3 квітня 2024 року актуально й успішно відбулося цікаве й пізнавальне засідання Українознавчої наукової студії на тему:
«Традиції освіти й педагогіки в Україні:
досвід Слобожанщини», присвячене історії, постатям, актуальним проблемам минулого й сьогодення української освіти й педагогіки.
Тематика есеїв, презентацій, доповідей і повідомлень здобувачів засвідчила зацікавлення українознавців ХНПУ імені Г.С. Сковороди педагогічним досвідом Слобожанщини як центру освіти й науки з багатими традиціями, а також освітніми й виховними досягненнями Харківського національного педагогічного університету та інших навчальних закладів України:
Харків як центр освіти й науки: традиції і сучасність (Ставицька Вікторія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Сторінками історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Рибалкіна Валерія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Наукові школи та персоналії науковців ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Семейко Дар’я, 2 курс, магістрантка з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Видатні педагоги Слобожанщини (Г. Сковорода, Х. Алчевська, Б. Грінченко) (Кравцова Євгенія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Сучасна педагогічна освіта: актуальність і перспективи (Вікторія Федоренко, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка).
До обговорення злободенних педагогічних та лінгвістичних проблем доєдналися нові учасниці – здобувачки 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка Кузьменко Альона і Курулюк Єлизавета.
Упродовж засідання учасники відзначили провідні морально-етичні, естетичні та виховні наративи сучасної поезії, зокрема відзначили творчість військових, життя яких до початку російської агресії було пов’язане з освітою й педагогікою, а нині вони захищають Україну від окупантів; присутні вшанували пам’ять загиблих воїнів – студентів і випускників нашого університету, всіх, хто віддав життя за волю й незалежність України.
Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель.
Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!
7 грудня 2023 року відбулося цікаве й пізнавальне засідання Українознавчої наукової студії, присвячене 301-й річниці від дня народження Григорія Сковороди (1722 – 1794) – «СИМВОЛІКА ДУХОВНОЇ Й МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ У ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ», на якому студіянти розкривали секрети популярності та іміджу Григорія Сковороди в Україні й за її межами, відзначили багатоаспектність символічного світу філософа, педагога, музиканта, перекладача, богослова, обговорили актуальні питання краєзнавчих досліджень життєдіяльності митця, закцентували увагу на окресленні ролі видатного просвітника у процесах усвідомлення індивідуальної й національної ідентичної, проводили паралелі між реаліями сучасності та епохою, в яку жив український любомудр.
Емоційним налаштуванням на науковий полілог стало майстерне прочитання поезій видатного мислителя Діаною Слюсаренко, здобувачкою 3 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка.
Родзинкою грудневого засідання Українознавчої наукової студії став бліц-конкурс ораторської майстерності «Сковорода і сучасність», де учасники мали змогу практичної реалізації культивованих Григорієм Сковородою прийомів і засобів успішної комунікації. На підставі запрезентованих умінь і навичок відзначено номінантів у різних проявах красномовства:
сценічна майстерність – Діану Слюсаренко;
вчительська майстерність – Євгенію Кравцову;
красномовство і фактчекінг – Клочко Тетяну;
змістовність і структурованість – Вікторію Ставицьку;
оратор і аудиторія – Дар’ю Семейко;
аналітика – Михайла Лисака;
мовна виразність – Юлію Романко;
відповідність форми і змісту – Анастасію Трубарову;
символізм та образність – Лесю Крунь;
майстерність полілогу – Ольгу Соколенко.
Різноманітність і багатоаспектність обговорюваної проблематики засвідсвідчує тематика доповідей і повідомлень здобувачів із різних факультетів денної та заочної форми навчання:
- Сучасний педагог: нове бачення НУШ крізь призму ідей Григорія Сковороди (Кравцова Євгенія, здобувачка 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
- Багатоаспектність символічного світу Григорія Сковороди (Крунь Леся, магістрантка 5 курсу факультету фізичного виховання);
- Актуальність ідей Григорія Сковороди в сучасному світі (Семейко Дар’я, магістрантка 5 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
- Григорій Сковорода як філософ свободи (Ставицька Вікторія, здобувачка 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
- Філософія серця Григорія Сковороди (Трубарова Анастасія, здобувачка 1 курсу факультету соціальних і поведінкових наук);
- Філософія Григорія Сковороди (Клочко Тетяна, здобувачка 2 курсу факультету історії і права);
- Григорій Сковорода: містика за життя й після нього (Романко Юлія, магістрантка 5 курсу факультету соціальних і поведінкових наук, факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти);
- Григорій Сковорода як втілення національної ідентичності (Лисак Михайло, здобувач 2 курсу факультету історії і права).
Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель.
Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!
У межах Тижня науки 8 листопада 2023 року відбулося чергове засідання Українознавчої наукової студії, впродовж якого відбувалося жваве обговорення актуальної теми – «МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ У ЗЛАМНІ ЧАСИ», де у формі зіставлень, проведення паралелей, а також дискусій і вільного висловлення думок розглядалися проблеми репрезентації української духовної й матеріальної культури у світовому просторі, подолання «чужинності» в міжкультурній комунікації, специфіки краєзнавчого і країнознавчого дискурсу в сучасній гуманітаристиці.
Про різноманітність і багатоаспектність обговорюваної проблематики свідчать напрями досліджень, обрані здобувачами, чимало із яких є активними та успішними слухачами дисциплін вільного вибору:
- Кримсько-татарська культура: репрезентації в Україні й світі (Ульянченко Тетяна, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
- Галичина: напрями міжкультурних взаємодій (Маренич Вікторія, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
- Гуцульщина у працях польських дослідників (Лагута Віра, факультет природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти, 5 курс);
- Традиції ткацтва в українській і польській культурах (Гавриленко Наталя, український мовно-літературний факультет, 5 курс);
- Цікаві факти про японське весілля (Шаламова Єлизавета, факультет початкового навчання, 2 курс);
- Весільні обряди і традиції Китаю (Віхляєва Дарина, факультет соціальних і поведінкових наук, 2 курс);
- Весільні звичаї в Україні та Італії (Колісник Карина, факультет мистецтв, 2 курс);
- Весілля в Британії (Продіус Олена, факультет природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти);
- Кавказьке весілля (Лисак Михайло, факультет історії й права, 2 курс);
- Традиції турецького весілля (Руденко Ірина, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
- Індійське весілля: традиції й символи (Федорченко Рената, факультет іноземної філології, 2 курс).
- Традиційні українські страви як символ єдності (Кравцова Євгенія , український мовно-літературний факультет, 4 курс);
- Борщ як пам’ятка української спадщини й туристична візитівка (Рибалкіна Валерія, український мовно-літературний факультет, 4 курс);
- Специфіка готування і вживання українських напоїв (Циганенко Олександра , український мовно-літературний факультет, 4 курс) ;
- Українська мода у світовому контексті (Ставицька Вікторія, український мовно-літературний факультет, 4 курс);
- Українські дизайнери в сучасній світовій індустрії моди (Абазіна Людмила, український мовно-літературний факультет, 6 курс).
У роботі листопадового засідання студії взяли участь студенти денної і заочної форми навчання бакалаврського і магістерського рівнів; усі учасники відкреслили роль і значення етнокультурного компонента в подоланні ризиків воєнного сьогодення, в розбудові мирного життя й співтворчості в глобалізованому світі, де навички міжкультурних взаємодій і взаємовпливів є надзвичайно важливими для побудови тактик і стратегій подальшого успішного розвитку.
Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель. До участі в засіданні долучилися завідувачка кафедри українознавства і лінгводидактики імені О.Г. Муромцевої доктор філологічних наук, професор О.О. Маленко, викладачі кафедри. Важливість та актуальність проведення українсько-польських компаративних культурологічних та мовознавчих розвідок відзначила викладачка польської мови, керівниця Польського культурного центру Я.В. Василенко.
Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!
Українська етнокультура у світовому контексті
20 квітня 2023 року відбулося засідання університетської Українознавчої студії, створеної при кафедрі українознавства і лінгводидактики. Навдивовиж цікава й актуальна тема — «Українська етнокультура у світовому контексті» — привернула передовсім увагу тих допитливих здобувачів із різних факультетів, хто не тільки цікавиться ґенезою етнокультурної національної спадщини України, її специфікою в сучасному контексті, а й зацікавлений у розгляді її взаємозв’язків з іншими культурами, накресленні перспектив у спільному цивілізаційному поступі.
Поєднання різних наукових підходів до висвітлення проблематики (зокрема в аспектах історико-етнографічного багатства України, етнокультури у мистецьких вимірах сьогодення) надало жвавого, полемічного й органічного характеру обговорення. Здобувачі факультетів українського мовно-літературного імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка (Віра Глушко, Євгенія Кравцова, Христина Птушкіна, Вікторія Ставицька, Олександра Циганенко, Аліна Черкашина), історії і права (Берко Нікіта, Ангеліна Бабарика, Тетяна Клочко, Аліна Черкашина, Марія Гелуненко, Рябцева Катерина), іноземної філології (Катерина Марчук, Поліна Соколова, Дар’я Стребак, Тетяна Чуніхіна) презентували такий багатий і цікавий матеріал, так аргументовано й творчо, що навіть не помітили, як сплив час, і не хотіли припиняти дискусії.
Родзинкою роботи цієї студії стала й спільна участь здобувачів денної та заочної форм навчання (341 групи українського мовно-літературного факультету), що створило прецедент ефективної дослідницької взаємодії.
Усі учасники в різний спосіб наголосили також на ролі етнокультурного компоненту в подоланні ризиків воєнного сьогодення, у наближенні Перемоги, у розбудові мирного життя й співтворчості в глобалізованому суспільстві та порушили питання про готовність вітчизняної школи до післявоєнних викликів.
Організатори й модератори засідання українознавчої студії — доценти Л.П. Петрова Озель і Н.І. Варич. Успішність заходу забезпечила активна участь і консультаційна допомога доцентів кафедри східних мов І.А. Скразловської, завідувачки Турецького культурного центру ХНПУ імені Г.С. Сковороди, та О.Ю. Озерської.
Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!
Ім'я великого українського філософа, поета і народного просвітителя Г.С.Сковороди в офіційній назві нашого університету.
Українська
English
