Практична підготовка здобувачів другого (магістерського) рівня з галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки зі спеціальності 053 Психологія

Практична підготовка здобувачів ступеня магістр здійснюється в межах двох видів практик: виробничої практики на підприємствах (2 семестр) та науково-дослідної практики (3 семестр).

Виробнича практика проводиться у відповідності до навчального плану і є обов’язковим видом учбових занять для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 053 Психологія.

Зміст практики визначає «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» Міністерства освіти і науки України, Положення про проведення практик студентів ХНПУ імені Г.С.Сковороди.

1. Виробнича практика на підприємствах

Виробнича практика є найважливішою ланкою в системі професійного становлення психолога. Саме в процесі цієї практики з'являється можливість з'єднати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їхньою практичною діяльністю.

Різні види практики тісно взаємозалежні, здійснюються в певній системі й послідовності. Виробнича практика є однією із завершальних у процесі підготовки й сприяє професійному самовизначенню і становленню фахівця.

Виробнича практика виконує освітню, розвивальну, виховну функції й спрямована на формування фахівця.

Метою її впровадження є формування поглибленої практичної підготовки до професійної діяльності на посаді психолога психологічної служби.

Це важлива частина підготовки здобувачів вищої освіти ступеня магістр (спеціальність – психологія) і спрямована на закріплення і реалізацію в умовах навчальних закладів різного типу та виробництва набутих здобувачами предметних, психолого-педагогічних знань, умінь, навичок.

Організація та контроль практики забезпечуються кафедрою психології за наказом закладу вищої освіти Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Проведення практики здійснюється на базі Психологічної служби ХНПУ імені Г.С. Сковороди, психологічних служб підприємств м. Харкова, Харківської області та інших областей України. Відповідальним за практику призначається досвідчений фахівець випускової кафедри психології. Відповідальні за проведення та контроль практики на базі – відповідні керівники психологічних служб.

Зміст практики визначається основних напрямами професійної діяльності психолога та видами діяльності психологічної служби, а саме:

  • організаційно-методична робота;
  • психологічне консультування;
  • психодіагностика;
  • психопрофілактика;
  • психокорекція;
  • психологічна просвіта.

Виступаючи у ролі практичного психолога, психологи-практиканти повинні реалізувати такі його функції:

  • брати участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного особистісного розвитку учнів/студентів/ робітників/населення тощо; сприяти збереженню їх повноцінного психічного здоров`я;
  • проводити психолого-педагогічну діагностику, допомагати у здійсненні професійного вибору, перекваліфікації згідно з рівнем психічного розвитку;
  • розробляти та впроваджувати розвивальні, корекційні програми з урахуванням індивідуальних, статевих, вікових особливостей різних категорій вихованців, учнів, студентів, робітників тощо;
  • сприяти вибору досліджуваними професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готувати осіб до свідомого життя;
  • здійснювати превентивну освіту, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших узалежнень і шкідливих звичок серед вихованців, учнів, студентів та інших категорій населення;
  • здійснювати психологічний супровід осіб, схильних до девіантної поведінки;
  • здійснювати психологічний супровід осіб, що переживають кризову ситуацію;
  • формувати психологічну культуру різних верств населення (вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків, робітників, хворих, засуджених до позбавлення волі та ін.); консультувати з питань психології, її практичного використання в різних сферах життя людини.

2. Науково-дослідна практика

Виробничі практики здобувачів – важливі етапи процесу практичної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі. Практика є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки магістрів з галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки зі спеціальності 053 Психологія та здійснюється відповідно до навчального плану.

Науково-дослідна практика магістрів є компонентом освітньо-професійної програми для здобуття другого (магістерського) освітнього рівня зі спеціальності «Психологія» та має на меті систематизацію, розширення і закріплення здобувачем вищої освіти професійних навичок і вмінь, формування початкової компетенції ведення самостійної наукової роботи, дослідження та експериментування в межах теми магістерського наукового дослідження.

Науково-дослідна практика відповідає напряму наукових досліджень здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Вона спрямована на закріплення теоретичних знань, одержаних здобувачами під час навчання, набуття і удосконалення практичних навичок і умінь у процесі професійної діяльності, розвиток у здобувачів здатності компетентного прийняття рішень у виробничих ситуаціях, оволодіння сучасними методами та формами науково-дослідної діяльності.

Під час такої практики надається можливість використати нові методи та отримати необхідні результати досліджень, що їх проводять здобувачі вищої освіти при написанні кваліфікаційної роботи.

Виконання магістрантами науково-дослідних завдань у період практики повинно ґрунтуватися на розумінні загальної логіки дослідницької роботи і застосуванні інструментарію, який прийнятий у сучасних наукових дослідженнях. Така практика для магістрів є однією із форм професійного навчання у вищій школі і становленні їх як професіоналів-дослідників.

Практика проводиться у науково-дослідній формі за місцем навчання в магістратурі або в закладах того типу, на який орієнтована тематика магістерської роботи.

Головним навчально-методичним документом, що забезпечує комплексний підхід до організації практичної підготовки, системності, безперервності, послідовності навчання здобувачів, є програма науково-дослідної практики, яка передбачає планове, поетапне набуття здобувачами практичних професійних навичок і застосування набутих теоретичних знань у реальних умовах. Програма містить зміст, цілі, завдання, рекомендації щодо організації практики, форми звітності практиканта та норми оцінювання його роботи під час практики.

Наукова-дослідна практика повинна відповідати напряму наукових досліджень магістранта або кафедри психології. Впродовж виконання основних завдань програми практики магістрант повинен отримати конкретні наукові результати з обраної наукової проблеми. Зміст індивідуальних завдань практики узгоджується з науковим керівником і керівником науково-дослідної практики від кафедри психології.

Науково-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечується кафедрою психології. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням на факультеті здійснює керівник науково-дослідної практики від кафедри психології. Крім того, для безпосереднього керівництва практикою кожного здобувача кафедра психології призначає наукового керівника з числа викладачів з науковим ступенем доктора або кандидата наук (які активно ведуть науково-дослідну роботу), який, як правило, є науковим керівником магістерської роботи практиканта. За одним керівником закріплюється не більше 5 здобувачів-магістрантів одночасно.

Теми магістерських досліджень, список наукових керівників і консультантів обговорюються та затверджуються на засіданнях випускової кафедри.

Для проходження науково-дослідної практики кафедра психології залучає здобувачів у проведення науково-дослідної роботи, підготовки наукових звітів, розробки наукової тематики кафедри психології.

Науково-дослідна практика проводиться на базах навчальних закладів, підприємствах і організаціях галузей господарства, промисловості та освіти.

Здобувач, прибувши до бази практики (кафедри), повинен пройти інструктаж з правил внутрішнього розпорядку закладу, техніки безпеки, уточнити план проходження практики, отримати завдання для проведення науково-дослідної роботи, скласти власний індивідуальний план роботи на час практики, вести щоденник практиканта.

Під час проходження науково-дослідної практики магістранти мають вирішити наступні конкретні завдання:

  • скласти індивідуальний план роботи;
  • здійснити вивчення вітчизняних та іноземних наукових та спеціальних літературних джерел з метою визначення стану розробки питань обраної наукової проблеми;
  • скласти список літературних джерел за обраним напрямом дослідження;
  • розробити програму наукового дослідження за обраною темою;
  • підібрати методи та методики, адекватні завданням дослідження та описати їх;
  • здійснити збір, обробку, аналіз, інтерпретацію матеріалу за темою дослідження; описати результати дослідження та надати висновки;
  • написати наукову статтю (тези);
  • взяти участь у захисті-презентації первинного варіанту наукової статті за обраним напрямом дослідження підчас підсумкової конференції.

Наприкінці практики здобувач звітує про виконання програми науково-дослідної практики на підсумковій конференції й подає на кафедру психології необхідну звітну документацію (один варіант звіту подається на базу практики).

Форми і методи контролю

Поточний контроль здійснюється науковим керівником практики від кафедри психології впродовж її строку і включає якість та ретельність виконання завдань, своєчасність виконання індивідуального плану практики, та оформлення документів з практики. Виконання кожного розділу практики і достовірність викладеної у звіті інформації засвідчується підписом керівників практики. По закінченню практики науковий керівник готує відгук-характеристику на виконання магістрантом програми практики, що засвідчується печаткою закладу, й визначає оцінку, з якою звіт рекомендується до захисту. Оцінка наукового керівника носить рекомендований характер.

Підсумковий контроль проводиться по закінченні проведення практики. Даний вид контролю здійснюється відповідальним за організацію, проведення і контроль практики від факультету психології і соціології фахівцем випускової кафедри на основі відгуку-характеристики наукового керівника, аналізу звітної документації, щоденника власних спостережень та захисту-презентації звітної документації на підсумковій конференції.

Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік.


Campus LifeІм'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.