Новини кафедри всесвітньої історії

Запрошуємо до участі


Відбулась ІІІ Міжнародна науково-методична конференція

«Сходознавство. Актуальність та перспективи»

6 травня 2022 р. відбулася ІІІ Міжнародна науково-методична конференція «Сходознавство. Актуальність та перспективи» (заочна форма). Організатори ‒ Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (кафедра східних мов, кафедра всесвітньої історії), Газіантепський університет (Туреччина), Тегеранський університет Харазмі (Іран), Інститут російської мови Хейлунцзянського університету (КНР), Університет імені Дев’ятого вересня (м. Ізмір, Туреччина).

Метою заходу стала активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, політологія, соціологія, економіка, культура, філософія), обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах України та країн Сходу.

Конференція об’єднала понад 160 науковців з України, Німеччини, Нідерландів, Туреччини, Ірану, Іраку, Грузії, Азербайджану, Китаю! Серед них ‒ 26 викладачів, аспірантів і студентів історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

За напрямками роботи конференції ‒ «Східна філологія», «Педагогіка Сходу», «Методика викладання сходознавчих дисциплін», «Культура та мистецтво країн Сходу», «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Економіка, політика, соціум країн Сходу» ‒ планується видання збірки тез доповідей в електронному форматі.

Програма конференції ‒ за посиланням


Березнева серія вебінарів «Clarivate науковцям ‒ 2022»

У березні 2022 року відбулася чергова серія вебінарів лектора, консультанта з регіональних рішень Clarivate кандидата біологічних наук Ірини Тихонкової, в яких взяла участь кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська. Впродовж вебінарів розглядалися наступні питання.

10 березня: «Цитування та їхній аналіз». Аналіз цитувань дозволяє прогнозувати напрямки розвитку науки, проводити порівняльний аналіз ефективності роботи науковця, установ, країн. Розглянуті питання, пов’язані з цитуванням документів, які індексуються на платформі Web of Science Core Collection, а також тих, які не проіндексовані, але згадуються в пристатейному переліку літератури; як знайти цитування своїх робіт, які не проіндексовані в WoS, ким вони зроблені, як використати ці дані в науковій роботі.

15 березня: «Практикум: Web of Science Core Collection базовий та розширений пошуки». WoS містить дані з більше ніж 21 800 журналів, матеріали кращих конференцій і монографій. Аналіз якісної літератури дозволяє обирати кращі напрямки, методики, партнерства для більш успішної роботи та уникати помилок. Розглянуто алгоритми пошуку у Web of Science Core Collection; уточнення, аналіз і збереження отриманих даних; особливості використання розширеного пошуку; комбінування пошукових запитів, збереження та аналіз. 

22 березня: «Research Smarter: Прикладна наукометрія». Наукометрія та бібліометрія ‒ терміни, які впевнено увійшли в життя науковців. На вебінарі з’ясовувалися завдання наукометрії, які дані використовуються, з яких джерел, критерії їхньої якості; як розраховуються та для чого (не)можна використовувати: імпакт-фактор і його варіації, Journal Citation Indicator, квартиль, h-індекс, CNCI; як використовувати дані для побудови дорожньої карти наукової діяльності вченого, установи, країни. 

24 березня «Research Smarter: Зважена оцінка видань». Зростання кількості наукових результатів, зміни в публікаційному ландшафті, спричинені рухом відкритого доступу, вимоги до публікацій та активність хижацьких видань спонукають авторів, бути уважними при підборі видання для публікації. На вебінарі приділено увагу тому, як відбираються видання до Web of Science Core Collection; які критерії якості видання; які додаткові показники та метрики видання доступні в Journal Citation Reports; як знайти краще видання для публікації або перевірити, чи дійсно запропоноване видання індексується в Core Collection.

За результатами вебінарів і відповідей на питання вікторини учасники наукових заходів отримали сертифікати. 


IIІ Міжнародна науково-методична конференція «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (кафедра східних мов, кафедра всесвітньої історії), Газіантепський університет (Туреччина), Тегеранський університет Харазмі (Іран), Інститут російської мови Хейлунцзянського університету (КНР) запрошують викладачів, науковців, аспірантів, які викладають, проводять наукові дослідження в галузі східної філології, історії, політики, економіки, культури країн Сходу, студентів, а також представників посольств і консульств, всіх зацікавлених осіб взяти участь у IIІ Міжнародній науково-методичній конференції «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ», яка відбудеться 11 березня 2022 р. у м. Харкові на базі факультету іноземної філології та історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Форма проведення ‒ заочна, пленарне засідання ‒ онлайн.

Дедлайн подання матеріалів ‒ 1 березня 2022 р.

Мета конференції: активізація наукових досліджень з проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, культура і методика викладання східних мов); обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країнах Сходу.

В рамках конференції передбачено роботу таких секцій:

1. Освіта, виховання у країнах Сходу.
2. Методика навчання сходознавчих дисциплін.
3. Філологія та перекладознавство.
4. Історія Сходу: проблеми теорії та практики.
5. Економіка, політика, соціум країн Сходу.
6. Культура та філософія країн Сходу.

Деталі проведення конференції ‒ в інформаційному листі за посиланням


Вебінар з протидії цькуванню у закладах освіти

21 лютого 2022 р. представники професорсько-викладацького складу (в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, заступник декана з навчальної роботи Марія Луценко, завідувач кафедри історії України, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко) та здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання історичного факультету та українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка взяли участь у вебінарі з протидії цькуванню у закладах освіти.

Проводила захід Олена Масалітіна, віцеголова Ради ГО «ЕDCamp Україна», кандидатка філологічних наук, доцентка, співавторка концепції реформи Нової української школи, радниця міністра освіти і науки України і співкоординаторка робочої групи з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації в освіті Міністерства освіти і науки України (2016 – 2020 роки), переможниця Національної незалежної премії «Жінка України» в номінації «Освіта: середня» (2020 р.), входить до рейтингу «100 найупливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус» (2020 р, 68 позиція).

Здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня отримали корисні поради з теорії і практики виявлення і протидії булінгу. Отримана інформація була надзвичайно корисною і вчасною, оскільки у магістрів щойно розпочалася педагогічна практика у закладах середньої освіти!


Відбулось засідання історіографічного гуртка

17 лютого 2022 року на історичному факультеті відбулось чергове засідання історіографічного гуртка, в якому взяли участь здобувачі вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня спеціальності 032 Історія та археологія кафедри історії України (Анастасія Сопельняк, Данила Діденко, Дмитро Прочкарук, Андрій Бондаренко) та кафедри всесвітньої історії (Вадим Попович, Олександр Обченко, Валентин Єрьомін) здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання (Катерина Шидіч, Данііл Топчій, Всеволод Сергієнко, Марина Горбань, Софія Дівицька) та здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання 43 групи, голова Студентського наукового товариства ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юлія Матей. Гурток був присвячений важливій як у політичному ракурсі, так і у науковій площині темі  Голодомору 1932 – 1933 рр.

Розпочала зустріч науковий керівник гуртка, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України, гарант ОНП «Історія та археологія» спеціальності 032 Історія та археологія Олена Богдашина. Вона зазначила, що Голодомор 1932 – 1933 рр. в радянській Україні – одна з найжахливіших трагедій за всю історію людства,  масштаби якої тривалий час приховувалися від громадськості. Саме тому ця тема досі має наукову та суспільно-політичну актуальність, яка посилюється намаганнями частини науковців  збільшити кількість жертв до 10 мільйонів  жертв.

На засіданні виступили:

  1. Аспірант 3-го року навчання кафедри всесвітньої історії Олександр Обченко з доповіддю на тему: «Голодомори в радянській Україні як актуальна складова політики національної пам’яті».
  2. Аспірант 3-го року навчання кафедри всесвітньої історії Вадим Попович з доповіддю на тему: «Дискусії про демографічні втрати Голодомору 1932-1933 років у суспільному та науковому просторі останніх років».

Заслухані доповіді викликали жвавий інтерес у присутніх, які мали змогу поставити питання до доповідачів та підтримати плідну наукову дискусію!


Презентація студентського наукового гуртка «Педагогіка і мистецтво»

16 лютого 2022 року здобувачі усіх рівнів вищої освіти, координатори з наукової роботи факультетів, представники професорсько-викладацького складу Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди долучились до online-презентації роботи студентського наукового гуртка «Педагогіка і мистецтво», який діє на факультеті мистецтв.

З вітальним словом до учасників звернулась голова Ради молодих учених університету, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Ольга Башкір, яка привітала учасників зустрічі та наголосила на важливості студентських наукових гуртків для розширення наукового потенціалу та формування навичок науково-дослідної діяльності здобувачів вищої освіти. Науковий керівник гуртка, доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри освітології та інноваційної педагогіки Тетяна Твердохліб розповіла про ідею створення гуртка, ознайомила з основними напрямами діяльності, перспективними планами на майбутнє, після чого передала слово гуртківцям. 

На зустрічі були присутні активні учасниці гуртка «Педагогіка і мистецтво», здобувачки вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету мистецтв (Анна Мажуга (група 1А), Аліна Мороз (група 2Б), Марія Ємельяновська (група 1А)), які презентували свої педагогічні комікси. Варто відмітити, що презентовані роботи гуртківців виконані на високому науковому та мистецькому рівні, а підняті у них теми – актуальні та важливі . Після презентації усі охочі мали змогу поставити  запитання з приводу роботи гуртка та можливостей долучення до його роботи.

Модератором зустрічі була голова Студентського наукового товариства Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Юлія Матей. До заходу доєднались в.о. декана історичного факультету, к.і.н., доцент Ольга Гончарова, заступник декана з навчальної роботи, координатор з наукової роботи, к.і.н., доцент кафедри історії України Марія Луценко, здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) (ОП «Історія в закладах освіти», «Історія, правознавство і суспільствознавчі дисципліни»), 014.07 Середня освіта (Географія) (ОП «Географія в закладах освіти»), а також здобувачі вищої освіти третього (освітньо-наукового) спеціальності 032 Історія та археологія кафедри історії України та кафедри всесвітньої історії.


Презентація книги «У пошуках обличчя міста: практики саморепрезентації міст України в індустріальну та постіндустріальну добу»

10 лютого 2022 року в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна відбулася презентація книги «У пошуках обличчя міста: практики саморепрезентації міст України в індустріальну та постіндустріальну добу». Одним із авторів згаданої монографії є доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко.

Видання присвячене теоретичним і практичним питанням дослідження символічних просторів і культурних ландшафтів п’яти великих міст Східної та Південної України — Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси та Харкова. Автори книги розглядають досліджувані міста як центри соціокультурної взаємодії та різноманітних інновацій, як динамічні системи, що постійно змінюються, перебуваючи в пошуку власного актуального «обличчя». Видання присвячене теоретичним і практичним питанням дослідження символічних просторів і культурних ландшафтів п’яти великих міст Східної та Південної України — Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси та Харкова.

Захід пройшов у змішаному форматі за участю адміністрації Каразінського університету та учасників проєкту з різних міст України, а також директора Канадського інституту українських студій, професора Альбертського університету Володимира Кравченка.


Ґендер в дії – 2022

9 лютого 2022 року здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 1 року навчання спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» Микита Красновський, Валерія Цицхвая, Аліна Денисенко, Аліна Гутченко та здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) Данило Кльопов взяли участь у  освітньому заході з питань миробудування для молодіжних організацій Харківського регіону та фестиваль театрів  серед закладів вищої освіти Харківського регіону «Ґендер в дії – 2022». Організатори заходу: Національна академія Національної гвардії України та Всеукраїнська громадська організація «Центр «Розвиток демократії».

Здобувачі представляли студентський театр ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Сковорідка» (керівник: кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії, директорка Гендерного центру Марина Вороніна).

Кожен театр фестивалю мав підготувати відеоролик на єдину задану для всіх театрів тему: «Як у нашому закладі вищої освіти досягають ґендерної рівності».  Другим завданням фестивалю була життєва ситуація, яку необхідно обіграти. Оцінювались ступінь гендерної чутливості учасників театру; ступінь висвітлення ґендерної проблематики; артистичність учасників.

Учасники студентського театру «Сковорідка» отримали цінні подарунки, а також сертифікат на відвідування Музею жіночої та гендерної історії.

Ми дякуємо організаторам за таку можливість взяти участь у фестивалі, який піднімає важливу та актуальну тему!


Проєкт Українського центру вивчення історії Голокосту «Трагедія ромської громади»

Історія ромів в Україні є невід’ємною частиною української минувшини та культури. Теми історії ромської громади та геноциду ромів під час Другої світової війни практично відсутні в сучасному науковому дискурсі. Наприклад, тільки на теренах Бабиного Яру (типова модель «розв’язання» нацистами «циганського питання») була розстріляна майже вся ромська громада, яка мешкала на той час у Київському регіоні. Понад 12 тис. представників кочового та осілого ромського населення були знищені нацистським режимом на окупованих територіях УРСР у роки війни.

6, 10 та 13 лютого 2022 року в рамках проєкту он-лайн студії «Діє-Слово» (керівник Олена Заславська) був прочитаний лекційний курс відомого українського історика, наукового співробітника Українського центру вивчення історії Голокосту (УЦВІГ) Михайла Тяглого «Трагедія ромської громади». Міжнародний характер проєкту передбачав залучення широкої наукової та академічної аудиторії ‒ понад 130 слухачів, серед яких була кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська.

Курс складався з трьох лекцій:

1. «Роми (цигани): етнологія, історія та соціальне становище».
2. «Переслідування та геноцид ромів за часів нацизму».
3. «Роми у повоєнній та сучасній Україні: від «кочового племені» до «таких, як усі». Яким урокам ми здатні навчитися з нацистського геноциду ромів?»

Проєкт проводився за спонсорської підтримки «Української Світової Фундації» (Канада) та під патронатом Вааду України.


Міжнародна наукова конференція «Наукові дискусії в галузі філософії, соціології, політології та історії в епоху глобалізації та цифровізації»

2 лютого 2022 року вийшли друком матеріали Міжнародної наукової конференції  «Scholarly disputes in philosophy, sociology, political science, and history amidst globalization and digitalization» («Наукові дискусії в галузі філософії, соціології, політології та історії в епоху глобалізації та цифровізації»), яка відбулася 28–29 грудня 2021 року на базі Університету Ка’ Фоскарі в м. Венеція (Італія) (CaFoscari University of Venice, Italian Republic) за підтримки Центру українсько-європейського наукового співробітництва. Від історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди участь у цьому науковому заході взяла кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська.

У межах міжнародної конференції розглянуті питання історії та філософії в Україні, країнах Європи та Азії у ХХ ст., проведений аналіз норм права європейських держав крізь призму часу, визначений вплив соціальних мереж на глобалізаційні процеси.

Учасники конференції отримали сертифікати міжнародного зразка та збірники тез доповідей. З електронною версією матеріалів можна ознайомитися на сайті європейського видавництва «Baltija Publishing» (м. Рига, Латвія) за посиланням


 

Всеукраїнський онлайн-флешмоб «Разом для найкращого Інтернету!»

 

8 лютого 2022 року представники професорсько-викладацького складу (к.і.н., доцент, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, к.і.н., доцент кафедри історії України, заступник декана з навчальної роботи, координатор з наукової роботи Марія Луценко, к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко, к.г.н., доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії Павло Лоцман, к.юр.н., доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник) та здобувачі вищої освіти (здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Сопельняк, здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання 51 групи Марина Горбань, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання 43 групи Юлія Матей) долучились до проведення Всеукраїнського онлайн-флешмобу «Разом для найкращого Інтернету!», який проводився з ініціативи Міністерства освіти і науки України. 

Під час проведення флешмобу освітяни з усіх куточків України разом виконували 5 практичних вправ («Сміливість», «Доброзичливість», «Захист», «Пильність» та «Ділитися з обачністю»), під час виконання яких поглибили свої знання з безпечного користування інтернет-ресурсами. 

Протягом online-трансляції на YouTube координаторка проєкту Антоніна Букач (сертифікований тренер Google for Education) презентувала посібник «Обачність. Пильність. Захист. Доброзичливість. Сміливість» (навчальний посібник із безпеки дітей в Інтернеті, розроблений компанією Google у співробітництві з організаціями The Net Safety Collaborative та Internet Keep Safe Coalition), а також рекомендації «П’ять речей, які допоможуть вам залишатися в безпеці в Інтернеті». Матеріали можна завантажити за посиланням: 

https://sites.google.com/view/08022022/завантажити?authuser=0

Всеукраїнський онлайн-флешмоб «Разом для найкращого Інтернету!» – це безпрецедентна подія, під час якої було зареєстровано рекорд України щодо виконання освітянами цифрових вправ у віртуальних кімнатах Google for Education!

 Дякуємо організаторам за можливість долучитися до такого масштабного проєкту, здобути нові знання та опанувати компетентності!


Вебінар «Готуємо текст до публікації у науковому журналі»

8 лютого 2022 року представники професорсько-викладацького складу історичного факультету (к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, к.і.н., доцент, завідувач кафедри історії України Ірина Мартинова, к.юр.н., доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник, к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко, к.г.н., доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії Павло Лоцман) та здобувачі вищої освіти (здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Сопельняк, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання Юлія Матей) відвідали Zoom-вебінар «Готуємо текст до публікації у науковому журналі», організаторами якого виступили Unicheсk та Укрінформнаука. Вебінар був орієнтований на тих, хто готує статті до публікації у наукових журналах та бажає розібратися у тому, як підвищити кількість звернень до наукових публікації за допомогою інструментів бази CrossRef.

Спікери заходу (Андрій Сідляренко та Тетяна Яцків) поділились з учасниками технологіями, які допомагають перевіряти роботи на наявність запозичень та плагіату перед публікацією наукового тексту, а також розказали про інструменти баз даних CrossRef, описали можливості реєстру ідентифікаторів для організацій The Research Organization Registry (ROR), а також відповіли на запитання: «Як пройти перевірку на наявність плагіату та неправомірних запозичень перед подачею матеріалу до наукового журналу?».

 Щиро вдячні організаторам за чудову можливість для ефективного обміну думо, за нові знання та здобуті навички роботи з базами даних!


Про результати першого туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань та спеціальностей

29 січня 2022 року відбулось підбиття підсумків першого туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, який було проведено на історичному факультеті з 17.01.2022 по 27.01.2022 року. Ми вітаємо здобувачів вищої освіти та їх наукових керівників – викладачів кафедри всесвітньої історії:

Зі спеціальності «Історія»:

  1. Матей Юлія (науковий керівник: к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська);
  2. Пономаренко Валерія (науковий керівник: к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко);

З галузі знань «Археологія та методика викладання історії»:

  1. Дейнеко Юлія (науковий керівник: к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Галина Яковенко).
  2. Кубасова Анна (науковий керівник: к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Галина Яковенко).

З галузі знань «Гендерні дослідження»:

  1. Пушкаренко Олександра (науковий керівник: к.і.н., доцент кафедри всесвітньої історії Аліна Беззубенко).

Бажаємо перемоги у другому етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань та спеціальностей!


Радо запрошуємо до участі у студентсько-учнівській конференції «Миротворчі місії України»

Конференція відбудеться 18 лютого 2022 року об 11.00 на базі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди в online-режимі. Реєстрація розпочнеться з 10.30 год.

 

Плануються наступні секційні напрямки роботи конференції:

1. Правове регулювання миротворчих операцій під егідою ООН та НАТО.
2. Миротворчі операції України.
3. Український миротворчий рух в особах.

Дедлайн подачі заявок – 4 лютого 2022 р. на електронну адресу відповідальної особи: makehka1987@gmail.com (Макєєв С.П., методист ЦОТ Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради).

Усі учасники конференції отримають запрошення, програму та сертифікат. Усі документи й матеріали надійдуть в електронному вигляді.

Деталі проведення конференції – у інформаційному листі за посиланням


Вітаємо магістрів історичного факультету!

28 січня 2022 р. на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулось урочисте вручення дипломів магістрам.

З вітальним словом до випускників звернулась проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, доктор філософських наук, професор, професор кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Світлана Бережна, яка висловила щирі слова напуття на майбутнє, вручила магістрам дипломи з відзнакою та висловила побажання побачити всіх в аспірантурі.

В.о. декана історичного факультету, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Гончарова висловила подяку магістрам за довгі роки спільного життя на факультеті та побажала наснаги, легкої вдачі, кар’єрного зростання та щасливої долі.

Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої  історії Світлана Мірошніченко привітала магістрів, побажала їм успіхів, натхнення і сил у майбутній професійній діяльності.

Кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник побажав випускникам не зупинятися на досягнутому, отримувати знання щодня і підкреслив свою думку словами Ліни Костенко: «І все на світі пережити треба, і кожен фініш – це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт».

Прощання з Університетом – це урочиста та сумна хвилина, попереду у випускників складна і сподіваємось, щаслива та світла дорога у Велике життя! Але перш ніж зробити цей хвилюючий крок вперед у майбутнє, не забудьте взяти з собою все саме найкраще, що дали вам роки навчання у нашому рідному Сковородинівському університеті.


Семінар «Концептуальні засади Державного стандарту базової середньої освіти»

26 січня 2022 року на базі ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбувся практичний семінар «Концептуальні засади Державного стандарту базової середньої освіти», який провів засновник і керівник ТОВ «Творче об’єднання Соняшник» Руслан Шаламов. 
До семінару долучились представники професорсько-викладацького складу кафедр історичного факультету: к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, к.і.н., доцент, завідувач кафедри історії України Ірина Мартинова, д.і.н., доцент, професор кафедри історії України, гарант ОП «Історія в закладах освіти» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Ольга Ніколаєнко, к.г.н., доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії, гарант ОП «Географія в закладах освіти» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Павло Лоцман, к.ю.н., доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти, гарант ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Олександр Олійник, д.і.н., професор, завідувач кафедри всесвітньої історії, гарант ОП «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня вищої освіти Ольга Рябченко. 


Освіта протягом життя – чинник людського розвитку!

20 січня 2022 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко відвідала вебінар «Аналіз грантової підтримки та ефективності співпраці в Web of Science та InCites», про що отримала відповідний сертифікат. Організатором проведення зустрічі виступила Державна науково-технічна бібліотека України.

Під час вебінару, консультант з регіональних рішень Clarivate, лекторка Ірина Тихонкова,  відповіла присутнім на питання, як знайти і проаналізувати результати діяльності установ, використовуючи базу даних Web of Science та аналітичний інструмент InCites, як здійснювати за допомогою зазначених ресурсів пошук партнерів для співпраці та шукати інформацію про джерела фінансування досліджень.


День відкритих дверей на історичному!

5 січня 2022 року у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди відбувся в online-форматі День відкритих дверей, до якого долучився й історичний факультет. Захід зібрав зацікавлених майбутніх абітурієнтів та їх батьків.

З вітальним словом до присутніх звернувся доктор педагогічних наук, професор, ректор ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юрій Бойчук, який привітав майбутніх абітурієнтів Сковородинівського університету, їх батьків, учителів. У своєму виступі він розповів про Університет і про ті можливості, які отримує кожен його студент, а також поінформував присутніх про перспективи працевлаштування випускників. На заході був присутній доктор соціологічних наук, професор, директор ХРЦОЯО Олександр Сидоренко, який розповів про особливості ЗНО-2022, ознайомив присутніх з графіком проведення ЗНО-2022, надав практичні поради з підготовки до тестування та успішного складання.

Про умови вступу до Університету розповіла гостям відповідальний секретар приймальної комісії, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії Тетяна Гуцан.

Після загальноуніверситетського заходу майбутні абітурієнти завітали на квест-подорож «Таємниці історичного факультету», де ближче познайомились з деканом факультету Ольгою Гончаровою, кафедрами (кафедра історії України, кафедра всесвітньої історії, кафедра суспільно-економічних дисциплін та географії, кафедра суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти),  структурними підрозділами факультету (археологічна лабораторія, Козацький центр), професорсько-викладацьким складом факультету.


Міжнародна наукова конференція «Narrating the Holodomor: The Social and Cultural History of Collectivization and Famine in Soviet Ukraine» (Канада)

9 – 11 грудня 2021 року доктор історичних наук, завідувачка кафедри всесвітньої історії, професор Ольга Рябченко взяла участь у Міжнародній науковій конференції «Narrating the Holodomor: The Social and Cultural History of Collectivization and Famine in Soviet Ukraine», яка була організована Центром дослідження Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету. Професорка виступила з доповіддю ««Пригоди» та «гріхи» молодості: его-документи про мобілізації студентів на посівні та заготівельні кампанії в роки колективізації та Голодомору (1928 – 1933 рр.)».

Соціальна та культурна історія Голодомору залишається недостатньо вивченою, незважаючи на численні публікації про колективізацію та голод. Ця конференція зібрала дослідників Голодомору з багатьох наукових центрів світу: України, Канади, Великобританії, Польщі, США, які розглядали проблеми соціокультурної історії колективізації та голоду в Радянській Україні, аналізували спогади та усні історії людей, які пережили ці події чи були їх свідками, аналізували як офіційні урядові джерела, так і его-документи. 

Ознайомитись з детальною програмою заходів можна за посиланням


V Міжнародний Конгрес сходознавців

9-10 грудня 2021 року на базі ННІ філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського проходив V Міжнародний Конгрес сходознавців, в якому взяли участь кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри суспільно-економічних дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник та здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання кафедри історії України спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Сопельняк.

У межах проведення конференції працювали такі секції:

  1. Культурно-історична спадщина країн Близького і Середнього Сходу, країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону та народів Великого степу.
  2. Історико-культурна спадщина та сучасність Криму.
  3. Ідейні та релігійні концепції Сходу.
  4. Сучасні економічні, політичні та культурні процеси на теренах Близького, Середнього та Далекого Сходу.
  5. Східні мотиви в європейському дискурсі та сучасному медіа просторі.

З детальною програмою заходів Конгресу можна ознайомитись на посиланням


Засідання Сходознавчих студій «Етнічні, конфесійні, гендерні маркери Афганістану в часи протистояння та пошуку компромісу в суспільстві»

8 вересня 2021 року на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулось чергове засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» (науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська) на тему: «Етнічні, конфесійні, гендерні маркери Афганістану в часи протистояння та пошуку компромісу в суспільстві», на якому були заслухані та обговорені наступні доповіді:

  1. «Талібан: Пуштунський рух чи ісламістське угрупування? (Євгенія Бузниченко, Валерія Пономаренко, 41 група).
  2. Лідер таджицької опозиції «Панджшерський лев» Ахмад Шах Масуд: боротьба з «Талібаном» (Владислав Бриленко, 42 група).
  3. Компаративний аналіз прав жінок і дітей в Афганістані у період правління НДПА (1978 – 1992 рр.), Моджахедів і Талібів (1992 – 2001 рр.) (Анастасія Сімонова, 43 група).

Щира подяка доповідачам за резонансні виступи та змістовні презентації, а також активній аудиторії за цікаві питання та оцінки персоналій, явищ і подій в межах обговорюваної тематики.

Голова СНТ історичного факультету

Юлія Матей


39-та Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «Краєзнавство у системі науки та освіти: досвід і перспективи»

3 грудня 2021 року представники професорсько-викладацького складу та аспіранти кафедри всесвітньої історії долучились до роботи 39-тої Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених «Краєзнавство у системі науки та освіти: досвід і перспективи», присвячена 100-річчю створення Харківського інституту народної освіти імені О.О. Потебні, яка проходила на базі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у форматі online на платформі Zoom.

Під мудрим керівництвом члена організаційного комітету, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри всесвітньої історії Ольги Рябченко успішно працювала одна з тематичних секцій конференції «Історія освіти у регіональному вимірі. Викладання краєзнавства у середній та вищій школі».

Ця конференція  щороку стає чудовою платформою, де молоді науковці можуть поділитися своїми дослідницькими напрацюваннями, у тому числі й аспіранти кафедри всесвітньої історії. Відтак:

  1. Здобувач вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія кафедри всесвітньої історії Вадим Попович представив своє дослідження «Образ Харкова за матеріалами періодичних видань ЗВО міста (друга половина ХХ ст.)» (науковий керівник: д.і.н., професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко).
  2. Здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 2 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія кафедри всесвітньої історії Анастасія Єрьоміна виступила на секційному засіданні з доповіддю на тему: «Харків’яни в українській студентській громаді у Варшаві в 1920-тих рр.» (науковий керівник: д.і.н., професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко).

Дякуємо колегам за можливість представити свої наукові дослідження, апробувати результати своїх дослідницьких пошуків та бути почутими! До нових зустрічей!


Лекція-презентація «Питання, наративи, інтерпретації: усна історія як мистецтво балансу і взаємодії»

2 грудня 2021 року доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко та кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко долучились до проведення лекції-презентації «Питання, наративи, інтерпретації: усна історія як мистецтво балансу і взаємодії», яка проходила на базі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди у змішаному форматі відбулась (лектор: докторка історичних наук, професорка кафедри українознавства філософського факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна, голова Асоціації усної історії, головна редакторка часопису «Україна модерна» Гелінада Грінченко). 

Під лекції-презентація професорка познайомила всіх присутніх з виданням «Слухати, чути, розуміти: усна історія України ХХ – ХХІ століть» та подарувала декілька примірників науковій бібліотеці університету та історичному факультету. У збірнику наукових статей представлено роботи українських та зарубіжних фахівців, які працюють у напрямі усної історії чи з використанням її методів. Окрему увагу приділено рефлексіям щодо застосування методології усної історії для аналізу кризових та переломних періодів історії, їхніх поточних наслідків тощо.


ХІ Міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів та студентів «Основні напрямки розвитку наукових досліджень молодих учених»

25 листопада 2021 року  здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання 43 групи спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), голова СНТ історичного факультету Юлія Матей взяла участь у роботі ХІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених, аспірантів та студентів «Основні напрямки розвитку наукових досліджень молодих учених», яка проходила на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Юлія виступила на секційному засіданні та представила своє наукове дослідження на тему: «Геополітична стратегія Ірану в боротьбі між США та Росією за контроль над Євразією на початку ХХІ ст.» (науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська), в якому окреслила основні зміни геополітичних стратегій Ірану на межі тисячоліть під впливом економічних, соціальних, енергетичних факторів та окреслила перспективи розвитку співробітництва Ірану, США та Росії у Каспійському регіоні.


Розвиток – запорука успіху!

Здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) ступеня 2 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія кафедри всесвітньої історії Анастасія Єрьоміна (науковий керівник: д.і.н., професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко) пройшла курс підвищення кваліфікації у Mini-EdCamp Kharkiv RANOK School, які проходили на базі школи «Ранок» та прослухала курс лекцій від провідних фахівців Харкова за такою тематикою:

  1. Коучинговий підхід в розвитку та навчанні дитини;
  2. Трендові soft skills: їх відстежування та розвиток;
  3. Використання nearpod на уроках географії;
  4. Використання прийому плейбек-театру на уроках;
  5. Способи виявлення і протистояння мовній агресії. Розпізнавання тролінгу і кібербулінгу в шкільному середовищі.

Сподіваємось, що отримання знання обов’язково стануть у нагоді в роботі зі здобувачами освіти!


ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін»

19 листопада 2021 року на базі Історичного факультету відбулась ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін», модератором якої стала к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова.

З вітальним словом від ХНПУ імені Г.С. Сковороди до учасників конференції звернулась проректор з наукової, міжнародної та інноваційної діяльності, д.ф.н., професор Світлана Бережна, яка зазначила, що ця конференція для історичного факультету є вже традиційною, багато років об’єднує вчителів історії, методистів, викладачів ВНЗ та здобувачів освіти як України, так і світу та побажала учасникам конференції плідної роботи та цікавих наукових дискусій.

На пленарному засіданні також було заслухано доповідь к.і.н., доцента, доцента кафедри всесвітньої історії Світлани Мірошніченко  на тему: «Реалізація можливостей дистанційної платформи MOODLE при викладанні історичних курсів в університеті».

Загалом до роботи конференції в online-режимі долучились чимало науковців, методистів, вчителів та здобувачів освіти, які поділились своїми науковими напрацюваннями, думками, досвідом.

Ми вдячні к.і.н., доценту, доценту кафедри всесвітньої історії Галині Яковенко за багаторічну організацію роботи конференції, яка з року в рік проходить на високому рівні, а всім учасникам конференції за активність, цікаві запитання, які дали змогу ширше розкрити проблематику викладання історії та суспільствознавчих курсів. До нових зустрічей!

Голова СНТ історичного факультету
Матей Юлія

Як отримати грантове забезпечення: погляд зсередини

16 листопада 2021 року доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Ольга Рябченко взяла участь у нараді Міністерства освіти та науки України з головами секцій та експертами з метою обговорення підходів щодо підвищення якості проведення експертизи проєктів наукових досліджень та розробок. 

Під час наради були обговорені питання щодо вимог до наукового керівника та основних авторів проєкту, оцінювання проєкту відповідно до науково-експертного висновку, особливостей оцінювання фундаментальних, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, термінів проведення експертизи проектів наукових досліджень та розробок. 

Довідка: професор Ольга Рябченко – член наукової ради Міністерства освіти та науки України секції 20 «Соціально-гумінтарні науки», лауреат міжнародних премії, має величезний досвід у створенні науково-дослідних проектів та одержання грантів. 


Вітаємо з нагородою!

15 листопада 2021 року під час чергового засідання Виконавчої ради Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбулось нагородження професорсько-викладацького складу та здобувачів університету з Всесвітнього дня науки заради миру та розвитку. Ми вітаємо кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри всесвітньої історії   Ларису Ямпольську з нагородою від Департаменту науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації за вагомий особистий внесок у розвиток науки та освіти на Харківщині та бажаємо подальших наукових та професійних звершень!


Круглий стіл на тему: «Лесь Курбас: театрально-мистецькі та історико-політичні горизонти»

3 листопада 2021 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбувся круглий стіл для молодих вчених на тему: «Лесь Курбас: театрально-мистецькі та історико-політичні горизонти», до організаційного комітету якої увійшла доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко, яка також виступила на пленарному засіданні з блискучою доповіддю на тему: «Березіль» на міжнародній виставці декоративного мистецтва і художньої промисловості в Парижі у 1925 р».  

У оnline режимі до роботу круглого столу долучилися к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко, к.і.н., доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Марина Вороніна, к.і.н., доцент кафедри всесвітньої історії Аліна Беззубенко, к.і.н.


Міжнародний науково-практичний семінар «Інтернаціоналізація вищої освіти в Україні: європейський контекст і вітчизняні практики»

Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко взяла участь у роботі Міжнародного науково-практичного семінару «Інтернаціоналізація вищої освіти в Україні: європейський контекст і вітчизняні практики», який проходив 28-29 жовтня 2021 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди в online-форматі на платформі Zoom. Семінар був присвячений аналізу кращих міжнародних та вітчизняних практик організації освіти, міжнародної діяльності та співробітництва ЗВО. Щира подяка за цікаві зустрічі та емоції, знання та обмін досвідом організаторам, лекторам і учасникам семінару!


Наукова конференція «ХХ Козацькі читання»

19 жовтня 2021 року на базі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди в онлайн-режимі відбулась традиційна для нашого факультету наукова конференція здобувачів закладів вищої освіти  та учнів загальноосвітніх шкіл «ХХ Козацькі читання», яка цього року була присвячена вшануванню пам’яті Польового Гетьмана Слобідського козацького округу, Отамана ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди», генерал-отамана Українського козацтва  (2002 – 2021 рр.), ректора ХНПУ імені Г.С. Сковороди (1980 – 2020 рр.), академіка Івана Федоровича Прокопенка.

Однією з секцій, що працювала у рамках проведення «ХХ Козацьких читань» була секція «Актуальні проблеми дослідження всесвітньої історії та історії України», головою якої стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Світлана Мірошніченко. Усього до роботи секції долучилось понад 20 учасників – учні м. Харкова та Харківської області, здобувачі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди та їх наукові керівники.

Дякуємо учителям-науковим керівникам за підготовку учнів та інтерес до проблематики та сподіваємось на подальшу співпрацю на ниві історичної науки!

Голова СНТ історичного факультету
Юлія Матей

Запрошуємо на конференцію!

Історичний факультет Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди запрошує Вас та Ваших учнів взяти участь у роботі наукової конференції здобувачів закладів вищої освіти та учнів загальноосвітніх шкіл "Козацькі читання", присвяченої вшануванню пам’яті Польового Гетьмана Слобідського козацького округу, Отамана ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди», генерал-отамана Українського козацтва  (2002 – 2021 рр.), ректора ХНПУ імені Г.С. Сковороди (1980 – 2020 рр.), академіка Івана Федоровича Прокопенка. Конференція  відбудеться 19 жовтня 2021 року о 10.00.

На конференції будуть працювати такі секції:

1.  Історія Запорозької Січі.
2.  Історія українського козацтва в особах.
3.  Козацька символіка.
4. Актуальні проблеми дослідження всесвітньої історії та історії України.
5.  Історія повсякденного життя українського козацтва.

Інформаційний лист за посиланням

До зустрічі на конференції!

Голова СНТ історичного факультету
Юлія Матей

Завідувачка кафедри всесвітньої історії, проф. Рябченко О.Л., взяла участь у ювілейних заходах з нагоди 15-річчя Dokumentationszentrum NS-Zwangsarbeit in Berlin (Документаційного центру з дослідження примусової праці в Берліні) на запрошення директорки, д-ра К. Глаунінг, з 23 по 26 серпня 2021 р. 

23 серпня відбулася розмова зі студентами, а 26 серпня – подіумна дискусія, на якій розглядалися питання значення вивчення проблеми примусової праці в нацистській Німеччині та долі колишніх примусових працівників для подолання травм минулого.


Завідувачка кафедри всесвітньої історії, проф. Рябченко О.Л., взяла участь у роботі Х Всесвітнього конгресу Міжнародної ради з досліджень Центральної та Східної Європи (International Council for Central and East European Studies, ICCEES), який проходив з 4 по 9 серпня 2021 р. в Університеті Конкордія, Монреаль, Канада, де виступила з доповіддю «Features of students’ self-presentation in 1920s-30s Soviet Ukraine in letters to authorities». Участь у Конгресі стала можливою завдяки підтримці Канадського інституту українських студій Альбертського університету (Торонто), яким було надано відповідний дослідницький грант.


VI Літня школа зі студій Голокосту

Закінчила роботу VI Літня школа зі студій Голокосту (5-12 липня 2021 року) ‒ Міжнародний академічний проєкт, організований Центром перспективних досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Менделів Меморіального музею Голокосту США (United States Holocaust Memorial Museum (USHMM))  у співпраці з українськими партнерами ‒  Українським центром із вивчення Голокосту та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Серед 27  цьогорічних учасників у віртуальному проєкті взяла участь кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Лариса Ямпольська.

У рамках шестиденної академічної програми, творчо організованої програмною менеджеркою Ініціатив з українсько-єврейської загальної історії та Голокосту в Україні (USHMM) Наталею Лазар, обговорювалися різноманітні теми, пов’язані з подіями Другої світової війни та історією Голокосту в Україні: колаборація, порятунок, стратегії виживання, щоденне життя євреїв в окупації, ґендер, травма та її вияви у післявоєнних свідченнях, літературних творах, поезії, Голокост і геноцид ромів.

Свої наукові дослідження презентували провідні експерти/ки Голокосту ‒ Джон-Пол Химка (університет Альберти) Голокост в Україні: Роздуми та Перспективи. Колаборація. Порятунок. Поліція, Wendy Lower (Claremont McKenna College) The Ravine: a Family, a Photograph, a Holocaust  Massacre Revealed, Elizabeth Anthony (USHMM) The Compromise of Return: Viennese Jews after the  Holocaust, Anna Veprinska (University of Toronto) There and Un-there: Empathy in Poetic Encounters with Holocaust Survivor Interviews; Considering Affect in Effective Teaching of Trauma, Dallas Michelbacher (USHMM) Jewish Forced Labor in Romania, 1940-1944 та українські дослідники/ці Марта Гавришко (Інститут ім. І. Крип’якевича НАН України) Ґендер і Голокост: підходи, виклики і перспективи, Михайло Тяглий (Український центр вивчення історії Голокосту) Картографування загибелі ромів України та пам’яті про це; Трагедія «винних жертв»? Пам’ять про геноцид ромів у повоєнній Україні, Петро Долганов (Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти) (Не)прибуткова справа: економічні чинники поведінки «сусідів» на Волині в період   Голокосту.

У рамках програми також обговорювалися джерела, навчальні програми та методика викладання курсів: Сніжана Нестерук (Рівненський державний гуманітарний університет) «Такі далекі, такі  близькі: парадокси єврейської тематики в світовій літературі», Анна Марія Басаурі Зюзіна (Національний педагогічний університет  ім. М.П. Драгоманова) «Релігія та Голокост в Україні», Софія Грачова (Меморіальний музей Голокосту США) Повсякденне життя та виживання євреїв під час Голокосту в Україні, Марта Гавришко Інклюзія в освіті: ґендерний підхід у викладанні історії Голокосту, Роман Любавський (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна) Євреї в УРСР: політичний та соціокультурний виміри, Євген Захарченко (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна) Голокост:  політика, пам’ять, репрезентації.

Щира подяка за цікаві зустрічі та емоції, знання теорії, методології та обмін досвідом організаторам, лекторам і учасникам проєкту!


24 червня 2021 р. здобувачі першого (бакалаврського) рівня 2 року навчання історичного факультету під час музейно-архівної практики відвідали кімнату бойової слави ветеранів Афганістану (керівник – Дербенцев Віктор Дем’янович) та історико-краєзнавчий музей селища Пісочин (керівник – Чорноморець Віталій Олександрович, відомий краєзнавець, автор наукових досліджень).


23 червня 2021 р. завідувачка кафедри всесвітньої історії проф. Рябченко О.Л. взяла участь у засіданні разової спецради у Запорізькому національному університеті під головуванням Федір Турченко як офіційний опонент на захисті дисертації Сахно Ольги Валеріївни «Місце кінорежисури в процесах національно-культурного розвитку радянської України 1920 -30-х рр.» за спеціальністю 032 Історія та археологіяВітаємо дисертантку з набуттям вагомого статусу PhD!


П’ятнадцять років ХНПУ імені Г.С.Сковороди приймає участь у ХV РЕГІОНАЛЬНОМУ НАУКОВОМУ КОНКУРСІ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ «ГЕНДЕРНА ПОЛІТИКА ОЧИМА УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ». Професорка кафедри всесвітньої історії О.Л.Рябченко та доцентка кафедри М.С.Вороніна стояли у витоків становлення цього важливого заходу в далекому 2007 році. І цього року, 10 червня в Харківському національному медичному університеті відбулось нагородження фіналіст(ів)ок конкурсу. Вітаємо магістрантку Діану Сюсюк!


8-11 червня 2021 року відбулась Міжнародна онлайн-конференція «Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації», присвячену 10-річчю заснування Української асоціації дослідниць жіночої історії, членкою правління якої є доцентка кафедри всесвітньої історії та директорка Гендерного центру ХНПУ імені Г.С. Сковороди Марина Сергіївна Вороніна.

Докладна програма та інформація про учасниць/ків – на сайті Центру міської історії

Конференцію можна буде переглядати наживо на youtube-каналі Центру міської історії.

День 1, 8 червня https://youtu.be/9TcYYG75oj8 

День 2, 9 червня https://youtu.be/xoWgUf-Z29I 

День 3, 10 червня https://youtu.be/5qHffsUA0TM 

День 4, 11 червня https://youtu.be/Ia1GO_XQG3Y 

Також можете стежити за трансляціями на Facebook-сторінці Центру

Організатори: Українська асоціація дослідників жіночої історії та Центр міської історії за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля Бюро-Київ, Україна.


Дослідження Африканського континенту ХІХ ст.: наукові експедиції  та воєнно-технічні інновації

19 травня 2021 року на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди в режимі online відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» (керівник: к.і.н., доц. Л.М. Ямпольська) на тему: «Дослідження Африканського континенту ХІХ ст.: наукові експедиції  та воєнно-технічні інновації», на якому були заслухані та обговорені доповіді:

  1. «Девід Лівінгстон ‒ шотландський місіонер і видатний дослідник Африки» (Бриленко Владислав, Кіндратішин Кирило, 32 гр.)
  2. «Наукова експедиція та відкриття Генрі Мортона Стенлі на Африканському континенті» (Джанджгава Георгій, 33 гр.)
  3. «Воєнно-технічні інновації періоду Англо-бурської війни 1899-1902 рр.» (Істомін Олександр, 31 гр.).

Вдале поєднання в персоналіях Д. Лівінгстона (1813‒1873) та Г. Стенлі (1841‒1904) якостей невтомних мандрівників і успішних місіонерів, практичних науковців і енергійних суспільних діячів викликало жваву дискусію серед учасників наукового семінару. Особлива увага була приділена аналізу наукових праць першопрохідців в районах басейну р. Конго, Африканських Великих озер, витоків Білого Нілу, які значною мірою сформували погляди та ставлення західного суспільства ХІХ ст. щодо Чорного континенту.

Англо-бурська війна (1899‒1902 рр.) збагатила військову справу новими прийомами стратегії і тактики, видами зброї та військового обмундирування, а створення перших англійських концентраційних таборів для бурського населення кинуло виклик «цивілізаторській» місії британців у світі. Які уроки  винесли молодий англійський журналіст В. Черчилль і письменник А. Конан Дойл із першого регіонального конфлікту ХХ ст.? На ці питання шукали відповіді О. Істомін і учасники семінару.

Щира подяка доповідачам за резонансні виступи та змістовні презентації, а також активній студентській аудиторії за цікаві питання та оцінки персоналій, явищ і подій в межах обговорюваної тематики.


14–15 травня 2021 р. завідувачка кафедри всесвітньої історії, професорка Ольга Рябченко  взяла участь у Міжнародному науковому семінарі «У пошуках обличчя міста: практики саморепрезентації багатонаціональних міст України в індустріальну та постіндустріальну добу» (Панель ІІ. Місто метафоричне), що був організований із метою підбиття підсумків реалізації проєкту CityFace (за сприяння Канадського інституту українських студій Альбертського університету).

На семінарі було презентоване й обговорене її наукове дослідження «Харків Олександра Копиленка: (не)примітна частина літературної спадщини» (Детальніше див.: https://cityface.org.ua/news/116).


 

14 травня 2021 р., завідувачка кафедри всесвітньої історії, проф. О.Л.Рябченко взяла участь у роботі спеціалізованої вченої ради ДФ 64.053.020 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, яка була створена відповідно до наказу МОН України №342 від 19.03.2021 року для проведення разового захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії Андрієвського Тимура Григоровича  за спеціальністю 052 Політологія. 

Із документами можна ознайомитися за посиланням


 

Щиро дякуємо колегам з Інституту історії України НАН України за нові наукові видання, що надходять до університету в рамках договору про співпрацю, більшість з яких – ґрунтовні наукові праці (монографії , збірники документів)  з найактуальніших питань історичної науки, наприклад:

Взаємовідносини держави, суспільства і особи під час створення радянського ладу в Україні (1917-1938 рр.). Колективна монографія  / ред. кол.: Смолій В.А. (гол.) та ін.; авт. кол.: Кульчицький С.В. (кер.) та ін.

Даниленко В. М. Україна в 1985-1991 рр.: остання глава радянської історії;

Рубльов О., Якубова Л. Органи етнополітичного регулювання в контексті політики коренізації: український досвід / відп. ред. С.В.Кульчицький;

Смолій В., Кульчицький С., Якубова Л. Донбас і Крим в економічному, суспільно-політичному та етнокультурному просторі України: історичних досвід. модерні виклики, перспективи;

Якубова Л., Головко В., Примаченко Я. «Русский мир» на Донбасі та в Криму: історичні витоки, політична технологія, інструмент агресії: (Аналітична доповідь)  та багато інших.

І  ось маємо вже цьогорічні надходження:

Відлуння Великого терору. Збірник документів у трьох томах / автори-упор. Валерій Васильєв, Лінн  Віола, Сергій Кокін, Джеффрі  Росман, Роман Подкур та ін. (у 4-х кн.);

В’язні з України у таборі Маутгаузен: історія та пам’ять / Упоряд. Руслана Берндл, Маттіас Кальтенбруннер, Тетяна Пастушенко (презентація цього видання відбулася на історичному факультеті нашого університету в рамках нещодавньої міжнародної наукової конференції «Краєзнавство і учитель - 2021»).


15-16 квітня 2021 року проф. О.Л. Рябченко і аспірант кафедри всесвітньої історії Вадим Попович виступили з доповідями на VІ Всеукраїнському науково-теоретичному семінарі з циклу «Повсякдення: візії та смисли» на тему «Хронотоп радянського: історико-теоретичний погляд». Семінар відбувся у Вінницькому державному педагогічному університеті імені М. Коцюбинського в онлай-форматі на платформі Google Meet


Презентація науково-популярного видання «В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія і пам’ять»
На пленарному засіданні міжнародної наукової конференції "Краєзнавство і вчитель - 2021" відбулася презентація науково-популярного видання «В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія і пам’ять», яке представила старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Пастушенко Тетяна Вікторівна. Упорядниками видання стали докторантка Інституту сучасної історії Віденського університету Руслана Берндл, австрійський історик, автор двох монографій про «Маутгаузен», доктор Маттіас Кальтенбруннер та кандидатка історичних наук, співробітниця Інституту історії НАН України Тетяна Пастушенко.  

Міжнародна наукова конференція «Краєзнавство і учитель - 2021»

31 березня 2021 р. на історичному факультеті Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди у дистанційному форматі проходила міжнародна наукова конференція «Краєзнавство і учитель - 2021».

​У рамках конференції відбулася робота за такими секціями:

  • Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії в регіональних дослідження;
  • Історія та народознавство Слобожанщини;
  • Краєзнавча робота в школі та ЗВО: традиційні та новітні технології.

У заході прийняло участь близько 80 учасників, серед яких були викладачі шкіл м. Харкова та області, так і здобувачі фахових коледжів м. Харкова та п’яти харківських закладів вищої освіти, представники національного меморіально-музейного комплексу «Висота маршала І.С. Конєва», військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренко

Науковий доробок молодих науковців історичного факультету був представлений 24 доповідями  здобувачів 2-4 років навчання першого (бакалаврського), 1 року навчання другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти денної та заочної форми навчання. За результатами конференції планується видання збірки матеріалів конференції в електронному та друкованому варіантах.


ІІ Міжнародна науково-методична конференція «Сходознавство. Актуальність та перспективи»

19 березня 2021 р. на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (співорганізатори ‒ кафедра східних мов факультету іноземної філології та кафедра всесвітньої історії історичного факультету) була проведена ІІ Міжнародна науково-методична конференція «Сходознавство. Актуальність та перспективи». Форма проведення конференції ‒ заочна.

Метою заходу стала активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, політологія, соціологія, економіка, культура, філософія), обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах України.

Конференція об’єднала 108 науковців, які працюють у галузях сходознавчих студій різних країн світу (України, КНР, Турецької Республіки, Республіки Ірак, Киргизької Республіки, Королівства Нідерландів, Республіки Білорусь, Російської Федерації). Її учасниками стали 16 викладачів, аспірантів і студентів історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди, що засвідчують сертифікати.

 За напрямками роботи конференції ‒ «Східна лінгвістика, «Література країн Сходу», «Педагогіка та методика навчання сходознавчих дисциплін», «Культура та мистецтво країн Сходу», «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Економіка, політика, соціум країн Сходу» ‒ планується видання збірки тез доповідей в електронному та друкованому варіантах.


Завідувачка кафедри всесвітньої історії, доктор історичних наук, професор Ольга Леонідівна Рябченко взяла участь у роботі спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка як опонент дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Машкевича Стефана Володимировича "Київський міський транспорт (кінець XIX - початок XX ст.) : історія становлення та функціонування". Проф. О.Рябченко взяла участь в обговоренні дисертаційної роботи, високо оцінивши солідну й репрезентативну базу та серйозний методологічний арсенал дослідження. Рада ухвалила рішення присудити дисертантові відповідний науковий ступінь. 


Запрошуємо відвідати online-лекцію Тетяни Євсєєвої, ст.н.с. Інститут історії України НАН України, к.і.н. тема: «Утопія: ідеальна держава, літературний мета сюжет, політичні реалії "століття мас», яка відбулася 17.02.2021 об 09:30 за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1Meao1XmUpiogYjxdS_OivDteAPAddvNs/view?usp=sharing  


Конференція «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

19 березня 2021 р. на історичному факультеті Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди відбудеться II Міжнародна науково-методична конференція «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ». Форма проведення – заочна.

Інформаційний лист

Мета конференції: активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, культура і методика викладання східних мов) та обмін досвідом й узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країнах Сходу.

У рамках конференції передбачено роботу таких секцій:

  • Освіта, виховання у країнах Сходу.
  • Методика навчання сходознавчих дисциплін.
  • Філологія та перекладознавство.
  • Історія, політологія, соціологія країн Сходу.
  • Економіка та розвиток країн Сходу.
  • Культура та філософія країн Сходу.

Вітаємо завідувачку кафедри Всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди проф. Рябченко Ольгу Леонідівну з отриманням престижної міжнародної премії імені Роберта Конквеста-2020 (The Conquest Prize-2020) від Науково-дослідного та освітнього консорціуму вивчення Голодомору (The Holodomor Research and Educational Consortium-HREC) при Альбертському університеті (Канада).

Ця нагорода надзвичайно престижна серед науковців та має міжнародний характер. Премія присуджується один раз на два роки автору видатної статті за вагомий внесок у дослідження історії Голодомору 1932-33 рр.

Щиро вітаємо Ольгу Леонідівну з цією подією й зичимо життєвої наснаги, невтомної праці, творчого натхнення, підкорення нових наукових вершин на благо України та сковородинівського університету!

З науковою роботою Ольги Леонідівни можна ознайомитися за посиланням:

https://holodomor.ca/grants.../conquest-prize/2020-year/


4 грудня 2020 року планується проведення 38-ї Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених «Краєзнавство та краєзнавці: досвід минулого та сьогоденні завдання (до 120-річчя від дня народження професора А.Г.Слюсарського)» (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна; Установа освіти «Вітебський державний університет імені П.М.Машерова»; Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди; Харківський національний медичний університет).

 


20-21 листопада 2020 року планується проведення XII науково-практичної конференції «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін» (Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди; Установа адукацыі «Віцебскі дзяржаўны ўніверсітэт імя П.М.Машэрава», Гістарычны факультэт; Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені В.Винниченка) на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 29, історичний факультет (початок роботи – о 10.00)


 

61002, м. Харків, вул. Алчевських, 29, к. 312
Тел: +38(057) 700-48-01
Завідувачка кафедри
доктор історичних наук, професор,
почесний краєзнавець України

Campus LifeІм'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.