керівник – доц. кафедри всесвітньої історії Л.М. Ямпольська
Останні події
ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО СЕМІНАРУ «СХОДОЗНАВЧІ СТУДІЇ»
10 квітня 2024 року на факультеті історії і права відбулося чергове онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни. Захід був проведений за підсумками V Міжнародної науково-методичної конференції «Сходознавство. Актуальність та перспективи», яка відбулася 29 березня 2024 року у заочному форматі в ХНПУ імені Г.С. Сковороди (секції «Історія Сходу: проблеми теорії та практики», «Економіка, політика, соціум країн Сходу», «Культура та мистецтво країн Сходу»). У конференції поряд з викладачами закладів вищої та післядипломної освіти, представниками дипломатичних служб, науковими співробітниками установ, докторантами взяли участь 30 здобувачів вищої освіти різних рівнів факультету історії і права, яких підготували доктор філософських наук, професор, проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності ХНПУ імені Г.С. Сковороди Бережна Світлана Вікторівна; доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна; кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Мірошніченко Світлана Валентинівна; кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна; кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Вороніна Марина Сергіївна; кандидат історичних наук, доцент Дьякова Олена Василівна; кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна.
Модератором засідання виступила здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня четвертого року навчання факультету історії і права Короваєнко Поліна.
До зустрічі доєдналися 20 здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3-4 років навчання.
У ході засідання з використанням яскравих презентаційних проєктів виступили наступні спікери:
1. Короваєнко Поліна (42 група) «Гетаку – мистецтво відтисків»;
2. Дегтярьов Вадим (32 група) «Особливості політики Британської Ост-Індської компанії на території Індії в 1765-1858 рр.»;
3. Москальова Анастасія (32 група) «Формула диктатури в Північній Кореї»;
4. Ющенко Вероніка (32 гр.) «Становище жінки в Збройних Силах Пакистану»;
5. Шмалько Денис (32 група) «Еволюція ролі жінки в японській чайній церемонії у XVIII – XX ст.»;
6. Лисак Назар (32 група) «Line – проєкт міста майбутнього в Саудівській Аравії».
Результати досліджень будуть оприлюднені в електронному виданні матеріалів V Міжнародної науково-методичної конференції «Сходознавство. Актуальність та перспективи» і виставлені в репозитарії університету.
Дякуємо доповідачам і учасникам семінару за цікаві запитання та змістовну дискусію. Наступне засідання «Сходознавчих студій» на тему «Жіночий і чоловічий світи та ідеали краси: пошуки гармонії в країнах Сходу і Заходу» відбудеться 15 травня. Запрошуємо всіх бажаючих!
«Роль армій у країнах Сходу». Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»
29 листопада 2023 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Роль армій у країнах Сходу» (керівник: кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна).
До зустрічі доєдналися понад 20 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 3 і 4 року навчання. З використанням презентаційних проєктів спікерами засідання виступили:
- Короваєнко Поліна (42 група) «Перська козацька бригада (1879-1920 рр.)»;
- Павлюк Максим, Ріпка Сергій (41 гр.) «Арабське повстання проти Османської імперії під проводом Лоуренса Аравійського (1916-1918 рр.)»;
- Рак Анна (41 група) «Гвинтівка породжує владу: роль армії в сучасному Китаї».
Армії у багатьох державах традиційного Сходу відігравали й відіграють ключову роль. Військова верхівка продовжує утримувати у своїх руках потужні важелі впливу на різні сфери державної політики та має право голосу при вирішенні багатьох питань, що не належать до військової сфери. В умовах загострення етноконфесійних протиріч, зростання соціальної напруженості, якими нерідко супроводжувався процес становлення національної державності, військові виступають в якості самостійної сили, що діє з позицій захисника та носія національно-історичних та культурно-релігійних цінностей. У багатьох країнах Сходу армія в очах суспільства виступає як передовий політичний інститут, а її активна участь у політичному житті (аж до захоплення влади) у деяких випадках може виконувати конструктивну функцію, сприяючи вирішенню завдань мобілізації в умовах національної кризи.
У цьому контексті доповідачі проаналізували виникнення і становлення Перської козацької бригади / дивізії як знаряддя впливу Російської імперії на Іран в останній третині ХІХ ‒ на початку ХХ ст.; приділили увагу вирішальній ролі Арабського повстання 1916-1918 рр., яке очолив англійський археолог, письменник, офіцер, розвідник Томас Едвард Лоуренс (Лоуренс Аравійський), в розвалі Османської імперії; проаналізували складну структуру сучасних Збройних сил КНР і провели дискусію щодо їхньої ролі у формуванні зовнішньополітичного курсу континентального Китаю.
Дякуємо доповідачам за цікаві наукові доповіді, а всім учасникам семінару ‒ за влучні запитання й жваву дискусію. Запрошуємо до нових зустрічей!
«Арабо-ізраїльський конфлікт: війна та мир під оливами».
Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку
7 листопада 2023 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Арабо-ізраїльський конфлікт: війна та мир під оливами», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку (керівник: кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна).
Модератором засідання виступила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету історії і права Черкашина Аліна (22 гр.).
До зустрічі доєдналися кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна та понад 30 здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.
З використанням презентаційних проєктів спікерами засідання виступили:
- Сарафанов Дмитро, Рідкокаша Максим (22 група) «Ясир Арафат: терорист № 1 чи символ боротьби палестинського народу?»
- Сєргєєв Дмитро (22 група) «Рух ісламського опору ХАМАС: історія створення та діяльність»
- Черкашина Аліна (22 група) «Війна Судного дня»: досвід Ізраїлю»
- Костянтинов Юрій, Шмалько Денис (32 гр.) «Остання війна ХАМАСу та Ізраїлю: причини, хронологія подій, можливі наслідки».
Близький Схід був і залишається одним із найбільш нестабільних регіонів у міжнародних відносинах другої половини ХХ ‒ 20-х рр. ХХІ ст. Актуальність теми обумовлена останньою війною Руху ісламського опору ХАМАС і Держави Ізраїль, яка почалася 7 жовтня 2023 р.
Учасники семінару були залучені до дискусії навколо питань про єврейське і арабське відродження, причини арабо-ізраїльського протистояння, каталізацію близькосхідної проблеми під впливом «холодної війни» та розвитку ісламського фундаменталізму. На основі історичних джерел і широкого пласту наукової літератури молоді сходознавці проаналізували постать Ясира Арафата в палестинському національному русі, виникнення і діяльність рухів ФАТХ, ХАМАС, Організації визволення Палестини. Проводили сміливі паралелі між «Двадцятиденною війною» 1973 р. і війною 7 жовтня 2023 р., спробували розібратися у сучасній ситуації в секторі Гази та на півдні Ізраїлю, а також можливості й наслідках втягнення в проксі-війну на Близькому Сході третіх сил ‒ шиїтської «Хезболли», іранського КСІР, алавітських частин сирійської армії, єменських хуситів. Якою є позиція арабських держав, США, РФ, КНР у даному конфлікті? Чи є перетини історії Держави Ізраїль, яка виробила модель виживання у ворожому оточенні, й історії сучасної України, яка виборює своє право на збереження державності й національний розвиток?
Дякуємо спікерам семінару за ґрунтовні наукові доповіді, а всім учасникам семінару ‒ за цікаві запитання та змістовні доповнення. Готуємося до нових зустрічей!
Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» «Етноси і конфесії на Сході: конфлікти та взаємодія»
16 травня об 11:20 у рамках тижня науки на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулося онлайн засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Етноси і конфесії на Сході: конфлікти та взаємодія» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни.
Модераторами засідання виступили здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету історії і права Бриленко Владислав, Пономаренко Валерія, Гуріна Алла (51 гр.).
До зустрічі доєдналися кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Беззубенко Аліна Володимирівна та близько 40 здобувачів першого (бакалаврського), другого (магістерського), третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти.
З використанням презентаційних проектів спікерами засідання виступили:
- Бриленко Владислав (51 група) «Війна в Західній Сахарі: причини, перебіг, наслідки (70-ті рр. ХХ ‒ 10-ті рр. ХХІ ст.»;
- Гуріна Алла (51 група) «Релігійна толерантність як чинник національної безпеки у сучасному В’єтнамі»;
- Пономаренко Валерія (51 група) «Берберська весна» в країнах Маґрибу (80-ті рр. ХХ ‒ 10-ті рр. ХХІ ст.»;
- Ющенко Вероніка (22 група), Коваль Валерія (21 група) «Дарфурський конфлікт у Судані і проблеми регіональної безпеки».
У межах окреслених тем дискутувалися питання про причини виникнення етноконфесійних конфліктів у країнах Азії та Африки, їхні наслідки та вплив на міждержавні та регіональні відносини, особливості етнополітики та політики релігійної толерантності окремих держав, можливості використання такого досвіду, а також питання миротворчості та ролі у ньому міжнародних (ООН) і регіональних організацій (Африканського Союзу, Ліги арабських держав, Економічного співтовариства країн Західної Африки).
Учасники семінару прийшли до висновку про те, що не можна змінити існуючі історичні наративи, але можна змінити їхню інтерпретацію і спрямувати в конструктивне русло. До цього повинні прагнути політичні еліти, громадські організації та міжнародна спільнота.
Дякуємо спікерам семінару за ґрунтовні та яскраві доповіді і всім учасникам семінару за цікаві запитання та змістовні доповнення. Чекаємо нових зустрічей!
«ОРІЄНТАЛІЗМ І ОКСИДЕНТАЛІЗМ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ»: ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО СЕМІНАРУ «СХОДОЗНАВЧІ СТУДІЇ»
15 березня об 11:20 на факультеті історії і права відбулося онлайн засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії «Сходознавчі студії» на тему: «Орієнталізм і оксиденталізм у сучасному науковому дискурсі» під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольської Лариси Миколаївни.
Модераторами засідання виступили здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня другого року навчання факультету історії і права Цицхвая Валерія (21 група) та Костянтинов Юрій (22 група).
До зустрічі доєдналися: кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Вороніна Марина Сергіївна та близько 40 здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1-4 років навчання.
У ході засідання вдалося з використанням яскравих презентаційних проєктів ґрунтовно дослідити декілька питань, які підготували доповідачі:
• «Дихотомія Схід ‒ Захід: історико-культурологічний та філософський аспект» (Костянтинов Юрій (22 група), Лужецька Марина (11 група);
• «Образи Сходу і Заходу в сучасній історіографії» (Цицхвая Валерія, Гусак Ольга (22 група);
• «Самурайство в середньовічній Японії і лицарство в середньовічній Європі: компаративний аналіз» (Короваєнко Поліна, Капля Тетяна (32 група). Доповідачки провели цікаве анкетування в Google формі «Оберіть свого героя: лицар чи самурай?», 67% респондентів висловилися на користь самурая.
Учасники семінару провели жваву дискусію про інтелектуальні конструкти «орієнталізм», «оксиденталізм», «Захід», «Схід» як стереотипні формули просторових уявлень, які несуть ціннісне та емоційне навантаження й створені для того, щоб віднайти й увиразнити свою ідентичність.
Едвард Саїд у праці «Орієнталізм» зазначав: «Схід ‒ місце найбільших, найбагатших і найстаріших колоній, джерело європейських мов і цивілізацій, їхній культурний суперник, один із найглибших образів Іншого. Схід допоміг Європі визначити за принципом контрасту свій власний образ, ідею, досвід». Чи доцільно все ж таки протиставляти Схід і Захід? Яке місце України між цими полюсами світової історії?
Дякуємо усім учасникам за цікаві запитання та змістовні доповнення. Чекаємо на нові зустрічі!
«Ісламський світ у Середні віки: цивілізаційно-культурний вимір».
Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»
15 листопада 2022 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» «Ісламський світ у Середні віки: цивілізаційно-культурний вимір» (науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна. Були заслухані та обговорені доповіді, що супроводжувалися презентаціями:
1. «Цивілізаційно-культурний вимір ісламу. Інтерпретація джихаду» (Махмудов Даніел, 42 група);
2. «Османський гарем часів Сулеймана Кануні в кінематографі (на прикладі серіалу «Величне століття») (Павленко Ольга, 42 група);
3. «Ібн Сіна ‒ найвпливовіший полімат Золотої доби ісламу: біографія і філософські погляди» (Готовцева Світлана, 42 група).
Віртуальна аудиторія була представлена здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Історія) 4 року навчання.
Особлива подяка в.о. голови Студентського парламенту нашого університету Даніелу Махмудову та його заступнику, здобувачці факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти 4 року навчання Офелії Османовій за творчий підхід до теми, розуміння складних аспектів ісламу як світової релігії, філософії, способу життя і стилю мислення, а також готовність поділитися своїми знаннями та світобаченням з аудиторією.
Актуальність теми доповіді Ольги Павленко обумовлена полярністю історичних даних і оціночних суджень про повсякденне життя гаремів на Мусульманському Сході доби Середньовіччя. Суперечливі фактологічні дані активно використовуються в різних видах мистецтва, особливо кінематографі. Доповідачка звернула увагу на гарем в Османській імперії часів правління Сулеймана І Кануні (1520‒1566), одного з найбільш відомих правителів в історії держави. Цікаво й корисно було розібратися, чи всі факти, відображені в кінематографі (на прикладі серіалу «Величне століття» турецьких режисерів Дурула Тайлана, Ягмура Тайлана і Мерта Байкала (2011‒2014 рр.), є історично підтвердженими.
Щира подяка доповідачам і всім учасникам наукового семінару, які в ході палкої дискусії відчули себе суб’єктами діалогу різних народів і культур, які в просторово-часових межах Середньовіччя на Мусульманському Сході зберегли свою самобутність.
«Об’єднана Європа: від мрії до реальності».
Засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку
10 листопада 2022 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене засідання студентського наукового семінару кафедри всесвітньої історії «Об’єднана Європа: від мрії до реальності», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку (модератори: кандидати історичних наук, доценти кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна та Беззубенко Аліна Володимирівна). У проведенні урочистого засідання взяв участь координатор з наукової роботи факультету, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Сєряков Сергій Олегович.
У ролі доповідачів з мультимедійним супроводом виступили:
-
Москальова Анастасія (22 група), Грідчина Анна (21 група) «Жан Монне ‒ прагматик європейської ідеї»;
-
Костянтинов Юрій, Шмалько Денис (22 група) «Європейський вектор зовнішньої політики Великої Британії періоду прем’єрства М. Тетчер (1979-1990)»;
-
Дейнеко Юлія, Коноз Олена (41 група) «Україна в європейському освітньо-науковому просторі»;
-
Цицхвая Валерія, Гутченко Аліна (21 група) «Лісабонський договір і майбутнє об’єднаної Європи».
Європейський континент, становище якого після закінчення Другої світової війни В. Черчилль характеризував як «груду каміння, гробовище, землю чуми й ненависті», пройшов складний шлях від створення перших інтеграційних угруповань ‒ Європейського об’єднання вугілля і сталі, Європейського Економічного Співтовариства, Євроатому до Європейського Союзу, який наразі є впливовим інтеграційним об’єднанням 27 держав і потужним геополітичним гравцем у світі. Спікери підняли актуальні питання й запросили учасників семінару до дискусії. Яку роль у процесах європейської інтеграції відіграв прагматик європейської ідеї, французький дипломат і підприємець Жан Монне? Які виклики й ризики, пов’язані із захистом національного суверенітету держави в «європейському концерті націй» продемонструвала Велика Британія в часи прем’єрства М. Тетчер? Які здобутки й перспективи України в європейському освітньо-науковому просторі? Яке значення має Лісабонський договір у визначенні горизонтів ЄС та європейських цінностей?
Аудиторія була представлена здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 2, 3 та 4 років навчання факультетів історії і права, природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти, іноземної філології, факультету мистецтв, які вивчають вибіркову дисципліну загального циклу «Інтеграційні процеси в Європі», вибіркову дисципліну професійного циклу «Право ЄС та інтеграційні процеси в Європі» і ґрунтовно досліджують розвиток європейської ідеї, процеси глобалізації, регіональної інтеграції та місце в них України.
Було цікаво й корисно з історико-правового контексту дискусії вийти на сучасні рефлексії, пов’язані з російсько-українською війною, ілюзією європейської безпеки, подоланням компромісів і криз об’єднаної Європи.
«Етнічні, конфесійні, ґендерні маркери Афганістану в часи протистояння та пошуку компромісу в суспільстві».
Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»
Сьогодні, 8 грудня 2021 року, відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» на тему: «Етнічні, конфесійні, ґендерні маркери Афганістану в часи протистояння та пошуку компромісу в суспільстві». Тема зустрічі була і залишається актуальною у наш час. Впевнені, що кожен присутній дізнався щось нове!
Ми вдячні доповідачам за цікаві, актуальні доповіді та гарні презентації:
- «Талібан»: пуштунський рух чи ісламістське угруповання?» (Бузниченко Євгенія, Пономаренко Валерія, 41 група);
- «Лідер таджицької опозиції «Панджшерський лев» Ахмад Шах Масуд: боротьба з «Талібаном» (Бриленко Владислав, 42 група);
- «Компаративний аналіз прав жінок і дітей в Афганістані у період правління НДПА (1978 – 1992 рр.), моджахедів і талібів (1992 – 2001 рр.)» (Анастасія Сімонова, 43 група).
Також хочеться відзначити керівника студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри всесвітньої історії Ямпольську Ларису Миколаївну та подякувати за багаторічну сумлінну організацію студентської наукової роботи зі сходознавчої тематики, оптимізм, який надихає на нові наукові звершення, цікаві теми, актуальні проблеми, які щоразу обговорюються на засіданнях гуртка!
Ми щиро бажаємо всім присутнім успіхів у подальших наукових дослідженнях! Пропонуємо зануритись у нашу атмосферу через світлини і наступного разу обов‘язково завітати на засідання наукового гуртка!
Модератори зустрічі:
кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії, науковий керівник «Сходознавчих студій» Лариса Ямпольська;
здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4-го року навчання, голова СНТ історичного факультету Юлія Матей.
Дослідження Африканського континенту ХІХ ст.: наукові експедиції та воєнно-технічні інновації
19 травня 2021 року на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди в режимі online відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» (керівник: к.і.н., доц. Л.М. Ямпольська) на тему: «Дослідження Африканського континенту ХІХ ст.: наукові експедиції та воєнно-технічні інновації», на якому були заслухані та обговорені доповіді:
- «Девід Лівінгстон ‒ шотландський місіонер і видатний дослідник Африки» (Бриленко Владислав, Кіндратішин Кирило, 32 гр.)
- «Наукова експедиція та відкриття Генрі Мортона Стенлі на Африканському континенті» (Джанджгава Георгій, 33 гр.)
- «Воєнно-технічні інновації періоду Англо-бурської війни 1899-1902 рр.» (Істомін Олександр, 31 гр.).
Вдале поєднання в персоналіях Д. Лівінгстона (1813‒1873) та Г. Стенлі (1841‒1904) якостей невтомних мандрівників і успішних місіонерів, практичних науковців і енергійних суспільних діячів викликало жваву дискусію серед учасників наукового семінару. Особлива увага була приділена аналізу наукових праць першопрохідців в районах басейну р. Конго, Африканських Великих озер, витоків Білого Нілу, які значною мірою сформували погляди та ставлення західного суспільства ХІХ ст. щодо Чорного континенту.
Англо-бурська війна (1899‒1902 рр.) збагатила військову справу новими прийомами стратегії і тактики, видами зброї та військового обмундирування, а створення перших англійських концентраційних таборів для бурського населення кинуло виклик «цивілізаторській» місії британців у світі. Які уроки винесли молодий англійський журналіст В. Черчилль і письменник А. Конан Дойл із першого регіонального конфлікту ХХ ст.? На ці питання шукали відповіді О. Істомін і учасники семінару.
Щира подяка доповідачам за резонансні виступи та змістовні презентації, а також активній студентській аудиторії за цікаві питання та оцінки персоналій, явищ і подій в межах обговорюваної тематики.
«КНДР учора і сьогодні: неформальна історія Північної Кореї».
Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»
«Вивчати Північну Корею складно. Причина цього очевидна ‒ сам характер північнокорейського суспільства, політика інформаційної самоізоляції, що проводиться владою КНДР. Північна Корея до сих пір залишається замкнутою країною, країною-самітником» (А. Ланьков). Північнокорейська ідеологія ґрунтується на ключових принципах «чучхе»: націоналізм, культ особи Кім Ір Сена, революційний авантюризм, доповнених політикою пріоритету армії («сонгун»).
26 листопада 2020 р. на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди в режимі online відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»: «КНДР учора і сьогодні: неформальна історія Північної Кореї» (керівник: к.і.н., доц. Ямпольська Л.М.). Обговорені доповіді: «Влада і суспільство в КНДР. Ідеологія «чучхе»» (Топчій Данііл, 41 гр.), «Політичний портрет Кім Чен Ина» (Дівицька Софія, Онацький Артем, 42 гр.), «Шаманізм як традиційне корейське вірування» (Кремениця Крістіна, 41 гр.), що супроводжувалися презентаціями та фрагментом документального фільму.
Дискутувалися питання: право на національне обличчя держав у глобалізованому світі; явища примусової праці, торгівлі людьми, наркоторгівлі і виклики ХХІ ст.; поклоніння богам, пращурам і вождям та ідеологія «чучхе». Чи має лідер держави право на історичний експеримент над своїм народом? Які загрози несе «ядерна програма» КНДР? Які шанси на об’єднання Корейського півострова? На ці та інші питання спробували відповісти доповідачі та учасники семінару. Було цікаво!
«Курдське питання» і курдизм на Близькому Сході: реалії та перспективи».
Засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії»
25 листопада 2020 року на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди в режимі online відбулося засідання студентського наукового семінару «Сходознавчі студії» (керівник: к.і.н., доц. Л.М. Ямпольська) на тему: «Курдське питання» і курдизм на Близькому Сході: реалії та перспективи», на якому були заслухані та обговорені доповіді:
- «Військово-політична діяльність Мустафи Барзані» (Омельченко Вікторія, 51 гр.)
- «Образ курдської жінки в історіографії та реаліях повсякдення» (Тарасенко Олександра, 51 гр.)
- «Жінки в курдських військових організаціях» (Сюсюк Діана, 51 гр.).
Боротьба одного з найбільших етносів світу ‒ курдського (близько 40 млн.) за право самовизначення і державний суверенітет поєднує суперечності локального, регіонального і міжнародного рівнів, що зумовлює надзвичайну складність «курдського питання». З огляду на розділеність курдського народу та геополітичне становище етнічного Курдистану в близькосхідному регіоні, дане питання стає проблемою світової політики.
Доповіді викликали жваву дискусію серед учасників теоретичного семінару. Особливу увагу було приділено лідерам курдизму М. Барзані (ДПК, Ірак), А. Оджалану (РПК, Туреччина); образу курдської жінки у фольклорі, літературі, громадській, політичній та військовій діяльності; окремо жіночим загонам у курдських силах самооборони в Туреччині, Іраку, Сирії.
Щира подяка доповідачам за резонансні змістовні виступи, презентації та підбір відео, а також дистанційно активній студентській аудиторії за цікаві питання та оцінки персоналій, подій і явищ в межах обговорюваної тематики.
Студентський науковий семінар «Сходознавчі студії»
керівник – доц. кафедри всесвітньої історії Л.М. Ямпольська.
Студентський науковий семінар «Сходознавчі студії» працює з 2015 р. згідно з планом роботи, затвердженим на засіданні кафедри всесвітньої історії та Вченої ради історичного факультету.
Актуальність спектру сходознавчих досліджень є беззаперечною в умовах сучасного геополітичного конструкту та макроекономічних процесів, глобальної взаємодії культур і цивілізацій на Сході і водночас певної конфронтації цивілізаційних типів і наукових напрямів, етнічних і конфесійних конфліктів.
Основні завдання діяльності наукового семінару: підготовка студентів і аспірантів до науково-пошукової роботи, участь у науково-практичних конференціях, проведення дискусій із контроверсійних питань орієнталістики, популяризація наукових знань із нової та новітньої історії країн Азії та Африки.
Основні напрямки роботи семінару: локальні війни ХХ століття (співпрацюємо з Харківською регіональною організацією «Ветерани та інваліди локальних війн», Харківською обласною спілкою ветеранів Афганістану), диктаторські режими в країнах Азії та Африки ХХ ст. ‒ початку ХХІ ст., етноконфесійні конфлікти в країнах Сходу, цивілізаційно-культурний вимір орієнтальних досліджень.
Результатом роботи «Сходознавчих студій» є підготовка та участь студентів і аспірантів історичного факультету у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Питання сходознавства в Україні» (2016-2019 рр.), у якій історичний факультет виступив як співорганізатор разом з кафедрою східних мов факультету іноземної філології ХНПУ імені Г.С. Сковороди та кафедрою східних мов та міжкультурної комунікації факультету іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна; Міжнародній науково-методичній конференції «Сходознавство: актуальність і перспективи» (2020 р.), регіональних і всеукраїнських наукових конкурсах і турнірах.
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
