питання на території України в період окупації (доповідач: Максим Рідкокаша, 12 група).

3. Трагедія харківського єврейства 1941 – 1943 років (доповідач: Ангеліна Бабарика, 11 група).

4. Збереження пам’яті про жертв Голокосту в Україні (доповідач: Ілона Крисенко, 32 група).

5. Місця пам’яті жертв Голокосту на Харківщині (доповідач: Микита Красновський, 21 група).

28 лютого 2023 р. (вівторок) о 14.30 год. для викладачів, аспірантів, магістрантів факультету історії та права буде проведено

відкриту гостьову онлайн-лекцію на тему:

«Війна у проєкціях і конструкціях історичного часу».

Доповідач: Олексій Васильович Ясь, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України.

Модератор: Олена Миколаївна Богдашина, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України.

Вітальне слово: Людмила Дмитрівна Зеленська, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки, декан факультету історії та права.

У лекції висвітлюється представлення війни у найголовніших темпоральних конструкціях від доби античної історіографії до сучасності. Обстоюється думка, що війна посідала особливе місце у всіх проєкціях і конструкціях історичного часу, позаяк генерувала масштабні трансформації всіх воюючих суспільств. Відзначається, що у межах класичної та некласичної історіографії історики запропонували різноманітні концептуалізації для осмислення війни, котрі є важливими для осягнення сучасної російсько-української війни.

Посилання на відеоконференцію Zoom

Тема: Zoom meeting invitation - Zoom Meeting - Олексій Ясь - «Війна у проєкціях і конструкціях історичного часу»

28.02. 2023 14:30

https://us05web.zoom.us/j/87047307968?pwd=TVFZSlNBRWtDYWJIWkc3c1UrY2tLQT09

Ідентифікатор конференцїї: 870 4730 7968

Код доступу: DPsC60

МЕТОДИЧНИЙ ВЕБІНАР-ПРАКТИКУМ

«ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ І ПРАВОЗНАВСТВА»

16 лютого 2023 року (четвер) на базі Навчально-методичного центру факультету історії і права для здобувачів освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів був проведений методичний вебінар-практикум «Гейміфікація як засіб підвищення мотивації на уроках історії і правознавства». Цей захід є перший з циклу методичних вебінарів «Нові підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії».

Запрошений спікер методичного вебінару-практикуму – учитель вищої категорії КЗ Ліцей Мистецтв № 133 Євген Демурович Ашортія.

На початку методичного вебінару-практикуму з вітальним словом виступила декан факультету історії і права, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Людмила Дмитрівна Зеленська. Вона побажала учасникам заходу плідної співпраці, а здобувачам освіти – великих успіхів в опануванні методичних новинок у викладанні історії та правознавства.

Під час заходу здобувачі вищої освіти факультету історії і права отримали багато корисної інформації про сучасні інтерактивні технології проведення уроків з історії і правознавства, особисто взяли участь у навчальних іграх, а також могли спостерігати за процесом створення спеціальних навчальних ігр, автором яких є Є.Д. Ашортія.

Наприкінці виступив керівник навчально-методичного центру факультету історії і права «Skovoroda associations», кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Юрійович Місостов. Він висловив подяку за плідну співпрацю Є.Д. Ашортії, а також зазначив, що позитивний досвід, який здобувачі вищої освіти отримали під час методичного вебінару, стане їм у нагоді під час проходження всіх видів педагогічних практик, а також – в подальшій професійній діяльності.

16 лютого 2023 року відбулося засідання кафедри всесвітньої історії факультету історії і права (у дистанційній формі) під головуванням в.о. зав. кафедри доц. Лариси Ямпольської, на якому здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти зі спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Єрьоміна (науковий керівник – доц. Сергій Сєряков), Вадим Попович (науковий керівник – проф. Ольга Рябченко), Олександр Обченко (науковий керівник – доц. Микола Трубчанінов), Сергій Євтушенко (наукові керівники – доц. Аліна Беззубенко та доц. Андрій Поляков) звітували про виконання індивідуальних планів роботи за перше півріччя 2022-2023 навчального року. Запрошена на засідання кафедри гарантка освітньо-наукової програми «Історія та археологія» проф. Олена Богдашина зауважила, що попри всі труднощі воєнного часу аспіранти у повному обсязі виконують навчальне навантаження та належним чином здійснюють роботу над дисертацією – триває збір та обробка джерел і наукової літератури, написання відповідних розділів дисертацій, підготовка та публікація апробаційних матеріалів (у тому числі в закордонних фахових виданнях), основні положення дисертації доповідаються на міжнародних науково-практичних конференціях тощо.

Кафедра, беручи до уваги стан виконання індивідуальних планів, а також результати наукових досліджень, ухвалила рішення затвердити звіти аспірантів та атестувати їх за результатами роботи у звітний період.

16 лютого 2023 року В.В. Колода, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України прочитав відкриту лекцію на тему «Античні держави Північного Причорномор'я» для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня 1 року навчання факультету історії і права спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) (ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни»).

На лекції були присутні декан факультету історії і права д-р пед. наук, проф. Зеленська Л.Д., методист вищої категорії відділу менеджменту і моніторингу діяльності університету, канд. пед. наук, доц. Плахтєєва В.І., заст. декана факультету історії і права з навчальної роботи Циркуненко О.В., зав. каф. історії України, канд. іст. наук, доц. Мартинова І.С., д-р іст. наук, проф. Богдашина О.М., канд. іст. наук, доц. Гончарова О.С., канд. іст. наук, доц. Чернікова І.В.

Відкрита лекція була присвячена темі «Античні держави Північного Причорномор'я». Розглядалися питання соціально-політичного та економічного розвитку, на самостійне вивчення були винесені питання розвитку ремесла, торгівлі та культури. Широко використовувалися ілюстративні матеріали (презентація). Здобувачі проявляли активність, обговорюючи поточні питання викладача, висловлювали свої думки та припущення. Після лекції відбулося обговорення, присутні відзначили високий рівень теоретичної і методичної підготовки заняття, його інформативність, уміння викладача утримувати увагу здобувачів, авторський характер даної лекції.

15 лютого 2023 року відбулися збори трудового колективу факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. На зборах був присутній ректор, професор, член-кореспондент НАН України Юрій Бойчук, проректори Університету, голова первинної профспілкової організації Університету Світлана Білецька, завідувачі кафедр, науково-педагогічні працівники, співробітники та представники студентських органів самоврядування.

Колектив заслухав звіт про роботу в.о. декана факультету історії і права Людмили Зеленської за І семестр 2022/2023 навчального року, в якому були проаналізовані досягнення факультету за І навчальний семестр 2022/2023 н.р., окреслені перспективи розвитку факультету за всіма головними векторами діяльності.

На зборах шляхом електронного анонімного голосування відбулося погодження кандидата на посаду декана факультету історії і права.

Вітаємо проф. Людмилу Дмитрівну Зеленську з обранням на посаду декана факультету історії і права! Бажаємо плідної праці на благо Університету, відкриття нових горизонтів у діяльності факультету, натхнення та успіхів!

Більше фото за посиланням.

Шановні здобувачі вищої освіти!

Навчально-методичний центр факультету історії і права «Skovoroda associations» запрошує всіх бажаючих взяти участь у методичному вебінарі-практикумі «Гейміфікація як засіб підвищення мотивації на уроках історії і правознавства», який відбудеться в рамках циклу методичних вебінарів «Нові підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії».

Спікер вебінару-практикуму – учитель вищої категорії КЗ Ліцей Мистецтв № 133 Ашортія Євген Демурович

Вітальне слово – декан факультету історії і права ХНПУ імені Г.С.Сковороди, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Людмила Дмитрівна

Модератор зустрічі – керівник навчально-методичного центру факультету історії і права «Skovoroda associations», доц. Місостов Тотраз Юрійович

Час і дата проведення – 16.02.2023 р. о 14.00

Режим проведення – онлайн

Посилання на відеозустріч - https://meet.google.com/cqi-gwme-mpj

9 лютого 2023 р. в Українсько-польському видавництві «Liha-Pres» вийшли друком матеріали сходознавчих наукових проєктів, учасницею яких стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна.

Ямпольська Л.М. «Тайванське питання» в контексті формування іміджу унітарності КНР у сучасному світі. Китайська цивілізація: традиції та сучасність. Матеріали ХVІ міжнародної наукової конференції, 30 листопада 2022 р., м. Київ. Львів – Торунь: Liha-Pres, 2022. С. 159‒163. DOI https://doi.org/10.36059/978-966-397-284-8-39

Ямпольська Л.М. Іракський курдизм у ХХ – на початку ХХІ ст.: партикулярний та інтегральний виміри. VІ Конгрес сходознавців: збірник матеріалів, м. Київ, 3 грудня 2022 року. К.: Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського; Львів –Торунь: Liha-Pres, 2022. С. 48‒52. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-288-6-12

Організаторами XVI Міжнародної наукової конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» (м. Київ, 30 листопада 2022 р.) виступили Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського Національної академії наук України, Українська асоціація китаєзнавців, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Видавничий дім «Гельветика», Центр Українсько-європейського наукового співробітництва. Робота конференції проходила за секціями:

Китай в сучасному світі: міжнародно-політичний аспект;
Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура;
Сучасна модель соціально-економічного розвитку Китаю;
Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства та літературознавства.

VІ Конгрес сходознавців (м. Київ, 3 грудня 2022 р.) був організований Навчально-науковим інститутом філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського за підтримки Видавничого дому «Гельветика» та Центру Українсько-європейського наукового співробітництва. Робота Конгресу проходила за тематичними напрямками:

Культурно-історична спадщина країн Близького і Середнього Сходу;
Культурно-історична спадщина країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону;
Культурно-історична спадщина народів Великого степу;
Історико-культурна спадщина та сучасність Криму;
Ідейні та релігійні концепції Сходу;
Сучасні економічні, політичні та культурні процеси на теренах Близького, Середнього та Далекого Сходу;
Східні мотиви в європейському дискурсі;
Сходознавство у сучасному медіа просторі.

http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog

9 лютого (четвер) о 14.30

на платформі Google meet https://meet.google.com/uic-jiph-pjy

відбудуться Загальні збори СНТ

Порядок денний:

1. Про діяльність СНТ факультету історії і права в першому семестрі 2022/2023 н.р. (Голова СНТ – Микита Красновський)

2. Про головні напрями і пріоритети діяльності СНТ факультету історії і права в другому семестрі 2022/2023 н.р. (Члени СНТ, обмін думками)

3. Різне.

Запрошені особи:

1. Зеленська Людмила Дмитрівна – в.о. декана факультету історії і права, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки.

2. Башкір Ольга Іванівна – голова Ради молодих учених ХНПУ імені Г.С. Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки.

3. Сєряков Сергій Олегович – координатор з наукової роботи факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії.

4. Матей Юлія Федорівна – здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня, 1 року навчання факультету історії і права, голова СНТ ХНПУ імені Г.С. Сковороди.
Запрошуємо до участі усіх членів СНТ

1 лютого 2023 р. (середа) відбулося перше після канікул засідання старостату. В ньому взяли участь в.о. декана факультету історії і права доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Людмила Зеленська; заступник декана з навчальної роботи, старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського Олена Циркуненко; координатор з виховної роботи, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Інна Чернікова; координатор з наукової роботи, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сергій Сєряков; старости академічних груп.

Учасники зустрічі обговорили нагальні питання студентського життя факультету:

про результати складання академічних заборгованостей та організацію навчального процесу у другому семестрі 2022/2023 н.р.;
про головні напрями виховної роботи і підготовку до «Студентської весни»;
про участь студентів у наукових заходах факультету, діяльність Студентського наукового товариства;
підготовку Збірника наукових праць молодих вчених факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

IV Міжнародна науково-методична конференція

«СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (факультет іноземної філології, кафедра східних мов; факультет історії і права, кафедра всесвітньої історії), Газіантепський університет (Туреччина), Хейлунцзянський університет (КНР), Університет імені Дев’ятого вересня (м. Ізмір, Туреччина), Digital School «P2P Communication» (Дубай, ОАЕ) запрошують викладачів, науковців, аспірантів, які викладають, проводять наукові дослідження в галузі східної філології, історії, політики, економіки, культури країн Сходу; студентів, а також представників посольств і консульств, всіх зацікавлених осіб взяти участь у IV Міжнародній науково-методичній конференції «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ», яка відбудеться 24 березня 2023 р.

Форма проведення ‒ заочна.

Дедлайн подання матеріалів ‒ 15 березня 2023 р.

Мета конференції: активізація наукових досліджень з проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, економіка, політологія, соціологія, філософія, культура і методика викладання східних мов); обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країнах Сходу.

В рамках конференції передбачено роботу таких секцій:

1. Освіта, виховання у країнах Сходу;

2. Методика навчання сходознавчих дисциплін;

3. Філологія та перекладознавство;

4. Історія Сходу: проблеми теорії та практики;

5. Економіка, політика, соціум країн Сходу;

6. Культура та філософія країн Сходу.

Участь у конференції безкоштовна.

Деталі проведення заходу ‒ в інформаційному листі за посиланням

ЗУСТРІЧ ПРОЄКТНОЇ ГРУПИ ОП «ІСТОРІЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ»

(другий (магістерський) рівень)

18 січня 2023 року під головуванням гаранта освітньої програми «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариси Миколаївни Ямпольської відбулася чергова зустріч проєктної групи ОП. На зустрічі обговорювалися питання щодо підготовки до майбутньої акредитації та доопрацювання звіту про самооцінювання освітньої програми. До участі в засіданні запрошено було в.о. декана факультету історії і права, проф. Людмилу Дмитрівну Зеленську.

МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНЕ СТАЖУВАННЯ У ВРОЦЛАВЕКУ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)

10 січня 2023 року доктор філософії (PhD) зі спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Тетяна Сергіївна Коптєва отримала сертифікат № NSI-240402- KSW від 04.12.2022 р., що засвідчує про успішне міжнародне науково – педагогічне стажування у період із 24 жовтня по 04 грудня 2022 року в Куявському університеті у Вроцлавеку (Республіка Польща) на тему: «Особливості викладання природничих дисциплін та організація освітнього процесу в закладах вищої освіти Республіки Польща та України» зі спеціальності «Науки про Землю» обсягом 6 кредитів (180 годин). Під час міжнародного науково – педагогічного стажування Тетяна Сергіївна опублікувала науково-методичну доповідь на тему: «Вивчення антропогенного ландшафтознавства як невід’ємна складова географічної освіти України». Вітаємо Тетяну Сергіївну і бажаємо подальших успіхів у науково-педагогічній діяльності!

У період з 4 листопада по 31 грудня 2022 року викладачі кафедри всесвітньої історії доц. Беззубенко Аліна Володимирівна та доц. Ямпольська Лариса Миколаївна брали участь у VII Міжнародній програмі наукового стажування «Нобелівські лауреати: вивчення досвіду та професійних досягнень для формування успішної особистості та трансформації оточуючого світу» (Дубаї, Осло, Стокгольм, Рим, Бургас, Нью-Йорк, Єрусалим, Пекін) на базі International Historical Biographical Institute (дистанційно). Програма фінансується за рахунок міжнародного гранту в еквіваленті EUR 1 200 000, наданого International Historical Biographical Institute (Dubai ‒ New York ‒ Rome – Burgas ‒ Jerusalem ‒ Beijing) за фінансової підтримки ОАЕ, Італії, США, Ізраїлю та Китаю, а також залучення благодійних внесків.

Метою наукового стажування є підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки, набуття досвіду провадження науково-дослідної діяльності, забезпечення інформаційного обміну та розширення наукових контактів, а також вдосконалення та набуття необхідних загальних і професійних практичних компетентностей.

29 – 31 грудня 2022 р. відбулося вручення Міжнародного сертифікату про успішне проходження Міжнародної програми на 180 годин або 6 кредитів ECTS, в якому зазначено отримання Міжнародного освітнього гранту №IEG/W/22/09/12, а також присвоєння кваліфікації Міжнародного викладача і старшого дослідника, що підтверджує високий рівень отриманої кваліфікації і дозволяє, в тому числі, іноземцям, які мають диплом про вищу освіту, претендувати на роботу і займати посади в галузі освіти і науки та визнається в країнах Близького Сходу, Північної Африки, Китаї, Індії, Японії, США, Канаді, країнах ЄС, СНД та Латинської Америки тощо.

29 грудня 2022 р. під головуванням гаранта освітньої програми «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри всесвітньої історії Лариси Миколаївни Ямпольської відбулася зустріч проєктної групи з розробки ОП. Основну увагу приділено питанню оновлення освітньої програми для розміщення на сайті Центру ліцензування і якості освіти для публічного ознайомлення. Було внесено певні корективи, пов’язані зі змінами у складі проєктної групи, результатами щорічного анкетування здобувачів освіти факультету історії і права та прийняттям Верховною Радою України Закону «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», в якому зазначено вимоги до закладів освіти щодо формування громадянської компетентності. У результаті обговорення проєкту освітньої програми «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) узгоджений документ буде подано до Центру ліцензування і якості освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

28 грудня 2022 р. відбулося засідання проектної групи ОП 014.03 Середня освіта (Історія) рівня бакалавр, модератором якого була гарант д-р іст. наук, проф. кафедри історії України Ніколаєнко О.О. На порядку денному стояли питання оновлення ОП для розміщення на сайті Центру ліцензування і якості освіти для публічного ознайомлення.

Цифровізація освіти, умови воєнної ситуації в країні, структурні і кадрові зміни в університеті, що вплинули і на склад проектної групи є підставами для оновлення ОП. Вагомим чинником для оновлення ОП також є результати щорічного анкетування здобувачів, в яких вони зазначили пріоритети освітнього процесу.

Важливі корективи були внесені у проект ОП у зв’язку з утвердженням Верховною Радою Закону «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», де зазначені вимоги до закладів освіти з формування громадянської компетентності.

У результаті обговорення проекту ОП узгоджений документ буде подано до Центру ліцензування і якості освіти.

СКОВОРОДИНІВСЬКИЙ ОЛІМП

Більше фото і сертифікати

19 грудня 2022 року в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди проведено фінал загальноуніверситетського конкурсу «Людина року – 2022. Сковородинівський Олімп». У номінаціях були представлені і науково-педагогічні працівники факультету історії і права. Зокрема:

1. Переможець у номінації «Людина року» –доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри філософіїКултаєва Марія Дмитрівна.

2. Дипломант у номінації «Людина року» – доктор юридичних наук, професор, в.о. завідувача кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права професора імені О.І. ПроцевськогоКоваленко Олена Олександрівна.

3. Переможець у номінації «За відбудову Університету»– доктор педагогічних наук, професор, в.о. декана факультету історії і права Зеленська Людмила Дмитрівна.

4. Переможець у номінації «Громадський діяч» –кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Чернікова Інна Володимирівна.

5. Переможець у номінації «Волонтер» – кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського КошарновськаСвітлана Леонідівна.

6. Переможець у номінації «За внесок у сучасну Сковородіану» –доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри філософії Култаєва Марія Дмитрівна.

7. Переможець у номінації «Кращий наставник молоді» – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко Аліна Володимирівна.

8. Переможець у номінації «Ветеран праці» – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Колода Володимир Васильович.

9. Переможець у номінації «Кращий науковець» – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна.

10. Переможець у номінації «Кращий молодий науковець»– доктор філософії (PhD) зі спеціальності 103 Науки про землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Коптєва Тетяна Сергіївна.

11. Переможець конкурсу«Викладач очима студентів» –кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна.

12. Переможець у номінації «Краща кафедра з наукової роботи»– кафедра історії України факультету історії і права.

Крім цього, Грамотою Національної академії педагогічних наук України за вагомий особистий внесок у розвиток педагогічної науки і підготовку майбутніх учителів, високий професіоналізм та з нагоди 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди нагороджено доктора філософських наук, професора, завідувача кафедри філософії Култаєву Марію Дмитрівну.

Подяки Ради молодих учених Міністерства освіти і науки України за значний внесок у розвиток науки в Україні та з нагоди відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди отримали доктор філософії (PhD) зі спеціальності 103 Науки про землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Коптєва Тетяна Сергіївна і здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти першого року навчання Матей Юлія Федорівна.

Вітаємо переможців!!!

Більше фото за посиланням

Кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко Аліна Володимирівна взяла участь у навчальному тренінг-семінарі Training Workshop for Ukrainian Lecturers Integrated Urban Development Planning в рамках проєкту «Цифрова навчальна платформа – модулі реконструкції та інтегрованого розвитку міст». Тренінг-семінар організовано Технічним університетом Берліна та Бранденбурзьким технічним університетом Коттбус-Зенфтенберг. Фінансування – German Academic Exchange Service (DAAD e.V.) (Німецька служба академічних обмінів). Захід відбувся в Інституті міського та регіонального планування Технічного університету Берліна з 05 по 09 грудня 2022 року.

Семінар було зосереджено на інтегрованому плануванні міського розвитку з п'ятьма основними робочими пакетами:

Постконфліктне відновлення та планування.
Історичний міський ландшафт.
Нова архітектура в історичному контексті.
Стратегії реконструкції та адаптивного повторного використання в історичному контексті.
Житло та політика.

П'ять тем вивчалися та опрацьовувалися на основі візитів та міських прогулянок Берліном. Щодня у першій половині дня відбувалися лекції та семінари. Під час семінарів учасники розповідали про свій досвід у сфері міського розвитку в Україні, а друга половина дня була присвячена візитам по визначеним локаціям з командною роботою та заключним колоквіумом. Найважливішою метою тренінг-семінару було ознайомлення учасників з етапами планування та змістом інтегрованого планування розвитку міст.

Більше інформації за посиланням

ВЕБІНАР «Найтиповіші помилки в роботі вчителя географії та шляхи їх подолання»

05 грудня 2022 року навчально-методичним центром факультету історії і права «Skovoroda associations» Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди було проведено вебінар на тему «Найтиповіші помилки в роботі вчителя географії та шляхи їх подолання».

Вебінар розпочався з вітального слова доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри освітології та інноваційної педагогіки, в.о. декана факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Людмили Зеленської. Послідовність роботи і дотримання організаційних засад заходу забезпечив його модератор – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, керівник навчально-методичного центру факультету історії і права «Skovoroda associations» Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Тотраз Місостов.

Спікером вебінару виступила доктор філософії (PhD) зі спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії, членкиня науково-методичного центру «Skovoroda associations», членкиня РМУ ХНПУ імені Г.С. Сковороди, членкиня Вінницького відділу Українського географічного товариства Тетяна Коптєва.

Під час роботи вебінару були розглянуті і обговорені такі питання: 1. Причини виникнення помилок на уроці вчителя географії. 2. Дієві засоби та інструменти, що стануть пріоритетними при подоланні помилок. 3. Показники успішності вчителя географії та запобігання виникненню помилок.

Зареєструвалися за формою до участі у вебінарі 232 учасника з різних куточків України. Попри вкрай напружений і нелегкий час для України, 27 учасників змогли безпосередньо долучитися до конференції Google Meet.

По завершенні заходу його учасникам було запропоновано пройти тест. За умови його успішного складання вони отримають сертифікат (6 годин\0,2 кредити ЄКТС), що засвідчуватиме набуття таких компетентностей: здатність до використання набутих знань в практичних ситуаціях; здатність до проєктування власної діяльності під час навчання географії учнів середньої школи; здатність до навчання і самовдосконалення упродовж життя. Загалом на вебінарі панувала продуктивна, доброзичлива і плідна атмосфера.

Чекаємо на подальші успішні, цікаві й змістовні заходи навчально-методичного центру факультету історії і права «Skovoroda associations» Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

2 грудня 2022 року в рамках урочистих заходів з нагоди 300-ї річниці від дня народження Григорія Сковороди здобувачі вищої освіти нашого Університету мали змогу поспілкуватися із Президентом України Володимиром Зеленським в рамках телемосту, що був організований між Харківським національним педагогічним університетом ім. Г.С. Сковороди, Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та Національним університетом «Києво-Могилянська академія».

На заході були присутні ректор нашого університету Юрій Бойчук, а також очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. У спілкуванні з Президентом взяли участь також і здобувачі освіти, що навчаються на факультеті історії і права. Студенти та аспіранти протягом години мали змогу поставити Володимиру Зеленському різноманітні питання, які стосувалися філософських поглядів Григорія Сковороди, політики національної пам’яті в Україні тощо. Президент України відзначив, що постать видатного українського філософа та просвітителя є важливим символом, що спонукає українців до єднання, а також висловив свою вдячність університетській спільноті за стійкість у ці непрості часи.

25-26 листопада 2022 р. зав. кафедри всесвітньої історії, доктор історичних наук, професор Ольга Рябченко виступила з доповіддю «Russische truppen in Memes ukrainischer sozialer Netzwerke» на міжнародній науковій конференції «Digitale Bilderkämpfe: Workshop zur philosophischen und interdisziplinären Mem-Forschung», яка проходила на базі Інституту філософії Технічного університету в Дармштадті (Німеччина).

Інтернет-меми, що розуміються як повторювані та сильно інтертекстуальні мультимодальні зображення та текст, останнім часом не лише стали невід’ємною частиною соціальної мережі та молодіжної культури, а й все частіше використовуються в політичних і пропагандистських цілях та стають предметом наукового аналізу.

Семінар організовано та проведено в рамках міждисциплінарного дослідницького проєкту «Меми, ідеї, стратегії правоекстремістської інтернет-комунікації (MISRIK)» за підтримки Федерального міністерства освіти та досліджень. Розглядалися питання визначень і термінів, образи, інструменти та концептуальні системи для аналізу мемів на основі теорії знаків або філософії мови, політичні ідеї та битви за ідеологічні образи, а також підходи до правого «теоретизування» в цифровому просторі.

Більше світлин

30 листопада 2022 р. у стінах Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди розпочала роботу міжнародна науково-практична конференція «Філософія Григорія Сковороди і ми – українці». Володимир Колода археолог, кан. іст. наук, доцент кафедри історії України, керівник навчально-наукової археологічної лабораторії презентував гостям конференції колекцію артефактів, знайдених студентами-істориками під час проходження археологічної практики під керівництвом Володимира Васильовича. Виставку відвідали Голова Харківської Обласної Державної Адміністрації Олег Синєгубов, мер Харкова Ігор Терехов, ректор ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юрій Бойчук та інші високі гості.

;

30 листопада 2022 року на базі Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбулась конференція «Національна безпека України в освітній сфері: виклики, цінності, досвід», в якій взяли участь представниці нашого факультету: Ніколаєнко О.О., професор кафедри історії України та Ямпольська Л.М., доцент кафедри всесвітньої історії.

Конференція була присвячена актуальним питанням, що стоять перед викладачами суспільно-політичних дисциплін, а саме: формуванню ціннісних орієнтирів та утвердженню національно-патріотичної свідомості дітей та молоді в умовах НУШ; національно-патріотичному вихованню молоді в умовах гібридних воєн епохи глобалізації; моделям національно-патріотичного виховання здобувачів освіти в умовах російсько-української війни у краєзнавчому контексті; питанням національно-культурної ідентичності українців в умовах постколоніального суспільства. Особливою родзинкою конференції стало питання «Уроки» Григорія Сковороди в освітньому хронотопі постмодерної України.

Викладачі нашого факультету виступили з надзвичайно цікавими доповідями: Ніколаєнко О.О. «Перспективи досліджень пам’яті в становленні громадянської ідентичності», а Ямпольська Л.М. – «Історія через опції війни та миру: з досвіду позааудиторної роботи із здобувачами вищої історичної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди».

На конференції була можливість послухати доповіді не тільки науковців, але й вчителів-практиків, які втілюють в життя своєю щоденною працею провідні ідеї Концепції національно-патріотичного виховання, формуючи громадянську ідентичність у дітей та молоді.

Засідання студентського наукового гуртка «Вчитель географії від А до Я»

25 листопада 2022 року доктор філософії (PhD) зі спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Тетяна Сергіївна Коптєва провела друге засідання студентського наукового гуртка «Вчитель географії від А до Я» на тему «Вигляд, мова та методичне забезпечення вчителя географії».

У роботі гуртка були розглянуті такі питання: імідж сучасного вчителя географії та його види; зовнішній вигляд вчителя; мова - головний інструмент вчителя; методичне забезпечення вчителя географії. Учасники активно обговорювали дані питання, вирішували завдання та цілком поринули у тему обговорення. У результаті роботи гуртка кожен учасник віднайшов свій майбутній імідж, дізнався про важливість мови і необхідність методичного забезпечення вчителя географії. Чекаємо на наступні не менш цікаві засідання гуртка "Вчитель географії від А до Я"!

Гостьова лекція на тему «Рашизм – феномен епохи глобалізму»

д-ра іст. наук, член-кор. НАН України, завідувачки відділом історії України 20 – 30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України Лариси Дмитрівни Якубової

23 листопада 2022 р. на факультеті історії і права було проведено гостьову лекцію на тему «Рашизм – феномен епохи глобалізму». Студенти і викладачі мали можливість поспілкуватися з чільним фахівцем в цій тематиці – Ларисою Дмитрівною Якубовою, доктором історичних наук, член-кореспондентом НАН України, завідувачкою відділом історії України 20 – 30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України.

У лекції було розглянуто ґенезу та головні трактування терміну «рашизм», проведено його порівняльний аналіз з найвідомішими тоталітарними ідеологіями ХХ ст., досліджено деструктивний вплив «рашизму» на російське суспільство. Символічно, що наш захід був обірваний через сумну подію, безпосередньо пов’язану з феноменом «рашизму». Масований ракетний обстріл російською федерацією території України спричинив відключення світла та Інтернету, через що цікава наукова дискусія припинилася достроково.

Будемо чекати на нову лекцію Лариси Дмитрівни, під час якої можна буде продовжити обговорення різних аспектів рашизму.

Захист рефератів здобувачів ІІ, ІІІ і ІV курсів спеціальності 014 Середня освіта ( Географія).

05 листопада, 16 листопада і 21 листопада 2022 року доктор філософії (PhD) зі спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Тетяна Сергіївна Коптєва провела захист рефератів для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня II , ІІІ та ІV року навчання спеціальності 014 Середня освіта (Географія), денної форми навчання, 23, 33 і 43 груп, факультету історії і права з навчальних дисциплін «Фізична географія України», «Фізична географія материків та океанів», «Методика викладання географії». На захистах рефератів були заслухані різні теми здобувачів, над якими працювали протягом семестра, досить цікаві та вагомі результати і висновки були отримані. Презентації рефератів здобувачами супроводжувалася за допомогою програмного забезпечення Microsoft Office Power Point і Canva. Викладач Тетяна Сергіївна задавала питання по змісту реферату, якими методами користувалися здобувачі при дослідженні теми. Всі здобувачі отримали позитивні відгуки і рекомендації щодо подальшого дослідження теми. Бажаємо здобувачам подальших успіхів та наснаги в написанні наступних рефератів!

18 листопада 2022 р. (п’ятниця) відбулася XIV Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства, громадянської освіти та географії», приурочена до 300–річчя з дня народження Г.С. Сковороди. Поряд з нашим Університетом, співорганізаторами заходу стали КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», а також низка закордонних партнерів. Конференція розпочалася з привітальних промов, які виголосили ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Юрій Бойчук; ректор КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», кандидат педагогічних наук, доцент Любов Покроєва; представники від Поморської академії в Слупську (професор, доктор габілітований Роман Томашевскі, Заклад загальної педагогіки i методології наук, Інститут педагогіки) і Білостоцького університету (докторка габілітована Анна Юзефовіч, ад’юнкт Закладу теорії виховання і педагогічної антропології, кафедра історії і теорії виховання, Факультет наук про освіту).

На пленарному засіданні були заслухані п’ять доповідей, присвячених ключовим тематичним аспектам конференції. Наукові наробки презентували доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки, в.о. декана факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Людмила Зеленська; професор, доктор габілітований Роман Томашевскі (Заклад загальної педагогіки i методології наук, Інститут педагогіки, Академія Поморська в Слупську, Республіка Польща); Др Войчех Сєгєнь (ад’юнкт Закладу теорії виховання і педагогічної антропології, кафедра історії і теорії виховання, Факультет наук про освіту, Білостоцький університет, Республіка Польща); професор, доктор габілітований Роман Дрозд (Заклад східних студій, Інститут історії, Академія Поморська в Слупську, Республіка Польща); кандидат історичних наук, старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» Тетяна Китиченко і старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» Сергій Китиченко. Доповіді викликали жвавий інтерес в аудиторії, спричинили численні питання та жваве обговорення заявленої проблематики.

Під час конференції також плідно працювали три тематичні секції:

1. Навчання в умовах пандемії COVID-19 і повномасштабної збройної агресії РФ проти України: виклики, проблеми, шляхи подолання (співмодератори – Др Войчех Сєгєнь, ад’юнкт Закладу теорії виховання і педагогічної антропології, кафедра історії і теорії виховання, Факультет наук про освіту, Білостоцький університет, Республіка Польща; Сергій Сєряков, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, координатор з наукової роботи факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Україна);

2. Традиційні та інноваційні методи навчання: за і проти (співмодератори – професор, доктор габілітований Роман Дрозд, Заклад східних студій, Інститут історії, Академія Поморська в Слупську, Республіка Польща; Тотраз Місостов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, керівник навчально-методичного центру факультету історії і права «Skovoroda associations» Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Україна);

3. Роль історії та інших гуманітарних/суспільних дисциплін у формуванні громадянської свідомості і національно-патріотичному вихованні (співмодератори – професор, доктор габілітований Роман Томашевскі, Заклад загальної педагогіки i методології наук, Інститут педагогіки, Академія Поморська в Слупську, Республіка Польща); Микола Трубчанінов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Україна).

Наприкінці конференції відбулася тематична дискусія «Дистанційне навчання: сучасні виклики і нові можливості для української системи освіти» (співмодератори – Людмила Зеленська, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки, в.о. декана факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Україна; Тотраз Місостов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, керівник навчально-методичного центру факультету історії і права «Skovoroda associations» Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Україна; Тетяна Коптєва, доктор філософії (PhD) зі спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно–економічних дисциплін і географії, член навчально-методичного центру факультету історії і права «Skovoroda associations» Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Україна)

Загалом в роботі конференції взяли участь 59 доповідачів (в т.ч. 12 з них репрезентувало закордонні навчальні заклади). Важливою рисою цього заходу стало також присутність численних представників ЗЗСО, що зробило його дієвою платформою для обміну методичними наробками і педагогічним досвідом представників вищої і середньої школи. Конференція пройшла у приязній, цікавій і змістовній інтелектуальній атмосфері. Вона була насичена численними ідеями, цікавими паралелями та пропозиціями щодо подальшого вивчення різних аспектів заявленої тематики. Сподіваємося, що цей науковий захід надасть потужний поштовх подальшій плідній роботі в царині методики навчання історії, правознавства, громадянської освіти та географії.

З програмою заходу можна ознайомитись за посиланням

Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» «Ісламський світ у Середні віки: цивілізаційно-культурний вимір»

15 листопада 2022 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» «Ісламський світ у Середні віки: цивілізаційно-культурний вимір» (науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна. Були заслухані та обговорені доповіді, що супроводжувалися презентаціями:

1. «Цивілізаційно-культурний вимір ісламу. Інтерпретація джихаду» (Махмудов Даніел, 42 група);

2. «Османський гарем часів Сулеймана Кануні в кінематографі (на прикладі серіалу «Величне століття») (Павленко Ольга, 42 група);

3. «Ібн Сіна ‒ найвпливовіший полімат Золотої доби ісламу: біографія і філософські погляди» (Готовцева Світлана, 42 група).

Віртуальна аудиторія була представлена здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Історія) 4 року навчання.

Особлива подяка в.о. голови Студентського парламенту нашого університету Даніелу Махмудову та його заступнику, здобувачці факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти 4 року навчання Офелії Османовій за творчий підхід до теми, розуміння складних аспектів ісламу як світової релігії, філософії, способу життя і стилю мислення, а також готовність поділитися своїми знаннями та світобаченням з аудиторією.

Актуальність теми доповіді Ольги Павленко обумовлена полярністю історичних даних і оціночних суджень про повсякденне життя гаремів на Мусульманському Сході доби Середньовіччя. Суперечливі фактологічні дані активно використовуються в різних видах мистецтва, особливо кінематографі. Доповідачка звернула увагу на гарем в Османській імперії часів правління Сулеймана І Кануні (1520‒1566), одного з найбільш відомих правителів в історії держави. Цікаво й корисно було розібратися, чи всі факти, відображені в кінематографі (на прикладі серіалу «Величне століття» турецьких режисерів Дурула Тайлана, Ягмура Тайлана і Мерта Байкала (2011‒2014 рр.), є історично підтвердженими.

Щира подяка доповідачам і всім учасникам наукового семінару, які в ході палкої дискусії відчули себе суб’єктами діалогу різних народів і культур, які в просторово-часових межах Середньовіччя на Мусульманському Сході зберегли свою самобутність.

ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА «ВЧИТЕЛЬ ГЕОГРАФІЇ ВІД А ДО Я»

11 листопада 2022 року доктор філософії (PhD) зі спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Тетяна Сергіївна Коптєва провела перше засідання студентського наукового гуртка «Вчитель географії від А до Я» на тему «Пізнаємо самого себе. Пізнаємо географію».

Під час першого засідання відбулося урочисте відкриття студентського наукового гуртка. Учасники гуртка познайомилися один з одним, розповіли чому саме обрали професію вчителя географії. Також було обговорено наступні питання: загальні відомості про вчителя, якості вчителя, переваги та недоліки викладацької діяльності, шість найбільш ключових моментів успішного вчителя. На засіданні відбулося жваве обговорення, учасники обмінювалися досвідом та цікавими ідеями, загалом панувала дружня і творча атмосфера.

В результаті роботи гуртка учасники отримали великий багаж знань, Тетяна Сергіївна всіх учасників привітала зі вступом і побажала плідної та наполегливої командної праці!

Бажаємо успіхів та досягненні поставлених цілей студентському науковому гуртку «Вчитель географії від А до Я»!

«ГОЛОД ЯК ІНСТРУМЕНТ ТИСКУ НА СУСПІЛЬСТВО: МИНУЛЕ І СУЧАСНІСТЬ»

Більше фото за посиланням

11 листопада 2022 р. кафедра історії України ХНПУ імені Г.С. Сковороди (завідувачка – к.і.н, доц. І.С. Мартинова) провела наукову конференцію, присвячену 90-й річниці трагедії Голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні «Голод як інструмент тиску на суспільство: минуле і сучасність».

Відкрила конференцію проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, професор С.В. Бережна, яка привітала учасників від імені ректорату Харківського національного педагогічного університету, наголосивши на актуальності теми конференції і її значущості в історії й сучасності нашої країни.

На пленарному засіданні (модератор – координатор з наукової роботи факультету історії і права, к.і.н., доц. С.О. Сєряков) виступили з доповідями професорка кафедри всесвітньої історії Рябченко О.Л. з доповіддю «Людська гідність і голод: осмислення проблеми українськими письменниками 1920 – 1930-х рр.» та доцентка кафедри історії України Гончарова О.С. з доповіддю «Система колгоспного/радгоспного патронату безпритульних дітей у роки Голодомору 1932 – 1933 рр.».

В межах роботи конференції працювало дві робочих секції: 1. «Голодомор 1932 – 1933 рр. – трагедія, яку не можна забути» (модераторка – к.і.н., доц. Гончарова О.С.); 2. Голодомор 1932 – 1933 рр.: регіональний аспект» (модераторка – д.і.н., доц. Ніколаєнко О.О). У конференції взяли участь викладачі, студенти, аспіранти і школярі, які підготували доповіді, присвячені різноманітним аспектам Голодомору 1932 – 1933 рр.: методам впровадження, засобам пристосування й опору, регіональним аспектам втілення репресивних практик тоталітарного режиму, відображенню трагедії в особистих спогадах та в історичній пам’яті.

Важливість роботи конференції полягає не тільки у вшануванні пам’яті жертв Голодомору, але й у пошуках відповідей на питання, що турбують сучасну молодь з приводу тяглості традицій упокорення населення голодом, використання механізмів впливу влади на суспільство та його трансформації, визначення місця людини в координатах пристосування й опору насиллю.

«Об’єднана Європа: від мрії до реальності».

Засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку

10 листопада 2022 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії «Об’єднана Європа: від мрії до реальності», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку (модератори: кандидати історичних наук, доценти кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна та Беззубенко Аліна Володимирівна). У проведенні урочистого засідання взяв участь координатор з наукової роботи факультету, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сєряков Сергій Олегович.

У ролі доповідачів з мультимедійним супроводом виступили:

Москальова Анастасія (22 група), Грідчина Анна (21 група) «Жан Монне ‒ прагматик європейської ідеї»;
Костянтинов Юрій, Шмалько Денис (22 група) «Європейський вектор зовнішньої політики Великої Британії періоду прем’єрства М. Тетчер (1979-1990)»;
Дейнеко Юлія, Коноз Олена (41 група) «Україна в європейському освітньо-науковому просторі»;
Цицхвая Валерія, Гутченко Аліна (21 група) «Лісабонський договір і майбутнє об’єднаної Європи».

Європейський континент, становище якого після закінчення Другої світової війни В. Черчилль характеризував як «груду каміння, гробовище, землю чуми й ненависті», пройшов складний шлях від створення перших інтеграційних угруповань ‒ Європейського об’єднання вугілля і сталі, Європейського Економічного Співтовариства, Євроатому до Європейського Союзу, який наразі є впливовим інтеграційним об’єднанням 27 держав і потужним геополітичним гравцем у світі. Спікери підняли актуальні питання й запросили учасників семінару до дискусії. Яку роль у процесах європейської інтеграції відіграв прагматик європейської ідеї, французький дипломат і підприємець Жан Монне? Які виклики й ризики, пов’язані із захистом національного суверенітету держави в «європейському концерті націй» продемонструвала Велика Британія в часи прем’єрства М. Тетчер? Які здобутки й перспективи України в європейському освітньо-науковому просторі? Яке значення має Лісабонський договір у визначенні горизонтів ЄС та європейських цінностей?

Аудиторія була представлена здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 2, 3 та 4 років навчання факультетів історії і права, природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти, іноземної філології, факультету мистецтв, які вивчають вибіркову дисципліну загального циклу «Інтеграційні процеси в Європі», вибіркову дисципліну професійного циклу «Право ЄС та інтеграційні процеси в Європі» і ґрунтовно досліджують розвиток європейської ідеї, процеси глобалізації, регіональної інтеграції та місце в них України.

Було цікаво й корисно з історико-правового контексту дискусії вийти на сучасні рефлексії, пов’язані з російсько-українською війною, ілюзією європейської безпеки, подоланням компромісів і криз об’єднаної Європи.

Засідання СНГ з етнічної історії України, присвячене Міжнародному дню науки заради миру та розвитку

10 листопада 2022 р. відбулось чергове засідання студентського наукового гуртка з етнічної історії України, що працює на кафедрі історії України факультету історії і права, присвячене Міжнародному дню науки заради миру та розвитку, на тему: «Регіональні особливості національного складу населення України: історичні витоки та сучасний стан». Серед учасників гуртка – здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерських) рівнів спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) факультету.

Участь здобувачів вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) у науковому гуртку з етнічної історії України сприяє не лише поглибленню знань здобувачів вищої освіти з етнічної історії України, а й сприяє набуттю вміння організації власної науково-дослідницької роботи та засвоєнню принципів, методів, інструментарію її проведення; аргументовано, на основі фактичного матеріалу відстоювати власні погляди на проблеми етнічної історії України, толерантно ставитися до інших думок, брати участь у дискусіях.

На початку засідання науковий керівник гуртка, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Сергіївна Гончарова привітала гуртківців та зосередила увагу присутніх на важливості розгляду регіональних особливостей національного складу населення Україні в історичній ретроспективі.

На засіданні були заслухані та обговорені наступні доповіді:

1. Особливості історичного розвитку етнічного населення Слобожанщини (доповідач: Микита Красновський, 21 група).

2. Волинь: від давнини до сучасності (доповідач: Микита Берко, 11 група).

3. Вплив історії на формування етнічного складу населення Північного Причорномор'я (доповідач: Поліна Короваєнко, 32 група).

4. Етнодемографічні процеси на Закарпатті: історія та сучасність (доповідач: Анастасія Москальова, 22 група).

5. Процес формування етносу на Галичині (доповідач: Марина Лужецька, 11 група).

За результатами засідання гуртка доповідачам було рекомендовано підготувати тези за матеріалами їх наукових розвідок для участі в конференції з подальшою публікацією.

Гуртківці зацікавлено та активно обговорювали питання, які висвітлювалися на засіданні гуртка, а головне – здобули цінні знання з етнічної історії України!

Більше фото за посиланням

Осіння пора - невичерпне та різнобарвне джерело творчого натхнення. 02 листопада 2022 р. першокурсники факультету історії і права на "Дебюті першокурсника" продемонстрували свої таланти та креативність. Сучасна "Кайдашева родина", вокал, виконання пісні у супроводі гітари, вірші, танці, малюнки у прямому ефірі та чимало інших ідей вразили викладачів, кураторів, старшокурсників.

Дякуємо ведучим свята: Берко Нікіті та Лужецькій Марині.

Дякуємо випускнику факультету (2005-2010 р.н.), вчителю історії, Х-капітану команди КВК "Історичний музей" Денису Морозову за відвідання он-лайн концерту та спілкування!

ГУРIНА Алла Сергіївна, здобувачка вищої освіти другого магістерської рівня, першого року навчання факультету історії і права отримала грамоту за підтримку та допомогу Збройним Силам України і вагомий особистий внесок в забезпеченні обороноздатності країни під час військової агресії російської федерації та з нагоди Дня захисників та захисниць України.

ОСІННЯ ШКОЛА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ 3.0

01 листопада 2022 року доктор філософії (PhD) зі спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Тетяна Сергіївна Коптєва розпочала навчання в осінній школі молодого науковця 3.0, яка проходить в рамках реалізації проєкту British Council «Активні громадяни» та спільно з ГО «Міжнародна фундація розвитку». На першій зустрічі відбулося урочисте відкриття Школи, знайомство учасників та команди Ради молодих учених при МОН України. Було заслухано першу лекцію на тему: «Особистість молодого вченого у форматі: можливості та виклики» . Також учасники школи вирішували різні креативні вправи, обмінювалися досвідом і цікавими ідеями. Панувала дуже творча та дослідницька атмосфера. Бажаємо Тетяні Сергіївні успіхів в здобутті нових знань та ідей!

Бінарне заняття з дисципліни вільного вибору «Візуальні образи історії України: живопис, скульптура, фотографія та кінематографія»

1 листопада 2022 р. викладачі факультету історії і права – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Сергіївна Гончарова та доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Леонідівна Рябченко – провели бінарне заняття з дисципліни вільного вибору «Візуальні образи історії України: живопис, скульптура, фотографія та кінематографія» для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання на тему: «Інформаційний та дидактичний потенціал історичного живопису» на якому було розглянуто комплекс візуальних джерел у вигляді творів живопису та графіки. Ольга Гончарова, на конкретних прикладах, продемонструвала, що зображальні джерела є такими ж свідченнями та відбитками історичної реальності, як і писемні, усні, речові та ін. Розширити уявлення про такий вид візуальних джерел, як меми, допомогла професор Ольга Рябченко. У своєму виступі вона охарактеризувала мем як явище сучасної поп-культури та можливості використання його як візуальне історичне джерело, охарактеризувала тематичні блоки сучасних мемів та звернула увагу присутніх на найбільш поширені сюжети, які формують образи російської армії в цілому та окремих воїнів

Здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня (а це здебільшого здобувачі факультету історії і права, які обрали цю ДВВ) відзначили, що хоча бінарні заняття – це нова та нестандартна форма роботи, проте вона дає змогу всебічно розглянути значення творів мистецтва та графіки як засобу візуалізації історії, досягти цілісності знань. Отримані знання стануть корисними під час здійснення наукових досліджень та у майбутній професійній діяльності.

У процесі підготовки та проведення бінарного заняття викладачі Ольга Леонідівна та Ольга Сергіївна ефективно використовували інформаційно-комунікаційні та інтерактивні технології навчання, що дало можливість на високому рівні організувати освітній процес. Творчість двох педагогів сформувала у здобувачів вищої освіти креативну компетентність, вміння перенести знання з однієї галузі в іншу, що забезпечило формування цілісного сприйняття дійсності як передумови формування наукового світогляду.

Вітаємо з нагородою!

6 жовтня 2022 р. у центрі сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» відбулось нагородження лауреатів та переможців міського етапу конкурсу «Молода людина року - 2022», який щорічно проводиться Управлінням у справах сім’ї та молоді Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту.

Церемонію нагородження провів харківський міський голова Ігор Олександрович Терехов, який подякував молодим харків'янам за їхній внесок у розвиток міста.

«Щодня своїми досягненнями ви прославляєте Харків. Ви - майбутнє, але водночас - і сьогодення міста. Тому що саме завдяки вам проходить чимало процесів, і, дивлячись на вас, люди старшого покоління почуваються більш впевненими та захищеними. Також, як і ви, я вірю, що війна скоро закінчиться нашою перемогою, і ми всі разом відроджуватимемо Харків, робитимемо його ще більш красивим і комфортним», - підкреслив мер.

Ми вітаємо здобувачку вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання факультету історії і права, головиню Студентського наукового товариства ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юлію Федорівну Матей з перемогою у номінації «Студенти (курсанти) закладів вищої освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації»! Бажаємо натхнення, наснаги, наукових злетів, потужних звершень, оптимізму та Миру!

Найкраща студентка нашого міста навчається саме на факультеті історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди і факультет цим дуже пишається!

Всеукраїнський щорічний конкурс "Молодий вчений року"

25 жовтня 2022 року доктор філософії ((PhD) зі спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Тетяна Коптєва отримала сертифікат №1850 НОМІНАНТА щорічного конкурсу «МОЛОДИЙ ВЧЕНИЙ РОКУ», який щорічно організовується з ініціативи Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, за результатами діяльності у 2021 році у номінації «Науки про Землю». Вітаємо Тетяну Сергіївну і бажаємо подальших успіхів в науковій діяльності.

25 жовтня 2022 року, доктор філософії (PhD) з спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Коптєва Тетяна Сергіївна провела відкриту лекцію для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня II року навчання спеціальності 014 Середня освіта (Географія), денної форми навчання, 23 групи, факультету історії і права з навчальної дисципліною «Фізична географія України» на тему «Ґрунтовий, рослинний покрив і тваринний світ України». На відкритій лекції був присутній доцент, доцент кафедри суспільно - економічних дисциплін Лоцман Павло Ігорович.

Здобувачі на відкритій лекції ознайомилися з ґрунтовим покривом України з його типами рівнинної частини, Українських Карпат та Гірського Криму. Також було розглянуто рослинний та тваринний світ України, його різноманіття і поширення на території України. А також було акцентовано увагу на заходах щодо запобігання зникаючих тварин, які занесені до Червоної книги України. Здобувачі активно приймали участь в обговоренні лекції, яка супроводжувалася за допомогою програмного забезпечення Microsoft Office Power Point.

Більше фото за посиланням

24 жовтня 2022 р. (понеділок) на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбулася онлайн конференція за міжнародної участі з нагоди Дня ООН. Співорганізаторами заходу виступили Харківська міська рада, Міжнародна асоціація миротворців ООН «Солдати миру» AISP/SPIA і ГО «Об’єднання миротворців ООН, учасників міжнародних операцій та інвалідів війни». Конференція почалася з вітального слова ректора Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, члена-кореспондента НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Юрія Бойчука. До учасників заходу також звернулися з вітальними словами Генеральний секретар Міжнародної асоціації миротворців ООН «Солдати миру» AISP/SPIA, Індійське відділення, доктор, професор Дінеш Сабніс та голова правління ГО «Об’єднання миротворців ООН, учасників міжнародних операцій та інвалідів війни», координатор Міжнародних програм «Школа миру» та «Юні миротворці», Директор молодіжних програм AISP/SPIA Сергій Самойлов.

В роботі конференції взяли участь учні і студенти з України та Індії. Наш факультет репрезентували Поліна Короваєнко (32 група), Микита Кросновський (21 група) і Олександр Істомін (51 група), які виголосили англійською мовою доповіді, присвячені різним аспектам історії ООН та ролі України в діяльності цієї міжнародної організації. Під час підведення підсумків роботи конференції заключне слово від нашого Університету виголосила проректор з інноваційної, наукової та міжнародної діяльності, доктор філософських наук, професор Світлана Бережна. В організації конференції взяли активну участь також в.о. декана факультету історії і права, доктор педагогічних наук, професор Людмила Зеленська і координатор з наукової роботи факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент Сергій Сєряков. Модератором заходу виступила Анастасія Ільченко – здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземної філології (5 курс).

ОСВІТЯНСЬКА СПІЛЬНОТА ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДЯНИНА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ХАРТІЇ ВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ

Професор кафедри історії України Ольга Олександрівна Ніколаєнко з доповіддю «Ціннісні орієнтації у викладанні історії» взяла участь у роботі конференції «Освітянська спільнота як середовище формування українського громадянина в контексті Української Хартії вільної людини», що відбулась 20-21 жовтня 2022 р. в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти. Конференція була присвячена 10-річному ювілею укладання Української Хартії вільної людини – документу, що декларує права людини і українського громадянина.

У 2012 р. ініціативна група, до якої входили Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович та інші відомі громадські діячі уклали документ, який є, духовним орієнтиром для формування українського громадянина, здатного реагувати на сучасні виклики. Основним у хартії стали три тези: ми самі несемо відповідальність за себе і не можемо нікому її передати; мораль і духовні цінності потрібні сьогодні, і їх не можна відкладати на завтра; ми будуємо світ згідно з нашою уявою, а тому від її масштабу, глибини і творчого хисту залежить наше майбутнє.

Повний текст Хартії можна знайти на сайті

У конференції взяли участь представники педагогічної спільноти зі всіх куточків країни, які своєю діяльністю – науковою, педагогічною, впроваджують основні ідеали Хартії вільних людей. До складу організаційного комітету входив ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Юрій Дмитрович Бойчук.

Сьома щорічна конференція Німецько-української комісії істориків

«Війни в Україні у ХХ – ХХІ століттях: ЗМІ, експерти, дезінформація»

Доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна була учасницею Сьомої щорічної конференції Німецько-української комісії істориків «Війни в Україні у ХХ – ХХІ століттях: ЗМІ, експерти, дезінформація», що проходила у Регенсбурзі 19-21 жовтня 2022 р. Співорганізаторами заходу виступили Лейбніц-Інститут досліджень Східної та Південно-Східної Європи в Регенсбурзі (IOS) та Одеський національний університет імені І.І. Мечникова.

Під час конференції було розглянуто актуальні питання: особливості інформаційних та дезінформаційних кампаній (з потенціалом легітимації та делегітимації) щодо воєнних дій на території України, з урахуванням імперських, колоніальних та постколоніальних наративів; медійні репрезентації прихильників та противників воєнних дій, образу ворога під час вищезгаданих війн.

Серед учасників конференції були провідні науковці Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Канади, Ізраїлю, України. На пленарному засіданні спікери обговорили питання щодо того, що у ХХ і ХХІ століттях Україна неодноразово і по-особливому ставала жертвою імперіалістичних війн. Під час Першої світової війни до цього були, перш за все, залучені Австро-Угорщина, Німецька імперія і Росія (в 1917/1918 рр. і в 1919 р. також російські більшовики), під час Другої світової війни – гітлерівська Німеччина і Радянський Союз, в нинішній війні – Росія. Поза увагою спікерів не залишилися питання ролі засобів масової інформації, тобто преси, радіо, кіно і телебачення, а останнім часом й соціальних медіа (Інтернет) у процесі суспільного визнання, лояльності та підтримки у власній країні та за її межами військових дій. Науковий інтерес та емоційний відгук викликала доповідь німецького політолога Андреаса Умланда «Російський фашизм? Різні класифікації режиму Путіна до і після 24 лютого 2022 р.».

20 жовтня 2022 року було проведено вебінар з питань академічної доброчесності і оформлення кваліфікаційних праць для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету історії і права (спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія). Директорка Наукової бібліотеки ХНПУ імені Г.С. Сковороди Олена Коробкіна ознайомила студентів з принципами перевірки магістерських робіт на плагіат, дотриманням засад академічної доброчесності при використанні цитат та емпіричної інформації з наукової літератури, актуальними правилами оформлення довідкового апарату. Зустріч виявилася надзвичайно цікавою і корисною з точки зору подальшої роботи здобувачів над їх кваліфікаційними працями.

Відкриті лекції викладачів кафедри всесвітньої історії

20 жовтня, о 9:30-11:20 кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Місостов Тотраз Юрійович провів відкрите лекційне заняття для здобувачів факультету історії і права першого (бакалаврського) рівня вищої освіти першого року навчання 12 групи (спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія), ОП «Історія в закладах освіти») з навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності: міждисциплінарний вимір» на тему: «Мова як основа розвитку термінології».

На лекції було приділено увагу історичним аспектам розвитку мови, внутрішнім і зовнішнім факторам, які впливають на її еволюцію. Студенти ознайомилися з термінологією («державна мова», «соціум», «соціолема», «лінгвема», «білінгвізм»), статусом державних і регіональних мов у різних країнах світу. «Цікавинкою» заняття стали питання про походження імен і професійної термінології, пов’язаної із запозиченнями з інших мов у процесі історичного розвитку. Першокурсники відповідали на проблемні запитання, виявляли високу активність у дискусії про значення мови для розвитку народів і націй, а також у процесах державотворення.

20 жовтня, о 13:00-14:20 марафон відкритих лекційних занять викладачів кафедри продовжила кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна. Для здобувачів факультету історії і права першого (бакалаврського) рівня вищої освіти другого року навчання 21 групи (спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія), ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни») у межах інтегрованої навчальної дисципліни «Нова і новітня історія Європи, Америки, Азії та Африки (модуль 2 «Нова історія Азії та Африки») було проведене лекційне заняття на тему: «Арабський світ у новий час (XVII ‒ початок ХХ ст.)».

Здобувачі були ознайомлені з історіографією та джерельною базою теми, розміщеною на ПДО Moodle. Розглянуті питання про роль ваххабітського руху у створенні централізованої держави на Аравійському півострові в 70 – 80-х рр. XVIII ст., розвиток Єгипту за правління Мухаммеда Алі (1805 – 1849 рр.) та після його смерті, у другій половині ХІХ ‒ на початку ХХ ст. Викладач зробила акцент на особливостях ісламської цивілізації, її ролі у створенні багатоманітної моделі світу, європейських цінностях і явищі колоніалізму, ролі суб’єктивного фактору в історії. Здобувачі спробували розібратися, як османський діяч албанського походження Мухаммед Алі, проголошений пашею, хедивом Єгипетського еялету, зміг перетворити Єгипет у сильну й розвинуту державу Сходу? Чому змінилася ідеологія ваххабізму в процесі історичного розвитку: від об’єднавчих спроб відсталої й політично роздробленої Аравії до течії ісламського фундаменталізму?

21 жовтня, об 11:20-12:40 кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Вороніна Марина Сергіївна провела відкриту лекцію із здобувачами факультету історії і права другого (магістерського) рівня вищої освіти 1 року навчання заочної форми навчання 51 групи (спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія), ОП «Історія в закладах освіти») з навчальної дисципліни «Сучасні підходи в історіографії, джерелознавстві та методології історичних досліджень» на тему: «Візуальна історія та тілесність у сучасних культурно-антропологічних дослідженнях».

Здобувачі знайомилися з термінологією «візуальної історії», складовими поняттями терміну «тіло» («біль», «хвороба», «організм»). Марина Сергіївна зробила акцент на практиці розпізнавання художніх прийомів для конструювання історії, а також одночасному застосуванні студент(к)ами методів і підходів ґендерної історії, історії ментальності на прикладі художнього фільму Олексія Каплера «Право на жінку» (1929 р.) з головною сюжетною лінією ‒ формування «нової» радянської жінки.

Крім словесних, наочних методів, відеометоду в сполученні з новітніми інформаційними технологіями та комп’ютерними засобами навчання, викладачі кафедри застосовували інтерактивні методи, які дали можливість студентам залучатися до дискусії в межах окреслених тематик, висловлювати враження щодо ефективності проведених занять, можливостей використання матеріалу на засіданнях студентських наукових гуртків кафедри, отримати відповіді на актуальні питання.

На всіх відкритих лекціях були присутні викладачі кафедри всесвітньої історії. Були проведені обговорення занять, висловлені оцінки й побажання колег. Передаємо челлендж іншим кафедрам факультету історії і права!

Підсумкова конференція щодо проходження педагогічної практики в ЗЗ та ССО здобувачами ІІІ і IV курсів 014 Середня освіта (Історія) та 014 Середня освіта (Географія)

21 жовтня 2022 року, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов, доценти кафедри освітології та інноваційної педагогіки Вікторія Ялліна і Алла Балацинова, а також викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Тетяна Коптєва провели підсумкову конференцію для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня III і IV року навчання спеціальності 014 Середня освіта (Історія) та здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня III і IV року навчання спеціальності 014 Середня освіта (Географія). Підсумкові конференції були заплановані у різний час в роботі конференції панувала плідна та актуалізована атмосфера. В процесі конференції здобувачі III курсу звітували стосовно щодо проходження педагогічної практики в закладах загальної та спеціалізованої середньої освіти м. Харкова з 26 вересня по 01 жовтня 2022 року. Здобувачі IV курсу звітували стосовно щодо проходження педагогічної практики в закладах загальної та спеціалізованої середньої освіти м. Харкова з 05 вересня по 01 жовтня 2022 року. Більшість здобувачів демонстрували свої результати за допомогою супроводу презентації, методисти та керівники практики задавали питання доповідачам, доповідачі давали чіткі відповіді і ділилися враженнями, велика кількість позитивних відгуків надавали здобувачі щодо проходження педагогічної практики. Отже, за підсумками педагогічної практики здобувачі плідно, яскраво, пізнавально та креативно пройшли педагогічну практику у дистанційній формі в закладах загальної та спеціалізованої середньої освіти м. Харкова.

Всеукраїнська наукова конференція «СЬОМІ СУМСЬКІ НАУКОВІ ГЕОГРАФІЧНІ ЧИТАННЯ»

14-16 жовтня 2022 року доктор філософії з спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Тетяна Коптєва взяла участь у роботі Всеукраїнської наукової конференції «Сьомі сумські наукові географічні читання», яка проходила в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка. Була присутня на пленарному засіданні та підготувала доповідь на тему: «Історія формування двоярусності гірничопромислових ландшафтів Криворізької ландшафтно-технічної системи».

МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

«HISTORIANS FACING NEW CHALLENGES IN THE CONTEXT OF THE RUSSIAN WAR AGAINST UKRAINE»

13-14 жовтня 2022 р. завідувачка кафедри всесвітньої історії, д.і.н. проф. Ольга Рябченко взяла участь у роботі міжнародної наукової конференції «Historians Facing New Challenges in the Context of the Russian War Against Ukraine». Історики з Литви, Польщі, України й Німеччини обговорили питання протистояння російському агресору, у тому числі й виклики, які стоять зараз перед істориками та історичною наукою. Своїм баченням розвитку українських студій поділилися як керівники європейських навчальних та наукових закладів (директор інституту історії Литви Алвідас Нікжентайтіс, декан історичного факультету Вільнюського університету Лорета Скурвидайте, директор Центру історичних досліджень Польської АН у Берліні Ігор Конколевський, директор німецького інституту в Варшаві Мілош Резник та інші, так і українські історики, у тому числі ті, які прибули на цей науковий форум з фронту (доктори історичних наук Іван Патриляк та Борис Черкас). Наприкінці відбулася спільна дискусія з питань подальшої співпраці, підготовки Конгресу істориків регіону у Вільнюсі у 2023 році та визначені пріоритетні напрямки його роботи.

7-ий МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС «Сталий розвиток: захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування.

12-14 жовтня 2022 року доктор філософії з спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Тетяна Коптєва взяла участь у роботі 7-ого Мііжнародного конгресу «Сталий розвиток: захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування, який проходив в Національному університеті «Львівська політехніка». Була присутня на пленарному засіданні та підготувала доповідь на тему: «Рекультивація та фіторекультивація порушених земель Криворізької ландшафтно-технічної системи», яка включена до програми конференції.

Викладач отримала сертифікат за роботу в конгресі, доповідь розміщена в електронному збірнику на сайті конгреса.

ХVIII Всеукраїнська наукова on-line конференція здобувачів вищої освіти і молодих учених з міжнародною участю «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ»

06 жовтня 2022 року доктор філософії з спеціальності 103 Науки про Землю, викладач кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії Тетяна Коптєва взяла участь у роботі ХVIII Всеукраїнській науковій on-line конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених з міжнародною участю «Сучасні проблеми екології», яка проходила в Державному університеті «Житомирська політехніка». Була присутня на пленарному засіданні та підготувала доповідь на тему: «Ревіталізація та окультурення – основні напрями оптимізації порушених земель Криворізької ландшафтно-технічної системи». Незабаром вийде у світ збірник конференції та сертифікат.

Віртуальна екскурсія до Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди

Більше світлин за посиланням

15 жовтня на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулася віртуальна екскурсія до Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди.

Дякуємо директору музею, Наталії Іванівні Мицай та науковому співробітнику музею Галині Головко за теплу зустріч сковородинівців, спогади про надзвичайно сильне місце, повернення до якого надало нам всім сьогодні сил та бадьорості духу. Наприкінці екскурсії магістри кафедри історії України провели цікаву вікторину до 300-х річчя від Дня народження Григорія Сковороди, в якій перемогла здобувачка 2 року навчання 22 групи Ющенко Вероніка.

Дякуємо модератору віртуальної екскурсії – здобувачу 2 року навчання 22 групи Самойленко Олександру.

Віртуальна екскурсія перетворилася на теплу зустріч сковородинівців, які шанують «філософію серця» та пошук щастя для кожного з нас. Бо як писав видатний на світ філософ: «Запали вогонь, і світло вмить осяє твої очі; полюби, відчуй охоту до доброчесності, і твоє серце вмить освітить веселість. Сповни, зроби справою чесноти любов, і ти напоїш корінь свого серця молоком блаженства й зможеш чекати від цього благословенних плодів!» (Григорій Сковорода).

14 жовтня 2022 року доц. Олійник О.М., голова комісії із запобігання і протидії дискримінації та сексуальним домаганням, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін провів лекцію для здобувачів першого (бакалаврського) рівня 1 року навчання з таких питань:

Боротьба з дискримінацією в Україні та в університеті.
Поняття та недопустимість харасменту, булінгу, мобінгу в суспільстві та українській державі.
Боротьба з порушеннями прав людини під час війни та воєнного стану в Україні.

На лекції, крім здобувачів освіти, були присутні представники адміністрації, керівники структурних підрозділів, науково-педагогічні та педагогічні працівники університету.

ХХІ КОЗАЦЬКІ ЧИТАННЯ

Більше світлин за посиланням

На факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди 14 жовтня 2022 р. відбулися «ХХІ Козацькі читання». За доброю традицією нашого факультету, вже 21 рік поспіль у День українського козацтва відбувається наукова студентсько-учнівська конференція.

Сьогодні конференція об'єднала понад 60 здобувачів вищої освіти та учнів 8-11 класів Безлюдівського юридичного ліцею імені Героя Радянського Союзу І.Я. Підкопая, КЗ «Рунівщинський ліцей» Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області, КЗ «Краснопавлівський ліцей» Лозівської міської ради Харківської області, Харківського ліцею № 8, Харківської гімназії № 86, Харківських СШ І-ІІІ ступенів № 108, № 162, Харківських ЗОШ I-III ступенів № 37, № 138, КЗ «Школа мистецтв Харківської міської Ради».

Пленарне засідання відкрив доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Отаман ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди», генерал-осавул УК Бойчук Юрій Дмитрович. Всіх учасників конференції привітала в.о. декана факультету історії і права, доктор педагогічних наук, проф. Зеленська Людмила Дмитрівна.

У цьому році було представлено 5 тематичних секцій:

Секція 1. Григорій Сковорода – видатний лицар духовності, нащадок козацького роду (модератор: к.і.н. доц. каф. всесвітньої історії, координатор з виховної роботи факультету історії і права Сєряков С.О.);

Секція 2. Історія українського козацтва в особах (модератор: к.і.н., завідувачка кафедри історії України, доц. Мартинова І.С.);

Секція 3. Військова справа Запорозької Січі (модератор: к.і.н., доц. кафедри всесвітньої історії Місостов Т.Ю.);

Секція 4. Повсякденне життя та побут українського козацтва (модератор: к.і.н., доц. кафедри історії України, координатор з виховної роботи факультету історії і права Чернікова І.В.);

Секція 5. Актуальні проблеми української та всесвітньої історії (модератор: к.і.н., доц. кафедри всесвітньої історії Вороніна М.С.).

Конференція підтвердила, що сучасна молодь цікавиться історією, традиціями, культурою українського козацтва, небайдужа до історії рідної держави, пишається своїм козацьким корінням.

Дякуємо всім учасникам, науковим керівникам за участь! До нової зустрічі на «ХХІІ Козацьких читаннях»!

Програма конференції

13 жовтня 2022 р. напередодні Дня українського козацтва на факультеті історії і права відбувся урок «Козацька слава» (он-лайн) для учнів 8-9 класів Харківської ЗОШ 124. Усіх учасників привітали: в.о. декана факультету історії і права, доктор педагогічних наук, проф. Зеленська Л.Д. та директор Харківської ЗОШ 124 Макєєв С.П. Здобувачки 2 курсу факультету історії і права: Гусак Ольга, Ходаковська Аліна, Явтушенко Анна підготували сучасний інтерактивний урок з елементами історичної гри, опитувань за QR кодом та тематичними відеоматеріалами. Під час уроку учні дізналися про традиції, культуру, побут козаків на Січі та славну історію українського народу. Пройшли цікаву вікторину.

Дякуємо всім учасникам та майбутнім вчителькам історії за проведений урок!

ОКУПАЦІЯ ЯК ПОВСЯКДЕННИЙ ВИКЛИК: ОКУПОВАНІ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ПІД ЧАС МИНУЛИХ ТА ПОТОЧНОЇ ВІЙНИ

Широкомасштабна військова агресія, розв’язана росією проти України стала не тільки викликом для всієї країни та народу, але й спричинила хвилю наукових рефлексій. Вітчизняні історики разом з науковцями інших країн намагаються усвідомити своє місце, значення, переосмислити минуле, особливо історію ХХ ст. З цією метою Українська-німецька комісія істориків з травня проводить онлайн-семінари «Історики й війна: переосмислення майбутнього».

На семінари запрошуються провідні науковці, як вітчизняні, так і зарубіжні: Ларі Вольф, Тімоті Снайдер, Мартін Шульц Вессель, Наталія Ханенко-Фрізен та інші. З українських дослідників семінари організовані завдяки сприяння Ярослава Грицака, Гелінади Грінченко, Олександра Зайцева, Олександра Лисенка та інших. Тематика семінарів найрізноманітніша, але дотична до питання війни – окупації, документування свідчень, ознак рашизму й фашизму, порівняльного аналізу досліджень війн тощо.

Останній семінар «Окупація як повсякденний виклик: окуповані території України під час минулих та поточної війни» відбувся 6 жовтня 2022 року. На ньому були запрошені колеги з Університету В.Н. Каразіна – Гелінада Грінченко та Андрій Домановський.

З нашого факультету постійним відвідувачем семінарів є професор кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна.

Всю додаткову інформацію стосовно реєстрації на семінари, розклад заходів, тематику, запрошених доповідачів можна отримати на сайті Українсько-німецької комісії істориків

http://www.duhk.org/uk/zakhodi/inshi-zakhodi/istoriki-i-viina

Кафедра історії Україна щиро запрошує студентів долучитись до заходів, що відбуваються в Одеській національній науковій бібліотеці. З 16 вересня 2022 р. у форматі онлайн проводиться курс публічних лекцій «ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ ТА НАЦІЇ».

Лектор – доктор філософії Валентин Андрійович Долгочуб, спеціаліст з практик реконструкції та способів репрезентації традиційної культури в Україні на початку ХХІ ст. Для всіх студентів, які цікавляться українською етнографією, етнічною історією, практиками реконструкції народних промислів та ремесел буде цікаво відвідувати семінари, оскільки доповідач цікаво їх ілюструє, коментує і висловлює свою позицію.

Наступна лекція відбудеться 14 жовтня о 17.00 год.

Підключитися до конференції Zoom можна за посиланням:

https://us06web.zoom.us/j/84535964639?pwd=VnQ5T2xhUjRtR3ZlSXFETUtGcytUdz09

Ідентифікатор конференції: 845 3596 4639

Код доступу: 464885

Посилання на лекції можна знайти на сайті Одеської національної наукової бібліотеки:

http://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=3807

Вітаємо завідувачку кафедри всесвітньої історії, д-ра іст. наук, проф. ОЛЬГУ ЛЕОНІДІВНУ РЯБЧЕНКО з черговим науковим здобутком – виходом з друку колективної монографії!

На порталі Інституту історії України НАН України розміщено текст колективної монографії «Українське суспільство в 1960 – 1980-х рр. Історичні нариси». Книга розкриває соціокультурну історію України брежнєвського періоду, аналізуючи офіційні і «тіньові» практики, місто і село як життєвий простір, «радянських» людей та їхніх антиподів, канали комунікації з владою, радянського споживача, музейництво в добу «застою», релігійне життя населення та вплив людини на природу.

Запрошуємо до читання!

Продовжуємо святковий тиждень заходів до Дня юриста!

06 жовтня 2022 року відбувся круглий стіл «Виклики правничої професії в умовах воєнного стану», який об'єднав фахівців Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Львівського національного університету імені Івана Франка, Донецького національного університету імені Василя Стуса та інших наукових закладів і закладів освіти.

Події, що розпочались 24 лютого 2022 р., змінили буття кожного українця і зумовили виникнення нової реальності, в якій ми перебуваємо вже восьмий місяць поспіль. Ці події кинули виклики всім і кожному: як окремому громадянину, так і всім державним інституціям і звісно, насамперед, саме право мало стати тим інструментом, який мав би дати відповіді на питання: що робити? Як захистити життя українців? Яким чином залучити міжнародні та іноземні інституції до допомоги нашій країні? Як убезпечити та захистити права тих, хто вимушені були покинути свої домівки чи навпаки залишитись в Україні.

На восьмому місяці повномасштабного вторгнення цей процес реагування на виклики воєнного часу продовжується, адже для збереження економічної стабільності країни, забезпечення прав українців необхідна, насамперед, ефективна робота як по створенню нових актуальних правових норм, так і по їх застосуванню, і роль юридичної науки у цьому процесі є провідною.

Швидкість змін у законодавчих нормах та їх кількість збивають із пантелику як простих громадян, так і професіоналів-практиків і це зумовлює необхідність проводити різні заходи, де порушуються теми законодавчих новацій, які відбулися в Україні з початку воєнного часу, і змін, до яких варто бути уважним найближчим часом. Даний круглий стіл і став одним з таких заходів.

Із вітальним словом до учасників круглого столу звернулася в.о. декана факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди доктор педагогічних наук, професор Людмила Зеленська, яка наголосила на важливості проведення наукових заходів, що реагують на сучасні виклики в умовах воєнного стану. Володимир Жернаков, кандидат юридичних наук, професор, професор кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого акцентував увагу присутніх на сутності воєнного стану та його викликах для суспільного життя. Юрій Пономаренко, доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри кримінального права представив свою доповідь за темою «Реформування кримінального права України в умовах воєнного стану». Олена Рим, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри соціального права Львівського національного університету імені Івана Франка акцентувала увагу присутніх на викликах воєнного часу, які отримують освітяни, що формують молоде покоління юристів. Лілія Амелічева, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри цивільного права і процесу Донецького національного університету імені Василя Стуса розкрила питання професіоналізації студента-правника крізь призму юридичної клінічної освіти в умовах воєнного стану.

Наступні учасники представили своє бачення проблем правничої професії та їх розв'язання в умовах воєнного стану. Особливо слід відмітити участь у круглому столі молодого крила юридичної науки-здобувачів бакалаврського, магістерського, освітньо-наукового рівня вищої освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди та інших закладів вищої освіти.

Дякуємо всім учасникам круглого столу і очікуємо нових зустрічей на наукових майданчиках для подальших обговорень актуальних проблем сьогодення.

СЕМІНАР СТЕЙКХОЛДЕРІВ ТА ЧЛЕНІВ ПРОЕКТНОЇ ГРУПИ

ОНП ПРАВО

5 жовтня 2022 року відбувся спільний семінар стейкхолдерів та членів проєктної групи ОНП Право ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Було обговорено результати підготовки докторів філософії у галузі права за попередні роки, проаналізовано зміст ОНП 2022 р. та окреслено перспективи розвитку.

У семінарі взяли участь:

гарант ОНП Право д.ю.н , проф. Олена Коваленко;
член проєктної групи, здобувач 3 р.н. Ярослав Фатєєв;
стейкхолдери:
к.ю.н., суддя Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич;
д.ю.н., проф., завідувач кафедри трудового та господарського права ХНУВС Костянтин Мельник;
к.ю.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв'язків ХНУМ імені І.П. Котляревського Олександр Прийменко;
к.ю.н., доц., завідувач кафедри правового регулювання економіки Олег Лук'янчиков ХНЕУ імені Семена Кузнеця;
к.ю.н. голова ГО «Соціальний рух», провідний фахівець відділу комунікації Державного центру зайнятості Віталій Дудін;
здобувач 3 р.н. ОНП Право Олексій Цуварєв.

Учасники семінару визначили коло проблем щодо набуття здобувачами дослідницьких і педагогічних компетентностей, що постали у період режиму воєнного стану та визначили шляхи їх розв'язання.

Крокуємо до перемоги на освітньому фронті разом, докладаючи максимум зусиль!

МАСТЕРМАЙНД «НАБЛИЖЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЧЕРЕЗ ВИСОКІ СТАНДАРТИ В ЮРИДИЧНІЙ ОСВІТІ»

День працівників освіти (офіційно), або День учителя, – професійне свято працівників освіти України; відзначається щорічно в першу неділю жовтня. Усесвітній день учителів (англ. World Teachers' Day) відзначають 5 жовтня.

Напередодні цих пам'ятних дат на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди гарантами освітніх програм спеціальності 081 Право бакалаврського, магістерського та освітньо-наукового рівня – Тетяною Головань, Романом Шабановим та Оленою Коваленко було організовано та проведено мастермайнд «Наближення до Європейського Союзу через високі стандарти в юридичній освіті».

Даний захід об'єднав зусилля по вдосконаленню освітніх програм викладачів спеціальності 081 Право зі стейкхолдерами та дозволив визначити напрями взаємодії у підготовці нового покоління конкурентоспроможних юристів-професіоналів.

Особливо дякуємо нашим стейкхолдерам: Павло Богомазов, Максим Журавльов, Віталій Дудін, Олег Лукьянчиков за участь у заході і потужну підтримку!

Довгий шлях України до Європейського Союзу, що продовжується й досі, не зважаючи на численні перепони, свідчить про усвідомлені наміри українського народу розвивати свою державу як соціальну та правову. Підписання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони, як раз спрямоване на досягнення означеної мети, стало вагомим кроком у цьому напрямі.

Упродовж 31 року незалежності у нашій державі триває поступове реформування юридичних інститутів, спрямованих на гарантування, утвердження і захист прав людини. Успішна реалізація цих реформ та ефективне функціонування цих інститутів внаслідок цих реформ є можливим лише за умови роботи в них професіоналів, особистість яких сформована відповідно до європейських стандартів вищої юридичної освіти. А отже, без вдосконалення правничої освіти шляхом наближення української юридичної освіти до європейських стандартів у цій сфері даний процес є неможливим.

Модератором заходу виступила Головань Тетяна Георгіївна, к.ю.н., доц, в.о. завідувача кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу ХНПУ імені Г.С. Сковороди, гарант ОНП «Право» за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Із вітальним словом виступив Шабанов Р.І., д.ю.н., проф. професор кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського ХНПУ імені Г.С. Сковороди, гарант ОНП «Право» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди, який відмітив, що Україна визначила у якості свого майбутнього приєднання до Європейського союзу і сьогодні можна констатувати, що вона є пріоритетним партнером для Європейського Союзу. ЄС підтримує Україну в забезпеченні стабільного, процвітаючого й демократичного майбутнього для своїх громадян і непохитний у своїй підтримці незалежності, територіальної цілісності та суверенності. Інтеграція до ЄС – це комплексна процедура та сьогоднішня ціль, яку прагне досягнути Україна, що супроводжується здійсненням адаптації законодавства до системи права ЄС.

Коваленко О.О., д.ю.н., проф. в.о. завідувача кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського ХНПУ імені Г.С. Сковороди, гарант ОНП «Право» за третім (освітньо-науковим) рівнем вищої освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила із доповіддю «Перспективи виконання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом за освітнім напрямом» і відзначила, що шляхи наближення до Європейського Союзу через високі стандарти в юридичній освіті наразі не тільки окреслені у важливих програмних документах, але й активно реалізуються, адже як відомо 20 липня 2022 р. було прийнято в новій редакції державні стандарти вищої юридичної освіти зі спеціальності 081 Право для першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти і саме їх зміст акцентує увагу на цих компонентах, які мають бути впровадженими задля формування висококваліфікованого фахівця, здатного конкурувати не тільки на національному, але й на європейському ринку праці. Тому кожен ЗВО, який готує майбутніх правників має формувати якісні освітні програми, які ґрунтуються на державному стандарті вищої юридичної освіти, тим самим рухаючись у відповідності до проєвропейського вектору розвитку України з перспективою на її інтеграцію до Європейського Союзу.

Головань Т.Г., к.ю.н., доц, в.о. завідувача кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу ХНПУ імені Г.С. Сковороди, гарант ОНП «Право» за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила із доповіддю «Професійна інкультурація як складова формування майбутнього фахівця у галузі права».

Павло Богомазов, адвокат, керуючий адвокатського об’єднання «Богомазов та партнери», стейкхолдер ОП Право перший (бакалаврський) рівень вищої освіти виступив із доповіддю «Професійна мотивація як чинник підготовки фахівця в галузі права».

Максим Журавльов, адвокат, керуючий адвокатського об’єднання «Максим Журавльов і партнери», стейкхолдер ОП Право перший (бакалаврський) рівень вищої освіти виступив із доповіддю «Державні стандарти вищої юридичної освіти як важлива методологічна основа розвитку вищої юридичної освіти в Україні у напрямі євроінтеграції».

Віталій Дудін, к.ю.н., голова ГО «Соціальний рух», стейкхолдер ОНП «Право» за третім (освітньо-науковим) рівнем вищої освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступив із доповіддю «Правниче волонтерство» як чинник професійного зростання. Чому може навчити правозахист».

Олег Лукьянчиков, к.ю.н., доц., завідувач кафедри правового регулювання економіки, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, стейкхолдер ОНП «Право» за третім (освітньо-науковим) рівнем вищої освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступив із доповіддю «Проблеми юридичної освіти: погляд адвоката».

Олена Циркуненко, заст. декана факультету історії і права, викладач кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила із доповіддю «Особливості юридичної освіти в США та Канаді».

Задихайло О.О., к.ю.н., доцент державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила із доповіддю «Концепція ровитку юридичної освіти в Україні: проблеми та перспективи».

Плотнікова А.В., к.ю.н., доцент державно-правових дисциплін, кримінального права і процесу ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила із доповіддю «Практична освіта як універсальний інструмент формування сучасного правознавця».

Сприндис С.І., к.ю.н., доц., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступив із доповіддю «Проведення експерименту заради підвищення якості навчання».

Пономаренко О.М., к.ю.н., доц., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила із доповіддю «Цифрові технології у викладанні дисциплін приватно-правового циклу».

Кошарновська С.Л., к.ю.н., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила із доповіддю «До верховенства права через реалізацію європейських стандартів юридичної освіти».

Ждан М.Д., к.ю.н., доц., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступив із доповіддю «Щодо об’єктивних та суб’єктивних компонентів структури європейського освітнього простору».

Гоц-Яковлєва О.В., к.ю.н., доц., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила із доповіддю «Якість – запорука гармонізації національної юридичної освіти з європейською».

Саєнко Ю.О., к.ю.н., доц., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила із доповіддю «Окремі аспекти практичної підготовки студента-правознавця».

Мєшкова К.О., викладач кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила із доповіддю «Окремі питання запровадження досвіду європейських вишів в системі підготовки юристів в Україні».

Євдокименко В.В., здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, спеціальність 015 виступив із доповіддю «Напрями європеїзації юридичної освіти».

Найкращим показником ефективності та результативності заходу є те, що після тривалого його проведенння – а це було 4 години поспіль – його учасники не загубили посмішки на своїх обличчях і після слів «До нових зустрічей» ще довго не полишали віртуальне середовище спілкування. А отже це означає, що мету заходу було досягнуто, колектив науково-педагогічних працівників, що забезпечують освітній процес на освітніх програмах спеціальності 081 Право є потужним, стейкхолдери наших програм є дуже зацікавленими у наших випускниках і звісно, що далі буде ще багато цікавих спільних і корисних заходів.

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНО-ОСВІТНІЙ ПРОЄКТУ «BACK TO MY ALMA MATER»

Третя зустріч у межах профорієнтаційно-освітнього проєкту «Back to my alma mater» відбулась 5 жовтня 2022 року!

На заході були присутні здобувачі, аспіранти ХНПУ імені Г.С. Сковороди, а також учні Криворізького ліцею «Джерело», Зеленогайського ліцею Свята та будні Зеленогайського ліцею.

Нашою гостею стала наша випускниця – кандидат юридичних наук, перша голова Вищого антикорупційного суду України Олена Віталіївна Танасевич.

Раді були зустрітися, хоча б і в онлайн-режимі, із провідним фахівцем-практиком, який зараз має безпосередню справу з питаннями відшкодування шкоди, спричиненої збройною агресією росії проти України. Пані Олена акцентувала увагу на тому, що, вочевидь нинішня система забезпечення міжнародної безпеки потребує актуалізації, а відтак світова спільнота розпочала розроблення та напрацювання нових мирних заходів та механізмів для зупинення збройної агресії. Такими політико-економічними заходами є санкції у виді стягнення активів у дохід держави.

Судовий розгляд цієї категорії справ відбувається у порядку адміністративного судочинства та регулюється Кодексом адміністративного судочинства України. Зазначені справи підсудні Вищому антикорупційному суду. Особливості таких проваджень унормовані в статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Особливості розгляду позовів про стягнення активів у дохід держави:

● із таким позовом може звертатись лише Мін’юст;

● передбачені вкрай стислі строки судового розгляду;

● не допускається зупинення провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України;

● справа вирішується колегією у складі трьох суддів;

● неприбуття відповідача не перешкоджає розгляду позову;

● апеляційний перегляд рішення по суті такого позову здійснює АП ВАКС, рішення якої є остаточним.

Тема вебінару викликала неабиякий інтерес у присутніх і наша гостя отримала запитання, на які змістовно відповіла.

Дякуємо Олені Віталіївні за цю зустріч і плануємо вже нові майданчики для співпраці!

Онлайн клуб «КліоCinema»

Онлайн клуб факультету історії і права «КліоCinema» розпочав першу зустріч. 3 жовтня 20022 р. відбувся он-лайн перегляд документального фільму «Вчителі України». У дружньому колі однодумців (понад 30 глядачів) здобувачі факультету ознайомилися з історіями дев’яти вчителів України. Після перегляду фільму всі висловили свої враження та емоції, наближаючись до омріяної професії.

ХХIІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ОСВІТА І ДОЛЯ НАЦІЇ»

30 вересня 2022 року відбулася ХХIІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ОСВІТА І ДОЛЯ НАЦІЇ» під тематичною рубрикою «Освіта та екзистенційні виклики сучасності: війна та нові різновиди пандемії». Відкрила пленарне засідання доктор філософських наук, член-кор. НАПН України, завідувачка кафедри філософії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Марія Дмитрівна Култаєва.

Більше світлин за посиланням

На пленарному засіданні виступили провідні науковці з різних міст України, Польщі, Німеччини – почесний доктор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди проф. Кристофер Асмут з доповіддю «Філософія миру і філософія війни»; професор кафедри філософії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Калиновський з доповіддю «Інфодемія як соціокультурний феномен епохи постправди»; член-кор. НАПН України, доктор філософських наук, професор, зав. кафедри філософії ХНПУ ім. Г.С. Сковороди М.Д. Култаєва з доповіддю «Філософія свободи і культура миру: перспективи самоствердження української нації», Н.Л. Морська, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та суспільних наук Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, докторантка Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди з темою «Цінність освіти під час війни: імператив гуманітарної сутності», Н.П. Дічек, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу історії та філософії освіти Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор з темою «Студентська молодь України у діалозі з Григорієм Сковородою», Л.Т. Швидун, старший викладач кафедри дошкільної і початкової освіти Дніпровської академії неперервної освіти з темою «Освітня мобільність в екстремальних ситуаціях війни та пандемії» та інші науковці.

Марія Дмитрівна Култаєва зачитала учасникам конференції лист-привітання від голови Польського товариства педагогіки філософічної імені Броніслава Ф. Трентовського професора Славомира Штобрина.

Учасники конференції обговорили сучасні проблеми освіти на секційних засіданнях. Аспіранти спеціальності 033 Філософія взяли участь у роботі круглого столу молодих науковців, а саме аспірантка 2 року навчання Марія Лугова виступила з доповіддю «Діти Рейху: особливості педагогічної думки нацистської Німеччини», Тетяна Іващенко, аспірантка 2 року навчання – з презентацією «Філософсько-антропологічне обґрунтування невербального аспекту спілкування як інструменту позитивної рефлексії у просторі дистанційного навчання».

Заключне слово до учасників конференції виголосила професор кафедри філософії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Наталія Василівна Радіонова з побажаннями подальшої плідної співпраці із науковцями України та Європи, надії, миру!

Завідувачка кафедри всесвітньої історії, д.і.н. проф. Ольга Рябченко 23 вересня 2022 р. взяла участь у роботі Спеціалізованої вченої ради Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, створеної для проведення разового захисту дисертації Яблонської Діани Русланівни «Кам’янець-Подільський інститут народної освіти в системі педагогічних вишів УСРР: історичний аспект (1921 – 1930 рр.)» на здобуття ступеня доктора філософії в галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 Історія та археологія.

Завідувачка кафедри всесвітньої історії, д.і.н. проф. Ольга Рябченко 17 вересня 2022 року взяла участь у презентації музично-документального проєкту «Human Commodity» компанії Марка Сінана та Центру документації примусової праці в Берліні. Примусова праця була центральною частиною нацистської диктатури. Між 1938 і 1945 роками близько 13 мільйонів людей були змушені працювати в Німецькому Рейху, включаючи в’язнів концтаборів, військовополонених і цивільних осіб з окупованих територій. Тільки в Берліні близько 500 тис. людей працювали у різних сферах, від промисловості до церкви та приватних домогосподарств.

Для вшанування пам’яті цих жертв нацизму і ознайомлення з життєвими історіями примусових робітників під час реалізації проєкту було створено спеціальний інтерактивний додаток «Human Commodity – Ware Mensch». Коли його відкрити, з’являється 99 жовтих позначок, розміщених на карті Берліна – це оприлюднення історії 99 колишніх примусових робітників і 99 місць, де вони жили або працювали. Якщо натиснути на одну з позначок, з’явиться фотографія та заграє музика, в кожному місці можна прочитати та прослухати листи чи щоденникові записи відповідної особи, а також офіційні документи. Композитор Марк Сінан, який придумав додаток, також склав мелодії для спогадів.

Проф. Ольга Рябченко під час свого виступу презентувала один із об’єктів цього додатку, що пов’язаний із історією її батька Леоніда Рябченка, якому в часи нацизму довелося працювати на примусових роботах на заводах Сіменса в Шпандау. Крім того, саунд-художниця Каффе Меттьюз спеціально для проєкту розробила велосипедні тури зі своїми «Sonic Bikes». Це велосипеди, які відтворюють музику через бокси, прикріплені до керма і запрошують на велотури місцями примусової праці.

Переглянути запис можна за посиланням:

https://youtube.com/watch?v=0sKktrYUApA&feature=share

Круглий стіл «Мир, безпека, освіта»

15 липня 2022 року відбувся круглий стіл за темою «Мир, безпека, освіта», присвячений Дню українських миротворців та 30-й річниці участі України в миротворчих місіях ООН.

Організаторами круглого столу, за активної підтримки Департаменту освіти, Департаменту міжнародного співробітництва, Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської міської ради є:

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди;
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна;
Міжнародна асоціація миротворців ООН «Солдати миру» AISP/SPIA;
Лоран Аттар - Байру – президент Міжнародної асоціації миротворців ООН «Солдати миру»; AISP/SPIA;
Альберт Тибор – віце - Президент Міжнародної асоціації миротворців ООН «Солдати миру» AISP/SPIA в Західній Європі;
Ханс Ціммерманн – Голова Віденського відділення Національної асоціації миротворців Австрії;
Карл Чернох – Голова національної чеської ветеранської організації «Чеський легіонер», Голова Національного відділення Міжнародної асоціації миротворців ООН «Солдати миру» AISP/SPIA, Чеське відділення;
Дінеш Сабніс – професор, доктор, Генеральний секретар Міжнародної асоціації миротворців ООН «Солдати миру» AISP/SPIA, Індійське відділення;
Ерік Доккен – представник міжнародної програми «Подорож заради миру», Норвегія;
ГО «Об’єднання миротворців ООН, учасників міжнародних операцій та інвалідів війни»;
ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди».

Учасниками круглого столу є міжнародні спостерігачі: Джеррод Крокетт – Віце-президент/Голова відділу міжнародної безпеки United Forces International Organization; Борис Ящук – консультант з гуманітарної безпеки та пошуку інформації Міжнародного медичного корпусу в Україні, групи реагування на надзвичайні ситуації; Віллі Ван Весберхе – політолог, Бельгія; Володимир Васильович Гончар – учасник миротворчих місій ООН, Україна; Ігор Миколайович Товма – учасник миротворчих місій ООН, Україна.

Викладачі кафедри філософії взяли участь у роботі круглого столу. Завідувачка кафедри філософії, член-кореспондент НАПН України, доктор філософських наук, професор Култаєва Марія Дмитрівна, в рамках пріоритетного напрямку роботи, презентувала доповідь за темою «Філософія миру Григорія Сковороди».

Під час роботи круглого столу обговорені нагальні проблеми і представлення ефективних механізмів відновлення зруйнованої інфраструктури Харкова, міжнародної та регіональної безпеки, стійкого розвитку на теренах Європи із використанням потенціалу ветеранських структур, міжнародних та громадських організацій підписана угода про наукове співробітництво між Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди та ГО «Об’єднання миротворців ООН, учасників міжнародних операцій та інвалідів війни».

ОН-ЛАЙН ЗУСТРІЧ З МАГІСТРАМИ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

30 вересня 2022 р. напередодні професійного свята, «Дня працівників освіти», на факультеті історії і права відбулася он-лайн зустріч з магістрами денної та заочної форм навчання. Всіх здобувачів магістерського рівня освіти привітала декан факультету, проф. Зеленська Л.Д., заступники, координатори, завідувачі кафедр, куратори 5 курсу та методисти заочної форми навчання.

Крім цього завідувачі презентували особливості роботи кафедр, перелік навчальних дисциплін та колективи.

Зустріч об'єднала понад 60 учасників і завершилася словами подяки від магістрів та сподіваннями на випускне свято у стінах нашого рідного університету.

Вітаємо всіх магістрів з початком шляху до омріяного фаху! Бажаємо успіхів у навчанні та мирного неба!

ОНЛАЙН ЗУСТРІЧ З ВИПУСКНИКАМИ ФАКУЛЬТЕТУ, УСПІШНИМИ ОСВІТЯНАМИ

30 вересня 2022 р. на факультеті історії і права напередодні Дня Вчителя відбулася он-лайн зустріч з випускниками факультету, успішними освітянами. Здобувачі задавали актуальні питання науковцю, доктору історичних наук, завідувачу кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін Національного університету цивільного захисту України Михайлу Івановичу Харламову (1999 – 2004 роки навчання) та Вчителю року, вчителю історії, директору Харківської ЗОШ 124 Сергію Петровичу Макєєву (2004 – 2009 роки навчання).

Тепле спілкування у родинній атмосфері сковородинівців надихнуло здобувачів до навчання, пошуку наукових тем та сумлінному вивченню вчительської майстерності.

Дякуємо нашим гостям за спілкування та розповіді, цікаві секрети успіху на освітянській ниві.

28.09.2022 р. відбулося спільне засідання представників факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди із керівництвом Криворізького ліцею "Джерело" ДОР щодо визначення напрямів співпраці на 2022-2023 навчальний рік.

В.о. декана факультету історії і права Людмила Зеленська наголосила на важливості співпраці у профорієнтаційному, науковому та методичному напрямі закладів освіти за спеціальностями історія, право та географія.

Науково-педагогічними працівниками факультету було представлено основні заходи, за якими пропонувалось організувати співпрацю. Було визначено план подальшого співробітництва.

Цифрові інструменти Google для освіти

Більше світлин за покликанням

18 вересня 2022 року викладачі кафедри всесвітньої історії А.В. Беззубенко, С.В. Мірошніченко, Л.М. Ямпольська, викладачі кафедри історії України І.С. Мартинова, О.О. Ніколаєнко, викладачі кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського О.О. Коваленко, О.В. Гоц-Яковлєва, С.Л. Кошарновська, О.М. Пономаренко, Ю.О. Саєнко та кафедри державно-правових дисциплін, кримінального права та процесу Т.Г. Головань, Т.А. Павленко, Л.А. Шевченко, М.Г. Корабель, В.В. Марченко отримали навчальні сертифікати базового рівня за програмою «Цифрові інструменти Google для освіти» від МОН і Google Україна.

Програма передбачала цикл безкоштовних освітніх курсів і тренінгів. Курс «Цифрові інструменти Google для освіти» містив 5 модулів (30 годин – 1 кредит ECTS), кожен з яких складався з відеолекції, практичних завдань і підсумкового тесту.

Учасники отримували завдання в захищеному віртуальному просторі Google Класів. До кожної теми публікувався запис лекції, а також проводилась додаткова консультація в Google Meet, під час якої кожен мав можливість задати запитання тренеру і продемонструвати екран для вирішення проблемної ситуації.

Наявність сертифікату базового рівня (робота з мобільними пристроями) дає змогу учасникам перейти до середнього рівня (робота з установленим вебпереглядачем Google Chrome).

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНО-ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ

«BACK TO MY ALMA MATER»

16 вересня 2022 року відбулася друга зустріч у межах профорієнтаційно-освітнього проєкту «Back to my alma mater» із адвокатом Максимом Журавльовим – керуючим адвокатського об'єднання «Максим Журавльов і партнери», випускником 2013 року магістратури юридичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Максим Сергійович розповів про свій професійний шлях, поділився секретами професійної майстерності тактики захисту у кримінальному провадженні, надав поради школярам і студентам у питаннях вибору свого професійного життєвого шляху та відповів на питання школярів і студентів.

Зустріч об'єднала не тільки студентів факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, але й школярів КЗ «Зеленогайський ліцей», Височанський ліцей № 1, Криворізький ліцей «Джерело», Харківську гімназію № 152, ХЗШ № 103, ХЗШ № 18.

Загалом учасниками заходу стали 76 осіб. Зустріч пройшла у дружній атмосфері, спілкування спонукало до жвавої дискусії, учасники отримали позитивні емоції.

Про захід у Facebook

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНО-ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ

«BACK TO MY ALMA MATER»

2 серпня 2022 р. відбулася перша зустріч у межах нашого унікального безпрецедентного профорієнтаційно-освітнього проєкту «Back to my alma mater», де випускник юридичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди 2010 року, адвокат, керуючий адвокатського об'єднання «Богомазов та партнери» Павло Богомазов зустрівся зі студентами та викладачами Факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Павло Сергійович розповів про свій професійний шлях, акцентував увагу на сучасних правових запитах суспільства, охарактеризував значення соціальних мереж у сучасному правовому світі з точки зору можливостей пошуку професії та професійної реалізації фахівців, надав поради щодо початку професійної юридичної діяльності студентів та випускників за спеціальністю 081 Право.

Окрему увагу було приділено проблемам сімейного права у межах теми вебінару: «Визначення місця проживання дитини після розлучення батьків», де Павло Богомазов окреслив наступні питання:

визначення місця проживання дитини перед чи під час розлучення батьків;
запобігання виникнення «синдрому відчуження» дитини;
укладання договору про визначення місця проживання дитини та її про її виховання;
перешкоди у спілкуванні з дитиною та їх усунення;
забезпечення позову шляхом дозволу бачитися з дитиною під час слухання справи в суді;
збір документів для суду у справах про визначення місця проживання дитини;
виконання рішення суду про визначення місця проживання дитини;
аксіоми щодо охорони та захисту інтересів дитини для батьків у їх домовленостях.

Про захід у Facebook

14 вересня 2022 року відбулася робоча зустріч проєктної групи і стейкхолдерів ОП Історія в закладах освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти під головуванням гаранта доктора історичних наук, професора, завідувачки кафедри всесвітньої історії Рябченко О.Л.

Під час спілкування були обговорені питання щодо врахування рекомендацій стейкхолдерів під час затвердження ОП на 2022 н.р. і заслухані їх побажання на 2023 н.р.

Виступили:

Бабич Марина Миколаївна – вчитель історії та правознавства комунального закладу «Зміївський ліцей № 2 імені льотчика-космонавта Ігоря Петровича Волка» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії».

Дмитрієва Оксана Євгенівна – учитель історії комунального закладу «Харківський ліцей № 8 Харківської міської ради Харківської області», спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, кандидат історичних наук.

Скирда Ірина Миколаївна – викладач-методист, викладач вищої категорії, завідувач відділення КЗ «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв», кандидат історичних наук.

Воропаєва Валентина Василівна – вчитель Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 95 Харківської міської ради Харківської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист, відмінник освіти України.

Побажання стейкхолдерів і членів проєктної групи щодо внесення змін до окремих СК і ПРН та навчального плану були занотовані у протоколі засідання проєктної групи із подальшим внесенням змін у проєкт ОП на 2023 н.р.

ВСТУПНА КАМПАНІЯ 2022: ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ УПОВНОВАЖЕНИХ ЗВО

12 вересня 2022 року здобувачі вищої освіти факультету історії і права Лужецька Марина (11 група), Новікова-Леппа Єлизавета (11 група), Рябцева Катерина (11 група), Гусак Ольга (21 група), Крисенко Ілона (32 група), Красовський Микита (21 група), Короваєнко Поліна (32 група) відвідали онлайн-захід «Вступна кампанія 2022: ефективність роботи Уповноважених ЗВО», організований Національним агентством з питань запобігання корупції. Захід складався з серії панельних дискусій:

дискусійна панель «Виклики та досягнення вступної кампанії 2022»;
панель «Професійний розвиток Уповноважених: вдалі практики роботи антикорупційного Уповноваженого ЗВО під час вступної кампанії». Ключовими спікерами були Дмитро Бойчук (Уповноважений НЮУ ім. Я. Мудрого), Олександр Стрільців (Уповноважений НАВС), Костянтин Соляннік (відповідальний секретар приймальної комісії НЮУ ім. Я. Мудрого);
паралельні панелі: «Антикорупційна робота Уповноваженого зі студентами» та «Прозоре навчальне середовище».

Під час онлайн-заходу було обговорено виклики і досягнення, особливості реалізації та запровадження рекомендованих Національним агентством заходів впливу на корупційні ризики.

МІЖНАРОДНИЙ ОНЛАЙН-СЕМІНАР

«ЕПОХА ГОЛОДОМОРУ: ДІАЛОГ ІСТОРІЇ ТА ЛІТЕРАТУРИ»

29 липня 2022 р. докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко взяла участь у роботі чергової програми Seminarium «ЕПОХА ГОЛОДОМОРУ: ДІАЛОГ ІСТОРІЇ ТА ЛІТЕРАТУРИ», де виступила з доповіддю ««Ніцше чи ковбаса»: осмислення совєтського повсякдення у творах українських письменників 1920-х рр.».

У ході семінару літературознавці та історики ділилися думками про взаємовпливи історії та літератури, їх роль у переосмисленні досвіду совєтського імперіалізму й тоталітаризму, зокрема епохи Голодомору, а також про те, як взаємодія історії й літератури відбивається у сучасних наукових і освітніх практиках.