10 квітня 2025 року у доброзичливій, теплій та дружній атмосфері спілкування студентської молоді з досвідченими представниками науки й освіти відбулося засідання Українознавчої наукової студії, на яке завітав почесний гість – історик науки, фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, автор понад 500 наукових і науково-публіцистичних праць, співавтор трьох монографій з фізики, співавтор перекладних словників фізичної лексики, словника з радіаційної безпеки, тлумачного словника з радіології та радіологічного захисту, книги «За правдиве назовництво українське», перший почесний доктор ТНТУ імені Івана Пулюя, упорядник і редактор унікальних видань про українського вченого-фізика, культурного діяча Івана Пулюя, письменницю й культурну діячку Ганну Барвінок, кількатомного видання «Нехай не гасне світ науки», автор сценаріїв фільмів про видатних учених, людина енциклопедичних знань і високого наукового авторитету – Василь Андрійович Шендеровський – з презентацією енциклопедичного довідника «На скрижалях науки» (2023) про відомих, мало знаних та з різних причин незаслужено забутих українських учених, їх доробок у контексті світової науки, поінформував про їхні відкриття, досягнення, що є актуальними дотепер та потребують подальшого вивчення й популяризації.
З привітальним словом до шановного гостя, колег, студійців, усіх присутніх звернулася завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики імені Ольги Георгіївни Муромцевої, доктор філологічних наук, професор Олена Олегівна Маленко, відзначивши вагомий внесок Василя Андрійовича Шендеревського у вітчизняну та світову науку, наголосила на безцінному значенні його праць зі збереження спадщини та вшанування пам’яті видатних українських науковців, побажала плідної творчої праці на ниві науки й культури.
Учасниками заходу стали студійці українського мовно-літературного факультету імені Г.С. Квітки-Основ’яненка, факультету історії й права ХНПУ імені Григорія Сковороди, а також Український культурний центр (ХНПУ імені Г.С. Сковороди, очільниця – Світлана Марцин), Польський культурний центр (ХНПУ імені Г.С. Сковороди, очільниця – Яна Василенко), бібліотека ХНПУ імені Г.С. Сковороди (директорка – Олена Коробкіна), Харківська державна наукова бібліотека імені В. Короленка (соціокультурний центр (очільниця – Олександра Крутас); відділ інноваційних процесів; відділ технічної літератури), доктор філологічних наук, професор кафедри української мови і світової літератури Анатолій Олександрович Новиков та студенти й магістранти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті Людмила Старикова і студенти факультету початкового навчання, викладач Лідія Беленченко та студенти Харківського державного професійно-педагогічного коледжу імені В. Вернадського; учні й викладачі КЗ «Безлюдівський юридичний ліцей імені І. Підкопая» (вчитель української мови та літератури Оксана Ророка та її учні), друзі та колеги Василя Андрійовича Шендеровського, усі охочі та зацікавлені.
Після інформативно й змістовно насиченої презентації Василя Андрійовича відбувся обмін думками, впродовж якого студіянти-українознавці, освітяни, гості поставили вченому питання, поцікавилися нюансами роботи над укладанням довідника, отримали глибокі й проникливі відповіді, оґрунтування важливих проблем збереження й відновлення національної пам’яті, висловили побажання щодо подальших зустрічей.
Очільниця соціокультурного центру Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Короленка пані Олександра Крутас поінформувала всіх присутніх про твори Івана Пулюя та бібліографічні джерела про вченого у фондах бібліотеки, висловила особисті враження від прочитання публіцистичних творів науковця зі світовим ім’ям.
Активну участь в обговоренні взяли студенти українського мовно-літературного факультету: Вероніка Лунга (12 СО), Іваненко Анастасія (4 курс, 42 СО), Слюсаренко Діана (4 курс, 42 СО), Китнюх Артем (42 СО), Ольга Бегеза (42 СО), Піскун Анна, Дубовик Софія, Бекецька Анна (22 СО), Коваленко Денис (22 СО), а також студенти факультету початкового навчання Бекетова Валерія, Сергієнко Вікторія, Носик Юлія (5 курс), Приходіна Дар’я, Косенко Дар’я, Прутяна Маргарита, Іванова Валентина (1 курс), Юркевич Олена, Плужнік Анна, Чепелєва Лідія, Швед Анастасія, Гапоненко Лілія підготували повідомлення про вчених-біологів.
У результаті обговорення учасники зустрічі виявили бажання продовжити студії з вивчення досягнень світової науки, зокрема доробку вітчизняних учених та провести одне із наступних засідань за темою «Харківські вчені в контексті вітчизняної і світової науки».
Запрошуємо всіх охочих та зацікавлених доєднуватися до спілкування.
Модератори Українознавчої студії – Наталія Варич, Лілія Петрова Озель
Напередодні Дня української писемності й мови, вшанування пам’яті Нестора Літописця відбулося плідне й змістовне засідання наукового гуртка «Українознавча студія» на тему: «Краса і сила» української народної культури», на якому учасники розглянули популярні українознавчі проблеми:
Барви й тони української народної пісні, музики, танцю
Розмаїтий світ українського народного малярства
Естетика й символіка народного будівництва й житла
Театралізовані дійства: сімейні й календарно-обрядові традиції
Правова культура в народному середовищі
Учасниками та гостями стали студенти різних факультетів ХНПУ імені Г.С. Сковороди, ліцеїсти КЗ «Безлюдівський юридичний ліцей імені І.Я. Підкопая Безлюдівської селищної ради» та їхні викладачі й класні керівники 10-х класів Ророка Оксана Володимирівна та Свинцицька Тетяна Павлівна, студенти-полоністи та очільниця Польського культурного центру Яна Володимирівна Василенко, викладач НТУ «ХПІ» Марина Юріївна Лухіна.
З привітальним словом до учасників звернулася завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики імені О.Г. Муромцевої доктор філологічних наук, професо Олена Олегівна Маленко й відзначила важливість українознавчої роботи в закладах освіти для популяризації етнокультурних надбань у середовищі студентської та учнівської молоді.
Ліцеїсти та їхні наставниці взяли жваву участь в обговоренні як проблем української національної етнокультури, так і її місцевої специфіки з урахуванням особливостей збереження духовної та матеріальної спадщини слобідського краю в умовах війни та російської агресії. Колеги і наші випускниці та їх юні вихованці надали чимало цікавих коментарів, поставили влучні проблемні запитання, висловили сподівання на подальшу співпрацю в ході вивчення й дослідження українознавчої проблематики.
Особливе зацікавлення в учнів фахового юридичного ліцею викликала доповідь студентки 1 курсу факультету історії й права ХНПУ імені Г.С. Сковороди Парфьонової Катерини «Культура народного звичаєвого права», яку прокоментували й доповнили студенти-правознавці Несвітайло Артем, Савченко Богдан та Ткачов Євген.
У нашому українознавчому середовищі відбувається також традиційна комунікація з Польським культурним центром: завдяки доречним і надзвичайно актуальним доповідям і коментарям Яни Володимирівни Василенко та запрошених нею студентів щодо особливостей сусідньої польської культури забезпечуємо один із важливих напрямів роботи Українознавчої студії – аспект міжкультурних паралелей.
Плідну й змістовну роботу, а також ґрунтовну попередню підготовку до неї засвідчує тематика доповідей, презентацій, виступів та коментарів наших учасників, серед яких як студенти стаціонару, так постійні та активні студійці, зокрема магістерки заочного відділення і вже досвідчені педагоги Кравцова Євгенія, Ставицька Вікторія, Рибалко Валерія, чиї доповіді завжди знаходять відгук у студійній авдиторії:
Естетика й символіка народного будівництва й житла. Будівництво української хати: традиції й перестороги (Ставицька Вікторія, 5 курс, магістрантка з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Фразеологізми як лексичні маркери української народної культури: роль для формування соціокультурної та комунікативної компетенції у викладанні української мови як іноземної (Лухіна Марина, 6 курс, магістрантка, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Розмаїтий світ українського народного малярства (Рибалкіна Валерія, 5 курс, магістрантка, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Популяризація надбань української народної матеріальної культури (музеї, виставки, фестивалі, ярмарки) (Журавель Олександр, студент 3 курсу факультету природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти);
Музей Дмитра Яворницького та його роль для збереження української культурної спадщини (Дідик Назар, студент 3 курсу факультету мистецтв);
Театралізовані дійства: сімейні і календарно-обрядові традиції (Кравцова Євгенія, магістерка, 5 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Дніпровські казки (Рената Федорченко, 3 курс, студентка факультету іноземної філології);
Культура народного звичаєвого права (Парфьонова Катерина, студентка 1 курсу факультету історії й права);
Діалектизми як засіб передачі місцевих колоритів (Однокозова Катерина, 5 курс, магістрантка, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка).
За підсумками оголошеного конкурсу на найбільш влучне запитання й коментар у ході роботи засідання відзначені ліцеїсти Безлюдівського юридичного ліцею та їх викладачі, зокрема учениця 10-А класу Пелюх Діана у номінації «Українознавчі паралелі», яка у своєму коментарі провела цікаві зіставлення між традиційною народною пісенною культурою та тенденціями в сучасній українській музиці, а також студент 3 курсу факультету природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти Журавель Олександр у номінації «Українознавчий пошук».
З особливою приємністю відзначаємо участь студентів Дідика Назара, студента 3 курсу факультету мистецтв, Ренати Федорченко, 3 курс, студентка факультету іноземної філології, Лисака Михайла, студента 3 курсу факультету історії й права, інших студійців), які впродовж кількох років поспіль відвідують як курси дисциплін вільного вибору (ДВВ) –«Українознавство», «Звичаї і традиції українського народу», «Українська народна культура», «Краєзнавство», так і збагачують засідання Українознавчої студії цінною інформацією та діляться здобутим на заняттях досвідом.
Чекаємо на подальші успішні, плідні, приємні та натхненні українознавчі зустрічі з нашими учасниками, гостями, всіма, хто прагне повсякчас збагачуватися скарбами української національної культури!
Українознавча студія відкрита для всіх охочих!
Організатори й модератори спільного засідання, яке відбулося 17.10.24, – викладач польської мови Я.В. Василенко, доценти кафедри українознавства і лінгводидактики імені О.Г. Муромцевої Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель, викладачі КЗ «Безлюдівський юридичний ліцей імені І.Я. Підкопая Безлюдівської селищної ради» О.В. Ророка, Т.П. Свинцицька.
Цікавим та яскравим підсумком Великодніх свят, водночас змістовним прологом до Тижня науки стало спільне засідання Польського культурного центру (очільниця – викладач польської мови Яна Володимирівна Василенко) та Українознавчої наукової студії, яке відбулося 10 травня 2024 року, де українознавці різних факультетів ХНПУ імені Г.С. Сковороди розглянули традиційну, водночас завжди популярну й багату на усталені та нові сенси тему: «ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ: ГЕНЕЗА І СУЧАСНІСТЬ».
У засіданні взяли участь професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики імені О.Г. Муромцевої Олена Олегівна Маленко, Роман Вікторович Міняйло, доктор філологічних наук, професор кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, зокрема змістовно й жваво прокоментували важливі моменти традиційного перебігу Великодня, наголосили на сучасних інтерпретаціях подій, символів, мотивів і образів, поділилися власним досвідом емоційно-почуттєвого сприйняття світлих подій Христового Воскресіння.
Різноманітність обговореної тематики й проблематики постійних учасників студії та гостей засвідчила зацікавлення українознавців як регіональними, краєзнавчими колоритами Великодніх традицій, так і їх яскравістю, різноманітністю в етнонаціональних культурах народів різних континентів:
- Великий піст у традиційному календарі українців та інших народів ((Ставицька Вікторія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
- Кулінарні традиції на Великдень в Україні, Польщі та інших країнах (Трубарова Анастасія, факультет соціальних і поведінкових наук, 1 курс); (Залеська Карина, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
- Регіональні традиції Великодня («Святкування Великодня на Херсонщині», Полуйко Єлизавета, 1 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
- Традиційний великодній хліб у міжкультурному контексті: етимологія назв, символіка, історія та регіональні особливості випікання тощо (Рибалкіна Валерія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка; Федоренко Вікторія, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
- Писанки, крашанки та інші способи прикрашання яєць на Великдень (Лисак Михайло, студент 2 курсу факультету історії і права; Войтюк Вікторія, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
- Звичаї Поливального понеділка (Кравцова Євгенія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка; Гусейнова Алсу, Слісаренко Діана, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
- Відлуння Великодня в художньому слові та інтерпретація Світлого свята в мистецтві (Читання тематичних поезій, Віртуальна виставка тематичної літератури).
- Великдень як початок Новоліття: єдність дохристиянської та християнської традицій;
Страсний тиждень: історія і сучасність
Упродовж засідання учасники відзначили традиції Поливаного понеділка в Україні й Польщі, детально розглянули обрядове значення великодніх страв у різних країнах світу, пояснили символічний зміст і характер, простежили особливості писанкових мотивів та орнаментики, ознайомилися з віртуальною виставкою тематичної літератури, поділилися особистими враженнями й переживаннями, висловили побажання подальшого продовження Великодніх українознавчих зустрічей.
Організатори й модератори спільного засідання Польського культурного центру й Українознавчої наукової студії – викладач польської мови Я.В. Василенко, доценти кафедри Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель.
Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!
3 квітня 2024 року актуально й успішно відбулося цікаве й пізнавальне засідання Українознавчої наукової студії на тему:
«Традиції освіти й педагогіки в Україні:
досвід Слобожанщини», присвячене історії, постатям, актуальним проблемам минулого й сьогодення української освіти й педагогіки.
Тематика есеїв, презентацій, доповідей і повідомлень здобувачів засвідчила зацікавлення українознавців ХНПУ імені Г.С. Сковороди педагогічним досвідом Слобожанщини як центру освіти й науки з багатими традиціями, а також освітніми й виховними досягненнями Харківського національного педагогічного університету та інших навчальних закладів України:
Харків як центр освіти й науки: традиції і сучасність (Ставицька Вікторія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Сторінками історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Рибалкіна Валерія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Наукові школи та персоналії науковців ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Семейко Дар’я, 2 курс, магістрантка з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Видатні педагоги Слобожанщини (Г. Сковорода, Х. Алчевська, Б. Грінченко) (Кравцова Євгенія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Сучасна педагогічна освіта: актуальність і перспективи (Вікторія Федоренко, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка).
До обговорення злободенних педагогічних та лінгвістичних проблем доєдналися нові учасниці – здобувачки 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка Кузьменко Альона і Курулюк Єлизавета.
Упродовж засідання учасники відзначили провідні морально-етичні, естетичні та виховні наративи сучасної поезії, зокрема відзначили творчість військових, життя яких до початку російської агресії було пов’язане з освітою й педагогікою, а нині вони захищають Україну від окупантів; присутні вшанували пам’ять загиблих воїнів – студентів і випускників нашого університету, всіх, хто віддав життя за волю й незалежність України.
Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель.
Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!
7 грудня 2023 року відбулося цікаве й пізнавальне засідання Українознавчої наукової студії, присвячене 301-й річниці від дня народження Григорія Сковороди (1722 – 1794) – «СИМВОЛІКА ДУХОВНОЇ Й МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ У ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ», на якому студіянти розкривали секрети популярності та іміджу Григорія Сковороди в Україні й за її межами, відзначили багатоаспектність символічного світу філософа, педагога, музиканта, перекладача, богослова, обговорили актуальні питання краєзнавчих досліджень життєдіяльності митця, закцентували увагу на окресленні ролі видатного просвітника у процесах усвідомлення індивідуальної й національної ідентичної, проводили паралелі між реаліями сучасності та епохою, в яку жив український любомудр.
Емоційним налаштуванням на науковий полілог стало майстерне прочитання поезій видатного мислителя Діаною Слюсаренко, здобувачкою 3 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка.
Родзинкою грудневого засідання Українознавчої наукової студії став бліц-конкурс ораторської майстерності «Сковорода і сучасність», де учасники мали змогу практичної реалізації культивованих Григорієм Сковородою прийомів і засобів успішної комунікації. На підставі запрезентованих умінь і навичок відзначено номінантів у різних проявах красномовства:
сценічна майстерність – Діану Слюсаренко;
вчительська майстерність – Євгенію Кравцову;
красномовство і фактчекінг – Клочко Тетяну;
змістовність і структурованість – Вікторію Ставицьку;
оратор і аудиторія – Дар’ю Семейко;
аналітика – Михайла Лисака;
мовна виразність – Юлію Романко;
відповідність форми і змісту – Анастасію Трубарову;
символізм та образність – Лесю Крунь;
майстерність полілогу – Ольгу Соколенко.
Різноманітність і багатоаспектність обговорюваної проблематики засвідсвідчує тематика доповідей і повідомлень здобувачів із різних факультетів денної та заочної форми навчання:
- Сучасний педагог: нове бачення НУШ крізь призму ідей Григорія Сковороди (Кравцова Євгенія, здобувачка 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
- Багатоаспектність символічного світу Григорія Сковороди (Крунь Леся, магістрантка 5 курсу факультету фізичного виховання);
- Актуальність ідей Григорія Сковороди в сучасному світі (Семейко Дар’я, магістрантка 5 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
- Григорій Сковорода як філософ свободи (Ставицька Вікторія, здобувачка 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
- Філософія серця Григорія Сковороди (Трубарова Анастасія, здобувачка 1 курсу факультету соціальних і поведінкових наук);
- Філософія Григорія Сковороди (Клочко Тетяна, здобувачка 2 курсу факультету історії і права);
- Григорій Сковорода: містика за життя й після нього (Романко Юлія, магістрантка 5 курсу факультету соціальних і поведінкових наук, факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти);
- Григорій Сковорода як втілення національної ідентичності (Лисак Михайло, здобувач 2 курсу факультету історії і права).
Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель.
Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!
У межах Тижня науки 8 листопада 2023 року відбулося чергове засідання Українознавчої наукової студії, впродовж якого відбувалося жваве обговорення актуальної теми – «МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ У ЗЛАМНІ ЧАСИ», де у формі зіставлень, проведення паралелей, а також дискусій і вільного висловлення думок розглядалися проблеми репрезентації української духовної й матеріальної культури у світовому просторі, подолання «чужинності» в міжкультурній комунікації, специфіки краєзнавчого і країнознавчого дискурсу в сучасній гуманітаристиці.
Про різноманітність і багатоаспектність обговорюваної проблематики свідчать напрями досліджень, обрані здобувачами, чимало із яких є активними та успішними слухачами дисциплін вільного вибору:
- Кримсько-татарська культура: репрезентації в Україні й світі (Ульянченко Тетяна, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
- Галичина: напрями міжкультурних взаємодій (Маренич Вікторія, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
- Гуцульщина у працях польських дослідників (Лагута Віра, факультет природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти, 5 курс);
- Традиції ткацтва в українській і польській культурах (Гавриленко Наталя, український мовно-літературний факультет, 5 курс);
- Цікаві факти про японське весілля (Шаламова Єлизавета, факультет початкового навчання, 2 курс);
- Весільні обряди і традиції Китаю (Віхляєва Дарина, факультет соціальних і поведінкових наук, 2 курс);
- Весільні звичаї в Україні та Італії (Колісник Карина, факультет мистецтв, 2 курс);
- Весілля в Британії (Продіус Олена, факультет природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти);
- Кавказьке весілля (Лисак Михайло, факультет історії й права, 2 курс);
- Традиції турецького весілля (Руденко Ірина, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
- Індійське весілля: традиції й символи (Федорченко Рената, факультет іноземної філології, 2 курс).
- Традиційні українські страви як символ єдності (Кравцова Євгенія , український мовно-літературний факультет, 4 курс);
- Борщ як пам’ятка української спадщини й туристична візитівка (Рибалкіна Валерія, український мовно-літературний факультет, 4 курс);
- Специфіка готування і вживання українських напоїв (Циганенко Олександра , український мовно-літературний факультет, 4 курс) ;
- Українська мода у світовому контексті (Ставицька Вікторія, український мовно-літературний факультет, 4 курс);
- Українські дизайнери в сучасній світовій індустрії моди (Абазіна Людмила, український мовно-літературний факультет, 6 курс).
У роботі листопадового засідання студії взяли участь студенти денної і заочної форми навчання бакалаврського і магістерського рівнів; усі учасники відкреслили роль і значення етнокультурного компонента в подоланні ризиків воєнного сьогодення, в розбудові мирного життя й співтворчості в глобалізованому світі, де навички міжкультурних взаємодій і взаємовпливів є надзвичайно важливими для побудови тактик і стратегій подальшого успішного розвитку.
Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель. До участі в засіданні долучилися завідувачка кафедри українознавства і лінгводидактики імені О.Г. Муромцевої доктор філологічних наук, професор О.О. Маленко, викладачі кафедри. Важливість та актуальність проведення українсько-польських компаративних культурологічних та мовознавчих розвідок відзначила викладачка польської мови, керівниця Польського культурного центру Я.В. Василенко.
Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!
Українська етнокультура у світовому контексті
20 квітня 2023 року відбулося засідання університетської Українознавчої студії, створеної при кафедрі українознавства і лінгводидактики. Навдивовиж цікава й актуальна тема — «Українська етнокультура у світовому контексті» — привернула передовсім увагу тих допитливих здобувачів із різних факультетів, хто не тільки цікавиться ґенезою етнокультурної національної спадщини України, її специфікою в сучасному контексті, а й зацікавлений у розгляді її взаємозв’язків з іншими культурами, накресленні перспектив у спільному цивілізаційному поступі.
Поєднання різних наукових підходів до висвітлення проблематики (зокрема в аспектах історико-етнографічного багатства України, етнокультури у мистецьких вимірах сьогодення) надало жвавого, полемічного й органічного характеру обговорення. Здобувачі факультетів українського мовно-літературного імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка (Віра Глушко, Євгенія Кравцова, Христина Птушкіна, Вікторія Ставицька, Олександра Циганенко, Аліна Черкашина), історії і права (Берко Нікіта, Ангеліна Бабарика, Тетяна Клочко, Аліна Черкашина, Марія Гелуненко, Рябцева Катерина), іноземної філології (Катерина Марчук, Поліна Соколова, Дар’я Стребак, Тетяна Чуніхіна) презентували такий багатий і цікавий матеріал, так аргументовано й творчо, що навіть не помітили, як сплив час, і не хотіли припиняти дискусії.
Родзинкою роботи цієї студії стала й спільна участь здобувачів денної та заочної форм навчання (341 групи українського мовно-літературного факультету), що створило прецедент ефективної дослідницької взаємодії.
Усі учасники в різний спосіб наголосили також на ролі етнокультурного компоненту в подоланні ризиків воєнного сьогодення, у наближенні Перемоги, у розбудові мирного життя й співтворчості в глобалізованому суспільстві та порушили питання про готовність вітчизняної школи до післявоєнних викликів.
Організатори й модератори засідання українознавчої студії — доценти Л.П. Петрова Озель і Н.І. Варич. Успішність заходу забезпечила активна участь і консультаційна допомога доцентів кафедри східних мов І.А. Скразловської, завідувачки Турецького культурного центру ХНПУ імені Г.С. Сковороди, та О.Ю. Озерської.
Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
