Новини кафедри всесвітньої історії

V Міжнародна науково-методична конференція
«СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (факультет іноземної філології, кафедра східних мов; факультет історії і права, кафедра всесвітньої історії), Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (факультет східних мов), Газіантепський університет (Туреччина), Хейлунцзянський університет (КНР), Університет імені Дев’ятого вересня (Ізмір, Туреччина), Телавський державний університет імені Якоба Гогебашвілі (Грузія), Університет Яманаші (Японія), Вища школа іноземних мов Digital School «P2P Communication» (Дубай, ОАЕ) запрошують викладачів, науковців, аспірантів, які викладають, проводять наукові дослідження в галузі східної філології, історії, політики, економіки, культури країн Сходу; студентів, а також представників посольств і консульств, всіх зацікавлених осіб взяти участь у V Міжнародній науково-методичній конференції «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ», яка відбудеться 29 березня 2024 р.

Форма проведення ‒ заочна.

Дедлайн подання матеріалів ‒ 20 березня 2024 р.

Мета конференції: активізація наукових досліджень з проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, економіка, політологія, соціологія, філософія, культура і методика викладання східних мов); обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країнах Сходу.

В рамках конференції передбачено роботу таких секцій:

1. Філологія та перекладознавство;

2. Освіта, виховання у країнах Сходу;

2. Методика навчання сходознавчих дисциплін;

4. Історія Сходу: проблеми теорії та практики;

5. Економіка, політика, соціум країн Сходу;

6. Культура та філософія країн Сходу.

Участь у конференції ‒ безкоштовна.

Звертаємося з проханням передати інформацію зацікавленим особам та організаціям.

Деталі проведення заходу ‒ в інформаційному листі за посиланням.


Кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна та кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Вононіна Марина Сергіївна 14 лютого 2024 р. взяли участь у зустрічі в рамках ЇЇлекторію, організованого Музеєм жіночої та гендерної історії. Говорили про «Вікно можливостей»: жінки як агентки соціальних змін у революційному 1917 році». Авторка та ведуча: Ольга Лабур – кандидатка історичних наук, доцентка, членкиня Української асоціації дослідниць жіночої історії. На цій лекції було зазначено, що в історію 1917 рік увійшов як революційний період, коли формувалися демократичні цінності, основи української державності та національної єдності і цей перехідний процес до демократії створив унікальну ситуацію: жінки отримали змогу побороти деякі дискримінаційні практики – наприклад, нарешті отримати виборчі права. Жінки протестували, мітингували, створювали резолюції та наполягали на своїх інтересах, можливостях та ініціативах. Лекторка та всі присутні намагалися дати відповідь на питання: що було досягнуто та що залишилось на майбутнє, а головне – як (не) змінилась ситуація з соціальним статусом жінок за один цей рік.


Відкрита лекція професора Стенфордського університету Алена Вайнера

22 січня 2024 року відбулась відкрита лекція професора Стенфордського університету Алена Вайнера (Allen S. Weiner) на тему: «Intractable International Conflicts and Seeking to Overcome Barriers to Conflict Resolution» («Нерозв’язні міжнародні конфлікти та пошуки подолання бар’єрів для вирішення конфліктів») на запрошення Київської школи економіки (Kyiv School of Economics). Лекція прочитана англійською мовою. Її слухачем від факультету історії і права нашого університету була кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська.

Ален Вайнер ‒ директор Стенфордської програми з міжнародного та порівняльного права, тривалий час займався вивченням міжнародних конфліктів, зробив багато важливих спостережень та аналітичних висновків про війни, конфлікти та геополітику.

Під час лекції професор розглянув схожість російсько-української війни з іншими війнами, які відбуваються у світі, зосередив увагу на наступних питаннях:

  •  чому держави вступають у конфлікт;
  •  чому конфлікти стають нерозв’язними;
  •  коли держави починають шукати шляхи вирішення нерозв’язних конфліктів шляхом перемовин;
  •  бар’єри, які стоять на шляху до вирішення конфліктів та стратегії їхнього подолання.

Тематика лекції цікава для істориків, політологів, правознавців, які займаються конфліктологією, питаннями миротворчості та розв’язання сучасних конфліктів у глобалізованому світі.


У період з 6 листопада по 17 грудня 2023 р. доцентка кафедри всесвітньої історії Аліна Ісхакова проходила всеукраїнське науково-педагогічне підвищення кваліфікації «Саморозвиток у професійному становленні освітянина та науковця. Світові тренди та українські традиції». Організатори заходу – Полтавський державний аграрний університет та Центр українсько-європейського наукового співробітництва.

Професійна програма підвищення кваліфікації була спрямована на розвиток та удосконалення психолого-педагогічної, комунікативної, інформаційно-комунікаційної компетентностей, а також практичних умінь і навичок інтерактивної взаємодії та професійно-особистісного розвитку для підвищення ефективності професійного спілкування та здійснення педагогічної діяльності.

У межах заходу було проведено три онлайн-лекції: «Західні практики саморозвитку», «Східні традиції самовдосконалення», «Українська самобутність». Спікер – Лядський Ігор Костянтинович, кандидат сільськогосподарських наук, докторант кафедри менеджменту імені І.А. Маркіної, старший викладач кафедри маркетингу, провідний фахівець відділу маркетингу Полтавського державного аграрного університету.

По завершенню проходження всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації отримано свідоцтво. Навчальне навантаження становить 180 годин (6 кредитів ECTS).


Відкритий лекційний курс «Історія Держави Ізраїль. Виживання у ворожому оточенні»

У жовтні ‒ грудні 2023 року викладачі факультету історії і права ‒ кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олександр Олійник, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олена Солошенко, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня Владислав Бриленко та першого (бакалаврського) рівня Вероніка Ющенко доєдналися до відкритого лекційного курсу «Історія Держави Ізраїль. Виживання у ворожому оточенні», що засвідчують відповідні сертифікати https://drive.google.com/drive/folders/1PGlDcivbaCqJcJSUwQe-mW4Ju9z-aPVo?usp=sharing. Тривалість курсу ‒ 24 академічні години.

Лекційний курс прочитали член Експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов та директор Міжнародного центру єврейської освіти та польових досліджень Артем Федорчук.

Організаторами заходу виступили Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, Сіоністська Федерація України (СФУ), медіа-студія «Діє-Слово», Міжнародний центр єврейської освіти та польових досліджень, за підтримки відділу з питань роботи з громадянами Ізраїлю за кордоном Всесвітньої сіоністської організації (ВСО) (Єрусалим, Ізраїль).

З часу виникнення Держава Ізраїль успішно протистоїть більш чисельному ворогу, який вважає неприпустимим сам факт її існування. Здатність Ізраїлю надати безпеку і припинити посягання на свою територію та життя своїх громадян безперечно заслуговує на вивчення і окреслює історичні паралелі з сучасним становищем України в контексті російсько-української війни.

У ході курсу були розглянуті такі питання, як формування політичного сіонізму, боротьба за державотворення, проголошення незалежності та політична історія Держави Ізраїль. Особлива увага була приділена аналізу факторів успіху та помилок у тих сферах, де, як здається з сьогоднішньої перспективи, можна було б досягти більшого.


Міжнародне підвищення кваліфікації «Тактична медицина, парамедицина та медицина катастроф у період війни: зарубіжний і вітчизняний досвід»

8 ‒ 28 грудня 2023 року кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна пройшла міжнародне підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, вищих військових навчальних закладів,  правоохоронців і військовослужбовців сектору безпеки та оборони «Tactical Medicine, Paramedicine and Disaster Medicine in Wartime: Foreign and National Experience»Тактична медицина, парамедицина та медицина катастроф у період війни: зарубіжний та вітчизняний досвід»), організаторами якого виступили Чеський технічний університет (м. Прага, Чеська Республіка), Інститут науково-дослідний Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян» (м. Київ, Україна) і отримала відповідний сертифікат. Тривалість / обсяг навчання ‒ 90 годин (3 кредити ECTS). Сертифікат.

Основні тематичні напрями міжнародного підвищення кваліфікації:

  • Тактична медицина НАТО ‒ алгоритм MARCH.
  • Проблематика реалізації домедичної допомоги в період повномасштабного вторгнення.
  • Основи тактичної медицини, протоколи MARCH та PAWS.
  • Протокол MARCH для військових. Алгоритм MARCH.
  • TCCC тактична медицина (допомога під вогнем і тактична польова допомога).
  • Тактичне пересування зі зброєю. Життєво важливі навички воїна.
  • Основні протоколи тактичної допомоги пораненим в умовах бойових дій.
  • ТССС протокол. Алгоритм дій за зонами допомоги.
  • «Курс воїна». Домедична допомога на полі бою.
  • Парамедицина. Проникаюча або закрита травма грудної клітки. Рятувальні дії під час поранення шиї, втрати свідомості, термінове транспортування.
  • Евакуація поранених з поля бою (тактична медицина).
  • Медичне спорядження (тактична медицина).

Учасники міжнародного підвищення кваліфікації ознайомилися з курсом ТССС (Tactical Combat Casualty Care) ‒ спеціалізованої медичної програми, розробленої для підготовки військових, яка зосереджується на наданні допомоги пораненим на полі бою, основами домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій, функціями бійця-рятувальника, базовим алгоритмом роботи з постраждалими на полі бою.


Міжнародне підвищення кваліфікації «Фандрайзинг та основи грантової діяльності: зарубіжний і вітчизняний досвід»

20‒27 грудня 2023 року кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна пройшла міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових, науково-педагогічних працівників, працівників освітніх закладів «Fundraising and Fundamentals of Grant Activity: Foreign and Domestic Experience»Фандрайзинг та основи грантової діяльності: зарубіжний і вітчизняний досвід») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян» (м. Київ, Україна). Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS). Сертифікат.

Основні напрями роботи вебінару:

  • Фандрайзинг як механізм міжнародної підтримки наукових проєктів в Україні.
  • Фандрайзинг для некомерційних організацій: зарубіжний досвід.
  • Актуальні питання грантової діяльності.
  • Фінансування проєктів вищої освіти за допомогою грантів.
  • Поняття гранту: визначення, типологія та напрями реалізації.
  • Гранти на раннє навчання: огляд програми.

Учасники вебінару ознайомилися з основами фандрайзингу, грантово-проєктної діяльності, імплементацією зарубіжного досвіду у вітчизняній науці, розвинули професійні компетентності у цьому важливому напрямі міжнародної наукової активності.


22 листопада 2023 р. канд. іст. наук, доц. Ісхакова Аліна Володимирівна долучилася до онлайн лекції «Голодомор: Загрози Москви Україні в історичному контексті» д-ра Крістіни Гук. Лекторка акцентувала увагу на тих змінах, які голод спричинив у суспільному сприйнятті на місцевому та глобальному рівнях за останні дев'ять десятиліть. Разом з короткою історією самого Голодомору, було висвітлено його сучасне місце в науці та українській історії, а також проведено паралелі зі звірствами війни Росії проти України.

Про лектора. Д-р Крістіна Гук – доцент кафедри управління конфліктами Школи управління конфліктами, миробудівництва та розвитку Кеннесоуського державного університету, а також позаштатний старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради. Її докторська дисертація про Голодомор, що ґрунтується на польових дослідженнях в Україні з 2015 р., була відзначена нагородою Інституту міжнародних досліджень ім. Келлога за видатну дисертацію з питань демократії та людського розвитку. Вона також є головним автором книги «Ескалація Російською Федерацією геноциду в Україні: Правовий аналіз», опублікованої в липні 2023 р. Інститутом «Нові лінії» та Центром прав людини імені Рауля Валленберга.

Захід було організовано Українським товариством Оксфордського університету у співпраці з Українською асоціацією Центральноєвропейського університету та Асоціацією Харків-Оксфорд.


Відкритий лекційний курс «Культура пам’яті і робота з минулим пост’югославських країн»

11 та 18 грудня 2023 р. кандидатка історичних наук, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич  прочитала відкритий лекційний курс «Культура пам’яті і робота з минулим пост’югославських країн», до якого долучилася викладачі факультету історії і права ‒ кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська; кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олександр Олійник; здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня Владислав Бриленко та першого (бакалаврського) рівня Вероніка Ющенко. Організатором заходу виступила медіа-студія «Діє-Слово» (керівник ‒ Олена Заславська).

У першій лекції були розглянуті причини та наслідки міжетнічних конфліктів на теренах колишньої Югославії, особливості процесу відбудови повоєнних суспільств, де особливе місце займають культура пам’яті та робота з минулим. Зроблено акцент на тому, як відображені війни та воєнні злочини у публічному просторі; хто залучений у формування культури пам’яті; чому робота з минулим носить локальний характер; чи може бути Україні корисним досвід пост’югославських суспільств у збереженні пам’яті про жертв злочинів та воєн.

Друга лекція була присвячена місту Сараєво, яке 1425 днів перебувало у сербській облозі і досі зберігає сліди масованих обстрілів і тривалої ізоляції від іншої частини Боснії і Герцеговини. За 28 років, які пройшли від закінчення війни у місті сформувалася власна політика пам’яті у публічному просторі, почав розвиватися процес меморіалізації, пов’язаний з війною та загибеллю цивільних і військових жертв війни 1992-1995 рр.

Щиро дякуємо Катерині Шимкевич за оригінальність дослідницької тематики, ґрунтовний історіографічний огляд, формування політики пам’яті на пост’югославському просторі, актуальні історичні порівняння і глобалізацію гуманізму.


Кафедри юдаїки імені Тадеуша Таубе Вроцлавського університету проводить цикл відкритих лекцій «The Key Questions»

Кафедра юдаїки імені Тадеуша Таубе Вроцлавського університету (The Taube Department of Jewish Studies at the University of Wroclaw), Республіка Польща, розпочала онлайн-серію відкритих лекцій «The Key Questions» в рамках міжнародної магістерської програми зі східноєвропейських єврейських студій. Лекції викладачів кафедри організовані у співпраці з Міждисциплінарною сертифікаційною програмою з юдаїки та Інститутом сходознавства імені А. Кримського НАН України. Робоча мова – англійська. Реєстрація на лекційну сесію за посиланням обов’язкова.

Основна увага буде зосереджена на трьох основних темах:

відкрита лекція № 1 Dr. Karolina Szymaniak «Yiddish CultureKey Questions» 7 грудня, о 19:00;

відкрита лекція № 2 Dr. Kamil Kijek «Social History and Jewish-Christian Relations in the XX century Key Questions» ‒ 13 грудня, о 19:00;

відкрита лекція № 3 Prof. Marcin Wodziński «HasidismKey Questions» ‒ 20 грудня, о 19:00 (за українським часом).

Перша лекція доктора Кароліни Шиманяк була присвячена літературі їдиш ХХ ст., літературній критиці їдиш та їдишсько-польським літературним перехрестям. Монографія К. Шиманяк про Рахель Ауербах «Rachela Auerbach, Pisma z getta Warszawskiego» (Warszawa, 2015) була нагороджена премією Polityka 2016 за видатні книги з історії. Її публікації у провідних наукових журналах зосереджені на їдиш-авангарді, їдиш-літературній критиці.

Від факультету історії і права Харківського національного університету імені Г.С. Сковороди до лекції доєдналася кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська.


«Роль армій у країнах Сходу». Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»

29 листопада 2023 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Роль армій у країнах Сходу» (керівник: кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна).

До зустрічі доєдналися понад 20 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 3 і 4 року навчання. З використанням презентаційних проєктів спікерами засідання виступили:

  1. Короваєнко Поліна (42 група) «Перська козацька бригада (1879-1920 рр.)»;
  2. Павлюк Максим, Ріпка Сергій (41 гр.) «Арабське повстання проти Османської імперії під проводом Лоуренса Аравійського (1916-1918 рр.)»;
  3. Рак Анна (41 група) «Гвинтівка породжує владу: роль армії в сучасному Китаї».

Армії у багатьох державах традиційного Сходу відігравали й відіграють ключову роль. Військова верхівка продовжує утримувати у своїх руках потужні важелі впливу на різні сфери державної політики та має право голосу при вирішенні багатьох питань, що не належать до військової сфери. В умовах загострення етноконфесійних протиріч, зростання соціальної напруженості, якими нерідко супроводжувався процес становлення національної державності, військові виступають в якості самостійної сили, що діє з позицій захисника та носія національно-історичних та культурно-релігійних цінностей. У багатьох країнах Сходу армія в очах суспільства виступає як передовий політичний інститут, а її активна участь у політичному житті (аж до захоплення влади) у деяких випадках може виконувати конструктивну функцію, сприяючи вирішенню завдань мобілізації в умовах національної кризи.

У цьому контексті доповідачі проаналізували виникнення і становлення Перської козацької бригади / дивізії як знаряддя впливу Російської імперії на Іран в останній третині ХІХ ‒ на початку ХХ ст.; приділили увагу вирішальній ролі Арабського повстання 1916-1918 рр., яке очолив англійський археолог, письменник, офіцер, розвідник Томас Едвард Лоуренс (Лоуренс Аравійський), в розвалі Османської імперії; проаналізували складну структуру сучасних Збройних сил КНР і провели дискусію щодо їхньої ролі у формуванні зовнішньополітичного курсу континентального Китаю.

Дякуємо доповідачам за цікаві наукові доповіді, а всім учасникам семінару ‒ за влучні запитання й жваву дискусію. Запрошуємо до нових зустрічей!


VІІ КОНГРЕС СХОДОЗНАВЦІВ

27 листопада 2023 року на базі Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (м. Київ) в онлайн-форматі відбувся VІІ Конгрес сходознавців, у роботі якого взяли участь понад 80 науковців закладів вищої освіти України, Туреччини, Швеції, Німеччини.

Організаторами наукового заходу виступили Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського (Навчально-науковий інститут філології та журналістики, кафедра східної філології), Видавничий дім «Гельветика», Центр українсько-європейського наукового співробітництва.

Факультет історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди представляли кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська (доповідь «Ісламський фундаменталізм: причини активізації в сучасному світі») і здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 4 року навчання Поліна Короваєнко (доповідь «Іредзумі: феномен натільного живопису Японії»).

Робота VІІ Конгресу сходознавців проходила в рамках наступних панелей:
1. Культурно-історична спадщина країн Близького і Середнього Сходу (до 100-річчя від дня народження Фуата Сезгіна);
2. Культурно-історична спадщина країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону;
3. До 100-річчя Турецької республіки: Туреччина, Крим та тюркський світ;
4. Сучасні політико-економічні процеси на теренах Близького, Середнього та Далекого Сходу;
5. Країни та цивілізації Сходу в сучасному медіа просторі;
6. Підтримка національної стратегії розвитку кримськотатарської мови: 2023-2024 рр.

Перше засідання студентського дебатного клубу «Діалоги про ЄС»

22 листопада 2023 року на базі факультету історії і права відбулося перше засідання студентського дебатного клубу «Діалоги про ЄС» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни. Ініціаторами й організаторами засідання виступили здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету історії і права Цицхвая Валерія (31 група) та Костянтинов Юрій (32 група).

Членами суддівської колегії були в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти Топчій Даніїл, здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету історії і права Цицхвая Валерія та Костянтинов Юрій. Модератором дебатів виступила здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Коваль Валерія (31 і/п група).

24 учасники були розподілені на 8 команд, які активно відстоювали свої позиції у затятій боротьбі за призові місця.

Під час засідання студентського дебатного клубу «Діалоги про ЄС» було розглянуто такі питання:

1. Скасування вето в ЄС: за чи проти?

2. Створення збройних сил ЄС: за чи проти?

3. Експансія ЄС на Схід: за чи проти?

4. Вплив глобалізації на європейські інтеграційні процеси: позитивний чи негативний?

5. Реформування ЄС: наднаціональна організація чи повноцінна конфедерація?

6. Чи призведе євроінтеграція України до втрати робочих місць у країні?

7. Шенгенська зона: розширення чи збереження статус-кво?

За результатами суддівського рішення першість виборола команда «Колективний Захід» (сертифікат), яку представляли здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Москальова Анастасія (32 група), Сарафанов Дмитро (22 і/п група) та Рідкокаша Максим (21 група).

Друге місце здобула команда «Іноземці» (сертифікат), учасниками якої були здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 1 року навчання за ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» Войтенко Аліна, Мелещенко Костянтин та Яресько Тетяна.

Найкращою спікеркою дебатного засідання за високий рівень ораторського мистецтва, володіння темою й переконливу аргументацію було обрано здобувачку вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету історії і права Войтенко Аліну (12 і/п група) (сертифікат).

Дякуємо всім учасникам за активність, креативність, уміння висловлювати свою точку зору, наводити переконливу аргументацію, критикувати та відповідати на критику!

Запрошуємо здобувачів вищої освіти доєднуватися до наступних засідань дебатного клубу!


Віртуальна екскурсія до Державного політехнічного музею при НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського

21 листопада 2023 р.  здобувачі факультету історії і права першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти стали учасниками віртуальної екскурсії до Державного політехнічного музею при Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», яку провів директор Музейного комплексу ХНПУ імені Г.С. Сковороди Тукан Віталій Костянтинович, випускник магістратури історичного факультету. Захід було проведено згідно з планом взаємодії зі стейкхолдерами ОП «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) та з ініціативи кафедри всесвітньої історії (гарант ОП, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри Ямпольська Л.М.).

Державний політехнічний музей імені Бориса Патона при Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського є одним з найбільших українських музеїв науки, техніки і найбільшим університетським музеєм в Україні. Університет пишається своєю історією: його випускниками в різні часи були конструктор літальних апаратів Ігор Сікорський, засновник практичної космонавтики Сергій Корольов. На його кафедрах викладали фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання АН УРСР, провідний вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування Євген Патон, директор Інституту електрозварювання, Президент НАН України Борис Патон.

Експозиції музею охоплюють широкий спектр технологій та інженерії: електроніка, приладобудування, інформатика, телебачення, корисні копалини, металургія, зварювання, машинобудування, промислові технології, транспорт, енергетика, телекомунікації, стрілецька зброя, авіація та космонавтика.

У кожній виставковій залі відчувався дух епохи. Студенти факультету мали змогу побачити гелікоптер Мі-2, літак ЯК-40, танк Т-34, гармату КС-19 (експозиція під відкритим небом); різноманітні моделі літаків, гвинтовий двигун, турбіну, прилади керування, космічний корабель «Восток-4», пульт керування з космодрому Байконур, тренувальний модуль (зала авіації та космонавтики); колекцію стрілецької зброї (зала Зразки озброєння); перші електронні обчислювальні машини «Київ-1», «Промінь-1», носії даних, комп’ютерні комплектуючі (зала комп’ютерних технологій); перші фотоапарати «ФЕД» і «Київ», кінокамери і кінопроектори радянських часів (зала Історія фотографії і кіносправи) та інші раритетні експонати.

Щиро дякуємо Тукану Віталію Костянтиновичу, який показав можливості використання цифрових технологій у музейній справі, відповів на чисельні питання за тематикою віртуальної екскурсії. Запрошуємо долучатися до наступних проєктів!


Онлайн-екскурсія музеєм історії польських євреїв «Полін ‒ музей життя»

20 листопада 2023 року кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Л.М. Ямпольська, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін О.М. Олійник, здобувачі вищої освіти факультету історії і права першого (бакалаврського) рівня В.Р. Ющенко, В.О. Коваль, здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня В.О. Бриленко приєдналися до онлайн-екскурсії музеєм історії польських євреїв «Полін ‒ музей життя». Організаторами заходу виступили студія «Діє-Слово», Міжнародна Міждисциплінарна Сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства НАН України. Лектори-екскурсоводи музею Оксана Чала та Юлія Гришко розповіли про ідею та історію його створення, місце побудови, місію, провели віртуальну екскурсію по постійних виставках.

«Полін» (на івриті «Польща») ‒ історичний музей, який розповідає про тисячу років життя євреїв на території Польщі. Він спроєктований фінським архітектором Райнером Махламакі на пам’ятному для єврейської нації місці ‒ території Варшавського гетто, створеного у 1940 році окупаційною німецькою владою та СС як найбільший проміжний концентраційний табір для євреїв Польщі та Німеччини на шляху до табору знищення Треблінка. За час існування гетто його населення зменшилося з 450 тис. до 37 тис. осіб. 19 квітня ‒ 16 травня 1943 року на території Варшавського гетто відбулося збройне повстання єврейських підпільних організацій, придушене загонами СС у рамках операції «Рейнхард». Музей «Полін» був відкритий у квітні 2013 р., з нагоди 70-ї річниці повстання у Варшавському гетто. Його місія ‒ захист і відновлення пам’яті про історію польських євреїв, протидія проявам антисемітизму, дискримінації та відчуження, зміцнення взаєморозуміння і поваги між народами.

У кожній із шести музейних галерей ‒ переплетення сторінок історії Польщі та України: експонати, приклади української історії ‒ синагоги з містечка Гвіздець і Жовкви, мистецтво від Бруно Шульца і Мауріція Готліба, хасидизм, повстання Б. Хмельницького. Щороку музей створює тимчасові виставки: в 2022 році ‒ на тему єврейської кухні, в 2023 ‒ присвячену 80-й річниці повстання у Варшавському гетто.

Музей «Полін» ‒ не просто музей, а інституція культури, яка робить історію цікавою і доступною для всіх поколінь.


8 листопада 2023 року на факультеті історії і права у межах тематичного тижня з нагоди Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку в онлайн форматі пройшло чергове засідання гуртка ораторського мистецтва на тему «Сучасний оратор: рівень, вимоги, виклики». У межах засідання були обговорені питання:

  1. Риторика: крізь призму віків (доповідачі Сміян Анна і Стєкольников Сергій, здобувачі 1 (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), 11 група;
  2. Спічрайтер: професійні якості та етика (доповідачі Федоренко Надія, Лавриненко Анастасія, Літвин Єлізавета, здобувачки 1 (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), 22 група;
  3. Оратор XXI століття: вимоги, перспективи, приклади (доповідачі Берко Микита і Лужецька Марина, здобувачі 1 (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), 21 група.

Перші майстри ораторського мистецтва з'явилися у Стародавній Греції. У XXI столітті вміння красиво говорити необхідне не лише політикам, журналістам та адвокатам, а й усім тим, чия діяльність так чи інакше пов'язана з публічними виступами. Наразі успішній людині ораторське мистецтво потрібне для того, щоб завоювати гідне місце в суспільстві, витримувати конкуренцію та створювати свій публічний імідж.

Окрім цього, це одна з м'яких надпрофесійних навичок (soft skills), що допомагають у вирішенні різноманітних життєвих завдань.

У вік комп'ютерних технологій управління інформаційними потоками  за допомогою великого інструментарію нових PR-технологій стало для нас  звичайною навичкою. Проте технології публічної соціальної комунікації не втратили своєї актуальності, отримали особливий кредит довіри завдяки одній із найефективніших PR-технологій - спічрайтингу. У наші дні спічрайтер – це незамінна фігура для перших осіб держави, бізнесменів, представників шоу-бізнесу, громадських діячів. Це не завжди публічна особа, але завжди «сірий кардинал», який впливає на формування мовного стилю замовника, а іноді на ідеологію цілої держави.

За якими науками майбутнє? Генетика, біоінженерія, архітектура віртуальної реальності? А може неориторика? З якими завданнями і викликами має справу оратор XXI століття і чи зможе він зберегти свою роль в умовах нестримного занурення людства у світ «паралельної» віртуальної реальності?

Учасники засідання спробували намалювати образ успішного оратора XXI століття (на прикладах найяскравіших ораторів сучасної України і світу), приміряли на себе родь спічрайтера і, сподіваємося, зрозуміли, що ораторське мистецтво - це перш за все глибока, цілісна робота особистості над собою,  а іноді й безпосередній інструмент пізнання себе самого.

Дякуємо всім учасникам і чекаємо на нові зустрічі.


«Арабо-ізраїльський конфлікт: війна та мир під оливами».
Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку

7 листопада 2023 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Арабо-ізраїльський конфлікт: війна та мир під оливами», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку (керівник: кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна).

Модератором засідання виступила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету історії і права Черкашина Аліна (22 гр.).

До зустрічі доєдналися кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна та понад 30 здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.

З використанням презентаційних проєктів спікерами засідання виступили:

  1. Сарафанов Дмитро, Рідкокаша Максим (22 група) «Ясир Арафат: терорист № 1 чи символ боротьби палестинського народу?»
  2. Сєргєєв Дмитро (22 група) «Рух ісламського опору ХАМАС: історія створення та діяльність»
  3. Черкашина Аліна (22 група) «Війна Судного дня»: досвід Ізраїлю»
  4. Костянтинов Юрій, Шмалько Денис (32 гр.) «Остання війна ХАМАСу та Ізраїлю: причини, хронологія подій, можливі наслідки».

Близький Схід був і залишається одним із найбільш нестабільних регіонів у міжнародних відносинах другої половини ХХ ‒ 20-х рр. ХХІ ст. Актуальність теми обумовлена останньою війною Руху ісламського опору ХАМАС і Держави Ізраїль, яка почалася 7 жовтня 2023 р.

Учасники семінару були залучені до дискусії навколо питань про єврейське і арабське відродження, причини арабо-ізраїльського протистояння, каталізацію близькосхідної проблеми під впливом «холодної війни» та розвитку ісламського фундаменталізму. На основі історичних джерел і широкого пласту наукової літератури молоді сходознавці проаналізували постать Ясира Арафата в палестинському національному русі, виникнення і діяльність рухів ФАТХ, ХАМАС, Організації визволення Палестини. Проводили сміливі паралелі між «Двадцятиденною війною» 1973 р. і війною 7 жовтня 2023 р., спробували розібратися у сучасній ситуації в секторі Гази та на півдні Ізраїлю, а також можливості й наслідках втягнення в проксі-війну на Близькому Сході третіх сил ‒ шиїтської «Хезболли», іранського КСІР, алавітських частин сирійської армії, єменських хуситів. Якою є позиція арабських держав, США, РФ, КНР у даному конфлікті? Чи є перетини історії Держави Ізраїль, яка виробила модель виживання у ворожому оточенні, й історії сучасної України, яка виборює своє право на збереження державності й національний розвиток?

Дякуємо спікерам семінару за ґрунтовні наукові доповіді, а всім учасникам семінару ‒ за цікаві запитання та змістовні доповнення. Готуємося до нових зустрічей!


1 листопада 2023 року доцентка кафедри всесвітньої історії Аліна Ісхакова долучилася до профорієнтаційної зустрічі, організованої кафедрою педагогіки та психології управління соціальними системами ім. акад. І.А. Зязюна Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». До заходу доєдналося більше 70 учасників: вчителів та учнів закладів загальної середньої освіти Салтівського району Харківської міської ради.

Доц. Аліна Ісхакова презентувала факультет історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, окреслила перспективи та переваги навчання за спеціальностями факультету, можливості кар’єрного зростання та працевлаштування випускників факультету. Окрему увагу було приділено діяльності Освітнього хабу ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Присутніх було запрошено долучитися до заходів, які проводитимуть науково-педагогічні працівники факультету історії і права.


30 жовтня 2023 року кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна взяла участь у методичному практикумі для вчителів комунального закладу «Харківський ліцей № 8 Харківської міської ради» на тему: «Дистанційний урок в умовах воєнного часу ‒ взаємодія вчителя та учня під час поєднання синхронного й асинхронного режимів: виклики, рішення, лайфхаки (практичний аспект)» (виступ з доповіддю). Участь у заході відбувалась на виконання плану взаємодії зі стейкхолдерами освітньої програми «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) за запрошенням зовнішнього стейкхолдера ОП Дмитрієвої Оксани Євгенівни ‒ учителя історії вказаного ЗЗСО, спеціаліста вищої кваліфікаційної категорії, учителя-методиста, кандидата історичних наук; заступника директора з навчально-виховної роботи, учителя історії, спеціаліста І категорії, випускниці історичного факультету Деркач Юлії Олегівни, а також із метою профорієнтації.

Учасники методичного практикуму, виходячи з Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (затверджене наказом МОН від 8 вересня 2020 р. № 1115), листа МОН Щодо організації освітнього процесу в умовах пандемії № 1/9-616 від 4.11.2020 р., Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти від 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394, обговорили оптимальні варіанти поєднання синхронного та асинхронного режимів для організації якісного онлайн навчання в умовах війни, їхні переваги та недоліки, особливості організації роботи з технічними засобами навчання, використання цифрових сервісів, дистанційних платформ, поділилися своїм досвідом роботи та практичними напрацюваннями.


Методичний вебінар «Створення та діяльність шкільного історико-краєзнавчого музею» на Сковорода-хаб

6 жовтня 2023 року в рамках надання освітніх послуг для студентів, аспірантів, викладачів, музеєзнавців, краєзнавців-аматорів та усіх, хто цікавиться музеєзнавчою тематикою в ХНПУ імені Г.С. Сковороди, на майданчику Сковорода-хаб кандидатом історичних наук, доцентом, доцентом кафедри всесвітньої історії Трубчаніновим Миколою Анатолійовичем було проведено методичний вебінар ‒ інструктивну презентацію на тему «Створення та діяльність шкільного історико-краєзнавчого музею».

 Спікером було розкрито структуру організації та створення шкільного краєзнавчого музею в Україні з моменту набуття незалежності до початку відкритої агресії з боку російської федерації. В межах обговорення даної проблематики піднято питання про особливості організації шкільного краєзнавчого музею в структурі реформування місцевого самоврядування (децентралізації громад) та передачі фінансування на рівень громад і подальшу долю шкільних краєзнавчих музеїв в структурі МОН України.

Учасники заходу звернули увагу на підготовку та сертифікацію музеїв закладів освіти при МОН України та їх подальшу можливість залучення до освітнього процесу в умовах НУШ.


29 вересня 2023 року на базі Освітнього хабу ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Сковорода-хаб» кандидатом історичних наук, доцентом кафедри всесвітньої історії Місостовим Тотразом Юрійовичем була проведена презентація навчально-методичного центру факультету історії і права «Подолання сучасних викликів і труднощів у викладанні історії (з досвіду роботи навчально-методичного центру факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди)». Спікером подана інформація про історію розвитку навчально-методичного центру, основні завдання та напрями його діяльності, співробітництво з освітянами Харківщини та інших регіонів України, іноземними методистами. Особливу увагу Міссостов Т.Ю. приділив запровадженому на базі центру в минулому навчальному році циклі методичних вебінарів-практикумів «Нові підходи у викладанні історії, правознавства, громадянської освіти та географії», спікерами яких виступали досвідчені вчителі-методисти, директори ЗЗСО, закордонні освітяни, науково-педагогічні працівники факультету історії і права. По закінченню доповіді учасники заходу задавали чисельні питання стосовно організації майбутніх методичних вебінарів і співробітництва центру з освітніми закладами. У заході взяли участь науково-педагогічні працівники факультету історії і права та інших структурних підрозділів ХНПУ імені Г.С. Сковороди, вчителі закладів середньої освіти та викладачі закладів фахової передвищої освіти Харкова та Харківської області, здобувачі вищої освіти різних рівнів.


Відкритий лекційний курс «Історія Держави Ізраїль. Виживання у ворожому оточенні»

27 вересня викладачі факультету історії і права ‒ кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олександр Олійник, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Олена Солошенко, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня Владислав Бриленко та першого (бакалаврського) рівня Вероніка Ющенко доєдналися до відкритого лекційного курсу «Історія Держави Ізраїль. Виживання у ворожому оточенні», розрахованого на 12 лекцій.

Курс викладають член Експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов та директор Міжнародного центру єврейської освіти та польових досліджень Артем Федорчук.

Організаторами заходу є Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, Сіоністська Федерація України (СФУ), медіа-студія «Діє-Слово», Міжнародний центр єврейської освіти та польових досліджень, за підтримки відділу з питань роботи з громадянами Ізраїлю за кордоном Всесвітньої сіоністської організації (ВСО) (Єрусалим, Ізраїль).

В останні роки Ізраїль сприймається в Україні як країна, досвід якої заслуговує на уважне вивчення. Ідея створення незалежної держави виникла у єврейських інтелектуалів у тому ж центрально-східноєвропейському політичному контексті і приблизно в той час, коли розпочалося формування українського національного руху. Декількома десятиліттями пізніше обидва народи пережили драматичні трагедії геноциду. З часу виникнення єврейська держава успішно протистоїть більш чисельному ворогу, який вважає неприпустимим сам факт існування Ізраїлю. Здатність Держави Ізраїль надати безпеку і припинити посягання на свою територію та життя своїх громадян безперечно заслуговує на вивчення. Однак не тільки військові перемоги формують імідж єврейської держави. Ізраїльтяни змогли не лише вражаючим чином розвивати культуру, науку та економіку, а й зберегти політичний плюралізм, демократію та свободу слова, незважаючи на всі загрози безпеці. Ця сторона ізраїльської дійсності також становить значний інтерес для українців.

У ході курсу буде розглянуто такі питання, як формування політичного сіонізму, боротьба за державотворення, проголошення незалежності та політична історія розвитку Держави Ізраїль. Особливу увагу буде приділено аналізу факторів успіху та помилок у тих сферах, де, як здається з сьогоднішньої перспективи, можна було б досягти більшого.


Міжнародне підвищення кваліфікації «Трансфер освітніх технологій в країнах Європейського Союзу та Україні»

18 ‒ 25 вересня 2023 року доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна пройшли міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових, науково-педагогічних і працівників освітніх закладів «Transfer of Educational Technologies in the Countries of the European Union and Ukraine» («Трансфер освітніх технологій в країнах Європейського Союзу та Україні») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян» і отримали відповідні сертифікати. Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS).

Основні напрями роботи вебінару:

  • Сучасні освітні технології: сутність, класифікації, ефективність.
  • Освітні технології (навчання в цифровому суспільстві).
  • Управління трансфером освітніх технологій в країнах ЄС.
  • Управління трансфером освітніх технологій в Україні.
  • Роль трансферу технологій в освіті (на прикладі Стенфордського університету).
  • Потенціал трансферу технологій.
  • Трансфер технологій у XXI столітті.

Учасники міжнародного підвищення кваліфікації розвинули професійні компетентності, ознайомилися з поняттям трансферу освітніх технологій, досвідом його використання в країнах ЄС та Україні, потенційними можливостями в контексті цифрового суспільства.

Сертифікати: проф. Богдашина О.М., доц. Ямпольська Л.М.


МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС«ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПИ: НОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ ІСТОРИКІВ»

15 – 17 вересня 2023 року у Вільнюсі (Литва) відбувся Міжнародний конгрес «Rethinking Ukraine and EuropeNew Challenges for Historians» («Переосмислення України та Європи: Нові виклики для істориків»), у роботі якого взяли участь представники факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди: завідувачка кафедри всесвітньої історії, докторка історичних наук, професорка Ольга Рябченко (зараз проходить наукове стажування у Кембриджському університеті (Велика Британія)), кандидатка історичних наук, доцентка кафедри всесвітньої історії Аліна Ісхакова, кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри історії України Інна Чернікова.

Головною метою конгресу є дискусія про створення нового наративу історії України та всього регіону Центрально-Східної Європи. Робота конгресу розпочалася з лекції відомого британського історика та експерта з ранньомодерної європейської історії, професора Роберта І. Фроста з Абердинського університету на тему «Минуле в сьогоденні: переосмислення України, Європи та ролі національної держави у глобальну епоху».

У перший день роботи конгресу – 15 вересня – представники запрошених фондів представляли свої грантові програми, що фінансують міжнародні проєкти у сфері історичних досліджень. Цього самого та наступного дня всі учасники долучилися до тематичних панельних дискусій. Зі своїми доповідями під час роботи панельних дискусій конгресу виступили і представники факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

16 вересня проф. Ольга Рябченко модерувала панель «Руйнування Російською Федерацією музеїв, архівів та об’єктів культурної спадщини в Україні». Із доповіддю «Університети України під ракетними обстрілами Російської Федерації» на цій панелі виступила доц. Аліна Ісхакова. Загалом доповіді, що прозвучали на панелі, є надзвичайно актуальними, оскільки з перших днів повномасштабного вторгнення російська армія прицільно знищує об’єкти культурної спадщини та освітньої інфраструктури в Україні. Ці цифри продовжують зростати. Така стратегія допомагає ворогу насильно стерти прояви українськості, привласнити собі наше минуле з його артефактами, підживлювати столітні імперські міфи.

Не менш актуальною стала панель «Радянські репресії: причини, масштаби, наслідки», організована 17 вересня. На цій панелі виступили проф. Ольга Рябченко із доповіддю «Конструктори радянської цивілізації: українська літературно-мистецька інтелігенція у політичних кампаніях на селі в роки колективізації та Голодомору» та доц. Інна Чернікова із доповіддю «Радянські репресії української інтелігенції міста Харкова (1933 рік)».

Конгрес у Вільнюсі зібрав велику кількість істориків України, Литви, Німеччини, Польщі, Франції та інших країн, які під час спілкування обмінялися досвідом, відпрацювали нові наративи переосмислення європейської історії та місця України у міжнародному просторі.


Міжнародне підвищення кваліфікації «Неформальна освіта при підготовці здобувачів освіти гуманітарних спеціальностей в країнах Європейського Союзу та Україні»

21‒28 серпня 2023 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Місостов Тотраз Юрійович, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна пройшли міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових, науково-педагогічних і працівників освітніх закладів «Informal Education in Training Humanitarian Specialists: Experience of the EU Countries and Ukraine»Неформальна освіта при підготовці здобувачів освіти гуманітарних спеціальностей в країнах Європейського Союзу та Україні») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян» і отримали відповідні сертифікати (Ямпольська Лариса Миколаївна, Місостов Тотраз Юрійович). Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS).

Основні напрями роботи вебінару:

  • Розуміння неформальної освіти в країнах Європейського Cоюзу та Україні.
  • Особливості неформальної та формальної освіти: досвід країн Європейського Cоюзу.
  • Неформальна освіта в Україні: особливості, переваги та недоліки.
  • Неформальна освіта: підтвердження та визнання в країнах Європейського Союзу та Україні.
  • Неформальна освіта: практичний досвід країн Європейського Союзу та України.

Учасники міжнародного підвищення кваліфікації розвинули професійні компетентності, ознайомилися зі специфікою формальної та неформальної освіти, визнанням результатів неформальної освіти в країнах ЄС та досвідом ЗВО України щодо її впровадження.


З 07 до 14 серпня 2023 року канд. іст. наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов (сертифікат) та канд. іст. наук, доцент кафедри всесвітньої історії Аліна Беззубенко (сертифікат) пройшли у дистанційному форматі міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових і науково-педагогічних працівників «Academic integrity and time-management in the preparation of scientific works: foreign and native experience» («Академічна доброчесність та тайм-менеджмент при підготовці наукових робіт: зарубіжний та вітчизняний досвід») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та IESF «Міжнародна фундація науковців та освітян». Тривалість/обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS).


Міжнародне підвищення кваліфікації «Інтерактивні технології змішаного навчання при підготовці бакалаврів та магістрів в країнах Європейського Союзу та Україні»

З 10 по 17 липня 2023 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов пройшов у дистанційному форматі міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових і науково-педагогічних працівників «Interactive Technologies of Blended Learning in the Training of Bachelors and Masters Degrees in the Countries of the European Union and Ukraine» («Інтерактивні технології змішаного навчання при підготовці бакалаврів та магістрів в країнах Європейського Союзу та Україні») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та IESF «Міжнародна фундація науковців та освітян». Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS).

Учасники вебінару розвинули професійні та цифрові компетентності щодо впровадження інтерактивних технологій і хмарних сервісів в онлайн навчанні з використанням національного та європейського досвіду.

Сертифікат


3 – 7 липня 2023 р. кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, координатор з наукової роботи факультету історії і права Сергій Сєряков взяв участь в XVI конгресі Міжнародного товариства дослідників XVIII ст. (англ. 16th Congress of the International Society for Eighteenth-Century Studies, ISECS), який відбувся в стінах Римського університету ла Сап'єнца і Римського університету Тор Вергата (Рим, Італія).

4 липня 2023 р. відбулося засідання тематичної секції 293 «Religious confessions in the 18th century» (укр. «Релігійні конфесії у XVIII ст.»), під час якої доц. Сергій Сєряков презентував доповідь на тему «The Educational Level of Teaching Staff of Jesuit Schools in the East of the Polish Province of the Society of Jesus in the Last Quarter of the 17th Century» (укр. «Освітній рівень викладацького складу єзуїтських шкіл на сході Польської провінції Товариства Ісуса в останній чверті XVII ст.»). Доповідь викликала в учасників Конгресу жвавий інтерес, в чому пересвідчує низка цікавих питань і змістовне обговорення її головних тематичних аспектів. Важливою складовою роботи Конгресу стало офіційне прийняття до ISECS Українського товариства з дослідження вісімнадцятого століття, членом якого є доц. Сергій Сєряков.


Відкритий курс проф. Девіда Фішмана «Єврейська релігія та культура у Радянському Союзі (1917–1952 рр.)»

З 5 червня по 10 липня 2023 року проходив відкритий дистанційний курс професора єврейської історії Єврейської теологічної семінарії Америки (Нью-Йорк) Девіда Е. Фішмана «Єврейська релігія та культура у Радянському Союзі (1917–1952 рр.)». Організаторами заходу виступили Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ та Єврейською теологічною семінарією Америки (Нью-Йорк).

Професор Девід Е. Фішман є автором численних книг і статей з історії та культури східноєвропейського єврейства: «Перші сучасні євреї Росії: євреї Шклова» (1996), «Піднесення сучасної культури їдиш» (2005), «Книжкові контрабандисти: партизани, поети та змагання за порятунок єврейських скарбів від нацистів» (2017).

Теми лекцій:

1. Єврейська культура та релігія в Російській імперії до 1917 року.

2. 1917‒1920 рр. Революція, Погроми, Євсекція.

3. Доля російсько-єврейської та івритської культури до 1929 р.

4. Єврейська релігія Радянському Союзі, 1921–1936 рр.

5. Їдиш у радянському єврейському житті.

6. Радянська єврейська література. Чищення їдишської культури 1936–1938 рр.

7. Єврейська культура та релігія під час Другої світової війни та Голокосту.

8. Ліквідація радянської їдишської культури (1948–1952 рр.).

До лекційного курсу долучилися кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня Владислав Бриленко (61 група), здобувачі першого (бакалаврського) рівня Вероніка Ющенко (32 група) та Валерія Цицхвая (31 група), які отримали відповідні сертифікати і запрошення на вступ на Міждисциплінарну сертифікатну програму з юдаїки (набір 2023 р.), яка надає базові знання з єврейської історії та культури, сприяє розвитку єврейських студій в Україні і формуванню спільноти фахівців з цієї галузі в майбутньому.

Щиро вдячні професору єврейської історії Девіду Фішману за відкритий лекційний курс «Єврейська релігія та культура у Радянському Союзі (1917-1952 рр.)», актуальність, змістовність, можливість дискусій і роздумів над проблемою ‒ диктатура і державний антисемітизм, директору онлайн студії «Діє-Слово» пані Олені Заславській, всім організаторам заходу.

Сертифікати учасників можна переглянути тут.


І Всеукраїнський форум молодих сходознавців  

23-24 травня 2023 р. у дистанційному форматі на базі Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся І Всеукраїнський форум молодих сходознавців з метою активізації досліджень проблем сходознавства, залучення молодих сходознавців до наукової діяльності, стимулювання обміну знаннями, думками і досвідом між молодими науковцями та фахівцями в галузі сходознавства, визначення інноваційних тенденцій і перспектив розвитку сходознавства в Україні.

 У заході взяла участь здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти третього року навчання спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) Поліна Короваєнко, яка виступила з доповіддю «Нецке як елемент національної культури Японії» (науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська) в рамках роботи  секції «Культура та релігії країн Сходу».

Форум об’єднав близько 150 молодих науковців з України, Японії, КНР, Великої Британії. У перший день роботи форуму були прочитані відкриті лекції провідних дослідників у галузі вітчизняного і зарубіжного сходознавства:

Гліб Іванов, аспірант Department of Engineering Science and Ocean  Engineering, National Taiwan University, Taiwan (ROC) «Історія та майбутнє тайванської індустрії»;

Алла Шлапак, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки Київського університету імені Бориса Грінченка «Досвід економічних реформ країн Азії: що заважає Україні повторити досвід «азійських тигрів»?»;

Патрік Хайн, член Школи глобальних японознавчих досліджень Накано при Університеті Мейдзі «Українсько-китайські контакти в контексті новітнього періоду державотворення України та КНР»;

Олена Шевченко, кандидат філол.н., другий секретар Посольства України в КНР (2014-2018), студентка Королівського коледжу у м. Лондоні (Міжнародні відносини) «The security environment in Asia: threats and challenges»;

Фредді Ю, професор університету Ямагата «An experience-based Japanese culture class taking advantage of local resources»;

Одарка Кравченко, кандидат наук, асистент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Київського Національного університету імені Тараса Шевченка «Особливості організації навчального процесу та аспекти викладання східних мов в Єврейському університеті в Єрусалимі «The Hebrew University of Jerusalem».

Форум проходив за секціями: «Сучасна лінгвістика, перекладознавство та література країн Сходу», «Філософія та етика країн Сходу», «Культура та релігії країн Сходу», «Проблеми соціально-економічного та політичного розвитку сучасного Сходу», «Міжнародні відносини та проблеми безпеки в країнах Азії» і сприяв активізації наукових досліджень з проблем сходознавства, обміну досвідом та узагальненню здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у ЗВО України.


Меморіальні заходи до Дня пам’яті жертв політичних репресій

 

День пам’яті жертв політичних репресій ‒ щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Меморіальна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв Великого терору ‒ масових політичних репресій 1937-1938 рр., донесення до українського суспільства та світової спільноти об’єктивної інформації про злочини, вчинені у XX ст. комуністичним тоталітарним режимом на території України, формування концепції історичної пам’яті та національної ідентичності.

До 21 травня, Дня пам’яті жертв політичних репресій, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна провела з учнями 9-А і 9-Б класів Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 90 Харківської міської ради Харківської області меморіальні заходи «Сучасний погляд на причини і наслідки політичних репресій в Україні».

Аналізуючи історичні наративи трагічного періоду в історії ‒ Великого терору, школярі з позицій сучасності поглянули на причини масштабної кампанії масових репресій, розгорнутої в СРСР у 30-х рр. ХХ ст. з ініціативи радянського керівництва з метою ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії та денаціоналізація.

Досвід російсько-української війни 2014-2023 рр. показує, як ціною героїчних зусиль і людських життів Україна бореться за відновлення свого суверенітету й за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики в XXI ст.


Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» «Етноси і конфесії на Сході: конфлікти та взаємодія»

16 травня об 11:20 у рамках тижня науки на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулося онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Етноси і конфесії на Сході: конфлікти та взаємодія» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни.

Модераторами засідання виступили здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету історії і права Бриленко Владислав, Пономаренко Валерія, Гуріна Алла (51 гр.).

До зустрічі доєдналися кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко Аліна Володимирівна та близько 40 здобувачів першого (бакалаврського), другого (магістерського), третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти.

З використанням презентаційних проектів спікерами засідання виступили:

  1. Бриленко Владислав (51 група) «Війна в Західній Сахарі: причини, перебіг, наслідки (70-ті рр. ХХ ‒ 10-ті рр. ХХІ ст.»;
  2. Гуріна Алла (51 група) «Релігійна толерантність як чинник національної безпеки у сучасному В’єтнамі»;
  3. Пономаренко Валерія (51 група) «Берберська весна» в країнах Маґрибу (80-ті рр. ХХ ‒ 10-ті рр. ХХІ ст.»;
  4. Ющенко Вероніка (22 група), Коваль Валерія (21 група) «Дарфурський конфлікт у Судані і проблеми регіональної безпеки».

У межах окреслених тем дискутувалися питання про причини виникнення етноконфесійних конфліктів у країнах Азії та Африки, їхні наслідки та вплив на міждержавні та регіональні відносини, особливості етнополітики та політики релігійної толерантності окремих держав, можливості використання такого досвіду, а також питання миротворчості та ролі у ньому міжнародних (ООН) і регіональних організацій (Африканського Союзу, Ліги арабських держав, Економічного співтовариства країн Західної Африки).

Учасники семінару прийшли до висновку про те, що не можна змінити існуючі історичні наративи, але можна змінити їхню інтерпретацію і спрямувати в конструктивне русло. До цього повинні прагнути політичні еліти, громадські організації та міжнародна спільнота.

Дякуємо спікерам семінару за ґрунтовні та яскраві доповіді і всім учасникам семінару за цікаві запитання та змістовні доповнення. Чекаємо нових зустрічей!


ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
«ПЕДАГОГІЧНІ ВІКЕНДИ»

 

З 18 березня по 15 квітня 2023 р. викладачі кафедри всесвітньої історії: канд. іст. наук, доцент, в.о. завідувача кафедри Лариса Ямпольська, канд. іст. наук, доцент кафедри Аліна Беззубенко, канд. іст. наук, доцент Світлана Мірошніченко, канд. іст. наук, доцент Тотраз Місостов взяли участь у програмі підвищення кваліфікації на тему «Основи дидактики вищої школи», організованої викладачами кафедри освітології та інноваційної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Метою підвищення кваліфікації було удосконалення фахових компетентностей науково-педагогічних працівників відповідно до професійного стандарту на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти».

Дякуємо організаторам курсів підвищення кваліфікації для викладачів «Педагогічні вікенди»!

Сертифікати за посиланням


Міжнародна конференція «Україна – Ізраїль: історія взаємовідносин»

14 травня 1948 р. Давид Бен-Гуріон оголосив про створення незалежної Держави Ізраїль. 14 травня вже кілька років в Україні вшановують Праведників народів світу – людей, яки рятували життя євреїв у період Голокосту. В контексті російсько-української війни 2014-2023 рр. Ізраїль є прикладом стійкості і мужності у відстоюванні своєї державності.

14 травня розпочала роботу Міжнародна конференція «Україна – Ізраїль: історія взаємовідносин», присвячена 75-й річниці проголошення незалежності Держави Ізраїль. Організаторами заходу виступили Сіоністська федерація України (СФУ) та Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ, Центром близькосхідних досліджень, студією «Діє-Слово» за підтримки Департаменту Всесвітньої сіоністської організації (ВСО) зі зв’зків із громадянами Ізраїлю за кордоном. Конференція працює 14, 16, 18 травня.

Учасниками першого дня роботи конференції від факультету історії і права стали кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня Владислав Бриленко і здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Вероніка Ющенко.

З вітальним словом виступили Густі Єгошуа-Браверман, директорка відділу по роботі з громадянами Ізраїлю за кордоном Всесвітньої сіоністської організації (ВСО), Віктор Кіктенко, д. філос. наук, в.о. директора Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ, Олена Заславська, виконавча директорка Сіоністської федерації України, директорка медіа-студії «Діє-Слово».

Спікери першого дня роботи конференції:

  • Олег Бай, Надзвичайний і Повноважний Посланник:
    «Як розпочиналися українсько-ізраїльські відносини». 
  • Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень: «Українсько-ізраїльські відносини: складнощі перекладу».
  • Надiя Єрмакова, директорка з розвитку стратегічних проєктів, канцелярія ректора, університет Аріеля, Ізраїль; Kol Israel (Загальна сіоністська партія Всесвітнього сіоністського конгресу), директор відділу по роботі з країнами пострадянського простору: «Відповідь глобальної академії на війну в Україні».
  • Євген Магда, політолог, доцент НТУУ імені Сікорського, директор Інституту світової політики, Україна: «Досвід Ізраїлю для України: міфи та реалії».
  • Вячеслав Ліхачов, політолог, Україна: «Пам'ять про Голокост в українсько-ізраїльських відносинах: об’єднуючий чи конфронтаційний чинник?»
  • Анатолій Подольський, к. і. н., керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, Україна: «Вивчення історії Голокосту в Україні під час російської агресії та війни: виклики сьогодення».
  • Олександр Разґон, журналіст, видавець, Ізраїль: «Алла Айзеншарф – українська Анна Франк».

У рамках роботи конференції заплановано круглий стіл «Інформаційний фронт: руйнування стереотипів» (дата:  16.05.2023, час: 20:00) та секційне засідання «Єврейські організації кінця 80-х і до сьогодення» (дата: 18.05.2023, час: 20:00). Доступ в ZOOM: https://us02web.zoom.us/j/5279706500


Теоретично-методичний вебінар «Краєзнавчий музей в умовах війни: реалії та перспективи»

12 травня 2023 р. на базі Навчально-методичного центру факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди був проведений черговий теоретично-методичний вебінар з надзвичайно актуальної і важливої для сьогодення теми: «Краєзнавчий музей в умовах війни: реалії та перспективи».

Спікером вебінару виступив кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Микола Трубчанінов. З вітальним словом до учасників вебінару звернувся керівник Навчально-методичного центру факультету історії і права, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Тотраз Місостов, окресливши важливість питання збереження історичних пам’яток і музейних цінностей в тяжких реаліях сьогодення. Збереження музейних колекцій в умовах війни та під час евакуації є одним із гострих питань, які потребують негайного практичного вирішення, враховуючи трагічну долю окремих краєзнавчих музеїв України і, зокрема, музеїв Харківської області, які були частково або повністю зруйновані під час ворожих обстрілів і бомбардувань.

На початку своєї доповіді спікер вебінару доцент Микола Трубчанінов зосередився на аналізі сучасного стану краєзнавчих музеїв України. Слухачі дізналися про динаміку змін у краєзнавчому музейному русі в період незалежності України, а також окремо в період війни 2014 – 2023 рр. Було акцентовано увагу на основних проблемах при створенні та відкритті музею, збереженні колекцій під час воєнного стану; висвітлені статистичні дані щодо кількості наявних краєзнавчих музеїв, подано їхню систематизацію. Доповідач проаналізував наявні способи викладу об’єктивного матеріалу на основі існуючих колекцій без втрати ними цінних експонатів, які викликають суперечності в сучасних умовах.

У другій частині вебінару відбулися жваві обговорення необхідності створення більш дієвого практичного інструментарію щодо евакуації музейних цінностей у більш безпечні райони країни, забезпечення необхідних умов для їх зберігання і більш системної інвентаризації. При цьому всі необхідні інструментарії повинні бути якнайшвидше затверджені на державному законодавчому рівні.

У вебінарі взяли участь науково-педагогічні працівники факультету історії і права та інших структурних підрозділів ХНПУ імені Г.С. Сковороди, вчителі ЗЗСО та викладачі закладів фахової передвищої освіти м. Харкова та Харківської області, здобувачі вищої освіти різних рівнів.


10 травня 2023 року керівник Навчально-методичного центру факультету історії і права, доцент кафедри всесвітньої історії Місостов Т.Ю. виступив з презентацією діяльності навчально-методичного центру на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми теорії та методики навчання історії». Цей науковий захід був організований на базі факультету історії і міжнародних відносин Запорізького національного університету. В конференції взяло участь більше 80 учасників, серед яких були такі відомі історики-методисти як О. Салата, Ф. Турченко, С. Лях, Г. Васильчук, С. Терно та інші.

Під час конференції було обговорено низку актуальних питань, пов’язаних з сучасними тенденціями у розвитку історичної науки, а також презентовано нові підходи у викладанні історичних дисциплін. Зокрема, працювало 4 секції: Секція 1. Проблеми та перспективи вивчення сучасної російсько-української війни в закладах освіти; Секція 2. Методика навчання історії в базовій та профільній середній школі: виклики та відповіді; Секція 3. Діджитал технології в історичній освіті: нові можливості, нові перспективи; Секція 4. Виклики у викладанні історичних дисциплін у закладах вищої освіти.

Доцент Місостов Т.Ю., презентуючи роботу навчально-методичного центру факультету історії і права, виступив з доповіддю «Подолання сучасних викликів і випробувань у викладанні історії (з досвіду роботи Навчально-методичного центру факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди)». Висвітлена інформація визвала неабиякий інтерес з боку учасників конференції. Після доповіді відбулося жваве обговорення її проблематики. В результаті були налагоджені зв’язки для творчої співпраці з факультетом історії і міжнародних відносин Запорізького національного університету (зокрема, з Лабораторією модерної історії України та інноваційних освітніх технологій, яка діє при факультеті і відіграє аналогічну роль методичного центру).


Концепції історичної пам’яті про Другу світову війну та сучасність

 

Цього року Україна вперше відзначає 8 травня як єдиний День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. За різними статистичними даними, у горнилі війни 1939-1945 рр. загинуло 8-10 млн українців. Український вибір моделі історичної пам’яті, повторюючи контури й семантичне наповнення європейської концепції «Ніколи знову», спрямований не на героїзацію минулого, а висвітлення трагедії жертв війни ‒ страченого мирного населення за період окупації, військовополонених, остарбайтерів, жертв Голокосту, депортованих народів, «чорнопіджачників», дітей війни… Перемога над нацизмом не приписується конкретному народові чи державі, а є результатом спільних зусиль держав антигітлерівської коаліції ‒ Об’єднаних Націй. День пам’яті та перемоги над нацизмом символізує не тріумф переможців над переможеними, а загальнолюдську катастрофу і необхідність запобігання війнам і конфліктам у майбутньому.

8 травня кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна провела з учнями 8-А, 8-Б, 9-А, 9-Б, 10-А класів Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 90 Харківської міської ради Харківської області меморіальні заходи «Концепції історичної пам’яті про Другу світову війну та сучасність».

Школярі 8-9 класів дізналися про історичний контент дат 8 і 9 травня 1945 року, історію підписання Акту про капітуляцію Німеччини у Другій світовій війни, відзначення цих дат у різних країнах світу. Учні познайомилися з символом пам’яті ‒ квіткою червоного маку у поезіях канадського військового лікаря Джона МакКрея «У полях Фландрії» (1915 р.) і представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл «Ми збережемо віру» (1918 р.). З учнями 10 класу дискутувалися питання, пов’язані з людським фактором на війні ‒ героїзм, жертовність, стратегії виживання, травма, порятунок, моделі історичної пам’яті про Другу світову війну, комеморативні практики як чинники формування національної ідентичності, історичні паралелі між минулими війнами та сучасними конфліктами. «Ніколи знову. Пам’ятаємо і перемагаємо!»


VІІ Всеукраїнська дистанційна науково-методична конференція

 з міжнародною участю «ПИТАННЯ СХОДОЗНАВСТВА В УКРАЇНІ»

13 квітня 2023 р. на базі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відбулась VІІ Всеукраїнська дистанційна науково-методична конференція з міжнародною участю «Питання сходознавства в Україні», організатором якої виступив факультет іноземних мов, кафедра східних мов і міжкультурної комунікації Каразінського університету.

Факультет історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди на конференції достойно представили кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Миколаївна Ямпольська та здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти третього року навчання спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) Поліна Короваєнко. Л.М. Ямпольська підготувала в рамках роботи секції «Історія Сходу: проблеми теорії та практики» доповідь «Жіночий фактор у курдських військових формуваннях Пешмерга на сучасному етапі». П. Короваєнко виступила на  секції «Філософія та культура країн Сходу» з доповіддю «Кінцугі ‒ японське мистецтво реставрації кераміки».

Конференція об’єднала понад 100 науковців з України, Китаю, Марокко, Сирії, Єгипту. На пленарному засіданні з вітальним словом виступили: Віротченко Світлана Андріївна – кандидат філологічних наук, доцент, декан факультету іноземних мов ХНУ імені В.Н. Каразіна; Семеніст Іван Васильович – доктор філологічних наук, доцент, декан факультету східних мов Київського університету імені Б. Грінченка; Челомбітько Тетяна Валеріївна – кандидат економічних наук, доцент, директор Інституту Конфуція ХНУ імені В.Н. Каразіна з української сторони; Лу Чжаомін – директор Інституту Конфуція ХНУ імені В.Н. Каразіна з китайської сторони.

Спікерами тематичного блоку пленарного засідання були: Москальов Дмитро Петрович – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри східної культури та літератури факультету східних мов Київського університету імені Бориса Грінченка; Ахмад Гарібо Гарібо (викладач кафедри східних мов та міжкультурної комунікації ХНУ імені В.Н. Каразіна); Mohamed Azhari – доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету університету Марокко; Lamaachi Mohamed ‒ ст. викладач кафедри іноземних мов та міжкультурної комунікації ХНЕУ імені С. Кузнеця); Науменко Станіслав Сергійович – PhD, ст. викладач кафедри східних мов ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Робота конференції традиційно проходила за секціями: «Лінгвістика, перекладознавство та література країн Сходу», «Філософія та культура країн Сходу», «Освіта, виховання та методика викладання сходознавчих дисциплін у країнах Сходу», «Арабська мова та міжкультурна комунікація», «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Країни Сходу та країни Африки у світовій політиці», «Модернізаційні процеси в економіці країн Азії та Африки» і сприяла активізації наукових досліджень з проблем сходознавства, обміну досвідом та узагальненню здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у ЗВО України та світу.


За результатами проходження міжнародного дистанційного науково-педагогічного стажування «Управління науковими та освітніми проєктами: міжнародний досвід» (30 березня ‒ 30 травня 2023 року) кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська отримала сертифікат загальним обсягом 180 годин (6 кредитів ECTS). Організаторами заходу виступили Ca’ Foscari University of Venice (Венеціанський університет Ка Фоскарі, Італія), Georgian Aviation University (Авіаційний університет Грузії) і Міжнародна фундація науковців та освітян (IESF).

Стажування включало наступні складові (програма):

‒ управління освітніми проєктами в закладах вищої освіти;

‒ вступ до управління проєктами для науковців;

‒ поняття гранту: визначення, типологія та напрями реалізації;

‒ фандрайзинг як механізм міжнародної підтримки наукових проєктів в Україні;

‒ вступ до управління проєктами: зацікавлені сторони та оцінка ризиків;

‒ сучасні світові стандарти діагностики рівня професійної компетентності здобувачів вищої освіти;

‒ роль керівника проєкту в дослідженні;

‒ актуальні питання грантової діяльності закладів вищої освіти;

‒ особливості подання грантових заявок проєктів.

Отримані знання та досвід будуть корисними для грантово-проєктної діяльності та міжнародної академічної мобільності науково-педагогічних представників у сучасному науково-освітньому просторі закладів вищої освіти України.


Траєкторія відносин арабських країн з Україною до та після повномасштабного вторгнення: політичний, економічний та безпековий аспекти

30 березня 2023 року в рамках онлайн студії «Діє-Слово» (авторський проєкт Олени Заславської), яка є представницьким майданчиком для проведення лекцій, семінарів, конференцій, наукових дискусій, відбулася зустріч з відомим українським істориком, політологом, директором Центру близькосхідних досліджень AMES, науковим співробітником Відділу сучасного Сходу Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України Ігорем Семиволосом. Слухачем лекції «Траєкторія відносин арабських країн з Україною до та після повномасштабного вторгнення: політичний, економічний та безпековий аспекти» та учасницею тематичної дискусії була кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська.

Були окреслені етапи розвитку українського сходознавства і відносин України з державами Арабського Сходу, зроблені акценти на процесах, які відбуваються зараз в арабському світі в контексті широкомасштабної російсько-української війни, чим обумовлені позиції різних арабських країн та які зусилля до цього прикладаються. У зв’язку із зростаючою напруженістю в контексті російсько-українського протистояння більшість арабських країн оголосили про свій нейтралітет та обрали стратегію невтручання у конфлікт. Проте навіть тут можна побачити різні нюанси та виокремити блоки країн, позиції яких є відмінними одна від одної. Зокрема, представники Об’єднаних Арабських Еміратів активно беруть участь у переговорах щодо обміну військовополоненими та відновлення постачання українського зерна на Близькому Сході. Також у квітні 2022 року уряд країни відправив 50 тонн гуманітарного вантажу та обладнані автомобілі швидкої допомоги. Після початку російських ударів по енергетичній структурі та розподільчих електромережах України ОАЕ оголосили про нову гуманітарну підтримку розміром у $100 млн.

Дискутувалися питання про пріоритетні напрямки відносин України з державами Близького та Середнього Сходу на сучасному етапі, змістовне наповнення етноконфесійних конфліктів, управління ними, проблеми міжлюдських комунікацій у країнах з авторитарним минулим і постгеноцидним синдромом.


27 березня 2023 року відбулося засідання кафедри всесвітньої історії факультету історії і права (у дистанційній формі) під головуванням в.о. зав. кафедри доц. Лариси Ямпольської. Основна увага була акцентована на ознайомленні НПП кафедри з проєктами стандарту вищої освіти 014 Середня освіта за предметними спеціалізаціями освітніх рівнів бакалавр і магістр, які винесені на обговорення. Відповідно до них будуть оновлюватися освітні програми.

Доц. Л.М. Ямпольська прозвітувала про результати проведення ІV Міжнародної науково-методичної конференції «Сходознавство. Актуальність та перспективи», що відбулася 24 березня 2023 р. У цьому році конференція об’єднала близько 200 науковців з України, Туреччини, Китаю, Японії, Грузії, Азербайджану, Іраку. Серед них також викладачі і здобувачі факультету історії і права.

Доц. Трубчанінов М.А. коротко проаналізував ситуацію щодо збірника наукових праць серії «Історія та географія» та про підготовку до конференції «Краєзнавство і вчитель».

Доц. Сєряков С.О. розповів про проведення першого етапу конкурсу студентських наукових робіт.

Насамкінець, визначено тематику заходів, які будуть проведені НПП кафедри на базі Освітнього хабу «Сковорода-хаб» (регіонального центру змішаної освіти на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди).


ІV Міжнародна науково-методична конференція
«СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

24 березня 2023 р. відбулася ІV Міжнародна науково-методична конференція «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ» (заочна форма проведення), організаторами якої виступили Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (факультет іноземної філології, кафедра східних мов; факультет історії і права, кафедра всесвітньої історії), Газіантепський університет (Туреччина), Хейлунцзянський університет (КНР), Університет Яманаші (Японія), Університет імені Дев’ятого вересня (м. Ізмір, Туреччина), Digital School «P2P Communication» (Дубай, ОАЕ).

Метою заходу стала активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, політологія, соціологія, економіка, культура, філософія), обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країн Сходу.

У цьому році конференція об’єднала близько 200 науковців з України, Туреччини, Китаю, Японії, Грузії, Азербайджану, Іраку. Серед них ‒ 9 викладачів факультету історії і права; 34 здобувачі, які навчаються за освітньою програмою «Історія в закладах освіти» за спеціальністю 014.03 Середня освіта (Історія) першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти; «Історія, правознавство і суспільствознавчі дисципліни» за спеціальністю 014.03 Середня освіта (Історія) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; освітньо-науковою програмою «Історія та археологія» за спеціальністю 032 Історія та археологія третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.

За напрямками роботи конференції ‒ «Східна філологія», «Перекладознавство», «Літературознавство», «Методика викладання сходознавчих дисциплін», «Освіта країн Сходу», «Культура та мистецтво країн Сходу», «Культура та мистецтво Туреччини», «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Економіка, політика, соціум країн Сходу» ‒ планується видання збірника матеріалів в електронному форматі, який буде розміщений у репозитарії ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.

Сертифікати


21 березня 2023 року у рамках Лекторію «Наука з перших уст» за організації Німецько-українського академічного товариства і Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри всесвітньої історії факультету історії і права Харківського національного університету імені Г.С. Сковороди, почесний краєзнавець України, Ольга Рябченко презентувала доповідь «ЗСУ та війська російської федерації в мемах українського цифрового простору: гумор, політичні ідеї та ідеологічні образи». На гостьовій лекції були присутні викладачі, здобувачі другого (магістерського) і третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти факультету історії і права.

У доповіді проаналізовано особливості формування і трансформації образів ЗСУ та російських військ у мемeтичних конструкціях від початку повномасштабної війни росії в Україні і до останнього часу та семантичні характеристики, що формують імідж воїнів ЗСУ та ворогів; прослідковується, яка інформація і яким чином перетворилася на меми; виділяються найбільш ефективні сюжети щодо швидкості їх поширення та уподобання аудиторією в інтернеті.

Нині пані Ольга є запрошеним науковцем історичного факультету і Коледжу Ісуса Кембриджського Університету (Велика Британія).

Щиро дякуємо Ользі Леонідівні за оригінальну, змістовну й цікаву лекцію. Сподіваємося, що цей пілотний проєкт отримає гідне продовження! Нових успіхів!

Більше фото за посиланням


ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
«ПЕДАГОГІЧНІ ВІКЕНДИ»

З 18 березня по 15 квітня 2023 р. викладачі кафедри всесвітньої історії: канд. іст. наук, доцент, в.о. завідувача кафедри Лариса Ямпольська, канд. іст. наук, доцент кафедри Аліна Беззубенко, канд. іст. наук, доцент Світлана Мірошніченко, канд. іст. наук, доцент Тотраз Місостов взяли участь у програмі підвищення кваліфікації на тему «Основи дидактики вищої школи», організованої викладачами кафедри освітології та інноваційної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Метою підвищення кваліфікації було удосконалення фахових компетентностей науково-педагогічних працівників відповідно до професійного стандарту на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти».

Дякуємо організаторам курсів підвищення кваліфікації для викладачів «Педагогічні вікенди»!

Сертифікати за посиланням.


16 березня співробітники нашого університету взяли участь у практичному занятті  з тактичної медицини від Центру тактичної медицини «СХІД» (у їх числі – співробітники факультету історії і права, зокрема, співробітники нашої кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, доц., в.о. зав. кафедри, та Оксана Жигунова, ст.лаборант кафедри). 

Заняття було дуже інформативним , проте найголовніше, що всі учасники під наглядом та з допомогою співробітників Центру здобули не лише теоретичні знання (з першого етапу допомоги пораненому за алгоритмом MARCH, що визначає пріоритет і порядок дій у такому випадку), але й дуже цінні практичні навички (причому цінні не лише у воєнний час, але й у повсякденному житті) – із зупинки масованої  кровотечі (накладання турнікета й тампонади).

Дякуємо співробітникам Центру тактичної медицини «СХІД» за цінний досвід та висловлюємо щирий захват і повагу до вашої нелегкої, але такої потрібної місії!


15 березня 2023 року у справді весняній атмосфері відбулося нагородження переможниць конкурсу «Видатні жінки Сковородинівського університету - 2022». Серед номінанток були й співробітниці нашої кафедри. 

Вітаємо з нагородженням доцентку кафедри всесвітньої історії Світлану Мірошніченко – у номінації  «Жінка в освіті - 2022» та  ст. лаборанта кафедри Оксану Жигунову – у номінації «Жінка в адміністративному житті»!

Також щиро вітаємо колегу,  ст. викладача кафедри теорії та методики викладання суспільствознавчих дисциплін та голову профспілкової організації нашого факультету Маргариту Васильєву (перемога в номінації «Жінка в суспільному житті»)!


«ОРІЄНТАЛІЗМ І ОКСИДЕНТАЛІЗМ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ»: ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО СЕМІНАРУ «СХОДОЗНАВЧІ СТУДІЇ»

15 березня об 11:20 на факультеті історії і права відбулося онлайн засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії «Сходознавчі студії» на тему: «Орієнталізм і оксиденталізм у сучасному науковому дискурсі» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни.

Модераторами засідання виступили здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня другого року навчання факультету історії і права Цицхвая Валерія (21 група) та Костянтинов Юрій (22 група).

До зустрічі доєдналися: кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Вороніна Марина Сергіївна та близько 40 здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1-4 років навчання.

У ході засідання вдалося з використанням яскравих презентаційних проєктів ґрунтовно дослідити декілька питань, які підготували доповідачі:

• «Дихотомія Схід ‒ Захід: історико-культурологічний та філософський аспект» (Костянтинов Юрій (22 група), Лужецька Марина (11 група);

• «Образи Сходу і Заходу в сучасній історіографії» (Цицхвая Валерія, Гусак Ольга (22 група);

• «Самурайство в середньовічній Японії і лицарство в середньовічній Європі: компаративний аналіз» (Короваєнко Поліна, Капля Тетяна (32 група). Доповідачки провели цікаве анкетування в Google формі «Оберіть свого героя: лицар чи самурай?», 67% респондентів висловилися на користь самурая.

Учасники семінару провели жваву дискусію про інтелектуальні конструкти «орієнталізм», «оксиденталізм», «Захід», «Схід» як стереотипні формули просторових уявлень, які несуть ціннісне та емоційне навантаження й створені для того, щоб віднайти й увиразнити свою ідентичність.

Едвард Саїд у праці «Орієнталізм» зазначав: «Схід ‒ місце найбільших, найбагатших і найстаріших колоній, джерело європейських мов і цивілізацій, їхній культурний суперник, один із найглибших образів Іншого. Схід допоміг Європі визначити за принципом контрасту свій власний образ, ідею, досвід». Чи доцільно все ж таки протиставляти Схід і Захід? Яке місце України між цими полюсами світової історії?

Дякуємо усім учасникам за цікаві запитання та змістовні доповнення. Чекаємо на нові зустрічі!


Оприлюднено колективну монографію «Development Trends in Social Science in the Era of Digitalization»

9 березня 2023  року оприлюднено колективну монографію «Development Trends in Social Science in the Era of Digitalization» («Тенденції розвитку суспільствознавства в епоху цифровізації»), автором одного із розділів якої «Курдський національний рух у контексті державотворчих процесів Іраку в ХХ ‒ на початку ХХІ ст.» стала кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна:

Yampolska L.M. The Kurdish National Movement in the Context of State-forming Processes in Iraq in the XXth ‒ at the Beginning of the XXIst Century. Development Trends in Social Science in the Era of Digitalization: Scientific monograph. Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 2023. Р. 336‒370. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-292-0-15

Організаторами підготовки наукової монографії виступили Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка та ISMA University of Applied Sciences (м. Рига, Латвія) за активної підтримки Центру українсько-європейського наукового співробітництва.

Монографія стала результатом праці колективу авторів, які представили підсумки своїх наукових досліджень у таких сферах, як всесвітня історія, антропологія, етнографія; методологія та методи соціологічних досліджень; основні напрямки розвитку суспільних наук в Україні та Європі; філософія та релігієзнавство: досвід країн ЄС та впровадження в практику України; сучасний погляд на соціальні інститути та процеси; актуальні питання міжнародних відносин і зовнішньої політики.

Електронну версію колективної монографії можна переглянути на офіційному сайті європейського видавництва «Izdevnieciba «Baltija Publishing» (м. Рига, Латвійська Республіка) за посиланням.


Міжнародне підвищення кваліфікації «Неформальна освіта при підготовці бакалаврів в країнах Європейського Союзу та Україні»

20 – 27 лютого 2023 року кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Аліна Беззубенко у дистанційному форматі пройшла міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) «Informal Education in the Training of Bachelors in the European Union Countries and Ukraine» («Неформальна освіта при підготовці бакалаврів в країнах Європейського Союзу та Україні») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян». Тривалість / обсяг навчання – 45 годин (1,5 кредити ECTS).

Основні напрями роботи вебінару:

  • Розуміння неформальної освіти в країнах Європейського союзу та Україні.
  • Неформальна освіта підтвердження та визнання в країнах Європейського союзу та Україні.
  • Особливості неформальної та формальної освіта досвід країн ЄС та України.
  • Неформальна освіта практичний досвід країн Європейського союзу та України.

Учасники міжнародного підвищення кваліфікації (вебінару) мали можливість познайомитися з досвідом роботи колег із різних регіонів України та держав Європейського Союзу щодо використання можливостей неформальної освіти в освітньому процесі при підготовці бакалаврів. Набуті знання допоможуть розширити спектр навчальних інструментів, які можна використовувати в освітній діяльності. Набуті компетентності допоможуть побудувати власну траєкторію роботи зі здобувачами-бакалаврами, використовуючи сучасні онлайн-методи та прийоми розвитку критичного та логічного мислення.

Сертифікат


24 лютого 2023 р. кандидатом історичних наук, доцентом кафедри всесвітньої історії Беззубенко А.В. та кандидатом історичних наук, доцентом, доцентом кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Національної академії Національної гвардії України Фалько С.А. було проведено бінарне заняття на тему: «Джерела формування та своєрідність української культури». На занятті було розглянуто два питання: 1. Історико-культурні чинники формування української культури. Сакральна та позасакральна культура Київської Русі. 2. Формування військових традицій Київської Русі.

С.А. Фалько на конкретних прикладах продемонстрував оригінальність, самобутність української культури. Невід’ємним і важливим складником культури Київської Русі була військова культура, яка заклала підґрунтя для подальшого розвитку традицій українського війська. А.В. Беззубенко акцентувала увагу на тому, що культура Київської Русі посідала значне місце в культурному житті Європи того часу. Було проаналізовано зовнішні чинники, які впливали на процес формування культури Київської Русі та стимулювали внутрішні творчі імпульси в самій державі.

Під час проведення бінарного заняття викладачі ефективно використовували інформаційно-комунікаційні та інтерактивні технології навчання, що дало можливість на високому методичному рівні провести заняття.


24 лютого 2023 року відбулась відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін Солошенко Олени Михайлівни для здобувачів 1 року навчання (група 51)  другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) ОП «Історія в закладах освіти».

Лекція з навчальної дисципліни «Історичні епохи, соціум і мистецтво: взаємодія та взаємовпливи» проводилась на тему: «Мистецтво Північного Відродження».

Мета лекції передбачала охарактеризувати умови становлення, розвитку та основні надбання мистецтва періоду Північного Відродження.

У ході лекції були розглянуті наступні питання:

1. Північне Відродження: джерела становлення та особливості історичного періоду.

2. Північне Відродження та ідеологія Реформації.

3. Мистецька спадщина Північного Відродження.

На лекції були присутні 15 із 36 здобувачів, а також у відповідності до Положення  про відкриті лекції ХНПУ імені Г.С. Сковороди представники адміністрації: помічник ректора зі стратегічного розвитку, методист вищої категорії відділу менеджменту і моніторингу діяльності університету Плахтєєва В.І., декан факультету історії і права, доктор педагогічних наук, професор Зеленська Л.Д., голова науково-методичної комісії факультету історії і права, заступник декана факультету історії і права Циркуненко О.В.; науково-педагогічні працівники кафедри теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін: Олійник О.М. ‒ завідувач кафедри, канд. юрид. наук, доцент, Микитюк С.О. – канд. пед. наук,  доцент, Васильєва М.В. ‒ ст. викладач, Гайдамака Л.М. ‒ співробітник; науково-педагогічні працівники кафедри всесвітньої історії: в.о. завідувачки кафедри, канд. іст. наук, доцент Ямпольська Л.М., канд. іст. наук, доцент Вороніна М.С., канд. іст. наук, доцент Трубчанінов  М.А.

Після лекції відбулося її обговорення на спільному засіданні кафедр теорії і методики викладання суспільно-правових дисциплін і кафедри всесвітньої історії. Було зазначено, що тема та зміст лекції відповідають робочій програмі навчальної дисципліни, матеріал викладено змістовно, чітко, логічно, методично виважено, на високому рівні поєднані теоретичні та практичні  складові заняття, наочність презентації влучно доповнює та збагачує матеріал теми. Лекція відбулась у доброзичливій атмосфері і отримала достатньо високу оцінку з боку адміністрації та викладачів кафедр.


16 лютого 2023 року відбулося засідання кафедри всесвітньої історії факультету історії і права (у дистанційній формі) під головуванням в.о. зав. кафедри доц. Лариси Ямпольської, на якому здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти зі спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Єрьоміна (науковий керівник – доц. Сергій Сєряков), Вадим Попович (науковий керівник – проф. Ольга Рябченко), Олександр Обченко (науковий керівник – доц. Микола Трубчанінов), Сергій Євтушенко (наукові керівники – доц. Аліна Беззубенко та доц. Андрій Поляков) звітували про виконання індивідуальних планів роботи за перше півріччя 2022-2023 навчального року. Запрошена на засідання кафедри гарантка освітньо-наукової програми «Історія та археологія» проф. Олена Богдашина зауважила, що попри всі труднощі воєнного часу аспіранти у повному обсязі виконують навчальне навантаження та належним чином здійснюють роботу над дисертацією – триває збір та обробка джерел і наукової літератури, написання відповідних розділів дисертацій, підготовка та публікація апробаційних матеріалів (у тому числі в закордонних фахових виданнях), основні положення дисертації доповідаються на міжнародних науково-практичних конференціях тощо.

Кафедра, беручи до уваги стан виконання індивідуальних планів, а також результати наукових досліджень, ухвалила рішення затвердити звіти аспірантів та атестувати їх за результатами роботи у звітний період.


І ЕТАП ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ РОБІТ

З 10 лютого по 31 березня 2023 року було проведено І етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей. У конкурсі також взяли участь здобувачі факультету історії і права. Так, в галузі знань «Історія» переможцями стали:

1 місцеЮлія Дейнеко (41 група), (науковий керівник – Аліна Беззубенко, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії).

2 місцеКсенія Естріна (341 група) (науковий керівник – Микола Трубчанінов, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії).

Вітаємо переможців та їх наукових керівників та бажаємо нових успіхів в науково-дослідницькій діяльності!


9 лютого 2023 р. в Українсько-польському видавництві «Liha-Pres» вийшли друком матеріали сходознавчих наукових проєктів, учасницею яких стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії  Ямпольська Лариса Миколаївна.

Ямпольська Л.М. «Тайванське питання» в контексті формування іміджу унітарності КНР у сучасному світі. Китайська цивілізація: традиції та сучасність. Матеріали ХVІ міжнародної наукової конференції, 30 листопада 2022 р., м. Київ. Львів – Торунь: Liha-Pres, 2022. С. 159‒163. DOI https://doi.org/10.36059/978-966-397-284-8-39

Ямпольська Л.М. Іракський курдизм у ХХ – на початку ХХІ ст.: партикулярний та інтегральний виміри. VІ Конгрес сходознавців: збірник матеріалів, м. Київ, 3 грудня 2022 року. К.: Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського; Львів –Торунь: Liha-Pres, 2022. С. 48‒52. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-288-6-12

Організаторами XVI Міжнародної наукової конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» (м. Київ, 30 листопада 2022 р.)   виступили Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського Національної академії наук України, Українська асоціація китаєзнавців, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Видавничий дім «Гельветика», Центр Українсько-європейського наукового співробітництва. Робота конференції проходила за секціями:

  • Китай в сучасному світі: міжнародно-політичний аспект;
  • Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура;
  • Сучасна модель соціально-економічного розвитку Китаю;
  • Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства та літературознавства.

VІ Конгрес сходознавців (м. Київ, 3 грудня 2022 р.) був організований Навчально-науковим інститутом філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського за підтримки Видавничого дому «Гельветика» та Центру Українсько-європейського наукового співробітництва. Робота Конгресу проходила за тематичними напрямками:

  • Культурно-історична спадщина країн Близького і Середнього Сходу;
  • Культурно-історична спадщина країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону;
  • Культурно-історична спадщина народів Великого степу;
  • Історико-культурна спадщина та сучасність Криму;
  • Ідейні та релігійні концепції Сходу;
  • Сучасні економічні, політичні та культурні процеси на теренах Близького, Середнього та Далекого Сходу;
  • Східні мотиви в європейському дискурсі;
  • Сходознавство у сучасному медіа просторі.

Електронна версія збірників матеріалів сходознавчих конференцій розміщена на відкритій платформі Українсько-польського видавництва «Liha-Pres», яке входить до рейтингу книговидавців SENSE, за посиланням:

http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog


IV Міжнародна науково-методична конференція 
«СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (факультет іноземної філології, кафедра східних мов; факультет історії і права, кафедра всесвітньої історії), Газіантепський університет (Туреччина), Хейлунцзянський університет (КНР), Університет імені Дев’ятого вересня (м. Ізмір, Туреччина), Digital School «P2P Communication» (Дубай, ОАЕ) запрошують викладачів, науковців, аспірантів, які викладають, проводять наукові дослідження в галузі східної філології, історії, політики, економіки, культури країн Сходу; студентів, а також представників посольств і консульств, всіх зацікавлених осіб взяти участь у IV Міжнародній науково-методичній конференції «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ», яка відбудеться 24 березня 2023 р. 

Форма проведення ‒ заочна.

Дедлайн подання матеріалів ‒ 15 березня 2023 р.

Мета конференції: активізація наукових досліджень з проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, економіка, політологія, соціологія, філософія, культура і методика викладання східних мов); обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країнах Сходу. 

В рамках конференції передбачено роботу таких секцій: 

1. Освіта, виховання у країнах Сходу; 
2. Методика навчання сходознавчих дисциплін; 
3. Філологія та перекладознавство; 
4. Історія Сходу: проблеми теорії та практики; 
5. Економіка, політика, соціум країн Сходу; 
6. Культура та філософія країн Сходу. 

Участь у конференції безкоштовна.

Деталі проведення заходу ‒ в інформаційному листі за посиланням


У період з 4 листопада по 31 грудня 2022 року викладачі кафедри всесвітньої історії доц. Беззубенко Аліна Володимирівна та доц. Ямпольська Лариса Миколаївна брали участь у VII Міжнародній програмі наукового стажування «Нобелівські лауреати: вивчення досвіду та професійних досягнень для формування успішної особистості та трансформації оточуючого світу» (Дубаї, Осло, Стокгольм, Рим, Бургас, Нью-Йорк, Єрусалим, Пекін) на базі International Historical Biographical Institute (дистанційно). Програма фінансується за рахунок міжнародного гранту в еквіваленті EUR 1 200 000, наданого International Historical Biographical Institute (Dubai ‒ New York ‒ Rome – Burgas ‒ Jerusalem ‒ Beijing) за фінансової підтримки ОАЕ, Італії, США, Ізраїлю та Китаю, а також залучення благодійних внесків.

Метою наукового стажування є підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки, набуття досвіду провадження науково-дослідної діяльності, забезпечення інформаційного обміну та розширення наукових контактів, а також вдосконалення та набуття необхідних загальних і професійних практичних компетентностей.

29 – 31 грудня 2022 р. відбулося вручення Міжнародного сертифікату про успішне проходження Міжнародної програми на 180 годин або 6 кредитів ECTS, в якому зазначено отримання Міжнародного освітнього гранту №IEG/W/22/09/12, а також присвоєння кваліфікації Міжнародного викладача і старшого дослідника, що підтверджує високий рівень отриманої кваліфікації і дозволяє, в тому числі, іноземцям, які мають диплом про вищу освіту, претендувати на роботу і займати посади в галузі освіти і науки та визнається в країнах Близького Сходу, Північної Африки, Китаї, Індії, Японії, США, Канаді, країнах ЄС, СНД та Латинської Америки тощо.


29 грудня 2022 р. під головуванням гаранта освітньої програми «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри всесвітньої історії Лариси Миколаївни Ямпольської відбулася зустріч проєктної групи з розробки ОП. Основну увагу приділено питанню оновлення освітньої програми для розміщення на сайті Центру ліцензування і якості освіти для публічного ознайомлення. Було внесено певні корективи, пов’язані зі змінами у складі проєктної групи, результатами щорічного анкетування здобувачів освіти факультету історії і права та прийняттям Верховною Радою України Закону «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», в якому зазначено вимоги до закладів освіти щодо формування громадянської компетентності. У результаті обговорення проєкту освітньої програми «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) узгоджений документ буде подано до Центру ліцензування і якості освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди.


Майстер-клас «Захист єврейських цвинтарів в Україні: виклики сьогодення» 

 

Єврейські цвинтарі є свідком багатовікової спільної історії євреїв та українців на українській землі, пограниччя етносів і культур, духовним і релігійним надбанням, історичним джерелом з вивчення життя та діяльності єврейської громади у просторі українського міста й села. Сьогодні вони, як і весь український культурний спадок, перебувають під загрозою. Історики, журналісти, активісти об’єднали свої зусилля з метою забезпечення майбутнього цих унікальних пам’яток історії. 

14, 18 та 19 грудня 2022 року кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська взяла участь у онлайн майстер-класі «Захист єврейських цвинтарів в Україні: виклики сьогодення». Організатором майстер-класу виступив ESJF European Jewish Cemeteries Initiative (Благодійний фонд «Європейська ініціатива зі збереження та захисту єврейських цвинтарів») спільно з Інститутом філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського та Міждисциплінарною сертифікатною програмою з юдаїки, започаткованою Асоціацією єврейських громадських організацій та общин України (Ваад України) та кафедрою історії Національного університету «Києво-Могилянська академія». 

Модератором заходу виступила представниця ESJF в Україні, організатор Міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки, к.ф.н. Катерина Малахова, яка разом із науковцями й активістами допомогла учасникам майстер-класу оживити історію каменю «єврейського бароко», «архів під відкритим небом», познайомитися зі специфікою різьбярських шкіл на Правобережній Україні XVIII ‒ XІX ст., проблемами Голокосту часів Другої світової війни, освітніми й науковими ініціативами по збереженню історико-культурних пам’яток про життя єврейських громад в Україні. картографуванням єврейських кладовищ на карті Європи.

Спікери заходу:

  • Олександра Фішель, ESJF «Єврейські цвинтарі як український культурний спадок»;
  • Катерина Малахова, к.ф.н., ESJF, НаУКМА «Єврейські цвинтарі в Україні: актуальні проблеми»;
  • Владислава Москалець, к.і.н., Центр міської історії, Український Католицький Університет «Збереження та дослідження єврейського матеріального спадку: досвід Центру міської історії (Львів)»;
  • Ірина Кравець, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Авеста» «Юридичний статус земель єврейських цвинтарів в Україні»;
  • Тетяна Федорів, Збараж «Дослідження і збереження єврейського цвинтаря у Збаражі: case study». 

Учасники майстер-класу мали змогу познайомитися з українськими єврейськими цвинтарями як унікальним історико-культурним спадком, поділитися досвідом дослідження і збереження єврейських кладовищ,  обговорити можливі шляхи збереження єврейських кладовищ в умовах сьогодення. 

Майстер-клас проводився за підтримки гранту Європейської комісії в консорціумі з Фундацією єврейського спадку (Foundation of Jewish Heritage) та фондом Центропа (Centropa). 


СКОВОРОДИНІВСЬКИЙ ОЛІМП

19 грудня 2022 року в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди проведено фінал загальноуніверситетського конкурсу «Людина року – 2022. Сковородинівський Олімп». У номінаціях були представлені і викладачі кафедри всесвітньої історії.

Зокрема, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна стала переможцем у номінації «Кращий науковець»та конкурсу «Викладач очима студентів».

Кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко Аліна Володимирівна стала переможцем у номінації «Кращий наставник молоді».

Вітаємо колег!!!


Міжнародне підвищення кваліфікації
«Академічна доброчесність при підготовці магістрів та здобувачів доктора філософії (PhD) в країнах Європейського Союзу та Україні»

5 ‒ 12 грудня 2022 року кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна в дистанційному форматі пройшла міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових, науково-педагогічних і працівників освітніх закладів «Academic Integrity in the Training for Masters and Doctors of Philosophy (PhD) in the Countries of the European Union and Ukraine» («Академічна доброчесність при підготовці магістрів та здобувачів доктора філософії (PhD) в країнах Європейського Союзу та Україні») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян». Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS).

Основні напрями роботи вебінару:

  • Академічна доброчесність при підготовці магістрів в Україні.
  • Сучасні світові стандарти академічного письма: від теорії до практики (з урахуванням вимог провідних світових видавництв та університетів).
  • Ефективні політики академічної доброчесності при підготовці магістрів і здобувачів доктора філософії в Україні.
  • Академічна доброчесність та навички якісного академічного письма як важливі компетентності здобувачів вищої освіти.

Учасники міжнародного підвищення кваліфікації (вебінару) розвинули професійні компетентності, опанували нові навички комунікації та змогли познайомитися з досвідом роботи колег із різних регіонів України та держав Європейського Союзу щодо використання положень академічної доброчесності в освітньому процесі. Набуті знання та компетенції допомогли розширити спектр навчальних інструментів, які можна використовувати в освітній діяльності, та побудувати власну траєкторію роботи зі студентами-магістрантами та здобувачами ступеню доктора філософії (PhD), використовуючи сучасні онлайн-методи та прийоми розвитку креативного, критичного та логічного мислення.


Більше фото за посиланням

Кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко Аліна Володимирівна взяла участь у навчальному тренінг-семінарі Training Workshop for Ukrainian Lecturers Integrated Urban Development Planning в рамках проєкту «Цифрова навчальна платформа – модулі реконструкції та інтегрованого розвитку міст». Тренінг-семінар організовано Технічним університетом Берліна та Бранденбурзьким технічним університетом Коттбус-Зенфтенберг. Фінансування – German Academic Exchange Service (DAAD e.V.) (Німецька служба академічних обмінів). Захід відбувся в Інституті міського та регіонального планування Технічного університету Берліна з 05 по 09 грудня 2022 року.

Семінар було зосереджено на інтегрованому плануванні міського розвитку з п'ятьма основними робочими пакетами:

  1. Постконфліктне відновлення та планування.

  2. Історичний міський ландшафт.

  3. Нова архітектура в історичному контексті.

  4. Стратегії реконструкції та адаптивного повторного використання в історичному контексті.

  5. Житло та політика.

П'ять тем вивчалися та опрацьовувалися на основі візитів та міських прогулянок Берліном. Щодня у першій половині дня відбувалися лекції та семінари. Під час семінарів учасники розповідали про свій досвід у сфері міського розвитку в Україні, а друга половина дня була присвячена візитам по визначеним локаціям з командною роботою та заключним колоквіумом. Найважливішою метою тренінг-семінару було ознайомлення учасників з етапами планування та змістом інтегрованого планування розвитку міст.

Більше інформації за посиланням


Вітаємо студентку ІІІ курсу факультету історії і права КОРОВАЄНКО Поліну з ІІ місцем у ХV Всеукраїнській історико-краєзнавчій конференції учнівської та студентської молоді з міжнародною участю «ПІВДЕННО-СХІДНА УКРАЇНА: ЗІ СТАРОДАВНОСТІ У ХХІ СТОЛІТТЯ»!!!


2-4 грудня 2022 року в онлайн-режимі пройшла ХV Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської та студентської молоді з міжнародною участю «ПІВДЕННО-СХІДНА УКРАЇНА: ЗІ СТАРОДАВНОСТІ У ХХІ СТОЛІТТЯ»

Під керівництвом доцентки кафедри всесвітньої історії Вороніної Марини Сергіївни в цьому заході взяли участь:

У секції 1 «Південно-Східна Україна в контексті української та європейської історії. Питання української регіоналістики» Короваєнко Поліна, студентка ІІІ курсу, з доповіддю «ІСТОРІЯ ЦЕРКВИ СВЯТОГО МИКОЛАЯ МИРЛІКІЙСЬКОГО».

У секції 5 «Культура та етнографія України» - Крисенко Ілона, студентка ІІІ курсу, з доповіддю «УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ: ТРАДИЦІЇ, ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ».

Тези наукових робіт будуть невдовзі опубліковані.


2 грудня 2022 р. відбулася ювілейна (40-ва) Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених, присвячена 300-річчю з дня народження Григорія Савича Сковороди. Уже декілька років факультет історії і права є співорганізатором цього наукового форуму.

На конференції працювали вісім секцій, що об’єднали понад 50 доповідачів з Харкова, Києва, Полтави, Одеси, Чернігова, а також з Угорщини. Серед учасників були магістранти і аспіранти факультету історії і права ХНПУ ім. Г.С. Сковороди.

Кращою на секції «Краєзнавство у середній та вищій школі» (керівник секції – проф. Ольга Рябченко, секретар – Вадим Попович) було обрано доповідь аспірантки нашого Університету Анастасії Єрьоміної «Дозвілля студентів Варшавської громади із Харківщини в II Речі Посполитій 1920-х рр.».


 

25-26 листопада 2022 р. зав. кафедри всесвітньої історії, доктор історичних наук, професор Ольга Рябченко виступила з доповіддю «Russische truppen in Memes ukrainischer sozialer Netzwerke» на міжнародній науковій конференції «Digitale Bilderkämpfe: Workshop zur philosophischen und interdisziplinären Mem-Forschung», яка проходила на базі Інституту філософії Технічного університету в Дармштадті (Німеччина).

Інтернет-меми, що розуміються як повторювані та сильно інтертекстуальні мультимодальні зображення та текст, останнім часом не лише стали невід’ємною частиною соціальної мережі та молодіжної культури, а й все частіше використовуються в політичних і пропагандистських цілях та стають предметом наукового аналізу.

Семінар організовано та проведено в рамках міждисциплінарного дослідницького проєкту «Меми, ідеї, стратегії правоекстремістської інтернет-комунікації (MISRIK)» за підтримки Федерального міністерства освіти та досліджень. Розглядалися питання визначень і термінів, образи, інструменти та концептуальні системи для аналізу мемів на основі теорії знаків або філософії мови, політичні ідеї та битви за ідеологічні образи, а також підходи до правого «теоретизування» в цифровому просторі.

 

Запрошуємо до участі


Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» «Ісламський світ у Середні віки: цивілізаційно-культурний вимір»

15 листопада 2022 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» «Ісламський світ у Середні віки: цивілізаційно-культурний вимір» (науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна. Були заслухані та обговорені доповіді, що супроводжувалися презентаціями

1. «Цивілізаційно-культурний вимір ісламу. Інтерпретація джихаду» (Махмудов Даніел, 42 група);
2. «Османський гарем часів Сулеймана Кануні в кінематографі (на прикладі серіалу «Величне століття») (Павленко Ольга, 42 група);
3. «Ібн Сіна ‒ найвпливовіший полімат Золотої доби ісламу: біографія і філософські погляди» (Готовцева Світлана, 42 група).

Віртуальна аудиторія була представлена здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Історія) 4 року навчання.

Особлива подяка в.о. голови Студентського парламенту нашого університету Даніелу Махмудову та його заступнику, здобувачці факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти 4 року навчання Офелії Османовій за творчий підхід до теми, розуміння складних аспектів ісламу як світової релігії, філософії, способу життя і стилю мислення, а також готовність поділитися своїми знаннями та світобаченням з аудиторією.

Актуальність теми доповіді Ольги Павленко обумовлена полярністю історичних даних і оціночних суджень про повсякденне життя гаремів на Мусульманському Сході доби Середньовіччя. Суперечливі фактологічні дані активно використовуються в різних видах мистецтва, особливо кінематографі. Доповідачка звернула увагу на гарем в Османській імперії часів правління Сулеймана І Кануні (1520‒1566), одного з найбільш відомих правителів в історії держави. Цікаво й корисно було розібратися, чи всі факти, відображені в кінематографі (на прикладі серіалу «Величне століття» турецьких режисерів Дурула Тайлана, Ягмура Тайлана і Мерта Байкала (2011‒2014 рр.), є історично підтвердженими. 

 Щира подяка доповідачам і всім учасникам наукового семінару, які в ході палкої дискусії відчули себе суб’єктами діалогу різних народів і культур, які в просторово-часових межах Середньовіччя на Мусульманському Сході зберегли свою самобутність.


«Об’єднана Європа: від мрії до реальності». 

Засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку

 

10 листопада 2022 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії «Об’єднана Європа: від мрії до реальності», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку (модератори: кандидати історичних наук, доценти кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна та Беззубенко Аліна Володимирівна). У проведенні урочистого засідання взяв участь координатор з наукової роботи факультету, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сєряков Сергій Олегович. 

У ролі доповідачів з мультимедійним супроводом виступили:

  1. Москальова Анастасія (22 група), Грідчина Анна (21 група) «Жан Монне ‒ прагматик європейської ідеї»;

  2. Костянтинов Юрій, Шмалько Денис (22 група) «Європейський вектор зовнішньої політики Великої Британії періоду прем’єрства М. Тетчер (1979-1990)»;

  3. Дейнеко Юлія, Коноз Олена (41 група) «Україна в європейському освітньо-науковому просторі»;

  4. Цицхвая Валерія, Гутченко Аліна (21 група) «Лісабонський договір і майбутнє об’єднаної Європи».

Європейський континент, становище якого після закінчення Другої світової війни В. Черчилль характеризував як «груду каміння, гробовище, землю чуми й ненависті», пройшов складний шлях від створення перших інтеграційних угруповань ‒ Європейського об’єднання вугілля і сталі, Європейського Економічного Співтовариства, Євроатому до Європейського Союзу, який наразі є впливовим інтеграційним об’єднанням 27 держав і потужним геополітичним гравцем у світі. Спікери підняли актуальні питання й запросили учасників семінару до дискусії. Яку роль у процесах європейської інтеграції відіграв прагматик європейської ідеї, французький дипломат і підприємець Жан Монне? Які виклики й ризики, пов’язані із захистом національного суверенітету держави в «європейському концерті націй» продемонструвала Велика Британія в часи прем’єрства М. Тетчер? Які здобутки й перспективи України в європейському освітньо-науковому просторі? Яке значення має Лісабонський договір у визначенні горизонтів ЄС та європейських цінностей?

Аудиторія була представлена здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 2, 3 та 4 років навчання факультетів історії і права, природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти, іноземної філології, факультету мистецтв, які вивчають вибіркову дисципліну загального циклу «Інтеграційні процеси в Європі», вибіркову дисципліну професійного циклу «Право ЄС та інтеграційні процеси в Європі» і ґрунтовно досліджують розвиток європейської ідеї, процеси глобалізації, регіональної інтеграції та місце в них України. 

Було цікаво й корисно з історико-правового контексту дискусії вийти на сучасні рефлексії, пов’язані з російсько-українською війною, ілюзією європейської безпеки, подоланням компромісів і криз об’єднаної Європи.


Бінарне заняття з дисципліни вільного вибору «Візуальні образи історії України: живопис, скульптура, фотографія та кінематографія»

1 листопада 2022 р. викладачі факультету історії і права – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Сергіївна Гончарова та доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Леонідівна Рябченко – провели бінарне заняття з дисципліни вільного вибору «Візуальні образи історії України: живопис, скульптура, фотографія та кінематографія» для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання на тему: «Інформаційний та дидактичний потенціал історичного живопису» на якому було розглянуто комплекс візуальних джерел у вигляді творів живопису та графіки. Ольга Гончарова, на конкретних прикладах, продемонструвала, що зображальні джерела є такими ж свідченнями та відбитками історичної реальності, як і писемні, усні, речові та ін. Розширити уявлення про такий вид візуальних джерел, як меми, допомогла професор Ольга Рябченко. У своєму виступі вона охарактеризувала мем як явище сучасної поп-культури та можливості використання його як візуальне історичне джерело, охарактеризувала тематичні блоки сучасних мемів та звернула увагу присутніх на найбільш поширені сюжети, які формують образи російської армії в цілому та окремих воїнів

Здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня (а це здебільшого здобувачі факультету історії і права, які обрали цю ДВВ) відзначили, що хоча бінарні заняття – це нова та нестандартна форма роботи, проте вона дає змогу всебічно розглянути значення творів мистецтва та графіки як засобу візуалізації історії, досягти цілісності знань. Отримані знання стануть корисними під час здійснення наукових досліджень та у майбутній професійній діяльності.

У процесі підготовки та проведення бінарного заняття викладачі Ольга Леонідівна та Ольга Сергіївна ефективно використовували інформаційно-комунікаційні та інтерактивні технології навчання, що дало можливість на високому рівні організувати освітній процес. Творчість двох педагогів сформувала у здобувачів вищої освіти креативну компетентність, вміння перенести знання з однієї галузі в іншу, що забезпечило формування цілісного сприйняття дійсності як передумови формування наукового світогляду.


Відкриті лекції викладачів кафедри всесвітньої історії

20 жовтня, о 9:30-11:20 кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Місостов Тотраз Юрійович провів відкрите лекційне заняття для здобувачів факультету історії і права першого (бакалаврського) рівня вищої освіти першого року навчання 12 групи (спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія), ОП «Історія в закладах освіти») з навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності: міждисциплінарний вимір» на тему: «Мова як основа розвитку термінології».

На лекції було приділено увагу історичним аспектам розвитку мови, внутрішнім і зовнішнім факторам, які впливають на її еволюцію. Студенти  ознайомилися з термінологією («державна мова», «соціум», «соціолема», «лінгвема», «білінгвізм»), статусом державних і регіональних мов у різних країнах світу. «Цікавинкою» заняття стали питання про походження імен і професійної термінології, пов’язаної із запозиченнями з інших мов у процесі історичного розвитку. Першокурсники відповідали на проблемні запитання, виявляли високу активність у дискусії про значення мови для розвитку народів і націй, а також у процесах державотворення.

20 жовтня, о 13:00-14:20 марафон відкритих лекційних занять викладачів кафедри продовжила кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна. Для здобувачів факультету історії і права першого (бакалаврського) рівня вищої освіти другого року навчання 21 групи (спеціальність 014.03 Середня освіта (Історія), ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни») у межах інтегрованої навчальної дисципліни «Нова і новітня історія Європи, Америки, Азії та Африки (модуль 2 «Нова історія Азії та Африки») було проведене лекційне заняття на тему: «Арабський світ у новий час (XVII ‒ початок ХХ ст.)». 

Здобувачі були ознайомлені з історіографією та джерельною базою теми, розміщеною на ПДО Moodle. Розглянуті питання про роль ваххабітського руху у створенні централізованої держави на Аравійському півострові в 70 – 80-х рр. XVIII ст., розвиток Єгипту за правління Мухаммеда Алі (1805 – 1849 рр.) та після його смерті, у другій половині ХІХ ‒ на початку ХХ ст. Викладач зробила акцент на особливостях ісламської цивілізації, її ролі у створенні багатоманітної моделі світу, європейських цінностях і явищі колоніалізму, ролі суб’єктивного фактору в історії. Здобувачі спробували розібратися, як османський діяч албанського походження Мухаммед Алі, проголошений пашею, хедивом Єгипетського еялету, зміг перетворити Єгипет у сильну й розвинуту державу Сходу? Чому змінилася ідеологія ваххабізму в процесі історичного розвитку: від об’єднавчих спроб відсталої й політично роздробленої Аравії до течії ісламського фундаменталізму?

21 жовтня, об 11:20-12:40 кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Вороніна Марина Сергіївна провела відкриту лекцію із здобувачами факультету історії і права другого (магістерського) рівня вищої освіти 1 року навчання заочної форми навчання 51 групи (спеціальність 014.03 Середня освіта  (Історія), ОП «Історія в закладах освіти») з навчальної дисципліни «Сучасні підходи в історіографії, джерелознавстві та методології історичних досліджень» на тему: «Візуальна історія та тілесність у сучасних культурно-антропологічних дослідженнях».

Здобувачі знайомилися з термінологією «візуальної історії», складовими поняттями терміну «тіло» («біль», «хвороба», «організм»). Марина Сергіївна зробила акцент на практиці розпізнавання художніх прийомів для конструювання історії, а також одночасному застосуванні студент(к)ами методів і підходів ґендерної історії, історії ментальності на прикладі художнього фільму Олексія Каплера «Право на жінку» (1929 р.) з головною сюжетною лінією ‒ формування «нової» радянської жінки.

Крім словесних, наочних методів, відеометоду в сполученні з новітніми інформаційними технологіями та комп’ютерними засобами навчання, викладачі кафедри застосовували інтерактивні методи, які дали можливість студентам залучатися до дискусії в межах окреслених тематик, висловлювати враження щодо ефективності проведених занять, можливостей використання матеріалу на засіданнях студентських наукових гуртків кафедри, отримати відповіді на актуальні питання. 

На всіх відкритих лекціях були присутні викладачі кафедри всесвітньої історії. Були проведені обговорення занять, висловлені оцінки й побажання колег. Передаємо челлендж іншим кафедрам факультету історії і права!


МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

«HISTORIANS FACING NEW CHALLENGES IN THE CONTEXT OF THE RUSSIAN WAR AGAINST UKRAINE»

13-14 жовтня 2022 р. завідувачка кафедри всесвітньої історії, д.і.н. проф. Ольга Рябченко взяла участь у роботі міжнародної наукової конференції «Historians Facing New Challenges in the Context of the Russian War Against Ukraine». Історики з Литви, Польщі, України й Німеччини обговорили питання протистояння російському агресору, у тому числі й виклики, які стоять зараз перед істориками та історичною наукою. Своїм баченням розвитку українських студій поділилися як керівники європейських навчальних та наукових закладів (директор інституту історії Литви Алвідас Нікжентайтіс, декан історичного факультету Вільнюського університету Лорета Скурвидайте, директор Центру історичних досліджень Польської АН у Берліні Ігор Конколевський, директор німецького інституту в Варшаві Мілош Резник та інші, так і українські історики, у тому числі ті, які прибули на цей науковий форум з фронту (доктори історичних наук Іван Патриляк та Борис Черкас). Наприкінці відбулася спільна дискусія з питань подальшої співпраці, підготовки Конгресу істориків регіону у Вільнюсі у 2023 році та визначені пріоритетні напрямки його роботи.


Всеукраїнська наукова конференція «Інтеграційні процеси в Європі: історія, розвиток та перспективи»

6 жовтня 2022 року на базі історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини в дистанційному форматі була проведена Всеукраїнська наукова конференція «Інтеграційні процеси в Європі: історія, розвиток та перспективи». Співорганізаторами заходу виступили Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», Наукова установа «Енциклопедичне видавництво», Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Конференція об’єднала понад 100 дослідників з України та Польщі. 

У конференції від факультету історії і права взяла участь кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна з доповіддю «Британська концепція Спільної зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу на Міжурядовій конференції в Турині (1996-1997 рр.)».

Основні напрями роботи конференції:

  • Історичні аспекти європейської інтеграції.
  • Формування, розвиток, сучасний стан інституційної структури та законодавства ЄС.
  • Україна і Європа: історичний досвід та перспективи євроінтеграції.
  • Політика розширення Європейського Союзу.
  • Україна на шляху до європейських демократичних цінностей.

Передбачається видання електронного збірника матеріалів конференції.


Вітаємо завідувачку кафедри всесвітньої історії, д-ра іст. наук, проф. ОЛЬГУ ЛЕОНІДІВНУ РЯБЧЕНКО з черговим науковим здобутком – виходом з друку колективної монографії!

На порталі Інституту історії України НАН України розміщено текст колективної монографії «Українське суспільство в 1960 – 1980-х рр. Історичні нариси». Книга розкриває соціокультурну історію України брежнєвського періоду, аналізуючи офіційні і «тіньові» практики, місто і село як життєвий простір, «радянських» людей та їхніх антиподів, канали комунікації з владою, радянського споживача, музейництво в добу «застою», релігійне життя населення та вплив людини на природу.

Запрошуємо до читання!


Меморіальний захід до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру

Щорічно наприкінці вересня світова спільнота вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру ‒ одного з найкривавіших символів Голокосту. Бабин Яр став місцем масових розстрілів на північно-західній околиці Києва підрозділами СС і німецької поліції мирного населення і радянських військовополонених, євреїв і ромів за етнічною ознакою, партійних активістів, підпільників, членів ОУН (м), православних священиків, заручників, саботажників, порушників комендантської години та інших ворогів Третього Рейху. Найтрагічнішими стали події 29-30 вересня 1941 р. ‒ початок масових розстрілів, коли загинули майже 34 тис. представників єврейської громади. Масові вбивства продовжувалися до листопада 1943 р., аж до звільнення Києва, і досягли близько 100 тис. осіб. Загибель єврейського населення стала частиною загальної трагедії, яку пережив увесь багатонаціональний народ України.

До Дня пам’яті жертв Бабиного Яру кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна провела меморіальний захід з учнями 9-х класів Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 90 Харківської міської ради Харківської області. Дискутувалися питання, пов’язані з подіями Другої світової війни та історією Голокосту в Україні: щоденне життя євреїв в окупації, стратегії виживання, порятунок, травма та її вияви у післявоєнних свідченнях, переслідування та геноцид ромів за часів нацизму, комеморативні практики та політика пам’яті як чинники формування національної ідентичності.


28 вересня 2022 року за результатами закінчення вересневих курсів підвищення кваліфікації «Цифровізація навчальних процесів школи за допомогою освітньої системи HUMAN» (12 годин, 0,4 кредити ЄКТС) сертифікат отримала кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна. 

Під час навчання учасники курсів пройшли 2 онлайн-вебінари, 6 відеоуроків, виконали 10 практичних завдань і пройшли фінальне онлайн-тестування. Курс, розроблений у рамках проєкту «HUMAN Академія» з метою вдосконалення навичок із використання інформаційно-телекомунікаційних систем у навчальному процесі, покликаний розвинути фахові компетенції педагогів:   

  • здатність створювати та інтерпретувати освітні аналітичні дані і використовувати їх в навчальному процесі на базі платформи  «HUMAN Школа»;
  • отримання знань щодо освітнього менеджменту та адміністрування, здатність презентувати та захищати публічно педагогічну діяльність у рамках дистанційного та змішаного навчання;
  • здатність до впровадження дидактичних механізмів (освітніх технологій, організаційних форм навчання, методів, прийомів і засобів навчання) реалізації компетентнісного підходу в освітньому просторі.

19 – 26 вересня 2022 року кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко Аліна Володимирівна в дистанційному форматі пройшла міжнародне підвищення кваліфікації на тему «АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ (PhD) В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНІ» на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та IESF Міжнародна фундація науковців та освітян. Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS).

Напрями роботи вебінару:

  • Академічна доброчесність при підготовці магістрів в Україні. Впровадження академічної доброчесності у закладах вищої освіти. Academic Integrity Presentation. 
  • Сучасні світові стандарти академічного письма: від теорії до практики (з урахуванням вимог провідних світових видавництв та університетів). Актуальні аспекти Європейського досвіду дотримання академічної доброчесності. Academic Integrity – Swansea University.
  • Ефективні політики академічної доброчесності при підготовці магістрів та здобувачів доктора філософії в Україні. Академічна доброчесність як запорука якісної освіти. Academic Integrity: Plagiarism.
  • Академічна доброчесність та навички якісного академічного письма як важливі компетентності здобувачів вищої освіти. Academic Integrity presented by Dr. Potter.

25 вересня 2022 року викладач кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна отримала сертифікат середнього рівня за проходження навчання за програмою «Цифрові інструменти Google для освіти» від МОН і Google Україна. Навчання відбулося за дистанційною формою в період з 19 до 25 вересня 2022 року. Програма передбачає цикл безкоштовних освітніх курсів і тренінгів.

Курс «Цифрові інструменти Google для освіти» містив 1 модуль (15 годин – 0.5 кредита ECTS). Модуль складається з відеолекції, практичних завдань і підсумкового тесту.

Учасники отримуватимували завдання в захищеному віртуальному просторі Google Класів. До кожної теми публікувався запис лекції, а також проводилась додаткова консультація в Google Meet, під час якої кожен учасник мав можливість задати запитання тренеру та продемонструвати екран для вирішення проблемної ситуації. Наявність сертифікату середнього рівня дає змогу перейти до поглибленого рівня.


Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна пройшла сертифіковане міжнародне стажування з 23.08 по 24.09.2022 р. у рамках роботи Міжнародного науково-практичного симпозіуму «Освіта, наука та культура України в світі: мобільність, глобалізація, інклюзія» / «Education, Science and Culture of Ukraine in the World: Mobility, Globalization, Inclusion»  (форма участі ‒ дистанційна). Організаторами заходу виступили Міжнародний інститут інклюзії, Університет імені Коменського в Братиславі (Словаччина), Арієльський Університет (Ізраїль), ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Сертифікат засвідчує виконання програми в обсязі 30 годин (1 кредит ЄКТС), з яких: 15 годин ‒ участь у симпозіумі, 15 годин ‒ підготовка тез до збірника матеріалів за результатами роботи симпозіуму.


Завідувачка кафедри всесвітньої історії, д.і.н. проф. Ольга Рябченко 23 вересня 2022 р. взяла участь у роботі Спеціалізованої вченої ради Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, створеної для проведення разового захисту дисертації Яблонської Діани Русланівни «Кам’янець-Подільський інститут народної освіти в системі педагогічних вишів УСРР: історичний аспект (1921 – 1930 рр.)» на здобуття ступеня доктора філософії в галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 Історія та археологія.


20 вересня 2022 року викладач кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна отримала сертифікат удосконалення професійної компетентності (цифровий компонент) в обсязі 2 академічні години (0,07 кредити ECTS) за програмою «Цифрові інструменти Google для освіти» від МОН і Google Україна на середньому рівні вивчення курсу.


Завідувачка кафедри всесвітньої історії, д.і.н. проф. Ольга Рябченко 17 вересня 2022 року взяла участь у презентації музично-документального проєкту «Human Commodity» компанії Марка Сінана та Центру документації примусової праці в Берліні. Примусова праця була центральною частиною нацистської диктатури. Між 1938 і 1945 роками близько 13 мільйонів людей були змушені працювати в Німецькому Рейху, включаючи в’язнів концтаборів, військовополонених і цивільних осіб з окупованих територій. Тільки в Берліні близько 500 тис. людей працювали у різних сферах, від промисловості до церкви та приватних домогосподарств.

Для вшанування пам’яті цих жертв нацизму і ознайомлення з життєвими історіями примусових робітників під час реалізації проєкту було створено спеціальний інтерактивний додаток «Human Commodity – Ware Mensch». Коли його відкрити, з’являється 99 жовтих позначок, розміщених на карті Берліна – це оприлюднення історії 99 колишніх примусових робітників і 99 місць, де вони жили або працювали. Якщо натиснути на одну з позначок, з’явиться фотографія та заграє музика, в кожному місці можна прочитати та прослухати листи чи щоденникові записи відповідної особи, а також офіційні документи. Композитор Марк Сінан, який придумав додаток, також склав мелодії для спогадів.

Проф. Ольга Рябченко під час свого виступу презентувала один із об’єктів цього додатку, що пов’язаний із історією її батька Леоніда Рябченка, якому в часи нацизму довелося працювати на примусових роботах на заводах Сіменса в Шпандау. Крім того, саунд-художниця Каффе Меттьюз спеціально для проєкту розробила велосипедні тури зі своїми «Sonic Bikes». Це велосипеди, які відтворюють музику через бокси, прикріплені до керма і запрошують на велотури місцями примусової праці.

Переглянути запис можна за посиланням:

https://youtube.com/watch?v=0sKktrYUApA&feature=share


Міжнародна наукова конференція «Дослідження актуальних проблем сучасного суспільства з позицій історії, політології, соціології та філософії»

13 вересня 2022 року вийшли друком матеріали Міжнародної наукової конференції  «The Study of Topical Issues of Modern Society from the Perspective of History, Political Science, Sociology and Philosophy» («Дослідження актуальних проблем сучасного суспільства з позицій історії, політології, соціології та філософії»), яка відбулася в м. Рига (Латвійська Республіка) 30–31 серпня 2022 року в дистанційному форматі. Конференція була організована  ISMA University of Applied Sciences за підтримки Центру українсько-європейського наукового співробітництва. 

 Від історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди участь у науковому заході взяла кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Миколаївна Ямпольська.

Yampolska L.M. The Development of the British Concept of United Europe in the Second Half of the 40s ‒ 50s of the XXth Century. International Scientific Conference «The Study of Topical Issues of Modern Society from the Perspective of History, Political Science, Sociology and Philosophy»: Conference Proceedings (August 30–31, 2022. Riga, the Republic of Latvia). Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 2022. Р. 43‒47. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-236-4-11

Доповіді учасників присвячені актуальним проблемам історії України, всесвітньої історії, археології, теорії та історії політики, політичному PR, рекламі та менеджменту, соціології та психології політики, соціології комунікацій, методології та методиці соціологічного дослідження, динаміці сучасної культури, філософським проблемам освіти, актуальним аспектам розвитку сучасного суспільства. 

Учасники конференції отримали сертифікати міжнародного зразка та збірники тез доповідей. З електронною версією матеріалів можна ознайомитися на сайті європейського видавництва «Izdevnieciba Baltija Publishing» (м. Рига, Латвія) за посиланням


Міжнародне підвищення кваліфікації «Інтерактивні технології змішаного навчання в закладах освіти: досвід країн Європейського Союзу та України» 

22 серпня ‒ 5 вересня 2022 р. кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна в дистанційному форматі пройшла міжнародне підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних і працівників освітніх закладів «Interactive Technologies of Blended Learning in Educational Institutions based on European Union and Ukraine’s Experience» («Інтерактивні технології змішаного навчання в закладах освіти: досвід країн Європейського Союзу та України») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян». Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS). 

Напрями роботи вебінару:

  • Інтерактивні хмарні технології та технології змішаного навчання. 
  • Сучасна освіта та нові технології в освіті. Досвід країн ЄС. 
  • Технології SMART в освіті. Основні типи комунікативної взаємодії в мережі Інтернет. 
  • Гейміфікація освіти ‒ практичні ігри та інтерактивні способи залучення здобувачів освіти. 
  • Останні тренди Ed-tech для технологічної освіти. Досвід країн ЄС.
  • Організація інтерактивного дистанційного онлайн навчання в умовах пандемії.
  • Змішане навчання: від ізоляції до адаптації, функціонування освіти в умовах пандемії.
  • Використання в дистанційній освіті хмарних сервісів для інтерактивного онлайн навчання.  

Учасники МПК розвинули професійні та цифрові компетентності щодо впровадження інтерактивних технологій і хмарних сервісів в онлайн навчанні з використанням національного та європейського досвіду


30 серпня 2022 року відбулась онлайн-презентація бета-версії «Національної електронної науково-інформаційної системи» https://nauka.gov.ua/ (Ukrainian Research Information System – URIS) учасником якої стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна.

Система «URIS» – нова багатофункціональна інформаційно-телекомунікаційна платформа, що забезпечує збір, формування, обробку, зберігання і використання даних та інформації про сферу наукової і науково-технічної діяльності України, а також автоматизації процедур та процесів взаємодії суб’єктів та користувачів.

Розробники системи «URIS» продемонстрували основні функціональні можливості її модулів, а саме:

  • «Дослідницькі інфраструктури» 
  • «Установи»; 
  • «Новини»;
  • «Можливості»;
  • «Корисна інформація»;
  • «Кабінет відповідальної особи установи». 

 

Міжнародна педагогічна онлайн-конференція «Навчання під час війни. 
Як не допустити освітньої катастрофи»

30 серпня 2022 року відбулася Міжнародна педагогічна онлайн-конференція «Навчання під час війни. Як не допустити освітньої катастрофи», організована видавництвом «Ранок», за сприяння ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», за участі представників органів управління освітою, закладів післядипломної педагогічної освіти, центрів професійного розвитку педагогічних працівників, інклюзивно-ресурсних центрів, вчителів ЗЗСО, науково-педагогічних представників ЗВО. У роботі конференції взяла участь кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна.

Спікери заходу: 

Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. «Виклики в освіті»;

Дмитро Завгородній, генеральний директор директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки України. «Цифровізація освітнього процесу в умовах воєнного стану»;

Євген Баженков, директор Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти. «Забезпечення закладів загальної середньої освіти навчальною літературою в умовах воєнного стану»;

Pawel Cherwony, Head of Education in Google ‒ Central and Eastern Europe, Educational Technology Expert. «Цифровізація освіти»;

Віталій Лесько, губернатор Rotary International (Україна). «Допомога громадських організацій освітянським структурам в умовах війни»;

Віктор Круглов, директор Видавництва «Ранок». «Навчання в умовах війни: практичні рішення»;

Юлія Чернова, директорка комунікаційного відділу Видавництва «Ранок». «Використання освітніх програм для змішаного та дистанційного навчання»;

Марина Золочевська, кандидат педагогічних наук, доцент, керівниця освітніх проєктів Видавництва «Ранок». «Електронні (цифрові) освітні ресурси».

Під час роботи онлайн-конференції був презентований проєкт «Навчання без меж» для бажаючих навчати та навчатися незалежно від обставин.


29 серпня 2022 року відбувся вебінар щодо розвитку цілісної системи турботи про психічне здоров'я студентів та працівників у ЗВО, учасником якого стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна.

Під час вебінару було розглянуто:

  • важливість і потребу в цілісній системі турботи про психічне здоров'я у закладах вищої освіти;
  • найважливіші завдання, які стоять перед цією системою та її компоненти;
  • особливі виклики та завдання, пов'язані з війною в Україні;
  • досвід, плани розвитку та побудови такої системи в Український католицький університет;
  • 5 ключових рекомендацій для побудови системи турботи про психічне здоров’я в закладах вищої освіти. 

Спікером вебінару був Олег Романчук, директор Інституту психічного здоров'я УКУ та Українського інституту КПТ, дитячий та підлітковий психіатр, психотерапевт Центру здоров'я та розвитку «Коло сім'ї».

Вебінар організовує Центр здоров'я та розвитку «Коло сім’ї» та Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету в межах проєкту «Психічне здоров’я для України» і Національної програми психічного здоров‘я та психосоціальної підтримки, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.


28 серпня 2022 року відбувся вебінар на тему «Психологічна травма, її наслідки та особливості прояву у різному віці» у межах проєкту «Батьківський HUB» учасником якого стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна.

Учасники дізнались відповіді на такі запитання:

  • Що таке гострий стрес і психологічна травма?
  • Як працює організм людини в екстремальних ситуаціях?
  • Які є ознаки та прояви психологічної травми у дітей різного віку?

Проєкт ініційовано ГО «Підтримай дитину» за підтримки German Marshall Fund.


25-26 серпня 2022 року ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Шляхи удосконалення професійних компетентностей фахівців в умовах сьогодення» учасником якого стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри Мірошніченко Світлана Валентинівна.

Напрямок 2. Цифровізація освітнього процесу. Дистанційна освіта. Педагогічні підходи в STEM-освіті

Спікери заходу:

  • Наталія Гущина, доцентка кафедри відкритих освітніх систем та ІКТ, кандидат педагогічних наук ДЗВО «Університет менеджменту освіти».

  • Ольга Коршунова, вчитель інформатики ліцею «Престиж» м. Києва, автор навчальних програм і підручників, головний редактор Видавничий дім «Освіта».

  • Антоніна Букач, директорка Академії цифрового розвитку, Google for Education Certified Trainer.

  • Вікторія Косик, директорка Центру освітнього консультування, ст. викладачка кафедри природничо-математичної освіти та технологій Інституту післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка, освітня технологиня.

  • Ірина Василашко, завідувачка сектору інноваційних форм та методів діяльності педагогічних працівників відділу STEM-освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», автор навчальних програм і підручників. «STEM-освіта: інструменти, досвід, поради».


Міжнародний симпозіум «Освіта, наука та культура України в світі: мобільність, глобалізація, інклюзія»

23-24 cepпня 2022 року відбувся Міжнародний симпозіум «Освіта, наука та культура України в світі: мобільність, глобалізація, інклюзія», організований Міжнародним інститутом інклюзії (директорка Зоряна Ленів), у роботі якого взяла участь кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна.

Тематичні напрямки роботи симпозіуму:

  • Глобалізація та ідентичність: оптимальні межі в освіті, науці, культурі
  • Мобільність освітян, діячів культури та науковців під час нападу РФ
  • Інтеграція освітніх практик у сфері гуманітарних, суспільствознавчих і точних наук
  • Мовна, культурна, освітня, соціальна, економічна інклюзія
  • Соціокультурні аспекти волонтерської діяльності
  • Мистецтво та культура України на світовій арені
  • Політико-економічні чинники сталого розвитку людства
  • Ефективні здоров’язберігаючі технології в умовах війни
  • Медіаграмотність і дистанційне навчання у часі воєнної агресії
  • Світова співдружність за мир і здоров’я націй.

Спікери заходу: 

Михайло Нагорняк, директор Інституту післядипломної освіти та довузівської підготовки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор: «Конструювання нових вимірів ідентичності у світлі сучасних інтеграційних та глобалізаційних процесів»;

Влада Литовченко, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук, член Експертної ради з нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України: «Збереження історико-культурної спадщини в умовах воєнного стану»; 

Ніца Давидович (Ізраїль), завідувачка кафедри педагогіки та управління освітою факультету соціології та гуманітарних наук Арієльського Університету, доктор наук, професор; Рут Дорот, викладач історії мистецтва Арієльського Університету, доктор наук (Ізраїль): «Е-викладання і е-навчання під час кризи»;

Сергій Курбатов, професор кафедри соціології Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доктор філософських наук, радник президії НАПН України: «Академічна мобільність в умовах війни: сучасні українські реалії»;

Тереса Мазепа (Польща), професор Жешівського університету, доктор мистецтвознавства, віце-директорка Галицького музичного товариства: «З історії імперського колоніалізму та рейдерства української культури»;

Клейтон Келлер (США), професор спеціальної освіти та координатор програм в Університеті Міннесоти Дулут і Університеті Катару, доктор наук: «Справедливість і інклюзія».

На другий день роботи симпозіуму було проведено дві лінійки майстер-класів від закордонних і вітчизняних фахівців «Шляхи допомоги дітям і їх родинам під час війни» та «Психолого-педагогічна підтримка у складних життєвих обставинах».

Учасники заходу отримали можливість пройти міжнародне стажування (30 годин, 1 кредит ECTS) та опублікувати тези доповідей в електронному збірнику за результатами роботи симпозіуму.


23 серпня 2022 року відбувся вебінар «Психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій» учасником якого стала кандидат історичних наук, додент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна.

Організаторами заходу є Міністерство освіти і науки спільно з ДУ «Український інститут розвитку освіти», ГО «Підтримай дитину» та видавництвом «Ранок».

Спікерки:

  • Світла Нерянова, начальниця відділу дошкільної освіти МОН;
  • Тетяна Костенко, кандидатка психологічних наук, завідувачка відділу Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України;
  • Ольга Набоченко, кандидатка педагогічних наук, державна експертка з питань інклюзивної освіти директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН;
  • Катерина Довгопола, кандидатка психологічних наук, дитяча психологиня, старша наукова співробітниця Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, волонтерка проєкту «Підтримай дитину».

Під час вебінару  розглянуті такі теми:

  • психологічна підтримка учасників освітнього процесу у стресових ситуаціях;
  • можливості організації інклюзивного навчання для дітей, що мають психологічну травму;
  • особливості організації перебування дітей дошкільного віку в укритті (психолого-педагогічний аспект).

23 серпня 2022 р. відбувся вебінар для представників бізнесу і науки, які прагнуть знайти фінансування на реалізацію інноваційних ідей та проєктів «Гранти Європейської інноваційної ради на дослідження та інновації: інструменти Pathfinder &Transition» учасником якого стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри Мірошніченко Світлана Валентинівна.

Вебінар проводився в рамках проєкту «Підвищення поінформованості українських організацій про можливості участі у дослідницьких та інноваційних програмах ЄС, фінансується Європейським Союзом та Міжнародним Фондом «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

Мета вебінару – представити актуальні конкурси 2022 року інструментів EIC Pathfinder та EIC Transition Європейської інноваційної ради, яка є частиною програми Горизонт Європа. Основна увага звернена на покрокові процедури успішної підготовки проєктних пропозицій. 

Основні теми вебінару:

• Європейська інноваційна рада та основні види проєктів, які вона підтримує.
• Особливості інструментів EIC Pathfinder та EIC Transition. 
• Рекомендації EIC до проєктних пропозицій Pathfinder та Transition. 
• Покрокові процедури успішної підготовки проєктних пропозицій Pathfinder та Transition. 
• Пошук партнерів.
• Експертна оцінка проєктних пропозицій. 
• Рекомендації для українських організацій

Директорка Гендерного центру доцентка кафедри всесвітньої історії Вороніна Марина Сергіївна з 23 червня по 20 серпня 2022 року пройшла стажування з VI Міжнародної програми підвищення кваліфікації керівників закладів освіти і науки, а також педагогічних та науково-педагогічних працівників “Разом із Визначними Лідерами Сучасності: Цінності, Досвід, Знання, Компетентності і Технології для Формування Успішної Особистості та Трансформації Оточуючого Світу“. 


19 серпня 2022 р. відбулась відкрита онлайн-дискусія – «Online/офлайн-навчання: реалії 2022 року» учасницею якої стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна.

В межах дискусії було розкрито такі питання:

  • Чи варто повертатись дітям за парти? 
  • Який формат навчання обрати? 
  • Як готуються школи до навчання?

Під час дискусії було обговорено, якою має бути шкільна освіта в умовах війни, переваги та недоліки очного навчання та освіти онлайн, бачення батьків процесу навчання в нових реаліях, оприлюднено результати опитування щодо формату навчання у цьому році.

Захід відбувся за підтримки UNICEF Ukraine.


18 серпня 2022 р. Інститут модернізації змісту освіти МОН та Асоціація інноваційної та цифрової освіти організував локацію «Навчання педагогічної еліти», яка відбувається в межах Міжнародної педагогічної науково-практичної конференції «Освіта, освітяни – незламні у війні» слухачем якої стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри Мірошніченко Світлана Валентинівна.

В межах локації були розглянуті такі питання: 

  • Національна школа управлінських кадрів;
  • Екосистема психологічної допомоги в сфері освіти;
  • Організація підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сучасних умовах викликів;
  • Мережа українських освітніх хабів як дієвий механізм забезпечення можливості навчання учасників освітнього процесу та дорослих як в Україні, так і поза її межами;
  • Всеукраїнський проєкт з профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії» та інші проєкти й ініціативи.

18 серпня 2022 року відбулась Міжнародна серпнева педагогічна науково-практична конференція «Освіта, освітяни – незламні у війні» учасником якої стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії  Мірошніченко Світлана Валентинівна.

Спікери заходу:

  • Сергій Шкарлет, Міністр освіти і науки України
  • Сергій Бабак, Голова Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій
  • Олексій Кулеба, голова Київської ОВА
  • Анатолій Федорук, Бучанський міський голова
  • Василь Кремень, Президент НАПН України
  • Альона Парфьонова, співголова ГО «Батьки SOS»
  • директори департаментів осіти і науки ОВА

У межах заходу були розглянуті такі питання:

  • Які виклики існують у сфері освіти й науки через широкомасштабне вторгнення рф на території України?
  • Які необхідні законодавчі зміни для розвитку системи освіти?
  • Як повертатися до навчання в новому навчальному році?
  • Які стратегічні плани та можливості співпраці з міжнародними партнерами країн ЄС у сфері освіти й науки?

Працювали 12 локацій:

  • Школа – територія безпеки
  • Повертаймося до навчання: освітній процес 2022/2023
  • Підтримай дитину! (освіта дітей з особливими освітніми потребами)
  • Навчання педагогічної еліти
  • Позашкілля-2022: безпека і патріотизм
  • Дошкільна освіта під крилами захисту
  • Активна школа – здорова Україна (фізична культура, спорт і здоров’я) 
  • Приватна освіта – партнер для держави
  • Професійна освіта: результати, теперішній стан і перспективи
  • Вища та фахова передвища освіта в контексті глобальних викликів
  • Наука та інновації: ефективні дослідження для безпечної освіти
  • Цифрова трансформація освіти в умовах війни: антикризові рішення, можливості, плани.

По завершенню заходу відбувся брифінг Міністра освіти і науки Сергія Шкарлета. 


8-9 серпня 2022 року відбудеться друга Всеукраїнська онлайн-конференція лікарняних учителів «Освіта під час війни» в якій прийняла участь кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна.

Учасники заходу дізнались про освітній процес під час Другої світової війни та розглянуть методики підтримки себе та дітей. 

Конференція об’єднала психіатрів, психотерапевтів, спеціалістів з інклюзивної освіти та експертів з Ізраїлю та Естонії, які надавали освітянам практичні поради.

Спікери розглядали: 

  • базові техніки психологічної підтримки дітей, які постраждали від війни;
  • інструменти дистанційного навчання;
  • методи самопідтримки в умовах емоційної напруги.

МІЖНАРОДНИЙ ОНЛАЙН-СЕМІНАР

«ЕПОХА ГОЛОДОМОРУ: ДІАЛОГ ІСТОРІЇ ТА ЛІТЕРАТУРИ»

29 липня 2022 р. докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко взяла участь у роботі чергової програми Seminarium «ЕПОХА ГОЛОДОМОРУ: ДІАЛОГ ІСТОРІЇ ТА ЛІТЕРАТУРИ», де виступила з доповіддю ««Ніцше чи ковбаса»: осмислення совєтського повсякдення у творах українських письменників 1920-х рр.».

У ході семінару літературознавці та історики ділилися думками про взаємовпливи історії та літератури, їх роль у переосмисленні досвіду совєтського імперіалізму й тоталітаризму, зокрема епохи Голодомору, а також про те, як взаємодія історії й літератури відбивається у сучасних наукових і освітніх практиках.


26 липня 2022 р. кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна пройшла курс підвищення кваліфікації для освітян «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій» створено Міністерством освіти і науки України, спільно з Інститутом модернізації змісту освіти та Асоціацією інноваційної та цифрової освіти за участю провідних міжнародних експертів з психології - керівниці психологічної служби Арієльського Університету (Ізраіль)  Ольги Басс-Лінчук та консультантки з психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, тренерки міжнародної короткосесійсної програми СЕТА (Інститут Джонса Хопкінса, провідний навчальний заклад США у сфері клінічної психології), експертки програми «Профілактика суїцидів у громадах» (проєкт у співпраці з урядом Норвегії)  Юлії Загарницької.

Цей курс розроблено за моделлю змішаного навчання (blended learning), який включає: 

  • 10 мультимедійних уроків у міжнародному форматі SCORM, 
  •  додаткові матеріали, 
  •  практичний тренінг, під час якого українські  освітяни дізнаються про психологічні стани, навчаться надавати першу психологічну допомогу за методичними посібниками Save the Children, а також ознайомляться з рекомендаціями щодо перенаправлення Міжвідомчого постійного комітету.

Спецкурс передбачає розв’язання таких завдань:

  • Визначення особливостей навчального процеса під час воєнних дій;
  • Встановити особливості нормативно-правового забезпечення навчального процесу в умовах воєнного стану;
  • Зрозуміти етіологію стресу та його вплив на навчальний процес;
  • Вміти визначати прояви стресу у дитини;
  • Опанувати інструменти психологічної підтримки внутрішньо переміщених учнів;
  • Розвинути навички неформальної взаємодії з учнями;
  • Навчитися використовувати платформи дистанційного навчання;
  • Налагодити співробітництво школи і родини у період воєнного часу.

Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна прийняла участь у всеукраїнському проекті «Uni-Biz Bridge Camp» з розвитку soft skills для викладачів на тему «Університет майбутнього після перемоги».

Організатори заходу — компанія «UGEN».

Компанії-учасники: SoftServe, НБУ.

З 11 по 14 липня 2022 року, в online форматі були розглянуті теми:

  • «Нові підходи до викладання та комунікації зі студентами»
  • «Професійне вигорання»
  • «Стратегія win-win-win: студенти – роботодавці – університети»
  • «Діджиталізація освіти»
  • «Як вести соцмережі університету?»

22 липня 2022 року координатор з дистанційної освіти факультету історії та права, кандидат історичних наук,  доцент, доцент кафедри Мірошніченко Світлана Валентинівна відвідала вебінар «Використання освітніх онлайн-платформ для коледжів і університетів: Udemy». Захід проводився з метою інформування про можливості безоплатного використання освітньої онлайн-платформи Udemy для ефективної організації навчального процесу.

Інформаційні блоки вебінару: 

  • особливості навчальних курсів Udemy;

  • підходи до організації навчання на базі платформи;

  • роль уповноважених представників закладів у керуванні процесами реєстрації, надання доступу до курсів і моніторингу результатів;

  • підходи та моделі впровадження масових онлайн-курсів у освітні програми.


Круглий стіл «Мир, безпека, освіта»

15 липня 2022 р. у ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбувся круглий стіл з міжнародною участю «Мир, безпека, освіта», присвячений Дню українських миротворців та 30-ій річниці участі України в миротворчих місіях під егідою ООН. 

Модератором пленарного засідання та першого блоку доповідей круглого столу виступила доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки, виконуюча обов’язки декана факультету історії і права Людмила Дмитрівна Зеленська. 

З вітальним словом від Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди звернувся ректор університету, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Юрій Дмитрович Бойчук, який у своїй промові ознайомив учасників заходу з багаторічним досвідом діяльності колективу Сковородинівського університету у справі національно-патріотичного виховання дітей та молоді, формуванні культури толерантності та поваги до інших людей та їхніх думок, а також зосередив увагу присутніх на нагальних проблемах, які стоять перед сучасною педагогічною освітою.

Під час круглого столу відбулося урочисте підписання угоди між Харківським національним педагогічним університетом імені Г.С. Сковороди та ГО «Об’єднання миротворців ООН, учасників міжнародних операцій та інвалідів війни». Керівники двох інституцій в особі ректора університету Юрія Дмитровича Бойчука та обласного голови правління громадської організації Сергій Анатолійович Самойлов скріпили підписами намір співпрацювати в галузі освіти і науки та налагоджувати гуманітарно-культурне співробітництво. 

Роботу круглого столу було розподіллено за 3 тематичними блоками:

  1. Цінність миру і безпеки. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди в умовах сучасних викликів.
  2. Діяльність українських миротворців.
  3. Використання потенціалу громадських ветеранських миротворчих організацій в умовах збройної агресії. 

Під час роботи учасники круглого столу підіймали проблеми формування культури миру у майбутніх педагогів, розглянули педагогіку миру та філософію миру Григорія Сковороди. У доповідях були розкриті такі теми:

  • «Філософія миру Григорія Сковороди» (доповідач: доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри філософії Марія Дмитрівна Култаєва);
  • «Проблеми війни та миру в позааудиторній роботі зі здобувачами вищої історичної освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди» (доповідач: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Миколаївна Ямпольська);
  • «Формування громадянської відповідальності учнівської та студентської молоді: з досвіду діяльності ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди»» (доповідач: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України, заступник декана з виховної роботи факультету історії і права Інна Володимирівна Чернікова);
  • «Традиції і новації в підготовці вчителя до виконання соціокультурних ролейв українському суспільстві: погляд на проблему очима студентів ХНПУ імені Г.С. Сковороди» (доповідач: здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 року навчання факультету історії і права Поліна Короваєнко).

Сьогоднішня зустріч лише підтвердила бажання освітян, академічної спільноти, представників міжнародних громадських організацій та зацікавленість проблемою діалогу. Завдяки згуртованості та наполегливій праці колективу організаторів круглого столу вдалося чітко організувати роботу навіть в умовах активних бойових у Харкові, а учасники отримали можливість вільно обмінюватися думками та досвідом. 

Щиро бажаємо усім Мирного неба, оскільки воно відкриває перед людством перспективи, не зводячи їх життя до боротьби за виживання! 


29 червня 2022 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, керівник гуртка ораторського мистецтва Мірошніченко Світлана Валентинівна отримала сертифікат про підвищення кваліфікації за спецкурсом «Риторична майстерність педагога» тривалістю 15 годин у дистанційному форматі (15-29 червня 2022 року). 

Програма складась з 3 тематичних блоків: 

  1. Мудрість відомих ораторів: практики практикам 
  2. Комунікативність як професійноособистісна якість педагогів 
  3. Навчально-мовленнєві ситуації — інструмент формування комунікативної компетентності здобувачів.

29 червня 2022 року кандидат історичних наук, доцент кафедри Беззубенко Аліна Володимирівна та кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри Мірошніченко Світлана Валентинівна взяли участь в онлайн-тренінгу щодо можливостей використання платформи YouTube в освітньому процесі.

Тренінг покликаний ознайомити освітян із головними функціями та принципами YouTube, а також перевагами застосування для онлайн-викладання.

У програмі тренінгу:

  • основи роботи з платформою;

  • пошук навчального матеріалу в YouTube;

  • використання YouTube для синхронного та асинхронного онлайн-викладання;

  • особливості інтеграції платформи до освітнього процесу.

Спікер заходу – Антоніна Букач (сертифікований тренер Google, директор ТОВ «Академія цифрового розвитку»).

Захід відбувся у межах співпраці Google Україна та Міністерства освіти і науки України


23 червня 2022 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри Світлана Валентинівна Мірошніченко взяла участь у Міжнародному науково-педагогічному онлайн-семінарі для науково-педагогічних,
педагогічних працівників, аспірантів, студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти на тему: «Міжнародна освітня співпраця як приклад розвитку професійної майстерності фахівця». Захід проводився на базі Wyższej Szkoły Agrobiznesu w Łomży (Polska) (Вищої Школи Агробізнесу в Ломжі (Польща)) та здійснювався в рамках підвищення кваліфікації як складової навчання впродовж життя. Тривалість навчання – 6 год. (0,2 кредити ЕСТS).

Спікери онлайн-семінару: Анджей Борусевич, декан із сільськогосподарських та інженерно-технічних наук Вищої Школи Агробізнесу в Ломжі, професор, доктор сільськогосподарських наук, Зоя Шарлович, кандидатка педагогічних наук, завідувачка відділення післядипломної освіти молодших медичних спеціалістів КВНЗ «Житомирський медичний інститут» Житомирської обласної ради та Христина Хворост, заступниця директора з навчально-наукової роботи та міжнародної співпраці, кандидатка психологічних наук.
Спікери поділилися з учасниками досвідом міжнародної співпраці та підготовки здобувачів освіти. Учасники семінару мали можливість через перекладача взяти участь у дискусії з польськими колегами.


25 травня 2022 року в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри Мірошніченко Світлана Валентинівна відвідала online-семінар «Інституційна культура академічної доброчесності: національний досвід та кращі практики Європейського союзу» на базі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Сумського державного університету.

Тематичні блоки заходу: 

Блок 1. Інституційне забезпечення академічної доброчесності. 
Блок 2. Роль учасників освітнього і наукового процесів у забезпеченні академічної доброчесності. 
Блок 3. Педагогічні інновації в забезпеченні академічної доброчесності.

Спікери: Артем Артюхов, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, керівник Групи сприяння академічній доброчесності Сумського державного університету, Міжнародний інженер-педагог (ENG PAED IGIP) та Юрій Волк, керівник Лабораторії дослідження академічної доброчесності Сумського державного університету.


Міжнародне підвищення кваліфікації «Використання можливостей хмарних сервісів в онлайн-навчанні для гуманітарних спеціальностей з використанням платформ Zoom та Moodle»

16‒23 травня 2022 р. кандидати історичних наук, доценти кафедри всесвітньої історії Беззубенко Аліна Володимирівна, Мірошніченко Світлана Валентинівна та Ямпольська Лариса Миколаївна у дистанційному форматі пройшли міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових, науково-педагогічних і працівників освітніх закладів «Using the capabilities of cloud services in online learning for the humanities using the Zoom and Moodle platforms» («Використання можливостей хмарних сервісів в онлайн-навчанні для гуманітарних спеціальностей з використанням платформ Zoom та Moodle») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян». Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS). 

Мета вебінару – звернути увагу освітян на питання розвитку критичного, креативного та логічного мислення здобувачів освіти інструментами, доступними кожному педагогу в навчальному процесі. 

Напрями роботи вебінару: 

1. «Основні типи комунікативної взаємодії в мережі «Інтернет». Веб-конференція (інтернет-конференція)»; «Організація дистанційного навчання в системі Moodle Перші кроки»; «Створення електронного навчального курсу на платформі Moodle»; «Наповнення електронного навчального курсу інформацією про навчальну дисципліну на платформі Moodle». 
2. «Вебінар як форма дистанційного інтерактивного навчання»; «Створення дистанційного курсу та робота з таблицями на платформі Moodle»; «Наповнення електронного навчального курсу інформацією про навчальну дисципліну на платформі Moodle»; «Використання виду діяльності УРОК при створенні лекцій на платформі Moodle».
 3. «Сервіс вебінарів і відеоконференцій за допомогою платформи Zoom»; «Особливості створення тестів на платформі Moodle»; «Використання виду діяльності УРОК при створенні лекцій на платформі Moodle»; «Типи тестових питань та основи формування банку питань на платформі Moodle»; «Вид діяльності Тест при створенні елементів поточного та підсумкового контролю на платформі Moodle». 
4. «Загальні правила відеоспілкування за допомогою хмарних сервісів на прикладі платформи Zoom»; «Створення завдань їх оцінювання та управління на платформі Moodle»; «Використання ресурсу Урок при створенні лабораторних та практичних занять на платформі Moodle».
Учасники МПК розвинули професійні компетентності, набули нових навичок комунікації та змогли познайомитися з досвідом роботи колег із різних регіонів України та держав Європейського Союзу щодо використання у дистанційному навчанні можливостей платформ Zoom і Moodle.

Оприлюднено колективну монографію «Man and Society in the Dimensions of Socio-cultural Transformation» 

 

12 травня 2022 року оприлюднено колективну монографію «Man and society in the dimensions of socio-cultural transformation» («Людина та суспільство у вимірах соціокультурної трансформації»), автором одного із розділів якої ‒ «Радикальний іслам і джихад: проблеми сучасного наукового дискурсу» ‒ стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна

Yampolska L.M. Radical Islam and Jihad: the Problems of Modern Scientific Discourse. Man and Society in the Dimensions of Socio-Cultural Transformation: Scientific monograph. Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 2022. P. 276‒301.

Організаторами написання наукової праці були Куявський університет у Влоцлавеку та Національний технічний університет «Дніпровська політехніка». Видання колективної монографії відбулося за активної підтримки Центру українсько-європейського наукового співробітництва.

На сторінках роботи автори зосередили увагу на різних галузях знань: праві, філософії, історії, мистецтвознавстві, філології. Вони дослідили такі важливі питання, як нормативно-правове забезпечення функціонування публічних інформаційних сервісів, мовна політика СРСР як інструмент спричинення соціокультурної травми та її наслідки для сучасного українського суспільства, радикальний іслам у сучасному науковому дискурсі, поведінкові аномалії в умовах трансформації суспільства, осциляція «асертивність – агресивність» у світоглядному просторі метамодерну тощо.

Електронну версію колективної монографії можна переглянути на офіційному сайті європейського видавництва «Izdevnieciba «Baltija Publishing» (м. Рига, Латвійська Республіка) за посиланням


Відбулась ІІІ Міжнародна науково-методична конференція

«Сходознавство. Актуальність та перспективи»

6 травня 2022 р. відбулася ІІІ Міжнародна науково-методична конференція «Сходознавство. Актуальність та перспективи» (заочна форма). Організатори ‒ Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (кафедра східних мов, кафедра всесвітньої історії), Газіантепський університет (Туреччина), Тегеранський університет Харазмі (Іран), Інститут російської мови Хейлунцзянського університету (КНР), Університет імені Дев’ятого вересня (м. Ізмір, Туреччина).

Метою заходу стала активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, політологія, соціологія, економіка, культура, філософія), обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах України та країн Сходу.

Конференція об’єднала понад 160 науковців з України, Німеччини, Нідерландів, Туреччини, Ірану, Іраку, Грузії, Азербайджану, Китаю! Серед них ‒ 26 викладачів, аспірантів і студентів історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

За напрямками роботи конференції ‒ «Східна філологія», «Педагогіка Сходу», «Методика викладання сходознавчих дисциплін», «Культура та мистецтво країн Сходу», «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Економіка, політика, соціум країн Сходу» ‒ планується видання збірки тез доповідей в електронному форматі.

Програма конференції ‒ за посиланням


Березнева серія вебінарів «Clarivate науковцям ‒ 2022»

У березні 2022 року відбулася чергова серія вебінарів лектора, консультанта з регіональних рішень Clarivate кандидата біологічних наук Ірини Тихонкової, в яких взяла участь кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська. Впродовж вебінарів розглядалися наступні питання.

10 березня: «Цитування та їхній аналіз». Аналіз цитувань дозволяє прогнозувати напрямки розвитку науки, проводити порівняльний аналіз ефективності роботи науковця, установ, країн. Розглянуті питання, пов’язані з цитуванням документів, які індексуються на платформі Web of Science Core Collection, а також тих, які не проіндексовані, але згадуються в пристатейному переліку літератури; як знайти цитування своїх робіт, які не проіндексовані в WoS, ким вони зроблені, як використати ці дані в науковій роботі.

15 березня: «Практикум: Web of Science Core Collection базовий та розширений пошуки». WoS містить дані з більше ніж 21 800 журналів, матеріали кращих конференцій і монографій. Аналіз якісної літератури дозволяє обирати кращі напрямки, методики, партнерства для більш успішної роботи та уникати помилок. Розглянуто алгоритми пошуку у Web of Science Core Collection; уточнення, аналіз і збереження отриманих даних; особливості використання розширеного пошуку; комбінування пошукових запитів, збереження та аналіз. 

22 березня: «Research Smarter: Прикладна наукометрія». Наукометрія та бібліометрія ‒ терміни, які впевнено увійшли в життя науковців. На вебінарі з’ясовувалися завдання наукометрії, які дані використовуються, з яких джерел, критерії їхньої якості; як розраховуються та для чого (не)можна використовувати: імпакт-фактор і його варіації, Journal Citation Indicator, квартиль, h-індекс, CNCI; як використовувати дані для побудови дорожньої карти наукової діяльності вченого, установи, країни. 

24 березня «Research Smarter: Зважена оцінка видань». Зростання кількості наукових результатів, зміни в публікаційному ландшафті, спричинені рухом відкритого доступу, вимоги до публікацій та активність хижацьких видань спонукають авторів, бути уважними при підборі видання для публікації. На вебінарі приділено увагу тому, як відбираються видання до Web of Science Core Collection; які критерії якості видання; які додаткові показники та метрики видання доступні в Journal Citation Reports; як знайти краще видання для публікації або перевірити, чи дійсно запропоноване видання індексується в Core Collection.

За результатами вебінарів і відповідей на питання вікторини учасники наукових заходів отримали сертифікати. 


IIІ Міжнародна науково-методична конференція «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (кафедра східних мов, кафедра всесвітньої історії), Газіантепський університет (Туреччина), Тегеранський університет Харазмі (Іран), Інститут російської мови Хейлунцзянського університету (КНР) запрошують викладачів, науковців, аспірантів, які викладають, проводять наукові дослідження в галузі східної філології, історії, політики, економіки, культури країн Сходу, студентів, а також представників посольств і консульств, всіх зацікавлених осіб взяти участь у IIІ Міжнародній науково-методичній конференції «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ», яка відбудеться 11 березня 2022 р. у м. Харкові на базі факультету іноземної філології та історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Форма проведення ‒ заочна, пленарне засідання ‒ онлайн.

Дедлайн подання матеріалів ‒ 1 березня 2022 р.

Мета конференції: активізація наукових досліджень з проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, культура і методика викладання східних мов); обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країнах Сходу.

В рамках конференції передбачено роботу таких секцій:

1. Освіта, виховання у країнах Сходу.
2. Методика навчання сходознавчих дисциплін.
3. Філологія та перекладознавство.
4. Історія Сходу: проблеми теорії та практики.
5. Економіка, політика, соціум країн Сходу.
6. Культура та філософія країн Сходу.

Деталі проведення конференції ‒ в інформаційному листі за посиланням


Вебінар з протидії цькуванню у закладах освіти

21 лютого 2022 р. представники професорсько-викладацького складу (в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, заступник декана з навчальної роботи Марія Луценко, завідувач кафедри історії України, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко) та здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання історичного факультету та українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка взяли участь у вебінарі з протидії цькуванню у закладах освіти.

Проводила захід Олена Масалітіна, віцеголова Ради ГО «ЕDCamp Україна», кандидатка філологічних наук, доцентка, співавторка концепції реформи Нової української школи, радниця міністра освіти і науки України і співкоординаторка робочої групи з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації в освіті Міністерства освіти і науки України (2016 – 2020 роки), переможниця Національної незалежної премії «Жінка України» в номінації «Освіта: середня» (2020 р.), входить до рейтингу «100 найупливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус» (2020 р, 68 позиція).

Здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня отримали корисні поради з теорії і практики виявлення і протидії булінгу. Отримана інформація була надзвичайно корисною і вчасною, оскільки у магістрів щойно розпочалася педагогічна практика у закладах середньої освіти!


Відбулось засідання історіографічного гуртка

17 лютого 2022 року на історичному факультеті відбулось чергове засідання історіографічного гуртка, в якому взяли участь здобувачі вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня спеціальності 032 Історія та археологія кафедри історії України (Анастасія Сопельняк, Данила Діденко, Дмитро Прочкарук, Андрій Бондаренко) та кафедри всесвітньої історії (Вадим Попович, Олександр Обченко, Валентин Єрьомін) здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання (Катерина Шидіч, Данііл Топчій, Всеволод Сергієнко, Марина Горбань, Софія Дівицька) та здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання 43 групи, голова Студентського наукового товариства ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юлія Матей. Гурток був присвячений важливій як у політичному ракурсі, так і у науковій площині темі  Голодомору 1932 – 1933 рр.

Розпочала зустріч науковий керівник гуртка, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України, гарант ОНП «Історія та археологія» спеціальності 032 Історія та археологія Олена Богдашина. Вона зазначила, що Голодомор 1932 – 1933 рр. в радянській Україні – одна з найжахливіших трагедій за всю історію людства,  масштаби якої тривалий час приховувалися від громадськості. Саме тому ця тема досі має наукову та суспільно-політичну актуальність, яка посилюється намаганнями частини науковців  збільшити кількість жертв до 10 мільйонів  жертв.

На засіданні виступили:

  1. Аспірант 3-го року навчання кафедри всесвітньої історії Олександр Обченко з доповіддю на тему: «Голодомори в радянській Україні як актуальна складова політики національної пам’яті».
  2. Аспірант 3-го року навчання кафедри всесвітньої історії Вадим Попович з доповіддю на тему: «Дискусії про демографічні втрати Голодомору 1932-1933 років у суспільному та науковому просторі останніх років».

Заслухані доповіді викликали жвавий інтерес у присутніх, які мали змогу поставити питання до доповідачів та підтримати плідну наукову дискусію!


Презентація студентського наукового гуртка «Педагогіка і мистецтво»

16 лютого 2022 року здобувачі усіх рівнів вищої освіти, координатори з наукової роботи факультетів, представники професорсько-викладацького складу Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди долучились до online-презентації роботи студентського наукового гуртка «Педагогіка і мистецтво», який діє на факультеті мистецтв.

З вітальним словом до учасників звернулась голова Ради молодих учених університету, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Ольга Башкір, яка привітала учасників зустрічі та наголосила на важливості студентських наукових гуртків для розширення наукового потенціалу та формування навичок науково-дослідної діяльності здобувачів вищої освіти. Науковий керівник гуртка, доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри освітології та інноваційної педагогіки Тетяна Твердохліб розповіла про ідею створення гуртка, ознайомила з основними напрямами діяльності, перспективними планами на майбутнє, після чого передала слово гуртківцям. 

На зустрічі були присутні активні учасниці гуртка «Педагогіка і мистецтво», здобувачки вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету мистецтв (Анна Мажуга (група 1А), Аліна Мороз (група 2Б), Марія Ємельяновська (група 1А)), які презентували свої педагогічні комікси. Варто відмітити, що презентовані роботи гуртківців виконані на високому науковому та мистецькому рівні, а підняті у них теми – актуальні та важливі . Після презентації усі охочі мали змогу поставити  запитання з приводу роботи гуртка та можливостей долучення до його роботи.

Модератором зустрічі була голова Студентського наукового товариства Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Юлія Матей. До заходу доєднались в.о. декана історичного факультету, к.і.н., доцент Ольга Гончарова, заступник декана з навчальної роботи, координатор з наукової роботи, к.і.н., доцент кафедри історії України Марія Луценко, здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) (ОП «Історія в закладах освіти», «Історія, правознавство і суспільствознавчі дисципліни»), 014.07 Середня освіта (Географія) (ОП «Географія в закладах освіти»), а також здобувачі вищої освіти третього (освітньо-наукового) спеціальності 032 Історія та археологія кафедри історії України та кафедри всесвітньої історії.


Презентація книги «У пошуках обличчя міста: практики саморепрезентації міст України в індустріальну та постіндустріальну добу»

10 лютого 2022 року в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна відбулася презентація книги «У пошуках обличчя міста: практики саморепрезентації міст України в індустріальну та постіндустріальну добу». Одним із авторів згаданої монографії є доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко.

Видання присвячене теоретичним і практичним питанням дослідження символічних просторів і культурних ландшафтів п’яти великих міст Східної та Південної України — Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси та Харкова. Автори книги розглядають досліджувані міста як центри соціокультурної взаємодії та різноманітних інновацій, як динамічні системи, що постійно змінюються, перебуваючи в пошуку власного актуального «обличчя». Видання присвячене теоретичним і практичним питанням дослідження символічних просторів і культурних ландшафтів п’яти великих міст Східної та Південної України — Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси та Харкова.

Захід пройшов у змішаному форматі за участю адміністрації Каразінського університету та учасників проєкту з різних міст України, а також директора Канадського інституту українських студій, професора Альбертського університету Володимира Кравченка.


Ґендер в дії – 2022

9 лютого 2022 року здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 1 року навчання спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» Микита Красновський, Валерія Цицхвая, Аліна Денисенко, Аліна Гутченко та здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) Данило Кльопов взяли участь у  освітньому заході з питань миробудування для молодіжних організацій Харківського регіону та фестиваль театрів  серед закладів вищої освіти Харківського регіону «Ґендер в дії – 2022». Організатори заходу: Національна академія Національної гвардії України та Всеукраїнська громадська організація «Центр «Розвиток демократії».

Здобувачі представляли студентський театр ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Сковорідка» (керівник: кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії, директорка Гендерного центру Марина Вороніна).

Кожен театр фестивалю мав підготувати відеоролик на єдину задану для всіх театрів тему: «Як у нашому закладі вищої освіти досягають ґендерної рівності».  Другим завданням фестивалю була життєва ситуація, яку необхідно обіграти. Оцінювались ступінь гендерної чутливості учасників театру; ступінь висвітлення ґендерної проблематики; артистичність учасників.

Учасники студентського театру «Сковорідка» отримали цінні подарунки, а також сертифікат на відвідування Музею жіночої та гендерної історії.

Ми дякуємо організаторам за таку можливість взяти участь у фестивалі, який піднімає важливу та актуальну тему!


Проєкт Українського центру вивчення історії Голокосту «Трагедія ромської громади»

Історія ромів в Україні є невід’ємною частиною української минувшини та культури. Теми історії ромської громади та геноциду ромів під час Другої світової війни практично відсутні в сучасному науковому дискурсі. Наприклад, тільки на теренах Бабиного Яру (типова модель «розв’язання» нацистами «циганського питання») була розстріляна майже вся ромська громада, яка мешкала на той час у Київському регіоні. Понад 12 тис. представників кочового та осілого ромського населення були знищені нацистським режимом на окупованих територіях УРСР у роки війни.

6, 10 та 13 лютого 2022 року в рамках проєкту он-лайн студії «Діє-Слово» (керівник Олена Заславська) був прочитаний лекційний курс відомого українського історика, наукового співробітника Українського центру вивчення історії Голокосту (УЦВІГ) Михайла Тяглого «Трагедія ромської громади». Міжнародний характер проєкту передбачав залучення широкої наукової та академічної аудиторії ‒ понад 130 слухачів, серед яких була кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська.

Курс складався з трьох лекцій:

1. «Роми (цигани): етнологія, історія та соціальне становище».
2. «Переслідування та геноцид ромів за часів нацизму».
3. «Роми у повоєнній та сучасній Україні: від «кочового племені» до «таких, як усі». Яким урокам ми здатні навчитися з нацистського геноциду ромів?»

Проєкт проводився за спонсорської підтримки «Української Світової Фундації» (Канада) та під патронатом Вааду України.


Міжнародна наукова конференція «Наукові дискусії в галузі філософії, соціології, політології та історії в епоху глобалізації та цифровізації»

2 лютого 2022 року вийшли друком матеріали Міжнародної наукової конференції  «Scholarly disputes in philosophy, sociology, political science, and history amidst globalization and digitalization» («Наукові дискусії в галузі філософії, соціології, політології та історії в епоху глобалізації та цифровізації»), яка відбулася 28–29 грудня 2021 року на базі Університету Ка’ Фоскарі в м. Венеція (Італія) (CaFoscari University of Venice, Italian Republic) за підтримки Центру українсько-європейського наукового співробітництва. Від історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди участь у цьому науковому заході взяла кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська.

У межах міжнародної конференції розглянуті питання історії та філософії в Україні, країнах Європи та Азії у ХХ ст., проведений аналіз норм права європейських держав крізь призму часу, визначений вплив соціальних мереж на глобалізаційні процеси.

Учасники конференції отримали сертифікати міжнародного зразка та збірники тез доповідей. З електронною версією матеріалів можна ознайомитися на сайті європейського видавництва «Baltija Publishing» (м. Рига, Латвія) за посиланням


 

Всеукраїнський онлайн-флешмоб «Разом для найкращого Інтернету!»

 

8 лютого 2022 року представники професорсько-викладацького складу (к.і.н., доцент, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, к.і.н., доцент кафедри історії України, заступник декана з навчальної роботи, координатор з наукової роботи Марія Луценко, к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко, к.г.н., доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії Павло Лоцман, к.юр.н., доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник) та здобувачі вищої освіти (здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Сопельняк, здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання 51 групи Марина Горбань, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання 43 групи Юлія Матей) долучились до проведення Всеукраїнського онлайн-флешмобу «Разом для найкращого Інтернету!», який проводився з ініціативи Міністерства освіти і науки України. 

Під час проведення флешмобу освітяни з усіх куточків України разом виконували 5 практичних вправ («Сміливість», «Доброзичливість», «Захист», «Пильність» та «Ділитися з обачністю»), під час виконання яких поглибили свої знання з безпечного користування інтернет-ресурсами. 

Протягом online-трансляції на YouTube координаторка проєкту Антоніна Букач (сертифікований тренер Google for Education) презентувала посібник «Обачність. Пильність. Захист. Доброзичливість. Сміливість» (навчальний посібник із безпеки дітей в Інтернеті, розроблений компанією Google у співробітництві з організаціями The Net Safety Collaborative та Internet Keep Safe Coalition), а також рекомендації «П’ять речей, які допоможуть вам залишатися в безпеці в Інтернеті». Матеріали можна завантажити за посиланням: 

https://sites.google.com/view/08022022/завантажити?authuser=0

Всеукраїнський онлайн-флешмоб «Разом для найкращого Інтернету!» – це безпрецедентна подія, під час якої було зареєстровано рекорд України щодо виконання освітянами цифрових вправ у віртуальних кімнатах Google for Education!

 Дякуємо організаторам за можливість долучитися до такого масштабного проєкту, здобути нові знання та опанувати компетентності!


Вебінар «Готуємо текст до публікації у науковому журналі»

8 лютого 2022 року представники професорсько-викладацького складу історичного факультету (к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, к.і.н., доцент, завідувач кафедри історії України Ірина Мартинова, к.юр.н., доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник, к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко, к.г.н., доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії Павло Лоцман) та здобувачі вищої освіти (здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Сопельняк, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання Юлія Матей) відвідали Zoom-вебінар «Готуємо текст до публікації у науковому журналі», організаторами якого виступили Unicheсk та Укрінформнаука. Вебінар був орієнтований на тих, хто готує статті до публікації у наукових журналах та бажає розібратися у тому, як підвищити кількість звернень до наукових публікації за допомогою інструментів бази CrossRef.

Спікери заходу (Андрій Сідляренко та Тетяна Яцків) поділились з учасниками технологіями, які допомагають перевіряти роботи на наявність запозичень та плагіату перед публікацією наукового тексту, а також розказали про інструменти баз даних CrossRef, описали можливості реєстру ідентифікаторів для організацій The Research Organization Registry (ROR), а також відповіли на запитання: «Як пройти перевірку на наявність плагіату та неправомірних запозичень перед подачею матеріалу до наукового журналу?».

 Щиро вдячні організаторам за чудову можливість для ефективного обміну думо, за нові знання та здобуті навички роботи з базами даних!


Про результати першого туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань та спеціальностей

29 січня 2022 року відбулось підбиття підсумків першого туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, який було проведено на історичному факультеті з 17.01.2022 по 27.01.2022 року. Ми вітаємо здобувачів вищої освіти та їх наукових керівників – викладачів кафедри всесвітньої історії:

Зі спеціальності «Історія»:

  1. Матей Юлія (науковий керівник: к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська);
  2. Пономаренко Валерія (науковий керівник: к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко);

З галузі знань «Археологія та методика викладання історії»:

  1. Дейнеко Юлія (науковий керівник: к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Галина Яковенко).
  2. Кубасова Анна (науковий керівник: к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Галина Яковенко).

З галузі знань «Гендерні дослідження»:

  1. Пушкаренко Олександра (науковий керівник: к.і.н., доцент кафедри всесвітньої історії Аліна Беззубенко).

Бажаємо перемоги у другому етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань та спеціальностей!


Радо запрошуємо до участі у студентсько-учнівській конференції «Миротворчі місії України»

Конференція відбудеться 18 лютого 2022 року об 11.00 на базі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди в online-режимі. Реєстрація розпочнеться з 10.30 год.

 

Плануються наступні секційні напрямки роботи конференції:

1. Правове регулювання миротворчих операцій під егідою ООН та НАТО.
2. Миротворчі операції України.
3. Український миротворчий рух в особах.

Дедлайн подачі заявок – 4 лютого 2022 р. на електронну адресу відповідальної особи: makehka1987@gmail.com (Макєєв С.П., методист ЦОТ Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради).

Усі учасники конференції отримають запрошення, програму та сертифікат. Усі документи й матеріали надійдуть в електронному вигляді.

Деталі проведення конференції – у інформаційному листі за посиланням


Вітаємо магістрів історичного факультету!

28 січня 2022 р. на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулось урочисте вручення дипломів магістрам.

З вітальним словом до випускників звернулась проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, доктор філософських наук, професор, професор кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Світлана Бережна, яка висловила щирі слова напуття на майбутнє, вручила магістрам дипломи з відзнакою та висловила побажання побачити всіх в аспірантурі.

В.о. декана історичного факультету, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Гончарова висловила подяку магістрам за довгі роки спільного життя на факультеті та побажала наснаги, легкої вдачі, кар’єрного зростання та щасливої долі.

Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої  історії Світлана Мірошніченко привітала магістрів, побажала їм успіхів, натхнення і сил у майбутній професійній діяльності.

Кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник побажав випускникам не зупинятися на досягнутому, отримувати знання щодня і підкреслив свою думку словами Ліни Костенко: «І все на світі пережити треба, і кожен фініш – це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт».

Прощання з Університетом – це урочиста та сумна хвилина, попереду у випускників складна і сподіваємось, щаслива та світла дорога у Велике життя! Але перш ніж зробити цей хвилюючий крок вперед у майбутнє, не забудьте взяти з собою все саме найкраще, що дали вам роки навчання у нашому рідному Сковородинівському університеті.


Семінар «Концептуальні засади Державного стандарту базової середньої освіти»

26 січня 2022 року на базі ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбувся практичний семінар «Концептуальні засади Державного стандарту базової середньої освіти», який провів засновник і керівник ТОВ «Творче об’єднання Соняшник» Руслан Шаламов. 
До семінару долучились представники професорсько-викладацького складу кафедр історичного факультету: к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, к.і.н., доцент, завідувач кафедри історії України Ірина Мартинова, д.і.н., доцент, професор кафедри історії України, гарант ОП «Історія в закладах освіти» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Ольга Ніколаєнко, к.г.н., доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії, гарант ОП «Географія в закладах освіти» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Павло Лоцман, к.ю.н., доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти, гарант ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Олександр Олійник, д.і.н., професор, завідувач кафедри всесвітньої історії, гарант ОП «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня вищої освіти Ольга Рябченко. 


Освіта протягом життя – чинник людського розвитку!

20 січня 2022 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко відвідала вебінар «Аналіз грантової підтримки та ефективності співпраці в Web of Science та InCites», про що отримала відповідний сертифікат. Організатором проведення зустрічі виступила Державна науково-технічна бібліотека України.

Під час вебінару, консультант з регіональних рішень Clarivate, лекторка Ірина Тихонкова,  відповіла присутнім на питання, як знайти і проаналізувати результати діяльності установ, використовуючи базу даних Web of Science та аналітичний інструмент InCites, як здійснювати за допомогою зазначених ресурсів пошук партнерів для співпраці та шукати інформацію про джерела фінансування досліджень.


День відкритих дверей на історичному!

5 січня 2022 року у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди відбувся в online-форматі День відкритих дверей, до якого долучився й історичний факультет. Захід зібрав зацікавлених майбутніх абітурієнтів та їх батьків.

З вітальним словом до присутніх звернувся доктор педагогічних наук, професор, ректор ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юрій Бойчук, який привітав майбутніх абітурієнтів Сковородинівського університету, їх батьків, учителів. У своєму виступі він розповів про Університет і про ті можливості, які отримує кожен його студент, а також поінформував присутніх про перспективи працевлаштування випускників. На заході був присутній доктор соціологічних наук, професор, директор ХРЦОЯО Олександр Сидоренко, який розповів про особливості ЗНО-2022, ознайомив присутніх з графіком проведення ЗНО-2022, надав практичні поради з підготовки до тестування та успішного складання.

Про умови вступу до Університету розповіла гостям відповідальний секретар приймальної комісії, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії Тетяна Гуцан.

Після загальноуніверситетського заходу майбутні абітурієнти завітали на квест-подорож «Таємниці історичного факультету», де ближче познайомились з деканом факультету Ольгою Гончаровою, кафедрами (кафедра історії України, кафедра всесвітньої історії, кафедра суспільно-економічних дисциплін та географії, кафедра суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти),  структурними підрозділами факультету (археологічна лабораторія, Козацький центр), професорсько-викладацьким складом факультету.


Міжнародна наукова конференція «Narrating the Holodomor: The Social and Cultural History of Collectivization and Famine in Soviet Ukraine» (Канада)

9 – 11 грудня 2021 року доктор історичних наук, завідувачка кафедри всесвітньої історії, професор Ольга Рябченко взяла участь у Міжнародній науковій конференції «Narrating the Holodomor: The Social and Cultural History of Collectivization and Famine in Soviet Ukraine», яка була організована Центром дослідження Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету. Професорка виступила з доповіддю ««Пригоди» та «гріхи» молодості: его-документи про мобілізації студентів на посівні та заготівельні кампанії в роки колективізації та Голодомору (1928 – 1933 рр.)».

Соціальна та культурна історія Голодомору залишається недостатньо вивченою, незважаючи на численні публікації про колективізацію та голод. Ця конференція зібрала дослідників Голодомору з багатьох наукових центрів світу: України, Канади, Великобританії, Польщі, США, які розглядали проблеми соціокультурної історії колективізації та голоду в Радянській Україні, аналізували спогади та усні історії людей, які пережили ці події чи були їх свідками, аналізували як офіційні урядові джерела, так і его-документи. 

Ознайомитись з детальною програмою заходів можна за посиланням


V Міжнародний Конгрес сходознавців

9-10 грудня 2021 року на базі ННІ філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського проходив V Міжнародний Конгрес сходознавців, в якому взяли участь кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри суспільно-економічних дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник та здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання кафедри історії України спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Сопельняк.

У межах проведення конференції працювали такі секції:

  1. Культурно-історична спадщина країн Близького і Середнього Сходу, країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону та народів Великого степу.
  2. Історико-культурна спадщина та сучасність Криму.
  3. Ідейні та релігійні концепції Сходу.
  4. Сучасні економічні, політичні та культурні процеси на теренах Близького, Середнього та Далекого Сходу.
  5. Східні мотиви в європейському дискурсі та сучасному медіа просторі.

З детальною програмою заходів Конгресу можна ознайомитись на посиланням


Засідання Сходознавчих студій «Етнічні, конфесійні, гендерні маркери Афганістану в часи протистояння та пошуку компромісу в суспільстві»

8 вересня 2021 року на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулось чергове засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» (науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська) на тему: «Етнічні, конфесійні, гендерні маркери Афганістану в часи протистояння та пошуку компромісу в суспільстві», на якому були заслухані та обговорені наступні доповіді:

  1. «Талібан: Пуштунський рух чи ісламістське угрупування? (Євгенія Бузниченко, Валерія Пономаренко, 41 група).
  2. Лідер таджицької опозиції «Панджшерський лев» Ахмад Шах Масуд: боротьба з «Талібаном» (Владислав Бриленко, 42 група).
  3. Компаративний аналіз прав жінок і дітей в Афганістані у період правління НДПА (1978 – 1992 рр.), Моджахедів і Талібів (1992 – 2001 рр.) (Анастасія Сімонова, 43 група).

Щира подяка доповідачам за резонансні виступи та змістовні презентації, а також активній аудиторії за цікаві питання та оцінки персоналій, явищ і подій в межах обговорюваної тематики.

Голова СНТ історичного факультету

Юлія Матей


39-та Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «Краєзнавство у системі науки та освіти: досвід і перспективи»

3 грудня 2021 року представники професорсько-викладацького складу та аспіранти кафедри всесвітньої історії долучились до роботи 39-тої Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених «Краєзнавство у системі науки та освіти: досвід і перспективи», присвячена 100-річчю створення Харківського інституту народної освіти імені О.О. Потебні, яка проходила на базі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у форматі online на платформі Zoom.

Під мудрим керівництвом члена організаційного комітету, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри всесвітньої історії Ольги Рябченко успішно працювала одна з тематичних секцій конференції «Історія освіти у регіональному вимірі. Викладання краєзнавства у середній та вищій школі».

Ця конференція  щороку стає чудовою платформою, де молоді науковці можуть поділитися своїми дослідницькими напрацюваннями, у тому числі й аспіранти кафедри всесвітньої історії. Відтак:

  1. Здобувач вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія кафедри всесвітньої історії Вадим Попович представив своє дослідження «Образ Харкова за матеріалами періодичних видань ЗВО міста (друга половина ХХ ст.)» (науковий керівник: д.і.н., професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко).
  2. Здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 2 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія кафедри всесвітньої історії Анастасія Єрьоміна виступила на секційному засіданні з доповіддю на тему: «Харків’яни в українській студентській громаді у Варшаві в 1920-тих рр.» (науковий керівник: д.і.н., професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко).

Дякуємо колегам за можливість представити свої наукові дослідження, апробувати результати своїх дослідницьких пошуків та бути почутими! До нових зустрічей!


Лекція-презентація «Питання, наративи, інтерпретації: усна історія як мистецтво балансу і взаємодії»

2 грудня 2021 року доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко та кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко долучились до проведення лекції-презентації «Питання, наративи, інтерпретації: усна історія як мистецтво балансу і взаємодії», яка проходила на базі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди у змішаному форматі відбулась (лектор: докторка історичних наук, професорка кафедри українознавства філософського факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна, голова Асоціації усної історії, головна редакторка часопису «Україна модерна» Гелінада Грінченко). 

Під лекції-презентація професорка познайомила всіх присутніх з виданням «Слухати, чути, розуміти: усна історія України ХХ – ХХІ століть» та подарувала декілька примірників науковій бібліотеці університету та історичному факультету. У збірнику наукових статей представлено роботи українських та зарубіжних фахівців, які працюють у напрямі усної історії чи з використанням її методів. Окрему увагу приділено рефлексіям щодо застосування методології усної історії для аналізу кризових та переломних періодів історії, їхніх поточних наслідків тощо.


ХІ Міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів та студентів «Основні напрямки розвитку наукових досліджень молодих учених»

25 листопада 2021 року  здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання 43 групи спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), голова СНТ історичного факультету Юлія Матей взяла участь у роботі ХІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених, аспірантів та студентів «Основні напрямки розвитку наукових досліджень молодих учених», яка проходила на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Юлія виступила на секційному засіданні та представила своє наукове дослідження на тему: «Геополітична стратегія Ірану в боротьбі між США та Росією за контроль над Євразією на початку ХХІ ст.» (науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Лариса Ямпольська), в якому окреслила основні зміни геополітичних стратегій Ірану на межі тисячоліть під впливом економічних, соціальних, енергетичних факторів та окреслила перспективи розвитку співробітництва Ірану, США та Росії у Каспійському регіоні.


Розвиток – запорука успіху!

Здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) ступеня 2 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія кафедри всесвітньої історії Анастасія Єрьоміна (науковий керівник: д.і.н., професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко) пройшла курс підвищення кваліфікації у Mini-EdCamp Kharkiv RANOK School, які проходили на базі школи «Ранок» та прослухала курс лекцій від провідних фахівців Харкова за такою тематикою:

  1. Коучинговий підхід в розвитку та навчанні дитини;
  2. Трендові soft skills: їх відстежування та розвиток;
  3. Використання nearpod на уроках географії;
  4. Використання прийому плейбек-театру на уроках;
  5. Способи виявлення і протистояння мовній агресії. Розпізнавання тролінгу і кібербулінгу в шкільному середовищі.

Сподіваємось, що отримання знання обов’язково стануть у нагоді в роботі зі здобувачами освіти!


ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін»

19 листопада 2021 року на базі Історичного факультету відбулась ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін», модератором якої стала к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова.

З вітальним словом від ХНПУ імені Г.С. Сковороди до учасників конференції звернулась проректор з наукової, міжнародної та інноваційної діяльності, д.ф.н., професор Світлана Бережна, яка зазначила, що ця конференція для історичного факультету є вже традиційною, багато років об’єднує вчителів історії, методистів, викладачів ВНЗ та здобувачів освіти як України, так і світу та побажала учасникам конференції плідної роботи та цікавих наукових дискусій.

На пленарному засіданні також було заслухано доповідь к.і.н., доцента, доцента кафедри всесвітньої історії Світлани Мірошніченко  на тему: «Реалізація можливостей дистанційної платформи MOODLE при викладанні історичних курсів в університеті».

Загалом до роботи конференції в online-режимі долучились чимало науковців, методистів, вчителів та здобувачів освіти, які поділились своїми науковими напрацюваннями, думками, досвідом.

Ми вдячні к.і.н., доценту, доценту кафедри всесвітньої історії Галині Яковенко за багаторічну організацію роботи конференції, яка з року в рік проходить на високому рівні, а всім учасникам конференції за активність, цікаві запитання, які дали змогу ширше розкрити проблематику викладання історії та суспільствознавчих курсів. До нових зустрічей!

Голова СНТ історичного факультету
Матей Юлія

Як отримати грантове забезпечення: погляд зсередини

16 листопада 2021 року доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Ольга Рябченко взяла участь у нараді Міністерства освіти та науки України з головами секцій та експертами з метою обговорення підходів щодо підвищення якості проведення експертизи проєктів наукових досліджень та розробок. 

Під час наради були обговорені питання щодо вимог до наукового керівника та основних авторів проєкту, оцінювання проєкту відповідно до науково-експертного висновку, особливостей оцінювання фундаментальних, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, термінів проведення експертизи проектів наукових досліджень та розробок. 

Довідка: професор Ольга Рябченко – член наукової ради Міністерства освіти та науки України секції 20 «Соціально-гумінтарні науки», лауреат міжнародних премії, має величезний досвід у створенні науково-дослідних проектів та одержання грантів. 


Вітаємо з нагородою!

15 листопада 2021 року під час чергового засідання Виконавчої ради Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбулось нагородження професорсько-викладацького складу та здобувачів університету з Всесвітнього дня науки заради миру та розвитку. Ми вітаємо кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри всесвітньої історії   Ларису Ямпольську з нагородою від Департаменту науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації за вагомий особистий внесок у розвиток науки та освіти на Харківщині та бажаємо подальших наукових та професійних звершень!


Круглий стіл на тему: «Лесь Курбас: театрально-мистецькі та історико-політичні горизонти»

3 листопада 2021 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбувся круглий стіл для молодих вчених на тему: «Лесь Курбас: театрально-мистецькі та історико-політичні горизонти», до організаційного комітету якої увійшла доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко, яка також виступила на пленарному засіданні з блискучою доповіддю на тему: «Березіль» на міжнародній виставці декоративного мистецтва і художньої промисловості в Парижі у 1925 р».  

У оnline режимі до роботу круглого столу долучилися к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко, к.і.н., доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Марина Вороніна, к.і.н., доцент кафедри всесвітньої історії Аліна Беззубенко, к.і.н.


Міжнародний науково-практичний семінар «Інтернаціоналізація вищої освіти в Україні: європейський контекст і вітчизняні практики»

Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко взяла участь у роботі Міжнародного науково-практичного семінару «Інтернаціоналізація вищої освіти в Україні: європейський контекст і вітчизняні практики», який проходив 28-29 жовтня 2021 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди в online-форматі на платформі Zoom. Семінар був присвячений аналізу кращих міжнародних та вітчизняних практик організації освіти, міжнародної діяльності та співробітництва ЗВО. Щира подяка за цікаві зустрічі та емоції, знання та обмін досвідом організаторам, лекторам і учасникам семінару!


Наукова конференція «ХХ Козацькі читання»

19 жовтня 2021 року на базі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди в онлайн-режимі відбулась традиційна для нашого факультету наукова конференція здобувачів закладів вищої освіти  та учнів загальноосвітніх шкіл «ХХ Козацькі читання», яка цього року була присвячена вшануванню пам’яті Польового Гетьмана Слобідського козацького округу, Отамана ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди», генерал-отамана Українського козацтва  (2002 – 2021 рр.), ректора ХНПУ імені Г.С. Сковороди (1980 – 2020 рр.), академіка Івана Федоровича Прокопенка.

Однією з секцій, що працювала у рамках проведення «ХХ Козацьких читань» була секція «Актуальні проблеми дослідження всесвітньої історії та історії України», головою якої стала кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Світлана Мірошніченко. Усього до роботи секції долучилось понад 20 учасників – учні м. Харкова та Харківської області, здобувачі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди та їх наукові керівники.

Дякуємо учителям-науковим керівникам за підготовку учнів та інтерес до проблематики та сподіваємось на подальшу співпрацю на ниві історичної науки!

Голова СНТ історичного факультету
Юлія Матей

Запрошуємо на конференцію!

Історичний факультет Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди запрошує Вас та Ваших учнів взяти участь у роботі наукової конференції здобувачів закладів вищої освіти та учнів загальноосвітніх шкіл "Козацькі читання", присвяченої вшануванню пам’яті Польового Гетьмана Слобідського козацького округу, Отамана ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди», генерал-отамана Українського козацтва  (2002 – 2021 рр.), ректора ХНПУ імені Г.С. Сковороди (1980 – 2020 рр.), академіка Івана Федоровича Прокопенка. Конференція  відбудеться 19 жовтня 2021 року о 10.00.

На конференції будуть працювати такі секції:

1.  Історія Запорозької Січі.
2.  Історія українського козацтва в особах.
3.  Козацька символіка.
4. Актуальні проблеми дослідження всесвітньої історії та історії України.
5.  Історія повсякденного життя українського козацтва.

Інформаційний лист за посиланням

До зустрічі на конференції!

Голова СНТ історичного факультету
Юлія Матей

Завідувачка кафедри всесвітньої історії, проф. Рябченко О.Л., взяла участь у ювілейних заходах з нагоди 15-річчя Dokumentationszentrum NS-Zwangsarbeit in Berlin (Документаційного центру з дослідження примусової праці в Берліні) на запрошення директорки, д-ра К. Глаунінг, з 23 по 26 серпня 2021 р. 

23 серпня відбулася розмова зі студентами, а 26 серпня – подіумна дискусія, на якій розглядалися питання значення вивчення проблеми примусової праці в нацистській Німеччині та долі колишніх примусових працівників для подолання травм минулого.


Завідувачка кафедри всесвітньої історії, проф. Рябченко О.Л., взяла участь у роботі Х Всесвітнього конгресу Міжнародної ради з досліджень Центральної та Східної Європи (International Council for Central and East European Studies, ICCEES), який проходив з 4 по 9 серпня 2021 р. в Університеті Конкордія, Монреаль, Канада, де виступила з доповіддю «Features of students’ self-presentation in 1920s-30s Soviet Ukraine in letters to authorities». Участь у Конгресі стала можливою завдяки підтримці Канадського інституту українських студій Альбертського університету (Торонто), яким було надано відповідний дослідницький грант.


VI Літня школа зі студій Голокосту

Закінчила роботу VI Літня школа зі студій Голокосту (5-12 липня 2021 року) ‒ Міжнародний академічний проєкт, організований Центром перспективних досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Менделів Меморіального музею Голокосту США (United States Holocaust Memorial Museum (USHMM))  у співпраці з українськими партнерами ‒  Українським центром із вивчення Голокосту та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Серед 27  цьогорічних учасників у віртуальному проєкті взяла участь кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди Лариса Ямпольська.

У рамках шестиденної академічної програми, творчо організованої програмною менеджеркою Ініціатив з українсько-єврейської загальної історії та Голокосту в Україні (USHMM) Наталею Лазар, обговорювалися різноманітні теми, пов’язані з подіями Другої світової війни та історією Голокосту в Україні: колаборація, порятунок, стратегії виживання, щоденне життя євреїв в окупації, ґендер, травма та її вияви у післявоєнних свідченнях, літературних творах, поезії, Голокост і геноцид ромів.

Свої наукові дослідження презентували провідні експерти/ки Голокосту ‒ Джон-Пол Химка (університет Альберти) Голокост в Україні: Роздуми та Перспективи. Колаборація. Порятунок. Поліція, Wendy Lower (Claremont McKenna College) The Ravine: a Family, a Photograph, a Holocaust  Massacre Revealed, Elizabeth Anthony (USHMM) The Compromise of Return: Viennese Jews after the  Holocaust, Anna Veprinska (University of Toronto) There and Un-there: Empathy in Poetic Encounters with Holocaust Survivor Interviews; Considering Affect in Effective Teaching of Trauma, Dallas Michelbacher (USHMM) Jewish Forced Labor in Romania, 1940-1944 та українські дослідники/ці Марта Гавришко (Інститут ім. І. Крип’якевича НАН України) Ґендер і Голокост: підходи, виклики і перспективи, Михайло Тяглий (Український центр вивчення історії Голокосту) Картографування загибелі ромів України та пам’яті про це; Трагедія «винних жертв»? Пам’ять про геноцид ромів у повоєнній Україні, Петро Долганов (Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти) (Не)прибуткова справа: економічні чинники поведінки «сусідів» на Волині в період   Голокосту.

У рамках програми також обговорювалися джерела, навчальні програми та методика викладання курсів: Сніжана Нестерук (Рівненський державний гуманітарний університет) «Такі далекі, такі  близькі: парадокси єврейської тематики в світовій літературі», Анна Марія Басаурі Зюзіна (Національний педагогічний університет  ім. М.П. Драгоманова) «Релігія та Голокост в Україні», Софія Грачова (Меморіальний музей Голокосту США) Повсякденне життя та виживання євреїв під час Голокосту в Україні, Марта Гавришко Інклюзія в освіті: ґендерний підхід у викладанні історії Голокосту, Роман Любавський (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна) Євреї в УРСР: політичний та соціокультурний виміри, Євген Захарченко (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна) Голокост:  політика, пам’ять, репрезентації.

Щира подяка за цікаві зустрічі та емоції, знання теорії, методології та обмін досвідом організаторам, лекторам і учасникам проєкту!


24 червня 2021 р. здобувачі першого (бакалаврського) рівня 2 року навчання історичного факультету під час музейно-архівної практики відвідали кімнату бойової слави ветеранів Афганістану (керівник – Дербенцев Віктор Дем’янович) та історико-краєзнавчий музей селища Пісочин (керівник – Чорноморець Віталій Олександрович, відомий краєзнавець, автор наукових досліджень).


23 червня 2021 р. завідувачка кафедри всесвітньої історії проф. Рябченко О.Л. взяла участь у засіданні разової спецради у Запорізькому національному університеті під головуванням Федір Турченко як офіційний опонент на захисті дисертації Сахно Ольги Валеріївни «Місце кінорежисури в процесах національно-культурного розвитку радянської України 1920 -30-х рр.» за спеціальністю 032 Історія та археологіяВітаємо дисертантку з набуттям вагомого статусу PhD!


П’ятнадцять років ХНПУ імені Г.С.Сковороди приймає участь у ХV РЕГІОНАЛЬНОМУ НАУКОВОМУ КОНКУРСІ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ «ГЕНДЕРНА ПОЛІТИКА ОЧИМА УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ». Професорка кафедри всесвітньої історії О.Л.Рябченко та доцентка кафедри М.С.Вороніна стояли у витоків становлення цього важливого заходу в далекому 2007 році. І цього року, 10 червня в Харківському національному медичному університеті відбулось нагородження фіналіст(ів)ок конкурсу. Вітаємо магістрантку Діану Сюсюк!


8-11 червня 2021 року відбулась Міжнародна онлайн-конференція «Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації», присвячену 10-річчю заснування Української асоціації дослідниць жіночої історії, членкою правління якої є доцентка кафедри всесвітньої історії та директорка Гендерного центру ХНПУ імені Г.С. Сковороди Марина Сергіївна Вороніна.

Докладна програма та інформація про учасниць/ків – на сайті Центру міської історії

Конференцію можна буде переглядати наживо на youtube-каналі Центру міської історії.

День 1, 8 червня https://youtu.be/9TcYYG75oj8 

День 2, 9 червня https://youtu.be/xoWgUf-Z29I 

День 3, 10 червня https://youtu.be/5qHffsUA0TM 

День 4, 11 червня https://youtu.be/Ia1GO_XQG3Y 

Також можете стежити за трансляціями на Facebook-сторінці Центру

Організатори: Українська асоціація дослідників жіночої історії та Центр міської історії за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля Бюро-Київ, Україна.


Дослідження Африканського континенту ХІХ ст.: наукові експедиції  та воєнно-технічні інновації

19 травня 2021 року на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди в режимі online відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» (керівник: к.і.н., доц. Л.М. Ямпольська) на тему: «Дослідження Африканського континенту ХІХ ст.: наукові експедиції  та воєнно-технічні інновації», на якому були заслухані та обговорені доповіді:

  1. «Девід Лівінгстон ‒ шотландський місіонер і видатний дослідник Африки» (Бриленко Владислав, Кіндратішин Кирило, 32 гр.)
  2. «Наукова експедиція та відкриття Генрі Мортона Стенлі на Африканському континенті» (Джанджгава Георгій, 33 гр.)
  3. «Воєнно-технічні інновації періоду Англо-бурської війни 1899-1902 рр.» (Істомін Олександр, 31 гр.).

Вдале поєднання в персоналіях Д. Лівінгстона (1813‒1873) та Г. Стенлі (1841‒1904) якостей невтомних мандрівників і успішних місіонерів, практичних науковців і енергійних суспільних діячів викликало жваву дискусію серед учасників наукового семінару. Особлива увага була приділена аналізу наукових праць першопрохідців в районах басейну р. Конго, Африканських Великих озер, витоків Білого Нілу, які значною мірою сформували погляди та ставлення західного суспільства ХІХ ст. щодо Чорного континенту.

Англо-бурська війна (1899‒1902 рр.) збагатила військову справу новими прийомами стратегії і тактики, видами зброї та військового обмундирування, а створення перших англійських концентраційних таборів для бурського населення кинуло виклик «цивілізаторській» місії британців у світі. Які уроки  винесли молодий англійський журналіст В. Черчилль і письменник А. Конан Дойл із першого регіонального конфлікту ХХ ст.? На ці питання шукали відповіді О. Істомін і учасники семінару.

Щира подяка доповідачам за резонансні виступи та змістовні презентації, а також активній студентській аудиторії за цікаві питання та оцінки персоналій, явищ і подій в межах обговорюваної тематики.


14–15 травня 2021 р. завідувачка кафедри всесвітньої історії, професорка Ольга Рябченко  взяла участь у Міжнародному науковому семінарі «У пошуках обличчя міста: практики саморепрезентації багатонаціональних міст України в індустріальну та постіндустріальну добу» (Панель ІІ. Місто метафоричне), що був організований із метою підбиття підсумків реалізації проєкту CityFace (за сприяння Канадського інституту українських студій Альбертського університету).

На семінарі було презентоване й обговорене її наукове дослідження «Харків Олександра Копиленка: (не)примітна частина літературної спадщини» (Детальніше див.: https://cityface.org.ua/news/116).


 

14 травня 2021 р., завідувачка кафедри всесвітньої історії, проф. О.Л.Рябченко взяла участь у роботі спеціалізованої вченої ради ДФ 64.053.020 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, яка була створена відповідно до наказу МОН України №342 від 19.03.2021 року для проведення разового захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії Андрієвського Тимура Григоровича  за спеціальністю 052 Політологія. 

Із документами можна ознайомитися за посиланням


 

Щиро дякуємо колегам з Інституту історії України НАН України за нові наукові видання, що надходять до університету в рамках договору про співпрацю, більшість з яких – ґрунтовні наукові праці (монографії , збірники документів)  з найактуальніших питань історичної науки, наприклад:

Взаємовідносини держави, суспільства і особи під час створення радянського ладу в Україні (1917-1938 рр.). Колективна монографія  / ред. кол.: Смолій В.А. (гол.) та ін.; авт. кол.: Кульчицький С.В. (кер.) та ін.

Даниленко В. М. Україна в 1985-1991 рр.: остання глава радянської історії;

Рубльов О., Якубова Л. Органи етнополітичного регулювання в контексті політики коренізації: український досвід / відп. ред. С.В.Кульчицький;

Смолій В., Кульчицький С., Якубова Л. Донбас і Крим в економічному, суспільно-політичному та етнокультурному просторі України: історичних досвід. модерні виклики, перспективи;

Якубова Л., Головко В., Примаченко Я. «Русский мир» на Донбасі та в Криму: історичні витоки, політична технологія, інструмент агресії: (Аналітична доповідь)  та багато інших.

І  ось маємо вже цьогорічні надходження:

Відлуння Великого терору. Збірник документів у трьох томах / автори-упор. Валерій Васильєв, Лінн  Віола, Сергій Кокін, Джеффрі  Росман, Роман Подкур та ін. (у 4-х кн.);

В’язні з України у таборі Маутгаузен: історія та пам’ять / Упоряд. Руслана Берндл, Маттіас Кальтенбруннер, Тетяна Пастушенко (презентація цього видання відбулася на історичному факультеті нашого університету в рамках нещодавньої міжнародної наукової конференції «Краєзнавство і учитель - 2021»).


15-16 квітня 2021 року проф. О.Л. Рябченко і аспірант кафедри всесвітньої історії Вадим Попович виступили з доповідями на VІ Всеукраїнському науково-теоретичному семінарі з циклу «Повсякдення: візії та смисли» на тему «Хронотоп радянського: історико-теоретичний погляд». Семінар відбувся у Вінницькому державному педагогічному університеті імені М. Коцюбинського в онлай-форматі на платформі Google Meet


Презентація науково-популярного видання «В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія і пам’ять»
На пленарному засіданні міжнародної наукової конференції "Краєзнавство і вчитель - 2021" відбулася презентація науково-популярного видання «В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія і пам’ять», яке представила старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Пастушенко Тетяна Вікторівна. Упорядниками видання стали докторантка Інституту сучасної історії Віденського університету Руслана Берндл, австрійський історик, автор двох монографій про «Маутгаузен», доктор Маттіас Кальтенбруннер та кандидатка історичних наук, співробітниця Інституту історії НАН України Тетяна Пастушенко.  

Міжнародна наукова конференція «Краєзнавство і учитель - 2021»

31 березня 2021 р. на історичному факультеті Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди у дистанційному форматі проходила міжнародна наукова конференція «Краєзнавство і учитель - 2021».

​У рамках конференції відбулася робота за такими секціями:

  • Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії в регіональних дослідження;
  • Історія та народознавство Слобожанщини;
  • Краєзнавча робота в школі та ЗВО: традиційні та новітні технології.

У заході прийняло участь близько 80 учасників, серед яких були викладачі шкіл м. Харкова та області, так і здобувачі фахових коледжів м. Харкова та п’яти харківських закладів вищої освіти, представники національного меморіально-музейного комплексу «Висота маршала І.С. Конєва», військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренко

Науковий доробок молодих науковців історичного факультету був представлений 24 доповідями  здобувачів 2-4 років навчання першого (бакалаврського), 1 року навчання другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти денної та заочної форми навчання. За результатами конференції планується видання збірки матеріалів конференції в електронному та друкованому варіантах.


ІІ Міжнародна науково-методична конференція «Сходознавство. Актуальність та перспективи»

19 березня 2021 р. на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (співорганізатори ‒ кафедра східних мов факультету іноземної філології та кафедра всесвітньої історії історичного факультету) була проведена ІІ Міжнародна науково-методична конференція «Сходознавство. Актуальність та перспективи». Форма проведення конференції ‒ заочна.

Метою заходу стала активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, політологія, соціологія, економіка, культура, філософія), обмін досвідом та узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах України.

Конференція об’єднала 108 науковців, які працюють у галузях сходознавчих студій різних країн світу (України, КНР, Турецької Республіки, Республіки Ірак, Киргизької Республіки, Королівства Нідерландів, Республіки Білорусь, Російської Федерації). Її учасниками стали 16 викладачів, аспірантів і студентів історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди, що засвідчують сертифікати.

 За напрямками роботи конференції ‒ «Східна лінгвістика, «Література країн Сходу», «Педагогіка та методика навчання сходознавчих дисциплін», «Культура та мистецтво країн Сходу», «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Економіка, політика, соціум країн Сходу» ‒ планується видання збірки тез доповідей в електронному та друкованому варіантах.


Завідувачка кафедри всесвітньої історії, доктор історичних наук, професор Ольга Леонідівна Рябченко взяла участь у роботі спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка як опонент дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Машкевича Стефана Володимировича "Київський міський транспорт (кінець XIX - початок XX ст.) : історія становлення та функціонування". Проф. О.Рябченко взяла участь в обговоренні дисертаційної роботи, високо оцінивши солідну й репрезентативну базу та серйозний методологічний арсенал дослідження. Рада ухвалила рішення присудити дисертантові відповідний науковий ступінь. 


Запрошуємо відвідати online-лекцію Тетяни Євсєєвої, ст.н.с. Інститут історії України НАН України, к.і.н. тема: «Утопія: ідеальна держава, літературний мета сюжет, політичні реалії "століття мас», яка відбулася 17.02.2021 об 09:30 за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1Meao1XmUpiogYjxdS_OivDteAPAddvNs/view?usp=sharing  


Конференція «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

19 березня 2021 р. на історичному факультеті Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди відбудеться II Міжнародна науково-методична конференція «СХОДОЗНАВСТВО. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ». Форма проведення – заочна.

Інформаційний лист

Мета конференції: активізація наукових досліджень із проблем сходознавства (лінгвістика, перекладознавство, літературознавство, історія, культура і методика викладання східних мов) та обмін досвідом й узагальнення здобутків вивчення сходознавчих дисциплін у закладах вищої освіти України та країнах Сходу.

У рамках конференції передбачено роботу таких секцій:

  • Освіта, виховання у країнах Сходу.
  • Методика навчання сходознавчих дисциплін.
  • Філологія та перекладознавство.
  • Історія, політологія, соціологія країн Сходу.
  • Економіка та розвиток країн Сходу.
  • Культура та філософія країн Сходу.

Вітаємо завідувачку кафедри Всесвітньої історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди проф. Рябченко Ольгу Леонідівну з отриманням престижної міжнародної премії імені Роберта Конквеста-2020 (The Conquest Prize-2020) від Науково-дослідного та освітнього консорціуму вивчення Голодомору (The Holodomor Research and Educational Consortium-HREC) при Альбертському університеті (Канада).

Ця нагорода надзвичайно престижна серед науковців та має міжнародний характер. Премія присуджується один раз на два роки автору видатної статті за вагомий внесок у дослідження історії Голодомору 1932-33 рр.

Щиро вітаємо Ольгу Леонідівну з цією подією й зичимо життєвої наснаги, невтомної праці, творчого натхнення, підкорення нових наукових вершин на благо України та сковородинівського університету!

З науковою роботою Ольги Леонідівни можна ознайомитися за посиланням:

https://holodomor.ca/grants.../conquest-prize/2020-year/


4 грудня 2020 року планується проведення 38-ї Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених «Краєзнавство та краєзнавці: досвід минулого та сьогоденні завдання (до 120-річчя від дня народження професора А.Г.Слюсарського)» (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна; Установа освіти «Вітебський державний університет імені П.М.Машерова»; Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди; Харківський національний медичний університет).

 


20-21 листопада 2020 року планується проведення XII науково-практичної конференції «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін» (Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди; Установа адукацыі «Віцебскі дзяржаўны ўніверсітэт імя П.М.Машэрава», Гістарычны факультэт; Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені В.Винниченка) на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 29, історичний факультет (початок роботи – о 10.00)


Аспірант 2 року навчання кафедри всесвітньої історії, Валентин Єрьомін, отримав стипендію Програми для молодих науковців Уряду Республіки Польщі (Студіум Східної Європи, Варшавський університет).  Безпосереднім місцем проходження стажування (вересень 2019 р. – лютий 2020 р.) стали затишні стіни Педагогічного університету імені Комісії національної освіти в м. Кракові. Окрім відвідування занять і наукових заходів, Валентин Єрьомін також проводив активну науково–дослідницьку роботу, пов’язану з тематикою його дисертаційного дослідження («Польсько-українські відносини в контексті діяльності ендецького політичного табору в Східній Галичині в 1893-1914 рр.»). Зокрема, під час стажування аспірантом проведено системну роботу з фондами Бібліотеки ПАН–ПАУ, де було виявлено близько 500 мікрофільмів (опрацьовано понад 450), що становлять найважливіший комплекс джерел з історії ендецького табору та його діяльності в Східній Галичині. Водночас було опрацьовано низку матеріалів Державного архіву в Кракові та Бібліотеки Оссолінських у Вроцлаві. Сподіваємося, що наполеглива і сумлінна робота Валентина Єрьоміна в рамках цього стажування стане потужним імпульсом до його подальшого професійного зростання. 

61002, м. Харків, вул. Алчевських, 29, к. 312
Тел: +38(057) 700-48-01
Завідувачка кафедри
доктор історичних наук, професор,
почесний краєзнавець України

Campus LifeІм'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.