Наукова діяльність кафедри українознавства і лінгводидактики

Науково-дослідницька діяльність на кафедрі реалізується в межах наукової теми «Лінгвоукраїнознавство і лінгводидактика в нових освітніх парадигмах». Викладачі кафедри здійснюють продуктивну науково-дослідницьку й методичну роботу в лінгводидактичній, мовознавчій, етнологічній та літературознавчій галузях не лише в межах нашого університету, а й підтримують зв’язки з іншими навчальними закладами України й зарубіжжя, беруть участь у всеукраїнських і міжнародних конференціях, наукових семінарах, пленумах, круглих столах.

Науково-методичні та практичні семінари

Щорічно на кафедрі проводять міжвишівські (із залученням викладачів мовних кафедр університетів Харкова й регіону) науково-методологічні та практичні семінари, серед яких особливо значущими для освітян стали такі:

Науково-практичний семінар «Українська мова за професійним спрямуванням у ВНЗ: формування мовних і комунікативних компетенцій студента» (2013);
Науково-практичний семінар «Українознавчі дисципліни в сучасному навчальному форматі: оновлення освітніх парадигм» (2013);
Науково-теоретичний семінар «Етнокультурний код української мови» (2014);
Науково-теоретичний семінар «Сучасне шевченкознавства: міждисциплінарна парадигма» (2014);
Науково-теоретичний семінар «Національний характер як категорія сучасної гуманітарики» (2015);
Науково-практичний семінар «Редагування в контексті філологічної та професійної компетенцій» (листопад 2015);
Науково-практичний семінар «Питання ввічливості в науковому й комунікативному форматі» (2016);
Науково-практичний семінар «Ортологічний аспект редакторської справи» (жовтень 2017);
Наукові читання на пошанування пам’яті проф. О.Г. Муромцевої, присвячені 80-річчю від дня народження мовознавця (2018);
Науково-теоретичний семінар «Постать Миколи Костомарова в українському суспільно-історичному й культурному контекстах» (2018);
Науково-методичний семінар «Новітня дидактика: поняття, технології, механізми дії, коректність використання» (2018);
Науково-методологійний семінар «Тарас Шевченко в неокласичній науковій парадигмі» (2019);
Науково-практичний семінар «Українська мова як державна й іноземна» (2019);
Науково-методологійний онлайн-семінар «Текст як об’єкт філологічних досліджень» (2020).
Науково-теоретичний онлайн-семінар "Рецепція харківського філологічного й літературного досвіду" (2021).
Науково-практичний семінар "Український правопис: від минулого до сьогодення" (2021).
Науково-методичний вебсемінар «Актуальні питання організації освітнього процесу з української мови та літератури в НУШ» для учителів-словесників Холодногірського району м. Харкова ЗОШ №69 (2023).
Науковий семінар у партнерстві з Інститутом української мови НАН України «Пам’ять війни: мовно-літературний і соціокультурний досвід» (2023).

Наукові конференції

І Міжнародна славістична конференція, присвячена пам'яті святих Кирила і Мефодія. 11 травня 2021 року. Україна, м. Харків.

Всеукраїнська науково-практична конференція "Сучасні проблеми дослідження української мови й методики її навчання в закладах загальної середньої та вищої освіти". 21 вересня 2021 року. Україна, м.Полтава

Програма конференції

Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Мова в професійному вимірі: комунікативний аспект». 09 листопада 2021 року. Україна, м. Харків.

ІІ Міжнародна славістична конференція, присвячена пам'яті святих Кирила і Мефодія. 18 травня 2022 року. Україна, м. Харків.

Міжнародна наукова конференція "Рефлексії про Григорія Сковороду в ХХІ столітті", 22-23 вересня 2022 року. Україна, м. Харків.

Програма конференції

ХХ Міжнародна конференція з актуальних проблем лінгвістичних дослiджень «Мова, думка, людина», присвячена пам’яті й з нагоди 95-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора Лідії Андріївни Лисиченко; 23 -24 березня 2023 року. Україна, м. Харків

ІІІ Міжнародна славістична конференція, присвячена пам'яті святих Кирила і Мефодія. 23 травня 2023 року. Україна, м. Харків.

ХХІ Міжнародна конференція з актуальних проблем лінгвістичних досліджень, присвячена пам’яті й з нагоди 100-річчя від дня народження заслуженого діяча наук і техніки України, доктора філологічних наук, професора С. І. Дорошенка (6 – 7 березня 2024 року). Україна, ХНПУ імені Г. С. Сковороди, український мовно-літературний факультет імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.

Програма конференції

ІV Міжнародна славістична конференція, присвячена пам’яті святих Кирила і Мефодія. 23 травня 2024 року. Україна, м. Харків

Програма конференції

Збірник наукових праць

2014 року було започатковано щорічний збірник наукових праць з проблем українського мовознавства, лінгвокультурології, етнографії, літературознавства — «Український світ у наукових парадигмах».

Український світ у наукових парадигмах : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

Збірник було започатковано 2014 року (випуск 1) на кафедрі українознавства і лінгводидактики з метою популяризувати наукові дослідження українського культурного досвіду — мовних явищ, літературних творів, народних традицій і звичаїв.

Головний редактор збірника — д. філ. н., проф., завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики Маленко Олена Олегівна.

Збірник виходить щороку (один випуск). Кожен випуск присвячений певній дослідницькій проблематиці або діяльності чи творчості знакових українських постатей — учених-філологів чи письменників.

2015 — Національний характер у сучасному гуманітарному дискурсі

2016 — Питання ввічливості в науковому й комунікативному форматі

2017 — Постать Миколи Костомарова в українському суспільно-історичному та культурному контекстах

2018 — Григорій Квітка-Основ’яненко у вимірі української культури й науки

2019 — Тарас Шевченко: сучасна філологічна інтерпретація творчості

2020 — Текст як об’єкт філологічних досліджень

2021 – Наукова рецепція харківського філологічного й літературного досвіду
2022 – Рефлексії про Григорія Сковороду в XXI столітті
2023 – Наукові читання, присвячені 85-ій річниці від дня народження доктора філологічних наук, професора Ольги Георгіївни Муромцевої
2023 – Рецепція наукового досвіду професора Лідії Андріївни Лисиченко (до пам’ятної 95-ої річниці від дня народження доктора філологічних наук, професора Лідії Андріївни Лисиченко)

Також у збірникові запропоновані рубрики:

Етнокультурний код української мови. Лінгвокомпаративістика
Лінгвоконцептологія
Лінгвостилістика. Лінгвопоетика
Комунікативна лінгвістика
Літературознавство. Історія літератури
Філософія освіти

Авторами «Українського світу в наукових парадигмах» є провідні українські філологи з різних міст України. Також у ньому можуть друкувати свої доробки магістранти й аспіранти.

Ми запрошуємо до співпраці всіх, хто хоче поділитися своїм науковим досвідом, популяризуючи надбання національної мовної, літературної, культурної спадщини, а також вивчаючи наше філологічне сьогодення.

Підготовка аспірантів і докторантів кафедри

Програми вибіркових навчальних дисциплін третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти

Наукова активність докторантів кафедри (квітень 2024)

Докторанти кафедри українознавства і лінгводидактики

імені професора О.Г. Муромцевої:

традиції й сучасність наукової проблематики досліджень

На серпневому засіданні кафедри (28.08.2024) докторант кафедри, канд. філол. наук, доцент Руслан Сердега звітував про завершення свого докторського дослідження на тему «Словник мови усної народної словесності: методологічні засади, принципи укладання, параметрична характеристика» (наук. консультант проф. О. Маленко). Окрім завершення тексту дисертації в доробку Р. Сердеги за період перебування в докторантурі 24 публікації (з них 8 у фахових виданнях і 6 у закордонних), участь у роботі 13 міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях та семінарах. Три статті подано для друку в наукових збірниках бази даних Scopus. Це переконливий результат роботи, тож чекаємо на подальші кроки докторанти в підготовці до захисту.

Цього року до вступу в докторантуру на кафедрі був рекомендований канд. філол. наук, доцент Ярослав Степаненко, який працює над темою «Український воєнний дискурс: синхронійно-діахронійний вимір» (наук. консультант проф. О. Маленко). Майбутній докторант розповів про своє дослідження, дав відповіді на питання колег, висловив міркування щодо актуальності й перспективності обраної теми. Кафедра рекомендувала Я. Степаненка до вступу в докторантуру ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

ХНПУ імені Г.С. Сковороди — Інститут української мови НАН України

Докторант кафедри українознавства і лінгводидактики імені професора О. Г. Муромцевої кандидат філологічних наук, доцент Руслан Сердега взяв участь в науковому семінарі Інституту української мови НАН України «Лексикографічний формат українських діалектів кінця ХХ – початку ХХІ століття (15.04.2024), де виступив в обговоренні проблематики семінару. Кафедра українознавства і лінгводидактики активно співпрацює з Інститутом української мови НАН України (конференції, семінари, гостьові лекції, опонування дисертацій, рецензування).

ХНПУ імені Г.С. Сковороди — Шуменський університет (Болгарія)

15 квітня 2024 року в Шуменському університеті (науковий партнер нашого університету; Болгарія) відбулося засідання балканських болгаристів, на якому пролунали доповіді науковців з Туреччини, Румунії та Сербії. У дискусії взяла участь українська болгаристка — кандидат філологічних наук, доцент Світлана Корнієнко, яка пише докторську дисертацію під керівництвом професора Олени Маленко (кафедра українознавства і лінгводидактики). Пані Світлана представила українську, зокрема харківську болгаристику, розповіла про щорічну Міжнародну славістичну конференцію, яка проходить у ХНПУ імені Г.С. Сковороди (співорганізатори – ХНПУ й Шуменський університет). Тож українсько-болгарські наукові зв’язки перебувають в активі лінгвістичного дискурсу.

Звіт аспірантів кафедри за 2022 – 2023 навч. рік.

Аспірантка кафедри Людмила Сінна (ліворуч) на стажуванні в
Ягелонському університеті (м. Краків, Польща)

Презентація підручника для турецьких студентів у Стамбульському університеті. Праворуч аспірантка кафедри Олена Фурат

30 червня 2023 року на засіданні кафедри аспіранти кафедри звітували за виконання індивідуального плану навчання в аспірантурі. Теми наукових робіт аспірантів охоплюють різні напрями мовознавства: теорія й практика наративу (аспірантка ІІ курсу Л. Сінна); професійний дискурс і його метамова (аспірантка ІІ курсу А. Букій); граматична організація української мови (аспірантка ІІІ курсу С. Саакова); компаративні дослідження з польської і турецької мов (аспірант ІІ курсу А. Штефан; аспірантка ІІІ курсу О. Фурат).

Усі аспіранти виконали індивідуальний план, мають публікації в українських та закордонних збірниках, узяли участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях.

Окрім цього аспіранти кафедри активно долучаються до інших видів освітньої діяльності: О. Фурат долучилася до авторського колективу зі створення підручника з української мови для турецьких студентів (Стамбульський університет); аспірантка Л. Сінна пройшла міжнародне стажування з вдосконалення методики навчання англійської мови; аспірант А. Штефан керував виробничою практикою студентів-полоністів (бакалаврат). Дякуємо аспірантам за відповідальність й освітньо-наукову активність.

Науковий поступ — інтелектуальна протидія війні

В. Соприкіна з доповіддю на захисті дисертації

Члени спеціалізованої вченої ради

Вікторія Соприкіна з членами спецради

Попри воєнний стан в Україні, наші молоді науковці — випускники аспірантури українського мовно-літературного факультету — отримали дипломи докторів філософії за результатами захистів своїх дисертацій.

У січні цього року (12.01.2022) відбувся успішний захист дисертації аспірантки Соприкіної Вікторії (науковий керівник — проф. О. О. Маленко), робота якої присвячена цікавій та актуальній темі — дослідженню псевдонімів сучасної української культурно-мистецької сфери. Офіційні опоненти — доктор філологічних наук, професор Л.В. Кравець з Українського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (м. Берегове) та доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Г.М. Сюта з Інституту української мови НАН України.

Війна призупинила розгляд поданих до МОН документів щодо присудження наукового ступеня доктора філософії, але поступ науки не можна спинити — усі захищені аспіранти нашого факультету отримала наприкінці квітня довгоочікувані дипломи. Тож вітаємо Вікторію Соприкіну й бажаємо їй подальших наукових успіхів!

Фаховий семінар з обговорення результатів дисертації

Соприкіної Вікторії Дмитрівни

на тему «Український псевдонімікон культурно-мистецької сфери початку ХХІ ст.: номінативний та лінгвокультурологійний виміри»

21 жовтня 2021 року відбувся фаховий семінар, на якому відбулося обговорення дисертації Соприкіної В.Д. на тему «Український псевдонімікон культурно-мистецької сфери початку ХХІ ст.: номінативний та лінгвокультурологійний виміри», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Науковий керівник дисертації — завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики проф. Маленко О.О.

Рецензентами роботи стали д. ф. н., проф. Голобородько К.Ю. і д. ф. н. Халіман О.В. Головувала на фаховому семінарі д. ф.н. Крапівник Г.О.

Серед учасників семінару доктори наук, професори Степанченко І. І., Скоробогатова О.О., Радчук О.В., Осіпова Т.Ф., завідувач кафедри української мови к. ф. н., доц. Щербакова Н.В.

Робота семінару була продуктивною й плідною. Цікаві запитання до дисертантки, переконливі відповіді, виступи рецензентів, наукова дискусія завершилися одностайним рішенням семінару рекомендувати роботу до захисту.

Соприкіна В.Д. упродовж навчання в аспірантурі брала активну участь у наукових заходах кафедри українознавства і лінгводидактики: теоретико-практичні й методичні семінари, круглі столи з мовознавчих питань, 1 Міжнародна славістична конференція, що були ініційовані і модеровані кафедрою.

Бажаємо Вікторії Соприкіній подальших успіхів!

Коло наукових інтересів викладачів кафедри

О.О. Маленко ‒ лінгвопоетика, лінгвостилістика, лінгвістика тексту, комунікативна лінгвістика, лінгводидактика, редакторська справа;
Н.І. Варич ‒ українська мова за професійним спрямуванням, філософія освіти, українська мова як іноземна, лінгвопоетика, українознавство;
Я.В. Василенко ‒ польська мова; компаративістика, літературознавство;
С.О. Марцин ‒ українська мова за професійним спрямуванням, українська мова як іноземна, методика викладання української мови, українознавство;
Н.П. Нестеренко ‒ українська мова за професійним спрямуванням, українська мова як іноземна, етнологія, націологія, літературознавство, редакторська справа;
Л.П. Петрова Озель ‒ українська мова за професійним спрямуванням, українська мова як іноземна, українознавство, лексикологія, лінгвокультурологія (турецька, англійська, німецька лінгвокультури);
В.В. Піддубна ‒ українська лексикологія, лексикографія, польська мова, порівняльна лексикологія, лінгводидактика;
О.О. Полозова ‒ українська мова за професійним спрямуванням, українська мова як іноземна, синтаксис, редакторська справа, перекладознавство, риторика, українознавство;
О.В. Ткач ‒ українська мова за професійним спрямуванням, синтаксис, українознавство, лінгводидактика;
Л.В. Умрихіна ‒ українська мова як іноземна, синтаксис, етнолінгвістика, комунікативна лінгвістика, психолінгвістика, редакторська справа, риторика.

Участь викладачів кафедри у наукових заходах

Участь викладачів кафедри у наукових заходах 2023 року

Науково-методична інтернет-конференція «Викладання гуманітарних та українознавчих дисциплін засобами дистанційного навчання: теорія і практика закладів вищої освіти». 24 листопада 2022 року. Харків: ХНАДУ. Україна.

Учасники: доц. Петрова Озель Л.П.

VI Конгрес сходознавців. 25—26 листопада 2022 року. Київ: Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського. Україна.

Учасники: доц. Петрова Озель Л.П.

II Міжнародна науково-практична конференція «Discussions for the improvement of science». 16–18 січня 2023 року, м. Берлін, Німеччина.

Учасники: доц. Умрихіна Л. В.

III Міжнародна науково-практична конференція «Latest directions of modern science». 23–25 січня 2023 року, м. Ванкувер, Канада.

Учасники: доц. Умрихіна Л. В.

IV Міжнародна науково-практична конференція «Modern directions of development of science and technology». 30 січня – 1лютого січня 2023 року,

м. Ліверпуль, Великобританія.

Учасники: доц. Умрихіна Л. В.

V Міжнародна науково-практична конференція «Priority directions of science development». 06–08 лютого 2023 року, м. Гамбург, Німеччина.

Учасники: доц. Умрихіна Л. В.

Всеукраїнські наукові читання, присвячені пам’ятній 85-й річниці від дня народження професора О. Г. Муромцевої (16 лютого 2023 року). Україна, ХНПУ імені Г.С. Сковороди, український мовно-літературний факультет імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.

Учасники: усі викладачі кафедри

Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми дослідження української мови й методики її навчання в закладах загальної середньої та вищої освіти». 16–17 лютого 2023 року, м. Полтава, Україна.

Учасники: проф. Маленко О. О., доц. Піддубна В. В.

Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Новий науково-освітній простір з огляду підвищення якості підготовки фахівців у закладах вищої та фахової передвищої освіти». 16 березня 2023 року, м. Рівне, Україна.

Учасники: проф. Маленко О. О.

ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сходознавство: актуальність та перспективи». 20 березня 2023 року. Харків, ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Україна.

Учасники: доц. Петрова Озель Л.П.

XХ Мiжнародна конференцiя з актуальних проблем лінгвістичних дослiджень «Мова, думка, людина», присвячена пам’яті й з нагоди 95-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора Л. А. Лисиченко (23–24 березня 2023 року). Україна, ХНПУ імені Г.С. Сковороди, український мовно-літературний факультет імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.

Учасники: усі викладачі й аспіранти кафедри

VI Міжнародна науково-практична конференція «Prospects for the development of science and the environment». 10–12 квітня 2023 року,

м. Гельсінкі, Фінляндія.

Учасники: доц. Умрихіна Л. В.

VIІ Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційний потенціал та правове забезпечення соціальноекономічного розвитку україни: виклик глобального світу». 17–18 травня 2023 року, м. Полтава, Україна.

Учасники: проф. Маленко О. О.

ІІІ Міжнародна славістична конференція «Національні наукові традиції в слов’янському світі», присвячена пам’яті святих Кирила і Мефодія. Харків : ХНПУ, 23 травня 2023 року.

Учасники: усі викладачі й аспіранти кафедри

Міжнародна науково-практична конференція з нагоди ювілеїв видатних учених: 95-річчя від дня народження Л. Ю. Ароцкера («Ароцкерівські читання») і 105-річчя від дня народження М. В. Салтевського. 19 травня 2023 року, м. Харків, Україна.

Учасники: доц. Ткач О. О.

Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю: «Велике й вічне…»: Михайло Федосійович Гетманець. 15-16 вересня 2023 року. Харків: ХНПУ імені Г.С Сковороди. Україна.

Учасники: проф. Маленко О. О.

XIII Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Час мистецької освіти: реалії та перспективи розвитку». 27 жовтня 2023 року, м. Харків, Україна.

Учасники: доц. Варич Н.І., доц. Петрова Озель Л.П.

Міжнародна наукова конференція «Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур». 9 – 10 листопада 2023. Київ: КНУ імені Тараса Шевченка. Україна.

Учасники: проф. Маленко О. О.

Участь викладачів кафедри українознавства і лінгводидактики у наукових заходах 2022 року

Науково-навчальний захід «Мовознавиця Ольга Муромцева: життєтворчість у науці, культурі, соціумі». 16 лютого 2022 року. ХНПУ імені Г. С. Сковороди.

Учасники: проф. Маленко О.О., доц. Варич Н.І., доц. Василенко Я.В., доц. Марцин С.О., доц. Нестеренко Н.П., доц. Петрова Л.П., доц. Піддубна В.В., доц. Полозова О.О., доц. Ткач О.В., доц. Умрихіна Л.В.

І Міжнародна наукова конференція «Глобалізація й інтернаціоналізація філологічної науки» (Криворізький державний педагогічний університет, факультет української філології, факультет іноземних мов, Варшавський університет (Польща), 18 лютого 2022 року

Учасники: доц. Петрова Озель Л.П.

Науковий семінар «Українська мова в інформаційному просторі: стан, виклики, актуальні завдання» (Інститут української мови НАН України), 21 лютого 2022.

Учасники: проф. Маленко О.О.

VIII Міжнародна наукова конференція «Художні феномени в історії та сучасності» (Дискурс подорожі). Харківський національний університет імені Василя Каразіна, Київський національний університет імені Б. Грінченка, Криворізький національний університет, Палермський університет, Католицький університет в Ружомберку, 8 квітня 2022 року.

Учасники: доц. Петрова Озель Л.П.

Друга Міжнародна наукова конференція «Аргументи сучасної філології. Образ жінки: «жіноче», «феміністське», «фемінне». Харків, 7-8 квітня, 2022.

Учасники: проф. Маленко О.О.

ІІ Міжнародна славістична конференція, присвячена пам’яті святих Кирила і Мефодія. Харків – Шумен. 14 травня 2022 року.

Всеукраїнська науково-практична конференція «Новий науково-освітній простір з огляду підвищення якості підготовки фахівців у закладах вищої та фахової передвищої освіти» (23-24 червня 2022).

Учасники: проф. Маленко О.О., доц. Марцин С.О., доц. Ткач О.В.

Дистанційні курси на освітній платформі «Соціальна перспектива» «Інклюзивне освітнє середовище та доступність в освітньому процесі» червень 2022 року.

Учасники: доц. Марцин С.О., доц. Ткач О.В.

Всеукраїнське науково-педагогічне підвищення кваліфікації «Парадигма вищої освіти в умовах війни і глобальних викликів XXI cт. 18.07.2022 – 28.08.2022

Учасники: доц. Ткач О.В.

Міжнародна наукова конференція «Актуальні напрями й течії філологічних досліджень в умовах складного сьогодення». 29–30 липня 2022 року. Латвія, Рига.

Учасники: доц. Петрова Озель Л.П.

Дистанційні курси на освітній платформі «Соціальна перспектива» «Інновації та кращі практики у роботі викладача 2022» липень 2022 року.

Учасники: доц. Нестеренко Н.П., доц. Піддубна В.В., доц. Ткач О.В., доц. Умрихіна Л.В.

Народознавча онлайн-зустріч «Буде бджола на квітці – буде яблуко на столі» 19 серпня 2022, Харків

Учасники: доц. Варич Н.І., доц. Умрихіна Л.В.

Міжнародна наукова конференція «Рефлексії про Григорія Сковороду у ХХІ столітті», Харківський національний університет імені Василя Каразіна, Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Варшавський університет. 22−23 вересня 2022 року.

Міжнародна науково-практична конференція «Філологія початку XXI сторіччя: традиції і новаторство», 30 вересня − 1 жовтня 2022 року. Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського.

Учасники: доц. Петрова Озель Л.П.

Всеукраїнське науково-педагогічне підвищення кваліфікації «Гендерні студії у вищій школі: сучасні виклики та досягнення» 5 вересня – 16 жовтня 2022 року.

Учасники: доц. Ткач О.В.

Навчальні курси «Цифрові інструменти Google для освіти» 5–18 вересня 2022 року.

Учасники: доц. Марцин С.О., доц. Нестеренко Н.П., доц. Піддубна В.В.

Участь викладачів кафедри українознавства і лінгводидактики у наукових заходах 2021 року

Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю: інтеграція особистісно орієнтованого підходу в систему компетентнісної освіти. Чернівці, 28 січня 2021.

Учасники: проф. Маленко О.О.; доц. Варич Н.І.

Міжнародна науково-практична конференція «Філологічні науки, міжкультурна комунікація та перекладознавство: теоретичні та практичні аспекти». Італія, Венеція, 26–27 лютого 2021 р

Учасники: доц. Умрихіна Л.В.

Онлайновий науково-теоретичний семінар «Харків філологічний: рецепція наукового досвіду харківських мовознавців і літературознавців та художнього досвіду харківських письменників ХНПУ імені Г.С. Сковороди». Харків, 24 березня 2021 р.

Учасники: проф. Маленко О.О., доц. Варич Н.І., доц. Василенко Я.В., доц. Марцин С.О., доц. Нестеренко Н.П., доц. Петрова Л.П., доц. Піддубна В.В., доц. Полозова О.О., доц. Ткач О.В., доц. Умрихіна Л.В.

Аргументи сучасної філології : «нестача» й «бажання» в тексті : Міжнародна наукова конференція. Харків, 2-3 квітня 2021.

Учасники: проф. Маленко О.О.

І Міжнародна славістична конференція, присвячена пам’яті святих Кирила і Мефодія. Харків – Шумен, 11 травня, 2021.

ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Педагогічна наука і освіта в сучасному вимірі: проблеми і перспективи розвитку». Одеса, 14 травня 2021.

Учасники: проф. Маленко О.О.

Онлайновий науково-теоретичний семінар Тематична навчальна аудиторія: дидактичний, пізнавальний, професійний виміри. Харків, 18 травня 2021 року.

Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційний потенціал та правове забезпечення соціально-економічного розвитку України: виклик глобального світу». м. Полтава, 18–19 травня 2021 року.

Учасники: проф. Маленко О.О.

XІХ Мiжнародна конференцiя з актуальних проблем філологічних дослiджень (пам’яті доктора філологічних наук, професора А.Т. Гулака). Харків, 20 - 21 травня 2021.

Учасники: проф. Маленко О.О., доц. Варич Н.І., доц. Василенко Я.В., доц. Марцин С.О., доц. Нестеренко Н.П., доц. Петрова Л.П., доц. Піддубна В.В., доц. Полозова О.О., доц. Ткач О.В., доц. Умрихіна Л.В.

ХХІІ Міжнародна науково-практична конференція ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Харків, Харк. нац. пед. у-нт ім. Г. С. Сковороди, 18-19 червня 2021 р.

Учасники: доц. Варич Н. І.

Міжнародна наукова конференція «Філологічні науки та перекладознавство: європейський потенціал». Влоцлавек, Республіка Польща 9-10 липня 2021 року

Учасники: доц. Умрихіна Л.В.

Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні проблеми дослідження української мови й методики її навчання в закладах загальної середньої та вищої освіти». Полтава, 21 вересня 2021 року.

Учасники: проф. Маленко О.О., доц. Варич Н.І., доц. Василенко Я.В., доц. Марцин С.О., доц. Нестеренко Н.П., доц. Петрова Л.П., доц. Піддубна В.В., доц. Полозова О.О., доц. Ткач О.В., доц. Умрихіна Л.В.

Фаховий семінар з обговорення результатів дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. Полтава, 18 жовтня 2021 (кафедра української мови ПНПУ імені В.Г. Короленка. Здобувачка: Єщенко Т.А.; тема: «Категорії тексту: семантика, прагматика, комунікативність» (наук. керівник професор Микола Іванович Степаненко).

Учасники: проф. Маленко О.О. (рецензент дисертації).

І всеукраїнська науково-практична конференція «Нова Українська Школа й підготовка вчителя до забезпечення базової середньої освіти». Жовтень 2021 року. Глухівський НПУ імені Олександра Довженка.

Учасники: проф. Маленко О.О., доц. Ткач О.В.

Науково-навчальний захід «Мовознавиця Ольга Муромцева: життєтворчість у науці, культурі, соціумі». 16 лютого 2022 року. ХНПУ імені Г. С. Сковороди.

Міжнародна науково-практична конференція «Мова в професійному вимірі: комунікативно-культурний аспект». 9 листопада 2021 року. Національний університет цивільного захисту України.

Учасники: проф. Маленко О.О., доц. Петрова Озель Л.П.; доц. Умрихіна Л.В.

І Міжнародна науково-практична конференція «Мова, культура і викладання слов’янських мов у китайській аудиторії: реалії і перспективи». 9-10 грудня 2021 року. Чаньчуньський університет. Інститут іноземних мов.

Учасники: проф. Маленко О.О.

Студентський науковий гурток

Напередодні Дня української писемності й мови, вшанування пам’яті Нестора Літописця відбулося плідне й змістовне засідання наукового гуртка «Українознавча студія» на тему: «Краса і сила» української народної культури», на якому учасники розглянули популярні українознавчі проблеми:
Барви й тони української народної пісні, музики, танцю
Розмаїтий світ українського народного малярства
Естетика й символіка народного будівництва й житла
Театралізовані дійства: сімейні й календарно-обрядові традиції
Правова культура в народному середовищі
Учасниками та гостями стали студенти різних факультетів ХНПУ імені Г.С. Сковороди, ліцеїсти КЗ «Безлюдівський юридичний ліцей імені І.Я. Підкопая Безлюдівської селищної ради» та їхні викладачі й класні керівники 10-х класів Ророка Оксана Володимирівна та Свинцицька Тетяна Павлівна, студенти-полоністи та очільниця Польського культурного центру Яна Володимирівна Василенко, викладач НТУ «ХПІ» Марина Юріївна Лухіна.
З привітальним словом до учасників звернулася завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики імені О.Г. Муромцевої доктор філологічних наук, професо Олена Олегівна Маленко й відзначила важливість українознавчої роботи в закладах освіти для популяризації етнокультурних надбань у середовищі студентської та учнівської молоді.
Ліцеїсти та їхні наставниці взяли жваву участь в обговоренні як проблем української національної етнокультури, так і її місцевої специфіки з урахуванням особливостей збереження духовної та матеріальної спадщини слобідського краю в умовах війни та російської агресії. Колеги і наші випускниці та їх юні вихованці надали чимало цікавих коментарів, поставили влучні проблемні запитання, висловили сподівання на подальшу співпрацю в ході вивчення й дослідження українознавчої проблематики.
Особливе зацікавлення в учнів фахового юридичного ліцею викликала доповідь студентки 1 курсу факультету історії й права ХНПУ імені Г.С. Сковороди Парфьонової Катерини «Культура народного звичаєвого права», яку прокоментували й доповнили студенти-правознавці Несвітайло Артем, Савченко Богдан та Ткачов Євген.
У нашому українознавчому середовищі відбувається також традиційна комунікація з Польським культурним центром: завдяки доречним і надзвичайно актуальним доповідям і коментарям Яни Володимирівни Василенко та запрошених нею студентів щодо особливостей сусідньої польської культури забезпечуємо один із важливих напрямів роботи Українознавчої студії – аспект міжкультурних паралелей.
Плідну й змістовну роботу, а також ґрунтовну попередню підготовку до неї засвідчує тематика доповідей, презентацій, виступів та коментарів наших учасників, серед яких як студенти стаціонару, так постійні та активні студійці, зокрема магістерки заочного відділення і вже досвідчені педагоги Кравцова Євгенія, Ставицька Вікторія, Рибалко Валерія, чиї доповіді завжди знаходять відгук у студійній авдиторії:
Естетика й символіка народного будівництва й житла. Будівництво української хати: традиції й перестороги (Ставицька Вікторія, 5 курс, магістрантка з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Фразеологізми як лексичні маркери української народної культури: роль для формування соціокультурної та комунікативної компетенції у викладанні української мови як іноземної (Лухіна Марина, 6 курс, магістрантка, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Розмаїтий світ українського народного малярства (Рибалкіна Валерія, 5 курс, магістрантка, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Популяризація надбань української народної матеріальної культури (музеї, виставки, фестивалі, ярмарки) (Журавель Олександр, студент 3 курсу факультету природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти);
Музей Дмитра Яворницького та його роль для збереження української культурної спадщини (Дідик Назар, студент 3 курсу факультету мистецтв);
Театралізовані дійства: сімейні і календарно-обрядові традиції (Кравцова Євгенія, магістерка, 5 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Дніпровські казки (Рената Федорченко, 3 курс, студентка факультету іноземної філології);
Культура народного звичаєвого права (Парфьонова Катерина, студентка 1 курсу факультету історії й права);
Діалектизми як засіб передачі місцевих колоритів (Однокозова Катерина, 5 курс, магістрантка, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка).
За підсумками оголошеного конкурсу на найбільш влучне запитання й коментар у ході роботи засідання відзначені ліцеїсти Безлюдівського юридичного ліцею та їх викладачі, зокрема учениця 10-А класу Пелюх Діана у номінації «Українознавчі паралелі», яка у своєму коментарі провела цікаві зіставлення між традиційною народною пісенною культурою та тенденціями в сучасній українській музиці, а також студент 3 курсу факультету природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти Журавель Олександр у номінації «Українознавчий пошук».
З особливою приємністю відзначаємо участь студентів Дідика Назара, студента 3 курсу факультету мистецтв, Ренати Федорченко, 3 курс, студентка факультету іноземної філології, Лисака Михайла, студента 3 курсу факультету історії й права, інших студійців), які впродовж кількох років поспіль відвідують як курси дисциплін вільного вибору (ДВВ) –«Українознавство», «Звичаї і традиції українського народу», «Українська народна культура», «Краєзнавство», так і збагачують засідання Українознавчої студії цінною інформацією та діляться здобутим на заняттях досвідом.
Чекаємо на подальші успішні, плідні, приємні та натхненні українознавчі зустрічі з нашими учасниками, гостями, всіма, хто прагне повсякчас збагачуватися скарбами української національної культури!
Українознавча студія відкрита для всіх охочих!
Організатори й модератори спільного засідання, яке відбулося 17.10.24, – викладач польської мови Я.В. Василенко, доценти кафедри українознавства і лінгводидактики імені О.Г. Муромцевої Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель, викладачі КЗ «Безлюдівський юридичний ліцей імені І.Я. Підкопая Безлюдівської селищної ради» О.В. Ророка, Т.П. Свинцицька.

Шановний майбутній абітурієнте!

Український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди очікує тебе в нашій філологічній спільноті!

Навчання на нашому факультеті та пропонованих спеціальностях не обмежується тільки лекціями, семінарами й практичними заняттями. Є багато такого, що розширює межі пізнання й дозволяє студенту відчути себе справжнім науковцем або крутим сучасним учителем. Це наші наукові гуртки.

Пропонуємо інформацію про студентський науковий гурток кафедри українознавства і лінгводидактики імені проф. О. Г. Муромцевої, у межах якого діють такі секції: актуальної методики, журналістів і редакторів, полоністики, українознавча студія, сучасної лінгвістики.

Відвідуючи гурток, ти навчишся цікаво навчати інших; дізнаєшся, як проводити нестандартні й захопливі уроки, створювати цікаві проєкти.

Ти поринеш у світ журналістів і редакторів, познайомишся з класними фахівцями в цій справі, зрозумієш, як писати й редагувати різні тексти.

Зануришся в таємниці нашого українського буття, його звичаїв і традицій. Дізнаєшся стародавні рецепти народних українських страв.

А також отримаєш багато інформації про українсько-польські зв’язки в мові, літературі, культурі.

Ну й випробуєш свій інтелектуальний потенціал у царині сучасної лінгвістики.

Цей гурток занурить тебе у світ мови, методики, психології, педагогіки, українознавства, медійної комунікації, ознайомить із трендами сучасного навчання й лінгвістичної науки. Це ж так класно — бути філологом, журналістом, редактором, мовознавцем. А ще — крутим учителем, якого щиро шанують і люблять учні!

Пропонуємо тобі ознайомитися більш детально з інформацією про наш гурток, проглянувши цей відеоролик

Український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка активно долучається до нових івентів різних рівнів, зокрема й всеукраїнського, тому також долучився до соціального проєкту "Scholarship в Україні", що стартує в межах конкурсу "Мотивація нескорених 2.0.". Із умовами цього конкурсу можна ознайомитися за покликанням.

Будемо раді бачити Вас у філологічній спільноті українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф.Квітки-Основʼяненка Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди!

Студентський науковий гурток презентація

Секція "Українознавчі студії"

Новини гуртка

Цікавим та яскравим підсумком Великодніх свят, водночас змістовним прологом до Тижня науки стало спільне засідання Польського культурного центру (очільниця – викладач польської мови Яна Володимирівна Василенко) та Українознавчої наукової студії, яке відбулося 10 травня 2024 року, де українознавці різних факультетів ХНПУ імені Г.С. Сковороди розглянули традиційну, водночас завжди популярну й багату на усталені та нові сенси тему: «ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ: ГЕНЕЗА І СУЧАСНІСТЬ».

У засіданні взяли участь професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики імені О.Г. Муромцевої Олена Олегівна Маленко, Роман Вікторович Міняйло, доктор філологічних наук, професор кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, зокрема змістовно й жваво прокоментували важливі моменти традиційного перебігу Великодня, наголосили на сучасних інтерпретаціях подій, символів, мотивів і образів, поділилися власним досвідом емоційно-почуттєвого сприйняття світлих подій Христового Воскресіння.

Різноманітність обговореної тематики й проблематики постійних учасників студії та гостей засвідчила зацікавлення українознавців як регіональними, краєзнавчими колоритами Великодніх традицій, так і їх яскравістю, різноманітністю в етнонаціональних культурах народів різних континентів:

Великий піст у традиційному календарі українців та інших народів ((Ставицька Вікторія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Кулінарні традиції на Великдень в Україні, Польщі та інших країнах (Трубарова Анастасія, факультет соціальних і поведінкових наук, 1 курс); (Залеська Карина, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Регіональні традиції Великодня («Святкування Великодня на Херсонщині», Полуйко Єлизавета, 1 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Традиційний великодній хліб у міжкультурному контексті: етимологія назв, символіка, історія та регіональні особливості випікання тощо (Рибалкіна Валерія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка; Федоренко Вікторія, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Писанки, крашанки та інші способи прикрашання яєць на Великдень (Лисак Михайло, студент 2 курсу факультету історії і права; Войтюк Вікторія, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Звичаї Поливального понеділка (Кравцова Євгенія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка; Гусейнова Алсу, Слісаренко Діана, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);
Відлуння Великодня в художньому слові та інтерпретація Світлого свята в мистецтві (Читання тематичних поезій, Віртуальна виставка тематичної літератури).
Великдень як початок Новоліття: єдність дохристиянської та християнської традицій;

Страсний тиждень: історія і сучасність

Упродовж засідання учасники відзначили традиції Поливаного понеділка в Україні й Польщі, детально розглянули обрядове значення великодніх страв у різних країнах світу, пояснили символічний зміст і характер, простежили особливості писанкових мотивів та орнаментики, ознайомилися з віртуальною виставкою тематичної літератури, поділилися особистими враженнями й переживаннями, висловили побажання подальшого продовження Великодніх українознавчих зустрічей.

Організатори й модератори спільного засідання Польського культурного центру й Українознавчої наукової студії – викладач польської мови Я.В. Василенко, доценти кафедри Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель.

Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!

3 квітня 2024 року актуально й успішно відбулося цікаве й пізнавальне засідання Українознавчої наукової студії на тему:

«Традиції освіти й педагогіки в Україні:
досвід Слобожанщини», присвячене історії, постатям, актуальним проблемам минулого й сьогодення української освіти й педагогіки.

Тематика есеїв, презентацій, доповідей і повідомлень здобувачів засвідчила зацікавлення українознавців ХНПУ імені Г.С. Сковороди педагогічним досвідом Слобожанщини як центру освіти й науки з багатими традиціями, а також освітніми й виховними досягненнями Харківського національного педагогічного університету та інших навчальних закладів України:

Харків як центр освіти й науки: традиції і сучасність (Ставицька Вікторія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);

Сторінками історії ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Рибалкіна Валерія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);

Наукові школи та персоналії науковців ХНПУ імені Г.С. Сковороди (Семейко Дар’я, 2 курс, магістрантка з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);

Видатні педагоги Слобожанщини (Г. Сковорода, Х. Алчевська, Б. Грінченко) (Кравцова Євгенія, 4 курс, з/в, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка);

Сучасна педагогічна освіта: актуальність і перспективи (Вікторія Федоренко, 3 курс, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка).

До обговорення злободенних педагогічних та лінгвістичних проблем доєдналися нові учасниці – здобувачки 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка Кузьменко Альона і Курулюк Єлизавета.

Упродовж засідання учасники відзначили провідні морально-етичні, естетичні та виховні наративи сучасної поезії, зокрема відзначили творчість військових, життя яких до початку російської агресії було пов’язане з освітою й педагогікою, а нині вони захищають Україну від окупантів; присутні вшанували пам’ять загиблих воїнів – студентів і випускників нашого університету, всіх, хто віддав життя за волю й незалежність України.

Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель.

Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!

7 грудня 2023 року відбулося цікаве й пізнавальне засідання Українознавчої наукової студії, присвячене 301-й річниці від дня народження Григорія Сковороди (1722 – 1794) – «СИМВОЛІКА ДУХОВНОЇ Й МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ У ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ», на якому студіянти розкривали секрети популярності та іміджу Григорія Сковороди в Україні й за її межами, відзначили багатоаспектність символічного світу філософа, педагога, музиканта, перекладача, богослова, обговорили актуальні питання краєзнавчих досліджень життєдіяльності митця, закцентували увагу на окресленні ролі видатного просвітника у процесах усвідомлення індивідуальної й національної ідентичної, проводили паралелі між реаліями сучасності та епохою, в яку жив український любомудр.

Емоційним налаштуванням на науковий полілог стало майстерне прочитання поезій видатного мислителя Діаною Слюсаренко, здобувачкою 3 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка.

Родзинкою грудневого засідання Українознавчої наукової студії став бліц-конкурс ораторської майстерності «Сковорода і сучасність», де учасники мали змогу практичної реалізації культивованих Григорієм Сковородою прийомів і засобів успішної комунікації. На підставі запрезентованих умінь і навичок відзначено номінантів у різних проявах красномовства:

сценічна майстерність – Діану Слюсаренко;

вчительська майстерність – Євгенію Кравцову;

красномовство і фактчекінг – Клочко Тетяну;

змістовність і структурованість – Вікторію Ставицьку;

оратор і аудиторія – Дар’ю Семейко;

аналітика – Михайла Лисака;

мовна виразність – Юлію Романко;

відповідність форми і змісту – Анастасію Трубарову;

символізм та образність – Лесю Крунь;

майстерність полілогу – Ольгу Соколенко.

Різноманітність і багатоаспектність обговорюваної проблематики засвідсвідчує тематика доповідей і повідомлень здобувачів із різних факультетів денної та заочної форми навчання:

Сучасний педагог: нове бачення НУШ крізь призму ідей Григорія Сковороди (Кравцова Євгенія, здобувачка 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
Багатоаспектність символічного світу Григорія Сковороди (Крунь Леся, магістрантка 5 курсу факультету фізичного виховання);
Актуальність ідей Григорія Сковороди в сучасному світі (Семейко Дар’я, магістрантка 5 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
Григорій Сковорода як філософ свободи (Ставицька Вікторія, здобувачка 4 курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка);
Філософія серця Григорія Сковороди (Трубарова Анастасія, здобувачка 1 курсу факультету соціальних і поведінкових наук);
Філософія Григорія Сковороди (Клочко Тетяна, здобувачка 2 курсу факультету історії і права);
Григорій Сковорода: містика за життя й після нього (Романко Юлія, магістрантка 5 курсу факультету соціальних і поведінкових наук, факультету природничої, спеціальної і здоров’язбережувальної освіти);
Григорій Сковорода як втілення національної ідентичності (Лисак Михайло, здобувач 2 курсу факультету історії і права).

Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель.

Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!

У межах Тижня науки 8 листопада 2023 року відбулося чергове засідання Українознавчої наукової студії, впродовж якого відбувалося жваве обговорення актуальної теми – «МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ У ЗЛАМНІ ЧАСИ», де у формі зіставлень, проведення паралелей, а також дискусій і вільного висловлення думок розглядалися проблеми репрезентації української духовної й матеріальної культури у світовому просторі, подолання «чужинності» в міжкультурній комунікації, специфіки краєзнавчого і країнознавчого дискурсу в сучасній гуманітаристиці.

Про різноманітність і багатоаспектність обговорюваної проблематики свідчать напрями досліджень, обрані здобувачами, чимало із яких є активними та успішними слухачами дисциплін вільного вибору:

Кримсько-татарська культура: репрезентації в Україні й світі (Ульянченко Тетяна, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
Галичина: напрями міжкультурних взаємодій (Маренич Вікторія, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
Гуцульщина у працях польських дослідників (Лагута Віра, факультет природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти, 5 курс);
Традиції ткацтва в українській і польській культурах (Гавриленко Наталя, український мовно-літературний факультет, 5 курс);
Цікаві факти про японське весілля (Шаламова Єлизавета, факультет початкового навчання, 2 курс);
Весільні обряди і традиції Китаю (Віхляєва Дарина, факультет соціальних і поведінкових наук, 2 курс);
Весільні звичаї в Україні та Італії (Колісник Карина, факультет мистецтв, 2 курс);
Весілля в Британії (Продіус Олена, факультет природничої, спеціальної та здоров’язбережувальної освіти);
Кавказьке весілля (Лисак Михайло, факультет історії й права, 2 курс);
Традиції турецького весілля (Руденко Ірина, український мовно-літературний факультет, 2 курс);
Індійське весілля: традиції й символи (Федорченко Рената, факультет іноземної філології, 2 курс).
Традиційні українські страви як символ єдності (Кравцова Євгенія , український мовно-літературний факультет, 4 курс);
Борщ як пам’ятка української спадщини й туристична візитівка (Рибалкіна Валерія, український мовно-літературний факультет, 4 курс);
Специфіка готування і вживання українських напоїв (Циганенко Олександра , український мовно-літературний факультет, 4 курс) ;
Українська мода у світовому контексті (Ставицька Вікторія, український мовно-літературний факультет, 4 курс);
Українські дизайнери в сучасній світовій індустрії моди (Абазіна Людмила, український мовно-літературний факультет, 6 курс).

У роботі листопадового засідання студії взяли участь студенти денної і заочної форми навчання бакалаврського і магістерського рівнів; усі учасники відкреслили роль і значення етнокультурного компонента в подоланні ризиків воєнного сьогодення, в розбудові мирного життя й співтворчості в глобалізованому світі, де навички міжкультурних взаємодій і взаємовпливів є надзвичайно важливими для побудови тактик і стратегій подальшого успішного розвитку.

Організатори й модератори засідання Українознавчої наукової студії – доценти Н.І. Варич і Л.П. Петрова Озель. До участі в засіданні долучилися завідувачка кафедри українознавства і лінгводидактики імені О.Г. Муромцевої доктор філологічних наук, професор О.О. Маленко, викладачі кафедри. Важливість та актуальність проведення українсько-польських компаративних культурологічних та мовознавчих розвідок відзначила викладачка польської мови, керівниця Польського культурного центру Я.В. Василенко.

Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!

Українська етнокультура у світовому контексті

20 квітня 2023 року відбулося засідання університетської Українознавчої студії, створеної при кафедрі українознавства і лінгводидактики. Навдивовиж цікава й актуальна тема — «Українська етнокультура у світовому контексті» — привернула передовсім увагу тих допитливих здобувачів із різних факультетів, хто не тільки цікавиться ґенезою етнокультурної національної спадщини України, її специфікою в сучасному контексті, а й зацікавлений у розгляді її взаємозв’язків з іншими культурами, накресленні перспектив у спільному цивілізаційному поступі.

Поєднання різних наукових підходів до висвітлення проблематики (зокрема в аспектах історико-етнографічного багатства України, етнокультури у мистецьких вимірах сьогодення) надало жвавого, полемічного й органічного характеру обговорення. Здобувачі факультетів українського мовно-літературного імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка (Віра Глушко, Євгенія Кравцова, Христина Птушкіна, Вікторія Ставицька, Олександра Циганенко, Аліна Черкашина), історії і права (Берко Нікіта, Ангеліна Бабарика, Тетяна Клочко, Аліна Черкашина, Марія Гелуненко, Рябцева Катерина), іноземної філології (Катерина Марчук, Поліна Соколова, Дар’я Стребак, Тетяна Чуніхіна) презентували такий багатий і цікавий матеріал, так аргументовано й творчо, що навіть не помітили, як сплив час, і не хотіли припиняти дискусії.

Родзинкою роботи цієї студії стала й спільна участь здобувачів денної та заочної форм навчання (341 групи українського мовно-літературного факультету), що створило прецедент ефективної дослідницької взаємодії.

Усі учасники в різний спосіб наголосили також на ролі етнокультурного компоненту в подоланні ризиків воєнного сьогодення, у наближенні Перемоги, у розбудові мирного життя й співтворчості в глобалізованому суспільстві та порушили питання про готовність вітчизняної школи до післявоєнних викликів.

Організатори й модератори засідання українознавчої студії — доценти Л.П. Петрова Озель і Н.І. Варич. Успішність заходу забезпечила активна участь і консультаційна допомога доцентів кафедри східних мов І.А. Скразловської, завідувачки Турецького культурного центру ХНПУ імені Г.С. Сковороди, та О.Ю. Озерської.

Університетська Українознавча студія відкрита для всіх охочих!

Секція "Редагування й журналістика"

Новини гуртка

8 листопада 2023 року в затишній онлайн аудиторії українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка на кафедрі українознавства і лінгводидактики відбулося захоплююче засідання студентського наукового гуртка «Редагування та журналістика», присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку. Ініціатором цього заходу стала кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри, керівник гуртка Наталя Петрівна Нестеренко.

Одним із ключових моментів зібрання став виступ доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри українознавства і лінгводидактики – Олени Олегівни Маленко. Тема доповіді «Соціологічний імідж України в медіакомунікації: своє проти чужого», відкрила широкий простір для обговорення сучасних викликів українського медіапростору.

Виступ був спрямований на розгляд таких актуальних питань, як використання англіцизмів, неологізмів та надлишкової міжмовної синонімії в українських масмедіа. Олена Олегівна висвітлила проблему засмічення нашого медіапростору іншомовними виразами, які не завжди відповідають національному характеру та духовності. Зокрема, вона наводила конкретні приклади з телевізійних новин, де замість української лексики використовуються англійські терміни та сленг.

Однак найбільше уваги було приділено темі протиставлення «свого» проти «чужого». Олена Олегівна зауважила, що відновлення національної ідентичності в українському медіапросторі ‒ це не лише відмова від чужих висловів, але й активний процес створення нових, власних термінів, відмова від русизмів, українізація стилістичних норм та правопису.

Доповідь виявилася цікавою та пізнавальною завдяки активній участі студентів та викладачів. Олена Олегівна вдало поєднала теоретичний аналіз із прикладами, роблячи матеріал доступним та зрозумілим для всіх учасників. Важливим елементом став інтерактив, під час якого аудиторія мала можливість ставити питання лекторці, отримувати відповіді, дискутувати.

Цей етап заходу підкреслив важливість відкритого діалогу та обміну думками в університетському середовищі.

Загалом засідання гуртка «Редагування та журналістика» стало не лише платформою для вивчення актуальних аспектів медіапростору, а й можливістю згуртування студентської та викладацької спільноти.

Учасники наукового зібрання висловили побажання для студентської спільноти факультету: «Нехай університетський гурток продовжує надихати вас на вивчення та обговорення найактуальніших тем, розширюючи ваше розуміння світу журналістики».

3 листопада 2022 року відбулося друге засідання секції «Редагування й журналістика» студентського наукового гуртка кафедри українознавства і лінгводидактики. Цього разу тему для обговорення обрали незвичну: «Меми як медіатексти». Куратором зустрічі традиційно була Наталя Петрівна Нестеренко.

Студенти другого й третього курсу підготували презентації, у яких розглянули виникнення такого явища як мем, проаналізували його вплив на наше повсякденне життя, актуалізацію під час війни та з’ясували, як українські меми подаються для закордонної аудиторії. На конференції також були присутні викладачі кафедри українознавства і лінгводидактики О.О. Полозова, Л.В. Умрихіна, які із задоволенням долучилися до обговорення.

Гуртківці представили безліч прикладів мемів, що ілюструють нинішні реалії, кожен розповів про власне ставлення до цього явища. Учасники зібрання відзначили терапевтичний ефект мемів в українському суспільстві, адже завдяки гумору, іронії, сатирі вдається долати труднощі й боротися з негативним настроєм, зневірою. В усіх присутніх залишилися позитивні емоції після зустрічі.

Перше засідання студентського наукового гуртка

29 вересня 2022 року стартували заняття секції «Редагування й журналістика» студентського наукового гуртка, яким опікуються викладачі кафедри українознавства і лігводидактики. Темою першої зустрічі було обговорення корисних сайтів, програм і ресурсів для редакторської діяльності. Модератором конференції була Наталя Петрівна Нестеренко.

Студенти другого курсу запропонували свої варіанти цікавих джерел-помічників редактора. Були озвучені такі ресурси, як «Словотвір», «Language Tool», «Мова ˗ ДНК нації», «Online Corrector», «Офіційний сайт української мови» та сайти із різноманітними словниками. Гуртківці ознайомилися з історією та специфікою сайтів, а також отримали детальні інструкції щодо користування цими ресурсами.

На перше засідання редакторської секції були запрошені викладачі кафедри: Олена Олегівна Маленко, Любов Володимирівна Умрихіна, Олена Олександрівна Полозова, Наталія Іванівна Варич. Науковці ставили питання, коментували, долучалися до дискусії й ділилися корисними порадами з майбутніми редакторами.

Темами наступних занять будуть: «Англіцизми в українській мові», «Меми як відбиття сьогодення», а також «Секрети інтерв’ю», якими поділяться запрошені журналісти й редактори.

У планах ще багато цікавих тем, гостей і порад, тож, долучайтеся до редакторської й журналістської секції наукового гуртка!

Секція «Українсько-польські порівняльні студії»

Новини гуртка

14 грудня 2023 року відбулося чергове засідання наукового гуртка на тему «Słownictwo Bożego Narodzenia», впродовж якого студенти першого, третього і четвертого курсів спробували здійснити аналіз мовного матеріалу лексико-семантичної групи «Різдво».

Методом суцільної вибірки з польських текстів про Різдво було виділено слова, що можуть становити предмет дослідження, здійснено поділ лексики на тематичні групи із подальшим аналізом.

Самостійно опрацьований матеріал обговорюваної тематики був представлений доповідями «Походження української та польської різдвяної лексики» (Мороз Євгенія, студентка 4 курсу) та «Польська різдвяна фразеологія» (Трегуб Олександр, студент 1 курс).

Науковий гурток «Українсько-польські порівняльні студії» продовжує свою діяльність і запрошує всіх бажаючих!

09 листопада 2023 року у межах Тижня науки відбулося засідання секції наукового гуртка на тему: «Лексика польської мови: сучасний стан». Були присутні студенти-полоністи українського мовно-літературного факультету імені Г. Квітки-Основ’яненка, викладачі кафедри українознавства і лінгводидактики, а також професор кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання КЗ «ХГПА» Харківської обласної ради Р.В. Міняйло. Модератором зустрічі була В.В. Піддубна.

Студенти підготували доповідь про Національний корпус польської мови (NKJP), який є електронним зібранням текстів з художньої та наукової літератури, публіцистики, записів усного мовлення, Інтернету і становить важливе джерело для здійснення лінгвістичних досліджень (М. Буковський, студент І року навчання); розповіли про особливості польського сленгу, зокрема молодіжного, на прикладах привітання, скорочення слів у соціальних мережах, фразеології (О. Трегуб, студент І року навчання); порівняли наукові підходи щодо визначення омонімії в українській і польській мовах, а також провели цікаву вікторину на розуміння міжмовних омонімів (Є. Мороз, студентка IV року навчання).

Наприкінці зустрічі виникла жвава дискусія, у ході якої були висловлені пропозиції щодо детального аналізу окремих питань на наступних засіданнях.

Друге засідання

29 листопада 2022 року відбулося друге засідання секції, яке було присвячене Дню Незалежності Польщі (11 листопада).

На початку зустрічі Я.В. Василенко, викладач кафедри українознавства і лінгводидактики, визначила етимологію та пояснила історичну модифікацію польського слова niepodległość. Потім учасники заслухали й обговорили доповідь “Концепт “патріотизм” — українсько-польські аспекти”, яку виголосила Вікторія Федоренко, студентка другого курсу українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка. Також проаналізували результати анкетування щодо розуміння поняття «патріотизму» сучасною польською й українською молоддю. Участь в анкетування взяли студенти Познанського університету імені Адама Міцкевича і Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. На закінчення зібрання пролунала патріотична пісня “Niezależność – trudne słowo”.

Члени гуртка виявили зацікавленість тематикою засідання, висловили низку пропозицій та побажань щодо наступних зустрічей.

Перше засідання

03 листопада 2022 року відбулося перше засідання наукового гуртка секції «Українсько-польські порівняльні студії». У ньому взяли участь студенти-полоністи нашого університету, для яких польська мова є основним освітнім компонентом їхньої освітньої програми, а також студенти, які обрали польську мову як дисципліну вільного вибору. Засідання проводили В.В. Піддубна, к.філол.н., доцент кафедри українознавства і лінгводидактики, Я.В. Василенко, к.філол.н., викладач кафедри українознавства і лінгводидактики, О.В. Лямпрехт, к.філол.н., доцент, доцент кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова.

На початку засідання було визначено мету та напрямки роботи наукового гурта, окреслено теми наступних засідань.

Темою першої зустрічі стало обговорення особливостей наукової польської мови, стратегій і способів читання наукових текстів. Були подані практичні поради щодо способів розуміння слів у науковому контексті без допомоги словника чи перекладача.

Попри всі складнощі, засідання вдалося провести. Активна участь і зацікавлення здобувачів освіти й викладачів надихають на подальшу роботу. З нетерпінням чекаємо наступних зустрічей!

З електронними повнотекстовими науковими та навчально-методичними працями викладачів кафедри, а також здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти можна ознайомитися у відкритому електронному архіві (репозитарії) Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

РЕПОЗИТАРІЙ