"Участь д.і.н, проф. О. О. Ніколаєнко в міжнародній конференції «Поляки у Києві»: внесок Анни Іконнікової в розвиток жіночої освіти в Україні"
16 грудня 2024 р. д.і.н, проф. каф. історії України Ніколаєнко О. О. взяла участь в міжнародній конференції «Поляки у Києві», проведеної кафедрою історії Центральної та Східної Європи Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка. На конференції було представлено широке коло питань, які були проаналізовані дослідниками: історія польської спільноти України, біографії відомих представників польської діаспори, внесок окремих польських діячів в історію Києва та інших українських міст та ін. Ніколаєнко О. О. виступила з доповіддю «Анна Іконнікова (з роду Родзевич): подруга, помічниця, чорноробоча… «російського вченого»), в якій проаналізувала внесок своєї героїні в розвиток вищої жіночої освіти в Україні. Анна Іконнікова, що залишалась завжди для дослідників в тіні свого чоловіка – відомого історика В. С. Іконнікова, була однією з активних сподвижниць Київських Вищих жіночих курсів, історикинею, яка присвятила своє життя викладанню історії в жіночій гімназії.
Саміт прогресильних освітян
7-8 грудня 2024 року у Києві відбувся Саміт прогресильних освітян 2024, у якому виступили 11 основних спікерів, представників 50 закладів вищої освіти, взяли участь понад 200 офлайн і понад 300 онлайн учасників. Факультет історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди від онлайн спільноти представляли кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Гончарова та кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії, член ГО «Прогресильні» Лариса Ямпольська.
Відкрив захід директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Республіці Молдова Фелікс Гетт. Свої привітання учасникам Саміту передав депутат Європейського парламенту Маркос Рос Семпере. Координаційна рада ГО «Прогресильні» представила досягнення організації у 2024 р.
У першій панелі відбулася публічна дискусія «Освіта під загрозою: як знайти баланс та рівновагу?» за участі представників Національного агентства забезпечення якості вищої освіти, Національного агентства кваліфікації, ДУ «Житомирська політехніка», Ради молодих вчених при МОН, Київської школи економіки, ГО Українська студентська ліга та Профспілки освітян. Своїми візіями викликів і перспектив розвитку освіти офлайн і онлайн учасники поділилися через Відкритий мікрофон «Про що не говорять в Марафоні?»
Під час другої панелі «Долаємо освітні втрати через спільнодію: яка роль міжнародних партнерів?» говорили про подолання освітніх втрат через спільнодію за спікерування представників іноземних партнерів: Unicef, Erasmus, USAID, Ukraine Aid International та World Class Scholars. До панелі були долучені закордонні спікери: Phil Noble, визнаний у всьому світі як один із провідних експертів із використання Інтернету в громадському секторі – політиці, ЗМІ, уряді та громадських справах та Antony Beumer – координатор платформи S&D Group Європейського парламенту в Брюсселі. Вони представили безкоштовну онлайн-програму всесвітньовідомої організації World Class Scholars – платформи для освітнього та культурного обміну, з якою розпочинає партнерський проєкт ГО «Прогресильні», і яка представлена у понад 100 країнах світу. У панелі також виступили координаторка проєкту Erasmus+UA Світлана Шитікова та Артем Шаіпов – юридичний радник Програми USAID «Нове правосуддя» – про співпрацю без кордонів, яка є вікном можливостей у розвитку нових горизонтів для освіти і науки в Україні.
Саміт проведено за підтримки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.
Щиро дякуємо за організацію заходу Богдану Ференсу – к.п.н., засновнику ГО «Прогресильні»; модераторам онлайн-панелей Івану Баликіну – к.і.н., доценту, співзасновнику ГО «Прогресильні»; Дмитру Чумаченку – к.т.н., доценту кафедри математичного моделювання та штучного інтелекту Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ», а також всій Координаційній раді ГО «Прогресильні».
Приєднуйтесь до ГО «Прогресильні» – ком’юніті активних викладачів, студентів, науковців, громадських діячів, які створюють нову якість освіти в Україні, зміцнюють і розвивають мережеву комунікацію між освітянами, що відкриті до змін та готові застосовувати креативні методики у навчальному процесі!
«Гурткове засідання з історії української культури: студенти досліджували розвиток літератури, мистецтва та музики 1980—2000-х років»
13 листопада 2024 р. відбулось чергове засідання гуртка з історії української культури, присвячене темі «українська культура в 1980—2000-х рр.». Спікерами виступили студенти 4 курсу – Вероніка Ющенко, Валерія Коваль, Дмитро Гуленко, Олександр Стельмах, Богдан Теслюк, Анжеліка Коргожа. На зборах обговорювались теми становлення сучасної української літератури, образотворчого мистецтва, кіноіндустрії, театру, музики. Здобувачі обговорювали творчість Юрія Андруховича і Сергія Жадана, Тіберія Сільваші і Валентини Кахідзе, Юрія Іллєнка і Богдана Ступки, Андрія Кузьменка і Олега Скрипки. Цікаві доповіді, в яких поєднується власний погляд, краєзнавча тематика, натхнення й справжня зацікавленість, породжують гордість за наших здобувачів, а процес навчання перетворюється в діалог, співпрацю і взаємообмін новими знаннями.
"Доцент Колода В.В. прочитав лекцію «Харків і Слобожанщина: від заснування до часів Г. Сковороди» для учасників Сковорода-ХАБ"
Володимир Колода кандидат іст. наук, доцент кафедри історії України, завідувач навчально-наукової археологічної лабораторії ХНПУ імені Г.С.Сковороди 06 листопада 2024 в рамках співпраці зі Сковорода-ХАБ прочитав авторську лекцію «Харків і Слобожанщина: від заснування до часів Г. Сковороди (історія та археологія)». На лекції були присутні 68 осіб, серед них вчителі і учні середніх навчальних закладів, студенти, викладачі, випускники історичного факультету ХНПУ імені Г.С.Сковороди минулих років.
Лекція була присвячена раннім часам історії нашого краю. В ній, на підставі комплексного підходу та із застосуванням сучасних археологічних джерел, висвітлюються питання утворення північно-східного мультикультурного регіону сучасної України та прилеглих територій, показуються складнощі, особливості та здобутки опанування цією територією з боку різноетнічних переселенців. Вводяться нові данні щодо заснування Харкова. Наголошується на стрижневій українськості основних рис матеріальної та духовної культури попри постійний тиск з боку Московської держави та Російської імперії. Акцентується увага на особливостях слобожанського характеру.
"Доцент Гончарова О.С. взяла участь у лекції з циклу Єврейських Студій УКУ про досвід сільських євреїв Прикарпаття"
6 листопада 2024 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна стала учасницею онлайн заходу з циклу лекцій Єврейських Студій УКУ. Історикиня Надія Скокова представила присутнім результати свого дослідження «Між традицією і модерністю: досвід сільських євреїв Прикарпаття австрійського та польського періодів». На основі архівних документів та преси авторка реконструювала співіснування українців та євреїв в селах галицького Прикарпаття. Результати дослідження дають їй підстави для нових запитань в культурно-освітній площині, економічних можливостях українців та євреїв, політичних компромісах модерних партій. Ці спостереження розширюють наше розуміння українсько-єврейського (не)порозуміння, спільного простору дій на рівні самоврядування та (не)доступних соціальних можливостей.
"На факультеті історії і права відбулося засідання історіографічного гуртка, присвячене проєкту увічнення пам'яті про російсько-українську війну"
7 листопада 2024 р. на факультеті історії і права під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України, гаранта ОНП 032 «Історія та археологія» Богдашиної Олени Миколаївни відбулося чергове засідання історіографічного гуртка для студентів та аспірантів, присвячене питанню реалізації увічнення пам’яті про сучасну російсько-українську війну у спеціальному проєкті нашого університету «Війна очима студентів, випускників, викладачів та співробітників Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди».
На листопадовому засіданні гуртка були заслухані доповіді студентів 3, 4, 5 курсів про їх досвід інтерв’ювання інших студентів, а також випускників нашого університету, які у режимі реального часу зараз про(пере)живають цю війну. Грідчина Анна, Дегтярьов Вадим, Денисенко Аліна, Дяденко Андрій, Клочко Тетяна, Короваєнко Поліна, Лисак Михайло, Москальова Анастасія поділилися своїми оцінками та враженнями. Усі виступи викликали додаткові запитання та відповідну емоційну реакцію.
Наприкінці засідання історіографічного гуртка проф. Богдашина О.М. підкреслила важливість та успішність реалізації загальноуніверситетського проєкту, який увічнює пам’ять сковородинінців про сучасну російсько-українську війну.
Керівник гуртка наголосила, що створено новий (другий) гугл-диск оскільки перший диск вже заповнений.
Запрошуємо до участі у проєкті!
Електронна адреса координатора проекту bohdashyna@gmail.com
"Доцент Чернікова І.В. взяла участь у сертифікованому онлайн-тренінгу «Ґендерна просвіта» в рамках проєкту з протидії ґендерно зумовленому насильству"
7 листопада 2024 р. к.і.н., доц. кафедри історії України Чернікова Інна Володимирівна відвідала сертифікований онлайн-тренінг «Ґендерна просвіта», який реалізується в рамках проєкту «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу» (Німеччина) та ГО «Ла Страда-Україна». Тренерка – Неля Тройчук.
Тренінг для працівників сфери освіти, психологів навчальних закладів, студентів та батьків про:
1. Формування в суспільстві негативного ставлення до ґендерних упереджень та дискримінації за ознакою статі.
2. Розвиток здатності протистояти ґендерним стереотипам, стереотипізації та дискримінації в освітньому процесі.
3. Впровадження/дотримання принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти.
4. Формування та розвиток культури гендерної рівності в учасників(-ниць) освітнього процесу.
"Професор Ніколаєнко О.О. виступила на І Всеукраїнській науково-практичній конференції з доповіддю про гендерну історію"
7 листопада 2024 р. проф. кафедри історії України, д.і.н. Ніколаєнко Ольга Олександрівна взяла участь у І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні тенденції в українській і світовій гуманітаристиці», що проводилась кафедрою українознавства Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Ніколаєнко О.О. виступила на пленарному засіданні з доповіддю «Гендерна історія як відповідь на виклики сьогодення», в якій показала актуальність гендерних історичних студій, їх суспільно-політичну значимість, а також особливості гендерної історії сьогодні.
"Доцент Ольга Гончарова взяла участь у онлайн-семінарі Української асоціації усної історії «Поле, ризики, війна» з доповіддю Тетяни Боряк про усну історію Голодомору."
30 жовтня 2024 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна взяла участь онлайн семінарі Української асоціації усної історії «Поле, ризики, війна». Спікером заходу була докторка історичних наук, доцентка, дослідниця історичного факультету Вільнюського університету Тетяна Боряк. Вона представила присутнім результати свого дослідження «Усна історія Голодомору: мультидисциплінарний підхід та інформаційний потенціал». Дослідниця запропонувала поглянути на Голодомор крізь призму низки спеціальних історичних дисциплін. Такий підхід уможливлює інтеграцію низки аспектів до проблематики. Передусім про наполегливу і продуману роботу Кремля на інформаційному фронті, послідовно буквально випалюючи свідчення про голод з архівів, умисно знищуючи архівні справи тих років. Вона продемонструвала як політика пам´яті і України, і Росії пішли абсолютно різними шляхами, розвертаючи нас обличчями до самих себе, а росіян – до теперішньої геноцидної війни. На конкретних фактах вона показала злочинну суть совєтського тоталітаризму, який спромігся спроектувати такий диявольський механізм убивства мільйонів, не витрачаючи куль.
"Доцент Ольга Гончарова взяла участь у семінарі-тренінгу «Ефективність використання сайту Confronting Memories на уроках історії»"
31 жовтня 2024 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна стала учасницею семінару-тренінгу «Ефективність використання освітнього сайту Confronting Memories на уроках історії». Спікером заходу була команда тренерок: Леся Волох, Ірина Дерлюк та Вікторія Гончарук. На семінарі познайомили: як застосовувати матеріали сайту Confronting Memories в межах власних навчальних програм на уроках історії, правознавства, громадянської освіти, виховній роботі (позашкільній діяльності); як розширити можливість мультиперспективного сприйняття воєнних конфліктів; як розвинути вміння критично переосмислювати ретроспективу з огляду на події, що відбуваються у нашій країні сьогодні; як використовувати уже усвідомлений досвід для подолання власного тригеру; де знайти корисні матеріали та підтримку та що потрібно зробити щоб долучитися у майбутньому до проектів організації.
"31 жовтня відбулося засідання гуртка етнічної історії України на тему «Тема Голокосту в художньому кіно» під керівництвом доцента Ольги Гончарової."
31 жовтня 2024 р. під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри історії України Гончарової Ольги Сергіївни відбулось засідання гуртка етнічної історії України на тему «Тема Голокосту в художньому кіно». Активну участь у засіданні гуртка взяли здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти. На засіданні порушили питання способів репрезентації Голокосту в культурі, зокрема в кінематографі. Воно було актуальним усю другу половину ХХ століття і є таким досі. Історію цієї репрезентації неможливо було осягнути на одному засіданні, тому зупинилися на кількох значущих стрічках, які показали спектр висвітлення цієї теми у світовому кіно різного часу. Свої доповіді представили на обговорення членів гуртка: Денисенко Аліна Сергіївна (4 курс, 41 група), Клочко Тетяна Павлівна (3 курс, 31 група), Макаренко Анастасія Сергіївна (2 курс 21 група), Степанова Олександра Анатоліївна (2 курс, 21 група), Красновський Микита Сергійович (4 курс, 41 група), Короваєнко Поліна (5 курс 51 група), Бойко Дар'я Сергіївна (1 курс, 11 група), Сміян Анна Олександрівна (2 курс, 21 група).
30 жовтня 2024 р. проф. кафедри історії України, д.і.н. Ніколаєнко Ольга Олександрівна провела публічну лекцію в рамках проєкту «ЇЇ лекторій. Творчині української дійсності».
Лекція була присвячена відомій дослідниці, першій жінці – докторці історичних наук у російській імперії, громадській діячці, науковиці й популяризаторці української історії – Олександрі Єфименко. «Вона приваблювала до себе людей з чистою душею, людей, що прагнули правди»: Олександра Єфименко в громадському житті початку ХХ ст.».
На лекції Ольга Олександрівна познайомила слухачів з біографією Олександри Яківни, визначила її внесок в історичну науку, охарактеризувала основні напрямки її громадської діяльності – участь в Харківському товаристві поширення грамотності в народі, Історико-філологічному товаристві, Товаристві взаємодопомоги працюючих жінок. Лекторка звернула увагу, що досі дослідники звертаються до наукової спадщини Олександри Єфименко, а харків’яни вдячні їй за вагомий внесок в українізацію міста, організацію в ньому вищої жіночої освіти – Вищих жіночих курсів, сприяння розвитку жіночому руху.
"Воркшоп на факультеті історії і права: обговорення викликів інтервʼювання очевидців окупації в рамках університетського проєкту про війну"
22 жовтня 2024 р. доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, доцент тієї ж кафедри Гончарова Ольга Сергіївна разом зі здобувачами вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів освіти факультету історії і права взяли участь у воркшопі «Про що (не)говорять очевидці окупації: виклики інтервʼювання». Відома етнологиня кандидат історичних наук Маховська Світлана Леонідівна детально пояснила правила інтерв’ювання громадян щодо сучасної російсько-української війни; озвучила етичні питання, навела приклади можливих проблем у процесі взяття інтерв’ю та шляхів їх вирішення.
Участь у воркшопі сприяла здобуттю нових знань та навиків викладачами, аспірантами та студентами, які задіяні у загальноуніверситетському проєкті «Війна очима студентів, випускників, викладачів та співробітників Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди».
"Вебінар: Економічне та суспільно-політичне становище кримських татар в імперській Росії"
22 жовтня 2024 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна була спікеркою вебінару «Кримські татари в імперській Росії: економічне та суспільно-політичне становище». На ньому були присутні 82 учасника. Під час вебінару вони ознайомились зі складним періодом в історії кримськотатарського народу наприкінці ХVІІІ ст. – на початку ХХ ст. Детальному аналізу було піддано політику, яку російська влада від часів Катерини ІІ до Миколи ІІ здійснювала по відношенню до цього народу. Особлива увага була приділена реалізації жорсткої, продуманої і тривалої стратегії витіснення корінного народу Криму з історичної Батьківщини.
"Життєві сценарії видатних українців: дискусія студентів та аспірантів на історіографічному гуртку"
17 жовтня 2024 р. під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України, гаранта ОНП 032 «Історія та археологія» Олени Богдашиної та аспіранта 3-го року навчання Віталія Чижа відбулось друге у цьому році засідання історіографічного гуртка для студентів та аспірантів гуртка на тему «Життєві сценарії видатних українців».
У вступному слові професор О. М. Богдашина наголосила, що рідко сценарій залишається виграшним чи програшним все життя. Життєвий сценарій з часом може змінитися. Особливу роль у такій зміні відіграє рішення юнака (не)слідувати запропонованим батьками настановам. Серед останніх головним є заклик бути розумним (тема навчання) і успішним (більше варіантів трактовки успіху: здобуття певних професій, посад, матеріальні статки, сімейне щастя).
"Участь проф. Ніколаєнко в лекції Мирослава Шкандрія про деколонізацію України"
15 жовтня 2024 р. проф. кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна взяла участь в публічній лекції мирослава Шкандрія, що була організована Вахтангом Кіпіані в межах проєкту «Як подолати Росію: спитай у історика».
Мирослав Шкандрій – літературознавець, професор університету Манітоби у Вінніпезі (Канада), автор відомих книг «В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби», «Модерністи, марксисти і нація. Українська літературна дискусія 1920-х років». Науковець говорив про особливості деколонізації в минулому й сучасній Україні, про посилення українського голосу на міжнародній арені, про складність історичних і суспільних процесів і необхідність у творенні спільноти гуманітаріїв, які б на нього впливали.
«Професорка Ніколаєнко виступила на ІІ Конгресі Жінок Донеччини про роль жінок у відновленні України»
11 жовтня 2024 р. проф. кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна взяла участь в ІІ конгресі Жінок Донеччини «Від рятування до миробудування. Участь жінок в процесах відновлення України в контексті виконання порядку денного «Жінки. Мир. Безпека». Конгрес, зібраний Громадською організацією SMARTA за підтримки ООН Жінки в Україні, був зосереджений не тільки на питаннях травматичних наслідків війни для жінок Східної України, але й на питанні їх внеску у вирішенні проблем, що є нагальними для регіону, посилення їх голосу й ваги у суспільно-політичних процесах сучасності й майбутнього.
Ніколаєнко О.О. виступила з доповіддю, присвяченою 140-річчю жіночого руху в Україні та особливостям розвитку жіночого активізму в Східній Україні. У доповіді важливо було показати не тільки унікальність розвитку регіону, але й спричинені ним особливості становища жінок, їх роль у творенні соціального ландшафту, збереженні національної ідентичності. Учасниці конгресу: громадські активістки, політикині, представниці самоврядування й урядових структур, військові, волонтерки – мешканки Донеччині, сьогодні вимушені переселенки, які змінили місце проживання й роботи, але при цьому зберігають зв'язок зі своєю малою батьківщиною, земляками, намагаючись підтримувати одна одну, реагувати на виклики сучасності, плекаючи інтереси жіноцтва, протидіючи насильству, сприяючи втіленню принципів гендерної рівності. Своєю діяльністю вони щоденно доводять, що є невтомними працівницями, готовими наближати Перемогу, сприяти відбудові рідної України, підтримувати посестер, забезпечуючи мир і безпеку. Участь в таких заходах дає впевненість, що історичні знання й досвід є актуальними сьогодні, корисні для розбудови нашої країни.
«Онлайн-зустріч, присвячена спадщині Володимира Антоновича: викладачі та студенти ХНПУ імені Г.С. Сковороди розширюють знання з джерелознавства»
9 жовтня 2024 р. доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, доцент тієї ж кафедри Гончарова Ольга Сергіївна разом зі здобувачами вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня, спеціальності 032 Історія та археологія, здобувачами вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів освіти факультету історії і права взяли участь у онлайн-заході, присвяченого пам`яті визначного вченого та громадського діяча XIX – початку XX ст. Володимира Боніфатійовича Антоновича.
Відомий український історик, архівіст, джерелознавець, археограф, доктор історичних наук, директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України Георгій Володимирович Папакін виступив з доповіддю на тему «Володимир Антонович: праця з джерелами як основа наукової творчості». У доповіді прозвучало багато цікавих фактів з життя та творчості В. Б. Антоновича. Доповідач наголосив, що В. Б. Антонович став широко відомим у першу чергу завдяки своїм джерелознавчим працям та археографічній діяльності. Вчений прославився своєю невтомною археографічною працею як упорядник, науковий редактор багатьох збірників джерел. Окремо Г. В. Папакін розглянув методику роботи дослідника з актовими документами з української історії. Відвідання лекції дозволило здобувачам освіти поглибити та систематизувати свої знання з історіографії та джерелознавства.
«Цифрові практики горювання: викладачі та студенти ХНПУ імені Г.С. Сковороди обговорюють нові підходи в дослідженні чутливих тем»
10 жовтня 2024 р. доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, доцент цієї ж кафедри Гончарова Ольга Сергіївна разом зі здобувачами вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня, спеціальності 032 Історія та археологія, здобувачами вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів освіти факультету історії і права взяли участь у воркшопі «Цифрові практики горювання: досвід роботи з чутливими даними». Головною доповідачкою Галиною Герасим були підняті вразливі теми, зокрема як інтерв’ювати наших громадян, які пережили особисті трагедії у сучасній російсько-українській війні; етичні питання похорон військових і цивільних. Г. Герасим навела приклади новітніх (з використанням інтернету) практик поховання у деяких західноєвропейських країнах.
Участь у воркшопі сприяла здобуттю нових знань та навиків викладачами, аспірантами та студентами, які задіяні у загальноуніверситетському проєкті «Війна очима студентів, випускників, викладачів та співробітників Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди».
"Участь у Міжнародній конференції: військово-патріотичне виховання молоді Харківщини"
Доцент кафедри історії України, координатор з виховної роботи факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди Чернікова Інна Володимирівна взяла участь у ІІІ Міжнародній науково-інформаційній конференції "Зміцнення України в умовах війни: козацько-військовий, морально-етичний та міжнародний вимір" (м. Львів, Український Католицький університет, гуманітарний факультет). Презентувала тему: "Військово-патріотичне виховання молоді Харківщині: з досвіду діяльності ГО "Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди" (2002 - 2024 рр.)".
"Участь професора Ольги Ніколаєнко в освітньому семінарі ESJF: важливість збереження єврейської культурної спадщини на Покутті"
Ніколаєнко Ольга Олександрівна, проф. кафедри історії України, 23-24 вересня 2024 р. взяла участь в освітньому семінарі фонду ESJF (Європейської ініціативи з збереження єврейських кладовищ) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, що відбувся у співпраці з Міжнародною міждисциплінарною сертифікатною програмою з іудаїки. Під час семінару були прослухані лекції, присвячені важливості збереження й дослідження єврейської культурної спадщини на території України. Другий день семінару відбувся в м. Городенка Івано-франківської області, культурна спадщина якого нараховує матеріальну культуру різноманітних громад – іудейської, вірменської, католицької, православної. Свідчення минулого зустрічаються на кожному кроці цього невеличкого містечка на Покутті, надаючи йому своєрідну унікальність і неповторність. Збереження й дослідження єврейського цвинтаря міста, в якому не залишилось на сьогодні жодного єврея, є не тільки даниною вшанування колись багатотисячної єврейської громади, яка зазнала жахливого знищення в часи Голокосту, але й свідчить про зміну політики пам’яті, що ґрунтується на повазі до будь-яких етносів і релігій. Щиро сподіваємось на продовження співпраці з фондом ESJF й програмою, на зустріч з відомими науковцями в рамках проведення ними публічних лекцій, в тому числі і на нашому факультеті.
Розширене засідання робочої групи ОНП
13 вересня 2024 р. відбулося розширене засідання робочої групи ОНП 032 «Історія та археологія» під головуванням гаранта освітньої програми – доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України О. М. Богдашиної. У зустрічі, окрім членів робочої групи, взяли участь: завідувач аспірантури і докторантури, кандидат філологічних наук, професор, І. В. Разуменко, викладачі, які здійснюють керівництво роботою аспірантів, і стейкходери.
Засідання було присвячено обговоренню результатів вступної компанії 2024 р.; профорієнтації; майбутньої акредитації ОНП та перспективам розвитку 032 «Історія та археологія» у нашому Університеті. На початку засідання робочої групи гарант освітньої програми, Голова Ради ДФ 032.72.24 О. М. Богдашина повідомила, що 12 вересня 2024 р. у Разовій спеціалізованій вченій раді ДФ 032.72.24 Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди успішно захищена аспірантом кафедри всесвітньої історії В.В. Поповичем дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 03 «Гуманітарні науки» спеціальність 032 «Історія та археологія» «Студентство в контексті радянських соціально-політичних реалій у 1960 – 1980-ті роки (за матеріалами газет вищих навчальних закладів Харкова)». Науковий керівник: доктор історичних наук, професор О. Л. Рябченко. О. М. Богдашина підкреслила високий рівень захищеної дисертації. Член робочої групи, професор, проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності С. В. Бережна повідомила, що Міністерство освіти і науки України визначило процедуру захисту тих аспірантів, які мають текст дисертації, але не встигли вчасно захиститися. Тому потрібно аспірантам, науковим керівникам, колективам кафедр провести відповідну роботу та представити такі дисертації на захист.
Друга частина засідання, до якої приєдналися старший інспектор відділу аспірантури і докторантури В. О. Паульс і викладачі, які читають лекції у здобувачів третього рівня чи (та) є їх науковими керівниками, була присвячена підготовці до чергової акредитації. У виступах професорів С. В. Бережної, О.М. Богдашиної, І. В. Разуменко була у цілому позитивно оцінена розміщена на окремому сайті 032 документація: ОНП, робочі та навчальні програми останніх років; таблиці відповідності, сертифікати, грамоти викладачів; індивідуальні плани, посеместрові атестаційні листи і звіти, сертифікати, грамоти аспірантів тощо. Поряд з цим завідувач аспірантури і докторантури І. В. Разуменко наголосила на необхідності роздруківки тих документів, яких, з часу повномасштабної війни, відсутні у паперовому вигляді, й які є лише в електронному вигляді на диску 032 та на комп’ютерах випускаючих кафедр. На додаткові питання присутніх щодо документації відповідала також В. О. Паульс.
ЗАСІДАННЯ ІСТОРІОГРАФІЧНОГО ГУРТКА
9 вересня 2024 р. під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України, гаранта ОНП 032 «Історія та археологія» Олени Миколаївни Богдашиної відбулось перше у цьому році засідання історіографічного гуртка для студентів та аспірантів на тему «Міфи з української та всесвітньої історії XX століття».
У вступному слові проф. О.М. Богдашина наголосила, що поява і поширення міфів обумовлені різними політичними, соціокультурними та іншими факторами. Часто міфи персоніфіковані та мають маніпулятивний для всього суспільства чи окремих її верств характер. При детальному розгляді більшості міфів виявляється брак достовірних джерел, які б могли довести вірогідність міфічної інформації.
Присутні (студенти 1-5 курсів різних факультетів нашого Університету, аспіранти спеціальності 032 «Історія та археологія») з великим інтересом заслухали та обговорили наведені у доповідях студенток 4 курсу факультету історії і права Ольги Гусак і Анастасії Москальової міфи про «300 спартанців – героїв Крут»; про розстріляних кобзарів, роль ленд-лізу для радянської армії у 1941 – 1945 рр., роль масонів у світовій та вітчизняній історії тощо. Наголошувалося, що запропонована петлюрівським урядом на Паризькій мирній конференції 1919 р. карта була лише планом, зазначена територія УНР повністю не контролювалася Директорію. Детально проаналізовані зовнішні ознаки листівки та зміст наказу Г. К. Жукова та Л. П. Берії від 22 червня 1944 р. «Про ліквідацію саботажу на Україні…». Доведено штучність міфу щодо тисячі молодих дівчат із Західної України, яких втопили на Колимі у 1949 р., «щоб не народжували бандерівців».
Учасники гуртку погодилися з доказами неправдивості наведеної у вказаних міфах інформації.
До Вашої уваги нова лекція на радіо "Накипіло" з археології та давньої історії Слобожанщини. Виступає кандидат історичних наук, доцент,
доцент кафедри історії України, завідувач навчально-науковою археологічною лабораторією Колода Володимир Васильович
09 вересня 2024 р. кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, доцент Чернікова Інна Володимирівна виступила офіційним опонентом на засіданні спеціалізованої вченої ради ДФ 64.050.147 створеної в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Відбувся захист дисертаційної роботи аспіранта кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ» Ліхолєтова Ярослава Володимировича на тему «Становлення та розвиток пам’яткоохоронної справи на Харківщині (1945 р. – поч. XXI ст.)» за спеціальністю «032 – Історія та археологія». Не зважаючи на виклики часу, досліджена та оприлюднена надзвичайно важлива тема з практичним підґрунтям.
Докт. іст. наук, проф. кафедри історії України Ольга Ніколаєнко взяла участь в роботі Форуму, присвяченого 140-річчюукраїнського жіночого руху «Жіночий рух діє у всіх жінках».
Цього року святкуємо 140-річчя від початку створення організації, що стояла на захисті прав жінок – «Товариство руських женщин», утворене Наталією Кобринською в Станіславові. Ця річниця стала для жіночих організацій України приводом для важливої зустрічі, в рамках якої жіночі лідерки, активістки, представниці органів влади й міського самоврядування змогли зібратись і обговорити нагальні проблеми, обмінятись досвідом, поділитись досягненнями й спільно накреслити шляхи вирішення наболілих питань.
Перша тематична панель форуму «Вік пробудження»: український жіночий рух в історичній ретроспективі» була присвячена традиціям і досягненням жіночого руху в Україні. Її представляли: Алла Швець, Ольга Ніколаєнко, Тетяна Швидченко і Оксана Кісь. Науковиці виголосили доповіді, що свідчать про внесок наших співвітчизниць в історію країни, їх звитягу й мужність, готовність відстоювати не тільки права жінок, але й національні права, права упосліджених, бути громадянками й сестрами. Так виступи дослідниць на громадських зібраннях свідчать про важливість історичного досвіду, про необхідність враховувати минуле в сучасних соціально-політичних умовах, про соціальну значимість наукових гендерних студій.
Докт. іст. наук, проф. кафедри історії України Ольга Ніколаєнко взяла участь в роботі Форуму, присвяченого 140-річчюукраїнського жіночого руху «Жіночий рух діє у всіх жінках».
Цього року святкуємо 140-річчя від початку створення організації, що стояла на захисті прав жінок – «Товариство руських женщин», утворене Наталією Кобринською в Станіславові. Ця річниця стала для жіночих організацій України приводом для важливої зустрічі, в рамках якої жіночі лідерки, активістки, представниці органів влади й міського самоврядування змогли зібратись і обговорити нагальні проблеми, обмінятись досвідом, поділитись досягненнями й спільно накреслити шляхи вирішення наболілих питань.
Перша тематична панель форуму «Вік пробудження»: український жіночий рух в історичній ретроспективі» була присвячена традиціям і досягненням жіночого руху в Україні. Її представляли: Алла Швець, Ольга Ніколаєнко, Тетяна Швидченко і Оксана Кісь. Науковиці виголосили доповіді, що свідчать про внесок наших співвітчизниць в історію країни, їх звитягу й мужність, готовність відстоювати не тільки права жінок, але й національні права, права упосліджених, бути громадянками й сестрами. Так виступи дослідниць на громадських зібраннях свідчать про важливість історичного досвіду, про необхідність враховувати минуле в сучасних соціально-політичних умовах, про соціальну значимість наукових гендерних студій.
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївназ 13 по 17 серпня 2024 р. пройшла підвищення кваліфікації у рамках освітнього семінару-школи «Історія Голокосту в Україні: вивчення, викладання, пам’ять», організованої Українським центром вивчення історії Голокосту.
Свої наукові результати щодо єврейської історії та культури в Україні на прикладі культури та літератури мовою їдиш, ідеології і практики націонал-соціалізму щодо «небажаних» у нацистському «ідеальному суспільстві» груп в контексті масового насильства на теренах України 1930-х – 1950-х рр., динаміки суспільних ролей під час Голокосту, стратегії виживання переслідуваних, теми Голокосту в сучасному художньому короткометражному кіно, мистецтві, літературі та театрі на семінарі представили: к.і.н., директор УЦВІГу, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Анатолій Подольський; завідувачка відділу фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Тетяна Батанова; кандидат філологічних наук, завідувачка кафедри української літератури Запорізького національного університету Наталія Горбач; актор театру та кіно, режисер-постановник, викладач Іван Данілін; к.і.н., доцент кафедри педагогіки й освітніх інновацій Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, редактор рубрики «Подолання минулого» на сайті часопису «Україна Модерна» Петро Долганов; провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва Віталій Нахманович; д.і.н., в.о. завідувача Відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Юрій Ніколаєць; к.і.н., старший науковий співробітник Відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України Роман Подкур; викладачка Міжнародної школи вивчення та викладання історії Голокосту при Яд Вашем Ноа Сігал; д.і.н., пров. наук. співроб. Відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України Олена Стяжкіна. Методичними прийомами викладання теми поділилися: координатор освітніх програм Українського центру вивчення історії Голокосту Віталій Бобров; тренерка УЦВІГу, вчителька історії Першої міської гімназії Галина Корнієнко; тренерка УЦВІГу, вчителька історії ліцею «Ерудит» Ольга Лімонова.
У результаті навчання було розглянуто історичні події Голокосту, інтеграцію теми в контекст загальноєвропейської і світової історії, методичний супровід викладання історії Голокосту, обговорено особливості роботи з темою в умовах війни та повномасштабного вторгнення, а також здобуто ключові компетентності відповідно до програми навчання.
«ЖІНКА В ДИПЛОМАТІЇ: ВИКЛИК ЧИ МІСІЯ?»
Викладачі факультету історії і права: доктор історичних наук, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна (сертифікат), кандидат історичних наук, доцент, завідуюча кафедрою історії України Мартинова Ірина Станіславівна (сертифікат), кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна (сертифікат), кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Чернікова Інна Володимирівна (сертифікат), кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна (сертифікат) взяли участь у серії онлайн-подій «Жінка в дипломатії: виклик чи місія?», що був організований Навчально-науковим інститутом міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
У рамках заходу учасники мали можливість долучитися до важливих тем:
Захід проводився у рамках проєкту Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин «Жіноче обличчя дипломатії» (куратор: проф. Ірина Матіяш), за підтримки Фонду Ганна Зайделя в Україні в партнерстві з Інститутом досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара, Навчально-науковим інститутом міжнародних відносин та національної безпеки Національного університету «Острозька академія», Платформою «Подружжя українських дипломатів», Центром східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Навчально-науковим інститутом міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Факультетом міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, Школою молодого українського дипломата Бізнес-школи Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Всеукраїнською громадською організацією «Територія Жінок» і ВГО Союз Українок.
Більше фото за посиланням
Лекція завідувача навчально-науковою археологічною лабораторією, кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри історії України Колоди Володимира Васильовича у Філіпа Диканя на радіо "Накипіло" (ефір від 02.07.2024)
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна з 6 по 8 червня 2024 р. у Львові брала участь у роботі Міжнародного симпозіуму «Найбільш задокументована війна: етика та практика міжнародної співпраці», який був організований Центром міської історії (Львів) разом з Інститутом гуманітарних наук (Відень) та Інститутом документування і взаємодії (Львів). Головна увага виступаючих 6 та 7 червня 2024 р. була присвячена етичним, організаційним та правовим аспектам документування російсько-української війни, першим результатам міжнародної співпраці. В останній день симпозіуму були проведені корисні практикуми, присвячені технологіям документування. Вони дозволили кожному досліднику скоригувати власну методику збору та збереження матеріалів, а також доступу до них і розширення можливості використання свідчень про цю війну.
Проф. каф. історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна 4-6 червня 2024 року представляла проєкт «НЕЙМОВІРНІ» у Відні. В рамках співробітництва з декількома громадськими організаціями «Гендерним музеєм», «Центром гендерної культури» за підтримки Українського жіночого фонду Ніколаєнко О.О. увійшла до групи спікерок, які представляли громадськості Австрії проєкт «НЕЙМОВІРНІ».
«НЕЙМОВІРНІ» – презентація видатних українських жінок, які впливали на громадське й культурне життя, задавали новітні тенденції у розвитку науки, суспільних відносин, мистецтва, але залишались часто невидимими, не вшанованими. Серед таких відомих діячок – Надія Суровцева, Олена Кисілевська, Олена Степанів, Мілена Рудницька, Олександра Єфименко та ін. На зустріч в посольстві України в Австрії за сприянням секретарки посольства Уляни Задворняк прийшли представники громадських організацій Відня, що опікуються питаннями порушення прав жінок, впровадженням гендерної рівності, захистом упосліджених соціальних груп. Їм було представлено виставку із портретами «неймовірних» українських жінок, де за куар кодами можна було прочитати біографічні дані та найголовніші досягнення кожної героїні українською і німецькою. Для багатьох гостей було відкриттям тісна пов’язаність українок з Віднем і Австрією, що може стати підґрунтям для подальшої співпраці, для підтримки українського народу австрійською спільнотою, для розширення мережі контактів і взаємозв’язків з громадськими організаціями.
Друга зустріч відбулась в українському центрі у Відні «Домівка». Багато українок, які вимушені були переїхати до Австрії під час повномасштабного вторгнення росії проти України, не тільки переживають складні часи й випробування, але й продовжують гуртуватися, допомагати співвітчизни-цям/кам. Виставка «Неймовірні» надала їм уявлення про форми, принципи й особливості взаємозв’язків попередниць з австрійською спільнотою, що може стати для них дороговказом для подальшої діяльності, надихнути на нові ініціативи й співпрацю.
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, доцент цієї ж кафедри Гончарова Ольга Сергіївна 29 травня 2024 р. були присутні на онлайн-колоквіумі «Архівування мистецтва війни». Захід був організований Kyiv School of Economics и Public History – FernUniversität Hagen. Присутні обговорювали історію створення та практику комплектування Архіву мистецтва воєнного стану, а також поспілкувалися про сплеск архівуючих мистецтво ініціатив в Україні після повномасштабного вторгнення. Спікерка: Галина Глеба – співзасновниця, спів-кураторка та головна редакторка Архіву мистецтва воєнного стану, студентка Київської школи економіки, зазначила, що мета архіву – фіксація масиву мистецьких реакцій на події зі структурованою хронологічною й тематичною презентацією на сайті. Архів реалізується як цифрове інформаційне джерело для досліджень про російсько-українську війну, про мистецтво у часі війни, про громадянську і соціальну роль митців і мисткинь, про реакції суспільства на катастрофічні події у динаміці.
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна з 12 по 18 травня 2024 р. була учасницею весняної школи «Internationalization and Internationalization at Home through Virtual Exchange: Creating a Motivating Environment for Collaborative Online International Learning (COIL)», що проходила у Республіці Польща в рамках проєкту «AMU Summer Schools 2.0». Перед учасниками школи виступили: Костянтин Мазур, який презентував роботу Університету Адама Міцкевича у Познані та EPICUR Consortium; Катажина Радке, яка поговорила з учасниками про «COIL Project Design: establishing clear goals, assigning appropriate tasks, and selecting effective tools for intercultural online collaboratio» та «Exploring Various COIL Formats: from single lessons to collaborative courses, understanding the spectrum of opportunities»; Анна Квасьневська, яка розповіла про «Embracing the Opportunities and Challenges of Interdisciplinary COIL Courses: strategies for teachers/students to overcome learning barriers», «Showcasing AMU Projects and Global Best Practices: drawing inspiration for COIL implementation in your university setting» і провела майстер-клас з розробки власних проєктів COIL в університеті «Showcasing AMU Projects and Global Best Practices»; Джоанна Домагала, яка познайомила учасників з «Introduction to internationalisation», «Local and global trends in higher education» та «Rankings in HE and internationalisation at home».
Неймовірно насичені 6 днів з прекрасними спікерами в мальовничому передмісті Познаня, де зібралося 27 науковців з України, допомогли їм розвинути свої професійні навички: вони мали можливість поділитися власним досвідом розробки проєктів з інтернаціоналізації освітнього процесу і повчитися один у одного, дізнатися про нові підходи та методики.
17 травня 2024 р. кафедра історії України провела учнівсько-студентську конференцію «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ І СВІТУ ОЧИМА МОЛОДІ». Партнерами у проведенні конференції стали кафедра історії та методики Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка і кафедра філософії та суспільних наук Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. На конференцію було подано 55 заявок від здобувачів вищої освіти і учнів. Багато учасників було від студентів нашого університету, університетів-партнерів та учнів шкіл Харкова та області.
Учасників конференції привітали Світлана Вікторівна Бережна – докторка філософських наук, професорка, проректорка з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Людмила Дмитрівна Зеленська – докторка педагогічних наук, професорка, професорка кафедри освітології та інноваційної педагогіки, декан факультету історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Ірина Богданівна Скакальська – докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії та методики навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка.
Виступи учасників були організовані в межах чотирьох панелей. Панель № 1. Навчальні заклади: історія заснування, видатні випускники та викладачі (Модератор – Богдашина Олена Миколаївна, докторка історичних наук, професорка, професорка кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди) включала доповіді, присвячені історії закладів освіти, внеску видатних науковців і освітян в розвиток культури міста й країни.
Панель № 2. Історія України: події та історичні персоналії (Модератор – Мартинова Ірина Станіславівна, кандидатка історичних наук, доцентка, завідувачка кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди) містила найбільшу кількість учасників, чиї доповіді були присвячені актуальним подіям минулого.
На Панелі № 3. Історико-географічний аспект регіоналістики (Модератор – Ніколаєнко Ольга Олександрівна, докторка історичних наук, доцентка кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди) доповідачі представили свої наробки з різноманітних аспектів регіональної історії.
Панель № 4. Всесвітня історія: події та історичні персоналії (Модератор – Ямпольська Лариса Миколаївна, кандидатка історичних наук, доцентка, в.о. завідувачки кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди) являла широкий спектр наукових розвідок, представлених учасниками.
Доповіді на конференції показали зацікавленість багатьма питаннями вітчизняної і світової історії, прагненням знайти відповіді на актуальні проблеми сьогодення в минулому, спроби зробити перші самостійні кроки в науковому пошуку. Щиро дякуємо всім учасникам і науковим керівникам, чия копітка і наполеглива праця допомогла здобувачам реалізувати їх творчий потенціал і представити свої наукові здобутки.
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна 7 травня 2024 р. була присутня на онлайн-лекції «Палітра етнічних ідентичностей України». Лектор Андрій Іванець – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, представник Крайової Ради Українців Криму, публіцист, громадський діяч. Особлива увага на лекції була приділена корінним народам України та найбільшим національним меншинам та їх внеску у розбудову України. Значну увагу лектор приділив етнічному складу населення Криму (кримських татар, караїмів та кримчаків). Під час лекції було подано відповідь на важливі питання: Чи є Україна мононаціональною чи поліетнічною державою? Які типи етнічних спільнот зафіксовані у Конституції України? Які народи є корінними в Україні? Які національні меншини України є найбільшими? Гагаузи та греки Приазов’я – корінні народи чи національні меншини? Етнічне розмаїття – сила чи слабкість України?
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ісхакова Аліна Володимирівна, здобувачі першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти 27 квітня 2024 р. були присутні на конференції «Плагіат і запозичення в українській науці: від ХVII століття до сучасності» в якості слухачів. На конференції свої доповіді представили: Роман Кисельов «Чужі тексти у творах давнього українського письменства та ранньоновочасні критерії плагіату»; Оксана Юркова «Темна пляма на світлому фоні: До питання про плагіат у докторській дисертації директора Інституту історії АН УРСР Олександра Касименка та реакцію на нього»; Геннадій Єфіменко «Компілятивний плагіат як вершина айсбергу академічної недоброчесності та інших руйнівних явищ в сфері науки в Україні на прикладі казусу Стасюк»; Микола Федяй «Російський секонд-хенд: Плагіат в українських історико-філософських текстах». В ході роботи конференції було порушено кілька важливих питань, пов’язаних з плагіатом, фальсифікаціями у публікаціях науковців України та нагальної потреби з цим боротися.
25 квітня 2024 року Ольга Гончарова, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України, в межах Сковорода-хабу ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила спікеркою вебінару на тему «Ідеологія «русского міра»: історичний аспект».
У роботі вебінару взяли участь більше 60 осіб – вчителі історії Шевченківського, Слобідського, Холодногірського, Салтівського та ін. районів м. Харкова, м. Лозова, здобувачі першого (бакалаврського), другого (магістерського) рівнів вищої освіти, здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (І. Середа, Ю. Климик, В. Попович) та викладачі ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Тема вебінару є надзвичайно актуальною, дискусійною. Під час зустрічі було з’ясовано змістовне наповнення поняття «русский мір», розглянуто історію його формування та причини актуалізації цієї доктрини в Російській Федерації після 2004 року. Особлива увага була приділена переростанню цієї умоглядної конструкції з філософського напряму, що забезпечував ментальні скріпи російського суспільства на неоімперський тренд, покликаний мобілізувати суспільство навколо ідеї перегляду ролі Росії у геополітичній системі координат.
21.03.2024 р. проф. каф. історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна провела профорієнтаційну зустріч з випускниками Комунального закладу «Харківський ліцей № 1 Харківської міської ради». На зустрічі викладачка розказала про особливості вступної кампанії цього року, існуючі освітні програми на факультеті історії і права, перелік дисциплін та практик, які опановують здобувачі, перспективи працевлаштування по спеціальності, а також можливості застосування набутих компетенцій.
Чекаємо на абітурієнтів.
21 березня 2024 року Ірина Мартинова, завідувачка кафедри історії України, в межах Сковорода-хабу ХНПУ імені Г.С. Сковороди виступила спікеркою вебінару на тему «Україна в складі Російської імперії/Радянського Союзу – колонія чи співтворець імперії?». В роботі вебінару взяли участь більше 60 осіб – вчителі історії Шевченківського, Слобідського, Холодногірського, Салтівського та інших районів м. Харкова, м. Лозова, студенти та викладачі ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Тема вебінару є надзвичайно актуальною, дискусійною. Було обговорено проблеми статусу і становища українського суспільства у складі імперій (Російської, Австрійської, Радянського Союзу).
21 березня 2024 р. проф. кафедри історії України Ніколаєнко О.О. виступила спікеркою в онлайн-сесії «INCREDIBLE-S» щорічного форуму недержавних об’єднань Committee on the Status of Women, NY (NGO CSW/NY), основна місія якого полягає у сприянні створенню платформи для голосів і лідерства феміністок і жіночих правозахисних організацій у всьому світі, які виступають за їх включення до Організації Об’єднаних Націй з метою досягнення гендерної рівності. Мета сесії полягала у промоції проєкту «Неймовірні» https://gendermuseum.com/nejmovirni/, де представлені портрети відомих українських жінок. Проф. Ніколаєнко О.О. презентувала біографії наших співвітчизниць Олександри Єфименко, Наталії Кобринської, Мілени Рудницької та інших непересічних жінок, які вписали своє ім’я в історію нашої країни і боролись за права жінок. Такі заходи популяризують вітчизняну історію на міжнародному рівні, надають пошану нашим попередницям, завдяки праці, розуму й таланту яких відбувались зміни у становищі жінок.
14 та 15 березня 2024 року науково-педагогічні працівники кафедри історії України разом зі здобувачами першого рівня вищої освіти провели профорієнтаційні заходи з учнями 10 – 11 класів Малороганського та Елітянського ліцеїв Вільхівської сільської громади. 14.03.2024 р. доцент Гончарова О.С. разом зі здобувачкою 22 групи Бабарикою А. провели зустріч з учнями 10 – 11 класів Малороганського ліцею. 15.03.2024 р. зав. кафедрою Мартинова І.С. зі здобувачкою 22 групи Ющенко В. зустрілися з учнями 10 – 11 класів Елітянського ліцею. Учні ставили питання про умов вступу, можливості працевлаштування, студентську академічну мобільність та ін.
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна 05 березня 2024 р. була присутня на онлайн-лекції «Дисидентське обличчя Сходу та Півдня України». Лекторка – Олена Лодзинська, керівниця Музею шістдесятництва (філії Музею історії міста Києва). Авторка і упорядниця книг-альбомів «Алла Горська. Спалах перед світанком»(2019), «Свобода Івана Світличного. До 90-річчя з дня народження» (2019), «Ув’язнені чорнобривці» (2020), «Любов Панченко: повернення / Liubov Panchenko: recovery» (2023). Порушено було кілька важливих питань:
- Наскільки теперішня політика щодо України та українців закорінена у практиці російської влади часів імперії та радянського союзу?
- Ким були представники українського руху опору на Сході і Півдні України у 1960-х рр.?
- Чи правда, що носіями української ідентичності переважно було і є населення західних регіонів України?
- Чи можна розглядати рух опору українських шістдесятників у відриві від загального контексту українського національно-визвольного руху ХХ ст.?
- Чим відрізняється український рух опору, зокрема дисидентський, від загальносоюзного та російського?
29 лютого 2024 р. на виконання плану заходів кафедри історії України з національно-патріотичного виховання здобувачів к.і.н., доцент О.С. Гончарова провела зі здобувачами першого рівня вищої освіти першого курсу Українського мовно-літературного факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка обговорення теми «Проголошення незалежності України: проблеми і виклики».
28 лютого 2024 року доцентка кафедри всесвітньої історії Аліна Ісхакова провела профорієнтаційну зустріч для учнів 11 класу КЗ «Харківський ліцей № 15 Харківської міської ради».
Доц. Аліна Ісхакова презентувала факультет історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди, окреслила перспективи та переваги навчання за спеціальностями факультету, можливості кар’єрного зростання та працевлаштування випускників факультету. Окрему увагу було приділено діяльності Освітнього хабу ХНПУ імені Г.С. Сковороди.
23 лютого 2024 р. відбулась чергова зустріч проектної групи Освітньої програми (далі – ОП) 014.03 Середня освіта (Історія) бакалаврського рівня, на якій обговорювали пропозиції щодо оновлення програми, відповідність її вимогам сучасної вищої педагогічної освіти. Цьогоріч був оновлений склад групи, куди увійшла заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель історії комунального закладу «Харківський ліцей № 141 Харківської міської ради» Гнутова Олена Олександрівна, яка у своєму виступі зазначила важливі складові підготовки вчителя історії, що впливають на рівень його професіоналізму, особливо на початковому етапі роботи. Це і якісна психолого-педагогічна підготовка, що дозволяє адаптуватись в учнівському колективі, і володіння методами і формами організації навчальної діяльності школярів, і ґрунтовні знання з історії, що лежать в основі формування визнаних за історичними дисциплінами компетенцій. В процесі обговорення оновлень програми були враховані думки студентства, які представляла здобувачка третього курсу ОП Москальова Анастасія. Надані поради і рекомендації є важливою умовою удосконалення програми, що впливають на якість освітнього процесу і конкурентоздатність випускників.
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна 22 лютого 2024 р. взяли участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Особистість та освіта в умовах сучасних соціокультурних викликів: ціннісно-світоглядні та науково-методичні аспекти», що проходила на базі КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради». На заході обговорювались актуальні питання сучасного розвитку освіти в Україні: соціокультурні виклики сучасності та шляхи їх подолання засобами освіти; філософсько-методологічні та культурологічні підвалини формування науково-методичного потенціалу сучасної освіти; ціннісно-світоглядні аспекти розвитку особистості в контексті впровадження освітніх технологій; управлінські контексти забезпечення якості освіти; роль соціально-гуманітарних дисциплін у системі вищої освіти; формування духовно-ціннісної сфери особистості: ідеї та практична реалізація; духовна безпека та ментальне здоров’я українського суспільства в умовах російсько-української війни; науково-методичний супровід впровадження сучасних освітніх технологій; методологічна культура та професійні компетентності вчителя. Доц. О.С. Гончаровою була представлена доповідь «Викладання історії України у вищих навчальних закладах як засіб формування історичної пам’яті».
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, доцент цієї ж кафедри Гончарова Ольга Сергіївна 21-22 лютого 2024 р. взяли участь у Міжнародному воркшопі «ВІЙНА, НАУКА ТА ЕМОЦІЇ: (НЕ)ПРОГОВОРЕНЕ», організованого Управлінням культури і туризму Чернігівської міської ради і Чернігівським науково-дослідним центром антропології війни за сприяння ГО «Центр прикладної антропології» та Української асоціації усної історії.
Метою проведення цього заходу було: у режимі відкритого діалогу між учасниками окреслити найбільш науково обґрунтовані, практично апробовані та максимально ефективні підходи до фіксації, збереження, інтерпретації та введення до наукового обігу (чи інформаційного поля загалом) свідчень очевидців/учасників подій російсько-української війни в режимі «тут і тепер»; обговорення за участі українських і зарубіжних експертів місце методу усної історії в методологічному інструментарії документаторських ініціатив, що набули популярності з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну; виокремлення напрямків антропологічних студій в умовах війни, зокрема щодо пошуку дієвих інструментів відновлення комунікації та порозуміння між «своїми» і «чужими»; з’ясування місця автоетнографії як окремого методу в системі накопичення усноісторичних свідчень під час війни; залучення професійної аудиторії до дискусії щодо архівування зібраних протягом двох років свідчень війни; визначення місця дослідника/документатора в процесі інтерв’ювання та продукування наукового знання; аналіз етичного кодексу дослідників усної історії під час інтерв’ювання та обробки інтерв’ю з різними групами населення (цивільні, військові, діти, інваліди, медики, науковці, біженці, військовополонені тощо); введення до інформаційного поля аналітичних матеріалів, що базуються на експедиційних записах з Чернігівщини періоду активних бойових дій, блокади та окупації.
Професор Богдашина Олена Миколаївна представила на воркшопі свою доповідь на тему «Концепт «свій»/«чужий»: (не)очікувані трактування очевидців російсько-української війни різних фокус-груп», а доцент Гончарова Ольга Сергіївна – «Усні історії як джерело дослідження повсякденних практик жителів окупованих територій періоду російсько-української війни».
Кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна та кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Вононіна Марина Сергіївна 14 лютого 2024 р. взяли участь у зустрічі в рамках ЇЇлекторію, організованого Музеєм жіночої та гендерної історії. Говорили про «Вікно можливостей»: жінки як агентки соціальних змін у революційному 1917 році». Авторка та ведуча: Ольга Лабур – кандидатка історичних наук, доцентка, членкиня Української асоціації дослідниць жіночої історії. На цій лекції було зазначено, що в історію 1917 рік увійшов як революційний період, коли формувалися демократичні цінності, основи української державності та національної єдності і цей перехідний процес до демократії створив унікальну ситуацію: жінки отримали змогу побороти деякі дискримінаційні практики – наприклад, нарешті отримати виборчі права. Жінки протестували, мітингували, створювали резолюції та наполягали на своїх інтересах, можливостях та ініціативах. Лекторка та всі присутні намагалися дати відповідь на питання: що було досягнуто та що залишилось на майбутнє, а головне – як (не) змінилась ситуація з соціальним статусом жінок за один цей рік.
Засідання студентського наукового гуртка етнічної історії України
09 лютого 2024 року відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка етнічної історії України, керівництво яким здійснює кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна. Серед учасників гуртка – здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерських) рівнів спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) факультету. Членами гуртка було підготовлено та успішно представлено віртуальну екскурсію «Єврейські місця на мапі Харкова». Активну участь у її розробці взяли Короваєнко Поліна, Черкашина Аліна, Красновський Микита, Грідчина Анна, Клочко Тетяна, Москальова Анастасія, Констянтинов Юрій, Шмалько Денис, Стекольников Сергій, Цицхвая Валерія, Захарченко Дільдора. Були представлені такі місця, пов’язані з життям та діяльністю євреїв у місті Харкові, як: Хоральна, Мордвинівська, Міщанська, Чеботарська, Подільська синагоги; Караїмська кенасса; Перша Харківська міська офтальмологічна клінічна лікарня відкрита Л. Л. Гіршманом; Вілла Жаткіна на Набережній де працював єврейський театр; будинки, спроектовані архітекторами Гінзбургом Олександром Марковичем та Лейбфрейдом Олександром Юрійовичем на вулицях нашого міста; Гетто та місце масової страти євреїв в роки нацистської окупації та інші маркери цих подій на вулицях Харкова; Харківський музей Голокосту.
Гуртківці зацікавлено та активно обговорювали питання, які висвітлювалися на засіданні гуртка, а головне – здобули цінні знання з етнічної історії України! За результатами засідання гуртка доповідачам було рекомендовано підготувати тези за матеріалами їх наукових розвідок для участі в конференції з подальшою публікацією.
Проф. кафедри історії України, д.і.н. Ніколаєнко Ольга Олександрівна провела лекції з історії жіночого руху в Україні в рамках проєкту для організації «Жінка для жінки: підтримка лідерства ВПО та посилення впливу на прийняття рішень» в сесії «Фемінізм – мости до лідерства», що реалізується Громадськими організаціями «Бюро гендерних стратегій і бюджетування» у партнерстві і «Центром гендерної культури». Лекції були проведені для лідерок громад, активісток із числа ВПО.
На лекціях було презентовано основні напрямки діяльності, форми жіночих організацій в Україні, що склались у ХІХ – ХХ ст., представлено основні завдання лідерок жіночого руху. Спікерка провела роботу в групах з метою опрацювання Статутів жіночих товариств, текстів ідеологині українського фемінізму Соломії Павличко. Співпраця з громадським сектором є важливою запорукою участі науково-педагогічних працівників у становленні і формуванні громадянського суспільства в Україні.
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, доцент цієї ж кафедри Гончарова Ольга Сергіївна 30 січня 2024 р. взяли участь у семінарі, який організували члени команди «Wiadecw Warny» Інститут філософії та соціології Польської академії наук: Катажина Єндращик, Олена Кондратюк, Ельжбета Квєцінська, Малгожата Лукіанова та Малгожата Восінська. Ця подія стала підсумком майже дворічного документального та дослідницького проекту та багатомісячної роботи дослідників, які представляють Польщу та Україну. Під час семінару науковці презентували специфіку роботи над проектом, спрямованим на документування життєвих наративів жінок-біженок з України. Вони перетинали суто методологічні межі, розповідали про труднощі проведення інтерв’ю, які потребують тематичної чутливості. Однак не менш важливим аспектом було обговорення етичних проблем, які виникають під час збирання цих унікальних історій. Доповідачі та учасники шукали відповіді на питання: Як ефективно перенести етичні принципи в дослідницьку практику, не порушуючи межі приватного життя та гідності учасників дослідження? Як роль командного нагляду впливає на якість наукової роботи та моральні аспекти, пов’язані з вивченням усних історій жінок-біженок? І перш за все, що принесли нам майже два роки досліджень? Семінар став чудовою нагодою дізнатися про дослідницьку практику «зсередини» та поставити запитання про детальні рішення, процедури та роботу з емоційним багажем, який принесло це дослідження.
18 січня 2024 р. Мартинова І.С., завідувачка кафедри історії України, в рамках реалізації проєкту «Університетська кафедра в школі» керувала секцією «Краєзнавство» учнівської конференції «ХХІІІ Різдвяні читання». У конференції взяли участь 60 учнів ЗЗСО 7 областей України.
Організатори конференції: ХНУ імені В.Н. Каразіна, учнівське наукове товариство «Нартекс» та комунальний заклад «Школа Мистецтв Харківської міської ради». У «Школі Мистецтв» уже 13 років під керівництвом доц. Мартинової І.С. працює університетська кафедра, а викладачі факультету історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди надають теоретичну і методичну допомогу учням і вчителям «Школи Мистецтв».
.JPG)
.JPG)
.JPG)
Професор кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна взяла участь у інтенсиві, проведеному організацією Рost Bellum. Ця організація, заснована у Чехії, збирає, документує і зберігає свідчення очевидців важливих історичних подій. Завдяки усним історіям, які записуються професіоналами, збирається величезний архів усних історій, що дозволяють не тільки подивитись на події очима звичайних людей, але й зрозуміти, як думки і дії окремих осіб здатні змінити історію суспільства. Чеський архів «Пам'ять народів» включає понад 16 тисяч записів, які використовуються науковцями, істориками, вчителями. З 2020 р. Рost Bellum працює в Україні, документуючи і доносячи до світової спільноти бачення українцями сучасних суспільних процесів. Особливої ваги ця діяльність набула з лютого 2022 р., коли необхідно донеси український контент в міжнародний простір.
На інтенсиві група отримала практичні навички стосовно пошуку респондентів і планування інтерв’ю, складання питальників, документування усноісторичних свідчень. Фінансування проєкту здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. Під час роботи було взято інтерв’ю зі священиком із Криворівні о. Іваном Рибаруком, який є не тільки духовним лідером своєї громади, але й активним громадським діячем. Він відновлював в селі гуцульську Коляду, чим привернув увагу до своєї громади, одним з перших запровадив європейський календар святкування православних свят, підтримує місцевий музей відомої майстрині, поетки й мисткині Параски Плитки-Горицвіт.
Сподіваємось, що співпраця з організацією Рost Bellum Україна стане для нас регулярною, оскільки її освітні проєкти стосуються формування громадянського суспільства через впровадження усноісторичних першоджерел до вивчення історії та суспільствознавчих дисциплін, залучення студентів, учнів у створення таких документів, популяризацію біографічних досліджень.
Фотографії: Наталя Хасаншін, Тарас Осіпов.
30 листопада 2023 року кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна взяла участь у науковому семінарі «Інформаційно-психологічне протиборство в умовах російсько-української війни», який був організований Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, на якому виголосила доповідь на тему «Використання Російською Федерацією етнічних протиріч в Україні для дестабілізації внутрішньополітичного становища у 1991 – 2014 роках». Досить вабливі аспекти, винесеної на обговорення проблеми, були підняті у доповідях: керівника експертної групи з питань внутрішніх комунікацій Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій МО України Василя Павлова; радниці Головнокомандувача Збройних Сил України зі стратегічних комунікацій Людмили Долгоновської; програмної менеджерки проєкту Ukrainian Voices IWPR Institute of War and Peace Reporting, співзасновниці ГС «Консорціум ветеранських організацій сходу» та Медіа центру Схід, медіаекспертки Ольги Гужви; – українського політолога, історика, журналіста, директора Інституту світової політики Євгена Магди. Виступи спікерів та жвава дискусія дозволили учасникам семінару консолідувати зусилля в пошуку шляхів боротьби на інформаційному фронті, визначити основні принципи протидії інформаційній агресії, напрацювати нові алгоритми роботи з інформацією та розвінчуванням ворожих фейків і маніпулятивних впливів
28 листопада 2023 року наш університет став співорганізатором конференції в Глухівському педагогічному університеті імені Олександра Довженка «Актуальні питання дослідження історичної науки й викладання предметів громадянської та історичної освітньої галузі в умовах реформування». З вітальним словом до учасників звернулись співорганізатори, в тому числі від нашого університету проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності д.ф.н., проф. Бережна Світлана Вікторівна, яка привітала учасників і наголосила на актуальності й необхідності злагодженої співпраці науковців, вчителів практиків, представників різних регіонів України.
Проф. каф. історії України, д.і.н. Ніколаєнко Ольга Олександрівна виступила на пленарному засіданні з доповіддю «Історична пам'ять українського суспільства сьогодні: досягнення і виклики», в якій наголосила, що за результатами соціологічних опитувань, в історичній пам’яті українського суспільства намітились позитивні зрушення, досягнуто консолідації суспільства стосовно деяких контроверсійних історичних постатей, усвідомлено колоніальне минуле нашого народу. Однак деякі тенденції, що виявлені в опитуванні, на позір демонструють виклики, з яким зіштовхнулось українське суспільство, пов’язані з цифровізацією, медіатизацією та фрагментацією історичної пам’яті.
21-23 листопада 2023 року Ірина Мартинова к.і.н., доц., завідувачка кафедри історії України брала участь у роботі журі І етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України Київського району м. Харкова (наукове відділення «філософії та суспільствознавства»). Були представлені роботи з філософії, педагогіки, журналістики, психології і правознавства, відбувся постерний захист та конференція. Учням були надані поради і рекомендації.
.png)
.png)
.png)
.png)
17 листопада 2023 р. д.і.н, проф. каф. історії України Ніколаєнко О.О. взяла участь у міжнародній конференції «Політика пам’яті: досвід Європи для України», проведеної Запорізьким національним університетом. На конференції було представлено широке коло питань, які були проаналізовані дослідниками: порівняння європейської і української меморіальної політики, складні і суперечливі питання пам’ятання і забуття, проблеми пам’яті в освітньому просторі та ін. Проф. Ніколаєнко О.О. виступила з доповіддю «Репрезентація травми в символічному просторі міста (кейс Харкова)». На прикладах меморіалізації травматичного досвіду радянського минулого можна побачити становлення громадянського суспільства, а влаштування місць пам’яті – обелісків, меморіалів, пам’ятних знаків – складником процесу деколонізації і націоналізації пам’яті. Сьогодні відбувається артикуляція травми в мистецьких ініціативах – перформенсах, стріт-арті, відкритті нових пам’ятників. Але українське суспільство не вийшло з травми, а намагається її осмислити, знаходячись в середині.
16 листопада 2023 р. було проведено чергове засідання гуртка «Історія вітчизняної культури». На гуртку було представлено доповіді студентів: Владислава Бриленка, присвячену впливу на сучасну культуру Помаранчевої революції, та Вероніки Ющенко, що була зосереджена на сучасному кіномистецтві. Спікери звернули увагу на взаємовплив історичних подій і культури, що реагує на них, представляє в мистецькому форматі, є не тільки їх відголоском, а й результатом. Після доповідей були обговорені питання значимості культури в часи війни.
Запрошуємо всіх зацікавлених до нашого кола.
.JPG)
.png)
.JPG)
.png)
.png)
9 листопада 2023 року кафедра історії України провела методичний вебінар «Проблеми історичної пам’яті та усної історії в сучасній школі» для вчителів історії харківських шкіл. На зустрічі були підняті актуальні питання сучасної історичної науки та їх адаптації до вивчення в школі.
Спікерами заходу виступили д.і.н, проф. каф. історії України Ніколаєнко О.О. і зав. каф. історії України, к.і.н, доц. Мартинова І.С., які презентували свої доповіді, де показали теоретичні напрацювання сучасних науковців та надали методичні поради стосовно їх застосування в практиці шкільної роботи, а саме в науково-дослідній, проєктній, пошуковій діяльності учнів. У вебінарі взяло участь більше п’ятдесяти (!!!) вчителів, що свідчить про актуальність і вагомість такої співпраці, доцільність проведеного заходу у рамках взаємодії зі шкільними вчителями-практиками, науковцями і студентами.
9 листопада 2023 року на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди було проведене онлайн засідання студентського наукового гуртка «Етнічної історії України» на тему: «Етнічні вірмени в Україні», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку (керівник: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна).
Модератором засідання виступила здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету історії і права Денисенко Аліна.
До зустрічі доєдналися понад 20 здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.
З використанням презентаційних проєктів спікерами засідання виступили:
1. Короваєнко Поліна «Доля представників вірменської етнічної спільноти у відповідності до історичних подій, що відбувались на території нашої держави».
2. Москальова Анастасія «Сучасний стан: кількість, характер розселення, соціальна структура, збереження національної ідентичності вірменами України».
Дякуємо спікерам семінару за ґрунтовні наукові доповіді, а всім учасникам семінару ‒ за цікаві запитання та змістовні доповнення. Готуємося до нових зустрічей!
7 листопада 2023 р. відбулось спільне засідання проєктної групи Освітньої програми (далі – ОП) 014.03 Середня освіта (Історія) бакалаврського рівня зі стейкголдерами – Акімовим Олександром Борисовичем, кандидатом історичних наук, доцентом, директором Школи Мистецтв Харківської міської ради і Павліченко Оленою Олександрівною, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри філософії Харківського національного університету повітряних сил імені І. Кожедуба.
На порядку денном стояли питання забезпечення ОП, затвердження навального плану, укладання договорів про проходження педагогічної практики із освітніми закладами різних рівнів та ін. Проєктна група разом зі стейкголдерами обговорили зміни в старатегіях МОН щодо вищої освіти, особливості викладання історії в НУШ та інші нагальні питання вищої школи та їх вплив на реалізацію ОП.
Богдашина О.М., докторка історичних наук, професорка, професорка кафедри історії України ХНПУ імені Г.С. Сковороди 6 листопада 2023 р. провела відкриту лекцію для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання з дисципліни «Джерелознавство та історіографія історії України» на тему «Українська історіографія другої половини XIX – початку XX століття». На лекції були також присутні заступник декана факультету історії та права з навчальної роботи Циркуненко О.В., методист вищої категорії Відділу менеджменту і моніторингу діяльності університету Плахтєєва В.І., зав. кафедри історії України канд. іст. наук, доц. Мартинова І.С., канд. іст. наук, доц. Гончарова О.С., канд. іст. наук, доц. Колода В.В., канд. іст. наук, доц. Луценко М.В.
Лекція була проведена на високому науково-теоретичному рівні. Лекторка на початку заняття ознайомила з планом лекції, вказала основну літературу, якою студенти можуть послуговуватися. Була використана наочність. Основні положення лекції винесені на слайди презентації, яка завчасно була надіслана студентам для ознайомлення.
Важко вивчати археологію, коли бачиш артефакти лише на картинках підручників, на сторінках Вікіпедії або на презентаціях до лекцій. Тому цікавими були відвідини Навчально-наукової археологічної лабораторії нашого ЗВО невеликої групи «ентузіастів» з академічної групи 11 факультету історії і права. Викладач курсу «Археології» та завідувач лабораторією – Володимир Колода – дві години присвятив екскурсії по насиченій експозиції, що була створена завдяки наполегливій праці наших попередників – студентів минулих років. Цікаво було зануритися у минуле, потримати старожитності у власних долонях, примірити давні прикраси… Мріємо про експедиції…
ЗАСІДАННЯ ІСТОРІОГРАФІЧНОГО ГУРТКА
26 жовтня 2023 р. під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України, гаранта ОНП 032 «Історія та археологія» Олени Миколаївни Богдашиної відбулось чергове засідання історіографічного гуртка для студентів та аспірантів.
Друге засідання історіографічного гуртка у цьому навчальному році було присвячене академічному та літературному повсякденню (на прикладах з життя відомих українських науковців та письменників).
У вступному слові проф. О.М. Богдашина наголосила, що вивчення матеріальних умов життя (від умов праці, відпочинку, домашнього побуту до раціону харчування, медичних та інших аспектів буття) відомих науковців та письменників дозволяє більш детально зрозуміти обставини та подекуди тематику їх творчості.
Присутні (студенти 4-5 курсів, аспіранти) з великим інтересом заслухали та обговорили доповіді аспіранта 3 року навчання Дмитра Прочкарука (тема доповіді «Історіографічний побут Д.І. Багалія»), студентів 4 року навчання Поліни Короваєнко (тема доповіді «Літературний побут М.В. Гоголя»), Анни Рак (тема доповіді «Літературний побут Лесі Українки»), Сергія Ріпки (тема доповіді «Літературний побут Тараса Шевченка»). Численні фотографії в усіх чотирьох презентаціях унаочнювали висловлені доповідачами факти з біографій видатних українців.
20 жовтня 2023 р. частина 11-ї академічної групи на чолі із завідувачем археологічної лабораторії доц. В. Колодою завітала до Музею археології ХНУ імені В.Н. Каразіна, де оглянула тимчасову експозицію старожитностей Харківщини. Окрім ознайомчої екскурсії від співробітників музею, студенти отримали нову цікаву та корисну інформацію щодо лекційних матеріалів з курсу Археології. Заплановані інші екскурсії та додаткові «вільні лекції» з окремих тем давньої історії та археології нашого краю.
ЗАСІДАННЯ ІСТОРИЧНОГО ГУРТКА «ІСТОРІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ КУЛЬТУРИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ»
12 жовтня 2023 року проф. кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна провела перше засідання історичного гуртка «Історія вітчизняної культури в європейському контексті». Цією зустріччю кафедра історії України започатковує ініціативу поглибленого вивчення рідної культури студентами факультету історії та права. Гурток об’єднав здобувачів майже всіх курсів, які виявили бажання обговорювати культурні артефакти, смисли й відкривати нові горизонти у вивченні історії. На засіданні обговорювались питання сучасних підходів до вивчення культури, знайомились з видатними діячами української культури та їх внеском у світову духовну скарбницю, вчились відшукувати унікальне в місцевих ландшафтах, а також обговорили подальші плани і пропозиції наукових пошуків.
ВЕБІНАР «ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ В УМОВАХ ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ»
3 жовтня 2023 року на факультеті історії і права відбувся вебінар «Вшанування пам'яті жертв Голокосту в умовах війни росії проти України», який провели для здобувачів керівники організації Український центр вивчення історії Голокосту (УЦВІГ) к.і.н., Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту, пров. наук. співроб. Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України (м. Київ) і Віталій Бобров, координатор освітніх програм Українського центру вивчення історії Голокосту (м. Київ) за ініціативи проф. каф. історії України Ольги Ніколаєнко.
На вебінарі для майбутніх вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін були розглянуті такі теми: базові педагогічні принципи розмови про Голокосту та яких змін вони можуть зазнавати; державні пам'ятні дати та політику пам'яті; зміст меморіальних заходів та їх еволюцію.
Спікери познайомили студентів із новими тенденціями національної політики пам’яті: переосмислення подій Другої світової війни через національний контекст, впровадження нового історичного календаря, співіснування суперечливих версій пам’яті про минуле та їх регіональні версії, трансформація наших уявлень про війну після 24 лютого 2022 р. Реалії сьогодення вимагають чутливості у викладанні історії, важких і складних тем, проведення історичних паралелей і порівнянь, на чому і наголошували А. Подольський і В. Бобров. Практичні поради щодо вивчення і викладання «важких» тем для студентів, що вже вступили на свій професійний шлях і йдуть в шкільний клас, є важливими, вчасними й необхідними.
Сподіваємось, що співпраця з Центром продовжиться у майбутньому, і незабаром нас чекають нові зустрічі і спільні проекти.
Засідання історіографічного гуртка:
28 вересня 2023 р. під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України, гаранта ОНП 032 «Історія та археологія» Олени Миколаївни Богдашиної відбулось чергове засідання історіографічного гуртка для студентів та аспірантів.
Перше засідання історіографічного гуртка у новому навчальному році було присвячене відомим фальсифікатам української та всесвітньої історії. У вступному слові проф. О.М. Богдашина наголосила, що на цьому засіданні ми ознайомимося з повністю сфальшованими історичними джерелами. Але частіше документ не повністю фальшується, а його умисно редагують, перекладають у потрібному для публікатора дусі з додаванням вигаданих фактів тощо. Сприйняття художнього слова як історичного факту, некритичне сприйняття хибодруків також приводять до поширення неправдивої інформації. Присутні з великим інтересом заслухали доповіді студентів 4 к. Поліни Короваєнко, Анни Рак, Сергія Ріпки про такі фальсифікати: «Влесова книга»; «Записка готського топарха» (або « Записка грецького топарха »); лист половця Івана Смери до князя Володимира Святославовича; Краледворський та Зеленогорський рукописи; «Костянтинів дар». Учасники гуртку погодилися з доказами дослідників щодо підробленості вказаних творів.
Міжнародне підвищення кваліфікації «Трансфер освітніх технологій в країнах Європейського Союзу та Україні»
18 ‒ 25 вересня 2023 року доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри всесвітньої історії Ямпольська Лариса Миколаївна пройшли міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) наукових, науково-педагогічних і працівників освітніх закладів «Transfer of Educational Technologies in the Countries of the European Union and Ukraine» («Трансфер освітніх технологій в країнах Європейського Союзу та Україні») на базі Інституту науково-дослідного Люблінського науково-технологічного парку (м. Люблін, Республіка Польща) та ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян» і отримали відповідні сертифікати. Тривалість / обсяг навчання ‒ 45 годин (1,5 кредити ECTS).
Основні напрями роботи вебінару:
Учасники міжнародного підвищення кваліфікації розвинули професійні компетентності, ознайомилися з поняттям трансферу освітніх технологій, досвідом його використання в країнах ЄС та Україні, потенційними можливостями в контексті цифрового суспільства.
Сертифікати: проф. Богдашина О.М., доц. Ямпольська Л.М.
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна пройшла курс підвищення кваліфікації за видом «онлайн-курс» [тривалість – 30 годин / 1 кредит ЄКТС] «Учителі в курсі: базовий курс з розвитку цифрових навичок освітян» й 16.06.2023 отримала відповідний сертифікат.
Курс розроблено проєктом «Навчаємось разом» спільно зі студією онлайн-освіти EdEra за фінансової підтримки Європейського Союзу й Міністерства закордонних справ Фінляндії та підтримки Міністерства освіти і науки України. Курс складається з 13 комплексних модулів, над якими працювали вчителі-практики та експерти з інтеграції нових інструментів у навчальний процес: Л. Булигіна, О. Пасічник, Т. Ткаченко, Ю. Гайдученко, А. Ворожбит, І. Сокол, О. Думишинець, Т. Харламова, К. Антоненко. Під час проходження курсу розглядалися питання: як і де створювати освітні матеріали, особливості кібербезпеки, специфіка оцінювання онлайн, як зробити процес навчання персоналізованим.
Гончарова Ольга Сергіївна, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України закінчила курс «Жінки та чоловіки: гендер для всіх», наданий викладачкою Києво-Могилянської академії Тамарою Марценюк через платформу масових відкритих онлайн-курсів Prometheus, та навчилася: фахово аналізувати події та суспільні явища з гендерної точки зору; уникати дискримінацій; краще розуміти свої права і способи їхнього захисту; активно та ефективно використовувати здобуті знання в публічних дискусіях та повсякденному житті; реалізовувати компетентнісну парадигму навчання, критичне та системне мислення. Форма навчання – дистанційна. Кількість годин – 60 годин (2 кредити ЄКТС) та курс «Культура та політика: багатозначність (взаємо)зв'язків», наданий директором Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія» Максимом Яковлєвим, під час якого визначались взаємопов’язаність культури та політики, мистецтва та політики.
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна та кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна з 1 по 3 червня 2023 р. брали участь у роботі симпозіуму документаційних та архівних проєктів «Найбільш документована війна», що був організований Центром міської історії Центрально-Східної Європи. Він проходив у місті Львові. Організатори заходу зазначили, що за понад рік тривання повномасштабної війни порядок денний для проєктів документування досвідів війни зміщується з потреби негайного реагування до потреби формування довготривалої сталої інфраструктури збору та збереження матеріалів, а також доступу до них і розширення можливості їх використання. То ж метою заходу вони визначили надання простору для рефлексії про те, як приголомшливі масштаби документаційних ініціатив впливають на наше сприйняття перебігу війни, а також, як це вплине на наше суспільство після її завершення.
Протягом перших двох днів роботи симпозіуму учасниками було презентовано свої проєкти, присвячені документуванню російсько-української війни. Науковці, музейні працівники, діячі культури, громадські діячі, обговорювали питання про те, що мотивує їх збирати свідчення про цю війну, які методики вони застосовують при його здійсненні, з якими викликами й труднощами стикаються у своїй роботі, та спільними зусиллями шукали відповіді на важливі питання: що ми маємо робити з зібраними матеріалами та що вони зможуть розповісти про війну, коли вона закінчиться. Особлива увага була приділення візуальним джерелам та актуалізовано тему довгострокової сталості цифрових архівів. Неодноразово учасники форуму зазначали, що частина зібраних усних свідчень, кіно та фото матеріалів може бути використана як доказ злочинів російських окупантів проти населення України, які не повинні залишитись непокараними. Під час третього дня учасники симпозіуму мали можливість відвідати різноманітні тренінги та кінопоказ документальних фільмів, присвячених війні.
Завідувач кафедри історії України доц. Мартинова І.С. 31 травня 2023 року взяла участь у вебінарі «НАШІ ЦІННОСТІ У НАШ ЧАС. ТЕМАТИКА ВІЙНИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ», який проводився в рамках освітнього проекту «Усна історія».
Модератором і лектором заходу був д.п.н Петро Кендзьор, керівник освітніх проектів асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба».
Відбулося активне обговорення проблем і викликів історичної освіти в умовах війни, підвищення її якості. Мова йшла про перевантаженість програми і підручників з історії України фактами і датами; про те, що підготовка до ЗНО у старших класах, насправді, заважає якісному, вдумливому засвоєнню і розумінню складного і насиченого періоду української історії ХХ століття. Дискусійним стало питання можливостей залучення учнів до збирання усних свідчень про війну.
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна 30 травня 2023 р. брала участь у роботі Міжнародної наукової конференції «Сучасна війна: гуманітарний аспект» («Modern war: humanitarian aspect»), організованій Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Метою конференції був обмін науковою інформацією з питань теоретико-методологічних основ дослідження війн та збройних конфліктів, соціально-психологічних, соціально-філософських, правових та лінгвокультурологічних аспектів сучасних війн, обговорення проблем та перспектив удосконалення системи морально-психологічного забезпечення, підвищення ефективності науково-дослідних робіт, створення продуктивної наукової платформи міжнародного співробітництва. На конференції були представлені доповіді відомих науковців – істориків, політологів, філософів, спеціалістів з соціальних комунікацій. Зокрема, Василя Павлова – керівника експертної групи з питань внутрішніх комунікацій Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України; Ігоря Поліщука – доктора політичних наук, професора Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого; Василя Стасюка – доктора психологічних наук, професора Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського; Олександра Курбана – кандидата наук із соціальних комунікацій, доцента, доцента Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка, ментора Центру протидії інформаційній агресії «AM&PM» та ін. Гончарова О.С. виголосила доповідь на тему «Вилучення елементів колоніального минулого з символічного простору міст України у період російсько-української війни 2022 – 2023 років».
25 травня 2023 року професор кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна взяла участь у роботі курсу «Жіноче лідерство», що проводився Центром гендерної культури. Проект «Жінка для жінки. Підтримка лідерства ВПО та посилення впливу на прийняття рішень» спрямований на підтримку лідерських здібностей жінок, активізації їх діяльності в різних сферах. Ніколаєнко О.О. прочитала для учасниць лекцію «Сучасний український жіночий рух: традиції та нові сенси жіночого лідерства», в якій представила досвід українських жінок-лідерок, їх досягнення і звершення, уроки й стратегії, які є актуальними в діяльності жіночих організацій і сьогодні. Лекція викликала жваве обговорення, а досвід наших співвітчизниць в минулому може стати натхненням для сучасниць. До речі, здобувачі нашого факультету можуть фахово ознайомитись з жіночою історією на дисциплінах, що читаються в магістратурі: «Гендерний дискурс у світовій історії» та «Гендерний дискурс у вітчизняній історії».
26 травня 2023 року запланована на 16.00 лекція президентки Української асоціації дослідниць жіночої історії д.і.н. Оксани Кісь, що буде корисною для всіх. Долучайтесь!
Online-лекція «Охорона та збереження пам’яток історії та культури Харківщини: наслідки людської діяльності та перспективи для археологічної спадщини»
18 квітня Україна відзначає День пам'яток історії та культури. З цієї нагоди 14 квітня 2023 р. доцентом кафедри історії України, завідувачем навчально-науковою археологічною лабораторією ХНПУ імені Г.С. Сковороди Колодою В.В. були проведені online-лекції для студентів історичних факультетів Харківської гуманітарно-педагогічної академії та Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди на тему: «Охорона та збереження пам’яток історії та культури Харківщини: наслідки людської діяльності та перспективи для археологічної спадщини».
Лекція викликала велике зацікавлення присутніх і жваве обговорення. Було підкреслено, що варварське ставлення до історичної (зокрема археологічної) спадщини з боку пересічних громадян, бізнесу і державних органів нанесло унікальним пам’яткам старовини шкоду чи не більшу, ніж російська агресія. Разом з тим свідома і активна громадськість відчуває відповідальність перед майбутніми поколіннями. Так, активна частина громади смт Старий Салтів здійснює пошук грантової підтримки для організації краєзнавчого музею в Старому Салтові, який передбачає археологічний відділ. З пропозицією про налагодження комунікації громади з фахівцем-археологом В.В. Колодою виступила О.С. Гончарова, доцент кафедри історії України, мешканка Старого Салтова.
Професор кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна 5.04.2023 р. взяла участь у Міжнародному науково-практичному онлайн-форумі «Педагог ХХІ століття: дослідження та освітні інновації в умовах воєнного стану в Україні», організованому Київським університетом імені Бориса Грінченка. Наш університет був одним із співорганізаторів конференції. На конференції були представлені доповіді відомих науковців-істориків, методистів, чиї проблемні доповіді та представлені інновації можуть покращити освітній процес як в середній, так і у вищій школі де готують педагогів. На форумі були представлені доповіді Олександра Удода, присвячені поєднанню академічної та шкільної історії, Костянтина Баханова про особливості гейміфікації і застосування ігор у навчальному процесі, Сергія Терно, який поставив під сумнів можливості ЗНО та інші не менш важливі доповіді.
Ніколаєнко О.О. виступала з доповіддю «Минуле майбутнього і вчитель історії», в якій наголосила на важливості студій пам’яті, які наші здобувачі-магістри опановують в межах дисципліни «Історична пам'ять і національна ідентичність: вітчизняний досвід ХХ ст.», для вчителя історії. У своїй презентації доповідачка спиралась на досвід творчих робіт наших здобувачів, які досліджують меморіальний публічний простір своїх громад, застосовуючи концептуальні підходи Memory studies і теоретичні знання, набуті під час занять. «Саме наші студенти надихнули мене поділитись з колегами на форумі досвідом пошукової і творчої діяльності наших талановитих майбутніх вчителів історії» – зазначила Ольга Олександрівна.
30 березня 2023 р. відбулось чергове засідання історіографічного гуртка для магістрів та аспірантів під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України, гаранта ОНП «Історія та археологія» О.М. Богдашиної.
План засідання історіографічного гуртка:
1. Франко (не) Каменяр?
2. Літературний побут: М.В. Гоголя, Т.Г. Шевченка, Лесі Українки.
3.Круглий стіл «Комеморативні практики у сучасній Україні».
У першій доповіді здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти Є. Бузніченко детально пояснила відмінність радянських характеристик І.Я. Франка як Каменяра від сучасних трактовок Т.І. Гундорової та інших сучасних дослідників І.Я. Франка як (не) Каменяра. Під час активного обговорення присутні запропонували й інші оцінки письменника і громадського діяча.
Здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти А. Педосенко та А. Сидоренко підкреслили містичність поглядів та незвичну поведінку М.В. Гоголя та показали як це вплинуло на творчість письменника.
Декілька виступів було присвячено Т.Г. Шевченку та Лесі Українці. Особливу зацікавленість присутність викликало презентація здобувачки третього (освітньо-наукового) рівня Т.Дмитрієвої про медичні аспекти життя Кобзаря, які відбилися в його творчості.
У доповіді здобувача третього (освітньо-наукового) рівня В. Чижа, виступах інших учасників гуртка щодо комеморативних практик у сучасній Україні було окреслено велике коло проблем, які необхідно вирішити владі та суспільству у цілому.
Online-зустріч з Асоціацією українців м. Оулу (Фінляндія)
14 березня 2023 р. у рамках святкування Дня пам'яток історії та культури доцентом кафедри історії України, завідувачем навчально-науковою археологічною лабораторією ХНПУ імені Г.С. Сковороди В.В. Колодою була проведена online-зустріч з Асоціацією українців м. Оулу (Фінляндія), на котрій були обговорені питання збереження археологічних пам’яток України під час російської агресії.
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Богдашина Олена Миколаївна брала участь у IX Міжнародній програмі наукового стажування «Нобелівські лауреати: вивчення досвіду та професійних досягнень для формування успішної особистості та трансформації оточуючого світу» у Дубаї, Осло, Стокгольмі, Римі, Бургасі, Нью-Йорку, Єрусалимі та Пекіні на базі nternational Historical Biographical Institute (дистанційно). Обсяг навчання: 180 годин/6 кредитів ECTS).
«Вивчення досвіду та професійних досягнень Нобелівських лауреатів дозволило систематизувати та отримати додаткові знання про них, а головне – посилити власну мотивацію наукової творчості».
Мартинова І.С., завідувачка кафедри історії України, активно співпрацює з Освітнім хабом ХНПУ імені Г.С. Сковороди за такими напрямками, як «Підготовка вчителів початкових класів до проходження сертифікації педагогічних працівників» та «Підготовка учнів до НМТ».
4 березня 2023 року І.С. Мартинова провела 2 заняття:
ЗАСІДАННЯ ІСТОРІОГРАФІЧНОГО ГУРТКА
6 березня 2023 р. під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України, гаранта ОНП 032 «Історія та археологія» Олени Богдашиної в режимі онлайн відбулося чергове засідання історіографічного гуртка для здобувачів 2 та 3 освітньо-кваліфікаційних рівнів.
Перша доповідь аспіранта Віталія Чижа, який додатково пройшов курс «Розсекречені» (про роботу з документами КДБ), була присвячена особливостям дослідження судово-слідчих документів сталінських часів і викликала жваве обговорення присутніх.
Аспірант Артур Ярещенко виступив з другою доповіддю на дражливу для української освіти та науки тему «Академічна недоброчесність, її попередження та боротьба з нею».
У своїх коментарях до презентації керівник гуртка професор Олена Богдашина навела декілька відомих в Україні прикладів плагіату та застерегла присутніх щодо негативних наслідків порушення принципів академічної доброчесності. Після обговорення другої доповіді присутні взяли участь в термінологічній грі та здобували навички аналізу різних газетних заміток, присвячених одній події.
ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА ЕТНІЧНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
3 лютого 2023 року відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка етнічної історії України, керівництво яким здійснює кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна. Серед учасників гуртка – здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерських) рівнів спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) факультету. На засіданні було розглянуто досить важливу як для світової історії, так й історії України тему – «Голокост в Украіні в роки Другої світової війни».
На засіданні були заслухані та обговорені наступні доповіді:
1. Расова теорія Третього Рейху (доповідач: Аліна Черкащина, 12 група).
2. «Вирішення» єврейського питання на території України в період окупації (доповідач: Максим Рідкокаша, 12 група).
3. Трагедія харківського єврейства 1941 – 1943 років (доповідач: Ангеліна Бабарика, 11 група).
4. Збереження пам’яті про жертв Голокосту в Україні (доповідач: Ілона Крисенко, 32 група).
5. Місця пам’яті жертв Голокосту на Харківщині (доповідач: Микита Красновський, 21 група).
Гуртківці зацікавлено та активно обговорювали питання, які висвітлювалися на засіданні гуртка, а головне – здобули цінні знання з етнічної історії України! За результатами засідання гуртка доповідачам було рекомендовано підготувати тези за матеріалами їх наукових розвідок для участі в конференції з подальшою публікацією.
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна взяла участь у тренінгу «Європейський Союз та Україна: компетентний дослідник». Тренінг був організований Центром досконалості Жана Моне «Волинський центр європейських студій: зелене та безпечне сусідство». Заняття проходили з 24 грудня 2022 р. по 08 лютого 2023 р. у онлайн режимі.
У рамках тренінгу було розглянуто наступні питання: вступ до європейської інтеграції, інституції та право ЄС, фінансові механізми ЄС, розширення ЄС та перспективи для України, галузеві та горизонтальні політики ЄС, розвиток навичок навчально-наукової діяльності молоді щодо ЄС. Загальний обсяг курсу 60 годин (2 кредити ЄКТС), у рамках якого лекційний курс становив 48 годин, а самостійна робота 12 годин.
З групою працювали тренери: доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин та управління проєктами Волинського національного університету імені Лесі Українки Андрій Бояр; проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доктор економічних наук, професор Віктор Чужиков; кандидат географічних наук, доцент кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Волинського національного університету імені Лесі Українки Сергій Федонюк; кандидат географічних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і регіональних студій Волинського національного університету імені Лесі Українки Наталія Романюк; кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин та управління проєктами Волинського національного університету імені Лесі Українки Катерина Деделюк; доктор наук з державного управління, професор Володимир Стрельцов; доктор економічних наук, професор Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доктор економічних наук, професор Ірина Скороход.
16 лютого 2023 року В.В. Колода, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України прочитав відкриту лекцію на тему «Античні держави Північного Причорномор'я» для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня 1 року навчання факультету історії і права спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) (ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни»).
На лекції були присутні декан факультету історії і права д-р пед. наук, проф. Зеленська Л.Д., методист вищої категорії відділу менеджменту і моніторингу діяльності університету, канд. пед. наук, доц. Плахтєєва В.І., заст. декана факультету історії і права з навчальної роботи Циркуненко О.В., зав. каф. історії України, канд. іст. наук, доц. Мартинова І.С., д-р іст. наук, проф. Богдашина О.М., канд. іст. наук, доц. Гончарова О.С., канд. іст. наук, доц. Чернікова І.В.
Відкрита лекція була присвячена темі «Античні держави Північного Причорномор'я». Розглядалися питання соціально-політичного та економічного розвитку, на самостійне вивчення були винесені питання розвитку ремесла, торгівлі та культури. Широко використовувалися ілюстративні матеріали (презентація). Здобувачі проявляли активність, обговорюючи поточні питання викладача, висловлювали свої думки та припущення. Після лекції відбулося обговорення, присутні відзначили високий рівень теоретичної і методичної підготовки заняття, його інформативність, уміння викладача утримувати увагу здобувачів, авторський характер даної лекції.
ОГОЛОШЕННЯ
16 лютого 2023 року о 12 год. 30 хв. (3-тя пара) в режимі онлайн відбудеться відкрите лекційне заняття кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри історії України Колоди В.В. з навчальної дисципліни «Археологія України» на тему: «Античні держави Північного Причорномор'я».
Лекція буде прочитана для здобувачів першого (бакалаврського) рівня 1 року навчання групи 11 денної форми спеціальності 014.03. Середня освіта (Історія) (ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни») факультету історії і права.
Приєднатися до лекційного заняття можна за посиланням: meet.google.com/sds-earq-kct
Мартинова Ірина Станіславівна, завідувачка кафедри історії України, керівник гуртка «Школи Мистецтв» Харківської міської ради 27 січня 2023 р. керувала секцією «Краєзнавство» щорічної Всеукраїнської учнівської наукової конференції «Різдвяні читання – 2023». Не зважаючи на надважкі умови воєнного часу, в конференції взяли участь діти зі східних областей України, з Харкова, Маріуполя, Дніпра.
Організаторами конференції є «Школи Мистецтв» Харківської міської ради, учнівське наукове товариство «Нартекс» під патронатом Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Ця конференція вже 22 роки дає можливість учням середніх навчальних закладів різних областей України презентувати результати своїх наукових досліджень з історії, краєзнавства, математики, фізики, філології, філософії тощо.
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна отримала фінансування від DAAD через Берлінський вільний університет на виконання дослідницького проєкту «Cultural and artistic life of the Ukrainian diaspora in the 1920`s – 1930`s in the emigrant press of Germany» («Культурно-мистецьке життя української діаспори 1920 – 1930-х рр. в еміграційній пресі Німеччини») на 1 місяць (1 грудня – 31 грудня 2022 року). У рамках виконання цього проєкту буде проаналізовано публікації, вміщені до журналу «Путь» та «Іллюстрованого доповнення к «Путь», «Известия Украинского научного института в Берлине», газет «Украинская газета», «Рабочее единство», що видавалися в Берліні у 1920-х – 1930-х роках, що допоможе об’єктивному осмисленню життя української еміграції.
7 грудня 2022 р. професор кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Богдашина Олена Миколаївна виступила з доповіддю «Університети Російської імперії у творчій долі М.І. Костомарова» на пленарному засіданні VІІ Всеукраїнської наукової конференції «Теоретичні та прикладні аспекти біографістики: до 205-річчя від дня народження Миколи Костомарова». Зокрема у виступі показано роль Харківського університету у становленні М.І. Костомарова як молодого вченого та громадського діяча; розглянуто його педагогічну діяльність у Київському (1846 – 1847 рр.) та Петербурзькому (1859 – 1862 рр.) університетах. Окремо доповідачка розповіла про слухання М.І. Костомаровим лекцій провідних професорів Московського університету у 1838 р. та спробі влаштуватися професором Казанського університету після заслання у 1857 – 1858 рр.
Викладачі кафедри історії України взяли активну участь в організації і роботі міжнародної науково-практичної конференції «Філософія Григорія Сковороди і ми – українці», організованої Харківським національним педагогічним університетом імені Г.С. Сковороди за участю ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Харківської обласної військової адміністрації, Харківської міської ради, Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Національної академії педагогічних наук України, Кардиффського Університету Метрополітан, Наукового педагогічного товариства «Польща – Україна», Польського Товариства педагогіки філософічної імені Броніслава Ф. Трентовського (TPF), Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди та ряд вишів України.
Конференція тривала з 30 листопада по 2 грудня 2022 року. Метою конференції було міждисциплінарне висвітлення глибинного взаємозв’язку між українською та європейською культурними традиціями, синтез яких здійснив Г.С. Сковорода. Під час конференції обговорювались питання: багатовимірність філософської, літературної та педагогічної спадщині Сковороди і сучасне сковородинознавство; педагогічна спадщина Г.С. Сковороди; літературна спадщина Сковороди та її сучасне прочитання; сковородинівське слово і його трансляція в образотворчому мистецтві.
30 листопада 2022 р. у навчальному корпусі ХНПУ ім. Г.С. Сковороди по вул. Алчевських, 29 була відкрита виставка навчально-наукової археологічної лабораторії факультету історії та права, яку підготував кандидат історичних наук, доцент, завідувач навчально-науковою археологічною лабораторією Володимир Колода. Основну частину представляли артефакти часів життя самого ювіляра: знаряддя праці, зброя та військовий обладунок, речі особистого, побутового та релігійного вжитку. Окрім того була представлена Салтівська археологічна культура, яка є археологічною перлиною Харківщини: зброя та кінська упряж, ковальський інструмент, різноманітний посуд та яскраві жіночі прикраси. Виставку відвідали Голова ХОДА Олег Синєгубов, Міський Голова Ігор Терехов, високі гості з Києва та області.
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Олена Богдашина, кандидати історичних наук, доценти, доценти кафедри Володимир Колода та Ольга Гончарова 2 грудня 2022 р. виступили з доповідями. Багато ілюстрована доповідь доцента, завідувача археологічною лабораторією Володимира Колоди була присвячена перспективі використання археологічних матеріалів у вивченні багатовимірної спадщини Г.С. Сковороди. Виступ провідної професорки кафедри Олени Богдашиної на тему «Біографія Г.С. Сковороди у творчій спадщині Л.В. Ушкалова» був присвячений аналізу внеску дослідника у вивчення та популяризацію життя мислителя. Праці Л.В. Ушкалова містять нові, уточнюють і поглиблюють відомі деталі біографії та творчості Г.С. Сковороди. Доповідачка довела великий вплив його праць на розвиток скороводинознавства в Україні. У доповіді доцентки кафедри Ольги Гончарової «Вшанування пам’яті Григорія Савича Сковороди в Україні» були проаналізовані вітчизняні практики комеморації, присвячені великому філософу і педагогу.
Доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна та кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри Гончарова Ольга Сергіївна 18 листопада 2022 р. брали участь у XIV Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства, громадянської освіти та географії (до 300-річчя з дня народження Г.С. Сковороди)», організованій Харківським національним педагогічним університетом імені Г.С. Сковороди.
Співорганізаторами заходу виступили КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», Поморська академія в Слупську (Республіка Польща), Білостоцький університет (Республіка Польща), Кафедра історії і теорії виховання факультету наук про освіту Університету Миколаса Ромеріса (Литовська Республіка), Телавський державний університет імені Якоба Гогебашвілі (Грузія), Державний університет Середнього Заходу УНІЦЕНТРО (Федеративна Республіка Бразилія).
Під час конференції обговорювались традиційні та інноваційні методи й технології викладання історії, правознавства, громадянської освіти та географії в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти; сучасні підходи в методиці викладання суспільних/гуманітарних наук в країнах-членах ЄС та перспективи їх врахування у процесі євроінтеграції України та реформування української системи освіти; розвиток національної свідомості молоді у процесі вивчення історії, правознавства, громадянської освіти та географії. Поза увагою спікерів не залишилися питання організації дистанційного навчання з історії, правознавства, громадянської освіти та географії в ЗЗСО в умовах пандемії COVID-19 і повномасштабної збройної агресії РФ проти України.
«ГОЛОД ЯК ІНСТРУМЕНТ ТИСКУ НА СУСПІЛЬСТВО: МИНУЛЕ І СУЧАСНІСТЬ»
11 листопада 2022 р. кафедра історії України ХНПУ імені Г.С. Сковороди (завідувачка – к.і.н, доц. І.С. Мартинова) провела наукову конференцію, присвячену 90-й річниці трагедії Голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні «Голод як інструмент тиску на суспільство: минуле і сучасність».
Відкрила конференцію проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, професор С.В. Бережна, яка привітала учасників від імені ректорату Харківського національного педагогічного університету, наголосивши на актуальності теми конференції і її значущості в історії й сучасності нашої країни.
На пленарному засіданні (модератор – координатор з наукової роботи факультету історії і права, к.і.н., доц. С.О. Сєряков) виступили з доповідями професорка кафедри всесвітньої історії Рябченко О.Л. з доповіддю «Людська гідність і голод: осмислення проблеми українськими письменниками 1920 – 1930-х рр.» та доцентка кафедри історії України Гончарова О.С. з доповіддю «Система колгоспного/радгоспного патронату безпритульних дітей у роки Голодомору 1932 – 1933 рр.».
В межах роботи конференції працювало дві робочих секції: 1. «Голодомор 1932 – 1933 рр. – трагедія, яку не можна забути» (модераторка – к.і.н., доц. Гончарова О.С.); 2. Голодомор 1932 – 1933 рр.: регіональний аспект» (модераторка – д.і.н., доц. Ніколаєнко О.О). У конференції взяли участь викладачі, студенти, аспіранти і школярі, які підготували доповіді, присвячені різноманітним аспектам Голодомору 1932 – 1933 рр.: методам впровадження, засобам пристосування й опору, регіональним аспектам втілення репресивних практик тоталітарного режиму, відображенню трагедії в особистих спогадах та в історичній пам’яті.
Важливість роботи конференції полягає не тільки у вшануванні пам’яті жертв Голодомору, але й у пошуках відповідей на питання, що турбують сучасну молодь з приводу тяглості традицій упокорення населення голодом, використання механізмів впливу влади на суспільство та його трансформації, визначення місця людини в координатах пристосування й опору насиллю.
10 листопада 2022 р. проф. кафедри історії України Ніколаєнко О.О. взяла участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Трансформації історичної памяті», проведеної Донецьким національним університетом імені Василя Стуса та Українським інститутом національної памяті. Важливість теми історичної памяті сьогодні актуальна як ніколи. Вітчизняні і зарубіжні науковці представили свої напрацювання у декількох дискусійних секціях: Істрорична пам'ять/історична амнезія, націєтворчий потенціал історичної памяті, Історична політика як чинник міжнародних відносин, Політика памяті як інструмент опору агресії росії. Саме в останній панелі виступала Ніколаєнко О.О. із доповіддю «Історична пам'ять і історичне знання в шкільному курсі історії у світлі завдань історичної освіти».
Круглий стіл після конференційних доповідей був присвячений темі «Збереження і переосмислення культурної спадщини українських міст в умовах війни: історія, політика, пам'ять». У круглому столі взяли участь історики різних українських міст, митці, зберігачі архівних фондів, які представили поточну ситуацію із культурною спадщиною українських територій, постраждалих від військової агресії росії. Знищення, понівечення, викрадення, плюндрування наших духовних надбань вимагає особливої відповідальності істориків сучасності.
Закликаємо студентів не бути байдужими, а моніторити ситауцію із збереженням та трансформацією культурних памяток у вашому регіоні. Для цього можна моніторити ситуацію, заходячи на сайт Міністерства культури і інформаційної політики https://mkip.gov.ua/content/kulturna-spadshchina.html, мапу культурних втрат від Українського культурного фонду https://uaculture.org/culture-loss/, віртуальний музей російської агресії, створений за сприянням Українського інституту національної памяті https://rusaggression.gov.ua/ua/home.html
Засідання СНГ з етнічної історії України, присвячене Міжнародному дню науки заради миру та розвитку
10 листопада 2022 р. відбулось чергове засідання студентського наукового гуртка з етнічної історії України, що працює на кафедрі історії України факультету історії і права, присвячене Міжнародному дню науки заради миру та розвитку, на тему: «Регіональні особливості національного складу населення України: історичні витоки та сучасний стан». Серед учасників гуртка – здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерських) рівнів спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) факультету.
Участь здобувачів вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) у науковому гуртку з етнічної історії України сприяє не лише поглибленню знань здобувачів вищої освіти з етнічної історії України, а й сприяє набуттю вміння організації власної науково-дослідницької роботи та засвоєнню принципів, методів, інструментарію її проведення; аргументовано, на основі фактичного матеріалу відстоювати власні погляди на проблеми етнічної історії України, толерантно ставитися до інших думок, брати участь у дискусіях.
На початку засідання науковий керівник гуртка, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Сергіївна Гончарова привітала гуртківців та зосередила увагу присутніх на важливості розгляду регіональних особливостей національного складу населення Україні в історичній ретроспективі.
На засіданні були заслухані та обговорені наступні доповіді:
За результатами засідання гуртка доповідачам було рекомендовано підготувати тези за матеріалами їх наукових розвідок для участі в конференції з подальшою публікацією.
Гуртківці зацікавлено та активно обговорювали питання, які висвітлювалися на засіданні гуртка, а головне – здобули цінні знання з етнічної історії України!
8 листопада 2022 року професорка кафедри історії України Ніколаєнко О.О. взяла участь у заході, проведеному Центром міської історії«Відновлення спільнот: діалогові практики та повернення спроможності громадам».
https://www.lvivcenter.org/discussions/dialogical-practices-in-communities/
На цьому заході були представлені досвід активістів щодо організації спільнот у звільнених від окупації громадах, згуртування людей, постраждалих від збройної агресії України, історичний досвід українців років Першої світової війни. Спікер/ к-ами на заході були: Ольга Дятел, Голова правління ГО «Інша Освіта», продюсерка культурних та освітніх проєктів, що представила діяльність об’єднання альтернативної освіти, участь в яких була би дуже корисною нашим здобувачам, майбутнім педагогам; Григорій Перерва, експерт з розвитку громад проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» ініціативи «Сади Перемоги», що навів результати цього проєкту; Яна Салахова, практикиня театру пригноблених, голова правління ГО «Театр змін»; Валентина Шевченко, історикиня, дослідниця, Інститут історії НАН України, афілійована дослідниця Центру міської історії, яка розповіла про історичний досвід згуртування галичан в роки Першої світової війни завдяки організації «Сільський господар»; Ольга Гвоздік, експертка Ради Європи, проєкти спрямовані на залучення осіб із постраждалих громад та посилення волонтерських спільнот, яка розповіла про можливості волонтерської діяльності; Тетяна Татаріна, директорка КО «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради.
Звертаємо увагу здобувачів, особливо тих, хто цікавиться урбаністичними студіями, слідкувати за анонсами Центру Міської історії, брати участь в його заходах і проєктах.
8 листопада 2022 року відбулося відкрите семінарське заняття доцента кафедри історії України Гончарової Ольги Сергіївни з вибіркової дисципліни «Візуальні образи історії України: живопис, скульптура, фотографія та кінематографія» зі здобувачами першого року навчання другого (магістерського) рівня освіти на тему «Історичний кінематограф: документальна та художня складові». Практичне заняття було проведено дистанційно з використанням мультимедійних технологій. На початку семінару Ольга Сергіївна нагадала студентам особливості історичного кінематографу в порівнянні з документальними фільмами. Викладання теоретичного матеріалу супроводжувалось електронною презентацією. Студенти представили рейтинг своїх улюблених п’яти картин історичної тематики або ж тих, що відображають дух історичної події / періоду / явища. Свій вибір вони обґрунтовували за схемою: точність і повнота висвітлення перебігу подій та зображення головних історичних постатей – учасників подій; відображення сфери повсякдення (побуту, звичаїв тощо); викривлення історичної інформації (які саме і чим зумовлені). У результаті обговорення запропонованих здобувачами кінофільмів виникала дискусія й жваве обговорення можливостей візуалізації історії України засобами кінематографії.
5 листопада 2022 року відбулася відкрита лекція професорки кафедри історії України Ніколаєнко О.О. у магістрів першого року навчання з дисципліни «Методика викладання історії в профільній школі» по темі «Методика проведення уроків історії в профільній школі».
На початку лекції, після оголошення теми й її завдань, Ольга Олександрівна актуалізувала опорні знання, закликавши студентів, які вивчали методи навчання на попередніх курсах, пригадати їх, класифікувати і охарактеризувати. Студенти брали участь у лекції, жваво обговорюючи методи навчання, їх можливості, доцільність і ефективність застосування в профільних класах. Теоретичний матеріал доповнювався практичними порадами й відповідями на запитання, що виникали у студентів, які навчаються за індивідуальним графіком і мають практику викладання в школах.
Бінарне заняття з дисципліни вільного вибору «Візуальні образи історії України: живопис, скульптура, фотографія та кінематографія»
1 листопада 2022 р. викладачі факультету історії і права – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Сергіївна Гончарова та доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Леонідівна Рябченко – провели бінарне заняття з дисципліни вільного вибору «Візуальні образи історії України: живопис, скульптура, фотографія та кінематографія» для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання на тему: «Інформаційний та дидактичний потенціал історичного живопису» на якому було розглянуто комплекс візуальних джерел у вигляді творів живопису та графіки. Ольга Гончарова, на конкретних прикладах, продемонструвала, що зображальні джерела є такими ж свідченнями та відбитками історичної реальності, як і писемні, усні, речові та ін. Розширити уявлення про такий вид візуальних джерел, як меми, допомогла професор Ольга Рябченко. У своєму виступі вона охарактеризувала мем як явище сучасної поп-культури та можливості використання його як візуальне історичне джерело, охарактеризувала тематичні блоки сучасних мемів та звернула увагу присутніх на найбільш поширені сюжети, які формують образи російської армії в цілому та окремих воїнів
Здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня (а це здебільшого здобувачі факультету історії і права, які обрали цю ДВВ) відзначили, що хоча бінарні заняття – це нова та нестандартна форма роботи, проте вона дає змогу всебічно розглянути значення творів мистецтва та графіки як засобу візуалізації історії, досягти цілісності знань. Отримані знання стануть корисними під час здійснення наукових досліджень та у майбутній професійній діяльності.
У процесі підготовки та проведення бінарного заняття викладачі Ольга Леонідівна та Ольга Сергіївна ефективно використовували інформаційно-комунікаційні та інтерактивні технології навчання, що дало можливість на високому рівні організувати освітній процес. Творчість двох педагогів сформувала у здобувачів вищої освіти креативну компетентність, вміння перенести знання з однієї галузі в іншу, що забезпечило формування цілісного сприйняття дійсності як передумови формування наукового світогляду.
25 жовтня 2022 р. професор кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Богдашина Олена Миколаївна провела відкриту лекцію для здобувачів факультету історії і права першого (бакалаврського) рівня вищої освіти четвертого року заочної форми навчання. Студенти були ознайомлені з історіографією та джерельною базою теми, розміщеною на ПДО Moodle. Розглянуті питання про роль позитивізму в розвитку національної історіографії, його предтечі, канали поширення позитивістських ідей, основні елементи позитивістського варіанту історіописання. Детально розглянуто творчість видатних представників Київської документальної школи: М.Д. Іванішев, В.С. Іконников, В.Б. Антонович, Д.І. Багалій, М.С. Грушевський, М.В. Довнар-Запольський та ін. Окремо висвітлені праці І.В. Лучицького та інших дослідників всесвітньої історії. На прикладі діяльності І.Я. Франка показана популяризація ідей позитивізму серед науковців та в суспільстві. Наприкінці лекції згадано про істориків-неоромантиків.
Сьома щорічна конференція Німецько-української комісії істориків
Доцент кафедри історії України Гончарова Ольга Сергіївна була учасницею Сьомої щорічної конференції Німецько-української комісії істориків «Війни в Україні у ХХ – ХХІ століттях: ЗМІ, експерти, дезінформація», що проходила у Регенсбурзі 19-21 жовтня 2022 р. Співорганізаторами заходу виступили Лейбніц-Інститут досліджень Східної та Південно-Східної Європи в Регенсбурзі (IOS) та Одеський національний університет імені І.І. Мечникова.
Під час конференції було розглянуто актуальні питання: особливості інформаційних та дезінформаційних кампаній (з потенціалом легітимації та делегітимації) щодо воєнних дій на території України, з урахуванням імперських, колоніальних та постколоніальних наративів; медійні репрезентації прихильників та противників воєнних дій, образу ворога під час вищезгаданих війн.
Серед учасників конференції були провідні науковці Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Канади, Ізраїлю, України. На пленарному засіданні спікери обговорили питання щодо того, що у ХХ і ХХІ століттях Україна неодноразово і по-особливому ставала жертвою імперіалістичних війн. Під час Першої світової війни до цього були, перш за все, залучені Австро-Угорщина, Німецька імперія і Росія (в 1917/1918 рр. і в 1919 р. також російські більшовики), під час Другої світової війни – гітлерівська Німеччина і Радянський Союз, в нинішній війні – Росія. Поза увагою спікерів не залишилися питання ролі засобів масової інформації, тобто преси, радіо, кіно і телебачення, а останнім часом й соціальних медіа (Інтернет) у процесі суспільного визнання, лояльності та підтримки у власній країні та за її межами військових дій. Науковий інтерес та емоційний відгук викликала доповідь німецького політолога Андреаса Умланда «Російський фашизм? Різні класифікації режиму Путіна до і після 24 лютого 2022 р.».
ОСВІТЯНСЬКА СПІЛЬНОТА ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДЯНИНА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ХАРТІЇ ВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ
Професор кафедри історії України Ольга Олександрівна Ніколаєнко з доповіддю «Ціннісні орієнтації у викладанні історії» взяла участь у роботі конференції «Освітянська спільнота як середовище формування українського громадянина в контексті Української Хартії вільної людини», що відбулась 20-21 жовтня 2022 р. в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти. Конференція була присвячена 10-річному ювілею укладання Української Хартії вільної людини – документу, що декларує права людини і українського громадянина.
У 2012 р. ініціативна група, до якої входили Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович та інші відомі громадські діячі уклали документ, який є, духовним орієнтиром для формування українського громадянина, здатного реагувати на сучасні виклики. Основним у хартії стали три тези: ми самі несемо відповідальність за себе і не можемо нікому її передати; мораль і духовні цінності потрібні сьогодні, і їх не можна відкладати на завтра; ми будуємо світ згідно з нашою уявою, а тому від її масштабу, глибини і творчого хисту залежить наше майбутнє.
Повний текст Хартії можна знайти на сайті
У конференції взяли участь представники педагогічної спільноти зі всіх куточків країни, які своєю діяльністю – науковою, педагогічною, впроваджують основні ідеали Хартії вільних людей. До складу організаційного комітету входив ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Юрій Дмитрович Бойчук.
ОКУПАЦІЯ ЯК ПОВСЯКДЕННИЙ ВИКЛИК: ОКУПОВАНІ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ПІД ЧАС МИНУЛИХ ТА ПОТОЧНОЇ ВІЙНИ
Широкомасштабна військова агресія, розв’язана росією проти України стала не тільки викликом для всієї країни та народу, але й спричинила хвилю наукових рефлексій. Вітчизняні історики разом з науковцями інших країн намагаються усвідомити своє місце, значення, переосмислити минуле, особливо історію ХХ ст. З цією метою Українська-німецька комісія істориків з травня проводить онлайн-семінари «Історики й війна: переосмислення майбутнього».
На семінари запрошуються провідні науковці, як вітчизняні, так і зарубіжні: Ларі Вольф, Тімоті Снайдер, Мартін Шульц Вессель, Наталія Ханенко-Фрізен та інші. З українських дослідників семінари організовані завдяки сприяння Ярослава Грицака, Гелінади Грінченко, Олександра Зайцева, Олександра Лисенка та інших. Тематика семінарів найрізноманітніша, але дотична до питання війни – окупації, документування свідчень, ознак рашизму й фашизму, порівняльного аналізу досліджень війн тощо.
Останній семінар «Окупація як повсякденний виклик: окуповані території України під час минулих та поточної війни» відбувся 6 жовтня 2022 року. На ньому були запрошені колеги з Університету В.Н. Каразіна – Гелінада Грінченко та Андрій Домановський.
З нашого факультету постійним відвідувачем семінарів є професор кафедри історії України Ніколаєнко Ольга Олександрівна.
Всю додаткову інформацію стосовно реєстрації на семінари, розклад заходів, тематику, запрошених доповідачів можна отримати на сайті Українсько-німецької комісії істориків
//www.duhk.org/uk/zakhodi/inshi-zakhodi/istoriki-i-viina
Кафедра історії Україна щиро запрошує студентів долучитись до заходів, що відбуваються в Одеській національній науковій бібліотеці. З 16 вересня 2022 р. у форматі онлайн проводиться курс публічних лекцій «ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ ТА НАЦІЇ».
Лектор – доктор філософії Валентин Андрійович Долгочуб, спеціаліст з практик реконструкції та способів репрезентації традиційної культури в Україні на початку ХХІ ст. Для всіх студентів, які цікавляться українською етнографією, етнічною історією, практиками реконструкції народних промислів та ремесел буде цікаво відвідувати семінари, оскільки доповідач цікаво їх ілюструє, коментує і висловлює свою позицію.
Наступна лекція відбудеться 14 жовтня о 17.00 год.
Підключитися до конференції Zoom можна за посиланням:
https://us06web.zoom.us/j/84535964639?pwd=VnQ5T2xhUjRtR3ZlSXFETUtGcytUdz09
Ідентифікатор конференції: 845 3596 4639
Код доступу: 464885
Посилання на лекції можна знайти на сайті Одеської національної наукової бібліотеки:
//odnb.odessa.ua/view_post.php?id=3807
Аспірант кафедри 1 року навчання Чиж В.А. 6 жовтня 2022 року взяв участь у науково-практичній конференції історичного факультету Уманського державного університету ім. П. Тичини «Інтеграційні процеси в Європі: історія, розвиток, та перспективи» з доповіддю «Порівняльний аналіз харківської «декомунізації» та скопської «македонізації» на фоні євроінтеграційних процесів в 2010 – 2022 роках».
На конференції було заслухано доповіді про досвід освітян у справі інтеграції до Європейського союзу. Показовою була присутність на конференції представників Мелітопольського державного університету ім. Б. Хмельницького, що знаходиться на тимчасово окупованій території. Тема, представлена аспірантом, викликала резонанс серед учасників, адже є актуальною для сьогодення.
ВІЙНА ТА АРХЕОЛОГІЯ В НАШОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
Рік тому у зв’язку із послабленням карантину відновилися аудиторні заняття, і для першокурсників почалися не тільки лекції, семінари, а ще й археологічні екскурсії, зокрема на Мохначанське городище, де ми планували провести традиційну польову археологічну практику. У жовтні 2021 року ми відвідали це городище невеликою групою «добровольців». Там була проведена лекція-екскурсія по городищу, де здобувачі повинні були проходити польову практику у складі Середньовічної експедиції нашого університету. Вони дізналися про історію створення давнього поселення, історію його дослідження, головні здобутки. Посиділи біля багаття на місці експедиційного табору, відвідали пам’ятку природи – Суворівське джерело.
;
Потім були ще екскурсії на інші стародавні пам’ятки, але ця запам’яталася найбільше.
Почалася війна, польову археологічну практику перевели на online, а городище, як і однойменне село Чугуївського району, потрапило під потужні удари ворога. Їх було кілька, останній стався у серпні. Його наслідки: руйнування культурного шару (як вирвані сторінки книги нашого минулого), знищення частки Слобожанської історії. Навіть так, де не було окупації, ворог намагався завдати болючого удару по мирним мешканцям, по історичній спадщині…
Та я завжди був переконаний у нашій перемозі! Відновиться навчання в аудиторіях, після роботи саперів – відновляться і наші археологічні екскурсії й реальна археологічна практика на городищі Мохнач, що принесе нам нові знахідки, завдяки яким ми прочитаємо нові сторінки нашого славного минулого.
Десь рік тому я отримав електронного листа від магістрантки Стамбульського університету Ебру Аккан з бажанням встановити науковий контакт. Причиною цього став той факт, що вона цікавилася Салтівською археологічною культурою, яка є яскравою перлиною в середовищі старожитностей півдня Східної Європи та відбиває рештки такої ранньосередньовічної держави як Хозарський каганат, а Середньовічна експедиція нашого ВНЗ вже кілька десятиліть досліджує старожитності Хозарії, взаємозв’язки східних слов’ян та народів, що входили до складу каганату. Наші досягнення в цій царині вже давно відомі в науковому світі. Виявилося, що їй були потрібні мої поради/консультації, щодо вивчення салтівської культури. З часом, листування та обмін науковою літературою, обмін думками привели її до бажання відвідати Харків, попрацювати із нашими знахідками та науковим архівом археологічної лабораторії, і, при нагоді, взяти участь у дослідженнях нашої експедиції на городищі в с. Мохнач. Свій перший візит вона запланувала на січень вже цього року, потім перенесла його на лютий…
24 лютого, коли вона потягом з Москви їхала до Харкова, її зупинили і висадили в Білгороді – почалася російська агресія проти України. Вона повернулась до Стамбула… Написавши листа з поясненнями причин свого скасованого візиту, вона висловила підтримку України та українців, висловивши надію на нашу перемогу та майбутню зустріч. Спілкування продовжилося в електронному форматі, хоча й рідше, але з постійною турботою про нас, з побажаннями нашої перемоги.
І ось, нещодавно вона порадувала мене звісткою про те, що в Стамбульському університеті вона захистила першу в Туреччині дисертацію по Салтівській археологічній культурі, в якій використала матеріали наших вишівських археологічних досліджень та висновки наукових праць співробітників нашої Навчально-наукової археологічної лабораторії. Приємно, що, визнаючи важливість наших наукових надбань, вона висловила слова вдячності моїм харківським колегам-археологам та особисто мені. Це визнання наукового внеску нашої вишівської археології у скарбничку наукового знання про давню історію людства. Це надихає на нові плани в дослідженнях, в яких беруть участь студенти факультету історії і права.
«Ці кадри надіслав мені мій давній знайомець з села під Балаклеєю, що було звільнене на початку вересня в ході визвільної операції на Хаківщині. Не буду називати села та його призвіща (він сам цього не хоче). Але ця патріотична людина проржила 42 дні в окупації, і змогла вибратись із дружиною до вільної української території через минні поля та блокпости. Не можна без хвилювання читаи її щоденник, якій він вів всі дні "під орками"... Однак людина ця, як кажуть, - "рукаста": знайшовши 2 стародавніх кам'яних жорна, яким сотні років, він, нічого не беручі в окупантів, сам молов зерно своїх колишніх врожаїв на борошно та випікав хліб. Наш народ - не перемогти! І це один із доказів живучості стародавніх землеробських традицій українців та їх незламного духу!»
Викладач кафедри, к.іст.наук, доцент, керівник камеральної археологічної лабораторії Колода В.В.
Круглий стіл «Мир, безпека, освіта»
15 липня 2022 р. у ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбувся круглий стіл з міжнародною участю «Мир, безпека, освіта», присвячений Дню українських миротворців та 30-ій річниці участі України в миротворчих місіях під егідою ООН.
Модератором пленарного засідання та першого блоку доповідей круглого столу виступила доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки, виконуюча обов’язки декана факультету історії і права Людмила Дмитрівна Зеленська.
З вітальним словом від Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди звернувся ректор університету, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Юрій Дмитрович Бойчук, який у своїй промові ознайомив учасників заходу з багаторічним досвідом діяльності колективу Сковородинівського університету у справі національно-патріотичного виховання дітей та молоді, формуванні культури толерантності та поваги до інших людей та їхніх думок, а також зосередив увагу присутніх на нагальних проблемах, які стоять перед сучасною педагогічною освітою.
Під час круглого столу відбулося урочисте підписання угоди між Харківським національним педагогічним університетом імені Г.С. Сковороди та ГО «Об’єднання миротворців ООН, учасників міжнародних операцій та інвалідів війни». Керівники двох інституцій в особі ректора університету Юрія Дмитровича Бойчука та обласного голови правління громадської організації Сергій Анатолійович Самойлов скріпили підписами намір співпрацювати в галузі освіти і науки та налагоджувати гуманітарно-культурне співробітництво.
Роботу круглого столу було розподіллено за 3 тематичними блоками:
Під час роботи учасники круглого столу підіймали проблеми формування культури миру у майбутніх педагогів, розглянули педагогіку миру та філософію миру Григорія Сковороди. У доповідях були розкриті такі теми:
Сьогоднішня зустріч лише підтвердила бажання освітян, академічної спільноти, представників міжнародних громадських організацій та зацікавленість проблемою діалогу. Завдяки згуртованості та наполегливій праці колективу організаторів круглого столу вдалося чітко організувати роботу навіть в умовах активних бойових у Харкові, а учасники отримали можливість вільно обмінюватися думками та досвідом.
Щиро бажаємо усім Мирного неба, оскільки воно відкриває перед людством перспективи, не зводячи їх життя до боротьби за виживання!
Запрошуємо взяти участь у роботі конференції!
Історичний факультет, Студентське наукове товариство історичного факультету та кафедра історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди проводять студентсько-учнівську науково-практичну конференцію «Актуальні питання історичного розвитку України і світу очима молоді», яка відбудеться 24 травня 2022 року.
Для обговорення пропонуються такі теми:
Заявка і стаття подаються до 18 травня 2022 року в електронному вигляді на електрону адресу: djakova.elena.hnpu@gmail.com. У заявці подаються відомості про автора: прізвище, ім’я, по-батькові, місце навчання; контактний телефон, прізвище учителя-керівника наукової роботи; електронна адреса.
Деталі проведення конференції та вимоги до оформлення за посиланням
Вебінар з протидії цькуванню у закладах освіти
21 лютого 2022 р. представники професорсько-викладацького складу (в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, заступник декана з навчальної роботи Марія Луценко, завідувач кафедри історії України, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко) та здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання історичного факультету та українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка взяли участь у вебінарі з протидії цькуванню у закладах освіти.
Проводила захід Олена Масалітіна, віцеголова Ради ГО «ЕDCamp Україна», кандидатка філологічних наук, доцентка, співавторка концепції реформи Нової української школи, радниця міністра освіти і науки України і співкоординаторка робочої групи з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації в освіті Міністерства освіти і науки України (2016 – 2020 роки), переможниця Національної незалежної премії «Жінка України» в номінації «Освіта: середня» (2020 р.), входить до рейтингу «100 найупливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус» (2020 р, 68 позиція).
Здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня отримали корисні поради з теорії і практики виявлення і протидії булінгу. Отримана інформація була надзвичайно корисною і вчасною, оскільки у магістрів щойно розпочалася педагогічна практика у закладах середньої освіти!
Студентсько-учнівська конференція «Миротворчі місії України»
18 лютого 2022 року на базі історичного факультету відбулась студентсько-учнівська наукова конференція «Миротворчі місії України», присвячена 30-річчю участі України у миротворчих операціях під егідою ООН та НАТО. Конференція проходила за підтримки Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради та ГО «Об’єднання миротворців ООН, учасників міжнародних операцій та інвалідів війни». Зважаючи на карантинні обмеження, конференція відбулася в online-режимі.
На пленарному засіданні з вітальним словом від ХНПУ імені Г.С. Сковороди до учасників конференції звернулась проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності університету, голова організаційного комітету доктор філософських наук, професор Світлана Бережна. На конференції були присутні поважні гості: віце-президент Міжнародної асоціації миротворців ООН «Солдати світу» в Західній Європі Альберт Тібор, начальник вiддiлу Євроатлантичної iнтергацiї Національної академії Національної гвардії України, учасник миротворчих місій у Південному Судані UNMISS Володимир Гончар, генеральний секретар індійської делегації AISP SPIA професор Дінеш Сабніс. Модератором пленарного засідання була кандидат історичних наук, доцент, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова.
У рамках проведення студентсько-учнівської конференції «Миротворчі місії України» працювало 3 секції: «Правове регулювання миротворчих операцій під егідою ООН та НАТО» (керівник: кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, заступник декана з навчальної роботи, координатор з наукової роботи Марія Луценко); «Миротворчі операції України» (керівник: кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України Ірина Мартинова) «Український миротворчий рух в особах» (керівник: методист центру освітніх технологій Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради Сергій Макєєв).
Активну участь в підготовці і проведенні конференції взяли члени СНТ історичного факультету. З доповідями виступили голова Студентського наукового товариства університету Юлія Матей, члени СНТ Ольга Гусак, Валерія Цицхвая, Анастасія Москальова, Микита Красновський, Валерія Коваль, Денис Шмалько, Поліна Короваєнко та інші.
На конференції прозвучали актуальні і змістовні доповіді, учасниками були підготовлені цікаві презентації, які вдало доповнювали викладену інформацію. Ця конференція засвідчила наступність поколінь і міцність традицій сковородинівської родини, бо підготували учнів до участі в конференції випускники історичного факультету, а тепер вчителі історії загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова та Харківської області.
Відбулось засідання історіографічного гуртка
17 лютого 2022 року на історичному факультеті відбулось чергове засідання історіографічного гуртка, в якому взяли участь здобувачі вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня спеціальності 032 Історія та археологія кафедри історії України (Анастасія Сопельняк, Данила Діденко, Дмитро Прочкарук, Андрій Бондаренко) та кафедри всесвітньої історії (Вадим Попович, Олександр Обченко, Валентин Єрьомін) здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання (Катерина Шидіч, Данііл Топчій, Всеволод Сергієнко, Марина Горбань, Софія Дівицька) та здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання 43 групи, голова Студентського наукового товариства ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юлія Матей. Гурток був присвячений важливій як у політичному ракурсі, так і у науковій площині темі Голодомору 1932 – 1933 рр.
Розпочала зустріч науковий керівник гуртка, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України, гарант ОНП «Історія та археологія» спеціальності 032 Історія та археологія Олена Богдашина. Вона зазначила, що Голодомор 1932 – 1933 рр. в радянській Україні – одна з найжахливіших трагедій за всю історію людства, масштаби якої тривалий час приховувалися від громадськості. Саме тому ця тема досі має наукову та суспільно-політичну актуальність, яка посилюється намаганнями частини науковців збільшити кількість жертв до 10 мільйонів жертв.
На засіданні виступили:
Заслухані доповіді викликали жвавий інтерес у присутніх, які мали змогу поставити питання до доповідачів та підтримати плідну наукову дискусію!
Презентація студентського наукового гуртка «Педагогіка і мистецтво»
16 лютого 2022 року здобувачі усіх рівнів вищої освіти, координатори з наукової роботи факультетів, представники професорсько-викладацького складу Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди долучились до online-презентації роботи студентського наукового гуртка «Педагогіка і мистецтво», який діє на факультеті мистецтв.
З вітальним словом до учасників звернулась голова Ради молодих учених університету, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки Ольга Башкір, яка привітала учасників зустрічі та наголосила на важливості студентських наукових гуртків для розширення наукового потенціалу та формування навичок науково-дослідної діяльності здобувачів вищої освіти. Науковий керівник гуртка, доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри освітології та інноваційної педагогіки Тетяна Твердохліб розповіла про ідею створення гуртка, ознайомила з основними напрямами діяльності, перспективними планами на майбутнє, після чого передала слово гуртківцям.
На зустрічі були присутні активні учасниці гуртка «Педагогіка і мистецтво», здобувачки вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету мистецтв (Анна Мажуга (група 1А), Аліна Мороз (група 2Б), Марія Ємельяновська (група 1А)), які презентували свої педагогічні комікси. Варто відмітити, що презентовані роботи гуртківців виконані на високому науковому та мистецькому рівні, а підняті у них теми – актуальні та важливі . Після презентації усі охочі мали змогу поставити запитання з приводу роботи гуртка та можливостей долучення до його роботи.
Модератором зустрічі була голова Студентського наукового товариства Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Юлія Матей. До заходу доєднались в.о. декана історичного факультету, к.і.н., доцент Ольга Гончарова, заступник декана з навчальної роботи, координатор з наукової роботи, к.і.н., доцент кафедри історії України Марія Луценко, здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) (ОП «Історія в закладах освіти», «Історія, правознавство і суспільствознавчі дисципліни»), 014.07 Середня освіта (Географія) (ОП «Географія в закладах освіти»), а також здобувачі вищої освіти третього (освітньо-наукового) спеціальності 032 Історія та археологія кафедри історії України та кафедри всесвітньої історії.
Вебінар «Світло й тіні «партійного націоналіста» Петра Шелеста»
14 лютого 2022 року доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України, гарант ОНП «Історія та археологія» спеціальності 032 Історія та археологія Олена Богдашина, здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія кафедри історії України Анастасія Сопельняк, здобувач вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 1 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія кафедри історії України Дмитро Прочкарук відвідали вебінар кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України Олега Бажана на тему: «Світло й тіні «партійного націоналіста» Петра Шелеста».
У політичній історії України ХХ століття Петру Шелесту належить особливе місце. Пройшовши нелегкий життєвий шлях, він в 1963 році став першим секретарем ЦК Компартії України. Підтримував М. Хрущова і його політичну лінію, однак опинився серед тих, хто привів до влади Л. Брежнєва. Виступав проти «празької весни» 1968 року і в той же час блокував тотальне удушення інакомислення в Україні. Визнавав сталінський авторитет і водночас вимагав, щоб московське керівництво дотримувалося офіційно декларованих принципів у відносинах центру і тодішніх союзних республік. Був проти демонтажу СРСР і разом з тим сприяв зміцненню українських національних традицій, шанобливого ставлення до минулого України. У чому ж секрет такої двоїстості Петра Шелеста? Хто і як створив йому імідж «надмірного» українського патріота і навіть «націоналіста»? Як склалася його доля після того, як його відправили на «підвищення» до Москви, а потім піддали політичному переслідуванню? На ці та інші питання прагне знайти відповіді автор цієї книги.
Нарада з гарантами освітньо-наукових програм
11 лютого 2022 року в залі засідань університету відбулась робоча нарада під керівництвом проректора з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності, доктора філософських наук, професора Світлани Бережної.
Зустріч була організована з метою обговорення «Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» Кабінету Міністрів України №44 від 12 січня 2022 року та проєкту «Положення про створення та організацію роботи разових спеціалізованих рад Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди».
У заході взяли участь в.о. декана історичного факультету, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Гончарова, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України, гарант ОНП «Історія та археологія» спеціальності 032 Історія та археологія Олена Богдашина, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри філософії, гарант ОНП «Філософія» спеціальності 033 Філософія Марія Култаєва.
Всеукраїнський онлайн-флешмоб «Разом для найкращого Інтернету!»
8 лютого 2022 року представники професорсько-викладацького складу (к.і.н., доцент, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, к.і.н., доцент кафедри історії України, заступник декана з навчальної роботи, координатор з наукової роботи Марія Луценко, к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко, к.г.н., доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії Павло Лоцман, к.юр.н., доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник) та здобувачі вищої освіти (здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Сопельняк, здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання 51 групи Марина Горбань, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання 43 групи Юлія Матей) долучились до проведення Всеукраїнського онлайн-флешмобу «Разом для найкращого Інтернету!», який проводився з ініціативи Міністерства освіти і науки України.
Під час проведення флешмобу освітяни з усіх куточків України разом виконували 5 практичних вправ («Сміливість», «Доброзичливість», «Захист», «Пильність» та «Ділитися з обачністю»), під час виконання яких поглибили свої знання з безпечного користування інтернет-ресурсами.
Протягом online-трансляції на YouTube координаторка проєкту Антоніна Букач (сертифікований тренер Google for Education) презентувала посібник «Обачність. Пильність. Захист. Доброзичливість. Сміливість» (навчальний посібник із безпеки дітей в Інтернеті, розроблений компанією Google у співробітництві з організаціями The Net Safety Collaborative та Internet Keep Safe Coalition), а також рекомендації «П’ять речей, які допоможуть вам залишатися в безпеці в Інтернеті». Матеріали можна завантажити за посиланням:
https://sites.google.com/view/08022022/завантажити?authuser=0
Всеукраїнський онлайн-флешмоб «Разом для найкращого Інтернету!» – це безпрецедентна подія, під час якої було зареєстровано рекорд України щодо виконання освітянами цифрових вправ у віртуальних кімнатах Google for Education!
Дякуємо організаторам за можливість долучитися до такого масштабного проєкту, здобути нові знання та опанувати компетентності!
Засідання кафедри історії України: заслухано звіт аспірантів
8 лютого 2022 року відбулось розширене засідання кафедри історії України у дистанційному режимі. До порядку денного засідання були включені питання захисту звітів за півріччя здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня спеціальності 032 Історія та археологія кафедри. Аспіранти повідомили про свої успіхи в освітній діяльності, підготовку до друку статей у фахових виданнях України, участь у Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференціях, підвищення кваліфікації, відвідані вебінари, проблемі семінари, стажування тощо. Засідання відбулось під головуванням кандидата історичних наук, доцента, завідувача кафедри історії України Ірини Мартинової.
Вебінар «Готуємо текст до публікації у науковому журналі»
8 лютого 2022 року представники професорсько-викладацького складу історичного факультету (к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, к.і.н., доцент, завідувач кафедри історії України Ірина Мартинова, к.юр.н., доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник, к.і.н., доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко, к.г.н., доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії Павло Лоцман) та здобувачі вищої освіти (здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Сопельняк, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання Юлія Матей) відвідали Zoom-вебінар «Готуємо текст до публікації у науковому журналі», організаторами якого виступили Unicheсk та Укрінформнаука. Вебінар був орієнтований на тих, хто готує статті до публікації у наукових журналах та бажає розібратися у тому, як підвищити кількість звернень до наукових публікації за допомогою інструментів бази CrossRef.
Спікери заходу (Андрій Сідляренко та Тетяна Яцків) поділились з учасниками технологіями, які допомагають перевіряти роботи на наявність запозичень та плагіату перед публікацією наукового тексту, а також розказали про інструменти баз даних CrossRef, описали можливості реєстру ідентифікаторів для організацій The Research Organization Registry (ROR), а також відповіли на запитання: «Як пройти перевірку на наявність плагіату та неправомірних запозичень перед подачею матеріалу до наукового журналу?».
Щиро вдячні організаторам за чудову можливість для ефективного обміну думо, за нові знання та здобуті навички роботи з базами даних!
Про результати першого туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань та спеціальностей
29 січня 2022 року на історичному факультеті відбулось підбиття підсумків першого туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузі знань «Історія», який проведено на кафедрі історії України та кафедри всесвітньої історії з 17.01.2022 по 27.01.2022 року, було визначено кращі роботи, до числа яких увійшла робота здобувача вищої другого (магістерського) рівня 1 року навчання 51 групи Даніїла Топчія.
Вітаємо Даніїла, його наукового керівника, кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри історії України Олени Дьякову, дякуємо за участь та високий рівень конкурсної роботи, яка буде представляти історичний факультет у другому турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань та спеціальностей!
Радо запрошуємо до участі у студентсько-учнівській конференції «Миротворчі місії України»
Конференція відбудеться 18 лютого 2022 року об 11.00 на базі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди в online-режимі. Реєстрація розпочнеться з 10.30 год.
Плануються наступні секційні напрямки роботи конференції:
Дедлайн подачі заявок – 4 лютого 2022 р. на електронну адресу відповідальної особи: makehka1987@gmail.com (Макєєв С.П., методист ЦОТ Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради).
Усі учасники конференції отримають запрошення, програму та сертифікат. Усі документи й матеріали надійдуть в електронному вигляді.
Деталі проведення конференції – у інформаційному листі за посиланням
Вітаємо магістрів історичного факультету!
28 січня 2022 р. на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулось урочисте вручення дипломів магістрам.
З вітальним словом до випускників звернулась проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, доктор філософських наук, професор, професор кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Світлана Бережна, яка висловила щирі слова напуття на майбутнє, вручила магістрам дипломи з відзнакою та висловила побажання побачити всіх в аспірантурі.
В.о. декана історичного факультету, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Гончарова висловила подяку магістрам за довгі роки спільного життя на факультеті та побажала наснаги, легкої вдачі, кар’єрного зростання та щасливої долі.
Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Світлана Мірошніченко привітала магістрів, побажала їм успіхів, натхнення і сил у майбутній професійній діяльності.
Кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти Олександр Олійник побажав випускникам не зупинятися на досягнутому, отримувати знання щодня і підкреслив свою думку словами Ліни Костенко: «І все на світі пережити треба, і кожен фініш – це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт».
Прощання з Університетом – це урочиста та сумна хвилина, попереду у випускників складна і сподіваємось, щаслива та світла дорога у Велике життя! Але перш ніж зробити цей хвилюючий крок вперед у майбутнє, не забудьте взяти з собою все саме найкраще, що дали вам роки навчання у нашому рідному Сковородинівському університеті.
Семінар «Концептуальні засади Державного стандарту базової середньої освіти»
26 січня 2022 року на базі ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбувся практичний семінар «Концептуальні засади Державного стандарту базової середньої освіти», який провів засновник і керівник ТОВ «Творче об’єднання Соняшник» Руслан Шаламов.
До семінару долучились представники професорсько-викладацького складу кафедр історичного факультету: к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, к.і.н., доцент, завідувач кафедри історії України Ірина Мартинова, д.і.н., доцент, професор кафедри історії України, гарант ОП «Історія в закладах освіти» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Ольга Ніколаєнко, к.г.н., доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії, гарант ОП «Географія в закладах освіти» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Павло Лоцман, к.ю.н., доцент, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти, гарант ОП «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Олександр Олійник, д.і.н., професор, завідувач кафедри всесвітньої історії, гарант ОП «Історія в закладах освіти» другого (магістерського) рівня вищої освіти Ольга Рябченко.
Зустріч з майбутніми аспірантами Сковородинівської родини
25 січня 2022 року випускники-магістри історичного факультету відвідали зустріч, на якій більше дізналися про навчання в аспірантурі ХНПУ імені Г.С. Сковороди від адміністрації та професорсько-викладацького складу університету.
З вітальним словом до магістрів звернувся ректор університету, професор, член-кореспондент НАПН України Юрій Бойчук, який привітав здобувачів з успішним захистом кваліфікаційних робіт та пообіцяв всіляко підтримувати наукові прагнення та професійний ентузіазм наших випускників.
Проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, професор Світлана Бережна у своєму виступі повідомила про можливості та переваги навчання в аспірантурі. Також до випускників звернулась голова Ради молодих учених Ольга Башкір, яка розповіла про перспективи і можливості, які відкриваються перед аспірантами. Багаторічний завідувач відділу аспірантури та докторантури, професор Ірина Разуменко побажала успіхів та високого старту молодим науковцям.
З нашими магістрами зустріч відвідали в.о. декана історичного факультету, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Гончарова, заступник декана з навчальної роботи та координатор з наукової роботи, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Марія Луценко, гарант ОНП «Історія» спеціальності 032 Історія та археологія, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Олена Богдашина.
Вітаємо Олену Богдашину з виходом її книги у світ!
25 січня 2022 року у конференц-залі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відбулась презентація книги (укладач – доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України, гарант ОНП «Історія та археологія» третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти Олена Богдашина). Книга «Максим Максимович Ковалевський : біобібліографічний покажчик» оформлена 4-ма мовами (українською, російською, англійською, французькою), а у тексті наводяться публікації 11 мовами.
Одним із рецензентів праці стала доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Ольга Рябченко, яка відзначила високий професіоналізм авторки та привітала її з тим, що праця останніх 10 років Олени Миколаївни нарешті побачила світ.
Покажчик можна завантажити на сайті НБ ХНПУ імені Г.С. Сковороди за посиланням
Професійний розвиток – запорука успіху!
20 січня 2022 року здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія кафедри історії України Анастасія Сопельняк відвідала вебінар «Аналіз грантової підтримки та ефективності співпраці в Web of Science та InCites», про що отримала відповідний сертифікат. Організатором проведення зустрічі виступила Державна науково-технічна бібліотека України.
Під час вебінару, консультант з регіональних рішень Clarivate, лекторка Ірина Тихонкова, відповіла присутнім на питання, як знайти і проаналізувати результати діяльності установ, використовуючи базу даних Web of Science та аналітичний інструмент InCites, як здійснювати за допомогою зазначених ресурсів пошук партнерів для співпраці та шукати інформацію про джерела фінансування досліджень.
Бажаємо Анастасії, щоб отримані знання обов’язково знайшли своє відображення на практиці та чекаємо на нові інноваційні проєкти та гранти!
День відкритих дверей на історичному!
5 січня 2022 року у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди відбувся в online-форматі День відкритих дверей, до якого долучився й історичний факультет. Захід зібрав зацікавлених майбутніх абітурієнтів та їх батьків.
З вітальним словом до присутніх звернувся доктор педагогічних наук, професор, ректор ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юрій Бойчук, який привітав майбутніх абітурієнтів Сковородинівського університету, їх батьків, учителів. У своєму виступі він розповів про Університет і про ті можливості, які отримує кожен його студент, а також поінформував присутніх про перспективи працевлаштування випускників. На заході був присутній доктор соціологічних наук, професор, директор ХРЦОЯО Олександр Сидоренко, який розповів про особливості ЗНО-2022, ознайомив присутніх з графіком проведення ЗНО-2022, надав практичні поради з підготовки до тестування та успішного складання.
Про умови вступу до Університету розповіла гостям відповідальний секретар приймальної комісії, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії Тетяна Гуцан.
Після загальноуніверситетського заходу майбутні абітурієнти завітали на квест-подорож «Таємниці історичного факультету», де ближче познайомились з деканом факультету Ольгою Гончаровою, кафедрами (кафедра історії України, кафедра всесвітньої історії, кафедра суспільно-економічних дисциплін та географії, кафедра суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти), структурними підрозділами факультету (археологічна лабораторія, Козацький центр), професорсько-викладацьким складом факультету.
Науково-практична конференція «Дробицький яр та сучасний світ»
15 грудня 2021 року представники історичного факультету взяли участь у науково-практичній конференції «Дробицький яр та сучасний світ», яка проходила на базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серед учасників конференції були:
Дякуємо колегам з Харківського обласного комітету «Дробицький Яр» за запрошення та можливість долучитися до обговорення такого важливого та актуального питання, як проблема Голокосту.
Семінар «Використання інноваційних методик і технологій на уроках історії»
15 грудня 2021 року доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії України Ольга Ніколаєнко взяла участь у міському семінарі для вчителів історії «Використання інноваційних методик і технологій на уроках історії». Керівником і організатором семінару виступала М. І. Реформат, яка запросила взяти участь у ньому і наш факультет з метою поглиблення зв’язків вищої школи і вчителів-професіоналів.
Професор Ольга Ніколаєнко виступила з доповіддю «Інтерактивні технології навчання історії: зміст, принципи, освітній потенціал». На семінарі прозвучали доповіді вчителів-практиків і новаторів: Городової Ж. В. «Організація пізнавальної діяльності учнів у дистанційному режимі за принципом перевернутого навчання», Кронгауза В. О. «Елементи історичної реконструкції засобами інсценування та гаджет-застосунки на уроках історії як сучасний experience».
Дякуємо Центру за запрошення і пропонуємо надалі залучати здобувачів вищої освіти до участі в подібних заходах з метою отримання досвіду від досвідчених колег.
Меморіальний вечір, присвячений 95-річчю з Дня народження Ярослава Дашкевича
13 грудня 2021 року здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання кафедри історії України спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Сопельняк долучилась до проведення меморіального вечора, присвяченого 95-річчю з Дня народження Ярослава Дашкевича, який цього року проходив в online-режимі у Zoom. У рамках проведення заходу було:
Дослідницькі пошуки Анастасії нерозривно пов’язані з життєписом та науковим шляхом видатного українського сходознавця, професора Ярослава Дашкевича (тема дисертаційного дослідження: «Я.Р. Дашкевич: доля ученого на тлі епохи»), тому бажаємо, щоб результати цього спілкування обов’язково знайшли своє відображення у майбутніх тезах, статтях, виступах на конференціях, форумах, круглих столах.
06 грудня 2021 року відбувся IІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України (відділення: Історія України), на якому захищали свої наукові роботи учні загальноосвітніх шкіл Московського району міста Харкова. Уже декілька років поспіль до складу членів журі конкурсу науково-дослідницьких робіт членів МАН з відділення «Історія України» входить кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова.
39-та Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «Краєзнавство у системі науки та освіти: досвід і перспективи»
3 грудня 2021 року на базі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відбулась 39-та Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «Краєзнавство у системі науки та освіти: досвід і перспективи», присвячена 100-річчю створення Харківського інституту народної освіти імені О.О. Потебні.
З вітальним словом до учасників конференції звернулась кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету, член організаційного комітету конференції Ольга Гончарова, яка у своїй доповіді зазначила роль історичного краєзнавства у формуванні національної самосвідомості та історичної пам’яті, підкреслила, що головне завдання вивчення історії рідного краю – формувати історичне мислення, логіку історичного пізнання та розуміння історичного процесу на конкретних прикладах регіональної, близької нам, історії та побажала учасникам успішної роботи конференції, не дивлячись на online-режим її проведення.
Ця конференція щороку стає чудовою платформою, де молоді науковці історичного факультету можуть поділитися своїми дослідницькими напрацюваннями, і цей рік не став виключенням. Відтак здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 1 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія кафедри історії України Тіна Дмитрієва виступила на секційному засіданні «Біографічні та просопографічні дослідження крізь призму краєзнавства» та представила результати своїх наукових пошуків на тему: «Археологічні дослідження Б.П. Зайцева» (науковий керівник: доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Олена Богдашина). За свою неймовірно цікаву та унікальну доповідь Тіна була удостоєна премії імені А.Г. Слюсарського.
Лекція-презентація «Питання, наративи, інтерпретації: усна історія як мистецтво балансу і взаємодії»
2 грудня 2021 року на базі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулась лекція-презентація «Питання, наративи, інтерпретації: усна історія як мистецтво балансу і взаємодії» (лектор: докторка історичних наук, професорка кафедри українознавства філософського факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна, голова Асоціації усної історії, головна редакторка часопису «Україна модерна» Гелінада Грінченко). На лекції були присутні: кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри історії України Ірина Мартинова, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Олена Богдашина, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Марія Луценко, старший лаборант кафедри історії України Ольга Єгоршина, здобувачі вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня кафедри історії України спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Сопельняк, Дмитро Прочкарук, Данило Діденко та Андрій Бондаренко.
ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін»
19 листопада 2021 року на базі Історичного факультету відбулась ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін», модератором якої стала к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова.
З вітальним словом від ХНПУ імені Г.С. Сковороди до учасників конференції звернулась проректор з наукової, міжнародної та інноваційної діяльності, д.ф.н., професор Світлана Бережна, яка зазначила, що ця конференція для історичного факультету є вже традиційною, багато років об’єднує вчителів історії, методистів, викладачів ВНЗ та здобувачів освіти як України, так і світу та побажала учасникам конференції плідної роботи та цікавих наукових дискусій.
На пленарному засіданні також було заслухано доповідь к.і.н., доцента, доцента кафедри всесвітньої історії Світлани Мірошніченко на тему: «Реалізація можливостей дистанційної платформи MOODLE при викладанні історичних курсів в університеті».
Загалом до роботи конференції в online-режимі долучились чимало науковців, методистів, вчителів та здобувачів освіти, які поділились своїми науковими напрацюваннями, думками, досвідом.
Ми вдячні к.і.н., доценту, доценту кафедри всесвітньої історії Галині Яковенко за багаторічну організацію роботи конференції, яка з року в рік проходить на високому рівні, а всім учасникам конференції за активність, цікаві запитання, які дали змогу ширше розкрити проблематику викладання історії та суспільствознавчих курсів. До нових зустрічей!
Міжнародна науково-практична конференція «Україна – Литва: історичні, мовно-культурні та туристичні паралелі»
19 листопада 2021 року на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка в режимі online (на платформі Zoom) відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Україна – Литва: історичні, мовно-культурні та туристичні паралелі», до роботи якої долучились:
З матеріалами конференції можна ознайомитись за посиланням
Засідання історіографічного гуртка на тему: «Біографічні дослідження: перспективи та методика»
17 листопада 2021 року відбулося розширене засідання історіографічного гуртка під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України Олени Богдашиної на тему: «Біографічні дослідження: перспективи та методика», до якого долучились здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання, здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня 2 року навчання, а також здобувачі вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня спеціальності 032 Історія та археологія.
У ході засідання історіографічного гуртка було заслухано та обговорено доповідь здобувачки вищої освіти третього (освітньо-наукового рівня) рівня 2 року навчання кафедри історії України Тіни Дмитрієвої на тему: «Методологія та перспективи проведення біографічних досліджень».
Також для гуртківців науковий керівник гуртка провела фото диктант про М.С. Грушевського, познайомивши здобувачів ближче з життєвим та професійним шляхом видатного історика.
Голова СНТ історичного факультету
Юлія Матей
Міжнародний круглий стіл «Якість сучасної освіти в контексті постнекласичної парадигми: методологія, теорія, практика»
8 листопада 2021 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбувся Міжнародний круглий стіл «Якість сучасної освіти в контексті постнекласичної парадигми: методологія, теорія, практика», до роботи якого долучились в.о. декана історичного факультету, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Гончарова.
Модератором пленарного засідання стали доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор ХНПУ імені Г.С. Сковороди Юрій Бойчук та доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України Нелля Ничкало.
У межах круглого столу було проведено дві панельні дискусії:
Засідання гуртка з етнічної історії на тему: «Єврейське та ромське населення на території України: історія та сучасність»
5 листопада 2021 року на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди в режимі online відбулося засідання гуртка з етнічної історії на тему: «Єврейське та ромське населення на території України: історія та сучасність», під керівництвом кандидата історичних наук, доцента, доцента кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольги Гончарової (модератор засідання – голова СНТ історичного факультету, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання Юлія Матей), на якому були заслухані та обговорені такі доповіді:
Загалом до участі у роботі гуртка долучилось понад 50 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1 року навчання історичного факультету Щира подяка доповідачам за резонансні виступи та змістовні презентації, а також активній аудиторії за цікаві питання.
Онлайн-семінар «Цифровізація культурної спадщини: компетентності та проєкти»
5 листопада 2021 року к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, голова СНТ історичного факультету, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання Юлія Матей та здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія кафедри історії України Анастасія Сопельняк взяли участь у роботі онлайн-семінару «Цифровізація культурної спадщини: компетентності та проєкти», ініційованому Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.
На семінарі були представлені оглядові матеріали і пропозиції експертів щодо розвитку професійних цифрових компетентностей у секторі культурної спадщини та можливих напрямків подальшої проектної діяльності у сфері креативних індустрій та цифризації культурної спадщини.
З детальною програмою онлайн-семінару та тематикою доповідей спікерів можна ознайомитись за посиланням
Вебінар «Поради з написання статей до міжнародних журналів, які індексуються у Scopus та Web of Science»
4 листопада 2021 року відбувся вебінар для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Поради з написання статей до міжнародних журналів, які індексуються у Scopus та Web of Science», спікером якого була редактора Центру міжнародної, інноваційної і проектної діяльності Аліна Кривобокова.
До вебінару долучились доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України, гарант ОНП зі спеціальності 032 Історія та археологія Олена Богдашина та здобувач вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 1 року навчання кафедри історії України Дмитро Прочкарук.
Під час вебінару учасники дізналися про структуру статті у міжнародному журналі, який мінімум входить до кожного підрозділу, нюанси оформлення списку літератури, поради з подання, оформлення статті, комунікації з редакціями.
Ми щиро вдячні пані Аліні за проведений вебінар та ті поради, які отримали під час нього! Сподіваємось, що зовсім скоро завдяки цим знанням ми успішно опублікуємо не одну статтю у міжнародних журналах, що індексуються у Scopus та Web of Science.
Круглий стіл на тему: «Лесь Курбас: театрально-мистецькі та історико-політичні горизонти»
3 листопада 2021 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди відбувся круглий стіл для молодих вчених на тему: «Лесь Курбас: театрально-мистецькі та історико-політичні горизонти», до роботи якого долучились к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, к.і.н., в.о. завідувача кафедри історії України Ірина Мартинова, здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання спеціальності 032 Історія та археологія Анастасія Сопельняк.
Завдяки наполегливій праці організаторам цієї наукової події вдалося чітко організувати роботу круглого столу. Учасники отримали можливість невимушено обмінюватися спостереженнями, думками, відкривати нові для себе імена. Такий формат проведення створює умови для дискусій та налагодження наукового діалогу.
Міжнародний науково-практичний семінар «Інтернаціоналізація вищої освіти в Україні: європейський контекст і вітчизняні практики»
28-29 жовтня 2021 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди в online-форматі на платформі Zoom проходив Міжнародний науково-практичний семінар «Інтернаціоналізація вищої освіти в Україні: європейський контекст і вітчизняні практики», присвячений аналізу кращих міжнародних та вітчизняних практик організації освіти, міжнародної діяльності та співробітництва ЗВО.
До заходу долучились й представники кафедри історії України, серед яких кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України, в.о. декана історичного факультету Ольга Гончарова, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, заступник декана з навчальної роботи, координатор з наукової роботи Марія Луценко, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України, координатор з виховної роботи Інна Чернікова, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри історії України Ірина Мартинова, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Олена Дьякова, здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня 3 року навчання кафедри історії України Анастасія Сопельняк.
Дякуємо учасникам семінару за плідну роботу, цікаві дискусії, обмін досвідом та науковими напрацюваннями!
Засідання історіографічного гуртка на тему: «Політика історичної пам’яті»
27 жовтня 2021 року відбулося розширене засідання історіографічного гуртка під керівництвом доктора історичних наук, професора, професора кафедри історії України Олени Богдашиної на тему: «Політика історичної пам’яті», до якого долучились здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання, здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня 2 року навчання, а також здобувачі вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня спеціальності 032 Історія та археологія.
У ході засідання історіографічного гуртка було заслухано та обговорено доповідь здобувачки вищої освіти другого (магістерського) рівня 2 року навчання 61 групи Діани Сюсюк на тему: «Історична пам'ять та комеморативні практики».
Продовжує роботу регіональний освітній проєкт «Підвищення конкурентноспровожності випускників закладів ЗСО Харківської області в умовах викликів сучасної системи освіти».
26 жовтня 2021 р. відбулося засідання предметної групи з історії України, до складу якої входить кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри історії України Ірина Мартинова. У ході засідання групи був обговорений проєкт методичних рекомендацій для вчителів з питань покращення підготовки учнів до Зовнішнього незалежного оцінювання з історії України та використання освітніх онлайн-платформ з підготовки до ЗНО.
Міжнародна наукова конференція «Українсько-тюркська спільна культурна спадщина»
22 жовтня 2021 року на базі Харківського національного університету радіоелектроніки відбулась Міжнародна наукова конференція «Українсько-тюркська спільна культурна спадщина» з нагоди відзначення 880-літнього ювілею азербайджанського мислителя і поета – Нізамі Ґенджеві, співорганізатором якої виступив ХНПУ імені Г.С. Сковороди.
На цьому поважному науковому форумі кафедру історії України представляли в.о. декана історичного факультету, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Ольга Гончарова, завідувач археологічної лабораторії, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Володимир Колода, аспірантка кафедри історії України Анастасія Сопельняк.
Вітаємо з нагородою!
18 жовтня 2021 року під час чергового засідання Виконавчої ради ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулось нагородження професорсько-викладацького складу університету з нагоди Дня українського козацтва та за вагомий особистий внесок у національно-патріотичне виховання студентської молоді.
Ми вітаємо кандидата історичних наук, доцента, доцента історії України, координатора з виховної роботи на історичному факультетs Інну Чернікову з отриманою нагородою та бажаємо наснаги, подальшого розвитку та успіху на професійній ниві!
Наукова конференція «ХХ Козацькі читання»
19 жовтня 2021 року на базі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди в онлайн-режимі відбулась традиційна для нашого факультету наукова конференція здобувачів закладів вищої освіти та учнів загальноосвітніх шкіл «ХХ Козацькі читання», яка цього року була присвячена вшануванню пам’яті Польового Гетьмана Слобідського козацького округу, Отамана ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди», генерал-отамана Українського козацтва (2002 – 2021 рр.), ректора ХНПУ імені Г.С. Сковороди (1980 – 2020 рр.), академіка Івана Федоровича Прокопенка.
У рамках проведення конференції «ХХ Козацькі читання» працювало 4 секції, 3 з яких працювали під керівництвом викладачів кафедри історії України. Секцію «Історія Запорозької Січі» очолила кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, заступник декана історичного факультету з навчальної роботи, координатор з наукової роботи Марія Луценко. Секція «Історія українського козацтва в особах» успішно працювала під керівництвом в.о. декана історичного факультету, кандидата історичних наук, доцента Ольги Гончарової. З кандидатом історичних наук, доцентом, доцентом кафедри історії України, координатором з виховної на історичному факультеті Інною Черніковою учасники обговорювали актуальні питання повсякденного життя українського козацтва на однойменній секції.
Козацька слава не вмре, не загине!
Напередодні Дня українського козацтва, Захисників та Захисниць України здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня історичного факультети, члени ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди» відвідали Харківську спеціалізовану школу № 77, де провели уроки «Козацька слава» піл час яких учні закріпили знання про історію України часів Козацької доби, познайомились з побутом українських козаків, дізнались більше про мужніх і талановитих гетьманів Війська Запорізького, про прагнення народу жити вільно.
Запрошуємо на конференцію!
Історичний факультет Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди запрошує Вас та Ваших учнів взяти участь у роботі наукової конференції здобувачів закладів вищої освіти та учнів загальноосвітніх шкіл "Козацькі читання", присвяченої вшануванню пам’яті Польового Гетьмана Слобідського козацького округу, Отамана ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди», генерал-отамана Українського козацтва (2002 – 2021 рр.), ректора ХНПУ імені Г.С. Сковороди (1980 – 2020 рр.), академіка Івана Федоровича Прокопенка. Конференція відбудеться 19 жовтня 2021 року о 10.00.
На конференції будуть працювати такі секції:
Інформаційний лист за посиланням
До зустрічі на конференції!
11 жовтня 2021 року на запрошення директора Краєзнавчого музею міста Первомайський Лозівського р-ну доцент кафедри історії України, завідувач навчально-наукової археологічної лабораторії Володимир Колода здійснив шефський візит з метою консультації щодо археологічної частини експозиції та фондів вказаного музею.
Під час консультативної зустрічі було проведене культурно-хронологічне уточнення артефактів музейної експозиції з точки зору сучасного рівня науки, визначена їх господарська приналежність та спосіб використання в давнину.
За підсумками дружньої зустрічі намічений план подальшого вдосконалення експозиції музею та сплановані наступні кроки співробітництва: знайомство із організацію сучасних археологічних музейних експозицій на прикладі музеїв Харкова, робота з фондами, написання наукових та науково-популярних статей, посилення просвітницької роботи із школярами та студентською молоддю.
Екскурсія з оглядом оборонних споруд гордища і колишніх розкопів
Чудова Слобожанська осінь. І поки короновірусний карантин остаточно не загнав навчальний процес в online, група в складі 13 здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 1 та 2 року навчання історичного факультету виїхала на городище Мохнач Чугуївського району.
Городище знаходиться в мальовничій місцевості: високий вкритий лісом мис правого берега Сіверського Дінця, з якого на багато кілометрів відкривається краєвид широченна заплава ріки, далека села та хутори. Городище створювалося в кілька прийомів багатьма поколіннями наших предків, починаючи від скіфів і до ранніх слобожан.
Екскурсія з оглядом оборонних споруд гордища і колишніх розкопів супроводжувалася лекцією доцента кафедри історії України, завідувача археологічної лабораторії Володимира Колоди про історію створення та дослідження цього городища. Обід був організований на місці табору Середньовічної археологічної експедиції ХНПУ імені Г.С. Сковороди з чаєм, який приготували на багатті. Під чайок продовжилася бесіда про експедиційне життя-буття, цікаві випадки, знахідки та таємниці Мохначанського городища.
А потім прогулянка продовжилися до Суворівського джерела – місцева природна пам’ятка. П’ятикілометрова прогулянка вздовж полів до залізниці закріпили бажання здобувачів потрапити наступного літа до експедиції на реальну польову практику.
Вдивіться в фото та спитайте учасників екскурсії про нашу подорож – і тихо позаздріть їм.
Голодомор – геноцид: жахливі сторінки української історії
5 жовтня 2021 року на базі Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка спільно з Національним музеєм Голодомору-геноциду та Міжнародною асоціацією дослідників Голодомору відбулась презентація наукових праць та результатів Міжнародного Форуму «Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо», який був присвячений пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 рр., до 100-х роковин масового штучного голоду 1921–1923 рр., 75-х роковин масового штучного голоду 1946–1947 рр.
Від Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди була присутня в.о. завідувача кафедри історії України, кандидат історичних наук, доцент Ірина Мартинова. Вона відзначила високий рівень проведення заходу та висловила подяку організаторам за порушення питання впливу комуністичного тоталітарного режиму на геноцид українців з метою ліквідації національно-визвольного руху, нищення української нації та недопущення відновлення Української Держави.
Організатори заходу передали ХНПУ імені Г.С. Сковороди та історичному факультету наукові праці (збірник матеріалів і документів «Чорні дошки» України. Чернігівська область», «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань», навчальний посібник для вчителів «Голодомор 1932–1933 років – геноцид української нації» та інші).
Бабин Яр: ми ПАМ’ЯТАЄМО!
29 вересня 2021 року на базі історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Голокост в Україні: академічний, комеморіальний та освітній аспект», присвячена 80-тим роковинам від Дня трагедії Бабиного Яру, до якої долучилися 50 осіб.
З вітальним словом на пленарному засіданні конференції виступили в.о. декана історичного факультету, к.і.н., доц. Ольга Гончарова, в.о. завідувача кафедри історії України, доц. Мартинова І.С., заступник декана з навчальної роботи, к.і.н. Марія Луценко, завідувач кафедри суспільно-правових дисциплін та менеджменту освіти, к.ю.н., доц. Олександр Олійник, голова Студентського наукового товариства історичного факультету Юлія Матей.
Основними напрямками роботи конференції були:
До роботи конференції долучилися науковці, викладачі, здобувачі історичного факультету та всі зацікавлені. За результатами роботи конференції планується видання збірника тез доповідей.
Гордість історичного факультету – здобувачі-науковці!
28 вересня 2021 року на засіданні кафедри історії України відбулося нагородження здобувачів історичного факультету за активну наукову діяльність та досягнуті результати в науково-дослідній роботі.
З вітальним словом виступила в.о. декана історичного факультету, к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України Ольга Гончарова, яка наголосила на важливості реалізації здобувачів історичного факультету на науковій ниві та подякувала членам Студентського наукового товариства та їх науковим керівникам за вагомий внесок у розвиток історичної науки. Серед нагороджених були:
Здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня 1 року навчання 51 групи Топчій Данііл нагороджений за активну наукову діяльність та досягнуті результати в науково-дослідній роботі.
Здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 4 року навчання 43 групи Пушкаренко Олександра нагороджена за активну наукову діяльність та досягнуті результати в науково-дослідній роботі та за ІІІ місце у Харківському регіональному конкурсі студентських наукових робіт за напрямком «Гуманітарні науки».
Наукові керівники талановитих науковців (к.і.н., доц, доц. кафедри історії України Олена Дьякова та к.і.н., доц., доц. кафедри історії України Інна Чернікова) нагороджені за вагомий особистий внесок у розвиток наукової роботи в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди.
Еліту має готувати еліта (Сергій ШКАРЛЕТ)
24 вересня 2021 року у готелі «Kharkiv Palace» відбувся науково-практичний семінар-нарада для керівних кадрів сфери освіти міста Харкова та Харківської області «Національний освітній технопарк з підвищення якості освіти: від моделі до втілення», координаторами якого стали Міністерство освіти і науки України та Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди.
Історичний факультет також долучився до проведення експозиційної виставки. На заході були присутні в.о. декана історичного факультету, к.і.н., доц. Ольга Гончарова, заступник декана з навчальної роботи, координатор з наукової роботи, к.і.н., доц. кафедри історії України Марія Луценко, завідувач навчально-наукової археологічної лабораторії, к.і.н., доц., доц. кафедри історії України Колода В.В., старший лаборант археологічної лабораторії Володимир Сировацький та голова Студентського наукового товариства історичного факультету Юлія Матей.
У ході науково-практичного семінару-наради був представлений науково-педагогічний проєкт «Інтелект України», презентовано дорожню карту створення й функціонування національного технопарку з підвищення якості освіти на Харківщині.
Круглий стіл «Гетьманування П. Сагайдачного (до 400-річчя битви під Хотином)»
28 вересня 2021 року на базі Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба відбувся круглий стіл для здобувачів вищої освіти м. Харкова «Гетьманування П. Сагацдачного (до 400-річчя битви під Хотином)», в якому взяли участь здобувачки вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 року навчання Заярна Олена та Коноз Олена.
Дівчата під керівництвом в.о. декана історичного факультету, к.і.н., доцента, доцента кафедри історії України Ольги Гончарової підготували доповіді, з якими успішно виступили під час круглого столу, викликавши цікаву дискусію між учасниками круглого столу.
Круглий стіл «Результати ЗНО – 2021: завдання, виклики та перспективи»
20 вересня 2021 р. на базі Харківської академії неперервної освіти відбувся круглий стіл «Результати ЗНО – 2021: завдання, виклики та перспективи» в рамках регіонального освітнього проєкту «Підвищення конкурентоспроможності випускників закладів ЗСО Харківської області в умовах викликів сучасної системи освіти». Під час роботи круглого столу було окреслено питання особливості підготовки та проведення ЗНО з шкільних предметів, проаналізовано результати ЗНО-2021, визначено проблеми та недоліки й запропоновано шляхи їх усунення.
ХАНО організувала робочі групи для аналізу результатів і вироблення рекомендацій для вчителів, як покращити підготовку учнів до Зовнішнього незалежного оцінювання. До складу робочих груп увійшли в.о. завідувача кафедри історії України, к.і.н., доц. Мартинова І.С. та доцент кафедри суспільно-економічних дисциплін та географії, к.геогр.н., доц. Некос С.В, вчителі, які працюють у закладах загальної середньої освіти Харкова та Харківської області, серед яких значний відсоток випускників історичного факультету.
«Ніч науки - 2021» кафедри історії України
18 вересня 2021 року під патронатом в.о. Харківського міського голови Ігоря Терехова відбулась «Ніч науки в Харкові - 2021». До проведення загальноміського заходу долучилась також кафедра історії України історичного факультету з експозицією середньовічних старожитностей Слобожанщини навчально-наукової археологічної лабораторії, на якій були представлені стародавні артефакти, які були знайдені та відреставровані в навчально-археологічній лабораторії історичного факультету (керівник – завідувач археологічної лабораторії, к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України Колода Володимир Васильович).
Для наймолодших гостей історичного факультету на «Ночі науки» працювала інтерактивна вікторина «Шляхами козацької України», під час якої учні пройшли випробування ребусами на історичні терміни, а всі охочі дізналися про культуру, традиції та побут українського козацтва шляхом пізнавальних конкурсів та завдань (керівник – координатор декана історичного факультету з виховної роботи, к.і.н., доцент, доцент кафедри історії України Чернікова Інна Володимирівна).
28 вересня 2021 р. Всеукраїнська наукова конференція «Голокост в Україні: академічний, комеморіальний та освітній аспект», присвяченої 80-тим роковинам від дня трагедії Бабиного Яру
Місце проведення конференції: Україна, 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 29. Форма проведения конференции: очна/онлайн (в залежності від епідемшологічної ситуації).
Цьогорічна «лютнева» спека продовжується. Так само продовжуються одноденні туристичні виїзди групи «Ініціатива інтелектуальних мандрів». 25.07.2021. на прохання цієї групи доцентом історичного факультету Колодою В.В. була проведена автобусна екскурсія на тему «Слов`яно-кочівницькі стосунки». Під час екскурсії група відвідала городище Водяне, на якому у 2002-2003 рр. свої дослідження проводила Середньовічна експедиція нашого ЗВО.
Після цього було відвідано городище в с. Мохнач, яке досліджується нашою експедицією, починаючи з 1999 р. Протягом екскурсії слухачі дізналися тисячолітню історію взаємин слов`ян і Київської Русі із кочовими племенами, державами та народами, котрі, зміняючи одне одного, мешкали на півдні Східної Європи, і як це відображалося в історичних подіях нашого краю. Особливою цікавинкою екскурсій, що проводяться співробітниками навчально-дослідної археологічної лабораторії, є огляд давніх артефактів, що були знайдені експедицією під час археологічних пам`яток, на яких проводиться екскурсія.
Одним з напрямків роботи Навчально-дослідної археологічної лабораторії є консультативна допомога місцевим музеям в інтерпретації їх археологічних колекцій та у створенні експозицій археологічного матеріалу.
Так от, 20 липня 2021 р. на прохання співробітників Краєзнавчих музеїв. Первомайська та с. Верхній Бишкин Олексіївської ОТГ (обидва – Лозівський р-н) була здійснена поїздка з означеною вище метою. Були оглянуті археологічні колекції, проведені консультації щодо культурно-хронологічної інтерпретації виявлених артефактів та надані поради щодо можливого створення нових експозицій. Колода В.В. надав тексти та ілюстрації своїх робіт, які присвячені археологічним дослідженням на пам`ятках колишнього Первомайського району та, зокрема в околицях с. Верхній Бішкин, де працювала Середньовічна експедиція нашого вузу. Під час співбесід із співробітниками музеїв були намічені напрямки майбутнього співробітництва.
Візит закінчився зустріччю із Анатолієм Стаховим – головою Олексіївської громади, який висловив свою підтримку всім спільним науковим та музейним починанням, кінцевою метою повинне стати науково-популярне видання про старожитності саме Олексіївської громади та створення науково-вірної експозиції Верхньобишкинського музею і включення його в перелік туристичних об`єктів обласного рівня. До речі, ця громада починає розвивати «зелений туризм»…
Приємною несподіванкою була зустріч із Дьяконовою Світланою – випускницею історичного факультету 2006 р. (учасницею археологічної експедиції 2001 р. на городищі Водяне, яка зараз плідно працює у відділі освіти Олексіївської ОТГ.
Археологія не тільки зв`язує минуле людства і сучасність, а й поєднує покоління здобувачів та викладачів нашого ЗВО.
Незважаючи на липневу спеку, 18.07.2021 р., на прохання групи «Ініціатива інтелектуальних мандрів», доцентом історичного факультету Колодою В.В. була проведена автобусна екскурсія на тему «Історія Хозарії та її відображення на Харківщині».
Під час екскурсії група відвідала «Історико-археологічний музей-заповідник Верхній Салтів», де ознайомилась з експозицією музею та оглянула місце дослідження славетного Верхносалтівського катакомбного могильника, який дав назву яскравій ранньосередньовічній Салтівській культурі кінця І тис. н. е. Після цього, екскурсія була продовжена на Вовчанськму городищі (середина 8 – середина 10 ст. н. е.). Під час огляду археологічної пам`ятки екскурсанти ознайомилися з історією його дослідження та його значенням в системі північно-західних городищ Хозарії.
Всеукраїнська наукова конференція «Українська революція: державотворчий аспект»
28 травня 2021 року на історичному факультеті Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Українська революція: державотворчий аспект». Під час конференції обговорювався широкий спектр актуальних питань становлення національної державності 1917-1921 рр.
На пленарному засіданні учасників конференції привітав проректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, доктор філософських наук, професор Бережна С. В. З програмними доповідями на пленарному засіданні виступили Воронянський Олександр Володимирович, кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри ЮНЕСКО, філософії людського спілкування та соціально-гуманітарних дисциплін Харківського технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка, Брагіна Тетяна Михайлівна, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри культурології Харківської державної академії культури.
Обговорення проблематики конференції відбулося під час панельних дискусій «Актуальні проблеми становлення національної державності», «Сучасні історіографічні концепції Української революції та нові методологічні підходи до вивчення проблем української революції», «Національно-культурні питання як елемент державної політики доби революції». В дискусіях взяли участь науковці харківських вишів: Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харківського технічного університету сільського господарства імені П. Василенка; Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Харківського національного університету будівництва та архітектури, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, здобувачі вищої освіти та учні шкіл.
За результатами конференції видана збірка матеріалів.
Всеукраїнська наукова конференція «Богдан Хмельницький: історична постать у контексті процесів українського державотворення»
14 травня 2021 року на історичному факультеті Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Богдан Хмельницький: історична постать у контексті процесів українського державотворення», присвячена 425-й річниці від дня народження гетьмана. Під час конференції обговорювався широкий спектр актуальних питань із життя, політичної, дипломатичної діяльності видатного гетьмана – Богдана Хмельницького та козацького руху на теренах України.
На пленарному засіданні учасників конференції привітав проректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, доктор філософських наук, професор Бережна С. В. З програмними доповідями на пленарному засіданні виступили Мірошніченко С. В., кандидат історичних наук, доцент, декан історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Луценко М. В., кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
Обговорення проблематики конференції відбулося під час панельних дискусій: «Б. Хмельницький – видатний державотворець», «Українське козацтво як символ свободи і незалежності», «Сучасні історіографічні концепції та нові методологічні підходи до вивчення проблем українського козацтва», «Образ козацької України в творах мистецтва».В дискусіях взяли участь науковці харківських вишів: Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харківського технічного університету сільського господарства імені П. Василенка; Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Харківського національного університету будівництва та архітектури, студенти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, студенти Харківського технічного університету сільського господарства імені П. Василенка; учителі та учні шкіл.
За результатами роботи конференції видано збірку доповідей.
23 березня 2021 р. на історичному факультеті Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди у дистанційному форматі відбулася студентсько-учнівська наукова конференція «Актуальні питання історичного розвитку України і світу очима молоді».
У рамках конференції відбулася робота за такими секціями:
У заході прийняло участь близько 70 учасників, серед яких були як учні зі шкіл м. Харкова та області, так і здобувачі чотирьох фахових коледжів м. Харкова та трьох харківських закладів вищої освіти. Науковий доробок молодих науковців історичного факультету був представлений 15 доповідями здобувачів 2-4 курсів першого (бакалаврського) та 1 курсу другого (магістерського) рівнів вищої освіти денної та заочної форми навчання. За результатами роботи конференції планується створення електронного варіанту збірнику тез доповідей та сертифікатів участі у конференції.
Нещодавно в науковому видавництві «BRILL» (США) вийшла монографія, присвячена розвитку сільського господарства населення Лісостепової Хозарії. Одним із її авторів є доцент кафедрі історії України, незмінний керівник Середньовічної археологічної експедиції нашого вузу, к.і.н. Володимир Колода. Разом із своїм київським співавтором, базуючись, головним чином, на матеріалах досліджень археологічної експедиції нашого вузу, вони аналізують рівень розвитку і особливості розвитку землеробства та скотарства у осілого та напівосілого населення Хозарського каганату. В роботі, окрім, звичайно, даних археологічних розкопок, широко використовуютьсядані ґрунтознавства, палеоботаніки, археозоології палеокліматології та інших природничих дисциплін. Робота супроводжується значним ілюстративним матеріалом.
Вихід цієї монографії – це, насамперед, визнання заслуг харківської школи хозарознавства в науковому світі, і наш вуз – є однією з провідних дослідних установ в галузі дослідження старожитностей однієї з провідних ранньосередньовічних держав Східної Європи.
Монографія вже поступила до провідних бібліотек Харкова: бібліотека ім. В. Г. Короленка, центральна наукова бібліотека ХНУ ім. В. Н. Каразіна, бібліотеки ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.
В середині жовтня в Музеї археології ХНУ ім. В.Н. Каразіна була відкрита археологічна виставка, що присвячена 120-річчю дослідження салтівської археологічної культури на Україні. Основою її експозиції стари матеріали, що здобуті під час експедицій ХНУ ім. В.Н. Каразіна та Середньовічної експедиції ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, основу якою складають студенти нашого історичного факультету. У зв’язку із карантином і обмеженими можливостей відвідування виставки в даний час, для зацікавлених знято відео-екскурсію по цій виставці. Ось її електронна адреса:
Екскурсоводами виступають співробітники ХНУ ім. Каразина та керівник Середньовічної експедиції нашого вузу – Володимир Колода.
09 жовтня 2020 року на історичному факультеті ХНПУ імені Г.С. Сковороди під егідою ГО «Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г.С. Сковороди» (у режимі он-лайн) відбулася XІХ учнівсько-студентська наукова конференція «Козацькі читання», присвячена Дню Захисника України та Дню Українського козацтва. Всіх учасників конференції привітала декан історичного факультету, доц. Мірошніченко С. В., побажала плідної роботи на конференції та успіхів у вивченні козацької проблематики.
Під час роботи конференції працювало 4 наукові секції:
1) «Історія Запорозької Січі»,
2) «Історія Українського козацтва в особах»,
3) «Козацька символіка»,
4) «Актуальні проблеми дослідження історії України». Усього на історичний факультет у дистанційному режимі завітало понад 40 учасників. Зокрема, з цікавими доповідями про культуру, побут та традиції українського козацтва виступили учні ХЗОШ №7, ХЗОШ №67, ХСШ І-ІІІ ст. №77, Харківських гімназій №14 та №65, Бірківської ЗОШ Зміївської районної ради Харківської області, Руновщинської ЗОШ Зачепилівської районної ради, Харківського державного автомобільно-дорожнього коледжу, електромеханічного коледжу ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, Харківського фахового коледжу харчової промисловості Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка.
Про соціально-економічні події доби козацтва, роль видатних гетьманів у становленні української державності доповідали студенти історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, курсанти Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, Харківської гуманітарно-педагогічної академії.
До виступів учнів приєдналися директори ХЗОШ №67 Морогов Андрій Валерійович та Руновщинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Зачепилівської районної ради Корінець Тетяна Федорівна, вчитель історії Харківської гімназії № 65 Чаркіна Тетяна Іванівна, які подякували організаторам та учасникам за дослідження історії козацтва та привітали всіх з наступаючим святом Дня Українського козацтва.
Дякуємо всім учасникам, науковим керівникам за підготовку учнів і студентів та інтерес до козацької проблематики! Сподіваємося на зустріч у наступному році у ХХ ювілейній науковій конференції, бо козацькому роду нема переводу!
18 вересня 2020 р. на базі Історико-археологічного музею-заповідника «Верхній Салтів» відбувся міжнародний польовий семінар, присвячений 120 річчю початку досліджень салтівської археологічної культури в Україні, Організаторами якого виступили: науково-дослідна археологічна лабораторія ХНПУ ім. Г.С. Сковороди (завідувач – доц. Колода В.В.) спільно з Харківським історичним музеєм та Музеєм археології ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Із доповідями на актуальні проблеми вивчення старожитностей салтівської культури, які є сучасним відображенням матеріальної та духовної культури багатоетнічної держави Хозарський каганат виступили Віктор Аксьонов (Харківський історичний музей), Ігор Іськов (Музей археології ХНУ ім. В.Н. Каразіна), Володимир Колода (ХНПУ ім. Г.С. Сковороди), Ростислав Кас’яненко (представник платформи громадянських сил 22 лютого), Валерій Скирда (ХНУ ім. В.Н. Каразіна). У зв’язку з карантином стендовими доповідями були представлені дослідники з Інституту сходознавства ім. А. Кримського (Київ), Інституту археології РАН (Москва) та Нижньовартовський державний університет (Росія). За підсумками польового семінару зараз формується збірка наукових праць «Міхеєвські читання», випуск – 2.
Кафедра історії України 29 травня 2020 р. організувала і провела конференцію «Українське державотворення: історичний аспект (до 100-річчя Акту Злуки)» в онлайн-режимі. Фото додається – 1 фотографія: ст. лаб. кафедри Єгоршина О.О. модерує конференцію. Прийняло участь 27 осіб: викладачі, аспіранти студенти ХНПУ ім. Г.С. Сковороди та інших вишів міста, а також учителі шкіл міста. Робота конференції розпочалася з пленарного засідання, на якому з вітальним словом виступила Бережна С.В., доктор філософських наук, професор, проректор ХНПУ імені Г.С. Сковороди. В рамках роботи конференції працювало 3 панелі:
За результатами роботи конференції видані тези доповідей в електронному вигляді.
Кафедра історії України 12 травня 2020 року організувала і провела студентсько-учнівську науково-практичну конференцію «Актуальні питання історичного розвитку України і світу очима молоді» в режимі онлайн.
З вітальним словом виступив ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Іван Федорович Прокопенко.
На пленарному засіданні про історію історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди в 30-50-х рр. ХХ ст. розповіла проректор з навчально-виховної роботи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, доктор філософських наук, професор Світлана Вікторівна Бережна; традиції історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди висвітлила кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії, декан історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Мірошніченко Світлана Валентинівна.
Діяло 4 секції:
Навчальні заклади: історія заснування, видатні випускники та викладачі;
Історія України: події та історичні персоналії;
Історико-географічний аспект регіоналістики;
Всесвітня історія: події та історичні персоналії
У конференції взяв участь 31 учень і студент Харкова і Харківської області.
Серед них студенти історичного факультету, студентка Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, учні регіональних центрів професійної освіти (Ізюмського регіонального центру професійної освіти і Харківського регіонального центру професійної освіти поліграфічних медіатехнологій та машинобудування)
Також брали участь учні Харківської області:
із Зміївської зош № 2 імені льотчика-космонавта Ігоря Петровича Волка
із Золочівського ліцею № 3
із Куп’янського району виступали учні ЗОШ № 12 м. Куп’янська та Петропавлівської ЗОШ.
Серед навчальних закладів м. Харкова представлені ЗОШ № 5, 7, 113, гімназії № 65, 86, спеціалізованої школи № 99, НВК № 106.
Доповідачі виступили з цікавими темами по різним аспектам, як вітчизняної, так і світової історії. Конференція показала наскільки різними є уподобання учнів і студентів в історії.
61002, м.Харків, вул. Алчевських (Артема) 29, к. 303
тел.(057) 700-48-01
e-mail: kaf-ukraine-history@hnpu.edu.ua
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
